Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ехнокап≥тал≥стична апологетика




як вже зазначалос€ ран≥ше, в основ≥ зб≥льшеноњ здатност≥ дл€ створенн€ достатку лежить ефемеризац≥€ або можлив≥сть робити Ђб≥льше з меншогої. «акон ћура Ц €вище, коли компТютерна потужн≥сть або продуктивн≥сть чипа, по сут≥, подвоюЇтьс€ кожн≥ 18 м≥с€ц≥в, на сьогодн≥ про€вл€Їтьс€ в будь-€кому вид≥ базованоњ на ≥нформац≥њ технолог≥њ[749]. Ќаприклад, застосуванн€ автоматизац≥њ прац≥, що Ї комб≥нац≥Їю робототехн≥ки та програмуванн€, кожна з €ких у своњй основ≥ визначаЇтьс€ ≥нформац≥Їю, в≥дображаЇ те, €к сам≥ засоби виробництва стають ≥нформац≥йною технолог≥Їю, а отже й обТЇктом експоненц≥ального росту.

” ф≥нансових терм≥нах результатом ц≥Їњ модел≥ стали дешевш≥ ц≥нов≥ показники, оск≥льки в≥дпов≥дна ефективн≥сть зменшуЇ витрати до найб≥льш дозволеного р≥вн€. ÷е можна побачити у р≥зкому зростанн≥ к≥лькост≥ недорогих та тепер уже поширених технолог≥й, таких €к, наприклад, моб≥льн≥ телефони. ¬ абсолютн≥й абстракц≥њ, при однакових умовах, припускаючи, що сусп≥льство буде п≥дтримувати лише поточний спектр споживчих товар≥в, багато виробничих тенденц≥й мають можлив≥сть наблизитис€ до Ђмайже нульовоњї вартост≥. ¬раховуючи це, постаЇ питанн€: на €кому р≥вн≥ такого зниженн€ м≥новоњ вартост≥ (ц≥ни) сама варт≥сть стаЇ наст≥льки незначною, що вона сама по соб≥ стаЇ сп≥рною €к економ≥чний фактор? „и можемо ми оч≥кувати, що такий потенц≥ал про€витьс€ на такому прогнозовано високому р≥вн≥ в ринков≥й систем≥?

¬≥дпов≥дь Ц Ђн≥ї. –инок н≥коли не створить такого великомасштабного, суттЇвого, постдеф≥цитного передбачуваного зменшенн€ загалом через його головну потребу в деф≥цит≥ дл€ того, щоб п≥дтримувати грошовий оборот, отже, утримувати людей зайн€тими. ¬ажливо зазначити, що багато з цих сучасних технолог≥чних рух≥в все ще виправдовують ≥снуванн€ ринкового кап≥тал≥зму, €к засобу створенн€ Ђдостаткуї, беручи до уваги цей феномен загального зменшенн€ витрат. як аргумент навод€ть, що розвиток продукц≥њ та зб≥льшенн€ попиту на нењ спри€Ї Ђкращимї методам виробництва, отже б≥льш≥ заощадженн€ компан≥њ означають б≥льш≥ заощадженн€ дл€ споживача. “аким чином, це з часом робить доступними де€к≥ товари дл€ тих, хто не м≥г соб≥ дозволити соб≥ њх ран≥ше. якщо сприймати це за щиру правду, то п≥д цим спостереженн€м припускаЇтьс€, що з часом вс≥ товари у своњй вартост≥ будуть наближатис€ до нул€, €кщо попит на ринку буде посилюватис€.

ѕерша проблема, однак, пол€гаЇ в тому, що цей аргумент просто ≥гноруЇ широкий р€д загальноњ техн≥чноњ неефективност≥, €ка при правильному розгл€д≥ та вир≥шенн≥ також може створювати те ж саме зменшенн€ витрат. ≤накше кажучи, тут помилково поЇднуЇтьс€ Ђринкова ефективн≥стьї та Ђтехн≥чна ефективн≥стьї. «агальним прикладом Ї глобал≥зац≥€. ƒешева, прим≥тивна прац€ крањн третього св≥ту може ≥ допомогти знизити витрати певного продукту дл€ споживача американського ринку, та витрачена енерг≥€, затрачен≥ ресурси ≥, ймов≥рно, негуманно створен≥ експлуатац≥йн≥ умови, що спри€ють Ђц≥нов≥й вигод≥ї, при детальному розгл€д≥ насправд≥ становл€ть глибоку та руйн≥вну неефективн≥сть.

ѕевн≥ типи технолог≥й, зазвичай повТ€заних з компТютером, Ї сьогодн≥ широкодоступними дл€ багатьох, хто в ≥ншому випадку не м≥г би њх соб≥ дозволити. ÷е Ї результатом науковоњ винах≥дливост≥, а не ринку. Ѕагато традиц≥йних економ≥ст≥в пост≥йно стверджують, що Ђ€кби не було кап≥тал≥змуЕї ≥ так дал≥. ѕравда в тому, що ринок Ц це система стимулюванн€ та постачанн€ тод≥, €к прибуткова мотивац≥€, можливо, ≥нколи ≥ повТ€зана з високим р≥внем техн≥чного прогресу, що спри€Ї дос€гненню вищого потенц≥алу виробництва посилюючи феномен Ђвиготовленн€ б≥льшого з меншогої, це всього лише один ≥мов≥рний результат ≥з багатьох. “ут можуть застосовуватис€ чимало ≥нших високоприбуткових засоб≥в, €к≥ мають нульовий (або й негативний) ефект у дос€гненн≥ самого постдеф≥циту.

ћожливо, найкраще думати про це €к про самообмежувальний пор≥г. ѕрибутковою метою в ефективност≥ витрат Ї залишатис€ Ђконкурентнимї, пор≥вн€но з ≥ншими виробниками, в той же час природно намагаючись отримати максимальний прибуток дл€ того, щоби продовжувати платити прац≥вникам та зберегти структуру компан≥њ. ÷е Ї спонукальним р≥вн€нн€м. ќчевидно, що жодна компан≥€ не хоче зробити себе непридатною, намагаючись дос€гнути стану надзвичайно високоњ ефективност≥.

ќкр≥м того, культура прибутку Ї недалекогл€дною за своЇю природою. ÷е означаЇ, що коли приходить момент прийн€тт€ р≥шенн€, повТ€заного з ефективн≥стю витрат, то буде шукатис€ найлегший та найб≥льш пр€мий шл€х впровадити в≥дпов≥дн≥ зм≥ни. ÷е, знову ж таки, може означати р≥зницю м≥ж оновленн€м техн≥чноњ д≥€льност≥ дл€ того, щоб бути б≥льш ефективним у процес≥ фактичного виробництва Ц та просто передачею певних функц≥й до крањни, що розвиваЇтьс€, де можна дуже мало платити через на€вну там б≥дн≥сть Ц що може краще вигл€дати на папер≥ в план≥ заощадженн€ витрат. –инок не бачить р≥зниц≥ м≥ж цими двома вар≥антами. –≥шенн€ базуютьс€ лише на торгов≥й вартост≥, а к≥нцевий результат, €к правило, виправдовуЇ засоби.

ќтже, з плином часу, ринков≥ процеси можуть ≥ справд≥ продовжувати робити певн≥ товари високого попиту б≥льш доступними дл€ тих, хто не м≥г њх соб≥ дозволити ран≥ше. ќднак, це не Ї доказом того, що результат≥в по-справжньому ор≥Їнтованого на постдеф≥цит сусп≥льства можна загалом дос€гнути в т≥й же структур≥. —правжнього прогресу в створенн≥ достатку можна дос€гнути лише через безпосередн≥й перегл€д сусп≥льства дл€ затвердженн€ постдеф≥цитних нам≥р≥в та видаленн€ зац≥кавленост≥ в збереженн≥ деф≥циту, €ка на сьогодн≥ Ї загальнопоширеною. ¬ такому висновку також не враховуЇтьс€ широкий р€д ≥нших великомасштабних проблем ефективност≥, €к≥ Ї властивими дл€ ринкового кап≥тал≥зму стосовно культурноњ та еколог≥чноњ ст≥йкост≥, €к≥ будуть обговорюватис€ детальн≥ше в ≥нших есе.

ƒебати про Ђтехнолог≥чне безроб≥тт€ї так само стали потужним в≥дкритт€м у цьому протир≥чч≥ усв≥домлених нам≥р≥в. «ахисники кап≥тал≥зму ховаютьс€ за ≥деЇю, мовл€в, коли технолог≥њ зам≥н€ють людську працю, вони також ≥ створюють њњ. ÷е могло бути правдою у минулому, €ке пов≥льно в≥дходить назад, а зараз все б≥льш €вними стають зовс≥м ≥нш≥ обставини[750].

ѕо-перше, експоненц≥альне прискоренн€, €ке сьогодн≥ в≥дбуваЇтьс€, вагомо випереджаЇ осв≥тню адаптац≥ю людини. ” процес≥ втрати ≥ створенн€ робочих м≥сць, €кий в≥дбуваЇтьс€ в сучасному св≥т≥, не ≥снуЇ сп≥вв≥дношенн€ 1:1. ѕри обТЇктивному розгл€д≥ застосуванн€ машин, враховуючи експоненц≥альн≥ тенденц≥њ, можна побачити, що втрата робочих м≥сць на сьогодн≥ та можливост≥ втрати робочих м≥сць у майбутньому Ї величезними. ÷≥кавим тут Ї те, що цей самий процес автоматизац≥њ граЇ значну роль у створенн≥ достатку, нав≥ть хоча ≥ компан≥њ, в своњй лог≥ц≥ пересл≥дуванн€ прибутку, використовують њњ дл€ заощадженн€ грошей. –езультатом Ї комплексна дихотом≥€ з меншою к≥льк≥стю прац≥вник≥в, тобто, ≥ з меншою к≥льк≥стю доступних грошей (куп≥вельною здатн≥стю).

« ус≥х симптом≥в занепаду кап≥тал≥стичноњ модел≥ цей феномен технолог≥чного безроб≥тт€ Ї просто одним з найб≥льш глибоких, оск≥льки в≥н д≥йсно про€вл€Ї протир≥чч€ функц≥й системи.  ап≥тал≥зм припускаЇ, що попит на людську працю буде майже однаковим ≥ всеохоплюючим. ѕроте, €кщо дешевшим Ї найн€ти машини дл€ виконанн€ рол≥ людини, то €к тод≥ ми отримаЇмо Ђвитрачанн€ грошейї людьми, €к≥, €к робоча сила, тепер були зам≥щен≥ цими самими машинами? як машини можуть продовжувати зд≥йснювати виробництво без Ђп≥дживленн€ї грошового обороту?

«рештою, аргумент щодо пониженн€ вартост≥ в межах контексту кап≥тал≥зму просто не працюЇ, оск≥льки в≥н припускаЇ пр€ме врегулюванн€ балансу м≥ж ц≥ною та зниженою соб≥варт≥стю (заощадженн€ грошей завд€ки механ≥зац≥њ дл€ зниженн€ к≥нцевоњ ц≥ни товару) дл€ того, щоб задовольнити куп≥вельну здатн≥сть тепер вже ненайн€тих споживач≥в (т≥ робоч≥ м≥сц€, €к≥ були зам≥нен≥ завд€ки механ≥зац≥њ), €ка пост≥йно зменшуЇтьс€.

™диний метод, за €ким це могло би працювати, пол€гаЇ в усуненн≥ самого прибуткового стимулу. ѕроте це Ї неможливим, €кщо ми все ще будемо мислити в межах контексту ринковоњ економ≥ки. ÷е Їдина причина, через €ку компан≥њ застосовують технолог≥њ дл€ зам≥ни людськоњ прац≥, ≥ з €коњ треба починати це заощадженн€ грошей та посиленн€ своЇњ конкурентноњ позиц≥њ на певному р≥вн≥ в загальн≥й економ≥ц≥. “ак≥ нам≥ри руйнують будь-€ке розпод≥льче збалансуванн€ м≥ж куп≥вельною спроможн≥стю та заощадженн€м кошт≥в.

 


- —ѕ–ј¬∆Ќ≤ ≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ‘ј “ќ–» -

 

Ђ«а останн≥ 100 рок≥в св≥т зм≥нивс€ набагато б≥льше, н≥ж за будь-€ке ≥нше стол≥тт€. ѕричина цьому Ї не пол≥тичною чи економ≥чною, а технолог≥чною Ц технолог≥њ, €к≥ випливають безпосередньо з прогресу в базов≥й науц≥ї [751]

- —т≥вен √ок≥нг

«агальний огл€д

” √рец≥њ економ≥ка означала управл≥нн€ домашн≥м господарством[752]. ¬изначальним €к≥сним атрибутом економ≥ки Ї р≥вень њњ Ђефективност≥ї. Ќа противагу практикам Ђринковоњ ефективност≥ї, €ка поширена сьогодн≥, ц€ форма ефективност≥ повТ€зана з ф≥зичними системами Ц а не ≥з взаЇмод≥Їю Ђгрошейї, Ђринкуї та ≥ншими сумн≥вними культурними вигадками[753].

” цьому процес≥ ф≥зичноњ еволюц≥њ ми неодм≥нно приходимо до набору взаЇмоповТ€заних компонент≥в, €к≥ в≥дпов≥дно називаютьс€ економ≥чними факторами. ÷≥ компоненти, на в≥дм≥ну в≥д б≥льшост≥ ф≥нансових теор≥й, €к≥ ≥снують в сучасному св≥т≥ сьогодн≥, не мають н≥чого сп≥льного з актом торг≥вл≥. –адше вони включають €к фактори справжн≥ техн≥чн≥ процеси, отже, й тенденц≥њ, потенц≥али та вимоги до вим≥ру, €к≥ Ї необх≥дними дл€ оптим≥зованоњ системноњ орган≥зац≥њ протокол≥в ≥ндустр≥ального видобутку, виготовленн€, розпод≥лу, проектуванн€, переробки ≥ т. д.

ѕроте, заради кращого розум≥нн€ варто зазначити, що нав≥ть коли цей тип економ≥чного мисленн€ Ї сильним в≥дступом в≥д традиц≥йних економ≥чних теор≥й, €к≥ основуютьс€ на грошах ≥ €к≥ ми переживаЇмо сьогодн≥, в цьому есе ми все ж будемо розгл€дати ц≥ компоненти економ≥ки, основаноњ на ресурсах, в контекст≥ традиц≥йних Ђм≥кроеконом≥чнихї та Ђмакроеконом≥чнихї категор≥альних в≥дм≥нностей так, €к це робитьс€ в загальноприйн€тих п≥дручниках з грошовоњ економ≥ки.

ћакроеконом≥чн≥ компоненти повТ€зан≥ з≥ взаЇмозвТ€зками ф≥зичноњ системи найвищого р≥вн€, €к≥ ми можемо ос€гнути. ћ≥кроеконом≥чн≥ компоненти ж Ц ≥з певними специф≥чним галуз€ми промисловост≥ або секторами, €к≥ зазвичай стосуютьс€ виробництва Їдиного продукту, рег≥ональним розпод≥лом та специф≥чними регенеративними аспектами. ¬ б≥льш широкому сенс≥ на р≥вн≥ системи, макроеконом≥чн≥ компоненти також, €к правило, керують лог≥кою, повТ€заною з м≥кроеконом≥чними аспектами. Ќаприклад, макроеконом≥чний атрибут глобального управл≥нн€ ресурсами маЇ ун≥версальне в≥дношенн€ до в≥дпов≥дного розвитку м≥кроеконом≥чноњ д≥€льност≥, наприклад, €к до ефективност≥ проектуванн€ продукту (€ка неодм≥нно використовуЇ так≥ глобальн≥ ресурси).

ќднак розгл€ньмо систему ≥ те, що насправд≥ становл€ть наш≥ соц≥альн≥ ц≥л≥.

 

«агальна теор≥€ систем

«агальна теор≥€ систем Ц це ≥де€, €ка ймов≥рно стала найб≥льш в≥домою завд€ки б≥ологу Ћюдв≥гу фон Ѕерталанф≥. ¬≥н зазначав: ЂЕ≥снують модел≥, принципи та закони, €к≥ застосовують узагальнен≥ системи або њх п≥дкласи, незалежно в≥д њхнього особливого типу, природи њхн≥х складових елемент≥в, та њхн≥х взаЇмозвТ€зк≥в або Ђсилї м≥ж ними. ¬идаЇтьс€ законним задатис€ питанн€м щодо теор≥њ, €ка стосуЇтьс€ не систем б≥льш менш спец≥альних тип≥в, а ун≥версальних принцип≥в, €к≥ застосовуютьс€ до систем взагал≥ї[754]. ѕрот€гом багатьох рок≥в науковц≥ теор≥њ систем значно спри€ли ≥нтелектуальн≥й складност≥ та детальн≥й розробц≥, та базове розум≥нн€ Ї радше простим та ≥нтуњтивно легким дл€ сприйн€тт€.

Ћюдське т≥ло, наприклад, складаЇтьс€ з р≥зноман≥тних системних взаЇмозвТ€зк≥в, €к≥ за своЇю властив≥стю не лише регулюють специф≥чн≥ процеси задл€ певних ц≥лей (так≥ наприклад €к серце та його роль у циркул€ц≥њ кров≥), ц≥ системи так само завжди мають менший та б≥льший р≥вень взаЇмозвТ€зк≥в. ” випадку ≥з серцем, кров, €ку воно циркулюЇ, маЇ св≥й власний наб≥р визначених х≥м≥чних властивостей та системноњ повед≥нки (системн≥ взаЇмозвТ€зки нижчого р≥вн€) тод≥, €к сама кров Ї також складовою частиною вс≥х людських орган≥в (системн≥ взаЇмозвТ€зки вищого р≥вн€), а отже повТ€зана, наприклад, з леген€ми, €к≥ спри€ють розпод≥ленню кисню по всьому кровотоку.

–озширюючи цей приклад до вищого р≥вн€ взаЇмозвТ€зк≥в, можна сказати, що ц€ система людини повТ€зана з еколог≥чною системою[755], €ка неодм≥нно маЇ пр€мий взаЇмозвТ€зок з≥ здоровТ€м. ѕоган≥ ≥ндустр≥альн≥ методи, €к≥ ≥снують в межах еколог≥чноњ системи, можуть, наприклад, становити забрудненн€ пов≥тр€, що спричин€Ї шк≥длив≥ умови. «в≥сно, системн≥ взаЇмозвТ€зки з людським здоровТ€м Ї не лише Ђф≥зичнимиї в традиц≥йному сенс≥ цього слова, вони Ї також психолог≥чними та соц≥альними в своњй причинност≥. Ќаука прийшла до кращого розум≥нн€ того, €к через генетичний вплив та вплив навколишнього середовища, що включають в себе контекст систем вищого р≥вн€, формуЇтьс€ людське вихованн€ та схильност≥ повед≥нки. Ќаприклад, €к зазначалос€ в попередн≥х есе, проблеми залежност≥ Ц наркоман≥€ або алкогол≥зм, можуть бути часто повТ€заними з≥ стресом у ранн≥х пер≥одах житт€ та емоц≥йними втратами[756]. Ќасправд≥, самим базисом дл€ розум≥нн€ охорони здоровТ€, без виключенн€, Ї розум≥нн€ системност≥. ¬≥дтепер, поЇднанн€ вс≥х систем Ї тим, що можна назвати Ђузагальненими керуючими принципамиї. ¬ науков≥й терм≥нолог≥њ, Ђузагальненийї принцип або теор≥€ Ц це фундаментальна характеристика або припущенн€, €ке керуЇ вс≥Їю системою. ѕрим≥тно, що пост≥йним пошуком у сучасн≥й науц≥ Ї досл≥дженн€ ун≥версальних керуючих принцип≥в, €к≥ застосовуютьс€ до вс≥х в≥домих систем у всесв≥т≥, €к було виражено у попередн≥й цитат≥ Ћюдвига фон Ѕерталанф≥.

“од≥, €к ≥снуЇ велика к≥льк≥сть теоретичних дебат≥в щодо комплексноњ повед≥нки певних систем (де виникають сутички м≥ж точками зору, наприклад, Ђкласичноњ механ≥киї та Ђквантовоњ механ≥киї), розум≥нн€, €ке стосуЇтьс€ ефективноњ економ≥чноњ орган≥зац≥њ Ц системноњ конструкц≥њ призначеноњ дл€ оптим≥зац≥њ людського добробуту та довготерм≥новоњ еколог≥чноњ та соц≥альноњ ст≥йкост≥ Ц не повинно втрачатис€ в так≥й абстракц≥њ. “аким чином, економ≥чн≥ взаЇмозвТ€зки, представлен≥ в цьому есе, справедливо Ї очевидними та легкими дл€ њх перев≥рки на д≥йсн≥сть.

«ауважимо, що коли системний св≥тогл€д насправд≥ усв≥домлюЇтьс€ у своЇму глибокому розгалуженн≥ незм≥нноњ взаЇмоповТ€заност≥, отже, й взаЇмозалежност≥ та взаЇмов≥дпов≥дальност≥ буквально всього в≥домого у всесв≥т≥, традиц≥йн≥ культурн≥ пон€тт€, основан≥ на соц≥альному под≥л≥ людей Ц так≥, €к рел≥г≥йна в≥рн≥сть, расова належн≥сть, класов≥сть, нац≥ональн≥ крањни, патр≥отизм та ≥нш≥ про€ви породжен≥ св≥том, €кий в минулому ймов≥рно був необ≥знаним про так≥ реал≥њ Ц не можуть створювати н≥чого ≥ншого, кр≥м збентеженн€, поганого пристосуванн€ та конфл≥кт≥в у довгостроков≥й перспектив≥.

”св≥домленн€ та намаганн€ мислити в контекст≥ взаЇмоповТ€заних систем маЇ вир≥шальне значенн€ дл€ ≥нтелектуального розвитку, так само €к ≥ створенн€ осв≥тнього ≥мперативу дл€ людей, щоб також вчитис€ б≥льше €к Ђун≥версаламиї, що Ї протилежним до жорсткого пон€тт€ Ђспец≥ал≥ст≥вї, €ке Ї поточною моделлю завд€ки структур≥ нашоњ традиц≥йноњ рол≥ прац≥. Ќа жаль, наша система осв≥ти була сформована та структурована не дл€ того, щоб створити усеб≥чне розум≥нн€ св≥ту, радше аби спр€мувати фокус на ≥зольовану та вузьку спец≥альн≥сть, €ка, зрештою, зменшуЇ розум≥нн€ системи[757].

ќтже, повертаючись до конкретного контексту створенн€ економ≥чноњ модел≥, така доречн≥сть системи природно створюЇ, по сут≥, Ђсамогенеруючуї причинн≥сть, €ка значно зменшуЇ субТЇктивн≥сть.  оли ми встановлюЇмо взаЇмозвТ€зок м≥ж поточним розум≥нн€м людськоњ системи та еколог≥чною системою, ми отримуЇмо процес обТЇктивного припущенн€ що стосуЇтьс€ того, що Ї можливим та ст≥йким, €к в загальн≥й структур≥ ≥ндустр≥альних процес≥в, так ≥ в структур≥ ц≥нностей самого сусп≥льства.

¬ к≥нцевому п≥дсумку, €к т≥льки ц€ реал≥€ усв≥домлюЇтьс€, знаючи, що ми можемо н≥коли так ≥ не дос€гнути абсолютного розум≥нн€ повноњ, ун≥версальноњ керуючоњ системи, нашою задачею стаЇ виведенн€ економ≥чноњ модел≥, €ка найкращим чином накладаЇтьс€ на так≥ в≥дом≥ нам властивост≥ та взаЇмозвТ€зки ф≥зичного св≥ту, адаптуючись та пристосовуючись наст≥льки ефективно, наск≥льки це можливо, в той час €к нова зворотна реакц≥€ (≥нформац≥€) буде продовжувати п≥дтверджувати њњ д≥йсн≥сть. ≤накше кажучи, створенн€ економ≥чноњ модел≥ Ї насправд≥ процесом структурного упор€дкуванн€ з на€вною еколог≥чною системою, €ка вже Ї на планет≥ «емл€. –≥вень, до €кого ми можемо цього дос€гнути, визначаЇ наш усп≥х.

 

—оц≥альн≥ ц≥л≥

’оча р≥зноман≥тн≥ св≥тов≥ культури сьогодн≥ про€вл€ють багато ун≥кальних рис та ≥нтерес≥в, все ще ≥снуЇ базовий, практично ун≥версальний, наб≥р сп≥льних потреб, €к≥ обертаютьс€ навколо виживанн€. ¬ сукупност≥, це, по сут≥, складаЇ базис Ђохорони здоровТ€ї, в своЇму найширшому сенс≥.

Ќижче ¬и побачите список загальних, на вигл€д Ц очевидних, соц≥альних Ђц≥лейї, на дос€гненн€ €ких ≥ повинна бути спр€мована робота ц≥Їњ новоњ економ≥чноњ модел≥, з подальшим детальним по€сненн€м. «агалом, вони Ї складовими ц≥л€ми у прагненн≥ до п≥двищенн€ €кост≥ житт€ дл€ всього людства, при п≥дтримц≥ справжньоњ ст≥йкост≥ у довгостроков≥й перспектив≥.

 

÷≥л≥:

(1) ќптим≥зована ≥ндустр≥альна ефективн≥сть; активна робота над створенн€м Ђпостдеф≥цитного достаткуї.

(2) ѕ≥дтримка оптим≥зованого еколог≥чного та культурного балансу ≥ ст≥йкост≥.

(3) Ќавмисне визволенн€ людства в≥д монотонноњ та небезпечноњ прац≥.

(4) —при€нн€ активн≥й адаптац≥њ системи до нових зм≥нних.

 

(1) ќптим≥зована ≥ндустр≥альна ефективн≥сть; активна робота над створенн€м Ђпостдеф≥цитного достаткуї:

Ќа в≥дм≥ну в≥д поточного, структурного економ≥чного завданн€ зберегти неефективн≥сть заради грошового об≥гу, економ≥чного зростанн€ та збереженн€ влади[758], ц€ ц≥ль прагне оптим≥зувати €к техн≥чно, так ≥ структурно вс≥ ≥ндустр≥альн≥ процеси дл€ роботи ≥ створенн€ того, що можна образно назвати постдеф≥цитним достатком.

ѕостдеф≥цитний достаток Ц це ≥деал≥зований стан, €кий усуваЇ деф≥цит певного ресурсу чи процесу, зазвичай завд€ки оптим≥зован≥й ефективност≥, €ка стосуЇтьс€ виробничого дизайну та стратег≥чного використанн€. ЌемаЇ необх≥дност≥ казати, що ≥дею дос€гненн€ ун≥версального постдеф≥циту Ц велика к≥льк≥сть всього дл€ вс≥х Ц по- справедливому можна назвати неможливою, нав≥ть з найб≥льш оптим≥стичних переконань. “ому цей терм≥н насправд≥ вказуЇ на точку фокусуванн€[759].

«агальнопоширен≥ приклади реал≥й постдеф≥циту, €к≥ будуть розгл€датис€ б≥льш докладно в п≥зн≥шому есе[760], включають статистично доведену можлив≥сть створити достаток харчуванн€ дл€ св≥тового населенн€, достаток енерг≥њ дл€ њњ в≥дпов≥дального використанн€ людиною, достаток житла, щоб дати притулок високого р≥вн€ €кост≥ кожн≥й родин≥ на «емл≥, разом з достатком товар≥в, €к основаних та потребах (наприклад, ≥нструменти), так ≥ основаних на пом≥ркованих бажанн€х (предмети розкош≥ та особлив≥ товари)[761] дл€ того, щоби спри€ти пост≥йному п≥двищенню та покращенню €кост≥ житт€, €ке Ї недос€жним дл€ ймов≥рно 99% людства сьогодн≥.

÷≥ та багато ≥нших можливостей довели себе €к статистичн≥ реал≥њ дл€ поточного населенн€ «емл≥ та нав≥ть б≥льше, €кщо вони будуть реал≥зован≥ через те, що –. Ѕакм≥нстер ‘уллер образно назвав Ђреволюц≥Їю в науц≥ проектуванн€ї[762] або перепроектуванн€м нашоњ соц≥альноњ ≥нфраструктури, щоб уможливити нову та ірунтовну ефективн≥сть.

ЌемаЇ необх≥дност≥ казати, що п≥д цим соц≥альним перепроектуванн€м розум≥ють радикальний в≥дх≥д в≥д поточних соц≥альних норм та встановлених традиц≥й, включаючи саму природу самоњ нашоњ соц≥ально-економ≥чноњ та керуючоњ структури (комплексна тема переходу буде розгл€датис€ в п≥зн≥шому есе)[763].

(2) ѕ≥дтримка оптим≥зованого еколог≥чного та культурного балансу ≥ ст≥йкост≥:

 

ѕ≥дтримка еколог≥чноњ ст≥йкост≥ маЇ очевидну важлив≥сть, враховуючи, що людський вид немаЇ незалежност≥ в≥д середовища свого проживанн€, а напр€му ним п≥дтримуЇтьс€. ѕо сут≥, сама еволюц≥€ доводить, що ми насправд≥ формуЇмос€ нашим середовищем, що також в подальшому виражаЇтьс€ в глибоких симб≥отичних та синерг≥чних звТ€зках.

Ѕудь-€ке негативне порушенн€ цих взаЇмозвТ€зк≥в еколог≥чних систем, ймов≥рно, призведе до пропорц≥йно негативних порушень нашого здоровТ€ з плином часу. “ому, дуже важливим дл€ ст≥йкост≥ та охорони здоровТ€ в довгостроков≥й перспектив≥ Ї переконатис€ в тому, щоб економ≥чна система, €ка практикуЇтьс€, мала структурну, вбудовану в≥дпов≥дн≥сть цим природним пор€дкам. —ам цей аспект Ї м≥рилом власноњ практичноњ обірунтованост≥ економ≥чноњ системи €к життЇп≥дтримуючоњ структури. ¬арто знову повторити, що сучасна ринкова модель економ≥ки буквально не маЇ структурного визнанн€ цих закон≥в природного пор€дку. –инок просто припускаЇ, що такий баланс буде п≥дтримуватис€ через те що, справедливо вважаЇтьс€ метаф≥зичними механ≥змами, €к≥ повТ€зан≥ з одн≥Їю лише грошово-ринковоњ динам≥кою[764]. ÷е помилкове припущенн€.

 

(3) Ќавмисне визволенн€ людства в≥д монотонноњ, небезпечноњ та непоштивоњ прац≥:

як буде описано в техн≥чних детал€х в п≥зн≥ших есе[765], що стосуЇтьс€ потужноњ, ор≥Їнтованоњ на ефемеризац≥ю тенденц≥њ, €ка називаЇтьс€ механ≥зац≥Їю (що означаЇ застосуванн€ машин дл€ зам≥ни робочоњ рол≥, €ка зазвичай виконуЇтьс€ людьми), то потреба в т€жк≥й людськ≥й робот≥ та стражданн€ в≥д монотонних, недоречних та небезпечних зан€ть стають значною м≥рою все менш необх≥дними. ÷€ нова техн≥чна обставина також створила тенденц≥њ, €к≥ колись були неймов≥рними, так≥, наприклад, €к те, що застосуванн€ автоматизац≥њ довело себе €к б≥льш ефективне, н≥ж людська прац€, робл€чи усто€н≥ традиц≥њ Ђзароб≥тку на житт€ї все б≥льш нев≥дпов≥дальною соц≥альною умовн≥стю, враховуючи, що на певний момент ми можемо робити б≥льше меншою к≥льк≥стю людей ≥ практично в кожн≥й сфер≥ на сьогодн≥.

ќкр≥м того, важливим Ї також розгл€нути модел≥ людськоњ зайн€тост≥ з плином покол≥нь, усв≥домлюючи, що поточна соц≥альна шкода спричинена Ђбезроб≥тт€мї Ї повн≥стю про€вом застосуванн€ технолог≥й до прац≥[766]. ¬еликим м≥фом ’’ стол≥тт€, €кий пропагандуЇтьс€ ринковими економ≥стами Ї те, що технолог≥њ створюють робоч≥ м≥сц€ в т≥й сам≥й пропорц≥њ, в €к≥й вони њх забирають[767]. Ќа сьогодн≥ доведено, що це Ї статистично неправильним, оск≥льки експоненц≥альне посиленн€ в ≥нформац≥йних технолог≥€х та њх трансформац≥€ в пост≥йне п≥двищенн€ ефективност≥ машин доводить помилков≥сть цього, на перший погл€д, правдивого спостереженн€[768].  риза прац≥ ’’≤ стол≥тт€ не про€вл€Ї жодних ознак спаданн€[769] ≥ знайде своЇ р≥шенн€ лише через реструктуризац≥ю ≥ндустр≥альних метод≥в прац≥, категорично зм≥нюючи традиц≥ю Ђроботи заради виживанн€ї[770].

(4) —при€нн€ активн≥й адаптац≥њ системи до нових зм≥нних:

 

÷€ тема могла здаватис€ б≥льш абстрактною, пор≥внюючи ≥з попередн≥ми ц≥л€ми, усв≥домленн€ нових реал≥й ≥нтелектуальноњ та ≥ндустр≥альноњ еволюц≥њ Ї дуже важливим. ћи повинн≥ структурно зробити можливою адаптац≥ю.

—укупна ≥нтелектуальна кульм≥нац≥€ людських знань Ї, ≥ €к показують сучасн≥ тенденц≥њ, завжди буде неповною. Ѕагато практик, €к≥, можливо, вважаютьс€ Ђст≥йкимиї або такими, що в≥дпов≥дають охорон≥ здоровТ€, сьогодн≥ ц≥лком можуть бути визнаними шк≥дливими у в≥дносному або абсолютному сенс≥ в майбутньому. ѕрикладом можуть бути минул≥ дес€тил≥тт€ ≥ спалюванн€ нафти. Ќа початкових етапах њњ використанн€ простежувалис€ невелик≥ негативн≥ зворотн≥ реакц≥њ, сьогодн≥ ж ≥снуЇ сильний поштовх до того, щоби в≥д≥йти в≥д використанн€ вуглеводноњ енерг≥њ, завд€ки посиленню насл≥дк≥в, що Ї результатом њњ застосуванн€ €к первинного джерела енерг≥њ дл€ сусп≥льства Ц особливо враховуючи поточний стан б≥льш чистих та багатих альтернатив.

“ому ≥ндустр≥альна та економ≥чна система повинна бути динам≥чно спроможною до оновленн€, уможливлюючи швидке виправленн€ помилок та вдосконаленн€ при розвитку прогресу. «нову ж таки, цей тип гнучкост≥ зараз ≥гноруЇтьс€ у ринков≥й економ≥ц≥ сьогодн≥, оск≥льки будь-€к≥ так≥ зм≥ни часто мають дестаб≥л≥зуючий ефект на прибутков≥сть в≥дпов≥дних галузей промисловост≥. ” сучасний пер≥од зм≥ни проход€ть надзвичайно пов≥льно в цьому план≥ через парал≥ч, €кий походить в≥д збереженн€ дол≥ ринку та груповоњ влади. ћожна дуже легко аргументувати те, що прогрес часто Ї шк≥дливим дл€ ≥снуючих схем прибутку.

ћакроеконом≥чн≥ фактори:

¬ традиц≥йн≥й економ≥чн≥й теор≥њ, €ка базуЇтьс€ на ринку, макроеконом≥ка маЇ справу з найб≥льш широкими факторами впливу та пол≥тикою, €к≥ частково впливають на динам≥ку та можлив≥ результати м≥кроеконом≥чних умов. ¬она зазвичай повТ€зана з вим≥рюванн€м зростанн€, р≥внем зайн€тост≥, в≥дсотковими ставками, нац≥ональними боргами, валютою ≥ так дал≥.

” контекст≥ ѕ–ќ≈ ми можемо також встановити економ≥чн≥ компоненти, про €к≥ мислити так само категор≥ально, лише в цьому випадку вони пр€мо повТ€зан≥ з керуючим тиском ф≥зичного св≥ту вищого пор€дку, а також з тим, €к так≥ ф≥зичн≥ принципи стосуютьс€ б≥льш Ђм≥кроеконом≥чнихї д≥й з виробництва товар≥в, проектуванн€, розпод≥лу ≥ тому под≥бного. ≤накше кажучи, це всеос€жна структура правил, €ка, по сут≥, п≥дкр≥плена ф≥зичною наукою дл€ того, щоби забезпечити п≥дтримку та оптим≥зац≥ю справжньоњ економ≥чноњ ефективност≥.

¬ основ≥ макроеконом≥чного (≥, €к насл≥док, м≥кроеконом≥чного) п≥дходу лежить спос≥б мисленн€ та самого анал≥зу. ÷е Ђнауковий методї. „асто кажуть, що в науц≥ н≥що не може бути доказано, лише спростовано. ÷е ≥ Ї красою цього методу, оск≥льки характерний йому скептицизм своњх власних висновк≥в, при в≥дсутност≥ людських упереджень, може забезпечити пост≥йний прогрес та коригуванн€. Ќаука даЇ ≥нструмент дл€ того, щоби приходити до висновк≥в, а не Ђробити њхї, а це ≥ Ї т≥Їю основаною на системност≥ лог≥кою, на €ку повинн≥ бути зор≥Їнтован≥ вс≥ економ≥чн≥ р≥шенн€ €к в≥дносно можливостей, так ≥ в≥дносно обмежень[771].

Ќауковий метод в контекст≥ Ђмакроеконом≥чноњ пол≥тикиї в ѕ–ќ≈ це те, що ми би могли вести обл≥к у масштабах вс≥Їњ «емл≥. …ого складов≥ повТ€зан≥ з наступним:

(1) √лобальне управл≥нн€ ресурсами

(2) √лобальне оц≥нюванн€ попиту

(3) √лобальн≥ протоколи виробництва та розпод≥лу.

÷≥ три фактори розгл€даютьс€ €к Ђмакроеконом≥чн≥ї, оск≥льки вони утворюють основний, майже ун≥версальний розгл€д ≥нфраструктури, незалежно в≥д того, що в особливост≥ дане виробництво т€гне за собою або де воно розм≥щене на планет≥. (Ќараз≥ потр≥бно також зазначити, що концепц≥€ Ђнац≥ональноњ економ≥киї б≥льше не Ї життЇздатною в ц≥й перспектив≥, так само, €к вона насправд≥ н≥коли такою не була, €кщо говорити техн≥чно).

(1) √лобальне управл≥нн€ ресурсами:

√лобальне управл≥нн€ ресурсами Ц це процес в≥дстеженн€ використанн€ ресурс≥в, своЇр≥дна робота над передбаченн€м та униканн€м деф≥циту та ≥нших проблем. Ќасправд≥ воно не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д лог≥ки, €ка лежить в основ≥ б≥льшост≥ загальноприйн€тих ≥нвентарних систем, €к≥ ми можемо знайти у комерц≥йн≥й сфер≥. ќднак ц€ система повТ€зана передус≥м з в≥дстеженн€м р≥вн€ природноњ генерац≥њ дл€ п≥дтримки динам≥чноњ р≥вноваги[772].

¬с≥ в≥дом≥ природн≥ ресурси Ц чи то деревина, м≥дна руда, вода, нафта, ≥ т.д. Ц мають свою власну швидк≥сть природноњ регенерац≥њ, €кщо така взагал≥ Ї. ” певних випадках, наприклад, €к у випадку з≥ станом певних метал≥в або м≥нерал≥в, терм≥н регенерац≥њ наст≥льки довготривалий, що було би доречн≥шим негайно просто припустити його обмежену поставку[773]. ¬загал≥, цей процес можна було би почати ≥з ц≥лковитого обстеженн€ «емл≥ до того р≥вн€, до €кого це Ї техн≥чно можливим, де обстеженн€ б в≥дбувалос€ в режим≥ реального часу на доступному техн≥чному р≥вн≥.

 аталог в≥дстежуваних ресурсних компонент≥в буде включати вс≥ форми, в≥д б≥отичних ресурс≥в, таких, €к дерева, до аб≥отичних ресурс≥в, таких, €к зал≥зна руда ≥ тому под≥бне. «абрудненн€ та ≥нш≥ еколог≥чн≥ порушенн€ ресурсноњ ц≥л≥сност≥ також будуть братис€ до уваги. “акий п≥дх≥д загальних систем дл€ обл≥ку ресурс≥в в масштабах «емл≥ та система в≥дстеженн€ можуть здаватис€ складною задачею, та насправд≥ на сьогодн≥ це Ї абсолютно зд≥йсненним, з тими технолог≥€ми, €к≥ вже використовуютьс€ дл€ в≥дпов≥дних галузей промисловост≥ в корпоративному середовищ≥.

(2) √лобальне оц≥нюванн€ попиту:

 

√лобальне оц≥нюванн€ попиту Ц це процес визначенн€ попиту людського населенн€. ÷ей процес буде под≥л€тис€ на сер≥њ рег≥ональних обстежень, в поЇднанн≥ з випуском публ≥кац≥й, €к≥ ≥нформують громадськ≥сть про нов≥ можлив≥ проектн≥ р≥шенн€ у виробництв≥ споживчих товар≥в або промисловому виробництв≥.

“од≥, €к поточна культурна практика, котра включаЇ громадську рекламу, що зд≥йснюЇтьс€ корпорац≥€ми з метою п≥двищенн€ прибутку, та €ка часто навТ€зуЇ населенню ц≥нност≥ ор≥Їнтован≥ на статус та марнославство у багатьох аспектах, зам≥сть того, щоби допомагати йому у задоволенн≥ щоденних потреб, робочий процес у ѕ–ќ≈ ц≥лковито повТ€заний з≥ створенн€м по≥нформованост≥ про нов≥ технолог≥чн≥ можливост≥ при њх по€в≥, водночас даючи змогу дос€гнути узгодженост≥, щоб прийн€ти р≥шенн€, у чому Ї ≥нтерес дл€ виробництва, а у чому Ц н≥[774].

÷е можна назвати Ђринкомї ѕ–ќ≈. ÷е також можна розгл€дами €к сам механ≥зм соц≥ального Ђкер≥вництваї, оск≥льки цей тип соц≥альноњ взаЇмод≥њ в план≥ прийн€тт€ р≥шень не повинен бути обмеженим лише проектуванн€м та виробництвом товар≥в[775]. «рештою, в основ≥ будь-€кого сусп≥льства насправд≥ лежать техн≥чн≥ механ≥зми, €к≥ уможливлюють упор€дкуванн€, добробут та €к≥сть житт€.

ћи часто забуваЇмо, €кою насправд≥ Ї мета управл≥нн€. ќснова Ц це засоби дл€ допомоги економ≥чн≥й орган≥зац≥њ задл€ покращенн€ житт€, полегшенн€ стресу та створенн€ безпеки. ѕроблема пол€гаЇ в тому, що управл≥нн€ сьогодн≥ неодм≥нно перетворилос€ на систему орган≥зованоњ корупц≥њ та протекц≥он≥зму типу Ђмаф≥њї, ан≥ж виконуЇ функц≥ю п≥дтримки житт€.

¬ цьому ж п≥дход≥ встановлюЇтьс€ чисто техн≥чна та ≥нтерактивна система, €ка за своњм виразом працюЇ под≥бно до того, €к нин≥ ≥нтерпретуЇтьс€ ≥де€ Ђпр€моњ демократ≥њї[776], де в процес прийн€тт€ р≥шенн€ залучаЇтьс€ участь вс≥Їњ групи пр€мим чином. ¬раховуючи експоненц≥альне посиленн€ в основан≥й на компТютер≥ розрахунков≥й здатност≥, такий тип сукупного сусп≥льного Ђмисленн€ї Ї на сьогодн≥ можливим.

ƒетал≥ ц≥Їњ ≥нтерактивноњ системи, а також розкритт€ њњ нев≥дТЇмноњ концепц≥њ, що визначаЇтьс€ €к Ђавтоматизований дизайнї або оц≥нка систем основаних на корисност≥ (в тому контекст≥, що система випробовуютьс€ на те, щоб бути корисною) будуть розгл€датис€ в наступних есе[777]. ќднак, варто зазначити, що будь-€кий дизайн маЇ вбудовану лог≥ку спр€мовану на те, що працюЇ, Ї ст≥йким ≥ що зменшуЇ негативн≥ насл≥дки (або проблеми). —аме цей новий техн≥чний ор≥Їнтир, на €кий будуть посилатис€ ≥ Ї тим, що скеровуЇ процес ≥ндустр≥ального дизайну.

ќстаннЇ, що варто мимох≥дь розгл€нути, Ц це те, що в сучасн≥ ринков≥й економ≥ц≥ процес оц≥нки попиту орган≥зовуЇтьс€ дуже випадковим способом (Ђц≥новим механ≥змомї)[778]. Ѕагато хто в традиц≥йних економ≥чних школах стверджуЇ, що динам≥чна м≥нлив≥сть людських ≥нтерес≥в робить техн≥чно неможливим п≥драхувати такий попит без ц≥нового механ≥зму. Ќа початку ’’ стол≥тт€ це могло бути правдою, коли так≥ твердженн€ щойно висувалис€, однак поха прогресивного компТютерного обчислюванн€ в поЇднанн≥ з сучасними технолог≥€ми зондуванн€ та в≥дстеженн€ скасували цей барТЇр складност≥[779].

 

(3) (a) √лобальн≥ протоколи виробництва та (b) розпод≥лу:

 

√лобальн≥ протоколи виробництва та розпод≥лу стосуютьс€ м≥ркувань, за €кими маЇ бути орган≥зована загальна промислова система в контекст≥ ≥нфраструктури поверхн≥ «емл≥. ÷е просте пон€тт€ повТ€зане з тим, де розм≥щуютьс€ так≥ виробнич≥ потужност≥ ≥ чому. ќсновним економ≥чним фактором, €кий тут варто розгл€нути Ї те, що ми будемо називати Ђстратег≥Їю близькост≥ї.

¬ сучасн≥й систем≥ ор≥Їнтац≥€ на власн≥сть призводить до того, що потужност≥ з виробництва та розпод≥лу розкидан≥ та розм≥щенн≥ у випадковому пор€дку. Ќаступ глобал≥зац≥њ та пост≥йне пересл≥дуванн€ ефективност≥ витрат корпорац≥€ми через дешеву робочу силу та ресурси створюЇ величезну неефективн≥сть та марнотратство, не згадуючи, що це Ї основою дл€ негуманноњ експлуатац≥њ прац≥ та ≥нших проблем.

” ѕ–ќ≈ орган≥зац≥€ глобальних ≥ндустр≥альних процес≥в маЇ основу на пост≥йн≥й оптим≥зац≥њ ефективност≥, створюючи таким чином мережу виробничих потужностей, €ка лог≥чно базуЇтьс€ на факторах, повТ€заних з призначенн€м цих потужностей. Ќасправд≥, це досить просто простежити, оск≥льки значенн€ таких в≥дпов≥дних зм≥нних можуть бути легко визначен≥ к≥льк≥сно. ќск≥льки найкоротша в≥дстань м≥ж двома точками буде представлена пр€мою л≥н≥Їю, в поЇднанн≥ з сучасними техн≥чними можливост€ми виробл€ти багато товар≥в без необх≥дност≥ у рег≥ональних умовах (наприклад, у нов≥тн≥х закритих системах виробництва њж≥), головною задачею дл€ того, щоби зменшити витрати енерг≥њ та марнуванн€ Ї найб≥льш можлива локал≥зац≥€.

 

(3a) √лобальн≥ протоколи виробництва:

Ќайкращий спос≥б це по€снити Ц навести конкретний приклад, за допомогою €кого ≥нш≥ вар≥ац≥њ зможуть знайти сп≥льний контекст. ћи будемо використовувати приклад текстильноњ промисловост≥, а саме Ц виробництво од€гу.

—ьогодн≥ 98% од€гу, €кий нос€ть американц≥, ≥мпортуЇтьс€ переважно з  итаю[780]. Ѕ≥льш≥сть од€гу сьогодн≥ шиють з бавовни. “аку к≥льк≥сть бавовни  итай отримуЇ з≥ —получених Ўтат≥в[781]. ќтже, сьогодн≥ —получен≥ Ўтати виробл€ють головний сировинний товар дл€ текстильноњ промисловост≥, перевоз€ть його до  итаю, щоб зробити од€г лише дл€ того, щоб пот≥м знову перевезти його до —Ўј.

ћи можемо у€вити соб≥, ск≥льки м≥льйон≥в барел≥в нафти витрачаЇтьс€ з плином часу на перем≥щенн€ матер≥ал≥в тод≥, коли таке збиранн€ врожаю та виробництво може бути дуже просто локал≥зовано. «нову ж таки, це Ї результатом внутр≥шн≥х економ≥чних механ≥зм≥в ринковоњ економ≥ки, €к≥ не мають стосунку до справжн≥х земних економ≥чних взаЇмозвТ€зк≥в Ц тих, €к≥ вимагають ф≥зичноњ ефективност≥ та зменшенн€ марнувань Ц а не ф≥нансовоњ ефективност≥ та зменшенн€ грошових витрат. ÷е Ц чиста розмежован≥сть.

 

(3b) √лобальн≥ протоколи розпод≥лу:

“аж сама базова лог≥ка застосовуЇтьс€ до п≥сл€виробничого розпод≥лу. ќск≥льки товари вже створен≥, вони мають бути доступними рег≥онально у найб≥льш ефективний спос≥б, €кий Ї можливим, зважаючи на попит та в≥дстань. ќск≥льки розпод≥л встановлюЇтьс€ в≥дпов≥дно до рег≥ональних потреб, то в≥н маЇ три базов≥ компоненти:

3b1) –озм≥щенн€ потужностей

3b2) ћетод доступу

3b3) ¬≥дстеженн€ / зворотний звТ€зок

 

3b1) –озм≥щенн€ потужностей:

–озм≥щенн€ потужностей базуЇтьс€ на лог≥чн≥й в≥дстан≥ в≥д концентрац≥њ населенн€. Ќайкраще це ≥люструЇ приклад, €кий стосуЇтьс€ поточних практик, коли продуктов≥ магазини (зазвичай) розм≥щуютьс€ в усереднен≥й зручност≥ дл€ м≥сцевого населенн€, хоча нав≥ть така стратег≥€ часто скомпрометована властивою ринку лог≥кою[782]. “им не менше, ≥нш≥ технолог≥чн≥ фактори можуть ув≥йти в гру дл€ того, щоб полегшити перем≥щенн€ товар≥в та зменшити марнуванн€ разом з≥ зб≥льшенн€м зручност≥ доступу. “а м≥сцев≥ потужност≥, €к≥ м≥ст€ть найб≥льш загальнопоширен≥ необх≥дн≥ товари можуть ≥снувати у незначн≥й в≥дстан≥ б≥л€ м≥сцевого населенн€, системи доставки, так≥, €к, наприклад, автоматизован≥ пневматичн≥ структури труб дл€ продукт≥в середнього розм≥ру, могли би встановлюватис€ в будинках так само, €к ≥ водопров≥дн≥ системи, що вбудовуютьс€ в будинки сьогодн≥.

≤нш≥ вар≥ац≥њ можуть включати системи доступу, €к≥ базуютьс€ на специф≥чних рег≥ональних потребах. Ѕуд≥вл≥ доступу можуть бути розм≥щен≥ пр€мо на м≥сц≥ задл€ задоволенн€ р≥зних ≥нтерес≥в, приклад Ц спортивн≥ ресурси, коли необх≥дне обладнанн€ постачаЇтьс€ у в≥дпов≥дний час та м≥сце його застосуванн€.

 

3b2) ћетод доступу:

ћетод доступу найкраще можна описати €к сп≥льну Ђб≥бл≥отечнуї систему. “ут не йдетьс€ про те, що вс≥ вз€т≥ реч≥ мають бути Ђповернут≥ї до цих буд≥вель доступу. “ут показуЇтьс€ те, що вони можуть бути використан≥ з б≥льшою користю. ÷€ практика, зв≥сно, заохочуЇтьс€, оск≥льки процес Ђсп≥льного користуванн€ї Ї потужним фактором, €кий уможливлюЇ €к ефективн≥сть збереженн€, так ≥ ефективн≥сть доступу населенн€. ≤накше кажучи, завд€ки системам сп≥льного доступу необх≥дно менше товар≥в дл€ того, щоб задовольнити ≥нтереси б≥льшоњ к≥лькост≥ населенн€, що про€вл€Їтьс€ в пор≥вн€нн≥ 1:1 з ун≥версальною системою власност≥, €ка практикуЇтьс€ сьогодн≥.

«агальним прикладом могла би бути потреба в спец≥ал≥зованому ≥нструмент≥, €кий населенн€ використовуЇ в≥дносно р≥дко. ѕростими прикладами Ї також обладнанн€ з виробництва дл€ специф≥чних проект≥в та обладнанн€ дл€ розваг. « ≥ншоњ сторони цього спектру лежать щоденн≥ потреби Ц технолог≥њ персональних комун≥кац≥й ≥ тому под≥бне, що також стають доступними, коли њхнЇ поверненн€ оч≥куЇтьс€ лише тод≥, коли ц€ р≥ч зламаЇтьс€, щоб пот≥м њњ можна було переробити або в≥дремонтувати. ÷€ концепц≥€ переходу в≥д сусп≥льства, ор≥Їнтованого на власн≥сть, до сусп≥льства, ор≥Їнтованого на доступ, Ї потужною ≥деЇю. ƒе€к≥ галуз≥ ≥ндустр≥њ, €к≥ займаютьс€ Ђпрокатомї вже пожинають плоди ц≥Їњ концепц≥њ у форм≥ вигоди, нав≥ть у ринков≥й систем≥[783].

«нову ж таки, в пор≥вн€нн≥ ≥з сучасною моделлю, ц≥ потужност≥ ≥снують так само, €к сьогодн≥ працюють Ђмагазиниї, з динам≥чним п≥драхунком рег≥онального попиту дл€ того, щоб забезпечити достаток постачанн€ та уникнути деф≥циту й перевитрат. –≥зниц€ в тому, що тут н≥чого не ЂпродаЇтьс€ї, а етосом стаЇ стратег≥чно ефективна, ≥нтерактивна система сп≥льного користуванн€, де можуть в≥дбуватис€ поверненн€ продукту, коли минаЇ його життЇвий терм≥н або коли товар просто б≥льше не Ї необх≥дним.

≤снуЇ загальнопоширена реакц≥€ на цю ≥дею, мовл€в, зТ€вл€тимутьс€ так≥ проблеми, €к ЂтаЇмне накопичуванн€ї або й ≥нш≥ види зловживань. ÷е припущенн€ в своњй основ≥ помилково накладаЇ поточн≥ грошово-ринков≥ насл≥дки на нову модель. Ћюди у сьогодн≥шньому св≥т≥, €кий приводитьс€ в д≥ю деф≥цитом, ≥мпульсивно запасаютьс€ та захищають, коли у них Ї причини бо€тис€ або про€вл€ють бажанн€ експлуатувати товари через њхню ринкову ц≥нн≥сть. ¬ ѕ–ќ≈, в систем≥ немаЇ перепродажноњ ц≥нност≥, оск≥льки немаЇ грошей[784]. “ому, ≥де€ таЇмного запасанн€ чим-небудь радше спричинила би незручност≥, ан≥ж давала би €кусь вигоду[785].

 

3b3) ¬≥дстеженн€ / зворотний звТ€зок:

¬≥дстеженн€ та зворотний звТ€зок, €к зазначалос€ вище, Ї нев≥дТЇмною частиною того, щоби п≥дтримувати систему €к рег≥онально, так ≥ глобально наст≥льки гнучкою, наст≥льки це можливо, коли мова йде не т≥льки про те, щоб задовольн€ти рег≥ональний попит через достатню поставку, але також, щоб ≥ти нога в ногу з≥ зм≥нами у технолог≥€х видобутку, виробництва, розпод≥лу та новим попитом. «азвичай, ц≥ фактори Ї високо синерг≥чними. —истеми датчик≥в, програми та ≥нш≥ технолог≥њ в≥дстеженн€ ресурс≥в дуже стр≥мко розвиваютьс€ дл€ р≥зних тип≥в ≥ндустр≥ального використанн€[786].

—учасн≥ комерц≥йн≥ системи ≥нвентаризац≥њ уже Ї ц≥лком прогресивним у в≥дпов≥дному контекст≥, коли мова йде про попит та розпод≥л. ѕитанн€ Ц лише у њх масштабност≥ в певних контекстах дл€ того, щоби п≥драховувати вс≥ необх≥дн≥ атрибути.

√оловним фактором в цьому розгл€д≥ Ї ефективн≥сть на вс≥х р≥вн€х, ≥ вона маЇ власну причинну лог≥ку, коли розгл€даЇтьс€ в б≥льш еколог≥чн≥й та ф≥зичн≥й системн≥й взаЇмоповТ€заност≥, характерн≥й дл€ природного св≥ту. ÷€ ефективн≥сть повТ€зана з≥ зменшенн€м марнуванн€ та задоволенн€м людських потреб, завжди ор≥Їнтуючись в своњх можливост€х на поточний стан технолог≥й через науковий метод.

ћ≥кроеконом≥чн≥ фактори:

¬раховуючи ц≥, так зван≥, макроеконом≥чн≥ концепц≥њ, важливо повторно зазначити, що базов≥ принципи, €к≥ стосуютьс€ оптимальноњ ефективност≥, продуктивност≥ та ст≥йкост≥ залишаютьс€ такими ж самими впродовж вс≥Їњ модел≥, з верху до низу. ÷е, знову ж таки, той х≥д думок, €кий походить з наукового методу, ≥ в≥н розрахований у майже емп≥ричних рамках лог≥ки самих закон≥в природи.

“од≥, €к сьогодн≥ теор≥€ традиц≥йноњ економ≥ки, основаноњ на ринку, розгл€даЇ Ђм≥кроеконом≥куї €к щось, повТ€зане ≥з вивченн€м повед≥нки ≥ндив≥д≥в, домашн≥х господарств та п≥дприЇмств при прийн€тт≥ р≥шень на ринку, визначенн≥ ц≥ни та ≥ншими факторами, €к≥ основуютьс€ на руху грошей р≥зними способами, м≥кроеконом≥чний контекст ѕ–ќ≈ Ї абсолютно ≥ншим.

–озгл€д м≥кроеконом≥ки в ц≥й модел≥ повТ€заний з поточними методами проектуванн€ товару та самого виробництва. …ого орган≥зац≥€ стосуЇтьс€ двох фактор≥в:

1) ≈фективн≥сть проектуванн€ продукту

2) «асоби дл€ дос€гненн€ ефективност≥ виробництва

 

(1) ≈фективн≥сть проектуванн€ продукту повТ€зана з ц≥л≥сн≥стю самого дизайну. ≈фективн≥сть витрат та к≥нцева техн≥чна неефективн≥сть, в поЇднанн≥ з корпоративним процесом конкуренц≥њ та поширеного непотр≥бного дублюванн€ специф≥чних товар≥в створили кл≥мат непотр≥бних марнувань та обмеженого життЇвого циклу продукту. ”продовж такого проектуванн€ виробництва ≥снуЇ також досить мало вбудованих протокол≥в переробки, €кщо вони взагал≥ врахован≥. ÷е дуже важливо, тому що прогресивна переробка спри€ла б кращому збереженню матер≥ал≥в в довгостроков≥й перспектив≥, зб≥льшуючи довготривалу ефективн≥сть.

ќкр≥м того, технолог≥€ права власност≥, €ка служить ≥нтересу збереженн€ дол≥ ринку дл€ певного б≥знесу, створила середовище, де ≥снуЇ дуже мало сум≥сност≥ запчастин серед чисельноњ к≥лькост≥ виробник≥в одного й того ж базового продукту.

“ому, тут Ї доречними пТ€ть компонент≥в:

1a) ќптим≥зована тривал≥сть строку служби

1b) ќптим≥зована адаптивн≥сть

1c) ”н≥версальна стандартизац≥€

1d) ≤нтегрован≥ протоколи переробки

1e) —при€тлив≥сть дл€ автоматизац≥њ

 

1a) ќптим≥зована тривал≥сть строку служби:

ќптим≥зована тривал≥сть строку служби просто означаЇ, що будь-€кий товар, котрий виготовл€Їтьс€, проектуЇтьс€ з таким нам≥ром, щоби в≥н мав €комога довший терм≥н служби, у найб≥льш стратег≥чний спос≥б, €кий Ї можливим. ѕон€тт€ стратег≥чност≥ тут Ї дуже вагоме, адже тут не йдетьс€ про те, що, наприклад, вс≥ компТютерн≥ корпуси мають бути зроблен≥ з титану просто тому, що в≥н Ї дуже м≥цним. «нову ж таки, це Ї синерг≥чною калькул€ц≥Їю проекту, коли пон€тт€ Ђнайкращогої матер≥алу дл€ певного призначенн€ завжди сп≥вв≥дноситьс€ з паралельними виробничими потребами, €к≥ також можуть вимагати такий тип матер≥ал≥в. “ому, р≥шенн€ щодо використанн€ спец≥ального матер≥алу маЇ розгл€датис€ не лише у розр≥з≥ його використанн€ дл€ виготовленн€ спец≥ального товару, але також маЇ в≥дбуватис€ його пор≥вн€нн€ з потребами ≥нших тип≥в виробництва, €к≥ вимагають такоњ ж ефективност≥. Ќе ≥снуЇ н≥чого за межами цього системно-центричного пор≥вн€нн€. ¬с≥ виробнич≥ р≥шенн€ приймаютьс€ з урахуванн€м значень систем вищого р≥вн€.

“акий ≥нтерес у створенн≥ Ђстратег≥чно найкращогої Ї дуже важливим дл€ людськоњ ст≥йкост≥, особливо, коли пов≥домл€Їтьс€, що через таку неефективн≥сть ми використовуЇмо сьогодн≥ наш≥ природн≥ ресурси швидше, н≥ж планета њх генеруЇ[787]. —учасна культура Ђрекламних оголошеньї не лише керуЇтьс€ гедон≥стичною недалекогл€дною системою ц≥нностей, €ка навТ€зуЇтьс€ сучасною рекламою та поточними м≥рками Ђбагатстваї ≥ Ђусп≥хуї, вона також Ї необх≥дною дл€ п≥дтримки системи оплачуваноњ прац≥, центральноњ частини, €ка п≥дтримуЇ ринкову економ≥ку в робочому стан≥.

1b) ќптим≥зована адаптивн≥сть:

ќптим≥зована адаптивн≥сть Ц це насправд≥ п≥дскладова Ђќптим≥зованоњ ефективност≥ї в контекст≥ ≥нженерного проектуванн€. —ьогодн≥ технолог≥чний прогрес, починаючи в≥д автомоб≥л≥в ≥ до моб≥льних телефон≥в, продовжуЇ стр≥мко зростати посилюючи ефективн≥сть. ѕроте, нав≥ть з таким стр≥мким темпом зм≥н, ≥нш≥ атрибути вищого пор€дку залишаютьс€ такими самими, в≥дносно б≥льшого пер≥оду, €к показують ≥сторичн≥ тенденц≥њ. ≤накше кажучи, р≥зн≥ компоненти виробництва мають р≥зний темп зм≥н, а це означаЇ, що на основ≥ тенденц≥йного анал≥зу можна прогнозувати систему Ђадаптивност≥ї та активного Ђоновленн€ї, задл€ впровадженн€ њњ у тепер≥шн≥й дизайн наст≥льки, наск≥льки це Ї можливим.

ѕрикладом може бути темп зм≥н ч≥пу процесора компТютерноњ системи (CPU). ѕрогрес потужност≥ ч≥па прискорюЇтьс€ стр≥мкими темпами завд€ки закону ћура. як результат, багато програмних додатк≥в, €к≥ були удосконален≥ дл€ того, щоби працювати на цих нових швидкост€х, що стали можливими, не будуть працювати на компТютерн≥й систем≥ з≥ старими чипами. «азвичай це примушуЇ користувача купувати нову компТютерну систему, нав≥ть, €кщо Їдиною справжньою проблемою Ї центральний процесор (CPU), а не вс€ система. “ут можуть вступати в д≥ю ≥нш≥ фактори, наприклад, системна сум≥сн≥сть з новим ч≥пом.

“акий тип адаптивност≥ Ї сьогодн≥ дуже важливим на вс≥х р≥вн€х, що приводить нас до наступного економ≥чного компоненту Ц Ђун≥версальноњ стандартизац≥њї.

 

1c) ”н≥версальна стандартизац≥€:

”н≥версальна стандартизац≥€ це наб≥р оптим≥зованих протокол≥в, €кий створюЇтьс€ шл€хом масового промислового зворотного звТ€зку сп≥вроб≥тницьким чином та спр€мований на створенн€ ун≥ф≥кованоњ, ун≥версальноњ сум≥сност≥ вс≥х компонент≥в повТ€заних за даним типом товару. —ьогодн≥, такий брак стандартизац≥њ Ї джерелом не лише великих марнувань, але також великоњ нест≥йкост≥ у функц≥ональност≥ загальновживаних товар≥в, оск≥льки конкурентний етос та нам≥ри власност≥ дуже сильним чином обмежують ефективн≥сть.

“ака практика виправдовувалас€ п≥д вигл€дом Ђпрогресуї в дизайн≥ з т≥Їю передумовою, що конкуруюч≥ корпорац≥њ, €к≥ стимулюютьс€ ф≥нансовою вигодою, будуть Ђперевершуватиї одна одну, а отже будуть б≥льш продуктивними в прогрес≥. ¬ той час €к, в цьому може бути певна правда, спов≥льненн€, марнуванн€ та нест≥йк≥сть, €к≥ цим причин€ютьс€ не виправдовують цю практику. Ѕ≥льше того, сп≥льне користуванн€ ≥нформац≥Їю у довгостроков≥й перспектив≥ завжди було ≥ буде тим, що веде прогрес вперед, €к персональний так ≥ соц≥альний.

—творенн€ ≥ндустр≥Їю досл≥дницькоњ бази даних дл€ в≥домих складових частин, €ка буде активно використовуватис€ по всьому св≥ту €к точка посилань при проектуванн≥ та служити зворотним звТ€зком при створенн≥ загальних частин та товар≥в, Ї складною задачею ≥ звичайно не буде перешкоджати технолог≥чному прогресу або винах≥дливост≥. ¬ будь-€кому випадку, це б представило б≥льш р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю та перспективи, а отже можна було би приймати кращ≥ р≥шенн€ набагато швидше.

1d) ≤нтегрован≥ протоколи переробки:

÷е означаЇ пр€му та стратег≥чну оптим≥зац≥ю поточного стану повторного використанн€ компонент≥в та матер≥ал≥в, €ка беретьс€ до уваги при самому проектуванн≥ продукту. «нову ж таки, це не в≥дбуваЇтьс€ сьогодн≥, н≥€ким б≥льш-менш ефективним чином. ќгл€д звалищ у св≥т≥ показуЇ, що багато корисних складових частин викидаютьс€ в поЇднанн≥ ≥з системами (товарами) б≥льшого р≥вн€. ÷е Ї неминучим результатом, оск≥льки звичайн≥ корпорац≥њ, €к≥ робл€ть так≥ продукти р≥дко заохочують те, щоб вони поверталис€ дл€ пр€моњ переробки.

Ѕ≥льше того, в той час €к традиц≥йн≥ пластик, скло, пап≥р та ≥нш≥ системи переробки мають м≥сце при пом≥рн≥й ефективност≥, цей процес Ї насправд≥ грубим та неефективним у пор≥вн€нн≥ з пр€мою регенерац≥Їю, €ка повТ€зана з промислов≥стю. ¬ ѕ–ќ≈ розгл€д оптим≥зованоњ переробки задл€ повторного використанн€ матер≥ал≥в, сформованих чи н≥, буде проходити за стандартом. ¬ решт≥ решт, при такому п≥дход≥ Ђзвалищаї б≥льше не будуть ≥снувати, оск≥льки буде мати м≥сце спос≥б повторного використанн€ практично будь-чого, що ми виробл€Їмо, €кщо у нас у цьому буде зац≥кавлен≥сть.

1e) —при€тлив≥сть дл€ автоматизац≥њ:

÷е означаЇ, що проект продукту враховуЇ стан автоматизац≥њ прац≥, намагаючись усунути залученн€ людини, коли це можливо, завд€ки б≥льш ефективному, часто Ц менш складному дизайну. ≤накше кажучи, частиною р≥вн€нн€ ефективност≥ Ї зробити виробництво простим дл€ того, щоб виробл€ти за допомогою автоматизованих засоб≥в, беручи до уваги поточний стан метод≥в автоматизац≥њ. ћи намагаЇмос€ спростити спос≥б, за €ким будуть використовуватис€ матер≥али, а також методи виробництва, таким чином буде виготовл€тис€ максимальна к≥льк≥сть товар≥в з найменшою вар≥ац≥Їю матер≥ал≥в та виробничого обладнанн€.

(2) «асоби п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва:

«асоби п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва €к економ≥чний компонент стосуютьс€ на€вних ≥нструмент≥в та метод≥в, що застосовуютьс€ в самому ≥ндустр≥альному виробництв≥. ¬они можуть також розгл€датис€ €к макроеконом≥чний фактор у багатьох аспектах, та њх вважають такими, що базуютьс€ на м≥кроеконом≥ц≥ враховуючи той факт, що вони так само стосуютьс€ пр€мого, спец≥ального виробництва, €к ≥ рол≥ людськоњ прац≥.

«асоби виробництва будь-чого напр€му повТ€зан≥ з≥ станом технолог≥й. ѕочинаючи в≥д Ќеол≥тичноњ революц≥њ, з розвитком камТ€них ≥нструмент≥в, до зародженн€ Ђк≥бернетизац≥њї на сьогодн≥ та Ђмисл€чихї машин, €к≥ можуть оц≥нювати, виконувати та вир≥шувати проблеми, в основ≥ будь-€коњ Ђпрац≥ї було залученн€ на€вних допом≥жних технолог≥чних ≥нструмент≥в.

“енденц≥Їю стало полегшенн€ прац≥ загалом, разом ≥з загальним зменшенн€м людськоњ робочоњ сили в кожному сектор≥, пор≥внюючи з продуктивн≥стю. ƒв≥ст≥ рок≥в тому в с≥льськогосподарському виробництв≥ було зайн€то б≥льш≥сть людей —получених Ўтат≥в. —ьогодн≥ в с≥льському господарств≥ працюЇ лише дуже маленька частка населенн€, завд€ки застосуванню техн≥ки та автоматизац≥њ. ÷е €вище та тенденц≥€ Ђмехан≥зац≥њї Ї дуже важливими, тому що сьогодн≥ вони кидають виклик сам≥й основ≥ системи прац≥ заради доходу, разом з тим прогнозуючи п≥двищенн€ продуктивност≥ до точки, €ку можна назвати Ђпостдеф≥цитноюї.

—ьогодн≥ ми Ї б≥льш продуктивними з меншою к≥льк≥стю людей в т≥й чи ≥нш≥й галуз≥, в≥дносно часу та продуктивноњ здатност≥, у звТ€зку ≥з застосуванн€м машинноњ техн≥ки. ¬ багатьох аспектах, ц≥ обставини знаменують одну з найб≥льш значних зм≥н в наш≥й соц≥альн≥й еволюц≥њ, кидаючи виклик самому устрою поточноњ соц≥альноњ системи, в≥дкриваючи величезн≥ можливост≥ дл€ майбутнього, аж до створенн€ стратег≥чного достатку.

ќтже, в ѕ–ќ≈, ц€ можлив≥сть максим≥зуЇтьс€, зменшуючи застосуванн€ людськоњ робочоњ сили, такоњ €к ми њњ знаЇмо, завд€ки в≥льному застосуванню та посиленню автоматизац≥њ, значним чином посилюючи продуктивн≥сть. “од≥, €к залученн€ людськоњ прац≥ Ї все ще необх≥дним, нав≥ть на найб≥льш прогресивних фазах, воно зводитьс€ до широкого нагл€ду за цими автоматизованими системами п≥сл€ њх встановленн€. ‘абрики так само б≥льше не затиснут≥ традиц≥йними обмеженн€ми, повТ€заними з восьмигодинним пТ€тиденним граф≥ком, адже в цьому немаЇ сенсу, враховуючи масове зменшенн€ залученн€ людей. ÷≥ системи тепер можуть за необх≥дност≥ функц≥онувати 24 години на добу, с≥м дн≥в на тиждень.

Ђяк багато потр≥бно людей дл€ того, щоби нагл€дати за поточними операц≥€ми та керувати вир≥шенн€м проблем?ї. Ќа це питанн€ можна в≥дпов≥сти, оц≥нивши поточн≥ статистичн≥ тенденц≥њ, усереднюючи њх та екстраполюючи њх пот≥м дал≥.

ѕроте, ≥снуЇ загальнопоширена плутанина м≥ж Ђроботоюї в сенс≥ звичайноњ нудноњ прац≥, поширеним стимулом дл€ €коњ Ї грошова винагорода, та Ђроботоюї, €ку вс≥ люди так само виконують у звТ€зку з чистим творчим ≥нтересом та нам≥ром зробити певний внесок. √либока зм≥на ц≥нностей, €ка припускаЇтьс€ рухом ЂZeitgeistї пол€гаЇ в тому, що прогрес у класичному визначенн≥ Ђроботиї буде перетворюватис€ на тип соц≥ального вкладу, €кий насправд≥ приносить задоволенн€ та лежить в межах ≥нтерес≥в людей. Ќин≥ скр≥зь ≥снуЇ ≥нтерес до вивченн€, створенн€ та покращенн€, незалежно в≥д грошового впливу.

” звТ€зку з пост≥йним тиском до отриманн€ доходу в поточн≥й модел≥, майже вс≥ так≥ д≥њ передбачають необх≥дний контекст пошуку грошей заради виживанн€. ћожна стверджувати, що це вбиваЇ б≥льш природну систему людськоњ мотивац≥њ до досл≥дженн€, вивченн€ та створенн€, без такого тиску.

ѕон€тт€ Ђроботиї в контекст≥ нагл€ду за операц≥€ми, ремонтуванн€ систем та ≥ншоњ п≥дтримки ймов≥рно не буде зводитис€ до того типу т€жкоњ прац≥, €ку ми так часто вважаЇмо буденн≥стю Ђроботиї. —кор≥ше, д≥€ розгл€даЇтьс€ €к форма персонального внеску задл€ персональноњ та соц≥альноњ вигоди, оск≥льки кожен акт, €кий вчин€Їтьс€ на певному тип≥ системи маЇ пр€му персональну користь дл€ людей ≥ п≥дтримуЇ безпереб≥йну роботу системи.

÷ей стимул майже не ≥снуЇ в сучасн≥й модел≥, оск≥льки кап≥тал≥стична система розроблена таким чином, щоби вс≥ головн≥ вигоди прибутку йшли до власник≥в б≥знесу, разом з тим, щоб результати виробництва часто н≥коли не належали самим роб≥тникам в пр€мому сенс≥, за виключенн€м одн≥Їњ лише винагороди у вигл€д≥ зароб≥тноњ плати. —ьогодн≥ стосунки прац≥вника та власника Ц це щось на зразок Ђкласовоњ в≥йниї, де звичайним €вищем Ї ворожнеча м≥ж групами[788]. ¬ цьому новому п≥дход≥ вс≥ акти внеску принос€ть користь людин≥, €ка виконуЇ ц≥ акти, а також сусп≥льству загалом. ¬они взаЇмоповТ€зан≥ пр€мим чином.

“обто, дл€ того, щоби п≥дтримувати основн≥ системи Ђпотребувалас€ї б лише невелика частина населенн€, що, ймов≥рно, становила би близько 5% пор≥вн€но з тим, що ми маЇмо зараз, €кщо ≥ндустр≥альн≥ методи дос€гнуть сучасних можливостей. ÷≥ 5% можна було би пот≥м розпод≥лити м≥ж населенн€м. ќтже, €кщо населенн€ цього м≥ського рег≥ону складаЇ 50 000 чолов≥к, ≥ндустр≥альна система потребувала б 2500 чолов≥к, припускаючи традиц≥йний робочий тиждень з восьмигодинним робочим днем пТ€ть дн≥в на тиждень. ÷е можна перевести в 100 000 годин роботи на тиждень. ¬ умовах загального населенн€ ц€ робоча в≥дпов≥дальн≥сть дор≥внюЇ взаЇмному зобовТ€занню дл€ кожноњ людини Ђпрацюватиї лише дв≥ години на тиждень.

ќчевидно, що це все г≥потетично, оск≥льки в так≥й прогресивн≥й систем≥, котра служить кожному, людськ≥ ц≥нност≥ зм≥нилис€ б значним чином ≥ дл€ багатьох це стало б великою честю Ц вз€ти на себе б≥льше годин, зменшуючи зобовТ€занн€ ≥нших. ћи говоримо тут про основне обслуговуванн€, на в≥дм≥ну в≥д зануренн€ в Ђроботуї, €к ми потребуЇмо цього ≥ розум≥Їмо це сьогодн≥. Ќасправд≥ в≥льне сусп≥льство такого роду могло би створити вибух творчого поступу та прогресу, €кий ми н≥коли до цього не бачили, разом з людьми, €к≥ робл€ть св≥й внесок у широк≥й, здоров≥й форм≥. „ому? “ому що, так≥ ≥ндив≥ди так само допомагали б сам≥ соб≥ пр€мим чином. ¬ ц≥й модел≥ будь-€кий винах≥д, або прорив у ефективност≥ служить всьому сусп≥льству. ќсобиста вигода перетворюЇтьс€ на соц≥альну вигоду.

ќтже, нов≥ методи виробництва пол€гають у фокусуванн≥ основних зусиль на справжн≥й техн≥чн≥й продуктивност≥, €ка маЇ пр€му соц≥альну та персональну в≥ддачу, разом з найб≥льш л≥беральним фокусуванн€м на автоматизац≥њ та таких технолог≥€х, €к≥ п≥двищують ефективн≥сть та автоматизац≥ю.

 

¬исновок

 

як ≥ з будь-€кою стисл≥стю, ми приходимо до неминучоњ неповноти. ≤нш≥ фактори, €к макро- так ≥ м≥крор≥вн€, можна було б виразити б≥льш детально. ќднак, €кщо ¬и будете сл≥дувати цьому базовому ходу мисленн€, €кий керуЇтьс€ науковою лог≥кою дл€ того, щоб забезпечити оптим≥зовану, ф≥зичну ефективн≥сть та ст≥йк≥сть, вс≥ ц≥ ≥нш≥ параметри нев≥дворотно дадуть про себе знати.

–езультати ц≥Їњ системи ѕ–ќ≈ вимагають того ж типу шанобливих зобовТ€зань, €к ≥ будь-€ка ≥нша природна система. ѕод≥бно до того, €к наше розум≥нн€ л≥су та його регенерац≥њ ≥ б≥ор≥зноман≥тт€ приводить до базовоњ ф≥лософ≥њ зобовТ€зань перед екосистемою, враховуючи њњ вразлив≥сть, дл€ того, щоб забезпечити њњ ц≥л≥сн≥сть в довгостроков≥й перспектив≥, та ж сама лог≥ка застосовуЇтьс€ до ѕ–ќ≈ загалом.

÷€ соц≥альна модель Ї спробою в≥ддзеркалити природний св≥т найб≥льш пр€мим чином ≥ може розгл€датис€ €к Ђприродна системаї (екосистема). „и може вона коли-небудь бути досконалою? Ќ≥. јле там Ї лог≥чний фундамент дл€ пост≥йних вдосконалень, €к≥ с€гають далеко за меж≥ сьогодн≥шнього стану справ.

 

Ќижче наводитьс€ сумарна структура, €ка може бути планом до цього есе, задл€ його повторного перегл€ду:

 

ѕ–ќ≈: загальний огл€д економ≥чноњ модел≥:

 

- —истемн≥ (соц≥альн≥) ц≥л≥

(1) ќптим≥зована ≥ндустр≥альна ефективн≥сть; активна робота над створенн€м Ђпостдеф≥цитного достаткуї.

(2) ѕ≥дтримка оптим≥зованого еколог≥чного та культурного балансу ≥ ст≥йкост≥.

(3) Ќавмисне визволенн€ людства в≥д монотонноњ та небезпечноњ прац≥.

(4) —при€нн€ активн≥й адаптац≥њ системи до нових зм≥нних.

- ћакроеконом≥чн≥ складов≥

(a) √лобальне управл≥нн€ ресурсами

(b) √лобальне оц≥нюванн€ попиту

- —творенн€ по≥нформованост≥ про нов≥ технолог≥чн≥ можливост≥

- —усп≥льний консенсус у прийн€тт≥ р≥шенн€ стосовно того, в чому Ї ≥нтерес до виробництва

(c) √лобальн≥ протоколи виробництва та розпод≥лу

- √лобальне виробництво

- —тратег≥чне розм≥щенн€

- √лобальний розпод≥л

- –озм≥щенн€ потужностей

- ћетод доступу

- ¬≥дстеженн€ / зворотний звТ€зок

- ћ≥кроеконом≥чн≥ складов≥

(a) ≈фективн≥сть характеристик товару

- ќптим≥зована тривал≥сть строку служби

- ќптим≥зована адаптивн≥сть

- ”н≥версальна стандартизац≥€

- ≤нтегрован≥ протоколи переробки

- —при€тлив≥сть дл€ автоматизац≥њ

(b) «асоби п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва

- «астосуванн€ механ≥зац≥њ.

 

 


-≤Ќƒ”—“–≤јЋ№Ќ≈ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя-

 

Ђ—учасна пол≥тика Ц це б≥знес-пол≥тикаЕ “ак можна сказати ≥ про зовн≥шню, ≥ про внутр≥шню пол≥тику. «аконодавство, пол≥цейський нагл€д, зд≥йсненн€ правосудд€, в≥йськова й дипломатична служби Ц ус≥ ц≥ сфери загалом зац≥кавлен≥ у б≥знес-стосунках, грошов≥й вигод≥, а отже, мають трохи б≥льше н≥ж випадковий стосунок до ≥нших людських ≥нтерес≥вї [789]

Ц “орстейн Ѕунде ¬еблен

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 358 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2024 - | 1871 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.209 с.