Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—ценар≥й перший: демонтаж системи




—истематичний перех≥д в≥д ринковоњ економ≥ки до ѕ–ќ≈ теоретично може в≥дбуватис€ через поступову Ђсоц≥ал≥зац≥юї основних атрибут≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. ѕо сут≥, ми демонтуватимемо один шар ≥ одразу створюватимемо новий зам≥сть нього ‒ у м≥ру сил дел≥катно. ’оча терм≥н Ђсоц≥ал≥зац≥€ї уже давно став штампом на «аход≥, враховуючи надм≥рне прославл€нн€ ринковоњ економ≥ки й демон≥зац≥ю будь-чого, в≥дм≥нного в≥д нењ, однак в≥н техн≥чно п≥дхожий дл€ застосуванн€ в цьому контекст≥ за умови уникненн€ упереджень. ” ньому в≥н означатиме процес в≥дмови в≥д позиц≥онуванн€ грошей ≥ механ≥зм≥в ринковоњ економ≥ки загалом €к соц≥альних атрибут≥в, а не те, що њх зам≥нить традиц≥йна Ђсоц≥ал≥стичнаї структура в пол≥тичному й економ≥чному аспектах. ¬иробництво та розпод≥л зд≥йснюватиметьс€ за допомогою прогресивних техн≥чних засоб≥в, без використанн€ ц≥нник≥в, що дозволить задовольн€ти потреби сусп≥льства безпосередньо.

як ми вже детально розгл€дали в попередн≥х есе, найважлив≥шими заходами, що уможливл€ть реал≥зац≥ю новоњ соц≥альноњ модел≥ з високими стандартами житт€, Ї л≥беральне використанн€ сучасних технолог≥й ≥ системний п≥дх≥д до орган≥зац≥њ соц≥уму, оснований на стратег≥чн≥й ефективност≥. «важаючи на те, що сучасна модель фактично базуЇтьс€ на техн≥чн≥й неефективност≥ задл€ самозбереженн€, що ефективн≥шою ставала б система, то меншою була б потреба у традиц≥йн≥й прац≥. —аме тому на початку зд≥йсненн€ переходу в≥д ринковоњ економ≥ки до ѕ–ќ≈ сл≥д вжити заходи дл€ в≥дшкодуванн€ ф≥нансових втрат. Ќаприклад, в≥дкоригувати розм≥р зароб≥тних плат дл€ компенсац≥њ втрати робочих м≥сць ≥ скоротити робочий тиждень.

ќсновними соц≥альними атрибутами, €к≥ ми зараз розгл€немо, Ї виробництво њж≥ (a), комунальн≥ послуги (b), створенн€ основних товар≥в (c) ≥ транспорт (d). ÷≥ фрагменти, зв≥сно, синергетично взаЇмод≥ють, що потребуЇ ≥ншого типу техн≥чноњ оц≥нки. ”т≥м, оск≥льки головн≥ атрибути нашого повс€кденн€ фактично п≥дтримують наше загальне здоровТ€ ≥ базов≥ стандарти житт€, то такоњ абстракц≥њ маЇ вистачити дл€ ≥люстрац≥њ в≥дпов≥дноњ концепц≥њ за допомогою простого прикладу. “акож варто зазначити, що детальн≥ше досл≥дженн€ постдеф≥цитних взаЇмозвТ€зк≥в, зазначених у кожному обТЇкт≥, можна знайти в есе Ђѕостдеф≥цитн≥ тенденц≥њ, продуктивн≥сть ≥ ефективн≥стьї.

 

(a) ¬иробництво њж≥:

“ехнолог≥њ високоефективного, автоматизованого виробництва њж≥ можуть стати реальн≥стю вже сьогодн≥, зокрема технолог≥€ вертикального фермерства й так≥ високоеколог≥чн≥ та енергозаощаджувальн≥ методи вирощуванн€ культур, €к г≥дропон≥ка, аквапон≥ка й аеропон≥ка. ѕроцеси опр≥сненн€, наприклад, уможливлюють буд≥вництво потужностей вертикальних ферм уздовж б≥льшост≥ основних берегових л≥н≥й дл€ виробництва такоњ к≥лькост≥ натуральних продукт≥в харчуванн€, €ка задовольнить або нав≥ть перевищить потреби рег≥онального населенн€.

 оротко кажучи, €кби вдалос€ застосувати так≥ прогресивн≥ методи, то стратег≥чн≥ можливост≥ достатку довели б, що немаЇ н≥€коњ потреби у використанн≥ обмежувальноњ грошовоњ вартост≥ основних продовольчих ресурс≥в. Ќав≥ть у межах чинноњ грошовоњ економ≥ки не ≥снуЇ жодноњ виправданоњ техн≥чноњ п≥дстави дл€ того, щоб продуктов≥ магазини не могли постачати т≥ сам≥ продуктов≥ ресурси в≥дпов≥дному рег≥ональному населенню, уникнувши њх продажу. ÷е просто питанн€ впровадженн€ прогресивних автоматизованих систем.

 

(b)  омунальн≥ послуги:

—ьогодн≥ вуглеводна економ≥ка продовжуЇ викликати багато потр€с≥нь не т≥льки через жахлив≥ насл≥дки дл€ еколог≥њ, але й через нев≥дворотний деф≥цит самих ресурс≥в. ≤ хоча дос≥ точатьс€ суперечки щодо Ђп≥ку нафтиї, немаЇ жодного розумного аргументу дл€ спростуванн€ факту, що викопне паливо, по сут≥, ск≥нченне ≥ його спалюванн€ шк≥дливе дл€ довк≥лл€. ¬раховуючи прогресивний потенц≥ал в≥дновлювальних джерел енерг≥њ, таких €к сонце, припливи, в≥тер, геотермальн≥ джерела тощо, €кий можна використати за умови правильного розм≥щенн€ необх≥дноњ техн≥ки, немаЇ причин, щоб будь-хто з нас мусив платити за енерг≥ю, €кби система була спроектована в≥дпов≥дно. «г≥дно з актуальними статистичними даними, використанн€ у чинн≥й систем≥ т≥льки сон€чних батарей, завд€ки €ким надлишок виробленоњ енерг≥њ отримувала б сусп≥льна надлишкова мережа базового навантаженн€, одразу задовольнило б ус≥ тепер≥шн≥ потреби в електроенерг≥њ.

“аку саму стратег≥ю можна було б застосувати в робот≥ комунальних служб, €к≥ займаютьс€ постачанн€м природного газу ≥ води. ƒл€ опалюванн€ й задоволенн€ низки ≥нших потреб житлово-комунального господарства можна використовувати електроенерг≥ю зам≥сть газу. ¬оди, на €ку сьогодн≥ крањни «аходу витрачають незначн≥ ф≥нансов≥ ресурси, можна постачати можна постачати значно б≥льше завд€ки п≥двищенню ≥ндустр≥альноњ ефективност≥ шл€хом зменшенн€ забрудненн€ та п≥дтримки њњ рег≥онального надлишку через стратег≥чне використанн€. “≥ крањни, що потерпають в≥д деф≥циту води, уже багато рок≥в мають техн≥чн≥ можливост≥ розвТ€зати цю проблему завд€ки опр≥сненню ≥ використанню систем очищенн€ €к на локальному, так ≥ на глобальному р≥вн€х. ќднак цьому вкотре перешкоджаЇ брак ф≥нансових ресурс≥в.

 

(c) ¬иробництво основних товар≥в:

—пектр виробництва основних товар≥в довол≥ широкий Ц в≥д базових продукт≥в, €к-от побутов≥ реч≥, од€г ≥ технолог≥њ звТ€зку до спец≥альних ≥нструмент≥в, призначених дл€ виконанн€ особливих завдань, чим можуть бути, наприклад, музичн≥ ≥нструменти й ≥нш≥ товари, на €к≥ попит менший. Ќайкраще м≥ркувати про це у межах Ђспектру попитуї, з одного боку €кого розм≥щен≥ товари повс€кденного вжитку, а з другого Ц спец≥ал≥зован≥ товари, €к≥ Ї певним р≥зновидом Ђрозкош≥ї.

ƒос€гненн€ прогресу в розробц≥ й реал≥зац≥њ технолог≥й автоматизац≥њ, ≥мов≥рно, спри€тиме розширенню к≥лькост≥ вар≥ац≥й виробництва завд€ки революц≥њ у модульн≥й робототехн≥ц≥ та нанотехнолог≥€х. ўоб розгл€нути процес переходу в недалекому майбутньому, ми можемо м≥ркувати про ≥ндустр≥ю у контекст≥, ближчому до вже встановленого. «агалом, операц≥њ кожних галуз≥ або п≥дгалуз≥ промисловост≥ можуть бути навмисно ун≥ф≥кован≥ дл€ дос€гненн€ найвищого р≥вн€ ефективност≥ виробництва, а також найвищого коеф≥ц≥Їнта корисноњ д≥њ з ус≥х можливих. ≤накше кажучи, корпорац≥њ обТЇднаютьс€, базуючись на вид≥ або сектор≥, використовуючи сукупний потенц≥ал дл€ п≥двищенн€ ефективност≥ й зменшенн€ марнотратства. ÷е стане основою дл€ створенн€ повн≥стю синергетичноњ ≥ндустр≥альноњ системи, де на кожному етап≥ застосовуватимуть прогресивн≥ автоматизован≥ процеси дл€ полегшенн€ людськоњ прац≥, а в≥дтак Ц дл€ усуненн€ людей в≥д виробництва, що спри€тиме зб≥льшенню ефективност≥.

—л≥д зауважити, що Ї ймов≥рн≥сть виникненн€ прим≥тивних верс≥й системи сп≥вроб≥тницького проектуванн€, €ку ми вже розгл€дали детально в есе Ђ≤ндустр≥альне управл≥нн€ї. ≤ хоча можуть бути певн≥ обмеженн€, повТ€зан≥ з браком сп≥вроб≥тництва на вищому р≥вн≥, просуванн€ цього процесу все одно призведе до консол≥дац≥њ сусп≥льства й зробить його ст≥йк≥шим.

«верн≥мо увагу на пункт про компенсац≥ю втрат оплачуваних робочих годин. ¬арто зазначити, що втрата обс€г≥в продажу зазвичай призводить до втрати росту, а в≥дтак ≥ робочих м≥сць. ” межах поточноњ модел≥ це €вище, зв≥сно, структурно негативне. ”т≥м, в умовах г≥потетичного переходу зарплати можуть вар≥юватис€ пропорц≥йно до втрати робочих м≥сць та/або в≥дбудетьс€ зм≥на к≥лькост≥ робочих годин на день. ≤накше кажучи, €кщо середньостатистичний робочий день триваЇ 8 годин, при втрат≥ роботи на 50% через застосуванн€ автоматизац≥њ ≥ дос€гненн€ нового р≥вн€ техн≥чноњ ефективност≥ його можна скоротити наполовину ≥ розпод≥лити серед найн€тих прац≥вник≥в, збер≥гши зайн€т≥сть, але зменшивши тривал≥сть.

ѕрипуст≥мо, у р≥зних секторах економ≥ки працюють 1000 людей. ѕоловина з них зазнала технолог≥чного безроб≥тт€, в≥дтак робочий день под≥лили б так, аби кожен працював т≥льки 4 години зам≥сть 8. «нову ж таки, завд€ки безплатним товарам ≥ послугам питанн€ куп≥вельноњ спроможност≥ втратить актуальн≥сть. “ому ≥ йдетьс€ про те, що ур≥занн€ зарплати на 50% безпосередньо компенсують. ¬одночас на макрор≥вн≥ в≥дбуваЇтьс€ л≥кв≥дац≥€ грошовоњ системи. ” раз≥ неспроможност≥ реал≥зувати це можна п≥двищити погодинн≥ ставки зароб≥тноњ плати в тих самих базових пропорц≥€х, компенсуючи середньостатистичну втрату роботи. “еоретично таке скороченн€ годин дл€ вс≥х найн€тих прац≥вник≥в передбачаЇ, що завд€ки новим стандартам вдастьс€ повн≥стю компенсувати вс≥ втрати, зокрема Ц за допомогою безплатних ресурс≥в, що поступово виведе сусп≥льство з ринку прац≥. «нову ж таки, ≥детьс€ про г≥потезу.

(d) “ранспорт:

ўе одним базовим елементом Ї транспорт. ¬иробництво транспортних засоб≥в, €ке значною м≥рою автоматизоване вже сьогодн≥, потребуЇ окремого розгл€ду. ѕроблема пол€гаЇ не в його удосконаленн≥, а в доступ≥, застосуванн≥ й потребах. ÷≥ м≥ркуванн€ можуть ви€витис€ довол≥ складними. якби ми спробували п≥драхувати величезну к≥льк≥сть енерг≥њ та ≥нших ресурс≥в, €к≥ щодн€ витрачаЇмо дл€ поњздок на роботу (значенн€ €коњ довол≥ сумн≥вне в контекст≥ масштабного анал≥зу), то були б вражен≥ загальним р≥внем неефективност≥. «а вин€тком певних фах≥в, сьогодн≥ Ї мало профес≥й, €к≥ передбачають виконанн€ роботи лише у заздалег≥дь визначеному м≥сц≥: це зумовлено потужною силою ≤нтернету ≥ под≥бних до нього способ≥в комун≥кац≥њ. Ќав≥ть дл€ регулюванн€ роботи виробничих потужностей п≥сл€ автоматизац≥њ знадобитьс€ довол≥ незначна к≥льк≥сть людей у конкретних м≥сц€х; керуванн€ б≥льш≥стю процес≥в в≥дбуватиметьс€ дистанц≥йно.

ќтже, внасл≥док стратег≥чного переходу, скасуванн€ 8-годинного робочого дн€ ≥ 5-денного робочого тижн€ традиц≥йн≥ марнотратн≥ поњздки (на роботу додому ≥ навпаки) просто втрат€ть сенс, що призведе до зменшенн€ тиску на багатьох р≥вн€х. «абезпеченн€ людей ус≥ма необх≥дними засобами дл€ виконанн€ б≥знес-функц≥й безпосередньо вдома Ц конструктивна ≥де€, вт≥ленн€ €коњ спри€ло б зменшенню витрат енерг≥њ, р≥вн€ забрудненн€, к≥лькост≥ авар≥й, випадк≥в стресу тощо.

Ѕа б≥льше: у транспортн≥й ≥нфраструктур≥ (а також усюди, де Ї змога) запровад€ть систему сп≥льного користуванн€ транспортом, що частково д≥Ї вже сьогодн≥ (оренда велосипед≥в тощо). «нову ж таки, цей процес маЇ в≥дбуватис€ поступово: р≥зн≥ рег≥они сл≥д реорган≥зовувати так, щоб забезпечити найвищий р≥вень техн≥чноњ ефективност≥ транспорту з ус≥х можливих.

 оротко кажучи, локал≥зац≥€ м≥сц€ роботи ≥ можлив≥сть працювати дистанц≥йно, а також запровадженн€ системи сп≥льного користуванн€ транспортними засобами, зокрема л≥беральним громадським транспортом, не т≥льки зменшать потребу в поњздках, але й глибоко вплинуть на природу транспортноњ ≥нфраструктури, полегшуючи реал≥зац≥ю ѕ–ќ≈, нав≥ть €кщо певн≥ види послуг вимагатимуть оплати гр≥шми.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 405 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1390 - | 1237 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.