Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќптим≥зован≥ стандарти ефективност≥




—тандарти ефективност≥ ‒ це стандарти, €ким конкретний проект маЇ в≥дпов≥дати. “ака оц≥нка обчислюватиметьс€ автоматично, або алгоритм≥чно за допомогою —јѕ–-програмуванн€. ÷е також можна розгл€дати €к процес ф≥льтрац≥њ.

 

 

 оротко кажучи, будь-€кий запропонований проект у цифровому вигл€д≥ проходитиме через ф≥льтр сер≥њ протокол≥в ст≥йкост≥ й ефективност≥, €кий визначаЇ не лише стан на€вних ресурс≥в, але й поточну продуктивн≥сть ус≥Їњ промисловоњ системи.

 

÷е включатиме так≥ Ђстандарти ефективност≥ї[795]:

a) стратег≥чно максим≥зований терм≥н служби;

b) стратег≥чно максим≥зована адаптивн≥сть;

c) стратег≥чна стандартизац≥€ видових компонент≥в;

d) стратег≥чно ≥нтегрована спри€тлив≥сть до переробки;

e) стратег≥чна спри€тлив≥сть дл€ автоматизац≥њ прац≥.

 

«ображенн€ 4. —имвол≥чне вираженн€ лог≥ки дл€ функц≥њ Ђоптим≥зованоњ ефективност≥ проектуї

 

¬≥дпов≥дно до зображенн€ 4, ефективн≥сть проекту Ї одним ≥з головних чинник≥в, €к≥ можуть впливати на загальну ефективн≥сть процес≥в виробництва й розпод≥лу. “ака ефективн≥сть проекту залежить в≥д к≥лькох ключових фактор≥в, €к≥ можна назвати поточними стандартами ефективност≥ . ≤ндекс Ђ≥ї тут в≥дпов≥даЇ певному особливому стандарту. ƒл€ кращого розум≥нн€ кожен стандарт загалом розгл€датиметьс€ так, €к продемонстровано нижче, у де€ких випадках б≥льш детально, в≥дпов≥дно до повТ€заноњ з ним символ≥чноњ лог≥ки.

a) Ђ—тратег≥чно максим≥зований терм≥н службиї означаЇ те, що товар сл≥д створювати м≥цним ≥ довгов≥чним в експлуатац≥њ в≥дпов≥дно до вказаних характеристик. ¬икористовуван≥ матер≥али (зокрема й можлив≥ зам≥нники, що в≥д≥бран≥ на основ≥ пор≥вн€нь р≥вн≥в деф≥циту та ≥нших фактор≥в) прораховували б у динам≥чному режим≥ або ж автоматично завд€ки систем≥ проектуванн€, щоб вони €кнайкраще в≥дпов≥дали стандарту оптим≥зованого терм≥ну служби.

ћаксим≥зац≥€ терм≥ну служби . “аку максим≥зац≥ю терм≥ну служби можна розгл€дати €к питанн€ локальноњ оптим≥зац≥њ. ѓњ можна проанал≥зувати шл€хом представленн€ фактор≥в , €к≥ впливають на нењ, де Ї певними оптимальними зм≥нними цих фактор≥в.

 

 

b) Ђ—тратег≥чно максим≥зована адаптивн≥стьї означаЇ, що буде запроваджений найвищий стан гнучкост≥ дл€ зам≥щенн€ складових частин. якщо складова частина товару стаЇ дефектною або застар≥лою, дизайн забезпечуЇ легку зам≥ну потр≥бного компонента, максим≥зуючи терм≥н експлуатац≥њ й усуваючи потребу повн≥стю зам≥нити продукт.

c) Ђ—тратег≥чна стандартизац≥€ видових компонент≥вї

 

означаЇ, що вс≥ нов≥ проекти або узгоджуютьс€, або зам≥нюють компоненти, €к≥ вже використовуютьс€ чи застар≥ли через брак в≥дносноњ ефективност≥. “акою лог≥кою варто керуватис€ не лише щодо конкретного продукту, але й до всього товарного типу, де це Ї можливим.

 

 

ћетою Ї м≥н≥м≥зац≥€ загального числа видових компонент≥в . ≤накше кажучи, стандартизац≥€ процесу дасть можлив≥сть м≥н≥м≥зувати число .

d) Ђ—при€тлив≥сть до переробкиї означаЇ, що кожен проект маЇ узгоджуватис€ ≥з поточним станом регенеративних можливостей. ќстаточне пошкодженн€ будь-€кого товару сл≥д передбачити на початковому етап≥ проектуванн€ ≥ врахувати найб≥льш оптим≥зованим чином.

e) Ђ—тратег≥чна спри€тлив≥сть дл€ автоматизац≥њ прац≥ї означаЇ, що беруть до уваги ≥ поточний стан оптим≥зованого автоматизованого виробництва, намагаючись так удосконалити дизайн, щоб в≥н €кнайкраще спри€в виробництву з €комога меншими величинами складност≥, людськоњ прац≥ або мон≥торингу. «нову ж таки, ми намагаЇмос€ спростити спос≥б використанн€ матер≥ал≥в ≥ засоб≥в виробництва так, щоб була змога виробл€ти максимальну к≥льк≥сть товар≥в ≥з найменшою вар≥ац≥Їю матер≥ал≥в ≥ виробничого обладнанн€.

÷е можна позначити €к людську працю та автоматизовану працю . ћета ‒ м≥н≥м≥зувати людську участь у виробничому процес≥. ÷е можна зобразити так:

 

 

¬икористовуючи це р≥вн€нн€, ми також можемо зазначити прост≥ш≥ умови:

 

 

де ‒ це фактори, що впливають та людську й автоматизовану працю. ќтже, ≥з зображенн€ 4 очевидно, що функц≥ю Ђоптим≥зованоњ ефективност≥ проектуї можна описати за допомогою функц≥њ , де ‒ терм≥н служби, ‒ адаптивн≥сть, ‒ спри€тлив≥сть до переробки, ‒ м≥н≥мальна к≥льк≥сть видових компонент≥в ≥ ‒ людська прац€.

 

≤ндустр≥альна мережа

≤ндустр≥альна мережа стосуЇтьс€ основноњ мереж≥ ф≥зичних виробничих потужностей, що напр€му повТ€зан≥ ≥з системою проектуванн€ та базою даних, €к≥ ми розгл€дали вище. —истема поЇднуЇ сервери, виробнич≥ потужност≥, потужност≥ розпод≥лу й потужност≥ переробки (зображенн€ 5).

 

«ображенн€ 5. ƒопом≥жне в≥зуальне зображенн€ ≥ндустр≥альноњ мереж≥

 

—ервери проектуванн€

÷≥ компТютерн≥ сервери забезпечують використанн€ дизайнерськоњ бази даних проектантами ≥ споживачами, водночас пост≥йно оновлюючись в≥дпов≥дними ф≥зичними даними дл€ того, щоб стаб≥л≥зувати й оптим≥зувати процес створенн€ продукту.

як ми вже зазначали, ≤—ѕ (або ≥нтерфейс сп≥вроб≥тницького проектуванн€) ‒ це програма з в≥дкритим вих≥дним кодом, €ка полегшуЇ колективне проектуванн€ за допомогою ≈ќћ, пропускаючи кожен крок через ф≥льтри ефективност≥ й ст≥йкост≥ (див. зображенн€ 4), що забезпечують оптим≥зоване проектуванн€. ÷≥ проекти тестуютьс€ у реальному час≥ в цифров≥й форм≥, ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в товар ≥снуватиме в будь-€кому стан≥ в режим≥ он-лайн, щоб ≥нш≥ за потреби могли його отримати або скористатис€ ним €к базовою моделлю дл€ вт≥ленн€ нових ≥дей.

 

¬иробнич≥ потужност≥

÷≥ структури полегшують реал≥зац≥ю конкретного проекту. ¬они еволюц≥онуватимуть €к автоматизован≥ фабрики, що можуть виробл€ти все б≥льше й б≥льше з≥ щоразу меншоњ к≥лькост≥ вих≥дних матер≥ал≥в та меншою машинною конф≥гурац≥Їю. «нову ж таки, €кщо буде зац≥кавлен≥сть у св≥домому подоланн≥ непотр≥бноњ складност≥ проекту, то ми можемо зб≥льшити ефективн≥сть, пост≥йно зменшуючи еколог≥чн≥ насл≥дки виробництва й к≥льк≥сть ресурс≥в, необх≥дних дл€ виконанн€ завданн€, водночас максим≥зуючи потенц≥ал створенн€ достатку.

 ≥льк≥сть виробничих потужностей, гомогенних чи гетерогенних, стратег≥чно розпод≥л€тимуть на основ≥ топограф≥чних в≥домостей, ірунтуючись на статистичному анал≥з≥ населенн€, н≥чим не в≥др≥зн€ючись в≥д того, €к сьогодн≥ продуктов≥ магазини намагаютьс€ скоротити шл€х до потенц≥йних покупц≥в. ” цьому й пол€гаЇ Ђстратег≥€ близькост≥ї, €ку ми ще розгл€немо докладн≥ше в цьому есе.

ѕотужност≥ розпод≥лу

–озпод≥л можна зд≥йснити безпосередньо з виробничих потужностей, зазвичай у випадку виготовленн€ товару на замовленн€ чи одноразового виробництва продукц≥њ дл€ звичайного використанн€, або над≥слати до пункту розпод≥лу (сховище) дл€ публ≥чного доступу, ірунтуючись на ≥нтересах рег≥онального попиту.

ƒе€к≥ товари б≥льше п≥дходитимуть дл€ задоволенн€ незначного попиту в умовах виробництва на замовленн€, а де€к≥ н≥. ѓжа ‒ найкращий приклад товару, на €кий завше буде великий попит, тод≥ €к персонально виготовлений предмет ≥нтерТЇру надходив би пр€мо з виробничих потужностей п≥сл€ його створенн€.

¬арто ще раз наголосити: незалежно в≥д того, потрапить товар до сховища чи буде над≥сланий замовнику, усе в≥дбуваЇтьс€ в межах Ђсистеми доступуї. ≤накше кажучи, власник товару, виготовленого дл€ масового використанн€ або на замовленн€, будь-коли може повернути р≥ч дл€ переробки чи повторного збер≥ганн€.

 

ѕотужност≥ переробки

ѕотужност≥ переробки, ≥мов≥рно, ≥снуватимуть €к частина виробничих потужностей, надаючи доступ до тих елемент≥в товар≥в, €к≥ повернули дл€ оновленн€ чи переробки. ” протокол≥ проектуванн€ вказано: ус≥ товари сл≥д заздалег≥дь оптим≥зувати таким чином, щоб вони були Ђспри€тлив≥ до переробкиї. ћета Ц економ≥ка, у €к≥й вдастьс€ уникнути в≥дход≥в. Ќе важливо, ≥детьс€ про телефон, диван, компТютер, куртку чи книжку Ц усе повертаЇтьс€ до потужностей переробки, що, ц≥лком ≥мов≥рно, стануть точкою в≥дл≥ку ≥ матимуть ус≥ необх≥дн≥ ресурси дл€ переробки будь-чого у м≥ру сил.

«в≥сно, у раз≥ необх≥дност≥ р≥ч можна повернути в ≥нше м≥сце; ≥нтегроване ≥ стандартизоване виробництво та центри переробки, €к≥ створюватимуть €к ц≥л≥сну систему, зможуть оптимально опрацьовувати повернут≥ товари, що сьогодн≥ ще не вт≥лено у житт€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 335 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1904 - | 1815 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.