Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќц≥нка сировинних ресурс≥в




як вже зазначалос€, оц≥нка стану природних ресурс≥в дл€ того, щоб вим≥р€ти р≥вень њхнього загального та максимально можливого використанн€ на одиницю населенн€, не може бути зд≥йснена шл€хом простоњ екстрапол€ц≥њ навколо сучасних метод≥в. Ќам потр≥бно отримати загальне розум≥нн€ поточного р≥вн€ запас≥в вс≥х в≥дпов≥дних ресурс≥в «емл≥, а пот≥м упор€дкувати њх в≥дпов≥дно до вищезгаданих п≥дсилювач≥в ефективност≥, €к≥ радикально зм≥н€ть шл€х розвитку ≥ндустр≥альних практик та споживанн€. “акож важливо зазначити, що сучасна наука зробила значний вклад у запуск синтезу ≥ використанн€ пол≥мер≥в, мета-матер≥ал≥в, а також почали прискорюватис€ ≥нш≥ стр≥мк≥ дос€гненн€ у х≥м≥њ, ф≥зиц≥ та ≥нженер≥њ.  ≥нцевим результатом Ї те, що багато ресурс≥в, €к≥ розгл€даютьс€ €к проблемн≥ (наприклад, р≥дк≥сн≥ метали «емл≥) зам≥щаютьс€ ≥ншими засобами.

¬ажливо зазначити, що найб≥льш≥ перспективи в сучасних тенденц≥€х використанн€ ресурс≥в Ї абсолютно негативними, внасл≥док мисленн€ в межах контексту сучасноњ модел≥[719]. ЌемаЇ недостач≥ в негативних зв≥тах, що Ї ц≥лком справедливим. ћи зловживали та неправильно використовували наш≥ ресурси, замкнен≥ у в≥д≥рван≥й в≥д житт€ парадигм≥, €ка маЇ небагато структурного розум≥нн€ своњх насл≥дк≥в[720]. ќднак, знову ж таки, це насправд≥ Ї проблемою неправильного управл≥нн€, а не к≥льк≥сною або емп≥ричною.

“акож важливо зазначити, що справа не в тому, наск≥льки багато чи мало Ї €коњ-небудь реч≥ в абсолютному вираженн≥. –адше такий визначник повТ€заний з тим, €к ми збираЇмос€ дос€гнути поставленоњ мети. Ќаприклад, на€вна сума нафти на земл≥, при необх≥дност≥ њњ використанн€ в непаливних ц≥л€х (оск≥льки в ц≥й модел≥ вона не Ї необх≥дною дл€ отриманн€ енерг≥њ, €к вже зазначалос€ ран≥ше) Ї актуальною лише при розгл€д≥ нашоњ здатност≥ або нездатност≥ знайти ≥нш≥ шл€хи дос€гненн€ тих же ц≥лей, €к≥ ми дос€гаЇмо завд€ки нафт≥, але цього разу без нењ.

≤ншим прикладом Ї буд≥вельна деревина. якщо у спорудженн≥ будинк≥в, у глобальних масштабах, в≥дбудетьс€ повний перех≥д в≥д використанн€ деревТ€них рам будинк≥в до використанн€ еколог≥чного бетону та пол≥мерних процес≥в, сировина дл€ €ких Ї всюди ≥ в достатн≥й к≥лькост≥, то ресурс, €кий потенц≥йно перебував у стан≥ деф≥циту, в≥дносно кажучи раптово стаЇ вин€тково доступним у достатн≥й к≥лькост≥.

–ухаючись дал≥, можна сказати, що природн≥ ресурси найкраще орган≥зовувати в≥д початку, розд≥л€ючи њх на (а) б≥отичн≥ (b) аб≥отичн≥. Ѕ≥отичн≥ ресурси поход€ть ≥з б≥осфери ≥ њх часто називають Ђживими ресурсамиї[721]. ѕрикладами б≥отичних ресурс≥в Ї л≥си, рослини, тварини ≥ т.д. «а де€кими визначенн€ми, вони також включають ресурси, €к≥ поход€ть з житт€ в далекому минулому, €к наприклад, викопне паливо. јб≥отичн≥ ресурси часто розгл€даютьс€ €к Ђнежив≥ї ресурси та включають воду, ірунт, м≥нерали ≥ таке ≥нше.

 

(a) ¬ загальному, б≥отичн≥ ресурси на планет≥ дуже сильно постраждали через ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, €ка пост≥йно посилюЇтьс€. ¬ирубуванн€ л≥с≥в, втрата б≥ор≥зноман≥тт€, втрата попул€ц≥њ риб та ≥нш≥ проблеми ставл€ть ст≥йк≥сть багатьох таких ресурс≥в п≥д питанн€. ¬ ус≥х випадках проблема пол€гаЇ не в обмежен≥й поставц≥ цих ресурс≥в; все це Ї очевидним ≥гноруванн€м будь-€коњ р≥вноваги з природною регенерац≥Їю та основноњ поваги до навколишнього середовища. ќчевидним р≥шенн€м дл€ такого занепаду Ї зм≥на темпу њхнього використанн€. ÷ього можна дос€гнути простим зам≥щенн€м цих матер≥ал≥в, €к≥ споживаютьс€ нест≥йкими темпами на ≥нш≥ сум≥сн≥ матер≥али.

¬ есе Ђ—правжн≥ економ≥чн≥ факториї та Ђ≤ндустр≥альне управл≥нн€ї цей процес описуЇтьс€ детально. якщо коротко, то немаЇ б≥отичних ресурс≥в, що використовуютьс€ сьогодн≥, р≥вень споживанн€ €ких не можна було б зам≥нити завд€ки св≥домому, стратег≥чному корегуванню. —ьогодн≥ немаЇ необх≥дност≥ у використанн≥ деревини дл€ будь-€ких поточних ц≥лей. Ќе вс≥м потр≥бно њсти рибу з дикого океану, оск≥льки нин≥ ≥снують прогресивн≥ та гуманн≥ процеси аквафермерства. ћи вже обговорювали можлив≥сть виготовленн€ в достатку рослинноњ њж≥ за допомогою вертикальних ферм, а перех≥д до штучного мТ€са може бути б≥льш корисним дл€ здоровТ€ та ст≥йк≥шим, н≥ж методи розведенн€ живоњ худоби, €к≥ шкод€ть навколишньому середовищу.

«авд€ки таким полегшенн€м, ми би побачили широк≥ покращенн€ в ус≥х ресурсах, б≥ор≥зноман≥тт≥, збереженн≥ л≥к≥в, €к≥ р€тують житт€ та €к≥ поход€ть з дощових л≥с≥в ≥ так дал≥. « ≥ншого боку, в≥дновлювальн≥ джерела енерг≥њ, що згадувалис€ ран≥ше ≥ €к≥ значною м≥рою все ще не застосовуютьс€, можуть також дуже швидко зам≥нити сьогодн≥ викопне паливо дл€ отриманн€ енерг≥њ. ќтже, це питанн€ д≥йсно Ї справою розумного вибору.

 

(b) јб≥отичн≥ ресурси мають р≥зн≥, але в той же час схож≥ аспекти управл≥нн€. ћи вже розгл€нули нашу техн≥чну можлив≥сть обходити або вир≥шувати проблему деф≥циту води за допомогою метод≥в очистки, а також проблему виснаженн€ верхнього шару ірунту[722] за допомогою безірунтового фермерства. «агалом, основними ресурсами, €к≥ залишилис€, Ї ц≥нн≥ м≥нерали, €к≥ застосовуютьс€ дл€ створенн€ багатьох товар≥в, €к≥ ми використовуЇмо. ÷≥ матер≥али здеб≥льшого поЇднан≥ ≥з земними елементами та видобуваютьс€ ≥з пор≥д земноњ кори. “акож ≥ндустр≥ал≥зац≥Їю було дос€гнуто великого прогресу в р≥зноман≥тност≥ њх застосувань завд€ки видобувним елементам та формуванню металевих сплав≥в. —плав Ц це сум≥ш металу, €ка утворюЇтьс€ завд€ки комб≥нуванню двох або б≥льше метал≥чних елемент≥в (наприклад, €к виплавленн€ стал≥).

≤снуЇ близько 5000 в≥домих м≥нерал≥в[723], а к≥льк≥сть можливих сплав≥в Ї великою. ѕродовжуючи наш анал≥з, варто сказати, що Ѕританська геолог≥чна служба (англ. ЂBritish Geological Surveyї) щороку викладаЇ статистичну оц≥нку св≥тових м≥нерал≥в, елемент≥в та х≥м≥чних сполук, €ка стосуЇтьс€ њх глобального видобуванн€ та промислового використанн€[724]. 73 з них задокументован≥ у зв≥т≥ 2007-2011 рок≥в, отже, вони можуть розгл€датис€ €к так≥, що мають найб≥льше застосуванн€ у глобальному промисловому виробництв≥[725]. «важаючи на ц≥ дан≥, Ѕританська геолог≥чна служба оновлюЇ Ђсписок ризикуї таких матер≥ал≥в, базуючись на стресових запасах або запасах, що скоро можуть стати стресовими.

” таблиц≥ нижче подан≥ елементи, що перебувають у зон≥ в≥д середнього до дуже високого ризику, в≥дпов≥дно до њхнього анал≥зу.

 

¬з€то з≥ списку ризику Ѕританськоњ геолог≥чноњ служби

(англ. ЂReproduced from the British Geological SurveyТs Risk Listї 2011) [726]

 

Ѕританська геолог≥чна служба зазначаЇ: Ђ÷ейЕ список даЇ швидке та просте зображенн€ в≥дносного ризику запас≥вЕ елемент≥в або груп елемент≥в у 2012 роц≥, €к≥ нам потр≥бн≥ дл€ п≥дтримки нашоњ економ≥ки та способу житт€. ѕозиц≥€ елементу в цьому списку визначаЇтьс€ численною к≥льк≥стю фактор≥в, €к≥ можуть впливати на його на€вн≥сть. ‘актори, що розгл€даютьс€ у цьому анал≥з≥, включають природну поширен≥сть елемент≥в у земн≥й кор≥, розташуванн€ поточних виробничих потужностей та резерв≥в, та пол≥тичну стаб≥льн≥сть цих м≥сцевостейЕ р≥вень переробки та ст≥йк≥сть елемент≥вї[727].

¬изначенн€ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ та ур€ду насправд≥ емп≥рично не маЇ значенн€. ÷е культурна проблема. Ќадал≥ буде зазначатис€, що ѕ–ќ≈ дос€гаЇтьс€ глобальною сп≥впрацею, а модел≥ загальноњ в≥йни, Ђкурс на ресурсиї та перебоњ у ланцюгу поставок через такий вигаданий тиск самозбереженн€, €кий Ї загальним дл€ св≥тових держав, б≥льше не будуть становити проблему.

ќтже, Ѕританська геолог≥чна служба справедливо доходить висновку, що р≥шенн€ми Ї зам≥нн≥сть та переробка, а ресурси, €к≥ перебувають у найменш≥й к≥лькост≥, по сут≥, страждають в≥д недостатньоњ переробки ≥ через в≥дсутн≥сть належного зам≥щенн€. «ам≥сть того, щоби розгл€дати кожен зазначений матер≥ал, ми розгл€немо перший з тих р≥дк≥сних земельних матер≥ал≥в, що м≥ст€тьс€ в списку. ≤ це буде прикладом, €кий покаже р≥шенн€ проблеми, що може застосовуватис€ у випадку з ус≥ма ≥ншими матер≥алами.

≤снуЇ с≥мнадц€ть р≥дк≥сноземельних матер≥ал≥в, €к≥ можуть розгл€датис€ €к так≥, що перебувають у найб≥льшому деф≥цит≥, пор≥вн€но з ус≥ма елементами.

 

ѕереробка:

ѕершою найб≥льшою помилкою Ї те, що сьогодн≥ переробл€Їтьс€ лише один в≥дсоток ус≥х р≥дк≥сноземельних м≥нерал≥в, ≥ це ≥люструють де€к≥ оц≥нки[728]. ¬раховуючи њхнЇ загальне застосуванн€ в електрон≥ц≥, можна сказати, що переробка електронних в≥дход≥в також у занепад≥. ќпираючись на статистику ”правл≥нн€ з охорони навколишнього середовища —Ўј (англ. ЂEPAї), в 2009 роц≥ дл€ переробки збиралос€ лише 25% побутовоњ електрон≥ки[729].  р≥м того, створен≥ товари, €к≥ м≥ст€ть найб≥льшу к≥льк≥сть цих ц≥нних матер≥ал≥в, переважно нав≥ть не призначен≥ дл€ переробки[730].

¬≥дпов≥дно до даних орган≥зац≥њ ЂSecond Wave Recyclingї, Ђз кожного м≥льйона перероблених моб≥льних телефон≥в ми можемо в≥дновити 75 фунт≥в золота, 772 фунти ср≥бла та 33 274 фунти м≥д≥Е якби —Ўј переробл€ли 13 м≥льйон≥в моб≥льних телефон≥в, €к≥ щор≥чно викидаютьс€, то ми заощадили б достатньо енерг≥њ, щоб живити понад 24 000 будинк≥в на р≥кї[731].

 

«ам≥нники:

ћабуть, важлив≥шим Ї те, що на сьогодн≥ в лаборатор≥њ можна створювати синтетичн≥ верс≥њ цих метал≥в, в контекст≥ њхн≥х властивостей, ≥з дуже поширених матер≥ал≥в, що перебувають у достатн≥й к≥лькост≥[732] [733]. Ќанотехнолог≥њ показали себе дуже ефективними в цьому п≥дход≥[734]. Ѕагато р≥зних галузей промисловост≥ активно працюють над питанн€м њх застосуванн€ у кожн≥й своњй програм≥. Ќаприклад, зараз можна виготовл€ти св≥тлод≥одн≥ лампи без цих метал≥в[735]. «агалом, ми бачимо посиленн€ поштовху до вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми ≥ фактом Ї те, що таке вир≥шенн€ Ї лише питанн€м винах≥дливост≥, фокусуванн€ та часу[736].

ƒо такого р≥вн€нн€ дл€ вир≥шенн€ даноњ проблеми важливо також додати промислову реорган≥зац≥ю, €к вищий р≥вень форми взаЇмозам≥нност≥. ’оча це може наст≥льки ≥ не застосовуватис€ зараз до р≥дк≥сноземельних метал≥в, компоненти вищого р≥вн€ в р≥зних технолог≥€х швидко зм≥нюютьс€. ƒизайнерською ≥н≥ц≥ативою в ≥нженер≥њ маЇ бути активне фокусуванн€ на компонентних ≥нновац≥€х, €к≥ можуть об≥йти таку необх≥дн≥сть. ѕроте, враховуючи темп зм≥н у сфер≥ зам≥ни р≥дк≥сноземельних метал≥в через синтез, це видаЇтьс€ просто питанн€м часу. ѕроблема буде вир≥шена через комб≥нац≥ю стратег≥чного використанн€, переробки та синтезу.

¬арто повторити: величезною помилкою глобальноњ промисловост≥ Ї те, що п≥д час вибору певного матер≥алу дл€ використанн€ не зд≥йснюють в≥дпов≥дного ц≥льового пор≥вн€нн€. ≤накше кажучи, це не розумно використовувати дуже р≥дк≥сн≥ метали дл€ виготовленн€ в загальному дов≥льних та скороминучих продукт≥в. ќск≥льки не ≥снуЇ дов≥дковоњ бази даних, €к б показувала активний р≥вень використанн€, занепаду ≥ таке ≥нше, то компан≥њ приймають своњ р≥шенн€ базуючись лише на варт≥сних взаЇмозвТ€зках, €к≥ мають дуже мале значенн€ в сенс≥ стратег≥чного використанн€ при пор≥вн€нн≥. ¬ той час €к правдивим Ї те, що ц≥на може в≥дображати деф≥цит та складн≥сть отриманн€ певного м≥нералу або елемента, так≥ жахлив≥ реал≥њ дають про себе знати лише коли проблема вже гостро матер≥ал≥зуЇтьс€. “обто, не ≥снуЇ н≥€кого передбаченн€ в ц≥н≥ ≥ на той час коли ц≥на насправд≥ в≥дображаЇ ту техн≥чну реальн≥сть €ка в €кийсь час стала видимою, часто вже стаЇ занадто п≥зно, а деф≥цит стаЇ реальною проблемою.

¬ активно об≥знан≥й систем≥ управл≥нн€ ресурсами цього би не трапилос€. “ак≥ матер≥али не лише би пост≥йно пор≥внювалис€ з виб≥рковою оц≥нкою щодо того, €кий матер≥ал Ї найб≥льш в≥дпов≥дним дл€ певного використанн€, будь-€ка нам≥чена проблема може передбачатис€ за довгий пер≥од часу, а отже Ц ефективн≥сть може бути п≥двищена б≥льш максимальним чином[737].

 

«емл€

Ќа противагу попередн≥м думкам, питанн€ оц≥нки земл≥ буде розгл€датис€ ≥ншим чином. ѕланета «емл€ маЇ обмежену к≥льк≥сть придатноњ дл€ житла площ≥, тому метод, за €ким люди будуть под≥л€ти землю та отримувати до нењ доступ з часом стане реальною проблемою. ∆одна людина не може приватизувати «емлю. ќкр≥м того, хвороба породжена матер≥ал≥змом, багатством та статусом, €ка про€вл€Їтьс€ у обширних та величезних земельних волод≥нн€х надбагатих людей, потрапл€Ї в ту ж саму ≥ррац≥ональну категор≥ю, де абсолютно ≥гноруЇтьс€ ст≥йк≥сть та соц≥альний баланс.

—истема власност≥ створюЇ статичну ор≥Їнтац≥ю на доступ до земл≥ разом з людьми, €к≥ зазвичай здобувають землю та залишаютьс€ на н≥й неск≥нченно. ¬идаЇтьс€, що ц€ тенденц≥€ Ђос≥датиї так само посилюЇтьс€ роллю прац≥ та вимогами щодо м≥сц€ проживанн€ дл€ б≥льшост≥. “радиц≥€ робити регул€рн≥ поњздки на роботу в центр м≥ста все ще Ї загальноприйн€тою, тому ≥снуЇ потреба мати будинок неподал≥к. ” ѕ–ќ≈ такий тиск значно зменшуЇтьс€, а ≥де€ пост≥йно подорожувати св≥том Ї реальним правом вибору.

јнал≥тики ви€вили, коли би нам потр≥бно було вм≥стити 7 м≥ль€рд≥в населенн€ св≥ту в одне м≥сто, змодельоване за прикладом м≥ста Ќью-…орк, то вс≥ жител≥ «емл≥ пом≥стились би в один штат —Ўј Ц “ехас[738]. ÷е непрактично, однак ц€ проста статистика показуЇ широкий р≥вень можливих вар≥ант≥в стосовно того, €к люди можуть топограф≥чно орган≥зовуватис€ в глобальному сусп≥льств≥. ѕроблема пол€гаЇ не в сум≥ ф≥зичного простору, €кий Ї необх≥дним дл€ 7 м≥ль€рд≥в або набагато б≥льш≥й к≥лькост≥ людей. ѕроблема пол€гаЇ в розумн≥й орган≥зац≥њ, дизайн≥ та осв≥т≥.

як зазначалос€, метод доступу в ѕ–ќ≈ пол€гаЇ в створенн≥ ≥нтерактивноњ системи сп≥льного користуванн€. ќснова ц≥Їњ ≥дењ буде значною м≥рою розкриватис€ в есе Ђ≤ндустр≥альне управл≥нн€ї. “обто, люди зможуть подорожувати в≥д м≥сц€ до м≥сц€, насолоджуючись певною м≥сцев≥стю на визначений пер≥од часу до того, €к ймов≥рно будуть рухатис€ дал≥. “ак≥ системи вже Ї там, де ≥снуЇ мережа людей та житла, €ке Ї доступним дл€ сп≥льного користуванн€[739].

«в≥сно, багато з тих, хто звик до ор≥Їнтованого на Ђд≥мї типу мисленн€, €ке м≥стить традиц≥йний романтизм, не повинн≥ бо€тис€ втратити таку емоц≥йну безпеку. ЌемаЇ причин, чому не може бути Ђпост≥йногої м≥сц€ проживанн€ дл€ людини або с≥мТњ так, €к ми це бачимо в сьогодн≥шньому св≥т≥. ѕо сут≥, в сусп≥льств≥ побудованому на доступному достатку, знайти та жити в пост≥йному житл≥ буде набагато легше, н≥ж в сусп≥льств≥ майновоњ власност≥.

ќднак, статистичн≥ дан≥ п≥дтверджують, що люд€м сьогодн≥ дуже подобаЇтьс€ пересуватис€, вивчати та насолоджуватис€ новими м≥сц€ми. якщо б не ≥снувало њхньоњ роботи заради доходу та грошових обмежень, то очевидно, що дл€ б≥льшост≥ людей подорож≥ стали част≥шими. як т≥льки така система буде запущена, мережа доступних дл€ перебуванн€ та в≥дв≥дуванн€ м≥сць в≥дкривалас€ б ≥ закривалас€, так само, €к це в≥дбуваЇтьс€ з готел€ми. якщо готель бронюЇтьс€ ≥ займаЇтьс€ на певний день, то зазвичай ≥нш≥ люди, €к≥ хочуть в≥дв≥дати цей рег≥он, будуть шукати готель десь в ≥ншому м≥сц≥. « припливом ≥ в≥дпливом попиту застосовуЇтьс€ зворотний звТ€зок дл€ того, щоби створити нов≥ структури.

≤мперативом осв≥ти та ц≥нностей Ї ≥де€ сп≥льного користуванн€ св≥том. Ѕагато хто сьогодн≥ буде розгл€дати це €к щось надзвичайно ≥деал≥зоване. ≤де€ в≥льно пересуватис€ по планет≥, залишатис€ практично будь-де, без обовТ€зку в≥дчувати потребу повертатис€ до €когось центрального м≥сц€, здаЇтьс€ фантастикою. ќднак, це Ї абсолютно можливо. “акож, оск≥льки в≥ддален≥ комун≥кац≥њ посилюютьс€ експоненц≥альним чином, то так само може в≥дбуватис€ залученн€ до будь-€ких соц≥альних чи сусп≥льних задач або креативних ≥нтерес≥в практично будь-де.

—ловом, це також питанн€ вибору ц≥нностей. якщо людина бажаЇ тримати свою с≥мТю в одному м≥сц≥ все своЇ житт€, то ≥снуЇ достатньо м≥сц€ на ц≥й планет≥ (враховуючи статистичн≥ дан≥ щодо “ехасу, €к≥ зазначалис€ ран≥ше), щоб забезпечити обидв≥ можливост≥, припускаючи розумну рев≥з≥ю плануванн€ м≥ста, в≥дпов≥дальне ставленн€ до охорони довк≥лл€ та серйозну зац≥кавлен≥сть у тому, щоб бути ефективним. ¬ будь-€кому випадку, дл€ того, щоб знайти та оселитис€ на певному м≥сц≥ проживанн€, тимчасовому чи пост≥йному, буде залучена та ж сама система доступу.

 

Ќафта

Ќа завершенн€ цього есе, важливо розгл€нути проблему, €ка стосуЇтьс€ схильност≥ сучасного сусп≥льства до використанн€ нафти. Ќафта Ц це, ймов≥рно, найб≥льш ≥ндустр≥альний ресурс, €кий сьогодн≥ застосовуЇтьс€ на планет≥ ≥ використовуЇтьс€ переважно дл€ транспорту. як вже описувалос€ ран≥ше, беручи до уваги технолог≥њ батарей, покращений дизайн та широкий р€д в≥дновлювальних джерел енерг≥њ, €к≥ ми сьогодн≥ маЇмо, не ≥снуЇ н≥€коњ законноњ техн≥чноњ причини того, чому ми повинн≥ все ще використовувати бензин €к паливо дл€ автомоб≥л≥в. ∆менька доступних зараз електронних автомоб≥л≥в Ї чистим св≥дченн€м цього факту. Ћ≥таки та ≥нш≥ надзвичайно велик≥ в план≥ живленн€ машини, можливо, все ще й потребують певну к≥льк≥сть нафти дл€ роботи, але тенденц≥њ показують, що це лише справа часу та фокусуванн€, коли л≥таки зможуть використовувати сон€чну енерг≥ю[740] в поЇднанн≥ з прогресивними засобами њњ збер≥ганн€ дл€ великомасштабних, великовагових комерц≥йних потреб.

ѕроте ми завжди повинн≥ намагатис€ думати поза рамками, коли мова йде про ефективн≥сть та ст≥йк≥сть. ¬ контекст≥ такого великомасштабного, високоенерг≥йного транспорту постаЇ питанн€: Ђ„и ≥снуЇ зам≥на дл€ подорож≥ л≥таками, €ка б обходила таку потребу у висок≥й концентрац≥њ енерг≥њ?ї. ¬≥дпов≥дь Ц Ђтакї. “ехнолог≥€ ћаглев (англ. Maglev) Ї значно швидшою та використовуЇ лише частку ц≥Їњ енерг≥њ[741].

ќтже, нав≥ть €кщо певна к≥льк≥сть нафти десь ≥ застосовувалас€ у ц≥л€х живленн€, так≥ нов≥ п≥дходи при њх правильному застосуванн≥ можуть експоненц≥альним чином зменшити еколог≥чний в≥дбиток в≥д њх використанн€. Ћише в јмериц≥, 70% нафти, €ка в загальному використовуЇтьс€, ≥де на транспорт у форм≥ бензину, дизелю та реактивного палива[742]. ќкр≥м того, €кщо на планет≥ «емл€ зможуть бути встановлен≥ нов≥ умови миру, ≥з зосередженн€м тиску на зменшенн≥ озброЇнн€ та приготувань до в≥йни, то в≥дбулос€ б екстенсивне збереженн€ нафти.

ћ≥н≥стерство оборони —Ўј Ї одним ≥з найб≥льших споживач≥в енерг≥њ в св≥т≥, на долю €кого припадало 93% всього державного споживанн€ палива —Ўј у 2007 роц≥[743]. ¬≥йськов≥ сили —Ўј споживають б≥льше енерг≥њ, н≥ж велика к≥льк≥сть крањн. ¬≥йськов≥ сили Ц це також один ≥з найб≥льших забруднювач≥в у св≥т≥[744]. “ож робота над тим, щоб закрити вс≥ в≥йськов≥ установи, прискорила б дос€гненн€ достатку ресурс≥в.

ѕроте, €к вже зазначалос€, нафта все ще спричин€Ї забрудненн€ в багатьох аспектах, то ж використовувати њњ дл€ спалюванн€, так €к ми це робимо сьогодн≥, Ї нерозумним з погл€ду еколог≥њ. –еальним р≥шенн€м Ї соц≥альна рев≥з≥€. “од≥, €к структура людського сусп≥льства сьогодн≥ в загальному дуже сильно залежить в≥д нафти та газу, створюючи р≥зн≥ типи продукт≥в в≥д пластику та добрив, креативн≥ ≥нженери пов≥льно кидають виклик ц≥й головн≥й х≥м≥чн≥й фундаментальн≥й потреб≥ вже прот€гом багатьох рок≥в.

ѕластики, €к≥ використовуютьс€ скр≥зь, прот€гом певного часу майже ексклюзивно використовувалис€ лише на територ≥њ поширенн€ нафти. ѕроте, нещодавно голландськ≥ вчен≥ винайшли засоби дл€ зам≥щенн€ пластик≥в, основаних на нафт≥ на використанн€ рослинних матер≥ал≥в[745] [746]. Ѕа б≥льше, орган≥зац≥€ ≥з назвою ЂEvocativeї змогла створити повн≥стю ст≥йк≥ матер≥али використовуючи гриби. ÷≥ матер≥али також можуть служити зам≥щенн€м використанн€ нафти дл€ ≥зол€ц≥њ[747].

¬елика частина науковоњ роботи спр€мована на зам≥щенн€ нафти ≥ б≥льш≥сть зам≥нник≥в Ц це рослинна ол≥€ та жири, тому що вони мають, по сут≥, ту ж саму базову х≥м≥чну структуру, що ≥ нафта. “ож постаЇ питанн€ фокусуванн€. Ќеоснован≥ на нафт≥ пластиков≥ пл€шки (Ђб≥опластикї), €к≥ Ї комерц≥йно доступними, стають все б≥льше поширеними[748], тож зрозум≥ло, що реальне р≥шенн€ дл€ того, щоб еволюц≥йним шл€хом в≥д≥йти в≥д нашоњ матер≥альноњ нафтовоњ залежност≥, Ї питанн€м нам≥р≥в науковоњ сп≥льноти.

—≥льське господарство маЇ ≥ншу специф≥ку. ƒобрива та пестициди потребують нафту та природний газ, ≥ це Ї ц≥лком обірунтованим, що сучасна цив≥л≥зац≥€, враховуючи њњ р≥вень споживанн€ њж≥ та р≥вень росту, базуючись на сучасних методах, не змогла би функц≥онувати без цих базових засоб≥в. ÷е радше правда. “им не менше, саме тому почасти попередн≥й пункт, €кий стосувавс€ вертикального фермерства, Ї наст≥льки важливим. «ам≥сть того, щоб шукати шл€хи зам≥щенн€ засоб≥в в межах контексту традиц≥йного с≥льського господарства, р≥шенн€м Ї обх≥д ц≥Їњ проблеми завд€ки новим методам.

якщо ¬и подумаЇте про те, що робл€ть сьогодн≥ ≥з нафти або вуглеводн≥в, ¬и так само зможете знайти збер≥гаючу звичний пор€док речей зам≥ну дл€ цього (тобто оснований на рослинн≥й ол≥й пластик, €кий може працювати в б≥льшост≥ ≥снуючих ≥ндустр≥альних контекст≥в) або повн≥стю новий п≥дх≥д, базуючись на перегл€нутих методах, €к≥ повн≥стю обход€ть всю проблему разом (наприклад, €к у випадку вертикального фермерства з його невеликою потребою в такому добрив≥). Ќе кажучи уже про те, що коли ми просто перестанемо використовувати нафту й газ дл€ спалюванн€ €к основне призначенн€, то ми вив≥льнимо таку њх к≥льк≥сть що, кр≥м збереженн€ навколишнього середовища, цей ресурс к≥льк≥сно зб≥льшитьс€ ≥ це забезпечить час дл€ того, щоб знайти подальш≥ р≥шенн€ задл€ усуванн€ будь-€коњ та ≥ взагал≥ вс≥х еколог≥чно нест≥йких реал≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 279 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1969 - | 1807 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.