Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”правл≥нн€ ресурсами, зворотний звТ€зок ≥ величини




як ми вже зазначали, таке компТютерне проектуванн€ й ≥нженерний процес не ≥снують у вакуум≥; вони не обробл€ють проекти без вх≥дних даних про поточний стан планети ≥ њњ ресурси. —истема обл≥ку в масштабах «емл≥, поЇднана з процесом проектуванн€ й одн≥Їю з базових його функц≥й Ђоптим≥зованоњ ефективност≥ї, надаЇ в≥домост≥ про вс≥ необх≥дн≥ ресурси, що використовують у виробництв≥.

”с≥ сировинн≥ матер≥али й повТ€зан≥ з ними ресурси в≥дстежують на тому р≥вн≥, €кий Ї техн≥чно можливим у максимально наближеному до реального часу режим≥. «агалом це потр≥бно дл€ того, щоб п≥дтримувати р≥вновагу регенеративних процес≥в «емл≥, водночас намагаючись стратег≥чно максим≥зувати використанн€ матер≥ал≥в, €ких Ї вдосталь, ≥ м≥н≥м≥зувати залученн€ деф≥цитних, що Ї критичною калькул€ц≥Їю ефективност≥. ” цьому, знову ж таки, частково пол€гаЇ мета створенн€ системи глобального управл≥нн€ ресурсами, про €ку вже йшлос€ ран≥ше.

ўо стосуЇтьс€ калькул€ц≥њ Ђвеличинї, то, ≥мов≥рно, двома найважлив≥шими вим≥рами, €к≥ п≥дл€гають перманентн≥й калькул€ц≥њ через зворотний звТ€зок у процес≥ розвитку ≥ндустр≥њ, Ї р≥вень Ђдеф≥цитуї (а) ≥ р≥вень Ђтрудовоњ складност≥ї (b).

(a) Ђ¬еличину деф≥цитуї можна означити к≥льк≥сно, в≥д 1 до 100. 1 ‒ найб≥льший деф≥цит за поточного р≥вн€ споживанн€, а 100 ‒ найменший. 50 ‒ розд≥льна л≥н≥€ ст≥йкого стану. ¬еличина деф≥циту будь-€кого ресурсу перебуватиме на певн≥й под≥лц≥ ц≥Їњ л≥н≥њ, а њњ значенн€ динам≥чно оновлюватиметьс€ мережею глобального управл≥нн€ ресурсами.

«ображенн€ 6. ƒопом≥жне зображенн€ р≥вн€ деф≥циту

 

Ќаприклад, €кби використанн€ деревини перетнуло р≥вень стану ст≥йкост≥ з позначкою 50, що св≥дчило би про перевищенн€ обс€гу споживанн€ р≥вн€ природноњ регенерац≥њ «емл≥ у момент анал≥зу, то спрацював би такий соб≥ зворотний х≥д, €к, наприклад, процес Ђматер≥ального зам≥щенн€ї або пошук зам≥ни деревини в будь-€кому подальшому виробництв≥.

ўо стосуЇтьс€ пор≥вн€льноњ оц≥нки, то в ринков≥й систем≥ ц≥новий механ≥зм використовуЇтьс€ дл€ зТ€суванн€, €кий матер≥ал Ї б≥льш ефективним у план≥ витрат, припускаючи, що конкретна ц≥на формуватиметьс€ на основ≥ в≥дпов≥дноњ техн≥чноњ ≥нформац≥њ або, у цьому випадку, р≥вн€ деф≥циту.

«а цим новим п≥дходом, зам≥сть того, щоб використовувати ц≥ну дл€ пор≥вн€нн€ або оц≥нки вартост≥, р≥вень техн≥чноњ €кост≥ враховують безпосередньо шл€хом пор≥вн€льного к≥льк≥сного вираженн€. ” випадку деф≥циту найкраще впор€дковувати види або групи под≥бних у використанн≥ матер≥ал≥в та в м≥ру сил к≥льк≥сно визначити притаманн≥ њм властивост≥ й р≥вн≥ ефективност≥ дл€ будь-€кого завданн€. ѕот≥м до таких взаЇмозвТ€зк≥в сл≥д застосувати загальний к≥льк≥сний спектр величин.

Ќаприклад, Ї спектр метал≥в, €к≥ мають р≥зн≥ р≥вн≥ ефективност≥ в план≥ електропров≥дност≥. ÷≥ р≥вн≥ ефективност≥ можна виразити к≥льк≥сно, пот≥м пор≥вн€ти за величинами. ќтже, €кщо м≥дь, пров≥дний метал, опускаЇтьс€ нижче за р≥вень стану ст≥йкост≥, що стосуЇтьс€ деф≥циту, то програма управл≥нн€ запускаЇ калькул€ц≥ю дл€ пор≥вн€нн€ стану ≥нших пров≥дних метал≥в, р≥вн≥в њхн≥х деф≥циту й ефективност≥, шукаючи зам≥нник цього металу.

÷е лише один ≥з численних приклад≥в, ≥ зазвичай такий спос≥б розвТ€занн€ проблеми ускладнюЇтьс€ залежно в≥д матер≥алу ≥ сформульованих завдань. ”т≥м, саме через це пошук ≥ обчисленн€ зд≥йснюватимуть машини, а не люди. Ћюдський розум Ц €к ≥ндив≥да, так ≥ великоњ команди Ц просто не зможе обробл€ти так≥ дан≥ ефективно. ќкр≥м того, важливо зазначити, що такий тип пр€мого обчисленн€ величин, базуючись на визначен≥й мет≥, спри€тливост≥ й ст≥йкост≥, суттЇво затьмарюЇ ц≥новий механ≥зм, коли йдетьс€ про справжню об≥знан≥сть у ресурсах ≥ розумне управл≥нн€ ресурсами методом розрахунк≥в.

(b) Ѕа б≥льше, Ђтрудова складн≥стьї та њњ оц≥нка передбачають оц≥нюванн€ складност≥ конкретного виробництва та в≥дображенн€ в≥дпов≥дноњ чисельноњ величини на основ≥ р≥вн€ складност≥ процесу. —кладн≥сть у контекст≥ ор≥Їнтованоњ на автоматизац≥ю ≥ндустр≥њ можна вим≥р€ти шл€хом визначенн€ й пор≥вн€нн€ к≥лькост≥ Ђетап≥в процесуї. ” будь-€кому товарному виробництв≥ можна заздалег≥дь передбачити, ск≥льки буде Ђетап≥вї обробки продукц≥њ. ¬≥дтак вдатис€ до пор≥вн€нь ≥з виробництвом ≥нших продукт≥в, в ≥деал≥ з того самого ц≥льового виду, дл€ к≥льк≥сноњ оц≥нки. ≤накше кажучи, тут одиниц€ми вим≥ру Ї Ђетапиї.

Ќаприклад, ст≥л, €кий можна за три хвилини виплавити з простих пол≥мер≥в одним процесом, матиме нижчу Ђтрудову складн≥стьї, н≥ж ст≥л, €кий потребуЇ автоматизованого конструюванн€ впродовж б≥льш коп≥ткого ланцюга виробництва з використанн€м зм≥шаних матер≥ал≥в. якщо процес буде занадто складним чи загалом неефективним в можливих у цю мить умовах (пор≥вн€но з уже на€вними под≥бними проектами), проект в≥дпов≥дно позначать, а отже, в≥н потребуватиме повторноњ оц≥нки.

“ак≥ узгодженн€ й в≥дзначенн€ в≥дбуватимутьс€ у форм≥ зворотного звТ€зку в≥д дизайнерського ≥нтерфейсу впродовж етапу проектуванн€. ЌемаЇ п≥дстав не припускати, що з розвитком штучного ≥нтелекту система фактично зможе в реальному час≥ забезпечувати зворотний звТ€зок, висуваючи пропозиц≥њ, ба нав≥ть безпосередн≥ вар≥ац≥њ р≥шень конкретних проблем ефективност≥ й ст≥йкост≥.

 

–озрахунки проекту

”загальнюючи все вищесказане, на основ≥ загального короткого огл€ду нижче ми зобразимо л≥н≥йний процес. ƒл€ кращого розум≥нн€ при потреб≥ вдаватимемос€ до повторень. якщо ми хочемо розгл€нути проект у м≥ру сил максимально масштабно, зважаючи на ≥ндустр≥альний розвиток, то неминуче матимемо справу з чотирма функц≥€ми (процесами), кожна з €ких стосуЇтьс€ чотирьох базових л≥н≥йних етап≥в, €к≥ включають проектуванн€, виробництво, розпод≥л ≥ переробку. «нову ж таки, кожен ≥з цих процес≥в безпосередньо повТ€заний ≥з системою глобального управл≥нн€ ресурсами, €ка надаЇ зворотний звТ€зок у форм≥ величин, що допомагаЇ регул€тивному апарату забезпечувати ефективн≥сть ≥ ст≥йк≥сть.

“ут застосована така теорема (зображенн€ 1).

”с≥ продукти мають бути адаптованими до:

1) оптим≥зованоњ ефективност≥ проекту;

2) оптим≥зованоњ ефективност≥ виробництва;

3) оптим≥зованоњ ефективност≥ розпод≥лу;

4) оптим≥зованоњ ефективност≥ переробки.

 

«ображенн€ 1. (повторенн€)

 

1) ќптим≥зована ефективн≥сть проекту.

ѕроект продукту маЇ в≥дпов≥дати або бути адаптований до критер≥њв, €к≥ встановлюютьс€:

[ѕоточними стандартами ефективност≥]

 

[ѕоточн≥ стандарти ефективност≥] мають пТ€ть п≥дпроцес≥в оц≥нки, €к уже зазначалос€ ран≥ше:

[“ерм≥н служби] =

[јдаптивн≥сть] =

[—тандартизац≥€] =

[—при€тлив≥сть до переробки] =

[—при€тлив≥сть дл€ автоматизац≥њ прац≥] =

 

Ѕудь ласка, зверн≥ть увагу, що образно також можна д≥лити кожен ≥з цих п≥дпроцес≥в ≥ лог≥чних асоц≥ац≥й на щоразу менш≥ елементи. ”т≥м, €к ми вже зазначали, такий вираз Ї Ђвищоюї ланкою, на €к≥й базуютьс€ ≥нш≥ п≥дпроцеси. «нову ж таки, обс€г цього тексту не дозвол€Ї розгл€нути вс≥ атрибути робочого алгоритму. “акож не йдетьс€ про те, що вказан≥ тут параметри Ї повними чи остаточними.

 

2) ќптим≥зована ефективн≥сть виробництва.

÷≥ ф≥льтрац≥йн≥ параметри можуть зм≥нюватис€ залежно в≥д характеру потужностей ≥ того, ск≥льки машинних вар≥ац≥й (ф≥ксована автоматизац≥€ проти гнучкоњ автоматизац≥њ)[796] знадобитьс€ у виробництв≥ в конкретний момент. «адл€ кращого розум≥нн€ ми розр≥зн€тимемо два типи потужностей: один дл€ товар≥в, на €к≥ попит високий (або €к≥ виробл€ютьс€ масово), а другий ‒ дл€ товар≥в, на €к≥ попит низький, др≥бносер≥йних товар≥в чи товар≥в, виготовлених на замовленн€.

 

«ображенн€ 7. ѕод≥л за низьким та високим попитом. «астосуванн€ процесу класового визначенн€

 

”се дуже просто: зд≥йснюЇтьс€ класове визначенн€, €ке д≥лить ц≥льов≥ потужност≥ за показником , базуючись на характер≥ вимог до виробництва. ћета задоволенн€ Ђвисокого попитуї передбачаЇ застосуванн€ ф≥ксованоњ автоматизац≥њ , що означаЇ: невар≥ативн≥ виробнич≥ методи Ї ≥деальними дл€ високого попиту й масового виробництва.  оли метою Ї задоволенн€ Ђнизького попитуї, вдаютьс€ до гнучкоњ автоматизац≥њ , €ка може виробл€ти б≥льшу вар≥ативн≥сть речей, але зазвичай меншими парт≥€ми.

÷€ схема передбачаЇ необх≥дн≥сть лише двох тип≥в потужностей. Ќасправд≥ може ≥снувати значно б≥льше тип≥в потужностей, базуючись на факторах виробництва, створюючи таким чином б≥льше умов дл€ под≥лу. ”т≥м, €кщо брати до уваги правила проектуванн€, ≥з плином часу не маЇ бути багато вар≥ац≥й, оск≥льки мета пол€гаЇ у перманентних зменшуванн≥ й спрощуванн≥.

 

«ображенн€ процесу в л≥н≥йн≥й форм≥ (зображенн€ 7).

 

”с≥ проекти продукт≥в ф≥льтруютьс€ через процес [визначенн€ класу попиту]. ѕроцес [визначенн€ класу попиту] зд≥йснюЇ ф≥льтрац≥ю на основ≥ набору стандарт≥в дл€ [низького попиту] або [високого попиту]. ”с≥ проекти продукт≥в [низького споживчого попиту] мають створюватис€ через процес [гнучкоњ автоматизац≥њ]. ”с≥ проекти продукт≥в [високого споживчого попиту] сл≥д створювати через процес [ф≥ксованоњ автоматизац≥њ]. “акож виробництво ≥ проект≥в продукт≥в [≥з низьким споживчим попитом], ≥ проект≥в продукт≥в [≥з високим споживчим попитом] розм≥щуватиметьс€ рег≥онально в≥дпов≥дно до [стратег≥њ близькост≥] виробничих потужностей.

 

3) ќптим≥зована ефективн≥сть розпод≥лу

 

ќск≥льки процес 2 завершений, проект товару стаЇ Ђпродуктомї ≥ проходить через ф≥льтр [оптим≥зованоњ ефективност≥ розпод≥лу].  оротко кажучи, ус≥ продукти розм≥щуютьс€ зг≥дно з попереднього [визначенн€ класу попиту]. ѕродукти [низького споживчого попиту] потрапл€ють у процес [пр€мого розпод≥лу]. ѕродукц≥€ [високого споживчого попиту] Ц у процес≥ [масового розпод≥лу], що, ц≥лком ≥мов≥рно, передбачаЇ потрапл€нн€ в б≥бл≥отеки, €к уже згадувалис€ ран≥ше. ≤ продукти [низького споживчого попиту], ≥ продукти [високого споживчого попиту] розм≥щуватимутьс€ рег≥онально зг≥дно з≥ [стратег≥Їю близькост≥], про що також уже йшлос€.

 

 

«ображенн€ 8. «ображенн€ схем розпод≥лу

A (зл≥ва) Ц пр€мий розпод≥л Ц у випадку низького попиту,

B (справа) Ц масовий розпод≥л Ц у випадку високого попиту

 

” випадку [низького споживчого попиту]

схема розпод≥лу Ї пр€мою (зображенн€ 8а). ” цьому випадку продукт потрапл€Ї безпосередньо до споживача без залученн€ мереж≥ посередник≥в.

 

” випадку [високого споживчого попиту]

схема розпод≥лу Ї масовою (зображенн€ 8b). ” цьому випадку збут продукц≥њ в≥дбуваЇтьс€ через посередницьк≥ потужност≥, €к-от б≥бл≥отеки , куди залучають потенц≥йних споживач≥в .

 

“ак само, €к ≥ в контекст≥ ефективност≥ виробництва, у випадку Ђефективност≥ розпод≥луї дл€ продукт≥в, що мають низький чи високий попит, процеси розпод≥лу будуть оптим≥зован≥ в план≥ в≥дстан≥ до на€вних потужностей. ” цьому випадку потужност€ми Ї м≥сц€ рег≥онального розпод≥лу (б≥бл≥отеки), €к≥ базуютьс€ на р≥вн≥ попиту в конкретному рег≥он≥ (тобто стратег≥њ близькост≥ ).

 

4) ќптим≥зована ефективн≥сть переробки

 

ѕ≥сл€ розпод≥лу продукт розпочинаЇ св≥й життЇвий цикл. як т≥льки його життЇвий цикл зак≥нчуЇтьс€, продукт стаЇ Ђнед≥йснимї ≥ переходить до процесу є4, або ф≥льтру [оптим≥зованоњ ефективност≥ переробки].  оротко кажучи, ус≥ нед≥йсн≥ продукти узгоджуватимутьс€ з поточним [регенеративним протоколом] . ÷ей протокол м≥стить стандарти, €к≥ сьогодн≥ використовують дл€ забезпеченн€ оптим≥зованого повторного використанн€ або повторноњ ≥нкорпорац≥њ будь-€ких товару чи його компонента. «азвичай п≥дпроцеси у цьому випадку масштабн≥ й складн≥, а роль ≥нженер≥в пол€гаЇ в тому, щоб ≥з урахуванн€м ф≥зичних закон≥в €кнайкраще зрозум≥ти, €к≥ саме параметри сл≥д задати.

 

¬нутр≥шн€ економ≥ка

ѕопередн€ схема, що стосувалас€ ст≥йких ≥ техн≥чно ефективних процес≥в, €к≥ динам≥чно оптим≥зовуютьс€ дл€ отриманн€ найб≥льшоњ ст≥йкост≥ та максим≥зац≥њ потенц≥алу будь-€коњ економ≥чноњ операц≥њ, Ї надзвичайно складним у детал€х ≥ водночас оманливо простим у теор≥њ.

«нову ж таки, створенн€ ц≥л≥сного, зор≥Їнтованого на ≥ндустр≥ю алгоритму, €кий слугуЇ регул€тивним ф≥льтром, ірунтуючись на законах природи, ≥ завд€ки €кому людство зум≥Ї забезпечити найб≥льш оптим≥зован≥ техн≥чн≥ практики Ц зв≥сно, головний ≥нтелектуальний проект, €кий треба вт≥лювати. Ѕезперечно, к≥льк≥сть п≥дпроцес≥в, притаманних дл€ такоњ мультивим≥рноњ калькул€ц≥њ, с€гаЇ к≥лькох тис€ч.

¬одночас розвиток загального процесу довол≥ вишуканий за формою. ≤де€ розм≥щенн€ кожноњ людини (€кщо вона зац≥кавлена в цьому) на вершин≥ ≥ндустр≥ального створенн€ з метою спрощенн€ прийн€тт€ р≥шень та розвТ€занн€ проблем творчост≥ Ђколективним розумомї Ї символом Їднанн€ сусп≥льства, а також креативноњ свободи окремоњ особистост≥, не баченоњ дос≥.

—аме пон€тт€ надзвичайноњ гнучкост≥ систем виробництва на замовленн€, €к≥ можуть створювати товари €к дл€ одн≥Їњ особи, так ≥ дл€ вс≥Їњ ≥сторико-культурноњ област≥, Ї глибоким за своЇю суттю, не кажучи вже про повТ€зан≥ з ним значн≥ позитивн≥ результати у напр€м≥ створенн€ б≥льш мирного ≥ гуманного сусп≥льства.

«важаючи на технолог≥чн≥ тенденц≥њ, не буде чимось надзвичайним у€вити маленьке м≥стечко, що под≥бно до електричноњ мереж≥, €ка поЇднуЇ його з центральним джерелом енерг≥њ, матиме мережу виробничого устаткуванн€, спроектованого з метою створювати на замовленн€ майже все необх≥дне. —ировинн≥ ресурси надходитимуть на заводи в≥дпов≥дно до умов та алгоритм≥в розпод≥лу, притаманних Ђглобальн≥й систем≥ управл≥нн€ ресурсамиї, що поЇднуЇ вс≥ економ≥чн≥ потужност≥ €к у рег≥ональному, так ≥ глобальному вим≥рах.

ќднак у цьому сценар≥њ часто виникаЇ плутанина з роллю людини. ќдночасно з бажанн€м дос€гти постдеф≥циту, що спри€тиме створенню ст≥йкоњ парадигми, спр€мованоњ на забезпеченн€ достатку, де люди зможуть жити без т€гар€ Ђроботи заради виживанн€ї, часто виникають дискус≥њ з приводу того, а чим, власне, займатимутьс€ люди в так≥й ситуац≥њ ≥ хто керуватиме машинами, €кщо за це не платитимуть?

ѕерше питанн€, по сут≥, стосуЇтьс€ людських ц≥нностей. Ћюди завжди знаходили ц≥кав≥ зан€тт€ й досл≥дженн€, тож дуже сумн≥вно, що коли-небудь настане епоха нудьги ≥ люд€м б≥льше не доведетьс€ боротис€ за дос€гненн€ високих стандарт≥в житт€. Ќай≥мов≥рн≥ше, в≥дбудетьс€ перех≥д людськоњ цив≥л≥зац≥њ на новий р≥вень ≥снуванн€, що передбачаЇ задоволенн€ вищих ≥нтерес≥в, не дос€жне у попередн≥й модел≥.

ƒруге питанн€ ц≥кав≥ше. ¬ автоматизован≥й економ≥ц≥, стратег≥чна мета €коњ Ц зв≥льненн€ людей в≥д будь-€коњ монотонноњ, важкоњ або небезпечноњ роботи, ‒ все одно буде потреба в контрол≥ й управл≥нн≥. „имало критик≥в постдеф≥цитноњ риторики використовують загальнопоширений аргумент, що сусп≥льство, де люди буквально не мають н≥€ких зобовТ€зань, можливе т≥льки в умовах 100% автоматизованоњ утоп≥њ. ¬ ≥ншому випадку знадобитьс€ €кась субкультура дл€ того, щоб виконувати залишкову роботу, а отже, ≥снуватиме певна форма стратиф≥кованого гн≥ту.

ѕроблема такого припущенн€ пол€гаЇ в тому, що воно т≥сно поЇднане з≥ спр€мованим на ринок св≥тогл€дом, зг≥дно з €ким час прир≥внюЇтьс€ до грошей. —ьогодн≥ у людей виникаЇ упереджена реакц≥€, що н≥бито дл€ справжньоњ роботи сл≥д використовувати грош≥ €к стимул.

ѕроте статистика св≥дчить про хибн≥сть такого переконанн€. 1992 року опитуванн€, €ке проводив ≥нститут •еллапа, засв≥дчило, що понад 50% дорослих американц≥в (94 млн) витрачало св≥й час на волонтерськ≥ роботи ≥з соц≥альних мотив≥в, що в середньому становить 4,2 години на тиждень, а загалом Ц 20,5 млрд годин на р≥к[797]. ќпитуванн€, проведене в грудн≥ 2013-го, продемонструвало зб≥льшенн€ к≥лькост≥ охочих займатис€ волонтерською д≥€льн≥стю у межах 2001-2013 рр.[798]. ƒан≥ —Ўј за 2008 р≥к також засв≥дчили зм≥цненн€ нерел≥г≥йного волонтерства, акцентуючи на очевидному факт≥: люди можуть робити внесок у сусп≥льний добробут, не маючи меркантильних мотив≥в, нав≥ть п≥д час серйозних економ≥чних труднощ≥в Ц так само, €к робл€ть ≥з рел≥г≥йних м≥ркувань[799]. ѕравда в т≥м, що люди, всупереч спр€мованост≥ —Ўј на конкуренц≥ю ≥ матер≥ал≥зм, дос≥ вир≥шують робити щось користе без спод≥вань на грошову винагороду.

ѕрограмуванн€ з в≥дкритим доступом Ц ще один приклад. ЂЋ≥нуксї (англ. ЂLinuxї), запущений 1991 року €к простий експеримент, лише за три роки став завершенн€м програмноњ розробки, що базувалас€ на громадськ≥й ≥н≥ц≥атив≥. ЂЋ≥нуксї маЇ понад 10 000 р€дк≥в коду, ≥ значна його частина була створена безплатно за допомогою св≥товоњ сп≥льноти. ўе одним прикладом некомерц≥йних проект≥в, реал≥зованих сусп≥льством, Ї Ђ¬≥к≥пед≥€ї (англ. ЂWikipediaї). ѕ≥драхували, що на створенн€ Ђ¬≥к≥пед≥њї ≥ розробку технолог≥чно прогресивноњ й складноњ обчислювальноњ машини бази даних (бекенду) знадобилис€ 100 млн годин волонтерського часу. ÷е св≥дчить про те, що скрупульозно спроектован≥ взаЇмоповТ€зан≥ системи завд€ки зусилл€м волонтер≥в можуть спри€ти створенню перших у св≥т≥ систем, що донедавна вважалис€ незд≥йсненними.

ќтже, тод≥ €к грош≥ дос≥ залишаютьс€ одним ≥з головних мотивац≥йних чинник≥в у сучасному св≥т≥, люди довели, що у в≥льний час готов≥ робити значний внесок у проекти, €к≥ не передбачають матер≥альноњ винагороди, а справжньою причиною участ≥ в так≥й робот≥ Ї задоволенн€ в≥д принесеноњ сусп≥льству корист≥. —ьогодн≥ левова частка вид≥в д≥€льност≥ не дозвол€Ї в≥дчути щось под≥бне. Ѕ≥льш≥сть людей змушена пТ€ть дн≥в на тиждень перебувати п≥д контролем начальника-диктатора, розум≥ючи, що може бути зв≥льнена будь-коли.

¬несок, €кий робл€ть ц≥ люди, р≥дко приносить результати њм безпосередньо, в≥дтак зникаЇ в≥дчутт€ виконаноњ роботи. ƒе€к≥ профес≥њ можуть нав≥ть здивувати, €кщо замислитис€ про њхню суть у контекст≥ соц≥ального внеску й особистого розвитку прац≥вник≥в. —ьогодн≥ чимало профес≥й ≥снуЇ просто задл€ створенн€ й об≥гу грошей. ѕрофес≥њ з реклами, €к от робота на ”олл-стрит, Ї прикладами високооплачуваних фах≥в, що насправд≥ мало спри€ють покращенню сусп≥льства.

ћабуть, €краз це ≥ Ї причиною Ђл≥н≥ї, що охоплюЇ людей наприк≥нц≥ кожного робочого дн€, коли вони повертаютьс€ додому з в≥дчутт€м втоми й поразки. ≤з плином часу багато хто ц≥лком втрачаЇ натхненн€ й мотивац≥ю, запевн€ючи себе в тому, що робота Ц Їдине, що справд≥ маЇ сенс у його житт≥, забуваючи про приЇмн≥ пристраст≥, колись так≥ природн≥ дл€ його розвитку.

”з€вши до уваги вищесказане, сл≥д зазначити: за оц≥нками, в умовах повного впровадженн€ ѕ–ќ≈, ≥мов≥рно, знадобитьс€ в середньому лише 5% рег≥онального населенн€ (≥ 5% св≥тового в≥дпов≥дно) дл€ забезпеченн€ стаб≥льноњ роботи ц≥Їњ ≥ндустр≥альноњ системи, ба б≥льше Ц ц€ цифра, скор≥ш за все, пост≥йно зменшуватиметьс€ завд€ки технолог≥чному прогресу. “аку форму участ≥ найкраще можна окреслити терм≥ном Ђвнутр≥шн€ економ≥каї. ≤детьс€ про корисн≥ д≥њ людей у неоплачуваному середовищ≥. Ќайтипов≥ш≥ приклади Ц робота в межах домашнього господарства, дл€ задоволенн€ ≥нтерес≥в с≥мТњ ≥ сусп≥льства.

¬ умовах ѕ–ќ≈ обс€г роб≥т так само зменшуватиметьс€, а розпод≥л обовТ€зк≥в може в≥дбуватис€ серед усього населенн€ у великих масштабах, що робить м≥зерним загальний час виконанн€ зобовТ€зань. Ќав≥ть за сучасними стандартами б≥льш≥сть погодилас€ б, €кби хтось запропонував обрати стиль житт€, що передбачаЇ щор≥чний дох≥д $100 000 з умовою присв€ченн€ 5% часу п≥дтримц≥ системи, €ка, по сут≥, ≥ Ї гарантом такого стилю житт€, ‒ у цьому немаЇ сумн≥в≥в. ƒостатньо вказати на к≥льк≥сть збереженого часу в умовах ц≥Їњ соц≥ально-економ≥чноњ модел≥, а принаг≥дно згадати про масштабне розвТ€занн€ еколог≥чних проблем ≥ соц≥альних конфл≥кт≥в, характерних дл€ ринку, щоб у критик≥в не знайшлос€ рац≥ональних заперечень.

як т≥льки людство розкриЇ св≥й креативний потенц≥ал у контекст≥ колективного внеску у власний розвиток, що Ї справжн≥м двигуном прогресу, його б≥льше не пригн≥чуватимуть н≥ марудн≥сть прац≥, н≥ система доходу. Ќав≥ть важко передбачити, €кого неймов≥рно високого р≥вн€ продуктивност≥ й зосередженн€ вдастьс€ дос€гнути сусп≥льству завд€ки л≥кв≥дац≥њ ус≥х негативних фактор≥в.

 

ѕарадокс децентрал≥зац≥њ

ќск≥льки у ц≥й соц≥ально-економ≥чн≥й модел≥ багато йшлос€ про глобальне сусп≥льство з глобальними ц≥нност€ми, важливо зрозум≥ти р≥вень њњ надм≥рност≥ та њњ децентрал≥зовану структуру. ≤сторик ƒжон ƒальберг-јктон €кось сказав: Ђ¬лада маЇ тенденц≥ю розбещувати, а абсолютна влада розбещуЇ абсолютної[800]. “акий погл€д, повТ€заний ≥з застереженн€ми щодо влади, ц≥лком виправданий ≥сторично, ≥ чимало тих, хто чуЇ про ѕ–ќ≈, часто припускаЇ, що цим глобальним сусп≥льством керуватиме один компʼютер, машина, ел≥тна група технократ≥в чи щось на кшталт.

¬ажливо пригадати, що спрадавна майже вс≥ людськ≥ сп≥льноти жили в умовах значного деф≥циту, а отже, потерпали в≥д серйозних конфл≥кт≥в. якщо врахувати факт, що грош≥ й ≥нш≥ матер≥альн≥ ресурси часто були засобами дл€ здобутт€ влади Ц зазвичай п≥сл€ низки битв, що зм≥цнювали соц≥альний устр≥й ≥ пан≥вну верх≥вку в ньому, Ц така реакц≥€ навр€д чи когось здивуЇ. ”т≥м, загалом така за€ва дуже неефективна, оск≥льки породжуЇ параноњчне в≥дчутт€, що в жодному випадку не можна дов≥р€ти людин≥, €ка здобуваЇ владу контролювати ≥нших.

Ќасправд≥ ѕ–ќ≈ Ї глобальною структурою в контекст≥ опрацюванн€ економ≥чноњ ≥нформац≥њ та оц≥нюванн€ можливостей виробництва. як т≥льки проект товару готовий, в≥н одразу проходить через зазначен≥ вище ф≥льтри ефективност≥ й ст≥йкост≥, що незм≥нно повТ€зан≥ з≥ станом глобальних ресурс≥в ≥ з глобальною мережею, €ка забезпечуЇ можлив≥сть робити у проект св≥й внесок. ¬одночас соц≥альн≥ р≥шенн€ вищого р≥вн€, себто т≥ р≥шенн€, €к≥ зазвичай були у компетенц≥њ лише окремих представник≥в сусп≥льства, прийматимутьс€ колективно через дос€гненн€ консенсусу.

™дина справжн€ централ≥зац≥€ вт≥литьс€ у цифрову мережу, €ка обТЇднаЇ увесь св≥т. ¬раховуючи це, доц≥льно розгл€нути к≥лька можливих проблем, €к≥ можуть виникнути в таких обставинах Ц под≥бно €к ≥ в ситуац≥њ з ≤нтернетом, що фактично Ї такою самою ≥нфраструктурою. Ќаприклад, проблемою може стати Ђзломї Ц акт пошкодженн€, викраденн€ або руйнуванн€ програми чи цифровоњ ≥нформац≥њ шл€хом вторгненн€ у сирцевий код.

”т≥м, спершу нам сл≥д запитати себе, чому кому-небудь спало б на думку робити щось под≥бне у нов≥й модел≥? якщо вс€ система покликана служити сусп≥льству загалом, то в чому пол€гаЇ стимул руйнувати њњ? Ѕудь-€кий вандал, що намагатиметьс€ завдати шкоди так≥й систем≥, водночас втрачатиме засоби робити св≥й внесок у процв≥танн€ сусп≥льства ≥ розвиватис€. ’орошим прикладом може бути ситуац≥€: мешканець житлового будинку, де сп≥льна комунальна ≥нфраструктура, раптом вир≥шуЇ поламати запоб≥жник чи електричний розпод≥льний щит, €кий живить усю споруду. Ќав≥що це йому, €кщо таким чином в≥н перекриЇ пот≥к енерг≥њ ≥ до власного житла?

¬ажливо зТ€сувати причину, чому сьогодн≥ люди можуть бути такими злими√н≥в виникаЇ через обмеженн€, а певн≥ сусп≥льн≥ вимоги часто трактують €к зловживанн€ правом на особисту свободу. ќтож, щоб помститис€, люди, прим≥ром, зламують сайти, таким чином за€вл€ючи про св≥й протест[801]. ¬ажко у€вити, що може стати джерелом дл€ матер≥ал≥зац≥њ таких страху й наруги у ѕ–ќ≈. якщо людин≥ з €кихось особливих причин не подобаЇтьс€ спос≥б функц≥онуванн€ системи, вона маЇ змогу зм≥нити його через пошук консенсусу з ≥ншими членами сусп≥льства. —истема Ї пластичною.

якщо ж акт вандал≥зму все-таки в≥дбудетьс€, Ї просте р≥шенн€ Ц активне резервуванн€. ћи бачимо, що в сусп≥льств≥, €ким керують грош≥ та €ке базуЇтьс€ на ефективност≥ витрат, такий метод не надто попул€рний, оск≥льки Ї достатньо витратним. Ќаприклад, у л≥таку т≥льки два двигуни, ≥ вони обидва потр≥бн≥ дл€ польоту. ј чому б не створити л≥так ≥з двома головними ≥ двома резервними двигунами? «апасн≥ не працювали б у момент роботи л≥така, однак у випадку пошкодженн€ одного з основних двигун≥в могли б Ђп≥дм≥нитиї його.

ќсновна серверна система, €ка спрощуЇ соц≥альн≥ взаЇмод≥ю та ун≥ф≥кац≥ю, може мати в≥д 5 до 20 р≥вн≥в резервуванн€ й автоматичного дублюванн€ на випадок, €кщо щось зламаЇтьс€. ћожливо, цей метод не буде ≥деальним, ≥ певн≥ дан≥ таки зникнуть назавжди. ”т≥м, не йдетьс€ утоп≥ю. ўо ж до того, хто матиме Ђвладуї пом≥тити проблему й застосувати резервну базу, то дл€ мон≥торингу мереж≥ ≥снуватимуть техн≥чн≥ групи, робота у €ких вважатиметьс€ профес≥Їю на р≥вн≥ з ус≥ма ≥ншими.

«в≥сно, тод≥ виникаЇ сумн≥в: а €кщо хто-небудь ≥з техн≥чноњ команди ви€витьс€ корумпованим ≥ навмисно псуватиме систему? ѕитанн€ у в≥дпов≥дь: а нав≥що комусь це робити? який у нього стимул? якщо ж така ситуац≥€ все-таки виникне, ≥нш≥ зауважать це достатньо швидко, щоб в≥дкоригувати систему завд€ки резерву, а винуватц€ усунути. ѕот≥м цю людину допитають њњ колеги ≥ сусп≥льство загалом дл€ кращого розум≥нн€ мотив≥в такого вчинку[802].

«агалом, ми повс€кчас дов≥р€Їмос€ Ђавторитетним фах≥вц€мї. ¬заЇмод≥€ з л≥кар€ми, механ≥ками, зрештою, спец≥ал≥стами будь-€ких ≥нших галузей завжди передбачаЇ певний р≥вень дов≥ри тих, що шукають необх≥дноњ допомоги, ≥ найчаст≥ше нав≥ть у матер≥ал≥стично ор≥Їнтованому сусп≥льств≥, дл€ €кого несправедлив≥сть Ї звичною, б≥льш≥сть людей чесн≥ у м≥ру своњх сил. Ѕуло б дуже цин≥чно припускати, що будь-€кий контроль тањть у соб≥ небезпеку. ўе не було випадку в ≥стор≥њ, аби людство уникнуло в≥дпов≥дальност≥ за наданн€ владних повноважень обраним особам, ≥ майже в ус≥х випадках, зокрема п≥д час л≥куванн€ зуб≥в чи зверненн€ за допомогою до механ≥ка, вивченн€ природи делегуванн€ влади св≥дчить про техн≥чн≥ заслуги цього €вища; саме такий р≥зновид контролю ми й обстоюЇмо в цьому контекст≥.

” ѕ–ќ≈ стаЇ актуальн≥шою допомога самому соб≥, €ка означаЇ допомогу сусп≥льству, а не експлуатац≥ю чи зловживанн€. «б≥льшенн€ випадк≥в негативноњ повед≥нки тут у буквальному сенс≥ не винагороджуЇтьс€, що суперечить стану загального морального занепаду, €кий ми переживаЇмо сьогодн≥.

—ама ф≥зична мережа в багатьох аспектах Ї децентрал≥зованою за своњм спр€муванн€м, часто значно б≥льше, ан≥ж та, що д≥Ї сьогодн≥. “опограф≥чне зображенн€ «емл≥ багато чого по€снюЇ у контекст≥ структурного розм≥щенн€. Ћюди €к соц≥альн≥ ≥стоти ц≥лком природно мають ≥нтерес до певноњ централ≥зац≥њ сусп≥льства; меж≥ областей, що можуть постачати, наприклад, сон€чну / в≥трову / геотермальну та г≥дроенерг≥ю, лог≥чно окреслен≥; мереж≥ видобутку, виробництва й розпод≥лу також розташован≥ за певною топограф≥чною лог≥кою, зг≥дно з €кою, в≥дпов≥дно до техн≥чних вимог ефективност≥, ми в м≥ру сил розм≥щуЇмо так≥ потужност≥ €комога ближче одна до одноњ, зменшуючи втрати енерг≥њ й економл€чи на транспортуванн≥, ≥ так дал≥.

ћодерн≥зац≥€ м≥ст в≥дбуватиметьс€ двома шл€хами. ѕо-перше, створенн€ мереж внутр≥шньоњ системи буде спр€моване на дос€гненн€ максимальноњ техн≥чноњ ефективност≥ включно з м≥цними ≥нфраструктурою, будинками, мережами виробництва й розпод≥лу тощо, а акцент робитимуть на системному базис≥[803]. ѕо-друге, передбачаЇтьс€, що завд€ки еволюц≥њ ефемеризац≥њ в≥дпов≥дне м≥сто виробл€тиме вс≥ рег≥ональн≥ товари на локальному р≥вн≥. ”правл≥нн€ м≥стом у межах широкоњ ≥нфраструктури, €к, наприклад, розвТ€занн€ питанн€, де саме сл≥д будувати м≥ст, також в≥дбуватиметьс€ через рег≥ональний процес прийн€тт€ р≥шень, реал≥зований шл€хом пр€моњ демократ≥њ за допомогою системи сп≥вроб≥тницького проектуванн€. –озпод≥л земл≥ в≥дбуватиметьс€ так само, хоча ц€ тема б≥льш масштабна ≥ детально розгл€нута в есе Ђѕостдеф≥цитн≥ тенденц≥њ, продуктивн≥сть та ефективн≥стьї.

«в≥сно, кожне м≥сто буде природним чином повТ€зане з ≥ншим м≥стом, в ≥деал≥ ‒ завд€ки передовим транспортним системам, що зможуть еколог≥чно чисто ≥ безпечно перем≥щувати людей. ”же почали впроваджувати системи поњзд≥в на кшталт Ђмаглеваї, €к≥ стануть наступним етапом швидкого, безпечного й ефективного транспорту з незначними насл≥дками дл€ еколог≥њ (чи взагал≥ без них) пор≥вн€но з л≥таками, автобусами й машинами, €к≥ живл€тьс€ продуктами нафтопереробки[804].

ўо ж до Ђдвигунаї м≥ста, €кими Ї його ≥ндустр≥альн≥, цифров≥ мереж≥ й системи датчик≥в, то њхн€ робота пол€гаЇ в збиранн≥ важливих рег≥ональних ≥ нерег≥ональних даних. ”се це стосуЇтьс€ мереж≥ Ђглобального управл≥нн€ ресурсамиї, описаноњ ран≥ше в цьому есе у контекст≥ того, €к рег≥ональн≥ й глобальн≥ мереж≥ вим≥ру забезпечують ус≥м м≥стам ≥ њхн≥м жител€м ц≥л≥сне в≥дчутт€ того, що в≥дбуваЇтьс€, а також можлив≥сть впливати на виробництво й ≥нш≥ важлив≥ еколог≥чн≥ фактори[805].

ќтже, ц€ мережа ц≥лком може бути Ђцентрал≥зованоюї у контекст≥ даних та потоку сировинних ресурс≥в до внутр≥шн≥х виробничих потужностей м≥ста, але вона децентрал≥зована в тому, що м≥сто б≥льше н≥чого не ≥мпортуЇ. «агалом, воно стаЇ самодостатн≥м. ”се виробництво зд≥йснюЇтьс€ всередин≥ м≥ста; експортуютьс€ чи ≥мпортуютьс€ не товари, а лише ресурси. ÷€ ≥де€ Ђсамодостатност≥ за шкалою масштабност≥ї[806] Ї важливою ≥ нав≥ть застосовуЇтьс€ до споруд, наприклад житлових будинк≥в. ≤деальною буде буд≥вл€ поза мережею енергопостачанн€, але при цьому самодостатн€ у своњх джерелах енерг≥њ включно з резервними на випадок €кихось ризик≥в.

« ≥ншого боку, у систем≥, що базуЇтьс€ на природному резерв≥, немаЇ центрального Ђвимикачаї. Ќаприклад, €кщо використовуватиметьс€ мережа електроенерг≥њ базового навантаженн€ ≥ вона раптом вийде з ладу, це майже не вплине на будинки за умови, що вони будуть спроектован≥ дл€ збиранн€ енерг≥њ з м≥сцевих джерел (наприклад сон€чноњ), а отже, будуть самодостатн≥ми. јналог≥чно жодна ≥нша проблема не вплине на ц≥л≥сн≥сть м≥жнародноњ системи. Ќа в≥дм≥ну в≥д сучасних валютно-ф≥нансових структур, €к≥ Ї дуже централ≥зованими ≥ можуть завдати шкоди всьому св≥ту у випадку дестаб≥л≥зац≥њ, у ѕ–ќ≈ проблеми в одному м≥ст≥ мають незначний вплив на будь-€к≥ ≥нш≥ м≥ста.

ќтже, €к сл≥д орган≥зована ѕ–ќ≈ справд≥ не Ї централ≥зованою. “очн≥ше кажучи, вона Ї глобальною децентрал≥зованою системою з р≥зними р≥вн€ми резервуванн€, повТ€заними з ≥нформац≥йним потоком ≥ ф≥зичними каналами дл€ отриманн€ необх≥дних ресурс≥в, що використовуватимутьс€ в м≥сцев≥й економ≥ц≥ кожного рег≥ону.

 


- —“»Ћ№ ∆»““я, —¬ќЅќƒј ≤ Ћёƒ—№ »… ‘ј “ќ– -

 

Ђ” чому ж пол€гаЇ свобода, €к не в тому, щоб жити так,
€к забажаЇш? Ѕ≥льше н≥ в чомуї [807]

- ≈п≥ктет

 

ўо таке щаст€?

—ьогодн≥ б≥льшост≥ з нас важко у€вити сусп≥льство без щоденних примусу та боротьби, спр€мованих на виживанн€ й збереженн€ оптимального стану ф≥зичного ≥ псих≥чного здоровТ€. Ќаша мотивац≥€ надзвичайно обмежена бажанн€м здобути ф≥нансову впевнен≥сть ≥ в≥дчутт€, що маЇмо вдосталь грошей не на один день дл€ вс≥Їњ с≥мТњ, ба нав≥ть дл€ нащадк≥в, отож ми часто не пом≥чаЇмо, що насправд≥ Ї гарантом щаст€ ≥ добробуту.

ѕо сут≥, цей страх ≥ хижацька мотивац≥€ ≥ спричинили такий соц≥альний кл≥мат, у €кому позитивна ц≥нн≥сна ор≥Їнтац≥€ т≥сно обТЇднана з егоњстичною повед≥нкою. “од≥ €к визначенн€ Ђетичноњї або Ђнеетичноњї повед≥нки Ї субТЇктивним, обране спр€муванн€ на реал≥зац≥ю бажаноњ модел≥ житт€ в умовах конкуренц≥њ актив≥зуЇ роботу нижчих областей мозку, повТ€заних ≥з реакц≥Їю Ђбий або т≥кайї, консервуючи пост≥йне в≥дчутт€ соц≥ального в≥дчуженн€ й втрати емпатичного взаЇмозвТ€зку з ≥ншими. Ќайчаст≥ше винагородою ≥ регул€тором статусу стають грош≥ €к так≥, а не те, де ≥ дл€ чого њх застосували, зважаючи на њхн≥й ман≥пул€тивний потенц≥ал.

Ѕеручи до уваги актуальн≥ ор≥Їнтири сучасного сусп≥льства, обговоренн€ неринкових передумов ѕ–ќ≈ з б≥льш≥стю людей завжди ставало певним викликом, оск≥льки реакц≥Їю на цю парадигму майже повс€кчас були упереджен≥ зауваги чи несум≥сна з нею позиц≥€. ћета нашого есе пол€гаЇ не в детальному розгл€д≥ сумн≥в≥в, а у формуванн≥ розум≥нн€, €ким важким завданн€м Ї окресленн€ майбутнього стилю житт€, що вже не базуватиметьс€ на сучасних ц≥нност€х ≥ передбачатиме ≥снуванн€ сусп≥льства без розбрату. ÷е здаЇтьс€ неймов≥рним з огл€ду на ≥стор≥ю людства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 296 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2120 - | 2004 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.07 с.