Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћюдський фактор ≥ права доступу




Ќезважаючи на те, що ѕ–ќ≈ реал≥зують тод≥, коли вперше в ≥стор≥њ людства будуть ус≥ необх≥дн≥ соц≥альн≥ й економ≥чн≥ передумови, €к≥ спри€тимуть ст≥йкост≥, сол≥дарност≥, емпат≥њ та розумному користуванню ресурсами в глобальних масштабах, що буквально консол≥дуЇ сусп≥льство завд€ки сп≥льним ≥нтересам, певн≥ проблеми, прим≥ром, повТ€зан≥ з повед≥нкою ≥ндив≥д≥в, ≥снуватимуть завжди.

” процес≥ розвитку завше виникають непередбачуван≥ обставини. Ѕ≥льш≥сть ≥з них, зокрема комплексн≥ еколог≥чн≥ й б≥олог≥чн≥ впливи, що беруть участь у формуванн≥ наших т≥л ≥ св≥домост≥, довол≥ складно збагнути, уникнувши абсолютизму в досл≥дженн≥ причиново-насл≥дкових звТ€зк≥в м≥ж ними. ћи просто не можемо врахувати вс≥ необх≥дн≥ фактори. ≤ хоча вже багато в≥домо про чинники впливу на людей ≥ те, €к певн≥ процеси мають чи не мають прот≥кати упродовж людського розвитку, зважаючи на њхн≥ статистично передбачуван≥ насл≥дки у контекст≥ повед≥нки, завжди Ї ймов≥рн≥сть неспод≥ванки в аспектах поза межами контролю с≥мТњ чи сусп≥льства загалом[810]. ÷е можна назвати Ђлюдським факторомї.

—учасний соц≥альний устр≥й, побудований на властивих ринку засадах конкуренц≥њ й деф≥циту, маЇ величезний правовий механ≥зм дл€ контролю повед≥нки людей. «авд€ки новому п≥дходу к≥льк≥сть злочин≥в, ≥мов≥рно, зменшилас€ б на 90-95%, оск≥льки б≥льш≥сть ≥з них повТ€зана з грошима, торг≥влею ≥ власн≥стю. ќтож так≥ ≥дењ не актуальн≥ дл€ постдеф≥цитноњ модел≥, оск≥льки в н≥й немаЇ передумов дл€ виникненн€ под≥бних проблем. ¬они буквально вилучен≥ ≥з системи.

”т≥м, цей Ђлюдський факторї, €к ≥ ран≥ше, може спричин€ти неспод≥ван≥ обставини й проблеми, що вимагають заздалег≥дь визначеноњ реакц≥њ. ѕростим прикладом Ї псих≥чн≥ розлади, €к≥ можуть пов≥льно розвиватис€ впродовж тривалого часу, а пот≥м раптово про€витис€. “ака проблема Ї медичною, тож ≥ розвТ€зувати њњ сл≥д за допомогою медицини. —л≥д створити мережу волонтер≥в у р≥зних галуз€х соц≥альноњ п≥дтримки, що в таких випадках змогли б вил≥кувати хворих ос≥б, запоб≥гши небезпечним дл€ сусп≥льства насл≥дкам неконтрольованоњ повед≥нки. ”т≥м, так≥ групи суттЇво в≥др≥зн€тимутьс€ в≥д звичних сьогодн≥ загон≥в Ђпол≥ц≥њї чи Ђохорониї. “ак само не буде й тюрем, що дос≥ ≥снують дл€ негуманних перевихованн€ й покаранн€[811].

Ќав≥ть у випадку Ђпристраст≥ до злочинност≥ї, коли ≥ндив≥д не здатен контролювати своњ небезпечн≥ нахили, найг≥ршим сценар≥Їм була б ≥зол€ц≥€. ѕрактику в≥дправленн€ на карантин людей ≥з заразними небезпечними захворюванн€ми, застосовували б ≥ дл€ стримуванн€ ос≥б, повед≥нка €ких загрожуЇ життю ≥нших, ‒ т≥льки в цьому випадку ≥зол€ц≥€ була б гуманною ≥ в≥дбувалас€ з метою досл≥джень. ”с≥ псих≥чн≥ розлади, що впливають на повед≥нку ≥ндив≥да, ‒ €к б≥олог≥чн≥, так ≥ набут≥ в процес≥ розвитку, ‒ мають першопричини незалежно в≥д р≥вн€ складност≥, тож т≥льки њхнЇ вивченн€ допоможе знайти спос≥б запоб≥гати њм чи вил≥ковувати њх у майбутньому.

” проблемних ситуац≥€х ≥з п≥дл≥тками, €к≥ на фон≥ в≥дкритт€ св≥ту та переосмисленн€ свого ставленн€ до нього можуть бунтувати й агресивно поводитис€, актуальною стаЇ ≥нший вид соц≥альноњ взаЇмод≥њ ‒ колективн≥ обговоренн€ дл€ оц≥нки особливостей проблеми та пошуку метод≥в њњ розвТ€занн€. ѕод≥бно до чинноњ модел≥ перевихованн€ неповнол≥тн≥х порушник≥в, €ка найчаст≥ше не передбачаЇ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, ≥снуватиме регул€тор сусп≥льноњ оц≥нки, що в п≥дсумку стане звичним дл€ будь-€ких с≥мТњ чи рег≥ону.

—л≥д врахувати те, що в де€ких випадках може зТ€витис€ необх≥дн≥сть у правов≥й систем≥, прим≥ром, коли йдетьс€ про доступн≥ товари. ќптимальним р≥шенн€м стало б створенн€ простоњ правовоњ системи, що ірунтувалас€ б не на правах власност≥, а на правах доступу.

”€в≥ть ситуац≥ю: людина припарковуЇ св≥й велосипед без замка пр€мо на вулиц≥ б≥л€ входу в будинок. ÷ей транспортний зас≥б зареЇстрований м≥сцевою б≥бл≥отекою розпод≥лу дл€ персонального використанн€. ¬≥дтак випадковий перехожий, що дуже кудись посп≥шаЇ, але перебуваЇ далеко в≥д б≥бл≥отеки розпод≥лу, пом≥чаЇ велосипед ≥ вир≥шуЇ скористатис€ ним. ÷е недобросов≥сний ≥ нахабний вчинок.

” систем≥ власност≥ таку д≥ю класиф≥кували б €к Ђкрад≥жкуї. ” систем≥ доступу вона називалас€ би по-≥ншому, наприклад, Ђпорушенн€м доступуї. “€жк≥сть теж р≥знилас€ б залежно в≥д модел≥: у друг≥й такий вчинок був би радше неприЇмн≥стю, ан≥ж злочином. ” систем≥ доступу власник просто отримав би новий велосипед, уникнувши незручностей, тод≥ €к людина, що скористалас€ чужим велосипедом, можливо, просто покинула б його п≥сл€ використанн€, оск≥льки перепродаж не можливий у цих умовах, а отже, немаЇ сенсу залишати соб≥ вз€ту без дозволу р≥ч. ќднак це зовс≥м не означаЇ, що д≥њ, повТ€зан≥ з порушенн€м доступу, сл≥д ≥гнорувати, оск≥льки така повед≥нка, €к р≥дко вона не трапл€лас€ б, маЇ бути належним чином класиф≥кована дл€ створенн€ концепц≥њ належного вихованн€ у чинн≥й систем≥ осв≥ти. “акий п≥дх≥д можна пор≥вн€ти ≥з сучасним вивченн€м основ пор€дност≥, поваги й етикету.

ќсь чому зам≥сть прав власност≥ можуть ≥снувати прост≥ права доступу, €к≥ запоб≥гатимуть так≥й повед≥нц≥. ≤накше кажучи, будь-€ка особа, що отримуЇ реч≥ через систему розпод≥лу, матиме право доступу до них упродовж часу експлуатац≥њ. якщо ж ≥нша людина прийде ≥ забере ц≥ реч≥ без дозволу власника, так≥ д≥њ вважатимутьс€ правопорушенн€м. ƒл€ запоб≥ганн€ под≥бним випадкам у майбутньому спочатку вдадутьс€ до попереджень. якщо ж порушник продовжуватиме забирати чуж≥ реч≥, це зак≥нчитьс€ тимчасовим обмеженн€м його доступу до певного виду товар≥в.

«агалом така методика нагадуЇ Ђл€пас по рукахї дл€ того, щоб вказати винуватцю на неприйн€тн≥сть його повед≥нки. ”т≥м, €кщо особа продовжуватиме брати чуж≥ реч≥ знову й знову, у нењ може розвинутис€ псих≥чна схильн≥сть до Ђкрад≥жокї, €ку доведетьс€ л≥кувати за допомогою медицини. ≤ хоча така повед≥нка й трапл€тиметьс€ вкрай р≥дко, вона буде серйозною проблемою, тож сл≥д розум≥ти необх≥дн≥сть у вжитт≥ заход≥в, адже йдетьс€ не про утоп≥ю. “акож варто зазначити, що первинна запоб≥жна стратег≥€ передбачаЇ пошук техн≥чних р≥шень дл€ уникненн€ таких проблем у майбутньому.

≤нше питанн€ ‒ антикризовий менеджмент. ћетодику роботи добровольчого в≥дд≥лу пожежноњ охорони у б≥льшост≥ м≥ст —Ўј, члени €кого спок≥йно живуть, допоки не отримають виклик про допомогу, прим≥ром, у випадку катакл≥зму, можна застосувати ≥ в контекст≥ насильницькоњ повед≥нки. ” раз≥ землетрусу, повен≥, торнадо тощо сусп≥льство матиме готовий план д≥й п≥д час природного лиха. “ак≥ приготуванн€ можуть не обмежуватис€ окремою територ≥Їю ≥ узгоджуватимутьс€ на глобальному р≥вн≥, щоб в екстремальн≥й ситуац≥њ завжди була можлив≥сть скористатис€ досв≥дом ≥нших, €кщо €кийсь рег≥он з≥ткнетьс€ з надто важкими або непередбачуваними насл≥дки катастрофи. ” своњй робот≥ цю методику вже частково застосовують м≥жнародн≥ сп≥льноти п≥д час наданн€ допомоги у кризових ситуац≥€х.

«агалом, можна запропонувати чимало ≥дей ≥ заход≥в, спр€мованих на розвТ€занн€ таких проблем, однак варто памТ€тати: вт≥ленн€ у житт€ системи ѕ–ќ≈ спри€тиме ефективн≥шому запоб≥ганню важким насл≥дкам ≥ поширенню кожноњ з вищезазначених ситуац≥й. Ќаприклад, у схильних до землетрус≥в рег≥онах конструюватимуть так≥ будинки, €к≥ у м≥ру сил зум≥ють всто€ти нав≥ть в умовах катакл≥зму. ” сучасному св≥т≥ реал≥зувати щось под≥бне надзвичайно важко, оск≥льки це потребуЇ значних ф≥нансових витрат дл€ зд≥йсненн€ масштабних досл≥джень. ќднак таких перешкод уже не буде в нов≥й сусп≥льн≥й модел≥, тож техн≥чно точне буд≥вництво й створенн€ м≥цноњ ≥нфраструктури стануть доступними дл€ забезпеченн€ €комога менших втрат унасл≥док ≥мов≥рного природного лиха.

 

—тиль житт€

≤з розвитком технолог≥й та еволюц≥Їю наукового розум≥нн€ зм≥нюЇтьс€ ≥ культура. ÷е ≥сторична законом≥рн≥сть. « експоненц≥альним розвитком ≥нформац≥йних, а також прикладних технолог≥й, потреба в €ких виникаЇ згодом, кожне покол≥нн€ розвиваЇ нов≥ ц≥нност≥, асоц≥ац≥њ, значенн€ й вирази. ”€в≥мо, що €когось ранку ви прокидаЇтес€ у ѕ–ќ≈. ќр≥Їнтовно так вигл€дав би один день житт€ в умовах новоњ модел≥:

як ≥ зазвичай, ви прокидаЇтес€ п≥д тихий гул маг≥страл≥ й магн≥топлан≥в, що шмигають м≥стом. ќск≥льки ви дуже любите спогл€дати краЇвиди з висоти, встаЇте з л≥жка в помешканн≥ на 20-му поверс≥ простого й водночас елегантного квартирного комплексу, створеного завд€ки екструз≥њ, увесь зовн≥шн≥й каркас €кого вкритий фотогальван≥чною фарбою, тож трансформуЇ сон€чне св≥тло в енерг≥ю. ” вас Ї мить, щоб помилуватис€ такою реальн≥стю, тод≥ €к промен≥ сонц€, пробиваючись кр≥зь штори, остаточно розв≥ють ваше ранкове зац≥пен≥нн€.

–аптом ви згадуЇте про свого двоюр≥дного брата, €кий близько двадц€ти рок≥в тому брав участь у глобальн≥й ун≥верситетськ≥й ≥н≥ц≥атив≥, учасники €коњ намагалис€ вдосконалити технолог≥ю виготовленн€ фарби до небаченого доти р≥вн€ ефективност≥. Ћише за к≥лька рок≥в командноњ роботи вдалос€ створити фотогальван≥чну фарбу, що дос€гла 90% енергетичноњ ефективност≥ й стала придатною дл€ використанн€ майже в будь-€к≥й галуз≥. ¬и памТ€таЇте рад≥сть та задоволенн€, €к≥ в≥дчував ¬аш кузен коли його команда була в перших р€дах на момент коли людство дос€гнуло такого прориву. ÷е було щось на зразок ейфор≥њ, €ку в≥дчувають гравц≥ футбольноњ команди п≥сл€ того, €к був забитий гол.

”решт≥ ви знаходите р≥вновагу, звикаючи до сл≥пучого св≥тла, дивитесь у в≥кно й бачите величезну машину, п≥дв≥шену до чогось на кшталт крана, €ка без посп≥ху додаЇ нов≥ секц≥њ до буд≥вл≥, де живете й ви. ћовби завд€ки маг≥њ машина створюЇ конструкц≥њ ≥з, здавалос€ б, р≥дкого пластику ≥ приЇднуЇ њх до ≥нших. ¬она працюЇ тихо й безпечно, використовуючи незначну к≥льк≥сть матер≥ал≥в, при цьому поруч немаЇ жодного техн≥ка, хоча, ≥мов≥рно, хтось таки стежить за процесом. ќск≥льки на машин≥ блимаЇ сканувальний датчик, мабуть, вона добре розум≥Ї все, що в≥дбуваЇтьс€ довкола ≥ що њй потр≥бно робити.

«амилувавшись краЇвидом м≥ста, ви в≥дчули неймов≥рний звТ€зок ≥з природою. ћ≥сто в≥льне в≥д дисбалансу, вт≥леного в незграбних надм≥рност€х. «даЇтьс€, що високотехнолог≥чн≥ транспортн≥ системи, €к≥ перманентно виростають поруч, непом≥тно зливаютьс€ з природою довкола, стаючи њњ орган≥чним елементом. –аптом ваш погл€д зосереджуЇтьс€ на картин≥, що висить на ст≥н≥ неподал≥к в≥д в≥кна. ÷е стара арх≥вна св≥тлина, зроблена к≥лькадес€т рок≥в тому, у часи, €к≥ люди сьогодн≥ називають Ђостанн≥м темним стол≥тт€мї.

«н≥мок збер≥г напруженн€, заст≥й ≥ розбрат епохи. ¬падаЇ у в≥ч≥ довгий пот≥к автомоб≥л≥в на смуз≥ гром≥здкого бетонного шосе, що розтинаЇ зображенн€ на задньому план≥, виход€чи за його рамки. «авд€ки ірунтовним знанн€м ≥стор≥њ ви знаЇте, що в т≥ часи грошова система фактично законсервувала примус ≥ ворожнечу: люди зТњжджалис€ до м≥ст у пошуках роботи, щоб в умовах великоњ конкуренц≥њ заробити грошей, купити необх≥дн≥ реч≥ й просто вижити. ¬≥дтак замислюЇтес€ над тим, наск≥льки св≥т зм≥нивс€ в≥дтод≥. ¬ам прикро, що людство ст≥льки жило в так≥й прим≥тивн≥й культур≥, та водночас ви рад≥, що народилис€ у зовс≥м ≥нший час. ”т≥м, ви розум≥Їте, що також живете у швидкоплинну добу, адже час не стоњть на м≥сц≥, в≥дтак намагаЇтес€ у€вити, €к≥ аспекти вашого сьогоденн€ незабаром стануть застар≥лими.

«голодн≥вши, ≥дете до кухн≥. ƒизайн к≥мнати ц≥лком новий, небачений дос≥. «ам≥сть концепц≥њ систем ≥ т€ги до ун≥ф≥кац≥њ, властивих ≥ндустр≥альному дизайну, €кий ви розгл€дали на парах п≥д час навчанн€ на ≥нженерному факультет≥, перед вами вт≥лений найвищий на сьогодн≥ р≥вень ефективност≥. ѕосуд та ≥нше кухонне приладд€ повн≥стю регулюЇ вбудована система митт€ ≥ сортуванн€. Ѕрудна тар≥лка одразу ж потрапл€Ї у в≥дд≥ленн€, €ке ЂзнаЇї ус≥ њњ характеристики, а дл€ очищенн€ використовуЇ пару ≥ ультраф≥олетове випром≥нюванн€ з метою максимальноњ дез≥нфекц≥њ. ¬≥дтак чиста тар≥лка повертаЇтьс€ на в≥дпов≥дне м≥сце в диспенсер≥ дл€ подальшого використанн€. —кладаЇтьс€ враженн€, що кухн€ Ц пол≥функц≥ональна машина, ус≥ елементи €коњ ун≥ф≥кован≥ задл€ максимальноњ зручност≥ у використанн≥.

«азирнувши у холодильник, ви розум≥Їте, що забули забрати продукти дл€ свого нетривалого перебуванн€. —початку думаЇте, чи не сл≥д виправити це, спустившись на нижчий р≥вень, а пот≥м таки вир≥шуЇте прогул€тис€, зайшовши у €кесь кафе по дороз≥. Ѕ≥л€ виходу з квартири ¬и проводите ключем доступу по панел≥ керуванн€, п≥дтверджуючи св≥й остаточний вих≥д, а пот≥м натискаЇте на кнопку Ђќчиститиї. ќск≥льки квартиру спроектували включно ≥з системою часового датчика руху, вона очищуЇтьс€ автоматично, коли н≥кого немаЇ в помешканн≥.

” кутку стоњть робот CF6, сконструйований надзвичайно майстерно: в≥н розум≥Ї особливост≥ простору, знаЇ специф≥ку ≥ м≥сце розташуванн€ кожноњ реч≥ в дом≥, а завд€ки абсолютному «D ≥нформуванню зТ€совуЇ, що сл≥д прибрати й упор€дкувати. ¬ам нав≥ть у€вити важко, €к можна було ледь не щодн€ виконувати таку марудну роботу ще стол≥тт€ тому.

 вартира насправд≥ Ї тимчасовим м≥сцем дл€ проживанн€, що стало доступним через механ≥зм Ђпрокатуї в он-лайн-серв≥с≥. ” коридор≥ ви наштовхуЇтес€ на невисокого л≥тнього чолов≥ка, що, посп≥шаючи кудись, впускаЇ маленький портативний компТютер. ÷е один ≥з управител≥в квартирного комплексу. ¬и допомагаЇте йому п≥дн€ти компТютер. Ђѕрошу вибаченн€, Ц квапливо вигукуЇ в≥н, Ц виникла проблема з CF6 на 12-му р≥вн≥, мушу його перезавантажити. ƒобре, що у нас Ї по к≥лька резервних коп≥й дл€ кожноњ к≥мнати!ї

¬и любТ€зно д€куЇте управителю за те, що в≥н дбаЇ про пор€док у комплекс≥ й п≥клуЇтьс€ про мешканц≥в, ≥ йдете дал≥. ћимовол≥ згадуЇте про арх≥вну св≥тлину в своЇму помешканн≥. Ѕагато рок≥в тому людський внесок найчаст≥ше вим≥рювавс€ грошима. Ћюди називали це Ђроботоюї. Ќатом≥сть сьогодн≥ профес≥€ зумовлена лише вибором кожного зос≥бна, чому спри€Ї в≥дчутт€ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. “епер сусп≥льство упор€дковане так, щоб дбати про людство €к про ц≥л≥сть, тож чому кожному з нам не спри€ти його добробуту у в≥дпов≥дь? Ћюдина, €ку ви щойно зустр≥ли в коридор≥, п≥дтримуЇ лад у буд≥вл≥, бо насолоджуЇтьс€ змогою допомагати ≥ншим. ќск≥льки ц€ робота займаЇ лише к≥лька годин на тиждень, управитель вважаЇ корисним св≥й волонтерський внесок. „и Ї т€гарем ≥з в≥дчутт€м щаст€ допомагати люд€м, €к≥ ц≥нують його внесок? Ѕа б≥льше Ц завд€ки робот≥ людина почуваЇтьс€ частиною сусп≥льства.

Ќа вулиц≥ вируЇ житт€. ¬и пом≥чаЇте на роз≥ вишукане французьке кафе у стил≥ ретро ≥ усм≥хаЇтес€, пройн€вшись безглуздою, хоча й приЇмною ностальг≥Їю. «аходите всередину й с≥даЇте за маленький столик у кутку, прив≥тно усм≥хаючись с≥мТњ неподал≥к. –аптом розум≥Їте, що зап≥знюЇтес€ на конференц≥ю за к≥лькасот миль зв≥дси, тож квапливо робите замовленн€ через сенсорне меню в центр≥ столу. „ай ≥ вафл≥. ѕ≥дтвердивши замовленн€, в≥дчуваЇте легку в≥брац≥ю позаду.

ќск≥льки ваш д≥дусь був ≥нженером, що брав участь у конструюванн≥ автоматизованоњ кухонноњ системи, ви проймаЇтес€ ц≥кав≥стю, адже зазвичай пункти обробки розташован≥ вище, у центр≥ простору. ћабуть, у ц≥й зон≥ Ї певн≥ обмеженн€, тому њњ й заховали збоку. „ерез дв≥ хвилини на стол≥ заблимала червона лампочка, пов≥домл€ючи про виконане замовленн€. —кл€н≥ дверц€та у верхн≥й частин≥ столу в≥дчинилис€, ≥ конвеЇр подав ваш сн≥данок. ¬и забрали тацю ≥ вз€лис€ посп≥хом њсти, спод≥ваючись не проіавити пот€г. «ак≥нчивши, поклали тацю в отв≥р, що миттю зачинивс€ дл€ очистки брудного посуду.

¬иход€чи з кафе, ви зауважуЇте зображенн€ ж≥нки з тацею, €ка схил€Їтьс€ над столом. —першу це вас спантеличуЇ, однак пот≥м ви згадуЇте, що колись люди фактично були рабами ≥нших людей ≥ служили њм. ƒо по€ви автоматизованих заклад≥в харчуванн€ люди, по сут≥, марнували св≥й потенц≥ал, чекаючи на в≥дв≥дувач≥в, рознос€чи њжу ≥ приймаючи замовленн€. ¬и вкотре почуваЇтес€ щасливим, що народилис€ у зовс≥м ≥нший час.

≤дучи вулицею, ви розум≥Їте, що занадто в≥двол≥клис€. ƒумаючи про зга€ний час, стрибаЇте у трамвай на магн≥тн≥й подушц≥, що безперервно пересуваЇтьс€ м≥стом, неначе г≥гантська гусениц€, в≥дтак вир≥шуЇте Ц њхати ним до вокзалу занадто довго. ¬ийшовши, пр€муЇте на паралельну вулицю, де шмигають безвод≥Їв≥ автомоб≥л≥. Ќа вашому моб≥льному телефон≥ Ї спец≥альна програма, що забезпечуЇ звТ€зок ≥з рег≥ональною транспортною системою, тож уже за мить б≥ле такс≥ реагуЇ на ваш виклик, зупин€ючись на роз≥. ¬и с≥даЇте спереду й усно вказуЇте адресу. ћашина п≥дтверджуЇ запит, ≥ ви рушаЇте.

ѕрињхавши на вокзал, виходите з такс≥ й ≥дете до поњзда. –аптом звертаЇте увагу на чолов≥ка з дуже великою сумкою, що крокуЇ неподал≥к. ¬ас це неаби€к дивуЇ, оск≥льки видаЇтьс€ обт€жливим ≥ непотр≥бним. ¬и запитуЇте себе, нав≥що комусь узагал≥ знадобилас€ така велика вал≥за, €кщо вс≥ необх≥дн≥ реч≥ можна замовити в будь-€кому м≥ст≥? ≤де€ багажу здаЇтьс€ незграбним анахрон≥змом. “а не встигаЇте ви задуматис€ про ймов≥рн≥ причини такоњ повед≥нки, €к чолов≥к ≥з багажем раптово падаЇ на землю.

”мить збираЇтьс€ натовп ≥з нам≥ром допомогти людин≥. ќск≥льки ви стоњте найближче до цього чолов≥ка, то пом≥чаЇте ознаки серцевого натовпу. ≤нколи таке трапл€Їтьс€ нав≥ть у ваш час, хоча й дуже р≥дко. ƒ≥ставши моб≥льний телефон, ви телефонуЇте у службу Ђћедикї за номером Ђ311ї. ¬≥дтак м≥сцева команда волонтер≥в, вишколена надавати медичну допомогу, отримуЇ миттЇве пов≥домленн€ про надзвичайну ситуац≥ю з GPS-координатами м≥сц€ под≥њ. ”продовж к≥лькох хвилин прињжджаЇ команда й починаЇ робити все необх≥дне дл€ пор€тунку чолов≥ка. …ого кладуть на автоматизований транспортний зас≥б швидкоњ допомоги, що мчить до м≥сцевоњ л≥карн≥. —турбован≥ долею постраждалого, ви врешт≥ опановуЇте себе ≥ б≥жите до пот€га, тепер сп≥знюючись ще б≥льше.

—≥вши на своЇ м≥сце в поњзд≥, €краз коли за вами зачинилис€ двер≥, ви полегшено з≥тхаЇте. ” вашому кр≥сл≥ Ї розважальний центр ≥з мед≥а-≥нформац≥Їю на замовленн€. як т≥льки пот€г прискорюЇтьс€, ви раптом згадуЇте, що ваш плем≥нник нещодавно зн€в художн≥й ф≥льм про м≥грац≥ю кит≥в, але не можете пригадати його назви. ¬раховуючи те, що мед≥а-центр надаЇ доступ до бази вс≥х матер≥ал≥в, коли-небудь створених людством, у вас зТ€вл€Їтьс€ ≥де€ пошукати бажану стр≥чку серед м≥льйон≥в ≥нших.

–аптом ви таки згадуЇте назву ф≥льму й легко знаходите його в баз≥. ”т≥м, памТ€таЇте, що њхати вам лише 275 миль, а це не так ≥ багато дл€ магн≥топлана з≥ швидк≥стю руху близько 3000 миль/год. ќтож сенсу перегл€дати ф≥льм лише 8 хвилин немаЇ, краще не псувати враженн€. ¬и вир≥шуЇте перегл€нути нотатки дл€ конференц≥њ. “ема дискус≥њ Ц Ђ“ераформац≥€ї. Ћюдство неаби€к ц≥кавить ≥де€ заселенн€ космосу, ≥ на конференц≥њ анал≥зуватимуть доступн≥ ресурси дл€ вт≥ленн€ цього задумку.

Ќе встигаЇте ви все €к сл≥д обм≥ркувати, коли поњзд прибуваЇ на потр≥бну вам станц≥ю. ¬ийшовши на вулицю, згадуЇте: вам знадобитьс€ обладнанн€ дл€ програмноњ роботи, €ку розгл€датимуть на конференц≥њ. ¬≥дтак ≥дете до м≥сцевоњ техн≥чноњ б≥бл≥отеки, щоб отримати ун≥версальний ноутбук ≥ сер≥ю карт памТ€т≥ дл€ створенн€ зам≥ток та њхнього опрацюванн€ п≥сл€ конференц≥њ. ўойно ви заходите у б≥бл≥отеку, €к ваш телефон починаЇ в≥брувати: на екран≥ Ц прив≥танн€ в≥д рег≥онального техн≥чного центру ≥ пропозиц≥€ допомоги п≥д час пошуку.

—першу вас дивуЇ така оперативн≥сть, однак пот≥м ви згадуЇте, що мережу б≥бл≥отек цього рег≥ону нещодавно оновили дл€ забезпеченн€ роботи ун≥версальноњ системи розп≥знаванн€. ѓњ використанн€ полегшуЇ програма на телефон≥, €ку ви встановили к≥лька рок≥в тому, в≥дв≥давши ≥ншу б≥бл≥отеку цього рег≥ону. Ђяк зручно!ї Ц задоволено констатуЇте ви. ¬казуючи необх≥дн≥ характеристики ноутбука й карти памТ€т≥, ви отримуЇте перел≥к запропонованих товар≥в у проф≥л≥. ќбираЇте т≥, що п≥дход€ть найб≥льше. ѕ≥сл€ п≥дтвердженн€ замовленн€ зТ€вл€Їтьс€ в≥зуальна карта б≥бл≥отеки, на €к≥й позначен≥ м≥сце вашого перебуванн€ ≥ в≥дд≥л, де збер≥гаютьс€ необх≥дн≥ вам товари. ¬и йдете туди ≥ перев≥р€Їте замовленн€. ¬≥дтак виходите з б≥бл≥отеки, с≥даЇте до автоматизованого такс≥ й вирушаЇте на конференц≥ю.

„ерез к≥лька годин зустр≥ч зак≥нчуЇтьс€. ¬и сповнен≥ ентуз≥азму, однак дуже втомлен≥ й голодн≥, адже востаннЇ њли ще вранц≥. ¬ир≥шуЇте, що ≥тал≥йська кухн€ припала б вам до смаку. Ќа щаст€, такий ресторан розташований за к≥лька квартал≥в, тож ви вирушаЇте туди. –аптом у вас дзвонить телефон. ÷е товариш ≥з вашого р≥дного м≥ста. ¬≥н розпов≥даЇ про те, що зламавс€ один ≥з трубопровод≥в харчового виробництва, однак в≥н не може полагодити його, оск≥льки мусить €кнайшвидше розвТ€зати власну серйозну проблему. ¬и в≥дпов≥даЇте, що зайдете в ≤нтернет ≥ перев≥рите стан системи, а в≥дтак передзвоните.

«айшовши в ≥тал≥йський ресторан, ви займаЇте м≥сце за маленьким столиком. ¬еч≥р довол≥ неспок≥йний, тож у заклад≥ шумно значно б≥льше, ан≥ж вам цього хот≥лос€ б. ¬и виймаЇте ноутбук, що забезпечуЇ пост≥йний супутниковий ≥нтернет-звТ€зок, ≥ перев≥р€Їте на помилки головну техн≥чну ≈ќћ в≥дпов≥дного рег≥ону. ѕересв≥дчуЇтес€, що вийшла з ладу система електропостачанн€ у пТ€тому сектор≥ буд≥вл≥ автоматизованоњ вертикальноњ ферми на п≥вноч≥. ¬и зб≥льшуЇте цифрове зображенн€ ф≥зичного плану, на €кому кольором позначена л≥н≥€ кабелю, в≥дʼЇднана в≥д перетворювача електроенерг≥њ. ќск≥льки ви колись уже мали справу з такою проблемою, адже стежите за харчовим виробництвом цього рег≥ону вже близько 8 рок≥в, ≥з полегшенн€м розум≥Їте, що все можна владнати швидко ≥ просто.

«авд€ки к≥льком натисканн€м на кнопки ви можете керувати модульним роботом CR9, що доступний дл€ роботи на ферм≥. «авд€ки дистанц≥йному управл≥нню ви скеровуЇте машину до проблемноњ зони, щоб зТ€сувати специф≥ку пошкодженн€. ÷ей робот, €к ≥ Ђпом≥чникї у ваш≥й квартир≥, повн≥стю ознайомлений з особливост€ми ≥ роботою вс≥х ф≥зичних ≥ техн≥чних систем у рад≥ус≥ доступу. ” робот≥ CR9 закладен≥ «D-модель заводу та його ≥нфраструктурний дизайн. ”се, що потр≥бно дл€ њхньоњ роботи, Ц незначне управл≥нн€. як т≥льки робот д≥ставс€ до пошкодженого м≥сц€, в≥н швидко зТ€сував специф≥ку проблеми ≥ зам≥нив кабель живленн€. „ерез к≥лька хвилин усе працювало €к сл≥д. ¬и телефонуЇте товаришев≥, ≥ той любТ€зно д€куЇ вам за допомогу.

¬≥дтак, дос≥ дуже голодний, ви квапливо шукаЇте в меню найб≥льшу з доступних порц≥й пасти, а також замовл€Їте м≥цний коктейль ≥ воду. „ерез 10 хвили на стол≥ в≥дчин€ютьс€ дверц€та, подаючи вам смачн≥ страви. ¬и з≥ смаком вечер€Їте, мимовол≥ пом≥чаючи теплу усм≥шку ж≥нки в кутку к≥мнати.

ѕ≥д≥йшовши до вас, вона запитуЇ: Ђяк справи?ї. ¬и в≥дпов≥даЇте: Ђƒосить непогано, д€кую. ¬и менеджер?ї. ¬она киваЇ. ¬и розпов≥даЇте, що ваш д≥дусь допомагав розробл€ти кухонну систему, €ку використовуЇ ≥ цей ресторан. ¬она жвав≥шаЇ ≥ каже: Ђћо€ с≥мТ€ годуЇ людей уже впродовж девТ€ти покол≥нь. ≤нколи € повертаюс€ в минуле ≥ готую њжу сама, просто дл€ задоволенн€!ї. ¬и обоЇ см≥Їтес€ з ностальг≥Їю, згадуючи про людей, €к≥ й сьогодн≥ самотужки лагод€ть стар≥ автомоб≥л≥ дл€ власного задоволенн€.

ѕ≥сл€ смачноњ вечер≥ й приЇмноњ бес≥ди ви вир≥шуЇте, що час завершувати веч≥р. «а допомогою телефону зТ€совуЇте розташуванн€ доступного помешканн€ €кнайближче до ресторану. ¬и заходите в буд≥влю, отримуЇте ключ-карту з автоматизованоњ ключниц≥ на ст≥н≥, п≥дн≥маЇтес€ в к≥мнату й засинаЇте. ∆итт€ продовжуЇтьс€.

 


„ј—“»Ќј IV: –”’ ЂZEITGEISTї

- —ќ÷≤јЋ№Ќј ƒ≈—“јЅ≤Ћ≤«ј÷≤я “ј ѕ≈–≈’≤ƒ -

 

Ђя переконаний: €кщо ми хочемо бути на правильному боц≥ св≥товоњ революц≥њ, миЕ маЇмо пережити радикальну революц≥ю ц≥нностейЕ нам сл≥д швидко ≥з сусп≥льства, ор≥Їнтованого на реч≥, стати сусп≥льством, що ор≥ЇнтуЇтьс€ на людину.  оли машини та компТютери, мотиви прибутку ≥ права власност≥ важлив≥ш≥, н≥ж люди, тод≥ велетенська тр≥йка расизму, крайнього матер≥ал≥зму й м≥л≥таризму стаЇ нездоланноюї [812]

- ћарт≥н Ћютер  ≥нг-молодший

 

“енденц≥њ

ѕочаток ’’≤ стол≥тт€ ‒ надзвичайно ц≥кавий пер≥од. « одного боку, ми бачимо багато очевидних, дос≥ актуальних проблем, що, €к анал≥зуватимемо в цьому есе, св≥дчить про зб≥льшенн€ негативних насл≥дк≥в людськоњ д≥€льност≥ Ц €к в еколог≥чному, так ≥ в соц≥альному аспектах. ќднак, з ≥ншого боку, ор≥Їнтац≥€ на розвТ€занн€ цих проблем, що перманентно зм≥цнюЇтьс€, св≥дчить про великий потенц≥ал дл€ зм≥ни вектора руху та про безмежну к≥льк≥сть позитивних можливостей.

ѕерес≥чний спостер≥гач, залежно в≥д м≥сц€ свого проживанн€, ≥нтуњтивно може вважати влучною ≥дею, що найг≥рше в еволюц≥њ людськоњ культури вже зак≥нчилос€. ћи були св≥дками зб≥льшенн€ середньоњ тривалост≥ людського житт€, загального спаду повед≥нкового насильства[813], п≥двищенн€ стандарт≥в житт€ на «аход≥, а також розвитку глобальноњ культури, що торувала св≥й шл€х через пер≥оди сл≥пих фанатизму, сексизму, расизму ≥ нац≥онал≥зму, формуючи необх≥дну дл€ св≥ту глобальну св≥дом≥сть.

ќднак правда в т≥м, що будь-€кий соц≥альний Ђпрогресї, особливо в контекст≥ зростанн€ загальних стандарт≥в житт€ завд€ки винах≥дливост≥ людства, насправд≥ н≥велюЇтьс€ у межах шк≥дливоњ структури, сутн≥сть €коњ лише нещодавно стала очевидною. ÷≥ поверхнев≥ проблеми мають науковий, а не ≥деолог≥чний характер. Ќасправд≥ ринковий кап≥тал≥зм, незалежно в≥д ваших спроб регулювати його, маЇ серйозн≥ структурн≥ дефекти, що €коюсь м≥рою консервують зловживанн€ еколог≥Їю ≥ дестаб≥л≥зац≥ю, а також зневагу до людей ≥ руйн≥вну нер≥вн≥сть.

як ми вже детально розгл€дали в ≥нших есе, концепц≥€ ринку ≥ торг≥вл≥ так впливаЇ на св≥тогл€д соц≥уму, що вс≥ матер≥альн≥ реч≥ повс€кчас вважаютьс€ деф≥цитними. ” п≥дсумку це створило основану на конкуренц≥њ й експлуатац≥њ систему ц≥нностей, що спри€Ї формуванню пок≥рност≥ й ≥нших схильностей, €к≥ резонують ≥з природним станом речей, в≥дпов≥дно до сучасного еколог≥чного й соц≥олог≥чного розум≥нн€[814].

–≥зниц€ м≥ж насл≥дками кап≥тал≥зму сьогодн≥ й, прим≥ром, у ’V≤ стол≥тт≥ пол€гаЇ в тому, що розвиток техн≥ки прискорив ≥ зм≥цнив цей експлуатац≥йний процес, призв≥вши до насл≥дк≥в, €к≥ просто неможливо було передбачити ран≥ше. —ьогодн≥ ми спостер≥гаЇмо за максимальним про€вом колись латентних тенденц≥й. ” п≥дсумку те, що ми розгл€даЇмо €к прогрес, ц≥лком ≥мов≥рно, зруйнують шк≥длив≥ засади кап≥тал≥зму. ÷е наче масивна хвил€, що довго наростала, загрожуючи кораблев≥ раптовим ударом. Ќе важливо, наск≥льки добре спроектований ≥ оснащений цей корабель, в≥н усе одно не зможе протисто€ти так≥й руйн≥вн≥й сил≥.

ћожливо, найкращим доказом ц≥Їњ загрози Ї факт, що занепадають майже вс≥ системи дл€ п≥дтримки житт€[815] [816]. Ќасправд≥ не важливо, ск≥льки людей дос€гло омр≥€ного ≥деального способу житт€, характерного дл€ Ђвищогої класу, €кщо це в≥дбулос€ завд€ки сумн≥вним методам. јдже т≥льки справою часу Ї вичерпуванн€ ресурс≥в, втрата б≥ор≥зноман≥тт€ ≥ масштабне забрудненн€ планети, що остаточно розв≥ють цю ≥люз≥ю. Ѕа б≥льше Ц не варто обманювати себе тенденц≥Їю зменшенн€ насильства, масового геноциду ≥ низки ≥нших нещасть, характерних дл€ глобальноњ в≥йни. ўоб збагнути правду, сл≥д замислитис€ про причини виникненн€ цих €вищ. ќск≥льки деф≥цит ресурс≥в ≥ геоеконом≥чна стратег≥€ колись спричинили б≥льш≥сть нац≥ональних конфл≥кт≥в у св≥т≥, сл≥д зробити все необх≥дне, щоб ц≥ передумови не виникли знову.  риза стосунк≥в людини й довк≥лл€, що загострилас€ впродовж останн≥х дес€тил≥ть, Ї благодатним ірунтом дл€ пог≥ршенн€ ситуац≥њ.

як стверджують де€к≥ анал≥тики, причиною в≥йни в ≤раку 2003 року стала боротьба за ресурси, зокрема за нафту, ≥ це складно спростувати, зважаючи на вс≥ докази[817]. ЌемаЇ сумн≥в≥в, що в умовах справжнього деф≥циту енерг≥њ, води, њж≥ й м≥нерал≥в, €кий завдав би удару економ≥кам великих держав, людство швидко поринуло б у масов≥ громад€нськ≥ заворушенн€, а в≥дтак у глобальну в≥йну, завдавши незворотних руйнувань планет≥. —ьогодн≥ вс≥ супердержави ц≥леспр€мовано нарощують м≥л≥тарну потужн≥сть, без сумн≥ву готуючись до таких под≥й[818].

ѕарадоксально, однак науковий ≥ техн≥чний потенц≥ал, що спри€Ї п≥двищенню стандарт≥в житт€, водночас робить людство вразливим. јдже, з одного боку, наука проливаЇ св≥тло на закони природи, €ких нам сл≥д дотримуватис€ дл€ гармон≥йного сп≥в≥снуванн€ одне з одним у здоровому середовищ≥, а з другого боку, њњ можна використовувати з≥ злими нам≥рами, що загалом типово в умовах ринку ≥ призводить до руйн≥вних насл≥дк≥в. јтомна бомба Ц один ≥з приклад≥в такоњ небезпечноњ б≥пол€рност≥ науки. ¬ихолощенн€ ресурс≥в ≥ забрудненн€ Ц оптимальн≥ способи ефективн≥ше знищувати б≥ор≥зноман≥тт€ завд€ки високотехн≥чному потенц≥алу людства.

якоюсь м≥рою, саме швидкий розвиток науки й техн≥ки веде сусп≥льство у безвих≥дь. “ак, мовби наш вид пр€муЇ у зворотному напр€мку, до вершини тривим≥рного трикутника, що Ї основою, а його кути провалюютьс€ синхронно з рухом. ќдна його сторона Ц негативне прискоренн€ в напр€м≥ соц≥ального й економ≥чного занепаду, а друга Ц позитивне прискоренн€ в епоху достатку, гармон≥њ, миру й прогресу. ≤з плином часу що б≥льше ми рухаЇмос€ до вершини, то менше основи зостаЇтьс€. ” €кусь мить нам просто доведетьс€ пожертвувати одн≥Їю чи другою стороною.

Ќаселенн€ та ресурси

—оц≥ологи припускають, що 2050 року на «емл≥ житиме понад 9 млрд людей[819], левову частку €ких становитимуть вих≥дц≥ з крањн Ђтретього св≥туї. ÷ей процес призведе до значного зростанн€ попиту на њжу (а), воду (b), енерг≥ю (c), м≥нерали й м≥неральн≥ ресурси (d). «осередимос€ на кожному з цих пункт≥в.

 

¬≥дтворено з форуму експерт≥в ѕродовольчоњ та с≥льськогосподарськоњ орган≥зац≥њ ќќЌ (‘јќ) 2009 року[820]

 

(a) як уже довела низка досл≥дник≥в, традиц≥йн≥ методи виробництва њж≥ не зможуть нав≥ть наблизитис€ до задоволенн€ попиту 2050 року[821] [822]. «а оц≥нками, тод≥ потреби виробництва зростуть на 110%[823], а враховуючи тепер≥шн≥й ≥ндустр≥альний кл≥мат ≥з надзвичайно марнотратною й неефективною системою доставки, що призводить до втрати 30-50% ус≥х продукт≥в харчуванн€[824], лог≥чним насл≥дком стане зростанн€ глобальноњ б≥дност≥ й голоду в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ населенн€. ѕри цьому не беруть до уваги перманентн≥ заклики еколог≥в вдаватис€ до ефективн≥ших с≥льськогосподарських практик дл€ запоб≥ганн€ забрудненню й ероз≥њ ірунт≥в. якщо такий тиск зростатиме, це призведе до низки проблем, зважаючи на те, що людство, най≥мов≥рн≥ше, продовжуватиме вдаватис€ до традиц≥йних метод≥в вирощуванн€ базових продукт≥в харчуванн€.

 

 

Ќа цьому граф≥ку зображено р≥вень врожайност≥ на акр найб≥льш важливих культур: кукурудзи, рису, пшениц≥ й соњ. —уц≥льн≥ л≥н≥њ показують, що в≥дбуватиметьс€ у раз≥ перманентного зростанн€. « ≥ншого боку, пунктирн≥ л≥н≥њ вказують на необх≥дну к≥льк≥сть цих культур дл€ задоволенн€ оч≥куваного попиту 2050 року[825].

 

(b) —татистичн≥ припущенн€ щодо питноњ води так≥ сам≥, ба нав≥ть ще г≥рш≥. ЌемаЇ потреби говорити про те, що деф≥цит води створить ≥ще б≥льше проблем у традиц≥йному с≥льському господарств≥. ¬≥дпов≥дно до прогноз≥в ќќЌ, 2025 року близько 1,8 млрд людей проживатиме на територ≥€х, де потерпатиме в≥д деф≥циту води. ¬одночас дв≥ третини св≥тового населенн€ у цей час також проживатиме в рег≥онах, де бракуватиме води[826]. ќрган≥зац≥€ економ≥чного сп≥вроб≥тництва та розвитку передбачаЇ: попит на питну воду зросте на 55% до 2050 року, про що св≥дчать статистичн≥ дан≥ ќќЌ. ¬≥дтак 3,9 млрд людей, або майже половина населенн€ планети, страждатиме в≥д њњ деф≥циту[827].

 

 

«ображенн€ областей ≥з деф≥цитом води на 2050 р≥к, зг≥дно з прогнозами.

”з€то з: OCED Water, The Outlook to 2050, 2011[828]

 

Ѕа б≥льше, забрудненн€ води, що суттЇво ускладнюЇ проблему, також продовжуватиметьс€, оск≥льки крањни Ђтретього св≥туї розширюватимуть своњ промислов≥сть ≥ с≥льське господарство з метою п≥двищенн€ загального р≥вн€ житт€ населенн€[829]. Ќа жаль, потреба у зм≥цненн≥ промисловост≥ лише зб≥льшуватиме проблему забрудненн€ води, оск≥льки методи, до €ких зазвичай вдаютьс€ при цьому, б≥льш прим≥тивн≥ й еколог≥чно небезпечн≥, ан≥ж т≥, що повол≥ набувають попул€рност≥ в розвинених крањнах.  итай Ц найкращий приклад. Ѕудучи промислово розвиненою державою, в≥н маЇ занадто слабку внутр≥шню пол≥тику в аспект≥ еколог≥чних стандарт≥в ≥ регулюванн€ впливу на довк≥лл€. ÷е природний результат кап≥тал≥зму, оск≥льки вс≥ сили спр€мован≥ т≥льки на зб≥льшенн€ свободи торг≥вл≥ й перманентне економ≥чне зростанн€. —ьогодн≥ саме в  итањ розташован≥ 16 ≥з 20 найб≥льш забруднених м≥ст св≥ту[830]. ќск≥льки прогнозують зростанн€ темп≥в техн≥чного прогресу й зб≥льшенн€ к≥лькост≥ населенн€, загостренн€ проблеми забрудненн€ довк≥лл€ неминуче. ўодо водних ресурс≥в, сьогодн≥ на глобальному р≥вн≥ головною проблемою Ї забрудненн€ води азотом ≥ фосфатами, типове загалом дл€ с≥льського господарства, внасл≥док чого на певних д≥л€нках земл≥ зТ€вл€ютьс€ Ђмертв≥ зониї[831], що викликають р≥зноман≥тн≥ хвороби в людей, просочуючись у ірунтов≥ води[832]. ”т≥м, поширен≥ й ≥нш≥ джерела забрудненн€. ѕрим≥ром, забрудненн€ пов≥тр€ викидами вуг≥льних завод≥в, €к≥ конденсуютьс€ в атмосфер≥ й разом ≥з опадами потрапл€ють у водойми. –туть, що вид≥л€Їтьс€ в процес≥ спалюванн€ вуг≥лл€, ≥нф≥куючи рибу, €ку пот≥м споживають люди. ј це, до реч≥, смертельно небезпечний дл€ здоровТ€ токсин. ¬раховуючи поточн≥ тенденц≥њ, надал≥ сл≥д оч≥кувати зб≥льшенн€ к≥лькост≥ ртутних забруднень[833].

 оротко кажучи, €кщо не зм≥нити вектор руху, уже незабаром нам загрожуЇ тотальний деф≥цит води, що суттЇво вплине €к на б≥ор≥зноман≥тт€, так ≥ на виживанн€ людства (без води людина може прожити лише к≥лька дн≥в), призв≥вши до шк≥дливих еколог≥чних насл≥дк≥в загалом. ÷≥ невт≥шн≥ прогнози стануть реальн≥стю, €кщо ми не зм≥нимо своњ св≥дом≥сть ≥ повед≥нку, сформован≥ за останнЇ 50-л≥тт€ ринковим св≥тогл€дом, що не передбачаЇ еколог≥чноњ в≥дпов≥дальност≥.

 

(c) ўодо енерг≥њ: €к ми вже згадували в попередньому пункт≥, спалюванн€ викопного вуг≥лл€ негативно впливаЇ на еколог≥чну ст≥йк≥сть[834]. “ак≥ методи завше матимуть шк≥длив≥ насл≥дки дл€ довк≥лл€, що лише зростатимуть разом з≥ зб≥льшенн€м к≥лькост≥ населенн€ й розширенн€м промисловост≥[835]. ÷ю небезпечну тенденц≥ю ускладнюЇ те, що так≥ ресурси не в≥дновлюютьс€, тож њх гарантований деф≥цит Ц т≥льки справа часу.

 

 

”з€то з: Dr Michael R. Smith, CEO of Globalshift Ltd.[836]

 

ѕроблема, повТ€зана з п≥ком видобутку нафти, стала ще б≥льш загрозливою впродовж останн≥х дес€тил≥ть[837]. ¬≥домий факт: традиц≥йний видобуток нафти, масштабн≥ осередки €коњ розташован≥ п≥д поверхнею земл≥, суттЇво занепав на глобальному р≥вн≥, а в 37 крањнах виробництво вже давно с€гнуло апогею[838].

як стверджуЇ др. –≥чард √. ћ≥ллер, €кий працював у компан≥њ ЂBritish Petroleumї упродовж 1985-2008 рр., нам що 3-4 роки буде потр≥бне нове родовище нафти розм≥ром ≥з нову —ауд≥вську јрав≥ю, аби п≥дтримувати й зб≥льшувати поставки... ¬≥дкритт€ нових родовищ не в≥дпов≥даЇ р≥вню споживанн€ з 1986 року. ћи запозичуЇмо з наших резерв≥в, хоча вони щодн€ поповнюютьс€. ÷е в≥дбуваЇтьс€ завд€ки вдосконаленню технолог≥њ видобутку на старих родовищах, водночас зб≥льшуючи обс€ги потенц≥йного видобутку, проте виробництво дос≥ падаЇ на 4,1% на р≥к[839].

«в≥сно, сьогодн≥ багато хто вважаЇ, що св≥т дос≥ ЂкупаЇтьс€ в нафт≥ї, ≥ робить гранд≥озн≥ припущенн€ щодо майбутнього потенц≥алу. ”т≥м, ≥детьс€ про нетрадиц≥йн≥ джерела, ≥з €ких довол≥ складно добувати й обробл€ти ресурси. Ќин≥ природний газ найчаст≥ше отримують ≥з розробки нафтоносних п≥ск≥в чи горючих сланц≥в, а також використовуючи метод Ђфрек≥нгуї, що створюЇ ≥люз≥ю достатку. ”т≥м, дос≥ тривають суперечки, €к довго використанн€ цих метод≥в витримуватиме тиск перманентного зб≥льшенн€ попиту[840]. Ѕа б≥льше Ц еколог≥чн≥ насл≥дки в≥д цих складних ≥ найчаст≥ше руйн≥вних практик украй серйозн≥.

«г≥дно з висновком ÷ентру охорони б≥олог≥чного р≥зноман≥тт€ (англ. ЂCenter for Biological Diversityї), видобуток газу з горючих сланц≥в ≥ нафтоносних п≥ск≥в призв≥в до руйн≥вних дл€ еколог≥њ насл≥дк≥в, ба б≥льше Ц ц€ методика потребуЇ завеликоњ к≥лькост≥ енерг≥њ ≥ води. ¬идобуток нафти ≥з громадських земель —Ўј завд€ки горючим сланц€м ≥ нафтоносним п≥скам остаточно зведе нан≥вець нам≥р зменшити вм≥ст вуглекислого газу в пов≥тр≥ до р≥вн€, нижчого за 350 частинок на м≥льйон. ÷е необх≥дно дл€ стаб≥л≥зац≥њ кл≥мату «емл≥. ќкр≥м цього, прискорюючи катастрофу глобального потепл≥нн€, видобуток газу з горючих сланц≥в ≥ нафтоносних п≥ск≥в знищуЇ середовище проживанн€ вид≥в, забруднюЇ пов≥тр€ та воду, Ї занадто витратним, а також призводить до вихолощенн€ значноњ к≥лькост≥ земельних д≥л€нок[841].

Ѕа б≥льше Ц г≥дравл≥чний розрив пласт≥в, або Ђфрек≥нгї маЇ надзвичайно небезпечн≥ насл≥дки дл€ довк≥лл€: нав≥ть заф≥ксували к≥лька випадк≥в такого жахливого забрудненн€ п≥дземних вод, що водопостачанн€ житлових будинк≥в ставало вогненебезпечним у буквальному сенс≥[842]. ќднак, незважаючи на забрудненн€ води й пов≥тр€, знищенн€ струмк≥в ≥ вихолощенн€ ірунт≥в, Ђфрек≥нгї продовжують застосовувати на глобальному р≥вн≥[843].

ѕроблема пол€гаЇ в тому, що експлуатац≥€ викопного палива не виг≥дна. « економ≥чного погл€ду, що проллЇ св≥тло на недол≥ки ц≥Їњ проблеми, ц≥на занадто висока. ўе одна проблема може виникнути через зростанн€ деф≥циту, а отже, ≥ вартост≥ палива наст≥льки, що промисловий ≥ громадський сектори просто не матимуть змоги купувати такий дорогий газ. ¬≥дтак це суттЇво обмежить функц≥онуванн€ величезного промислового сектору, оск≥льки викопне паливо, ≥з €кого виробл€ють енерг≥ю, Ї руш≥Їм роботи с≥льського господарства, виробництва, розпод≥лу тощо. « ≥ншого боку, подальше використанн€ таких метод≥в може перетворити ≥снуванн€ людства на кошмар, повТ€заний ≥з тотальним забрудненн€м, €ке намагатимутьс€ подолати дес€тки покол≥нь.

(d) «агальний деф≥цит €к б≥отичних, так ≥ аб≥отичних ресурс≥в, стр≥мко зростаЇ на глобальному р≥вн≥ синхронно з перманентним зменшенн€м б≥ор≥зноман≥тт€. 2002 року на конференц≥њ ќќЌ представники 192 крањн п≥дписали Ђ онвенц≥ю про б≥олог≥чне р≥зноман≥тт€ї, зг≥дно з €кою публ≥чно зобовТ€залис€ суттЇво скоротити ц≥ втрати до 2010 року. ”т≥м, до 2010 року не в≥дбулос€ жодних позитивних зм≥н. ¬ оф≥ц≥йн≥ публ≥кац≥њ 2010 року п≥дписанти зазначали:

Ђћожна однозначно стверджувати: жодна з двадц€ти одн≥Їњ додаткових ц≥лей, що супроводжуЇ загальну ц≥ль суттЇвого зменшенн€ втрат б≥ор≥зноман≥тт€ до 2010 року, не була дос€гнута глобально. јкц≥њ, орган≥зован≥ дл€ п≥дтримкиЕ б≥орозмањтт€, отримали дуже незначне ф≥нансуванн€ пор≥вн€но зЕ ≥нфраструктурними ≥ промисловими проекти. Ѕа б≥льше, проблему збереженн€ б≥ор≥зноман≥тт€ часто ≥гнорують п≥д час розробки таких проект≥в. Ѕ≥льш≥сть майбутн≥х сценар≥њв вт≥люЇ негативн≥ прогнози щодо продовженн€ вимиранн€ й втрати природного середовища впродовж цього стол≥тт€ї[844].

” досл≥дженн≥, опубл≥кованому 2011 року, €ке частково було в≥дпов≥ддю на пост≥йний заклик еколог≥в ≥золювати й захищати певн≥ рег≥они «емл≥ дл€ збереженн€ б≥ор≥зноман≥тт€, було зТ€совано, що нав≥ть правовий захист м≥льйон≥в квадратних к≥лометр≥в суш≥ й океану дуже мало допом≥г би упов≥льнити процес занепаду[845].

”чен≥ також зробили довол≥ ц≥кав≥ висновки щодо експлуатац≥њ ресурс≥в: ЂЌадм≥рне використанн€ ресурс≥в «емл≥ можливе, оск≥льки ресурси використовують швидше, ан≥ж т≥ здатн≥ в≥дновитис€Е «агальне перевищенн€ допустимого р≥вн€ споживанн€ ≥з середини 1980-х до 2002 року призвело до Ђеколог≥чного боргуї, дл€ Ђпогашенн€ї €кого знадобитьс€ 2,5 планети. “акий сценар≥й веденн€ б≥знесу за будь-€ких обставин призведе до того, що потреби людства на «емл≥ можуть с€гнути продуктивност≥ 27 планет до 2050 рокуї[846].

 

 

≤люстрац≥€ прогнозу щодо зб≥льшенн€ к≥лькост≥ населенн€ «емл≥ (a), людського еколог≥чного попиту (b) та Ђеколог≥чного боргуї (c) зг≥дно з р≥зними вар≥антами чисельност≥ населенн€ й обс€г≥в використанн€ природних ресурс≥в. ≈колог≥чний попит визначають шл€хом множенн€ к≥лькост≥ населенн€ «емл≥ на середн≥й р≥чний попит людини й д≥ленн€ цього результату на б≥опродуктивн≥сть планети; це допомагаЇ зТ€сувати, ск≥льки планет на кшталт «емл≥ знадобитьс€ дл€ задоволенн€ загального попиту людства.

ƒжерело: Marine Ecology Progress Series, Vol. 434[847]

 

—ьогодн≥ можна перегл€нути вс≥ науков≥ документи св≥ту, €к≥ отримали експертну оц≥нку, та, най≥мов≥рн≥ше, не знайти жодного позитивного чи принаймн≥ нейтрального висновку щодо майбутнього людських ресурс≥в ≥ б≥ор≥зноман≥тт€. ≤ хоча припущенн€ можуть р≥знитис€, зрозум≥ло одне: чисельн≥сть нашого виду стр≥мко зростаЇ в ун≥сон з ≥ндустр≥альною активн≥стю на фон≥ перманентного використанн€ неефективних метод≥в ≥ згубноњ попул€ризац≥њ хибних ц≥нностей. ”т≥м, важливо нагадати читачев≥, що йдетьс€ про проблему в систем≥, а не безсумн≥вний емп≥ричний дефект[848].

ѕроблема пол€гаЇ не просто в ≥снуванн≥ людства чи зб≥льшенн≥ його чисельност≥. ¬она криЇтьс€ в глобальн≥й економ≥чн≥й традиц≥њ, що зародилас€ ще в до≥ндустр≥альну рем≥сничу епоху ’V≤ стол≥тт€, суть €коњ Ц у закладенн≥ акту споживанн€ (куп≥вл≥ й продажу) в основу всього соц≥ального розвитку. ’орошою ≥люстрац≥Їю ц≥Їњ модел≥ Ї робота автомоб≥л€. ўо б≥льше пального в≥н споживаЇ, то швидше њде.  уп≥вл€ речей у св≥т≥ Ц це паливо. якщо упов≥льнити темпи споживанн€, в≥дпов≥дно, знизитьс€ р≥вень економ≥чного зростанн€. ¬≥дтак люди втрачатимуть роботу, впаде куп≥вельна спроможн≥сть, ситуац≥€ в сусп≥льств≥ дестаб≥л≥зуЇтьс€. ÷е штучна реальн≥сть, зведена завд€ки неефективн≥й економ≥чн≥й модел≥, а не законами природи.

≤деальний шторм

ќск≥льки у попередн≥х розд≥лах ми детально розгл€нули найголовн≥ш≥ проблеми ≥ њхню специф≥ку, тепер не можемо не звернути увагу на економ≥чну синерг≥ю, на основ≥ €коњ вс≥ ц≥ проблеми вт≥лен≥ у взаЇмозвТ€зку ф≥нансовоњ й економ≥чноњ систем. ƒоступн≥сть енерг≥њ, води, њж≥ й матер≥альний достаток обТЇднанн≥ в один соц≥альний механ≥зм, що може негативно вплинути на зайн€т≥сть ≥ соц≥альну стаб≥льн≥сть, а також спричинити низку ≥нших проблем у випадку порушенн€ балансу.

™ чимало потенц≥йно реальних сценар≥њв, €к≥ обТЇднуЇ загальна проблема ст≥йкост≥. Ќаприклад, глобальний ¬¬ѕ т≥сно повТ€заний ≥з водою. ћ≥жнародний ≥нститут досл≥джень продовольчоњ пол≥тики (англ. ЂInternational Food Policy Research Instituteї, або IFPRI) зазначаЇ, що Ђсучасн≥ методи управл≥нн€ водними ресурсами у стил≥ Ђведенн€ б≥знесу в будь-€ких обставинахї ≥ р≥вень продуктивност≥ води ставить п≥д загрозу близько 63 трильйон≥в долар≥в —Ўј, або 45% запланованого на 2050 глобального ¬¬ѕ (за ц≥нами 2000 року), що Ї екв≥валентом 1,5 обс€гу вс≥Їњ глобальноњ економ≥киї[849].

Ѕа б≥льше Ц лише з погл€ду виробництва, 70% ус≥Їњ пр≥сноњ води використовують у с≥льському господарств≥[850]. ќтже, значний деф≥цит води призв≥в би до зменшенн€ врожањв, €кщо врахувати застосуванн€ традиц≥йних метод≥в у вирощуванн≥ культур. “ака сама ситуац≥€ з енерг≥Їю, а особливо Ц ≥з вуглеводами. ” поточн≥й модел≥ насл≥дки в≥д браку цих ресурс≥в т≥льки дл€ традиц≥йного с≥льського господарства просто приголомшують, а дл€ ≥ндустр≥њ загалом (зважаючи на величезну к≥льк≥сть продукц≥њ, виробництво €коњ базуЇтьс€ на нафт≥, та енергетичн≥ потреби) вони були б майже апокал≥птичними.

“акож ми не можемо оминути проблему збереженн€ соц≥альноњ стаб≥льност≥ в умовах деф≥циту ресурс≥в, адже така ситуац≥€ однозначно вплине на людську, соц≥альну й державну повед≥нку, призв≥вши до загостренн€ байдужост≥, страху й в≥дчутт€ незахищеност≥. Ќаприклад, спробуйте у€вити р≥зке зростанн€ ц≥н на бензин, що спричинить масову неспроможн≥сть купувати його, а в≥дтак Ц занепаде транспортуванн€ життЇво важливоњ продукц≥њ. ÷е призведе до громадських страйк≥в, тод≥ пот≥к товар≥в остаточно зупинитьс€, що ще б≥льше загострить проблему. ”€в≥ть на мить, що буде, коли прац≥вники головних транспортних ф≥рм, €к≥ займаютьс€ перевезенн€м продукт≥в харчуванн€м на зах≥дному узбережж≥ јмерики, п≥дуть страйкувати, зупин€ючи пот≥к життЇво необх≥дних товар≥в. ÷е спричинить украй негативну ланцюгову реакц≥ю.

ƒеф≥цит породжуЇ злочинн≥сть, конфл≥кти й антисоц≥альну повед≥нку. Ќа м≥крор≥вн≥ зросте к≥льк≥сть банд; у такому кл≥мат≥ процв≥татимуть злод≥йство, корупц≥€ ≥ Ђт≥ньова економ≥каї внасл≥док масового зб≥дн≥нн€ населенн€ ≥ браку робочих м≥сць, що вже давно довели статистичн≥ досл≥дженн€ рег≥он≥в, €к≥ з≥ткнулис€ з такими проблемами. ўе один згубний дл€ людства насл≥док ц≥Їњ тенденц≥њ Ц хвороби. Ќа макрор≥вн≥, €к ми вже зазначали ран≥ше, сл≥д оч≥кувати м≥ждержавних конфл≥кт≥в через деф≥цит ресурс≥в ≥ спроби зберегти сфери впливу.

”же н≥кого не дивуЇ, що —Ўј й низка ≥нших крањн в≥ддавна зб≥льшують запаси зброњ й нарощують €дерний потенц≥ал[851] [852], незважаючи на те, що нав≥ть сьогодн≥ св≥т може знищити себе багато раз≥в посп≥ль завд€ки на€вному арсеналу, обс€г €кого Ц 25 000 €дерних боЇголовок[853]. “ис€ч≥ одиниць ц≥Їњ зброњ перебувають у бойов≥й готовност≥, ладн≥ вистр≥лити в будь-€ку мить, а реакц≥Їю на заклики зупинити њњ виготовленн€ стало, навпаки, латентне зб≥льшенн€ обс€г≥в виробництва €дерних боЇприпас≥в[854].

ћехан≥зм функц≥онуванн€ ф≥нансовоњ системи також впливаЇ на ц≥ процеси. ќск≥льки вс≥ грош≥ створюють ≥з боргу й позичають ≥з додаванн€м певного в≥дсотка, що насправд≥ не включений у грошовий об≥г, розм≥р загального св≥тового боргу завше перевищуватиме к≥льк≥сть на€вних грошей. ќсь чому це призводить до реальних чи потенц≥йних дефолт≥в на персональному, б≥знесовому й державному р≥вн€х. ” зв≥т≥ рейтингового агентства ЂStandard & PoorТsї за 2010 р≥к вказано, що 2050 року борг —Ўј становитиме 415% ¬¬ѕ, а до 2060 року 60% ус≥х крањн у св≥т≥ збанкрутують[855].

—ьогодн≥ загальний огл€д ф≥нансового стану б≥льшост≥ крањн св≥ту демонструЇ ц≥лий спектр боргових зобовТ€зань Ц в≥д середн≥х до надзвичайно великих за обс€гом. ƒивно, але насправд≥ на планет≥ немаЇ жодноњ крањни з≥ збалансованим бюджетом, а на початку 2014 року сума державних борг≥в на «емл≥ становила близько $52 трлн[856]. «ауважте: ≥детьс€ т≥льки про державн≥ або громадськ≥ борги. —правжн≥й обс€г, що включаЇ €к державн≥, так ≥ приватн≥ борги, становить ор≥Їнтовно $223,3 трлн[857]. якщо под≥лити розм≥р боргу на к≥льк≥сть населенн€ планети станом на початок 2015 року (7,1 млрд), ми побачимо, що кожен ≥з нас винен $31 500.

ќтож нам сл≥д запитати себе: €к ≥з такою ф≥нансовою системою ми збираЇмос€ проводити масштабн≥ технолог≥чн≥ реформи, необх≥дн≥ дл€ забезпеченн€ оптимального р≥вн€ ст≥йкост≥, коли ц≥лком зрозум≥ло, що насамперед сл≥д зм≥нити методи веденн€ с≥льського господарства, використанн€ водних та енергетичних ресурс≥в, контролю забрудненн€ й функц≥онуванн€ ≥нфраструктури? ћи знаЇмо, що дл€ цього Ї вс≥ необх≥дн≥ техн≥чн≥ засоби, та чи маЇмо ми вдосталь грошей на справд≥ конструктивн≥ реформи?

ўо б≥льше ви замислюЇтес€ над цим питанн€м, то б≥льш ≥д≥отичною вам здаЇтьс€ ф≥нансова система сучасного св≥ту. Ќе йдетьс€ про те, що не вдастьс€ дос€гнути н≥€кого прогресу, оск≥льки держави-л≥дери не надто зважають на борги, починаючи вт≥лювати нов≥ проекти. –≥зниц€ м≥ж $1 трлн ≥ $100 трлн боргу наст≥льки велика, наск≥льки Ї можлив≥сть л≥кв≥дувати деф≥цит. ѕо сут≥, передов≥ держави розум≥ють, що виплата вс≥Їњ суми незд≥йсненна, а поступки у процес≥ погашенн€ боргу набуватимуть радше пол≥тичних форм, н≥ж ф≥нансових, ≥ узгоджуватимутьс€ у контекст≥ переговор≥в щодо стимулюванн€ ринку, куп≥вл≥ ресурс≥в та ≥нших геопол≥тичних ≥нтерес≥в.

”т≥м, ц≥ угоди зазвичай ухвалюють таЇмно так само, €к ≥ чин€ть тиск щодо зменшенн€ ф≥нансуванн€ соц≥альних програм ≥ спр€муванн€ кошт≥в на т≥ проекти, €к≥ спри€ють збереженню бажаного устрою, формуванню необх≥дноњ позиц≥њ сусп≥льства тощо. Ѕа б≥льше Ц тод≥ €к передов≥ держави мають низку переваг у цьому скрутному становищ≥, крањни, що розвиваютьс€, справд≥ страждають, адже не мають достатньоњ економ≥чноњ чи в≥йськовоњ сили дл€ зд≥йсненн€ м≥жнародного впливу. «важаючи на це, легко пересв≥дчитис€, що крањни Ђтретього св≥туї завше перебуватимуть Ђп≥д ватерл≥н≥Їюї, њх ≥ дал≥ цькуватимуть суворими економ≥чними заходами, експлуатуватимуть та ≥гноруватимуть у випадку внутр≥шньоњ соц≥альноњ боротьби.

2011 року ќќЌ оприлюднила статистичн≥ дан≥, в≥дпов≥дно до €ких 1,5 млрд людей живе в Ђабсолютн≥й б≥дност≥ї. ј представник Ќепалу, що брав участь у конференц≥њ, додав: зважаючи на р≥вень занепаду впродовж 1990-2005 рр., знадобитьс€ 88 рок≥в, щоб подолати таку б≥дн≥сть[858]. якщо ми детальн≥ше розгл€немо швидкий економ≥чний прогрес упродовж 1990-2005 рр., €кий дос≥ вважають Ђбумомї розвитку левовоњ частини св≥ту[859], то побачимо, що тод≥ негативн≥ тенденц≥њ нав≥ть близько не були такими, €к через двадц€ть рок≥в. ќтже, лог≥чно припустити, що прогрес 90-х рок≥в, €кий призв≥в х≥ба що до м≥н≥мального зменшенн€ в≥дсотка Ђабсолютноњ б≥дност≥ї, ≥з плином часу був зведений нан≥вець, оск≥льки експоненц≥альний р≥ст населенн€ прискорювавс€ €краз на фон≥ пог≥ршенн€ ф≥нансовоњ та еколог≥чноњ ситуац≥й.

ѕ≥дсумковою темою цього розд≥лу буде проблема технолог≥чного безроб≥тт€, €ку ми вже частково розгл€нули в есе Ђ–инкова ефективн≥сть проти техн≥чноњї. ѕроцес автоматизац≥њ виробництва швидко розвиваЇтьс€, щоб урешт≥ поглинути левову частку ≥ндустр≥њ, максимально зам≥нивши людей машинами, ба нав≥ть перевершивши њхн≥ можливост≥. «г≥дно з результатами досл≥дженн€, проведеного ќксфордським ун≥верситетом 2013 року, 45% профес≥й у —Ўј будуть автоматизован≥ впродовж 20 рок≥в[860]. «важаючи на прогресивн≥сть —Ўј, сл≥д оч≥кувати, що цих зм≥н зазнаЇ половина профес≥й св≥ту.

ƒетальн≥ший огл€д технолог≥й автоматизац≥њ у р≥зних секторах сучасного виробництва Ц €к у сфер≥ ручноњ прац≥, так ≥ в сфер≥ обслуговуванн€ Ц засв≥дчуЇ, що фактично немаЇ жодноњ профес≥њ, €ку з часом не могла б виконувати машина та/або штучний ≥нтелект. ÷е т≥льки справа часу й бажанн€. Ќа жаль, ринкова економ≥ка зведена на об≥гу грошей ≥ принцип≥ Ђлюди мають заробл€ти, щоб виживатиї дл€ забезпеченн€ економ≥чноњ стаб≥льност≥ й зростанн€ сусп≥льства. ј отже, перспектива автоматизац≥њ людськоњ прац≥ Ї економ≥чно шк≥дливою в контекст≥ ринковоњ системи.

ќск≥льки технолог≥€ автоматизац≥њ д≥Ї за законом ћура, чи то пак ефемеризац≥њ, машини дешевшають ≥ поступово стають ефективн≥шими в аспект≥ витрат, ан≥ж найманн€ людей, що вимагають страхуванн€, в≥дпустки, ф≥ксованоњ к≥лькост≥ робочих годин на тиждень тощо. —ьогодн≥ б≥льшу продуктивн≥сть можуть забезпечити не люди, а саме машини, тож тенденц≥€ автоматизац≥њ лише зм≥цнюватиметьс€ з плином часу. ќднак у систем≥ виникають суперечност≥: €кщо машини зам≥н€ть людей, то €к люди отримуватимуть дох≥д ≥ забезпечуватимуть безперервний об≥г грошей в економ≥ц≥, купуючи товари?

¬≥дпов≥дно до традиц≥йних ринкових принцип≥в, найчаст≥ше багато хто помилково припускаЇ, що люди повс€кчас шукатимуть ≥ншу д≥€льн≥сть, €кщо звичну дл€ них сьогодн≥ переймуть машини. ÷е ще спрацювало б у середин≥ ’’ стол≥тт€, але не тепер, зважаючи на швидкий прогрес сучасних технолог≥й. Ѕа б≥льше Ц можна легко аргументувати користь в≥д дорученн€ машинам небезпечних ≥ марудних обовТ€зк≥в, на виконанн€ €ких люди стол≥тт€ми витрачали сили й час, зам≥сть того щоб присв€тити себе вищим речам, наприклад творчост≥. ”т≥м, такий перех≥д можливий лише при в≥дмов≥ в≥д ринкового кап≥тал≥зму й остаточному викор≥ненню ц≥Їњ системи, а також в умовах нового соц≥ального устрою, де вже не буде прац≥ заради доходу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 461 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1572 - | 1233 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.089 с.