Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘атальний стимул: д≥лова хватка




Ђƒ≥лову спритн≥стьї можна трактувати €к Ђпрониклив≥сть ≥ км≥тлив≥сть у веденн≥ б≥знесу, що спри€ють отриманню бажаних результат≥вї[861]. ≤накше кажучи, це особлива стратег≥€ використанн€ будь-€коњ ситуац≥њ дл€ отриманн€ €комога б≥льшого прибутку. ћи вказуЇмо це дл€ детальн≥шого розгл€ду двох аспект≥в, повТ€заних ≥з д≥ловою спритн≥стю, €к≥ допоможуть у€вити повед≥нку б≥льшост≥ людей (особливо багатих) в умовах деф≥циту та/або соц≥альноњ дестаб≥л≥зац≥њ.

ѕерший пол€гаЇ у спостереженн≥, що гонитва за б≥знесом Ц це насправд≥ гонитва за грошима. ≤ хоча б≥знес часто романтизують, мовл€в, в≥н покликаний Ђдопомагати св≥туї ≥ Ђзадовольн€ти споживач≥вї, Їдиним його мотивом Ї отриманн€ прибутку. ƒехто переконаний, що саме отриманн€ прибутку Ї допомогою св≥ту, ≥, без сумн≥ву, помил€Їтьс€, зважаючи на жахлив≥ насл≥дки порушенн€ ц≥л≥сност≥ середовища нашого ≥снуванн€ ≥ факт, що сьогодн≥ у св≥т≥ б≥льше раб≥в, ан≥ж будь-коли ран≥ше[862].

ƒругий аспект латентний ≥ повТ€заний ≥з людською психолог≥Їю, а саме Ц з≥ страхом ≥ жад≥бн≥стю. ƒосл≥дженн€, проведен≥ викладачами факультету психолог≥њ  ал≥форн≥йського ун≥верситету (Ѕеркл≥), довели, що накопиченн€ статк≥в зменшуЇ р≥вень емпат≥њ у багат≥њв, робить њх несп≥вчутливими до ≥нших ≥ водночас гордими, переконаними у власн≥й важливост≥[863].  оротко кажучи, грошовит≥сть робить людину Ђзначимоюї, що п≥дтвердила низка схожих досл≥джень. Ќаприклад, досл≥дженн€, €ке пров≥в ћ≥чиганський ун≥верситет п≥д назвою Ђ¬ищий соц≥альний клас передбачаЇ посилену неетичну повед≥нкуї (англ. ЂHigher social class predicts increased unethical behaviorї), мало так≥ результати:

Ђ—≥м досл≥джень, у €ких використовувалис€ експериментальн≥ й натурал≥стичн≥ методи, показали, що особи, €к≥ належать до вищого класу, повод€тьс€ б≥льш неетично пор≥вн€но з особами, €к≥ належать до нижчого класу. ” досл≥дженн€х є1 ≥ є2 люди, €к≥ належали до вищого класу, були б≥льш схильн≥ порушувати закон п≥д час вод≥нн€ транспортних засоб≥в пор≥вн€но з людьми нижчого класу. ” подальших лабораторних досл≥дженн€х у представник≥в вищого класу част≥ше трапл€лис€ неетичн≥ мотиви у прийн€тт≥ р≥шень (досл≥дженн€ є3); вони б≥льш схильн≥ забирати ц≥нн≥ реч≥ в ≥нших (досл≥дженн€ є4), брехати на переговорах (досл≥дженн€ є5), обманювати дл€ зб≥льшенн€ своњх шанс≥в виграти приз (досл≥дженн€ є6), схвалювати неетичну повед≥нку при робот≥ (досл≥дженн€ є7) пор≥вн€но з людьми ≥з нижчого класу. ѕопередн≥ дан≥ св≥дчать про те, що неетична повед≥нка людей вищого класу частково по€снюЇтьс€ њхн≥м прихильним ставленн€м до жад≥бност≥ї[864].

ƒосл≥дженн€ п≥д назвою Ђ лас ≥ сп≥вчутт€: соц≥ально-економ≥чн≥ фактори обумовлюють реакц≥ю на стражданн€ї (англ. ЂClass and compassion: socioeconomic factors predict responses to sufferingї) показало, що люди нижчого класу про€вл€ють б≥льше сп≥вчутт€ страждальц€м, ан≥ж представники вищого класу[865]. ¬ аналог≥чному досл≥дженн≥ п≥д назвою Ђ—оц≥альний клас, контекстуал≥зм ≥ емпатична точн≥стьї (англ. ЂSocial Class, Contextualism, and Empathic Accuracyї) зТ€сували, що люди нижчого класу б≥льш емпатично точн≥ у судженн€х щодо емоц≥й ≥нших людей. ” цих трьох досл≥дженн€х люди нижчого класу отримували вищ≥ оц≥нки, пор≥вн€но з представниками вищого: на тестуванн≥ емпатичноњ точност≥ вгадували емоц≥њ партнера, ≥з €ким взаЇмод≥€ли, ≥ робили точн≥ш≥ висновки щодо емоц≥й з≥ статичних зображень руху мТ€з≥в[866].

«г≥дно з допов≥ддю Ђћаючи менше, в≥ддавати б≥льше: вплив соц≥ального класу на просоц≥альну повед≥нкуї (англ. ЂHaving Less, Giving More: The Influence of Social Class on Prosocial Behaviorї), чотири досл≥дженн€ довели, що люди нижчого класу про€вили себе €к б≥льш великодушн≥, щедр≥, дов≥рлив≥ й чуйн≥ пор≥вн€но з представниками вищого класу[867]. ” статт≥, що 2012 року вийшла друком у журнал≥ ЂThe Chronicle of Philanthropyї, сказано, що люди з низьким р≥внем доход≥в в≥ддають значно б≥льшу частку свого дискрец≥йного доходу на благод≥йн≥сть, ан≥ж заможн≥. Ћюди, €к≥ заробл€ють в≥д $50 000 до $75 000 на р≥к, в≥ддають у середньому 7,6% свого дискрец≥йного доходу на благод≥йн≥сть. ј люди, €к≥ заробл€ють в≥д $100 000 ≥ б≥льше, витрачають на це лише 4,2%[868].

ћи наводимо цю ≥нформац≥ю не дл€ ствердженн€, що це €вище ун≥версальне. ”т≥м, очевидно, що психолог≥€ багат≥в поступово зм≥нюЇтьс€, ≥ врешт≥ в н≥й починають дом≥нувати в≥дчутт€ захищеност≥ й переваги над ≥ншими, а також байдуж≥сть. «важаючи на це, поверн≥мос€ до розгл€ду повед≥нки р≥зних клас≥в у загрозливих дл€ житт€ соц≥альних умовах. —л≥д також зазначити, що сьогодн≥ у св≥т≥ нал≥чуЇтьс€ 2200 м≥ль€рдер≥в, сукупн≥ заощадженн€ €ких становл€ть 6,5 трлн[869] (у середньому Ц близько 2,9 млрд на кожного), а 100 найбагатших можуть подолати глобальну б≥дн≥сть чотири рази посп≥ль[870], тому на цих людей звертають максимальну увагу з над≥Їю на њхню допомогу сусп≥льству.

—постер≥гаючи за гн≥вом, що посилюЇтьс€ через колосальну нер≥вн≥сть у св≥т≥, можна лише у€вити тривогу найбагатших. ќднак, всупереч робот≥ орган≥зац≥й звТ€зк≥в ≥з громадськ≥стю, декларуванн€м чесних нам≥р≥в ≥ нав≥ть таким фантомам ф≥лантроп≥њ, €к кампан≥€ Ђ л€тва даруванн€ї (англ. ЂThe Giving Pledgeї)[871], у межах €коњ м≥ль€рдери жертвують значну частину своњх статк≥в на потреби сусп≥льства, ц≥й тенденц≥њ важко зарадити, адже все одно у багатьох людей зостаЇтьс€ в≥дчутт€ ненавист≥ до багат≥њв ≥ системи, €ка уможливила њхнЇ надм≥рне ≥, вочевидь, безглузде багатство.

«нову ж таки, ми намагаЇмос€ сказати не те, що хтось поганий, а те, що система з таким дисбалансом у контекст≥ розпод≥лу кошт≥в сама собою Ї коренем проблеми. ” цих обставинах доброчинн≥сть зат€тих гравц≥в у ринков≥ ≥гри, що зум≥ли заощадити так≥ велик≥ грош≥, вигл€даЇ довол≥ цин≥чно ≥ Ї радше знущанн€м, а не р≥шенн€м.

«важаючи на вищезазначен≥ результати психолог≥чних досл≥джень ≥ дисбаланс, що отруюЇ наше сьогоденн€, немаЇ н≥€ких доказ≥в того, що багат≥њ р€туватимуть людство у критичн≥й ситуац≥њ, всупереч ус≥м благородним нам≥рам де€ких ≥з них. якщо поточн≥ тенденц≥њ не зм≥н€тьс€ (а так, най≥мов≥рн≥ше, ≥ буде), багат≥њ в≥дмежовуватимутьс€ в≥д нижчих клас≥в щоразу б≥льше, намагаючись захиститис€, адже проблеми продовжуватимуть виникати. Ѕа б≥льше Ц ц€ схильн≥сть може уразити будь-€ку ланку соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ: нав≥ть нетривале самозбереженн€ завше зумовлюватиме д≥њ особи, що зазнаЇ ф≥нансових втрат, ≥, зг≥дно з досл≥дженн€ми, що вище людина опин€Їтьс€ у межах свого класу, то б≥льш байдужою вона схильна бути.

÷е головн≥ ознаки класовоњ в≥йни. якщо ситуац≥€ загостритьс€, сл≥д оч≥кувати зб≥льшенн€ випадк≥в повстань ≥ про€в≥в гн≥ву, що врешт≥-решт стануть звичними, ще дужче поглибивши дисбаланс у сусп≥льств≥. ≤ хоча це €вище може здаватис€ надм≥ру складним дл€ розум≥нн€, його сл≥д розгл€дати пор€д з ≥ншими негативними факторами, €к-от вичерпуванн€ ресурс≥в, безроб≥тт€ тощо. јгресивне сусп≥льство чинитиме насильство, а масштабн≥ повстанн€ призведуть до вкрай руйн≥вних соц≥альних насл≥дк≥в, €кщо не усв≥домимо першопричини цих виклик≥в.

 

ѕерех≥д

≤де€ поступового переходу в≥д поточноњ модел≥ до ѕ–ќ≈ може ви€витис€ складною дл€ розум≥нн€. ћабуть, спершу необх≥дно замислитис€ про те, куди саме ми збираЇмос€ переходити. ” багатьох аспектах цей перех≥д в≥д економ≥ки, €ка п≥дтримуЇ деф≥цит, до системи пр€мого управл≥нн€ ресурсами й застосуванн€ науки з метою дос€гненн€ пост-деф≥циту, або економ≥ки достатку, щоб задовольнити потреби людства ≥ водночас зберегти ц≥л≥сн≥сть середовища його ≥снуванн€, насправд≥ Ї обранн€м нових ц≥нностей.

¬одночас перех≥д маЇ зумовити створенн€ новоњ структури, €ка пропагуватиме й винагороджуватиме ощадлив≥сть, баланс, соц≥альн≥ внески ≥ повагу до еколог≥њ зам≥сть типових дл€ сучасност≥ егоњзму, конкуренц≥њ, споживацтва й експлуатац≥њ. ƒе-факто ринкову систему не можливо розгл€дати €к соц≥альну, адже њњ суть глибоко антисоц≥альна.

ўо ж до вт≥ленн€ цього переходу на практиц≥, то насправд≥ було б нањвно намагатис€ достеменно передбачити, €к прот≥катимуть ≥ €к≥ насл≥дки матимуть так≥ докор≥нн≥ соц≥альн≥ зм≥ни, особливо зважаючи на те, наск≥льки сильною Ї чинна система. ћи вс≥ щодн€ живемо п≥д тиском ринковоњ психолог≥њ, борючись за власне ≥снуванн€, а отже, наш≥ ц≥нност≥ таки повТ€зан≥ з методами, практиками ≥ св≥тогл€дом, властивими ц≥й модел≥, Ц подобаЇтьс€ нам таке чи н≥.

¬исловлюючись метафорично, можна сказати, що цей тиск системи впливаЇ на Ђсинтаксис думокї, себто формуЇ наше мисленн€. —кладаЇтьс€ враженн€, що мозок кожного з нас поЇднаний ≥з середовищем ≥снуванн€ ≥ цей звТ€зок повс€кчас м≥цн≥шаЇ завд€ки тиску ззовн≥ й нашими вчинками у в≥дпов≥дь на нього. ÷е схоже на те, коли людина опановуЇ €кесь вм≥нн€ ≥ пот≥м уже не замислюЇтьс€ над тим, що саме ≥ €к њй сл≥д робити: вона мовби п≥дсв≥домо виконуЇ вс≥ необх≥дн≥ д≥њ. Ќаприклад, ми часто нав≥ть не усв≥домлюЇмо, що поводимос€ надм≥ру егоњстично, адже вс≥ довкола, здаЇтьс€, робл€ть точн≥с≥нько так само, от ≥ ми сприймаЇмо €к норму.

ќсь чому учасники руху ЂZEITGEISTї переконан≥, що зм≥на ц≥нн≥сних ор≥Їнтир≥в Ї найважлив≥шою передумовою дл€ реал≥зац≥њ переходу. ѕроцес трансформац≥њ значною м≥рою залежить в≥д осв≥ти, а також в≥д створенн€ в≥дпов≥дних умов, що спри€тимуть зм≥цненню нових ц≥нностей. ¬≥дтак вдастьс€ реал≥зувати зм≥ни вищого р≥вн€.

“акож варто зазначити, що, най≥мов≥рн≥ше, Ї два головн≥ способи реал≥зац≥њ переходу, при цьому лог≥ка першого актуальна ≥ дл€ другого. ѕерший сценар≥й передбачаЇ схваленн€ новоњ концепц≥њ пол≥тико-економ≥чними владними структурами й сусп≥льством загалом. ¬≥н вт≥литьс€ у житт€ за умови остаточного вибору людства поступово зд≥йснити цей перех≥д на глобальному р≥вн≥. «в≥сно, г≥рка правда пол€гаЇ в тому, що такий х≥д под≥й не надто реал≥стичний. ≤детьс€ радше про г≥потетичну можлив≥сть, €ка ≥люструЇ зд≥йсненн€ переходу на макрор≥вн≥. «рештою, ц€ г≥потеза частково актуальна дл€ другого сценар≥ю. ¬≥н б≥льш реал≥стичний, оск≥льки допускаЇ, що перех≥д не матиме масштабноњ п≥дтримки громадськост≥ та зд≥йснюватиметьс€ завд€ки актив≥зму й впливу на сусп≥льну думку. ÷е, по сут≥, ≥люстрац≥€ намагань реал≥зувати перех≥д у сучасних умовах, характерними ознаками €ких Ї дисперс≥€ погл€д≥в та оц≥нок, пол≥тична пол€ризац≥€, нетерпим≥сть за расовою, нац≥ональною чи гендерною ознаками, комерц≥йн≥ в≥йни тощо.

Ќасамк≥нець варто зазначити, що багато хто критикуЇ рух ЂZEITGEISTї не через те, що не погоджуЇтьс€ з його концепц≥Їю, а тому, що не у€вл€Ї, €к њњ реал≥зувати. ¬далою аналог≥Їю, €ка могла б бодай частково розв≥€ти сумн≥ви з цього приводу, Ї приклад хворого, що намагаЇтьс€ вил≥куватись. ÷€ людина може нав≥ть не знати, €к≥ препарати чи медична процедура допомогли б њй позбутис€ недуги, проте, оск≥льки њњ життю загрожуЇ небезпека, вона не зупин€тиметьс€ через невизначен≥сть ≥ продовжуватиме шукати д≥Їв≥ л≥ки.

Ѕа б≥льше Ц складн≥сть переходу до ѕ–ќ≈ ≥ збентеженн€, що виникаЇ з цього приводу, не робл€ть процес менш необх≥дним. ѕравда в т≥м, що вс≥ ми живемо на одн≥й планет≥ й в≥дпов≥даЇмо за нењ, а отже, можемо зм≥нити св≥т дуже просто, €кщо знайдемо благодатну основу й п≥дтримуватимемо звТ€зок ≥з нею. “акож важливо зазначити, що €коюсь м≥рою ми повс€кчас перебуваЇмо в процес≥ переходу. ÷е не утоп≥€. ≤ нав≥ть €кщо зум≥Їмо зд≥йснити лише 50% такого переходу, €ким бачимо його в теор≥њ, це часткове дос€гненн€ все одно буде вартим наших зусиль[872].

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 425 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2119 - | 1879 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.