Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тичне управл≥нн€ проти техн≥чного




ѕрирода та розвиток пол≥тично керованоњ модел≥ представницькоњ демократ≥њ, створенн€ законодавства та санкц≥онований примус виконанн€ закон≥в виникли з характерних дл€ комерц≥њ й торг≥вл≥ тенденц≥й, д≥ючи в межах соц≥ального пор€дку, що керуЇтьс€ деф≥цитом.

ƒовол≥ легко простежити ≥стор≥ю розвитку комерц≥йного регулюванн€ та обірунтуванн€ самого ≥снуванн€ Ђдержавного управл≥нн€ї. ѕ≥сл€ неол≥тичноњ революц≥њ кочова модель сусп≥льства, €ка мала м≥сце до цього, зм≥нилас€ на нову схильн≥сть до оброб≥тку земл≥, ос≥лост≥ й створенн€ м≥ст. ќтож ≥з розвитком спец≥ал≥зац≥њ по€ва торг≥вл≥ була неминучою. ¬т≥м, враховуючи ймов≥рн≥сть дисбалансу й суперечок, з≥ зб≥льшенн€м к≥лькост≥ рег≥онального населенн€ та частим деф≥цитом рег≥ональних ресурс≥в почали зТ€вл€тис€ практики регулюванн€ з метою захистити землю громади, майно, ц≥л≥сн≥сть торг≥вл≥ тощо.

¬икористанн€ Ђарм≥њї, санкц≥онованоњ дл€ захисту громадських утворень, стаЇ стандартизованим разом ≥з сум≥жним комплексом легальноњ або регул€тивноњ влади, €кий, по сут≥, покликаний надавати владу встановлен≥й груп≥ ур€дових ос≥б, що полегшуЇ створенн€ такоњ пол≥тики, правозастосуванн€, судов≥ процеси, практики покаранн€ тощо.

як ми вже згадували ран≥ше, на початку ’’≤ стол≥тт€ було чимало шк≥л економ≥чноњ думки, що говорило про скороченн€, ба нав≥ть повне скасуванн€ державного апарату, помилково вважаючи, що держава сама собою Ї окремою сутн≥стю й точкою в≥дл≥ку поточних соц≥альних б≥д або економ≥чноњ неефективност≥. ¬одночас ≥нший аспект дискус≥њ м≥стив загальний заклик до посиленн€ державного регулюванн€ ринку з метою запоб≥ганн€ б≥знес-ман≥пул€ц≥€м, а отже, уникненн€ €вища, €ке часто називають Ђкум≥вським кап≥тал≥змомї[790].

ѕравда пол€гаЇ в тому, що ц€ пол€ризац≥йна двоњст≥сть у контекст≥ в≥дносин Ђдержавиї й Ђринкуї Ї хибною, зважаючи на справжн≥ першопричини того, що д≥йсно створюЇ проблеми, де немаЇ розум≥нн€, що ц€ парна синерг≥€ держави та ринку водночас Ї де-факто Їдиною системою влади в д≥њ.

Ќезалежно в≥д переваг будь-€кого конкретного аргументу, €кий стосуЇтьс€ спри€нн€ Ђв≥льному ринкуї всупереч спри€нню Ђдержавному регулюваннюї, ус≥ д≥лов≥ стосунки ≥сторично вимагали певного р≥вн€ правового посередництва. ÷е в≥дбуваЇтьс€ через те, що вс≥ д≥лов≥ операц≥њ ірунтуютьс€ на конкуренц≥њ, а будь-€ка конкуренц≥€ шукаЇ можливост≥ обману або зловживанн€, враховуючи характерний тиск зовн≥шн≥х обставин та природу самого виживанн€ в межах ринку, €кий базуЇтьс€ на деф≥цит≥. ‘актом Ї те, що будь-€ка форма комерц≥њ на фон≥ св≥тогл€ду, суттЇвим елементом €кого Ї потреба повс€кчас боротис€ з деф≥цитом, повс€кчас про€вл€тиметьс€ у так зван≥й Ђкорупц≥њї або несумл≥нн≥й повед≥нц≥. ƒл€ цього ≥снуЇ довол≥ сильний стимул. Ќасправд≥ р≥вень самоњ корупц≥њ нав≥ть стаЇ справою смаку.

—ьогодн≥ нав≥ть на основ≥ масштабного анал≥зу не так легко провести межу м≥ж прийн€тною д≥ловою спритн≥стю та очевидними аморальними переконанн€ми.

“ому певн≥ дом≥нантн≥ повноваженн€, що передбачали прийн€тт€ р≥шень, завжди були в компетенц≥њ групового органу, покликаного виконувати роль посередника у конфл≥ктах, а це ≥ Ї зерном державноњ влади, €кою ми њњ знаЇмо. ќднак незм≥нним насл≥дком таких обставин Ї те, що у св≥т≥, де все живитьс€ грошима ≥ фактично все продаЇтьс€, швидка по€ва корупц≥њ в будь-€ких владних структурах через €кийсь час так чи ≥накше гарантована[791].

≤накше кажучи, завжди ≥снуватиме потреба в правовому регулюванн≥ операц≥й на ринку €кимось санкц≥онованим громадськ≥стю ≥нститутом, а ринкова етика до певноњ м≥ри завжди розбещуватиме таке регулюванн€ п≥д впливом грошей, тому що грош≥ й б≥знес насправд≥ Ї тим, що рухаЇ св≥том. ÷е просто те, чого варто було б оч≥кувати, €кщо весь психолог≥чний аспект ≥снуванн€ ірунтуЇтьс€ на виживанн≥ через акти конкурентного егоњзму, зор≥Їнтованого ун≥версальним припущенн€м емп≥ричного деф≥циту, без реальних структурних гарант≥й, €к≥ отримували б члени сусп≥льства дл€ певност≥ у своЇму виживанн≥. ¬важати, що €кийсь орган регулюванн€ не може бути схильним до такоњ корупц≥њ чи що державну пол≥тику, а отже, ≥ форму примусу не можна Ђкупитиї, €к будь-€кий ≥нший товар, Ц це заперечувати один ≥з головних ф≥лософських закон≥в, що визначаЇ ≥ саме ринкове пон€тт€ Ђсвободиї.

“ому скаржитис€ на державне регулюванн€ або його в≥дсутн≥сть урешт≥ Ї суперечливим питанн€м у багатоаспектному контекст≥ довготривалих соц≥альних зм≥н. —правжн≥х соц≥альних зм≥н н≥коли не вдастьс€ дос€гнути шл€хом оманливого наданн€ переваги одному з них на противагу другому. ¬они настануть лише завд€ки встановленню ц≥лком в≥дм≥нноњ в≥д на€вних системи, що виключатиме €к ринок, так ≥ державу, €кими ми њх знаЇмо. ѓњ структура зосереджуватиметьс€ не на керуванн≥ деф≥цитом в умовах конкуренц≥њ у поточн≥й систем≥ Ђзароби соб≥ на житт€ або страждайї, а на спри€нн≥ стаб≥льному достатку й безпосередньому задоволенню людських потреб.

ќтже, подана тут ≥нформац≥€ на економ≥чну тематику Ї суттЇвим в≥дступом в≥д поточного, звичного дл€ нас повс€кденного плину житт€, коли йдетьс€ про комерц≥йне ≥ соц≥альне управл≥нн€. ÷€ модель буквально усуваЇ комплекс представницького ур€ду й зам≥нюЇ його на певний вид партисипаторноњ (учасницькоњ) демократ≥њ. ÷€ участь реал≥зовуЇтьс€ через цифрову комун≥кац≥ю, що може визначити дом≥нантн≥ ≥нтереси вс≥х громад€н за допомогою обчислень незалежно в≥д того, ≥детьс€ про Ђдержавнийї чи Ђприватнийї сектор. «агалом, не матиме значенн€ формат участ≥, а отже, б≥льше не ≥снуватиме н≥ державного, н≥ приватного сектор≥в.

¬ажлив≥сть цього виду управл≥нн€ пол€гаЇ в к≥лькох аспектах. ѕо-перше, воно забезпечуЇ регулюванн€ д≥€льност≥ член≥в сусп≥льства в≥дпов≥дно до базових принцип≥в сталого розвитку, що Ї необх≥дною передумовою довготривалого житт€ покол≥нь, ≥ водночас зосереджуЇ пильну увагу на виробництв≥ товар≥в, найб≥льш необх≥дних з≥ стратег≥чного погл€ду, ≥з використанн€м на€вного техн≥чного потенц≥алу. “аке управл≥нн€ також передбачаЇ л≥кв≥дац≥ю довол≥ значного стимулу дл€ корупц≥йних д≥й та потреби в них, корупц≥йноњ повед≥нки ≥ зловживань, а також запоб≥ганн€ злиттю б≥знесу й держави, що Ї чумою людськоњ цив≥л≥зац≥њ ще в≥д час≥в античност≥. јктивний пошук достатку за допомогою цих ст≥йких засоб≥в стане гарант≥Їю дос€гненн€ не лише ефективност≥ у боротьб≥ за виживанн€, але й стаб≥льност≥, спокою й масштабного розвитку системи охорони здоровТ€.

 

¬изначенн€ Ђеконом≥чноњ модел≥ї

≈коном≥чна модель ‒ це теоретична конструкц≥€, що демонструЇ компонентн≥ процеси за допомогою набору зм≥нних та функц≥й, описуючи лог≥чн≥ взаЇмозвТ€зки м≥ж ними. якщо ¬и вивчали традиц≥йне або основане на законах ринку економ≥чне моделюванн€, то знаЇте, що значний акцент у них зроблено на ц≥нових тенденц≥€х, модел€х повед≥нки, ≥нфл€ц≥њ, ринку прац≥, коливанн≥ валютних курс≥в тощо.

–≥дко, €кщо взагал≥ бодай коли-небудь, ≥детьс€ також про громадське або еколог≥чне здоровТ€. „ому? “ому що ринок в≥ддалений в≥д житт€ ≥ в≥дмежований в≥д справжньоњ науки п≥дтримуванн€ його стаб≥льност≥. ÷е уповноважена система, €ка базуЇтьс€ лише на актах обм≥ну, зокрема преференц≥€ми.

ќсь чому краще не розм≥рковувати про ѕ–ќ≈ за допомогою традиц≥йних терм≥н≥в будь-€коњ форми ринково ор≥Їнтованоњ економ≥чноњ модел≥, €ка сьогодн≥ Ї найпоширен≥шою. Ќай≥мов≥рн≥ше, про цю модель сл≥д розм≥рковувати €к про прогресивну систему виробництва, розпод≥лу й управл≥нн€, у €ку на демократичних засадах залучена громадськ≥сть шл€хом певного типу Ђучасницькоњ економ≥киї.

“акий п≥дх≥д полегшуЇ процеси вводу, прим≥ром формулюванн€ пропозиц≥й щодо дизайну та зд≥йсненн€ оц≥нки попиту, водночас ф≥льтруючи вс≥ д≥њ через, так би мовити, протоколи ст≥йкост≥ й ефективност≥. ÷≥ протоколи Ї базовими правилами ≥ндустр≥альноњ д≥€льност≥, €к≥ встановлюютьс€ законами природи, а не людей. як зазначалос€ ран≥ше, жоден ≥з цих двох ≥нтерес≥в не Ї структурно ≥манентним кап≥тал≥стичн≥й модел≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 293 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2000 - | 1796 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.