Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷≥л≥, м≥фи та загальний огл€д




”с≥ економ≥чн≥ системи мають структурн≥ ц≥л≥, ≥ часто трапл€Їтьс€, що ц≥ ц≥л≥ повноц≥нно не про€вл€ютьс€ у висунутих теор≥€х. —труктурн≥ ц≥л≥ ринковоњ системи та ѕ–ќ≈ дуже р≥зн€тьс€.

- —труктурна мета ринкового кап≥тал≥зму ‒ це рости й п≥дтримувати темпи споживанн€ достатньо високими дл€ того, аби будь-коли забезпечувати оптимальну зайн€т≥сть людей. Ѕа б≥льше ‒ сама зайн€т≥сть вимагаЇ ≥снуванн€ культури реальноњ чи зумисне обраноњ неефективност≥, а це часто передбачаЇ збереженн€ деф≥циту в т≥й чи ≥нш≥й форм≥.

- ћета ѕ–ќ≈ ‒ оптим≥зувати техн≥чну ефективн≥сть та дос€гти найвищого з ус≥х можливих р≥вн€ достатку в умовах стаб≥льност≥ планети, безпосередньо намагаючись задовольнити людськ≥ потреби.

«азначивши це, варто наголосити: Ї чимало припущень, м≥ф≥в ≥ суперечностей, €к≥ з цього виникають ≥ €к≥ варто розгл€нути передус≥м. ѕрим≥ром, ≥снуЇ думка, що ц€ модель Ї Ђцентрал≥зовано плановоюї. ћаЇтьс€ на уваз≥, що, базуючись на ≥сторичних прецедентах, ел≥тна група людей прийматиме економ≥чн≥ р≥шенн€ в≥д ≥мен≥ й дл€ всього сусп≥льства.

ѕ–ќ≈ не Ї централ≥зовано плановою. ÷е система сп≥вроб≥тницького проектуванн€ (——ѕ). ¬она повн≥стю ірунтуЇтьс€ на громадськ≥й взаЇмод≥њ, а њњ роботу спрощують програмован≥ системи з в≥дкритим доступом, €к≥ уможливлюють пост≥йний динам≥чний обм≥н з≥ зворотним звТ€зком, що буквально дозвол€Ї громадськост≥ робити внесок у будь-€ку в≥дпов≥дну ≥ндустр≥альну справу незалежно в≥д того, Ї вона особистою чи соц≥альною.

¬раховуючи це, зТ€вл€Їтьс€ ще один контраргумент: Ђј хто ж програмуватиме систему?ї. ÷ей протест, по сут≥, ірунтуЇтьс€ на припущенн≥, що посередницьк≥ компТютерн≥ програмами можуть працювати також на задоволенн€ ≥нтерес≥в ел≥ти (про що б≥льш докладно йтиметьс€ дал≥). як дивно це не звучало б, в≥дпов≥ддю на сумн≥ви Ї Ђвс≥ й н≥хтої. ќбТЇктивною системою посилань Ї реальн≥ правила закон≥в природи, оск≥льки вони стосуютьс€ еколог≥чноњ ст≥йкост≥ й ≥нженерноњ ефективност≥. ѕевн≥ нюанси €коюсь м≥рою можуть зм≥нюватис€ з плином часу, але загальн≥ принципи ефективност≥ й ст≥йкост≥ залишаютьс€, оск≥льки вони поход€ть ≥з базовоњ ф≥зики та к≥лькох тис€ч рок≥в писаноњ ≥стор≥њ, упродовж €коњ ми могли розп≥знавати фундаментальн≥, проте критичн≥ модел≥ в природ≥.

ќкр≥м того, фактичне програмуванн€, що використовуЇтьс€ в ц≥й ≥нтерактивн≥й систем≥, буде доступним на платформ≥ з в≥дкритим доступом дл€ внесенн€ вх≥дних даних ≥ перегл€ду громадськ≥стю. ѕо сут≥, система повн≥стю ірунтуЇтьс€ на ≥нтелект≥ Ђколективного розумуї, а в≥дкрите джерело й ефективн≥сть сп≥льного використанн€ необмеженого доступу винесуть ус≥ життЇздатн≥ ≥нтереси на розгл€д громадськост≥ в абсолютно прозор≥й форм≥.

ўе одна помилка стосуЇтьс€ концепц≥њ, €ка дл€ багатьох уособлюЇ головну р≥зницю м≥ж кап≥тал≥змом ≥ б≥льш≥стю ≥нших ≥сторично в≥домих соц≥альних моделей. ¬она повТ€зана з в≥дпов≥ддю на питанн€: Ї Ђзасоби виробництваї у приватн≥й власност≥ чи н≥?  оротко кажучи, засобами виробництва Ї матер≥альн≥ форми актив≥в, що забезпечують створенн€ товар≥в: техн≥ка, ≥нструменти, фабрики, оф≥си тощо. ” кап≥тал≥зм≥, за ≥сторичним визначенн€м, кап≥тал≥ст волод≥Ї засобами виробництва.

”продовж стол≥тт€ усталеним було твердженн€, що будь-€ка система, у €к≥й засобами виробництва не волод≥ють €к формою приватноњ власност≥, використовуючи валюту €к ≥нформац≥йний механ≥зм, не Ї достатньо ефективною економ≥чно. як доказ наводили факт, що причиною цього Ї використанн€ ц≥нового механ≥зму[792].

«аслугою ц≥ни, з ≥ншого боку, Ї те, що вона може забезпечити м≥нову варт≥сть майже будь-€кого товару в асортимент≥ завд€ки своњй под≥льност≥. ÷е створюЇ механ≥зм зворотного звТ€зку, €кий щ≥льно зТЇднуЇ вс≥ ланки ринковоњ системи. ÷≥на, власн≥сть та грош≥ працюють разом дл€ того, щоб вт≥лити субТЇктивний попит у нап≥вобТЇктивн≥й м≥нов≥й вартост≥. ѕреф≥кс Ђнап≥вї тут використаний через те, що м≥нова варт≥сть Ї лише культурно в≥дносним м≥рилом, де майже немаЇ €когось фактора, що надавав би €к≥сну технолог≥чну характеристику певним матер≥алу, товару чи процесу.

ћожна стверджувати, що Їдина в≥дчутна техн≥чна ≥нформац≥€, зосереджена в ц≥н≥, стосуЇтьс€, грубо кажучи, ресурсного Ђдеф≥цитуї, Ђтрудовоњ енерг≥њї ≥ Ђскладност≥ї, €к≥ вкладаютьс€ в конкретний товар. «верн≥ть на це увагу, оск≥льки п≥зн≥ше варт≥сн≥ зм≥нн≥ стануть обТЇктом б≥льш детального анал≥зу в цьому есе у контекст≥ калькул€ц≥њ, неор≥Їнтованоњ на ц≥ну.

«важаючи на все вищесказане, постаЇ вагоме питанн€: чи взагал≥ можливо створити систему, €ка здатна б≥льш ефективно спри€ти зворотному звТ€зку, ≥нформуючи про вподобанн€ споживача, попит, трудову варт≥сть ≥ ресурси або компонентний деф≥цит, без ц≥новоњ системи, субТЇктивноњ майновоњ вартост≥ або ринкового обм≥ну? ¬≥дпов≥дь ‒ так. —учасним р≥шенн€м стало б виключенн€ обм≥ну й забезпеченн€ пр€мого контролю та зворотного звТ€зку м≥ж споживачем ≥ самими засобами виробництва. —поживач фактично був би частиною засоб≥в виробництва, а ≥ндустр≥альний комплекс загалом ‒ ≥нструментом, до €кого громадськ≥сть маЇ доступ, аби при бажанн≥ створювати товари.

ўоб про≥люструвати це, наведемо такий приклад: б≥льш≥сть людей сьогодн≥, ≥мов≥рно, мають простий принтер, що друкуЇ на папер≥ й п≥дʼЇднаний до домашнього компТютера.  оли користувач надсилаЇ файл ≥з компТютера на принтер, в≥н, по сут≥, зд≥йснюЇ контроль м≥н≥атюрноњ верс≥њ засоб≥в виробництва. Ѕа б≥льше ‒ сьогодн≥ в де€ких м≥стах ≥снують лаборатор≥њ 3D-друку, куди люди в≥дпов≥дноњ сп≥льноти можуть надсилати св≥й 3D-дизайн ≥ використовувати принтери дл€ друку того, що бажають отримати у ф≥зичн≥й форм≥.

ћодель, представлена тут, вт≥люЇ схожу ≥дею. Ќаступним кроком у такому б≥льш масштабному процес≥ Ї створенн€ стратег≥чно автоматизованого ≥ндустр≥ального комплексу, €кий у м≥ру сил буде локал≥зованим ≥ €кий створюватимуть дл€ виробництва шл€хом застосуванн€ автоматизованих засоб≥в усередненоњ к≥лькост≥ всього, на що Ї попит у конкретному рег≥он≥. ƒал≥ ¬и детальн≥ше дов≥даЇтес€ про те, що це ц≥лком можна реал≥зувати, зважаючи на поточний стан технолог≥й та актуальн≥ тенденц≥њ ефемеризац≥њ.

”€в≥ть, прим≥ром, магазин од€гу, але €кий був би обладнаний зовс≥м не €к Ђмагазинї у сучасному розум≥нн≥ цього слова. ÷е була би багатоц≥льова текстильна друкарн€. ¬и в режим≥ он-лайн знаходите ц≥кавий дл€ ¬ас дизайн разом ≥з матер≥алами, €ким ¬и надаЇте перевагу, на власний розсуд обираЇте налаштуванн€ дл€ виготовленн€ продукту, а пот≥м друкуЇте бажану модель од€гу Ђна замовленн€ї, застосовуючи доступн≥ виробнич≥ потужност≥. «адумайтес€ на мить, ск≥льки м≥сць дл€ збер≥ганн€ й транспортноњ енерг≥њ вдастьс€ заощадити, а в≥дход≥в перевитрат уникнути завд€ки цьому методу, €кщо майже все можна створити на замовленн€ за допомогою автоматизованих систем, що здатн≥ безперервно виробл€ти б≥льше р≥зноман≥тних товар≥в, вдаючись до щоразу менших виробничих конф≥гурац≥й.

ѕо сут≥, справжньою помилкою такого захисту Ђприватного волод≥нн€ засобами виробництваї Ї культурний лаг. —ьогодн≥ в ≥ндустр≥њ можна простежити поЇднанн€ засоб≥в виробництва, споживчих товар≥в ≥ робочоњ сили. ћашини фактично виконують людську роботу, стаючи засобами виробництва ≥ водночас пост≥йно зменшуючись, перетворюючись на споживч≥ товари. –езультатом Ї щоразу менш≥ за розм≥рами ≥ все б≥льш оптим≥зован≥ ≥ндустр≥альн≥ комплекси, €к≥ можуть продукувати б≥льше й б≥льше, використовуючи все менше й менше вих≥дних матер≥ал≥в.

“акож варто зазначити, що сьогодн≥ автоматизац≥€ прац≥ робить ≥сторично знакову Ђтрудову теор≥ю вартост≥ї[793] все б≥льш суперечливою. “рудова енерг≥€, €ку вкладають у виробництво певного товару, дос≥ залишаЇтьс€ фактором визначенн€ р≥вн€ техн≥чного процесу, однак б≥льше не маЇ к≥льк≥сного взаЇмозвТ€зку. —ьогодн≥ машини проектують ≥ створюють машини. ¬одночас, €кщо ран≥ше конструюванн€ ≥ створенн€ машин принаймн≥ на початку залежало в≥д людей, то з плином часу потреба в њхн≥й участ≥ пост≥йно зменшуЇтьс€.

 

 

—труктура й процеси

«ображенн€ 1. Ѕлок-схема системного процесу

 

 

«ображенн€ 2. —истемний процес у вигл€д≥ виразу

 

Ћог≥чн≥ символи ќпис
≈фективн≥сть дизайну
≈фективн≥сть виробництва
≈фективн≥сть розпод≥лу
≈фективн≥сть переробки
¬иробничий функц≥онал
—тандарти ефективност≥ дизайну
“ривал≥сть строку служби
јдаптивн≥сть
¬идов≥ компоненти
ћ≥н≥мальна к≥льк≥сть видових компонент≥в
Ћюдська прац€
јвтоматизована прац€
‘ункц≥онал ефективност≥ дизайну
«наченн€ роздр≥бненн€ попиту
√нучкий автоматизований процес
‘≥ксований автоматизований процес
—поживач ≥з ≥ндексом Ђ≥ї
–озпод≥лювач з ≥ндексом Ђ≥ї
ƒистанц≥€ м≥ж виробничими потужност€ми
ƒистанц≥€ м≥ж потужност€ми розпод≥лу
–егенеративний протокол

«ображенн€ 3. Ћог≥чн≥ символи та њх опис

 

як ми розпов≥мо детальн≥ше у цьому розд≥л≥, на зображенн≥ 1 показано л≥н≥йну схему ≥ндустр≥ального процесу в≥д розробки дизайну до виробництва, розпод≥лу та переробки. Ќа зображенн≥ 2 продемонстровано те, €к ≥з математичного погл€ду можна розгл€дати оптим≥зац≥ю такоњ ефективност≥ при м≥н≥м≥зац≥њ й максим≥зац≥њ певного функц≥оналу.

ќск≥льки ми говоримо про ефективн≥сть, можемо розгл€дати цю задачу €к максим≥зац≥ю виробничоњ функц≥њ . «ображенн€ 3 Ц це таблиц€ символ≥в та њх опис, €к≥ ми використаЇмо на наступних етапах анал≥зу. ¬ажливо зазначити, що в ц≥й розв≥дц≥ розгл€датимутьс€ не вс≥ атрибути. ћета нашого есе й зазначених у ньому формул Ц встановити початкову точку дл€ калькул€ц≥њ, розгл€даючи лише найб≥льш значущ≥, загальн≥ атрибути.

ѕовна алгоритм≥чна калькул€ц≥€ такого типу, враховуючи вс≥ повТ€зан≥ п≥дпроцеси в умовах реального житт€, потребувала б масштабного анал≥зу, зокрема програмного трактуванн€, тож, ≥мов≥рно, буде зд≥йснена в майбутн≥х виданн€х додатк≥в до цього тексту за умови подальшого розвитку проекту.

 

≤нтерфейс сп≥вроб≥тницького проектуванн€ (≤—ѕ)

ѕочатковою точкою взаЇмод≥њ в ѕ–ќ≈ Ї ≤—ѕ, або ≥нтерфейс сп≥вроб≥тницького проектуванн€. ≤—ѕ можна абстрактно розгл€дати €к Ђновийї ринок, або ринок ≥дей чи проект≥в. ѕроект ‒ це перший крок у контекст≥ будь-€кого ≥нтересу до виробництва, ≥ в такому ≥нтерфейс≥ можуть брати участь одна людина, команда чи нав≥ть ус≥. ¬≥н маЇ в≥дкритий вих≥дний код ≥ необмежений доступ та буде представлений он-лайн за допомогою веб-≥нтерфейсу.

¬казане тут пон€тт€ Ђринокї повТ€зане не з торг≥влею, а швидше з≥ сп≥льним користуванн€м ≥ груповим прийн€тт€м р≥шень. “ак само, €к ≥ в традиц≥йн≥й торг≥вл≥, дл€ ц≥Їњ сфери характерна групова повед≥нка, у межах €коњ р≥шенн€, що стосуютьс€ визначенн€ товар≥в, на €к≥ Ї попит, а €к≥ не Ї затребуваними, ≥з плином часу приймаЇ вс€ група. ” певному сенс≥ такий демократичний процес властивий ≥ ѕ–ќ≈, але через застосуванн€ ≥нших метод≥в.

ќкр≥м того, ус≥ представлен≥ проекти, що перебувають на етап≥ створенн€ або вважаютьс€ завершеними, збер≥гаютьс€ в пошуков≥й баз≥ даних ≥з в≥дкритим доступом. ÷€ база робить њх доступними дл€ того, щоб користувач≥ могли покликатис€ на них або користуватис€ ними. “аким чином вона схожа на традиц≥йн≥ каталоги товар≥в, €к≥ Ї загальнопоширеними сьогодн≥, однак з ун≥кальною особлив≥стю: ус≥ проекти подан≥ в цифровому вигл€д≥, тож за потреби њх можна будь-коли надсилати на виробництво.

“ака система створенн€ проект≥в ≥ пропозиц≥й фактично Ї ≥люстрац≥Їю самого попиту. «ам≥сть традиц≥йноњ реклами та одновекторноњ системи пропозиц≥й придбати споживч≥ товари, де компан≥њ намагаютьс€ вмовити споживач≥в купити саме запропонований товар, де громадськ≥сть в основному маЇ справу з потоком товар≥в, компонент≥в чи њхн≥х особливостей, що здобувають або не здобувають прихильн≥сть на основ≥ акту куп≥вл≥ чи в≥дмови в≥д нього ≥ просуваютьс€ компан≥€ми, ц€ система, навпаки, ірунтуЇтьс€ на б≥льш демократичному, учасницькому метод≥.

” новому п≥дход≥ до проектуванн€ з в≥дкритим джерельним кодом члени глобальноњ сп≥льноти мають можлив≥сть презентувати ≥дењ, щоб њх ус≥ бачили, зважували ≥ створювали проекти на њхн≥й основ≥, приборкуючи могутн≥сть колективного досв≥ду й глобальних знань. ћехан≥зм ≤—ѕ набув би форми ≥нтерактивного ≥нтерфейсу на кшталт того, €кий ми сьогодн≥ бачимо зазвичай у програмному забезпеченн≥ систем автоматизованого проектуванн€ ≥ розрахунку (—јѕ–) або систем автоматизац≥њ ≥нженерних розрахунк≥в (—ј≤–).  оротко кажучи, ц≥ програми можуть створювати й демонструвати в цифровому вигл€д≥ будь-€кий проект продукту включно з ус≥Їю ≥нформац≥Їю щодо механ≥зму його виготовленн€.

 

 

ѕриклад дизайну ≥нтерфейсу —јѕ–

 

Ќевеликий в≥дступ: беручи до уваги необх≥дн≥сть в≥дпов≥дноњ осв≥ти дл€ освоЇнн€ такого ≥нтерфейсу, багато кого може турбувати складн≥сть його використанн€. «азвичай б≥льш завз€т≥ проектанти розвиватимуть необх≥дн≥ вм≥нн€ до будь-€кого бажаного р≥вн€, тод≥ €к дл€ перес≥чних користувач≥в будуть доступн≥ р≥зн≥ р≥вн≥ складност≥ ≥нтерфейсу в≥дпов≥дно до њхн≥х навичок.

–озвиток цього б≥льш зручного дл€ користувач≥в ≥нтерфейсу в≥дбуватиметьс€ на кшталт переходу персональних компТютер≥в в≥д складного ≥нтерфейсу пропр≥Їтарного введенн€ коду з ручним введенн€м команд до розповсюдженого сьогодн≥ простого граф≥чного ≥нтерфейсу ≥з системою п≥ктограм, €кий дозвол€Ї користувачам працювати б≥льш ≥нтуњтивно. ћайбутн≥ програми на зразок —јѕ– ≥ —ј≤–, ≥мов≥рно, еволюц≥онуватимуть так само, що зробить ≥нтерактивний процес доступн≥шим.

ќск≥льки в баз≥ даних завжди збер≥гатимутьс€ уже створен≥ проекти, у багатьох випадках користувач≥ матимуть змогу в≥дштовхуватис€ в≥д на€вних приклад≥в. ѕрим≥ром, €кщо ≥нженер зац≥кавлений в оптим≥зац≥њ моб≥льного телефону, в≥н може вз€ти за основу будь-€кий доступний у баз≥ даних проект цього продукту, а не починати все спочатку.

 ористь в≥д цього задуму €к в≥д сп≥вроб≥тницькоњ платформи не можна окреслити сповна. «ам≥сть того, щоб обмежувати роботу над проектом до, скаж≥мо, зас≥дань ≥нженер≥в ≥ маркетолог≥в, що Ї звичною практикою сьогодн≥, цей п≥дх≥д надаЇ можлив≥сть обТЇднати м≥льйони ум≥в дл€ прискоренн€ реал≥зац≥њ €коњсь ≥дењ. ÷€ нова система мотивац≥њ також передбачаЇ, аби кожен, хто зац≥кавлений у товар≥, отримував достоту те саме, що, ≥мов≥рно, отримаЇ будь-хто ≥нший завд€ки передов≥й оптим≥зац≥њ, де персональний ≥нтерес напр€му повТ€заний ≥з соц≥альним.

“акож, зважаючи на попул€рн≥ сьогодн≥ модел≥, мабуть, не вс≥ хочуть чи мають потребу ставати проектантами. „имало людей повн≥стю задовольнило б те, що вже зробили ≥нш≥ Ц можливо, ≥з незначними налаштуванн€ми в процес≥ користуванн€. —ьогодн≥ дуже малий в≥дсоток населенн€ справд≥ створюЇ та проектуЇ базов≥ технолог≥њ й товари, €к≥ ми використовуЇмо; така спец≥ал≥зац≥€ певною м≥рою може ц≥лком природно збер≥гатис€ ≥ в майбутньому, нав≥ть €кщо масштабне колективне конструюванн€ дл€ вс≥х було б корисн≥шим. якщо система осв≥ти в≥дмежуЇтьс€ в≥д традиц≥йного заучуванн€ застар≥лоњ бази знань, що бере початок ≥з соц≥ального устрою ’≤’ стол≥тт€, то ми побачимо вибух креативност≥ й введенн€ вх≥дних даних.

«Т€сувавши головн≥ аспекти ц≥Їњ теми, варто зазначити, що дуже важливим компонентом у такому проектуванн≥ й сучасних ≥нженерних програмах Ї те, €к вони можуть поЇднувати ф≥зику й ≥нш≥ властивост≥ природних закон≥в реального св≥ту ≥з запропонованим проектом дл€ його тестуванн€. ≤накше кажучи, товар можна не лише розгл€дати €к статичну в≥зуальну модель ≥з зазначеними властивост€ми, а й справд≥ протестувати його до в≥дпов≥дного р≥вн€ безпосередньо у в≥ртуальному вим≥р≥.

Ќаприклад, ус≥ нов≥ проекти автомоб≥л≥в сьогодн≥ проход€ть через комплекс процес≥в цифрового тестуванн€ задовго до того, €к њх починають реал≥зовувати, що суттЇво спри€Ї ц≥л≥сност≥ проекту[794]. ЌемаЇ п≥дстав вважати, що з часом ми не зможемо у цифровому вигл€д≥ представити й застосувати у тестуванн≥ б≥льш≥сть в≥домих закон≥в природи, ірунтуючись на них у р≥зних в≥ртуальних контекстах.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 360 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

1997 - | 1759 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.