Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕредмет, методи ≥ функц≥њ економ≥чноњ науки




1 «ародженн€ ≥ розвиток економ≥чних знань.

2 ѕредмет, роль, функц≥њ та методи економ≥чноњ теор≥њ.

3 ≈коном≥чн≥ закони ≥ категор≥њ.

«ародженн€ ≥ розвиток економ≥чних знань. ≈коном≥чна думка зародилас€ ще в стародавньому св≥т≥. ÷е була певна система погл€д≥в на господарськ≥ €вища, на руш≥йн≥ сили економ≥чноњ д≥€льност≥ людей. ≤стотного розвитку вона дос€гла в епоху рабовласництва. ¬ прац€х  сенофонта (430-355 рр. до н.е.), ѕлатона (437-347 рр. до н.е.), јристотел€ (384-322 рр. до н.е.), а також мислител≥в стародавнього –иму, ≤нд≥њ,  итаю м≥ститьс€ спроба з позиц≥њ свого часу зТ€сувати загальн≥ принципи економ≥чного розвитку. У≈коном≥ксФ (домашнЇ господарство) Ц так називалас€ прац€ видатного мислител€ —тародавньоњ √рец≥њ  сенофонта, в €к≥й зроблена спроба обірунтувати мотиви господарськоњ д≥€льност≥ людей, висловлено р€д ц≥кавих економ≥чних думок.

јле не кожна економ≥чна думка розвиваЇтьс€ у систем≥ погл€д≥в ≥ стаЇ економ≥чним ученн€м. Ќ≥ в рабовласницькому, н≥ у феодальному сусп≥льств≥ ще не ≥снувало стрункоњ системи економ≥чних погл€д≥в на економ≥чн≥ процеси. ¬она складаЇтьс€ поступово в процес≥ ≥сторичного розвитку сусп≥льства.

ѕочинаючи з ’≤V ст., в економ≥ц≥ передових крањн «ах≥дноњ ™вропи в≥дбувалос€ вит≥сненн€ натурального господарства товарно-грошовими в≥дносинами, умовою господарського житт€ ставав товарний обм≥н. Ѕагатство Ц €к приватне, так ≥ нац≥ональне Ц виражаЇтьс€ тепер не сукупн≥стю натуральних благ та послуг, що належали феодалам, а грошима, тобто загальним екв≥валентом товарноњ економ≥ки. √оловним предметом стають грош≥, а сила держави починаЇ вим≥рюватис€ безпосередньо грошовими ресурсами.

Ќа основ≥ цих економ≥чних процес≥в у крањнах ™вропи на початку ’V ст. виникло економ≥чне вченн€ меркантил≥зму, €ке пос≥ло визначне м≥сце в ≥стор≥њ розвитку економ≥чноњ думки. Ућеркантил≥змФ походить в≥д ≥тал≥йського слова УмеркантеФ, що перекладаЇтьс€, €к купець, торговець. ѕредставники ц≥Їњ школи вважали, що багатство сусп≥льства виникаЇ т≥льки в торг≥вл≥ (грош≥, золото). √оловний предмет своЇњ науки вони бачили в процесах товарного ≥ грошового об≥гу. “ак≥ у€вленн€ не були випадковими. ¬они в≥дпов≥дали початковому виду кап≥тал≥стичноњ д≥€льност≥ Ц м≥жнародн≥й торг≥вл≥, коли товари купл€лис€ в одн≥й крањн≥ за б≥льш низькими ц≥нами, продавалис€ в ≥нш≥й за б≥льш високими. “ому меркантил≥сти радили держав≥ розширювати торг≥влю, накопичувати золото в крањн≥. ѕредставники ц≥Їњ школи Ц “омас ћан (1571-1641 рр.) ≥ јнтуан ћонкретьЇн де ¬аттев≥ль (1575-1621 рр.)

“омас ћан Ц англ≥йський економ≥ст, що був купцем ≥ нажив сол≥дне майно, передав св≥й досв≥д в двох невеликих прац€х У–оздуми про торг≥влю в јнгл≥њ з ќст-≤нд≥ЇюФ ≥ УЅагатство јнгл≥њ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ або Ѕаланс нашоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ €к результат нашого багатстваФ. ¬ той час торг≥вл€ ≥ об≥г грошей грали наст≥льки велику роль, що слова Уторг≥вл€Ф ≥ Уеконом≥каФ вважалис€ майже однозначними. “омас ћан головним видом кап≥талу вважав торговий кап≥тал, багатство ототожнював з його грошовою формою, а джерелом збагаченн€ визнавав лише торг≥влю, в €к≥й вив≥з товар≥в переважав над ввозом, що приносить прир≥ст кап≥талу, багатство.

јнтуан ћонкретьЇн де ¬аттев≥ль Ц французький економ≥ст, поет, бунт≥вник, дуел€нт, прожив бурхливе, повне пригод житт€, схоже геро€м роману ј. ƒюма У“ри мушкетериФ, був засуджений €к державний злочинець, за вироком суду його труп було спалено, а поп≥л розв≥€но за в≥тром. јле в ≥стор≥ю в≥н ув≥йшов €к €скравий представник меркантил≥зму у ‘ранц≥њ, €кий обезсмертив своЇ ≥мТ€ тим, що вв≥в в науковий оборот терм≥н Упол≥тична економ≥€Ф. ¬ 1615 р. в≥н випустив книгу У“рактат по пол≥тичн≥й економ≥њФ ≥ з того часу економ≥чна теор≥€ розвиваЇтьс€ €к пол≥тична економ≥€. ѕо€ва такого терм≥ну не випадкова в той час, адже воно обумовлено зростаючою роллю держави в перв≥сному накопиченн≥ кап≥талу ≥ зовн≥шн≥й торг≥вл≥. Ќа думку ћонкретьЇна, зовн≥шн€ торг≥вл€ Ї джерелом прибутку, Уголовною метою р≥зних ремеселФ ≥ кращим способом зростанн€ могутност≥ держави. ¬≥н бачив р≥зницю м≥ж грошима ≥ багатством, достатком. УЌе велика к≥льк≥сть золота та ср≥бла... робить державу багатою, - писав в≥н, - а на€вн≥сть предмет≥в, необх≥дних дл€ житт€ ≥ дл€ одеж≥...Ф. ¬≥н був противником розкош≥, €ка за його словами Удл€ держави чума ≥ зубож≥нн€Ф.

¬арто зазначити, що де€к≥ ≥дењ меркантил≥ст≥в (державне втручанн€ в господарське житт€, протекц≥он≥зм в торг≥вл≥) використовують ≥ в сучасн≥й економ≥ц≥.

ƒодамо, що критики меркантил≥зму справедливо в≥дзначили, що п≥д час торг≥вельноњ угоди не виникаЇ взагал≥ н≥€кого багатства, а в≥дбуваЇтьс€ лише обм≥н грошей на товар ≥ навпаки. ѕри порушенн≥ р≥вност≥ в обм≥н≥ багатство лише перерозпод≥л€Їтьс€ на користь одн≥Їњ з≥ стор≥н.  оли ж обм≥н р≥вноц≥нний, то н≥хто не може збагатитис€.

ўе одн≥Їю теч≥Їю була школа ф≥з≥ократизму. ¬иникла вона ≥ розвивалась у пер≥од мануфактурного кап≥тал≥зму у ‘ранц≥њ. ‘≥з≥ократи (в≥д грецького physis - природа ≥ kratos - влада) були виразниками ≥нтерес≥в великих землевласник≥в. ќсновним представником ≥ засновником ц≥Їњ школи був ‘.  ене (1694-1774). Ќа в≥дм≥ну в≥д англ≥йськоњ класичноњ школи, €ка сконцентрувала свою увагу на проблемах под≥лу прац≥, вартост≥, прибутку, зароб≥тноњ плати, в першу чергу анал≥зуючи промислове виробництво, ‘. ене обТЇктом свого досл≥дженн€ зробив землеробство, €ке оголосив Їдиною продуктивною силою. «а його твердженн€м, т≥льки у землеробств≥ створюЇтьс€ нове багатство, а найб≥льша продуктивн≥сть прац≥ зумовлена самою природою. ѕродуктивними витратами визнавалис€ лише витрати у с≥льському господарств≥, промислов≥ витрати оголошувались безпл≥дними. ‘≥з≥ократи висунули ≥дею екв≥валентност≥ обм≥ну ≥ спростували погл€ди меркантил≥ст≥в щодо створенн€ багатства у процес≥ обм≥ну.

ќдне з центральних м≥сць у вченн≥ ф≥з≥ократ≥в займаЇ вченн€ про додатковий продукт. ѕ≥д додатковим продуктом ф≥з≥ократи розум≥ли надлишок продукц≥њ, отриманий у землеробств≥, над витратами виробництва. ‘.  ене стверджував, що промислов≥сть не створюЇ чистого продукту, а лише споживаЇ надане землеробством. ¬чений розгл€дав Учистий продуктФ з одного боку, €к продукт самоњ земл≥, дар природи, з ≥ншого - €к породженн€ додатковоњ прац≥ найманого прац≥вника. ѕродуктивною визнавалас€ лише прац€ у землеробств≥.

Ќайб≥льше наукове значенн€ маЇ вченн€ ф≥з≥ократ≥в про кап≥тал. ¬ченн€ про складов≥ кап≥талу стало дл€ ‘.  ене в≥дправним пунктом анал≥зу процесу в≥дтворенн€ ≥ об≥гу всього сусп≥льного кап≥талу, опис €кого в≥н подав у знаменитих У≈коном≥чних таблиц€хФ (1758). ‘. ене вперше в ≥стор≥њ пол≥теконом≥њ запропонував ≥ використав пон€тт€ Ув≥дтворенн€Ф €к пост≥йне повторенн€ процесу виробництва ≥ збуту. √ен≥альн≥сть У≈коном≥чних таблицьУ у тому, що вони Ї першою вдалою спробою показати головн≥ пропозиц≥њ ≥ л≥н≥ю реал≥зац≥њ сусп≥льного продукту, обТЇднавши численн≥ акти куп≥вл≥ - продажу та рух грошей ≥ товар≥в. ≤дењ, закладен≥ у прац€х ‘.  ене, стали першоосновою майбутнього економ≥чного моделюванн€.

ƒальший розвиток економ≥чна наука отримала в прац€х јдама —м≥та (1723-1790 рр.) ≥ ƒавида –≥кардо (1772-1825 рр.).

ќсновна ≥де€ у вченн≥ ј. —м≥та Ц ≥де€ л≥берал≥зму, м≥н≥мального втручанн€ держави в економ≥ку, ринкового саморегулюванн€ на основ≥ в≥льних ц≥н, €к≥ складаютьс€ в залежност≥ в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ. ÷≥ економ≥чн≥ регул€тори в≥н назвав Уневидимою рукоюФ. ј.—м≥т заклав основи трудовоњ теор≥њ вартост≥, п≥дн€в роль продуктивноњ прац≥ €к творц€ вартост≥, показав значенн€ розпод≥лу прац≥ €к умови п≥двищенн€ його продуктивност≥, створив вченн€ про доходи, ч≥тко сформулював принципи оподаткуванн€ ≥ багато ≥ншого.

–≥ст багатства в≥дбуваЇтьс€ тод≥, коли перв≥сно затрачена сума зростаЇ на додаткову величину (добавлену варт≥сть або прибуток). ÷е принципово важливе в≥дкритт€, €ке й дозволило економ≥чн≥й теор≥њ, в к≥нцевому результат≥, стати наукою.

ƒ. –≥кардо продовжив розробку теор≥њ ј. —м≥та, виправивши де€к≥ недол≥ки його вченн€. √оловна його прац€ Ц Уѕочаток пол≥тичноњ економ≥њ ≥ податкове обкладенн€Ф (1809-1817 рр.). ¬≥н показав, що Їдиним джерелом вартост≥ Ї прац€ роб≥тника, €ка й лежить в основ≥ доход≥в р≥зних клас≥в (зароб≥тноњ плати, прибутку, проценту, ренти); що прибуток Ц це результат неоплаченоњ прац≥ роб≥тника; сформулював закони обернено пропорц≥йноњ залежност≥ м≥ж зароб≥тною платою ≥ прибутком; вказав на тенденц≥ю норми прибутку до зниженн€; розкрив механ≥зм диференц≥йноњ ренти. …ого вченн€ л€гло в основу англ≥йського утоп≥чного соц≥ал≥зму.

¬еликим недол≥ком класичноњ пол≥теконом≥њ було знехтуванн€ рол≥ держави в господарському житт≥. …ого джерело в≥доме: ненавид€чи абсолютну монарх≥ю, класики мимовол≥ принижували значенн€ державного регулюванн€ господарських в≥дносин.

ѕевним етапом еволюц≥њ св≥товоњ економ≥чноњ думки стали прац≥ швейцарського економ≥ста ≥ ≥сторика ∆ана Ўарл€ Ћеонарда —≥монда де —≥смонд≥ (1773-1842рр.). ¬ центр свого економ≥чного вченн€ —≥смонд≥ поставив розпод≥л, в≥д €кого залежить попит ≥ виробництво. ¬≥н вважав, що пол≥тична економ≥€ покликана бути наукою про вдосконаленн€ соц≥ального механ≥зму заради щаст€ людини.

≤дею створенн€ нового сусп≥льства, розум≥ючи його кожний по-своЇму, висунули французьк≥ соц≥ал≥сти-утоп≥сти јнр≥  лод —ен-—≥мон (1760-1825 рр.), Ўарль ‘урТЇ (1772-1837 рр.) ≥ англ≥йський економ≥ст –оберт ќуен (1771-1856 рр.). ¬они виступили з критикою кап≥тал≥зму ≥ вимогою реорган≥зац≥њ виробництва, розпод≥лу, в≥дм≥ни приватноњ власност≥, зн€тт€ протилежност≥ м≥ж розумовою й ф≥зичною працею, встановленн€ справедливоњ соц≥альноњ системи. ќстанню —ен-—≥мон назвав ≥ндустр≥ал≥змом, ‘урТЇ Ц гармон≥Їю, ќуен Ц комун≥змом. ¬они були проти революц≥њ ≥ пол≥тичноњ боротьби.

—пираючись на вищ≥ дос€гненн€ класичноњ школи пол≥тичноњ економ≥њ  арл ћаркс ≥ ‘р≥др≥х ≈нгельс створили теоретичну концепц≥ю, €ка отримала узагальнену назву марксизм. ѓх ≥дењ в т≥й чи ≥нш≥й степен≥ були доповнен≥ ≥ трохи перероблен≥ ¬.≤. Ћен≥ним, а також рад€нськими економ≥стами ≥ використовувались в ”крањн≥ аж до 80-х рок≥в ’’ ст.

« ≥менем  . ћаркса повТ€зана спроба надал≥ побудувати сусп≥льство без приватноњ власност≥ на засоби виробництва, спираючись на економ≥ку державного типу, що регулюЇтьс€ з центру. √оловна прац€  . ћаркса Ц У ап≥талФ (1817 р.), зробила його одним ≥з визначних економ≥ст≥в св≥ту. —еред головних в≥дкритт≥в, зроблених  .ћарксом, можна назвати наступн≥:

- сформульовано вченн€ про сусп≥льно-економ≥чн≥ формац≥њ, њх складов≥ елементи, причини зм≥ни цих формац≥й;

- розкрит≥ закони розвитку кап≥тал≥зму, його внутр≥шнЇ джерело саморуху Ц протир≥чч€, ≥сторично перех≥дний характер кап≥тал≥зму €к формац≥њ;

- розроблен≥ теор≥њ в≥дновленн€ економ≥чних криз, виробництва;

- сформульовано вченн€ про двоњстий характер прац≥, вт≥леноњ в товар≥;

- розроблено вченн€ про добавлену варт≥сть, дано ориг≥нальний анал≥з еволюц≥њ форми вартост≥;

- розкрита сутн≥сть абсолютноњ ренти, сутн≥сть найманоњ прац≥;

- дана загальна характеристика кап≥тал≥стичноњ експлуатац≥њ.

≤стор≥€ лише частково п≥дтвердила справедлив≥сть положень ≥ висновк≥в марксистськоњ економ≥чноњ теор≥њ. ƒумки  .ћаркса про абсолютну злиденн≥сть пролетар≥ату в умовах кап≥тал≥зму, про кап≥тал≥стичне сусп≥льство €к сугубо експлуатац≥йне, стали помилковими.

¬ друг≥й половин≥ ’≤’ ст. була сформульована теор≥€ маржинал≥зму.  ласиками ц≥Їњ теор≥њ стали економ≥сти австр≥йськоњ школи  арл ћенгер (1840-1921рр.), ‘р≥др≥х фон ¬≥зер (1851-1926рр.), ≈йген фон Ѕем-Ѕаверк (1851-1914рр.), а також англ≥йський економ≥ст ”њль€м —тенл≥ ƒжевонс (1835-1882 рр.).

ћаржинал≥зм (в≥д англ≥йського marginal, ФграничнийФ) Ц це теор≥€, €ка показуЇ економ≥ку €к систему взаЇмозвТ€заних господарюючих субТЇкт≥в ≥ по€снюЇ економ≥чн≥ процеси ≥ €вища, виход€чи з новоњ ≥дењ Ц використанн€ граничних (max або min), крайн≥х величин або стан≥в, характеризуючих не сутн≥сть €вищ, а њх зм≥ну в звТ€зку з зм≥ною ≥нших €вищ. Ќаприклад, теор≥€ граничноњ корисност≥ досл≥джуЇ аспект ц≥ноутворенн€ в звТ€зку з ефективн≥стю споживанн€ продукт≥в ≥ показуЇ, наск≥льки зм≥нитьс€ задоволенн€ споживача при добавленн≥ одиниц≥ оц≥нюваного продукту (на в≥дм≥ну в≥д затратноњ концепц≥њ). √оловн≥ категор≥њ маржинал≥зму: гранична корисн≥сть, гранична продуктивн≥сть, граничн≥ витрати та ≥н. Ќа баз≥ субТЇктивних оц≥нок теор≥€ по€снюЇ витрати виробництва, попит, пропозиц≥ю, ц≥ну. ћаржинал≥зм спираЇтьс€ на к≥льк≥сний анал≥з ≥ використовуЇ економ≥ко-математичн≥ методи ≥ модел≥.

¬ сучасн≥й економ≥чн≥й теор≥њ сл≥д вид≥лити дек≥лька великих напр€м≥в, а саме: ≥нституц≥онал≥зм, неокласична економ≥чна теор≥€, кейнс≥анство, монетаризм.

≤нституц≥онал≥зм (з латинськоњ Ц установа) Ц один з напр€мк≥в зах≥дноњ економ≥чноњ думки, що виник наприк≥нц≥ ’≤’- на початку ’’ ст. «аперечував обумовлен≥сть розвитку людського сусп≥льства виробничими в≥дносинами, руш≥йною силою визнавав психолог≥чн≥, соц≥ально - правов≥ фактори. «асновниками ц≥Їњ теч≥њ Ї американськ≥ науковц≥ ¬еблен,  оммонс, √ам≥льтон, англ≥йський економ≥ст √обсон. ¬еблен, наприклад, розгл€дав житт€ людини €к боротьбу за ≥снуванн€, а значить процес в≥дбору ≥ пристосуванн€. јналог≥чно, на думку ≥нституц≥онал≥ст≥в, у процес≥ розвитку сусп≥льства в≥дбуваЇтьс€ процес природного в≥дбору ≥нститут≥в, система €ких утворюЇ своЇр≥дну культуру ≥ визначаЇ тип цив≥л≥зац≥њ. —ам≥ ≥нститути Ї особливими формами житт€, людських звТ€зк≥в ≥ в≥дносин, що мають сталий характер, формують у сусп≥льств≥ духовн≥ €кост≥ та властивост≥. ” свою чергу, ≥нститути Ї також важливими факторами в≥дбору.

Ќеокласична економ≥чна теор≥€. ќбТЇкт досл≥дженн€ неокласичноњ економ≥чноњ теор≥њ Ц повед≥нка Улюдини економ≥чноњФ, що €к продавець робочоњ сили, споживач чи п≥дприЇмець намагаЇтьс€ максим≥зувати св≥й дох≥д, звести до м≥н≥муму затрати (чи зусилл€). ÷€ теор≥€ виникла в 70-≥ роки ’≤’ ст. ѓњ засновники Ц в≥дом≥ австр≥йськ≥ економ≥сти  . ћенгер, ‘. ¬≥зер, ™. Ѕем-Ѕаверк, англ≥йський науковець ƒжевонс ≥ швейцарський економ≥ст ¬альрас.

ќсновною категор≥Їю анал≥зу прихильники неокласичноњ економ≥чноњ теор≥њ вважають граничну корисн≥сть, протиставл€ючи њњ теор≥њ трудовоњ вартост≥. ¬арт≥сть товару вони визначають корисн≥стю останнього, найменш потр≥бного предмета споживанн€, тобто граничною корисн≥стю. «г≥дно з концепц≥Їю Уграничноњ корисност≥Ф варт≥сть Ї результатом виробничоњ д≥€льност≥, в ход≥ €коњ кожний з виробничих фактор≥в (прац€, земл€, кап≥тал) внос€ть св≥й внесок в њњ утворенн€, а величина вартост≥ вим≥рюЇтьс€ граничною корисн≥стю одного з цих фактор≥в при незм≥нн≥й величин≥ двох ≥нших.

 ейнс≥анство Ц один з пров≥дних напр€мк≥в сучасноњ економ≥чноњ теор≥њ. —вою назву отримав в≥д ≥мен≥ всесв≥тньо в≥домого англ≥йського економ≥ста  ейнса, €кий усв≥домлював, що без активного втручанн€ держави в розвиток соц≥ально-економ≥чних процес≥в, без ≥стотного розширенн€ функц≥й держави кап≥тал≥зм не спроможний надал≥ ≥снувати, неможливо Ууникнути повного руйнуванн€ ≥снуючих економ≥чних формФ.  ейнс одним з перших у зах≥дн≥й економ≥чн≥й науц≥ обірунтував макроеконом≥чний п≥дх≥д до анал≥зу соц≥ально-економ≥чних процес≥в, оперуючи такими глобальними категор≥€ми, €к нац≥ональний дох≥д, сукупн≥ ≥нвестиц≥њ, споживанн€, зайн€т≥сть, нагромадженн€.

 ейнс стверджував, що р≥вноваги в економ≥чн≥й систем≥ неможливо дос€гти через механ≥зм в≥льноњ конкуренц≥њ, рухлив≥сть кап≥талу ≥ що р≥вновага Ц р≥дк≥сний випадок в економ≥ц≥. ўоб наблизитис€ до нењ, необх≥дно регулювати попит шл€хом п≥двищенн€ ефективност≥ ≥нвестиц≥йних процес≥в з≥ сторони п≥дприЇмств ≥ держави (головна роль належить держав≥).

ћонетаризм (з англ≥йськоњ Ц грош≥) Ц економ≥чна теор≥€, зг≥дно з €кою грошова маса в об≥гу в≥д≥граЇ визначальну роль у формуванн≥ економ≥чноњ кон'юнктури та встановленн≥ причинно-насл≥дкових звТ€зк≥в м≥ж зм≥ною к≥лькост≥ грошей ≥ величиною валового нац≥онального продукту. ћонетаризм виник в середин≥ 50-х рок≥в ’’ ст. у —Ўј. …ого л≥дер Ц глава чикагськоњ школи пол≥тичноњ економ≥њ ‘р≥дмен Ц виступаЇ проти активного ≥ широкомасштабного втручанн€ держави в економ≥ку, проти державних заход≥в стимулюванн€ попиту. Ќа його думку, державне регулюванн€ економ≥ки малоефективне через затримки м≥ж зм≥ною грошових показник≥в ≥ реальних фактор≥в виробництва, тому його сл≥д зам≥нити автоматичним приростом грошовоњ маси в об≥гу. ¬иражаючи ≥нтереси найконсервативн≥ших к≥л монопол≥стичного кап≥талу, монетаризм намагаЇтьс€ л≥кв≥дувати або вкрай ур≥зати соц≥альн≥ програми держави, виступаЇ за масове безроб≥тт€, €к зас≥б боротьби з ≥нфл€ц≥Їю.

ѕредмет, роль, функц≥њ та методи економ≥чноњ теор≥њ. ѕредмет економ≥чноњ теор≥њ Ц досл≥дженн€ виробничих в≥дносин м≥ж людьми у процес≥ прац≥, виробництва товар≥в та послуг, а також у сфер≥ њх обм≥ну, розпод≥лу та споживанн€.

«а ѕ. —амуельсоном економ≥чна теор≥€ повинна дати в≥дпов≥дь на три основн≥ питанн€:

- що виробл€ти (€к≥ саме товари та послуги)?

- €к виробл€ти (€ким способом)?

- дл€ кого виробл€ти (хто €вл€Їтьс€ споживачем)?

–оль економ≥чноњ теор≥њ пол€гаЇ у формуванн≥ економ≥чного мисленн€; розкритт≥ законом≥рностей розвитку сусп≥льного виробництва; наданн€ практичних рекомендац≥й в сусп≥льному житт≥.

‘ункц≥њ економ≥чноњ теор≥њ. ¬ загальн≥й систем≥ наук загальна економ≥чна теор≥€ зд≥йснюЇ певн≥ функц≥њ.

ѕерш за все, вона виконуЇ теоретико-п≥знавальну функц≥ю, так €к повинна вивчати ≥ по€снювати процеси ≥ €вища економ≥чного житт€ сусп≥льства. Ѕудь-€ке знанн€ Ї ц≥нним не само по соб≥, а тим, що служить практичним ц≥л€м сусп≥льства. ≈коном≥чна теор≥€ не може обмежуватись простою констатац≥Їю факт≥в чи описувати певн≥ економ≥чн≥ законом≥рност≥. Ќеобх≥дно проникнути в њх суть, ви€вити закони руху, накреслити шл€хи використанн€ цих закон≥в в практичн≥й д≥€льност≥.

“ому друга функц≥€ економ≥чноњ теор≥њ Ц практична. ¬она зд≥йснюЇ розробку принцип≥в ≥ метод≥в рац≥онального господарюванн€, наукове обірунтуванн€ економ≥чноњ стратег≥њ зд≥йсненн€ реформ економ≥чного житт€ тощо.

« теоретико-п≥знавальною функц≥Їю повТ€зана не т≥льки практична, а й виховна функц≥€ економ≥чноњ теор≥њ. ѓњ зм≥стом Ї формуванн€ психолог≥њ кожноњ людини, соц≥альноњ або профес≥йноњ групи. ÷ю функц≥ю ще називають прогнозно-прагматичною, €ка припускаЇ розробку ≥ ви€вленн€ наукових прогноз≥в ≥ перспектив сусп≥льного розвитку.

ћетоди економ≥чноњ теор≥њ. ћетод Ц це шл€х, спос≥б, знар€дд€ теоретичного досл≥дженн€ предмета. «а допомогою методу можна проникнути в природу економ≥ки. ≤накше кажучи, метод Ц це шл€х до ≥стини.

ѕершим джерелом економ≥чного знанн€ Ї спостереженн€ ≥ вивченн€ даних економ≥чноњ ≥стор≥њ. ¬ такий спос≥б ви€вл€ютьс€ ≥ нагромаджуютьс€ факти про €вища та процеси економ≥чного житт€ сусп≥льства. ќсновну суму факт≥в на сьогодн≥шн≥й день даЇ статистика. јле безпосереднЇ спостереженн€ Ї мертве, фотограф≥чне в≥дтворенн€ д≥йсност≥, воно т≥льки реЇструЇ зовн≥шн≥ форми про€ву ≥ тому може створити помилков≥ у€вленн€ про €вища.

ќтже, спостереженн€ ≥ описуванн€ Ц це т≥льки п≥дготовча робота. ¬ результат≥ п≥дбору факт≥в економ≥чна д≥€льн≥сть стаЇ в≥домою, але не п≥знаною. «биранн€ факт≥в називають описовою або емп≥ричною наукою. ј дл€ п≥знанн€ взаЇмозалежност≥ економ≥чних €вищ, виведенн€ теор≥њ необх≥дний економ≥чний анал≥з.

≈коном≥чний анал≥з передбачаЇ систематизац≥ю, тлумаченн€ ≥ узагальненн€ факт≥в. ¬≥н можливий двома шл€хами: в≥д факт≥в до теор≥њ ≥ в≥д теор≥њ до факт≥в. «в≥дси розр≥зн€ють ≥ два методи економ≥чного анал≥зу:

- ≥ндуктивний Ц розпочинаЇтьс€ ≥з збиранн€, систематизац≥њ ≥ узагальненн€ факт≥в з конкретноњ проблеми. –езультатом Ї виведенн€ певних принцип≥в, закон≥в. ≤ндукц≥€ ≥де в≥д часткового до загального;

- дедуктивний Ц спираючись на випадкове спостереженн€, лог≥ку досл≥дник може сформулювати попередню, неперев≥рену г≥потезу. ≤ дл€ њњ перев≥рки потр≥бно багаторазово досл≥дити окрем≥ факти.

ƒосить поширеними в економ≥чн≥й науц≥ Ї методи математичного моделюванн€, пор≥вн€нн€ та ≥нш≥.

≈коном≥чн≥ закони ≥ категор≥њ. ≈коном≥чн≥ закони Ц це найб≥льш суттЇв≥, ст≥йк≥, що пост≥йно повторюютьс€ об'Їктивн≥ причинно-насл≥дков≥ звТ€зки ≥ взаЇмозалежност≥ в економ≥чних €вищах ≥ процесах. як ≥ будь-€кий закон, економ≥чний закон, за визначенн€м √егел€, в≥дображаЇ такий звТ€зок двох €вищ, коли при на€вност≥ одного в≥дбуваЇтьс€ ≥нше. ќтже, закон Ц внутр≥шньо необх≥дн≥ стал≥ й ≥стотн≥ звТ€зки м≥ж протилежними сторонами, властивост€ми €вищ, процес≥в, елемент≥в матер≥альноњ системи.

≈коном≥чн≥ закони, €к ≥ закони природи мають обТЇктивний характер, тобто не залежать в≥д вол≥ ≥ св≥домост≥ окремих людей. ¬одночас економ≥чн≥ закони Ц це закони економ≥чноњ д≥€льност≥ людей ≥ поза ц≥Їю д≥€льн≥стю не ≥снують.  р≥м того, економ≥чн≥ закони, на в≥дм≥ну в≥д закон≥в природи, д≥ють не в≥чно. Ѕ≥льш≥сть з них маЇ тимчасовий характер. ¬одночас у д≥њ економ≥чних закон≥в ≥ закон≥в природи певною м≥рою спостер≥гаЇтьс€ така сп≥льна риса, €к спадков≥сть. Ќайб≥льше це стосуЇтьс€ закон≥в розвитку продуктивних сил, зокрема, головноњ продуктивноњ сили Ц людини, €ка успадковуЇ здоровТ€, психоф≥зичн≥ €вища тощо. –озр≥зн€ють чотири типи економ≥чних закон≥в:

- всезагальн≥ економ≥чн≥ закони Ц це закони, властив≥ вс≥м сусп≥льним способам виробництва (закон в≥дпов≥дност≥ виробничих в≥дносин р≥вню ≥ характеру розвитку продуктивних сил, закон зростанн€ продуктивност≥ прац≥, закон економ≥њ часу тощо). ¬сезагальн≥ економ≥чн≥ закони в≥дображають внутр≥шн≥, стал≥ й суттЇв≥ звТ€зки, властив≥ технолог≥чному способу виробництва, процесу взаЇмод≥њ людини з природою, р≥зних елемент≥в у процес≥ прац≥, однакових дл€ вс≥х сусп≥льних форм.

- загальн≥ економ≥чн≥ закони Ц це закони, що д≥ють у дек≥лькох економ≥чних формац≥€х: закон вартост≥, закон попиту ≥ пропозиц≥њ тощо. ¬они в≥дображають внутр≥шн≥, необх≥дн≥, стал≥ й суттЇв≥ звТ€зки, властив≥ дек≥льком технолог≥чним способам виробництва, у њх взаЇмод≥њ з де€кими елементами р≥зних сусп≥льних форм (тобто в≥дносин економ≥чноњ власност≥) в однотипних сусп≥льно-економ≥чних формац≥€х.

- специф≥чн≥ економ≥чн≥ закони Ц це закони, що д≥ють лише в межах одного сусп≥льного способу виробництва. Ќайважлив≥ший з пом≥ж них Ц основний економ≥чний закон, €кий виражаЇ найб≥льш глибинн≥ звТ€зки м≥ж продуктивними силами ≥ виробничими в≥дносинами, в≥дносинами власност≥ у взаЇмод≥њ з розвитком продуктивних сил.

- стад≥йн≥ економ≥чн≥ закони Ц це закони, що д≥ють лише на одн≥й ≥з стад≥й (висх≥дн≥й або низх≥дн≥й) сусп≥льного способу виробництва. Ќаприклад, закон породженн€ монопол≥й концентрац≥Їю виробництва, €кий д≥Ї на вищ≥й стад≥њ розвитку кап≥тал≥зму.

≈коном≥чн≥ категор≥њ Ц це теоретичний вираз, мислен≥ форми виробничих в≥дносин, економ≥чних €вищ ≥ процес≥в, що реально ≥снують. ¬они теоретично в≥дображають не т≥льки окрему сторону системи виробничих в≥дносин, а й њњ звТ€зок ≥з в≥дпов≥дною стороною системи продуктивних сил.  ожна категор≥€ виражаЇ окрем≥ сторони економ≥чних в≥дносин, а в сукупност≥ вони характеризують економ≥чний лад сусп≥льства в ц≥лому. Ќаприклад, щоб розкрити суть ринковоњ економ≥ки, необх≥дно глибоко оволод≥ти ц≥лою системою економ≥чних категор≥й, починаючи з товару, грошей, вартост≥, ц≥ни ≥ зак≥нчуючи маркетингом ≥ менеджментом.

” кожн≥й економ≥чн≥й категор≥њ в≥дбуваЇтьс€ д≥алектична взаЇмод≥€ соц≥ально-економ≥чних звТ€зк≥в ≥ в≥дносин м≥ж людьми (в≥дносин власност≥, сусп≥льноњ форми прац≥) з техн≥ко-економ≥чними звТ€зками ≥ в≥дносинами людини ≥ природи. ≤гноруванн€ продуктивних сил, процесу прац≥ €к такоњ означаЇ, що поза колом питань економ≥чноњ теор≥њ залишаЇтьс€ розгл€д категор≥й Узм≥ст прац≥Ф, Уробоча силаУ, Упроцес прац≥Ф тощо. ≈коном≥чн≥ категор≥њ б≥льш рухлив≥, м≥нлив≥, н≥ж економ≥чн≥ закони.

 

«апитанн€ та завданн€ дл€ контролю

 

1. ќхарактеризуйте зародженн€ та розвиток економ≥чноњ думки в стародавньому св≥т≥.

2. ќхарактеризуйте школу меркантил≥ст≥в.

3. ƒайте характеристику школи ф≥з≥ократ≥в.

4. ќхарактеризуйте класичну англ≥йську школу.

5. ќхарактеризуйте марксистську економ≥чну школу.

6. ќхарактеризуйте школу маржинал≥зму.

7. ƒайте характеристику ≥нституц≥онал≥зму.

8. ќхарактеризуйте неокласичну економ≥чну теор≥ю.

9. ƒайте характеристику вченн€ кейнс≥анц≥в.

10. ƒайте характеристику вченн€ монетарист≥в.

11. ўо Ї предметом вивченн€ економ≥чноњ теор≥њ?

12. Ќазв≥ть та охарактеризуйте функц≥њ економ≥чноњ теор≥њ.

13. яка роль вивченн€ економ≥чноњ теор≥њ в сучасному св≥т≥?

14. ќпиш≥ть методи та способи досл≥джень економ≥чних €вищ та процес≥в.

15. –озкрийте суть пон€тт€ Ђеконом≥чна категор≥€ї.

16. –озкрийте суть пон€тт€ Ђеконом≥чний законї.

17. ѕровед≥ть класиф≥кац≥ю економ≥чних закон≥в.

18. ќхарактеризуйте основн≥ види в≥дносин, €к≥ вивчаЇ економ≥чна теор≥€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 399 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1509 - | 1400 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.