1 Суспільний лад та економічна система країни.
2 Типи економічної системи та їх характеристика.
3 Сучасні моделі економічних систем.
Суспільний лад та економічна система країни. Суспільний лад країни має чотири основні складові: політичну, економічну, законодавчу системи та суспільну культуру, які взаємодіють між собою та впливають на рівень економічного добробуту країни.
Під політичною системою розуміють, насамперед, систему управління державою.
Законодавча система – це правила й закони, що регулюють поведінку людей, організацій і установ, а також визначають втілення цих законів у життя та способи й методи розв'язання проблем, що можуть виникати при цьому.
Економічна система – це спосіб управління економікою країни та відповідні установи, що здійснюють таке управління.
Суспільна культура – це сукупність загальновизнаних цінностей і норм поведінки та співжиття, що є спільними для суспільства в цілому, його соціальних груп і громадян.
Особливості політичної системи держави визначають форму правління в суспільстві. Є дві такі форми: тоталітаризм і демократія.
У державній системі, що турбується не про людей, а лише сама про себе, коли державний апарат віддаляється від народу та його потреб, утворюється тоталітаризм.
Демократія утворюється в тих системах, в яких основними цінностями є свобода людини, ринку, виробництва та підприємницької діяльності.
Тоталітарна або демократична форма правління в суспільстві визначають тип економіки: так, у тоталітарних державах функціонує переважно командно-адміністративна економіка, а у демократичних – ринкова та змішана.
Типи економічної системи та їх характеристика. Людське суспільство у своєму розвитку використовувало й використовує різні економічні системи. Вони відрізняються підходом та методами вирішення основних економічних проблем. Розрізняють такі типи економічних систем: традиційна; командно-адміністративна; ринкова; змішана.
Традиційна система. В деяких (здебільшого, слаборозвинутих) країнах діють традиційні, побудовані на звичаях, економічні системи. В таких системах традиції, що передаються від покоління до покоління, визначають, які товари й послуги, як і для кого виробляти; перелік благ, технологія виробництва й розподіл базуються на звичаях, що складалися впродовж століть; економічні ролі кожної людини визначаються спадковістю та кастовою приналежністю; технічний прогрес проникає в цю систему з великими труднощами, оскільки вступає в протиріччя з традиціями й загрожує стабільності існуючого ладу.
Командно-адміністративна економіка. В умовах командно-адміністративної економіки товари та послуги, що виробляються в країні, їх кількість і ціни планують уряд країни та її планові установи. Усі підприємства в такій економіці є власністю держави; уряд, доводячи до підприємств обов'язкові плани, командує такими підприємствами: наказує, що, як і за якою ціною випускати, які інвестиції й куди здійснювати, яку заробітну плату платити, кому поставляти готову продукцію, за якою ціною і в якій кількості; планування в такій системі є директивним, тобто обов`язковим для виконання. Командно-адміністративна система вважається менш ефективною в порівнянні з ринковою.
Ринкова економіка. В ринковій економіці усі відповіді на основні економічні питання: що? як? і для кого виробляти? — визначають ринок, ціни, прибуток і збитки. Завданням держави в умовах ринкової економіки є сприяння розвитку конкуренції між приватними виробниками, а також гарантування і додержання належного правопорядку в країні, забезпечення стабільності в грошовій системі.
Змішана економіка. Сучасна ринкова система виявляє собою широку розмаїтість змішаних форм, тобто поєднання засад ринкової економіки з державним регулюванням. Перевагою змішаної економіки є ефективність використання ресурсів і економічна воля виробників. Змішана економіка робить ставку на особисту свободу і тому диктує найбільш ефективне використання ресурсів, сприяє впровадженню більш сучасних технологій. Підприємці і робітники переміщаються з галузі в галузь по власному рішенню, а не по урядових директивах. Відзначимо, що не існує однозначного загальноприйнятого рішення економічних проблем. Суспільства з різною історичною і культурною спадщиною, різними звичаями і традиціями використовують неоднакові підходи і методи ефективного використання власних ресурсів.
В Україні з моменту здобуття незалежності декларується побудова соціально-орієнтованої ринкової економіки (тобто змішаної), яка повинна ввібрати все краще з існуючих економічних систем та забезпечити високий рівень добробуту населення держави.
Сучасні моделі економічних систем. Розглянуті чотири типи економічних систем відрізняються конкретними моделями економічного життя. Основними моделями економічних систем, що характерні для ринкової та змішаної економіки, є: модель вільного підприємництва; модель узгодженого вільного підприємництва; модель соціальної ринкової економіки; модель перерозподілу доходів (табл. 1.7.1).
Таблиця 1.7.1 – Характеристика моделей економічних систем
| Ознака моделі | Модель економічної системи | ||
| Вільного підпри-ємництва | Узгодженого вільного підприємництва. Соціальної ринкової економіки | Модель перерозподілу доходів | |
| Основний мотив діяльності підприємств | Максимізація прибутку | Максимізація приросту продукції та прибутку | Прибуток |
| Тип власності | Приватна | Приватна | Приватна |
| Характер функціонування ринку | Вільний | Вільний | Вільний |
| Роль уряду | Обмежена | Гармонізація економічної діяльності та соціальних потреб. Реалізація функцій соціальної держави | Максимальне сприяння перерозподілу доходів |
| Основна мета | Економічна: найвища ефективність виробництва | Економічна, соціальна, політична: задоволення індивідуальних економічних і соціальних потреб громадян. Надання соціальної допомоги тим, хто її потребує | Забезпечення високого життєвого рівня всіх громадян |
Модель вільного підприємництва існувала в ХІІІ- ХІХ ст. в період зародження та розвитку ринкової, товарної економіки, що базувалась на приватній власності та вільній конкуренції. Для даної економіки характерним було те, що держава не втручалася безпосередньо в економічні процеси і не перешкоджала конкуренції. Водночас вона сприяла розвиткові ринкової економіки, ухвалюючи законодавчі акти, підтримуючи стабільність грошової одиниці та формуючи внутрішній ринок. Держава сприяла розвиткові виробничої інфраструктури: шляхів, залізниць, засобів зв'язку; стимулювала приватні інвестиції у виробничу та комерційну діяльність. На даний час система вільного підприємництва у її чистому вигляді практично не існує. В сучасному світі, коли зростає роль суспільних потреб (чисте навколишнє середовище, високий рівень і доступність освіти, охорони здоров’я), зростає і роль держави в економіці.
В моделі узгодженого вільного підприємництва основні суб’єкти економіки (підприємці, уряд, наймані працівники) шляхом взаємних консультацій, переговорів визначають соціальні цілі та пріоритети, не вдаючись до директивного планування. Однією з основних функцій держави при використанні такої моделі є сприяння економічній діяльності, а не лише її регулювання. Соціальні групи з різними економічними інтересами у цих країнах добре організовані й усвідомлюють співвідношення власних та національних інтересів. Схема взаємодії різних соціальних груп надійно відпрацьована, підприємці, уряд, наймані працівники суворо дотримуються її принципів. Ефективність системи узгодженого вільного підприємництва в міру її розвитку підвищується. Сприяють цьому закладені в моделі засади соціальної справедливості та готовності до співробітництва між урядом, підприємцями і працівниками.
Модель соціальної ринкової економіки. Дана модель є одним із різновидів моделі узгодженого вільного підприємництва, її розбудова здійснюється в Україні.
Модель соціальної ринкової економіки ґрунтується на загальних засадах узгодженого вільного підприємництва, проте має і певні особливості. Соціальна демократична держава має соціальну ринкову економіку, в якій пріоритетними є зобов'язання держави поважати й захищати гідність людей. Цей принцип закріплено в законах країни. Основні положення законів зводяться до забезпечення гідних умов життя громадянам країни, соціальної рівності, надання соціальної допомоги тим, хто її потребує.
Модель перерозподілу доходів. Головний принцип даної моделі полягає у чіткому розмежуванні двох економічних функцій: створення національного багатства і його розподіл. Перша функція реалізується приватним сектором у конкурентній ринковій економіці. Другу функцію виконує уряд, який через перерозподіл доходів намагається зменшити наявні в суспільстві соціально-економічні несправедливості.
Розглядаючи модель економічної системи, яка притаманна командно-адміністративній системі, варто зауважити, що основним мотивом діяльності підприємств в такій економіці є максимізація обсягів виробництва продукції; основним типом власності виступає державна власність; характер функціонування ринку є жорстко керований державою (або повна відсутність ринку); роль уряду полягає у повному керуванні економічним і соціальним життям, присутній примус у виконанні рішення; жорстке, обов'язкове планування. Основна мета такої моделі економіки – це політична (створення матеріально-технічної бази комунізму).
У традиційній економіці модель економічного життя складається протягом століть та зазнає несуттєвих змін з часом. Основна мета такої системи – збереження існуючого ладу та системи економічних відносин.
Вибір тієї чи іншої моделі для кожної країни повинен враховувати її історичні, культурні, політичні, господарські особливості, а також здатність уряду ефективно впроваджувати необхідні зміни.
Запитання та завдання для контролю
1 Назвіть та охарактеризуйте основні складові суспільного ладу країни
2 Розкрийте суть поняття «економічна система», охарактеризуйте її основні елементи.
3 Дайте характеристику структури економічної системи.
4 Охарактеризуйте традиційну економічну систему.
5 Охарактеризуйте командно-адміністративну економічну систему.
6 Охарактеризуйте ринкову економічну систему.
7 Охарактеризуйте змішану економічну систему та особливості її побудови в різних країнах.
8 Назвіть та охарактеризуйте сучасні моделі економічних систем.
9 До якої моделі, на Вашу думку, повинна прямувати Україна? Які існують проблеми при побудові високоефективної економічної системи в Україні на сучасному етапі?
