Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈коном≥чн≥ потреби та ≥нтереси. ¬иробнич≥ можливост≥ сусп≥льства




 

1 ≈коном≥чн≥ потреби та њх класиф≥кац≥€.

2 «акон зростанн€ потреб.

3 ≈коном≥чн≥ ≥нтереси, њх взаЇмозвТ€зок з потребами.

4 ћежа виробничих можливостей та альтернативна варт≥сть.

5 ѕриватн≥ та сусп≥льн≥ блага.

≈коном≥чн≥ потреби та њх класиф≥кац≥€. ѕотреба Ц це в≥дчутт€ людиною необх≥дност≥ певних речей, послуг, в≥дносин, бажанн€ волод≥ти ними або в≥дчутт€ незадоволеност≥ за њх в≥дсутност≥. ѕотреби економ≥чн≥ Ц це частка сусп≥льних потреб, задоволенн€ €ких повТ€зане з функц≥онуванн€м сусп≥льного виробництва. ѕроцес задоволенн€ потреб, повТ€заний з функц≥онуванн€м сусп≥льного виробництва, в остаточному п≥дсумку Ї руш≥йною силою розвитку людини й сусп≥льства.

ѕри зд≥йсненн≥ класиф≥кац≥њ потреб, важливо провести њх градац≥ю за значенн€мдл€ житт€(за ступенем њх нагальност≥). ¬ межах цього п≥дходу можна вс≥ потреби умовно под≥лити на дв≥ групи: базов≥, або першочергов≥, необх≥дн≥ дл€ п≥дтримки житт€ людини €к б≥олог≥чноњ ≥стоти (њжа, од€г, житло, безпека), та вторинн≥, або непершочергов≥, що обумовлен≥ €к р≥внем розвитку даного сусп≥льства, так ≥ соц≥альним положенн€м у ньому самоњ людини Ц певний тип житла, р≥вень осв≥ти, медичне обслуговуванн€, проведенн€ дозв≥лл€ та ≥н.

«а способом задоволенн€ потреби под≥л€ють на особист≥ (≥ндив≥дуальн≥), €к≥ стосуютьс€ одн≥Їњ особи або родини, наприклад, њжа, житло, од€г, та колективн≥ (сусп≥льн≥), €к≥ стосуютьс€ великоњ к≥лькост≥ людей, наприклад, автобуси, кафе, школи, храми, музењ.

«а засобами, що забезпечують задоволенн€ потреб, вид≥л€ють матер≥альн≥нематер≥альн≥ (≥нтелектуальн≥, духовн≥) потреби. ћатер≥альн≥ Ц забезпечують ≥снуванн€ людини €к б≥олог≥чноњ ≥стоти (њжа, пост≥ль, од€г тощо), а нематер≥альн≥ Ц забезпечують ≥снуванн€ людини €к соц≥альноњ ≥стоти (книги, школи, театри, музењ, б≥бл≥отеки, церкви та ≥н.).

« точки зору орган≥зац≥њ функц≥онуванн€ субТЇкт≥в ринкового господарства досить важливою Ї класиф≥кац≥€ потреб за ступенем реал≥зац≥њ. «а цим критер≥Їм розр≥зн€ють: 1) абсолютн≥ потреби (породжен≥ сучасним р≥внем розвитку св≥товоњ економ≥ки); 2) д≥йсн≥ потреби (в≥дпов≥дають р≥вню розвитку економ≥ки певноњ крањни); 3) платоспроможн≥ потреби, €к≥ людина може задовольнити в≥дпов≥дно до власних доход≥в та р≥вн€ ц≥н.

«азначимо, що наведена класиф≥кац≥€ умовна, бо потреби залежать в≥д багатьох фактор≥в, зокрема в≥ку, м≥сц€ проживанн€, стат≥, осв≥ченост≥, стану здоровТ€, профес≥њ, нац≥ональноњ належност≥ людини тощо.

«акон зростанн€ потреб. ќдне з фундаментальних положень економ≥чноњ теор≥њ пол€гаЇ в тому, що особист≥ потреби людини Ї безмежними, а виробнич≥ ресурси, €к≥ необх≥дн≥ дл€ задоволенн€ цих потреб, Ц обмеженими.

Ѕезмежн≥сть потреб ≥ обмежен≥сть ресурс≥в породжують д≥ю двох закон≥в сусп≥льного розвитку Ц закону зростанн€ потреб ≥ закону розвитку фактор≥в виробництва. ÷≥ закони взаЇмопов'€зан≥ ≥ характеризують дв≥ сторони соц≥ально-економ≥чного прогресу: 1) неухильний розвиток людини з њњ зростаючими потребами; 2) п≥двищенн€ ефективност≥ виробничих ресурс≥в за посл≥довного нарощуванн€ обс€гу в≥дтворюваних ресурс≥в та њх €к≥сних показник≥в (продуктивност≥, корисност≥ тощо).

¬иробнич≥ фактори, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови дл€ задоволенн€ потреб, €к≥ склалис€, а й стають п≥дірунт€м дл€ виникненн€ нових потреб. ѕо€ва нових благ спочатку маЇ обмежений характер, а згодом вони стають сусп≥льною потребою. ќск≥льки зразу виробництво неспроможне задовольнити нов≥ потреби в нових благах, то м≥ж попитом на них ≥ пропонуванн€м виникаЇ суперечн≥сть. ќстанн€ може бути використана дл€ розвитку виробництва шл€хом економ≥чного стимулюванн€ (п≥двищенн€ р≥вн€ ц≥н, додатковим прибутком ≥ т. ≥н.).

ѕотреби людей не Ї пост≥йними, вони Ї продуктом розвитку сусп≥льства. ѓх характер, структура ≥ способи задоволенн€ залежить в≥д дос€гнутого р≥вн€ продуктивних сил, ступен€ розвитку культури ≥ науки, соц≥ально-економ≥чнoгo ладу. ” кожному сусп≥льств≥ д≥Ї закон зростанн€ потреб, що характеризуЇ взаЇмод≥ю потреб ≥ виробництва. …ого суть пол€гаЇ в тому, що в м≥ру розвитку сусп≥льного виробництва, а разом з тим ≥ людини €к особистост≥ та продуктивноњ сили, в≥дбуваЇтьс€ поступове зростанн€ њњ потреб.

≈коном≥чн≥ ≥нтереси, њх взаЇмозвТ€зок з потребами. «адоволенн€ потреб забезпечуЇтьс€ у процес≥ реал≥зац≥њ економ≥чних ≥нтерес≥в. ≈коном≥чний ≥нтерес Ц це мотив та стимул соц≥альних ц≥леспр€мованих д≥й економ≥чних субТЇкт≥в з метою отриманн€ певних результат≥в дл€ задоволенн€ р≥зноман≥тних потреб.

≈коном≥чний ≥нтерес Ї, перш за все, породженн€м ≥ соц≥альним про€вом потреби, њњ усв≥домленн€м. јле формуютьс€ та реал≥зуютьс€ ≥нтереси через практичну д≥€льн≥сть людей. «м≥ст ≥нтерес≥в визначаЇтьс€ матер≥альними умовами житт€, м≥сцем, €ке вони пос≥дають в ≥сторико-конкретних виробничих в≥дносинах, а також пол≥тичними, моральними та соц≥альними факторами.

≈коном≥чн≥ ≥нтереси можна класиф≥кувати за субТЇктами њх реал≥зац≥њ на особист≥, колективн≥ та державн≥.

¬ особистому ≥нтерес≥ про€вл€ютьс€ в≥дносини м≥ж прац≥вником ≥ сусп≥льством у ц≥лому, а також м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством за формами участ≥ у виробництв≥, розпод≥лом доход≥в, вир≥шенн€м трудових суперечок, умовами прац≥ та побуту та ≥н.

≤нтереси трудових колектив≥в ф≥ксуютьс€ при укладанн≥ трудових договор≥в ≥ реал≥зуютьс€ у процес≥ сп≥льноњ прац≥, участ≥ у розпод≥л≥ прибутку, п≥дтриманн≥ соц≥ального партнерства тощо.

ƒержава реал≥зуЇ своњ економ≥чн≥ ≥нтереси, €к≥ за суттю можна вважати загальнонародними: засоби економ≥чноњ пол≥тики, розпод≥л нац≥онального доходу, регулюванн€ сусп≥льного виробництва, проведенн€ пол≥тики соц≥ального захисту.

≈коном≥чн≥ потреби та ≥нтереси спонукають виробництво до розвитку, щоб все повн≥ше ≥ краще задовольн€ти р≥зноман≥тн≥ особист≥ ≥ виробнич≥ потреби, п≥двищувати р≥вень споживанн€ та €к≥сть житт€ людей.

ћежа виробничих можливостей та альтернативна варт≥сть. ƒл€ задоволенн€ своњх потреб люди використовують необх≥дн≥ засоби, €к≥ називають економ≥чними (виробничими) ресурсами (устаткуванн€, обладнанн€, ≥нструменти, р≥зн≥ види прац≥, земл€, корисн≥ копалини тощо).

Hа основ≥ виробничих ресурс≥в обчислюЇтьс€ виробничий потенц≥ал сусп≥льства, галуз≥ чи окремого п≥дприЇмства. ¬иробничий потенц≥ал сусп≥льства €вл€Ї собою сукупн≥сть виробничих ресурс≥в, тобто фактор≥в виробництва, з урахуванн€м њx обс€гу, структури, техн≥чного р≥вн€ та €кост≥. ¬≥н характеризуЇ максимально можливий обс€г виробництва продукц≥њ за умови повного використанн€ робочоњ сили, п≥дприЇмницького ресурсу, кап≥талу ≥ земл≥.

¬ основ≥ виробничого потенц≥алу лежить факт обмеженост≥ ресурс≥в. ≈коном≥сти досл≥джують способи, за допомогою €ких продукти виробл€ютьс€ ≥ споживаютьс€, бо люди хочуть споживати значно б≥льше, н≥ж економ≥ка може виробити. ќднак блага обмежен≥, тод≥ €к потреби здаютьс€ безмежними. ‘ундаментальним принципом пол≥тичноњ економ≥њ Ї безперечна ≥стина, €ку називають законом обмеженост≥ ресурс≥в. ÷ей закон стверджуЇ, що блага Ї обмеженими, бо немаЇ достатньо ресурс≥в, аби виробл€ти вс≥ блага, що њх люди потребують дл€ споживанн€.

ќск≥льки ресурси обмежен≥, то необх≥дно досл≥дити: €к сусп≥льство вибираЇ дл€ виробництва наб≥р матер≥альних благ ≥ послуг, €к р≥зн≥ продукти виробл€ютьс€, хто маЇ споживати продукти, що њх виробл€Ї сусп≥льство.

якщо ресурси земл≥, робочоњ сили ≥ кап≥талу обмежен≥, то це означаЇ, що в кожен даний момент ≥снуЇ межа виробничих можливостей, виробничого потенц≥алу сусп≥льства. ” певний момент часу крањна може виробл€ти лише певну к≥льк≥сть зерна, хл≥ба, телев≥зор≥в, верстат≥в, палива. якщо ми хочемо зб≥льшити к≥льк≥сть одного продукту, то це можливо лише за рахунок зменшенн€ виробництва ≥ншого продукту. ѕ. —амуельсон називаЇ цю обмежен≥сть виробничого потенц≥алу крањни межею виробничих можливостей. ћежа виробничих можливостей в≥дбиваЇ максимальн≥ к≥лькост≥ продукт≥в ≥ послуг, €к≥ можуть одночасно виробл€тис€ за даних ресурс≥в, €кщо припустити, що вс≥ ресурси повн≥стю використовуютьс€.

ѕрипустимо, що економ≥ка функц≥онуЇ за умов повноњ зайн€тост≥, на€вн≥ ресурси ≥ технолог≥€ виробничих процес≥в Ї пост≥йними ≥ економ≥ка виготовл€Ї лише два продукти Ц взутт€ ≥ верстати. ¬зутт€ символ≥зуЇ споживч≥ блага, тобто продукти, €к≥ безпосередньо задовольн€ють потреби людей. ¬ерстати символ≥зують ≥нвестиц≥йн≥ ресурси, тобто продукти, €к≥ задовольн€ють потреби людей опосередковано, забезпечуючи ефективн≥ше виробництво.

–озгл€немо альтернативн≥ комб≥нац≥њ к≥лькостей верстат≥в ≥ взутт€, €к≥ сусп≥льство може обрати. Ќехай економ≥ка витрачаЇ вс≥ ресурси на виробництво взутт€. ћаксимальна к≥льк≥сть взутт€, €ку можна виготовити за ≥снуючого р≥вн€ технолог≥њ за на€вних ресурс≥в, становить 5 млн. пар.

”€в≥мо тепер, що, навпаки, вс≥ ресурси витрачаютьс€ на виробництво верстат≥в. «нову ж таки, через обмежен≥сть ресурс≥в економ≥ка здатна виробити обмежену к≥льк≥сть верстат≥в, наприклад, 15 тис. шт., €кщо не виробл€ти взутт€. ÷е Ц дв≥ крайн≥ можливост≥. ≤нш≥ можлив≥ вар≥анти розгл€нуто в таблиц≥ 1.2.1.

“аблиц€ 1.2.1 Ц јльтернативн≥ можливост≥ виробництва верстат≥в ≥ взутт€

 

јльтернативи ¬зутт€, млн. пар ¬ерстати, тис. шт.
ј    
¬    
   
D    
E    
F    

 

« таблиц≥ бачимо: €кщо сусп≥льство в≥дмовл€Їтьс€ в≥д де€коњ к≥лькост≥ взутт€, то маЇ додаткову к≥льк≥сть верстат≥в. “аким чином, в будь-€кий момент часу економ≥ка за повноњ зайн€тост≥ ≥ повного обс€гу виробництва мусить жертвувати частиною одного продукту, щоб отримати б≥льше ≥ншого продукту. ќбмежен≥сть ресурс≥в не даЇ змоги одночасно зб≥льшувати виробництво обох продукт≥в.

ƒл€ б≥льшоњ наочност≥ вар≥анти виробництва двох альтернативних продукт≥в зобразимо граф≥чно у вигл€д≥ меж≥ виробничих можливостей. –озм≥стимо дан≥ з виробництва взутт€ (споживчих благ) на горизонтальн≥й ос≥, а верстат≥в (≥нвестиц≥йних ресурс≥в) Ц на вертикальн≥й.  ожна нанесена точка Ї граф≥чним вираженн€м певного максимального обс€гу виробництва обох продукт≥в. —получивши ц≥ точки, отримаЇмо криву виробничих можливостей (рис. 1.2.1).

U
W

–исунок 1.2.1 Ц  рива виробничих можливостей

 

÷€ крива фактично зображаЇ певну межу економ≥ки за на€вних ресурс≥в. ƒос€гненн€ будь-€коњ точки на ц≥й крив≥й передбачаЇ ≥ повну зайн€т≥сть, ≥ повний обс€г виробництва. ¬≥дм≥нн≥сть лише в р≥зн≥й комб≥нац≥њ продукт≥в. “очки, що лежать на крив≥й, €к ≥ точки всередин≥ кривоњ, дос€жн≥. ѕроте точки, що лежать усередин≥ кривоњ, наприклад точка U, вказуЇ на те, що €к≥сь ресурси не використовуютьс€ або використовуютьс€ не кращим чином. “очки, що лежать поза кривою виробничих можливостей, €к, наприклад, точка W, за на€вноњ к≥лькост≥ ресурс≥в ≥ незм≥нноњ технолог≥њ Ї недос€жними.

як бачимо, крива виробничих можливостей Ї опуклою, а не пр€мою л≥н≥Їю. ÷е по€снюЇтьс€ д≥Їю закону зростанн€ альтернативноњ вартост≥. јльтернативна варт≥сть Ц це к≥льк≥сть певного продукту, в≥д €коњ сл≥д в≥дмовитис€, щоб отримати де€ку к≥льк≥сть ≥ншого продукту. ” нашому випадку варт≥сть виготовленого взутт€ визначаЇтьс€ т≥Їю к≥льк≥стю верстат≥в, в≥д виробництва €ких доводитьс€ в≥дмовитис€.

—уть закону зростанн€ альтернативноњ вартост≥ можна сформулювати так: дл€ отриманн€ додатковоњ одиниц≥ потр≥бного продукту доводитьс€ в≥дмовл€тис€ в≥д щораз б≥льшоњ к≥лькост≥ ≥ншого продукту. як видно з таблиц≥ 1.2.1, перша одиниц€ взутт€ передбачаЇ в≥дмову лише в≥д одн≥Їњ одиниц≥ верстат≥в, але вже дл€ отриманн€ другоњ одиниц≥ взутт€ треба пожертвувати двома одиниц€ми верстат≥в, третьоњ Ц трьома ≥ т.д. «акон зростанн€ альтернативноњ вартост≥ поширюЇтьс€ ≥ на виробництво взутт€. «б≥льшенн€ виробництва верстат≥в також вимагаЇ в≥дмови в≥д щораз б≥льшоњ к≥лькост≥ взутт€. ÷ей закон стосуЇтьс€ виробництва будь-€ких ≥нших продукт≥в.

≈коном≥чний зм≥ст розгл€даного закону пол€гаЇ в тому, що економ≥чн≥ ресурси не зовс≥м придатн≥ дл€ повного њх використанн€ у виробництв≥ альтернативних продукт≥в.  оли ми намагаЇмос€ зб≥льшити виробництво взутт€, то насамперед використовуЇмо т≥ ресурси, €к≥ найпридатн≥ш≥ дл€ цього. ѕерем≥щуючись в≥д альтернативи ј до ¬ (табл. 1.2.1), ми спочатку маЇмо змогу обрати ресурси, найпридатн≥ш≥ дл€ виробництва взутт€. ќднак коли перем≥щуЇмос€ в≥д ¬ до —, в≥д — до D ≥ т.д., доводитьс€ залучати щораз менш придатн≥ дл€ виробництва взутт€ ресурси. «розум≥ло, що дл€ виробництва додатковоњ одиниц≥ взутт€ потр≥бно дедал≥ б≥льше таких ресурс≥в, а отже, сл≥д вилучати чимраз б≥льшу к≥льк≥сть ресурс≥в ≥з виробництва верстат≥в. ќсновою д≥њ закону зростанн€ альтернативноњ вартост≥ Ї в≥дсутн≥сть повноњ взаЇмозам≥нюваност≥ ресурс≥в.

ѕриватн≥ та сусп≥льн≥ блага. ” ринков≥й економ≥ц≥ виробництво ≥ розпод≥л благ в≥дбуваютьс€ з використанн€м механ≥зму ц≥н. ƒл€ виробник≥в ≥ споживач≥в д≥Ї принцип виключенн€, €кий означаЇ, що певне благо отримуЇ лише той, хто в змоз≥ ≥ згоден заплатити ц≥ну, €ка встановлюЇтьс€ на нього. ≤нш≥ економ≥чн≥ субТЇкти ≥з процесу усуваютьс€. ƒо того ж виробл€ютьс€ лише т≥ товари, ц≥ни €ких перевищують витрати, тобто виробники (принаймн≥ у довгостроков≥й перспектив≥) намагаютьс€ уникнути неефективних виробництв. Ќа ринку окрем≥ економ≥чн≥ субТЇкти приймають самост≥йн≥ р≥шенн€ (в≥дпов≥дно до власних уподобань та ф≥нансових можливостей) про те, €кими мають бути обс€г ≥ структура њхньоњ пропозиц≥њ та њхнього попиту на р≥зн≥ блага.  ≥льк≥сть товару, €ку економ≥чний суб'Їкт може мати у своЇму розпор€дженн≥, залежить в≥д його куп≥вельноњ спроможност≥.

“аким чином, приватний товар (чисте приватне благо) Ц це таке благо, €ке виступаЇ у вигл€д≥ достатньо малих одиниць ≥ п≥дл€гаЇ д≥њ принципу вин€тковост≥. ѕринцип вин€тковост≥ означаЇ, що той, хто не може або не бажаЇ платити таку ц≥ну, виключаЇтьс€ ≥з числа споживач≥в вигод, €ке забезпечуЇ дане благо.

ѕроте ≥снують потреби, €к≥ неможливо задовольнити через куп≥влю бажаноњ к≥лькост≥ товар≥в чи послуг на приватн≥й основ≥. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки, окр≥м ринкових (або приватних) благ, на €к≥ ≥снуЇ ≥ндив≥дуальне право власност≥, Ї так зван≥ Усусп≥льн≥Ф, або колективн≥ блага.

—усп≥льн≥ блага мають дв≥ характерн≥ ознаки:

1) неможлив≥сть виключенн€ будь-€кого субТЇкта ≥з споживанн€ (невиключен≥сть), тобто за суто техн≥чними м≥ркуванн€ми або через занадто висок≥ витрати недоречно виключати когось ≥з користуванн€ цим благом.

2) в≥дсутн≥сть суперництва у споживанн≥ (неконкурентн≥сть). —поживанн€ блага одним суб'Їктом не перешкоджаЇ споживанню того ж блага ≥ншими, тобто використанн€ блага додатковим споживачем пов'€зане з незначними або нульовими граничними витратами.

“аким чином, сусп≥льний товар (чисте сусп≥льне благо) Ц це благо, €ке складаЇтьс€ з таких великих одиниць, що здеб≥льшого не може бути продано ≥ндив≥дуальним покупц€м та на €ке не поширюЇтьс€ принцип вин€тковост≥.

Ќе ≥снуЇ ефективних способ≥в в≥дстороненн€ ≥ндив≥д≥в в≥д користуванн€ вигодами цих благ з самого початку њхнього виникненн€. ¬игоду в≥д сусп≥льних благ сусп≥льство отримуЇ завд€ки виробництву таких благ, а не завд€ки њхн≥й куп≥вл≥, €к у випадку з чистим приватним благом.

 

«апитанн€ та завданн€ дл€ контролю

 

1 –озкрийте економ≥чний зм≥ст потреб людини.

2 як под≥л€ютьс€ потреби за значенн€м дл€ житт€ людини?

3 як под≥л€ютьс€ потреби за засобами, що забезпечують задоволенн€ потреб?

4 «д≥йсн≥ть класиф≥кац≥ю потреб за ступенем реал≥зац≥њ.

5 –озкрийте суть закону зростанн€ потреб.

6 ўо таке економ≥чний ≥нтерес, €к в≥н пов'€заний з потребами?

7 як под≥л€ютьс€ економ≥чн≥ ≥нтереси за субТЇктами њх реал≥зац≥њ?

8 ўо €вл€Ї собою виробничий потенц≥ал сусп≥льства?

9 –озкрийте суть закону обмеженост≥ ресурс≥в.

10 ўо в≥дображаЇ крива виробничих можливостей?

11 ѕо€сн≥ть, чому крива виробничих можливостей Ї опуклою? –озкрийте суть закону зростанн€ альтернативноњ вартост≥.

12 ќхарактеризуйте приватн≥ та сусп≥льн≥ блага.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 744 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1900 - | 1711 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.