Безпосереднім результатом функціонування товарного виробництва є товар – продукт, призначений для продажу, що має властивість задовольняти певні потреби тих, хто його купує.
Товар має дві властивості:
- споживна вартість (здатність задовольняти певну потребу людини);
- мінова вартість (придатність для обміну на інший товар).
За способом споживання або використання споживні вартості поділяються на три основні види: предмети споживання, засоби виробництва і послуги.
Предмети споживання – це речі, які задовольняють потреби людей безпосередньо, як життєві, матеріальні та духовні блага (продукти харчування, взуття, одяг і т. д.).
Засоби виробництва – це речі, які задовольняють потреби людей опосередковано, шляхом використання їх для виготовлення необхідних предметів споживання або послуг (виробничі будівлі, споруди, машини, обладнання, сировина, матеріали та ін.).
Послуги – це своєрідна споживна властивість, яка:
- не має речової форми;
- являє собою корисний ефект діяльності живої праці;
- не придатна для накопичення і не може бути включена до складу речового національного багатства країни, оскільки споживається в момент її виробництва (надання).
Споживна вартість має дві сторони. По-перше, це вся сукупність властивостей товару, по-друге, це відношення властивостей товару до потреб людини.
Споживна вартість товару має суспільний характер, тобто вона повинна задовольняти потреби не того, хто її виробляє, а того, хто її буде купувати. А це означає, що продукт, ставши товаром, повинен мати і другу властивість – спроможність обмінюватися на інші товари, тобто мінову вартість.
Якщо різні товари обмінюють у певних пропорціях, це означає, що між ними є щось спільне, що робить їх співмірними. Цим загальним для них є те, що вони – продукти людської праці і саме праця формує вартість товару. Вартість робить товари порівняльними, оскільки відображає кількість праці, затраченої на виготовлення товару. Мінова вартість є зовнішнім проявом вартості, який здійснюється через обмін одного товару на інший.
Закон вартості і його роль в умовах ринкової економіки.Закон, що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кількості втіленого в них суспільно-необхідного робочого часу, називаютьзаконом вартості.
Фактичні витрати робочого часу на певне благо в різних товаровиробників не є однаковими. Це пов’язано з знаряддям праці, інтенсивністю, рівнем підготовки виробників. Через це час, витрачений працівником на виготовлення певного товару, називається індивідуальним робочим часом. А мірилом суспільної вартості є не індивідуальний робочий час, а суспільно необхідний.
Суспільно-необхідний робочий час – це такий час, який є необхідним для виготовлення певної споживної вартості за наявних суспільно-нормалізованих умов виробництва та при середньому в даному суспільстві рівні вмілості і інтенсивності праці.
Закон вартості в умовах розвинутого виробництва діє як закон цін. Через механізм цін закон вартості виконує функції регулятора товарного виробництва, рушійної сили розвитку продуктивних сил, диференціації товаровиробників.
1. Якщо певного блага виробляється менше, ніж існує потреба в ньому, то попит на нього буде зростати і, відповідно, ціна буде вищою, ніж вартість. Виробник одержить більші прибутки, що сприяє переливанню в цю галузь капіталу. Виробництво товарів розширюється. Але як тільки випуск продукції перевищить платоспроможний попит, ціна впаде нижче за суспільну вартість. Починається зворотній процес: виробництво скорочується.
2. Функція закону як рушійної сили полягає в тому, що він стимулює виробників постійно зменшувати індивідуальні витрати (запроваджувати нову техніку і технологію).
3. Закон вартості впливає на соціальну диференціацію виробників, перетворюючи частину із них на таких, що розширюють виробництво і на таких, що розорюються. Закон вартості сприяє стимулюванню і розвитку виробництва.
Конкурентноздатність товару, її оцінка. Життєвий цикл товару та його стадії. Конкурентноздатність товару показує його спроможність за “ціновими” і “неціновими” характеристиками задовольняти потреби споживачів краще, ніж товари конкурентів.
Конкурентноздатність – поняття відносне, чітко прив'язане до ринку і терміну продажу, оскільки його можна визначити, лише порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність —. Визначаючи конкурентоспроможність, необхідно насамперед враховувати економічні показники експлуатації товару. Йдеться про те, що затрати покупця складаються з двох частин: витрати на купівлю (ціна товару) і витрати, пов'язані із споживанням (купівля запасних частин, ремонт тощо), що називається ціною споживання. Ціна споживання істотно перевищує продажну ціну, тому найбільш конкурентоспроможним є не той товар, на який встановлена мінімальна ціна на ринку, а той, що має мінімальну ціну споживання за весь період його служби у покупця.
На конкурентоспроможність товару впливають також його якісні характеристики. Під якістю розуміють сукупність тих властивостей виробу, які роблять його здатним виконувати задані функції і задовольняти тим самим певну потребу.
Конкурентноздатність – це ще й показник, що втілює в собі цілу систему стратегічних і тактичних прийомів менеджменту і маркетингу, зорієнтованих на потреби й запити споживача. Перемагає в боротьбі за вибір споживача той, хто здатний створити йому максимум зручностей і переваг, пов'язаних з придбанням і використанням товару або послуги.
Коли виводиться новий товар на ринок, то спочатку здається, що він “житиме” довго, тобто тривалий час вироблятиметься. Проте у кожного товару є свій вік, який називають його життєвим циклом.
Життєвий цикл складається з таких стадій, як впровадження, зростання, зрілість та спад.
Стадія впровадження (виведення на ринок) характеризується повільним зростанням обсягу продажу. Свої зусилля підприємство має спрямувати на тих покупців, які найбільшою мірою готові купити товар. Ціни, як правило, на цій стадії високі, оскільки:
- в наявності високі витрати, пов'язані з незначним обсягом виробництва;
- не повністю вирішені технічні проблеми виробництва;
- високі витрати на рекламу.
Стадія зростання (розвитку) – друга стадія життєвого циклу товару. Це період швидкого визнання товару на ринку й помітного збільшення прибутковості від його реалізації. В цей період ціни можуть бути стабільними або дещо знижуватися, оскільки попит продовжує зростати досить швидко. Підприємство повинне підтримувати затрати на стимулювання збуту на незмінному рівні або дещо збільшувати їх для завоювання міцних позицій на ринку. Зайняти домінуюче становище на ринку підприємство може також за рахунок додаткових витрат на поліпшення якості товару, стимулювання продажу, вдосконалення системи збуту і т.д.
Стадія зрілості (стабілізації) – третя стадія життєвого циклу товару. Це період поступового зменшення обсягу продажу, оскільки товар одержав визнання більшості покупців. У цей час прибуток досягає максимального рівня і починає знижуватися через необхідність збільшення затрат на маркетинг з метою зміцнення конкурентоспроможності товару. Підприємство може збільшити обсяг збуту шляхом використання спеціалізованих магазинів, що продають товари зі знижкою, або наданням покупцям різних додаткових послуг.
Стадія спаду (старіння і вмирання) – четверта стадія життєвого циклу товару. Для більшості товарів рано чи пізно настає час помітного зменшення обсягу продажу, причому він може впасти до нуля і товар буде вилучений з обігу. Також збут може стабілізуватися на низькому рівні й перебуватиме на такому рівні протягом багатьох років.
Запитання та завдання для контролю
1 Розкрийте суть суспільного поділу праці. Назвіть основні його етапи.
2 Дайте характеристику натуральній формі організації суспільного виробництва.
3 Охарактеризуйте товарне виробництво, назвіть основні його риси.
4 Назвіть спільні та відмінні риси простого та розвиненого (підприємницького) товарного виробництва.
5 Чим відрізняється товар від продукту? Що робить певний продукт праці товаром?
6 На чому ґрунтується підхід до визначення вартості (цінності) товару?
7 Як впливають на величину вартості товару продуктивність та інтенсивність праці?
8 Дайте характеристику суспільно необхідному та індивідуальному робочому часу.
9 Як в умовах розвиненого товарного виробництва діє закон вартості? Які функції він виконує?
10 Дайте характеристику конкурентоздатності товару.
11 Яка різниця між ціною придбання та ціною споживання товару?
12 Опишіть життєвий цикл товару та його стадії.
