Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иробництво ≥ доступ до продукт≥в




” трьох попередн≥х п≥дрозд≥лах було вз€то до уваги на€вн≥ усто€н≥ методи щодо людського потенц≥алу дос€гненн€ достатку[700] в кожн≥й окрем≥й област≥, п≥дх≥д до цього п≥дрозд≥лу буде неодм≥нно в≥др≥зн€тис€.

ѕроблема при створенн≥ бази дл€ екстрапол€ц≥њ загального матер≥ального достатку таким же самим чином, беручи до уваги загальн≥ сировинн≥ матер≥али, пол€гаЇ в тому, що р≥вень промисловоњ рев≥з≥њ, €ка потр≥бна дл€ того, щоби побачити високий р≥вень ефективност≥, €кий ми шукаЇмо, радикально в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д сучасних традиц≥йних практик. “обто, ми не можемо остаточно зробити екстрапол€ц≥ю таким же самим чином, використовуючи створен≥, одиничн≥ процеси або категор≥альн≥ технолог≥њ, щоби зробити такий висновок про р≥вень можливоњ продуктивност≥ загалом.

÷е в≥дбуваЇтьс€ через те, що справжн≥й механ≥зм ефективност≥, €кий створюЇ достаток, криЇтьс€ у великомасштабн≥й системн≥й ор≥Їнтац≥њ, коли беретьс€ до уваги синерг≥€, €ка перебуваЇ пом≥ж законами ст≥йкост≥, що Ї характерними дл€ природного св≥ту та р≥вень ефективност≥ впроваджений у межах вс≥Їњ соц≥альноњ д≥€льност≥.

Ќаприклад, сьогодн≥ у св≥т≥ ≥снуЇ понад м≥ль€рд автомоб≥л≥в[701]. « вузькоњ точки зору, ≥де€ Ђдостаткуї автомоб≥л≥в, можливо, означала б, основуючись на сьогодн≥шн≥х рамках мисленн€ ор≥Їнтованих на майно, що кожна людина на планет≥ повинна волод≥ти приватним автомоб≥лем. ѕрост≥ше кажучи, це Ї неправильним погл€дом ≥ результатом створених умов в≥дсутност≥ синерг≥њ, що Ї звичайним при посиленн≥ ринковою системою власност≥ €к ц≥нност≥. « погл€ду ефективност≥ та ст≥йкост≥, це Ї надзвичайним марнотратством Ц використовувати один автомоб≥ль на одну особу, беручи до уваги той факт, що ц€ особа насправд≥ њздить на автомоб≥л≥ в середньому лише близько 5% часу. ¬ ≥ншому випадку, автомоб≥ль стоњть на парковц≥, при дороз≥ ≥ так дал≥.

” Ћос-јнджелес≥ ( ал≥форн≥€) на 2009 р≥к використовувалос€ близько 1 977 803 автомоб≥л≥в[702]. ¬ абстракц≥њ, основуючись на цьому середньому час≥ використанн€, €кий складаЇ 5%, насправд≥ потр≥бно було б лише 98 890 автомоб≥л≥в дл€ того, щоб задовольнити потреби у транспорт≥ в≥дпов≥дно до поточного р≥вн€ попиту на них, €кщо припустити застосуванн€ системи сп≥льного користуванн€. ≤накше кажучи, потр≥бно було б лише 98 890 автомоб≥л≥в, щоб задовольнити потреби у перевезенн≥ дл€ 1 977 803 людей.

ќкр≥м того, €к аргумент можна також сказати, що враховуючи вс≥ ≥нш≥ види громадського транспорту, €к≥ ≥гноруютьс€ та загальну к≥льк≥сть населенн€ Ћос-јнджелеса (3,9 м≥льйон≥в людей)[703], €кому потр≥бно бути моб≥льними 5% на м≥с€ць, в абстракц≥њ, потр≥бно було б лише 195 000 автомоб≥л≥в, щоб задовольнити середн≥й час користуванн€ транспортом дл€ 3,9 м≥льйон≥в людей.

“ак само в —получених Ўтатах у 2008 роц≥, було зареЇстровано 236,4 м≥льйон≥в транспортних засоб≥в споживач≥в, €к≥ перебувають у використанн≥. ѕри к≥лькост≥ населенн€ —Ўј, €ка складаЇ 313 м≥льйон≥в, використовуючи знову ж таки статистичн≥ дан≥ в 5% використанн€, потр≥бно було б 15,6 м≥льйон≥в автомоб≥л≥в, щоб задовольнити попит на використанн€ транспорту. ¬ теор≥њ, таке зменшенн€ обс€гу виробництва автомоб≥л≥в дл€ задоволенн€ потреб вс≥х американц≥в складаЇ 83% (зб≥льшенн€ у використанн≥ чи доступ≥ складаЇ 32,4%, базуючись на загальн≥й к≥лькост≥ населенн€).

«в≥сно, зауважте, будь ласка, що тут Ї усв≥домленн€, що така екстрапол€ц≥€ проводитьс€ лише дл€ припущень, оск≥льки очевидним Ї те, що в реальному житт≥ багато ≥нших складних фактор≥в вступають в д≥ю, що значною м≥рою скорегувало би це р≥вн€нн€. ќсновна задача тут Ц це дати читачев≥ можлив≥сть в≥дчути синерг≥ю. ¬арто в≥дм≥тити те, що зазначене посиленн€ в ефективност≥, при €кому, по сут≥, потр≥бно менше автомоб≥л≥в дл€ задоволенн€ потреб у транспорт≥ значно б≥льшоњ к≥лькост≥ людей, завд€ки системн≥й, синерг≥чн≥й переор≥Їнтац≥њ (в цьому випадку, Ц систем≥ Ђсп≥льного користуванн€ї автомоб≥л€ми).

«нову ж таки, тут не згадуЇтьс€ потреба у вдосконаленн≥ м≥ського або громадського транспорту, так само €к ≥ важлив≥сть в≥дпов≥дного проектуванн€ автомоб≥л≥в[704]. ¬ основ≥ ц≥Їњ проблеми насправд≥ лежить питанн€ самого Ђтранспортуванн€ї, причина, чому люди потребують такоњ моб≥льност≥ ≥ €ким чином проектуЇтьс€ навколишнЇ середовище дл€ того, щоб задовольнити (або знехтувати) так≥ потреби. ÷е Ї величезною, динам≥чною темою, €ку варто розгл€нути.

“акож, з цього моменту потр≥бно зазначити, що неважливо, €ка реальна чи припустима ефективн≥сть може ≥снувати в реальному житт≥, мета пошуку постдеф≥циту, €к засобу зменшити людськ≥ стражданн€ та €к методу адаптувати по-справжньому ефективн≥, а отже, ст≥йк≥ практики Ї безперечно критичною точкою фокусуванн€ дл€ зростаючого сусп≥льства. ÷≥лком можна стверджувати, що лише порочне сусп≥льство навмисно б вибрало залишатис€ з системою, €ка усв≥домлено збер≥гаЇ деф≥цит заради прибутку та обер≥ганн€ ≥стебл≥шменту, коли ≥нтелектуально очевидним Ї те, що так≥ умови б≥льше не Ї необх≥дними, а отже будь-€к≥ результати повТ€зан≥ з людськими стражданн€ми б≥льше також не Ї необх≥дними.

як вже обговорювалос€ ран≥ше, ринкова економ≥ка Ї не просто реакц≥Їю на св≥тогл€д, оснований на деф≥цит≥, вона також Ї його обер≥гачем. –инок структурно вимагаЇ високого р≥вн€ деф≥циту, оск≥льки сусп≥льство сфокусоване на достатку поступово б означало зменшенн€ роботи заради прибутку, зменшенн€ обс€гу продажу та зменшенн€ прибуток в ц≥лому. якщо би сусп≥льство прокинулос€ завтра у св≥т≥, де 50% ринку робочоњ сили було би автоматизованим ≥ де вс€ њжа, енерг≥€ та базов≥ товари могли би бути доступними без ц≥нника, завд€ки зб≥льшен≥й ефективност≥, немаЇ необх≥дност≥ казати, що ринок прац≥ та грошова економ≥ка, €кою ми њњ знаЇмо, загинула б.

«м≥на ц≥нностей

ƒл€ того, щоб мислити в≥дпов≥дним чином про стан виробничих потужностей задл€ виробництва на сьогодн≥ товар≥в п≥дтримки життЇд≥€льност≥ та стандартних товар≥в дл€ покращенн€ €кост≥ житт€, нам потр≥бно спочатку рац≥онально в≥докремити людськ≥ потреби в≥д людських бажань, де задоволенн€ потреб перебуваЇ у вищому пр≥оритет≥.

“аке в≥докремленн€ може здаватис€ н≥бито суперечливим р≥шенн€м дл€ багатьох, у св≥т≥, де на сьогодн≥ 1% населенн€ волод≥Ї 46% вс≥х багатств[705]; у св≥т≥, де близько 1 м≥ль€рда людей не отримуЇ базового харчуванн€[706]; у св≥т≥, де 1,1 м≥ль€рда людей живуть без доступу до чистоњ питноњ води та 2,6 м≥ль€рд≥в людей в≥дчувають нестачу достатнього р≥вн€ сан≥тар≥њ[707]; у св≥т≥, де 100 м≥льйон≥в людей не мають житла[708]; у св≥т≥, де 3 м≥ль€рди людей живуть на менш н≥ж $2,50 на день[709] та в св≥т≥, де 1,2 м≥ль€рди людей не мають нав≥ть електроенерг≥њ[710] Ц мабуть, ми повинн≥ розгл€нути наш≥ пр≥оритети €к глобальноњ цив≥л≥зац≥њ в≥дносно реальноњ п≥дтримки того, що ми могли б назвати Ђцив≥л≥зац≥Їюї. ѕравда пол€гаЇ в тому, що такий пр≥оритет не Ї простим поетичним жестом; це Ц вимога охорони здоровТ€[711].

ѕроцес ф≥зичноњ та психолог≥чноњ еволюц≥њ створив людськ≥ потреби. Ќезадоволенн€ цих практично емп≥ричних потреб призводить до дестаб≥л≥зуючого спектру ф≥зичних, псих≥чних та соц≥альних розлад≥в. Ћюдськ≥ бажанн€, з ≥ншого боку, Ї культурним про€вом, €кий зазнав величезних, субТЇктивних зм≥н з плином часу, про€вл€ючи насправд≥ щось на зразок дов≥льноњ природи. «араз ми не намагаЇмос€ сказати, що нервов≥ зТЇднанн€ не можуть про€вл€тис€ в бажанн€х наст≥льки сильно, що вони починають в≥д≥гравати роль потреб емоц≥йно. ќднак, це все ще головним чином залишаЇтьс€ культурною обумовлен≥стю.

Ќа жаль, знову ж таки, ринок не в≥докремлюЇ потреби в≥д бажань в своњй базов≥й психолог≥њ, через що ≥ в≥дбуваЇтьс€ неск≥нченне поширенн€ аргумент≥в деф≥циту на захист ≥снуванн€ ринку, а отже ≥ запропонованоњ потреби мати сусп≥льство конкурент≥в, основане на торг≥вл≥, незалежно в≥д р≥вн€ достатку, €кий може бути дос€гнутий. ÷е ймов≥рно ≥ створило, по сут≥, певний тип неврозу, де вважаЇтьс€, що люди мають Ђнеск≥нченн≥ бажанн€ї, а бажанн€ мати Ђвсе б≥льше й б≥льшеї Ї чеснотою або нав≥ть двигуном самого людського прогресу.

«в≥сно, Ђнеск≥нченн≥ можливост≥ї ц≥лком Ї реальн≥стю в багатьох аспектах, оск≥льки сусп≥льство не може передбачити, €к≥ технолог≥њ будуть з роками реал≥зовуватис€ в подальшому з≥ зм≥ною фактор≥в впливу та вподобань. ѕроте, неск≥нченн≥ можливост≥ означають бути уразливим та креативним у той же час залишаючись стратег≥чним та розумним в план≥ управл≥нн€ та використанн€ ресурс≥в. ÷е не одне й теж саме, що неск≥нченн≥ бажанн€, де людина розгл€даЇтьс€ у €кост≥ ненажерливоњ та непереб≥рливоњ.

“ому, частиною ц≥Їњ зм≥ни ц≥нностей Ї Ђне спричин€тиї соц≥олог≥чну шкоду, €ка реал≥зуЇтьс€ через психолог≥ю, що властива життю основаному на ринку. ¬≥дносно високий стандарт житт€ може бути дос€гнутий дл€ вс≥х людей, частково припускаючи базову в≥дпов≥дальну зм≥ну ц≥нностей в≥дход€чи в≥д наших шк≥дливих моделей марнотратного, легковажного привласненн€. ¬ажливо повторно наголосити на тому, що матер≥ал≥зм, €кий ми €к сусп≥льство сьогодн≥ переносимо Ї пр€мою реакц≥Їю на економ≥чну потребу п≥дтримувати об≥г грошей наск≥льки це можливо. –оль б≥знесу, €ким ми його знаЇмо, пол€гаЇ або в обслуговуванн≥ на€вних бажань та потреб людей, або в тому, щоби њх винаходити, спод≥ваючись, що люди на це погод€тьс€, створюючи новий попит.

Ќовий Ђпристр≥йї, €кий виходить на ринок Ї лише наст≥льки життЇздатним наск≥льки ≥снуЇ ≥нтерес ≥нших придбати його, а використанн€ реклами та маркетингу маЇ значний вплив на створенн≥ культури, €ка розгл€даЇ власн≥сть та привласненн€ €к ознаку соц≥ального статусу[712].÷е спри€Ї необх≥дност≥ п≥дтримувати високий р≥вень споживацтва в д≥њ оск≥льки ¬¬ѕ та зайн€т≥сть напр€му повТ€зан≥ з таким тиском. «нову ж таки, що менший ≥нтерес ≥снуЇ у споживанн≥, то менше економ≥чне зростанн€, а отже Ц менший попит на роботу. ÷е спов≥льн€Ї на€вний стан ринковоњ економ≥ки та створюЇ систематичн≥ втрати добробуту дл€ багатьох.

ћожна ц≥лком стверджувати, що культура, €ка вир≥шила, мовл€в, привласненн€ та розширенн€ Ї шл€хом прогресу та усп≥ху, просуваючи пост≥йне споживанн€ та на вигл€д неск≥нченне Ђеконом≥чне зростанн€ї в к≥нцевому випадку потрапить в обмеженн€ ст≥йкост≥ на обмежен≥й планет≥[713]. ѕростою мовою, ц€ тенденц≥€ Ї одним ≥з розлад≥в.

—оц≥альний усп≥х та прогрес може означати лише в≥днаходженн€ балансу з середовищем нашого проживанн€ та ≥ншими людьми, €к≥ под≥л€ють це середовище. Ќа жаль, вс≥ передумови ринковоњ системи суперечать ц≥й ст≥йк≥й ц≥нност≥, оск≥льки механ≥зм економ≥чного розвитку не винагороджуЇ збереженн€ та зменшенн€ споживанн€ в пр€мому сенс≥. ≤накше кажучи, ринок Ї структурним п≥дходом основаним на деф≥цит≥, що, €к це не парадоксально, прагне п≥двищити р≥вень споживанн€ дл€ того, щоби працювати Ђефективної.

ќтже, анал≥з нашоњ матер≥альноњ продуктивноњ здатност≥ привести сусп≥льн≥ блага до Ђпостдеф≥цитногої достатку, €кий перевищуЇ потреби вс≥х людей на «емл≥ не може обговорюватис€ без розум≥нн€ необх≥дних, ор≥Їнтованих на ст≥йк≥сть рев≥з≥й, €к≥ в той же час значною м≥рою зменшать наш еколог≥чний в≥дбиток в≥д використанн€ ресурс≥в.

якщо коротко, то новий п≥дх≥д в промисловому дизайн≥ означаЇ навмисне зб≥льшенн€ продуктивност≥, на одиницю, в план≥ того, €к ми використовуЇмо наш≥ ресурси, завжди намагаючись рухатис€ в напр€м≥ Ђробити б≥льше з меншогої. як вже зазначалос€, в межах ц≥Їњ лог≥ки буде в≥дбуватис€ послабленн€ Ђтискуї в≥дпов≥дно до п≥двищеноњ ст≥йкост≥ та б≥льш спрощеного й ефективного виробництва.

 

ѕ≥дсилювач≥ ефективност≥

ћи будемо називати це Ђп≥дсилювачами ефективност≥ї ≥ наступний список представл€Ї приклади необх≥дних структурних економ≥чних та соц≥альних зм≥н, €к≥ допоможуть дос€гнути ц≥Їњ оптим≥зованоњ ефективност≥.

 

1) ”суванн€ тиску зайн€тост≥ заради доходу або Ђзароб≥тку на житт€ї.

” ринков≥й модел≥, кожен структурно змушений бути зайн€тим у певн≥й форм≥ торг≥вл≥ заради виживанн€. ÷е або прац€ заради зарплати, або створенн€ продукту, €кий пот≥м поширюЇтьс€ заради прибутку[714]. ¬одночас, цей загальний тиск часто навТ€зуЇтьс€ €к спонукальний механ≥зм задл€ соц≥ального Ђпрогресуї, а насправд≥ в≥н значною м≥рою зменшуЇ загальну ефективн≥сть, так само €к ≥ креативн≥сть та ≥нновац≥йн≥сть. ÷е створюЇ спектр марнуванн€ ресурс≥в та часу через ≥нтерес у створенн≥ прибутку та тиск на виробництво, часто при в≥дсутност≥ на€вного попиту.

Ќам≥р та потреба робити Ђщосьї дл€ того, щоб отримати дох≥д задл€ виживанн€ наполегливо продовжують ≥снувати, незважаючи на обставини, при €ких сусп≥льству не обовТ€зково, щоб кожен брав участь у економ≥чному процес≥. ” ѕ–ќ≈, ≥де€, що вс≥ повинн≥ щось виробл€ти чи продавати розгл€даЇтьс€ €к контрпродуктивна, враховуючи тенденц≥њ ефемеризац≥њ та сьогодн≥шню потребу в ор≥Їнтац≥њ сусп≥льства на ст≥йк≥сть.

 

2) ”суненн€ ор≥Їнтац≥њ продукц≥њ на соц≥альн≥ класи

—оц≥альна стратиф≥кац≥€, €ка Ї природним насл≥дком ринкового кап≥тал≥зму, створюЇ потребу виготовл€ти спектр €костей дл€ певного виду товару[715]. ÷ей спектр не базуЇтьс€ на вар≥ац≥њ використанн€ або волод≥нн€ товаром в≥дпов≥дно до персональних потреб та ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в. –адше, кожен стандарт €кост≥ призначений дл€ його куп≥вл≥ (або дл€ того, щоб бути Ђдоступнимї) в≥дпов≥дним класом доход≥в.

÷е створюЇ погану €к≥сть товар≥в дл€ того, щоб задовольнити вимоги доступност≥ дл€ споживач≥в з низьким р≥внем доход≥в, а отже, створюЇ непотр≥бне марнуванн€. ¬ ц≥й стратег≥чно нов≥й ст≥йк≥й модел≥, товар не створюЇтьс€ дл€ того, щоб бути Ђдешевимї за в≥дносними стандартами просто дл€ того, щоби в≥н п≥дходив нижчим класам демограф≥чних куп≥вельних моделей. ¬ ѕ–ќ≈ не ≥снуЇ нижчих демограф≥чних клас≥в.

 

3) ”суненн€ неефективност≥, €ка характерна конкурентним практикам.

 онкуренц≥€ м≥ж б≥знесами породжуЇ чотири базов≥ форми непотр≥бноњ неефективност≥, а це, своЇю чергою, про€вл€Їтьс€ €к марнотратство:

(a) ѕатентована несум≥сн≥сть спор≥днених компонент≥в товар≥в (в≥дсутн≥сть стандартизац≥њ)

(b) ћарнотратна р≥зноман≥тн≥сть товар≥в однаковоњ категор≥њ, що випускаЇтьс€ конкуруючими п≥дприЇмствами

(c) Ќавмисне послабленн€ товару задл€ посиленн€ обороту (заплановане застар≥ванн€)

(d) ’арактерн≥ недол≥ки товару через пошук ефективност≥ витрат (внутр≥шнЇ застар≥ванн€)

ўо стосуЇтьс€ пункту (a), то в ст≥йк≥й економ≥ц≥ буде ≥снувати ун≥версальна стандартизац≥€ вс≥х спор≥днених категор≥альних компонент≥в там, де це Ї можливим. ¬ 1801 роц≥, чолов≥к на ≥мТ€ ≈л≥ ¬≥тн≥ був, можливо, першим, хто застосував стандартизац≥ю практичним чином. ¬≥н виробл€в мушкети ≥ в т≥ часи не було можливост≥ зам≥н€ти частини р≥зних мушкет≥в, нав≥ть незважаючи на те, що вони були однаковими в загальному дизайн≥. якщо €кась частина мушкета ламалас€, вс€ рушниц€ ставала непотр≥бною. ¬≥тн≥ розробив ≥нструменти, ≥ з 1801 року вс≥ частини були повн≥стю взаЇмозам≥нними.

’оча сьогодн≥ б≥льш≥сть вважаЇ цю ≥дею здорового глузду продуктивною серед глобальноњ промисловоњ сп≥льноти, ув≥ков≥ченн€ патентованих деталей компан≥€ми, €к≥ хочуть, щоби споживач докупл€в будь-€к≥ необх≥дн≥ детал≥ напр€му в≥д них, ≥гноруючи можлив≥сть сум≥сност≥ з ≥ншими виробниками, створюЇ не лише велике марнотратство, але й також велик≥ незручност≥.

“ак само, що стосуЇтьс€ пункту (b), в сучасн≥й модел≥ пост≥йно породжуЇтьс€ марнотратна р≥зноман≥тн≥сть категор≥альних товар≥в, що створюЇтьс€ конкуруючими п≥дприЇмствами. ¬одночас, €к це Ї менш очевидним дл€ багатьох, загальна конкурентна природа ринку продовжуЇ утримувати нов≥ ≥дењ невидимими в≥д конкурент≥в впродовж њх розвитку. ѕот≥м товар, €кий ймов≥рно маЇ певн≥ загальн≥ покращенн€ в≥дпов≥дних характеристик, виробл€Їтьс€ дл€ куп≥вл≥. як т≥льки ц€ характеристика потрапл€Ї на ринок, пот≥м п≥знаЇтьс€ та оц≥нюЇтьс€ конкуруючими п≥дприЇмствами ≥ гонка подальших покращень рухаЇтьс€ дал≥, назад-вперед.

Ѕагато хто стверджуЇ, що ц€ Ђтворча в≥йнаї Ї руш≥йною силою розвитку та ≥нновац≥й в≥дпов≥дного продукту або результату, однак, негативним та непотр≥бним насл≥дком Ї швидке, марнотратне ф≥зичне застар≥ванн€, характерне дл€ кожного Ђциклуї виробництва. ≤накше кажучи, €кщо одн≥Їю компан≥Їю були дос€гнут≥ покращенн€ видатноњ характеристики ст≥льникового телефону, ≥нша компан≥€ на етап≥ основного рел≥зу, €ка вже почала масове виробництво своЇњ верс≥њ телефону без цього удосконаленн€, негайно створюЇ стан застар≥ванн€, результатом чого Ї менш оптим≥зован≥ продукти, чому можна було б запоб≥гти €кби виробники працювали разом, €к одне промислове ц≥ле зам≥сть того, щоб приховувати прогрес та конкурувати.

“ак само суперечливим Ї те, що лише через ц≥ну та модел≥ споживчого ≥нтересу можна дос€гнути визначенн€ того, що маЇ Ђпопитї, а що н≥. јдже правда пол€гаЇ в тому, що можна дос€гнути б≥льш швидкоњ комун≥кац≥њ м≥ж механ≥змом розробки та споживачами[716]. ÷е Ї шл€х об≥йти техн≥ку схваленн€ чи в≥дкиданн€ через Ђц≥ну-попитї, що Ї також марнотратним, оск≥льки це в багатьох випадках вимагаЇ по€ву виробництва до повного розум≥нн€ справжнього попиту.

«рештою, глобально взаЇмоповТ€зана система проектуванн€ та виробництва ор≥Їнтована не на конкуренц≥ю, у €к≥й дан≥ знаход€тьс€ у сп≥льному користуванн≥, з часом спри€ла би можливост≥ передбачати покращенн€ компонентних характеристик. ÷е означаЇ, що ≥ндустр≥€ змогла б зрозум≥ти, €к≥ зм≥ни оч≥куютьс€, базуючись на прогресивних тенденц≥€х та проектувати б≥льш ефективно в оч≥куванн≥ цих прийдешн≥х зм≥н.

ўо стосуЇтьс€ пункту (с) або того, що називаЇтьс€ Ђзаплановане застар≥ванн€ї, то ≥нтерес у тому, щоби продукт ламавс€ або був менш оптим≥зованим, аби мотивувати повторну покупку того ж базового товару. ѕрактика навмисно розробленого застар≥ванн€ була прихованою частиною ≥ндустр≥ального п≥дходу ≥з середини ’’ стол≥тт€, коли ≥нтерес в створенн≥ економ≥чного зростанн€ був високим[717].

” ѕ–ќ≈ цей ≥нтерес вилучаЇтьс€, оск≥льки не ≥снуЇ ринкового стимулу до пересл≥дуванн€ повторних покупок, а тому тут можуть бути застосован≥ б≥льш оптим≥зован≥ стратег≥њ ефективност≥, м≥цност≥ та ст≥йкост≥.

ўо стосуЇтьс€ пункту (d) або, €к тут його названо, Ђвнутр≥шнього застар≥ванн€ї, то вс€ конкуренц≥€ за долю ринку намагаЇтьс€ зменшити варт≥сть виробничих фактор≥в до будь-€кого можливого р≥вн€ дл€ того, щоби залишатис€ доступним на ринку, а отже Ц щоб умовити споживач≥в купити одну верс≥ю або Ђбрендї одного товару зам≥сть ≥ншого. ÷е про€вл€Їтьс€ в американськ≥й ринков≥й культур≥ €к Ђвиробл€ти €комога кращ≥ товари за €комога нижчими ц≥намиї.

÷€ властива дл€ пошуку зниженн€ витрат неефективн≥сть систематично створюЇ менш ефективн≥ в техн≥чному сенс≥ товари п≥д час виробництва, негайно. ≈коном≥€ при проектуванн≥ та виробництв≥ заради збереженн€ грошей може розгл€датис€ €к Ђеконом≥чно ефективнаї в ринковому контекст≥, але очевидно це Ї економ≥чно неефективним у реальному св≥т≥ (ф≥зичному контекст≥), оск≥льки з часом це створюЇ непотр≥бне марнотратство. “ут ми не намагаЇмос€ сказати, що немаЇ меж оптим≥зац≥њ виробництва, враховуючи той факт, що справжнЇ проектуванн€ може в≥дбуватис€ лише загалом, з урахуванн€м стану ресурс≥в у будь-€кий певний момент часу та повТ€заних з цим обмежень. “ут мова йде про те, що використанн€ звичайноњ Ђефективност≥ витратї, ор≥Їнтованоњ на прибуток дл€ обмеженн€ €кост≥ продукту, Ї повн≥стю ненауковим методом дл€ прийн€тт€ р≥шень такого типу.

 

4) ¬идаленн€ в≥дносин власност≥, €к≥ створюють ≥зол€ц≥ю у користуванн≥, на користь сп≥льному доступу

як було показано на попередньому приклад≥, що стосувавс€ автомоб≥л≥в та часу њх використанн€, в ѕ–ќ≈ система власност≥ зам≥нюЇтьс€ на систему доступу, €ка створюЇ б≥льш гнучк≥ засоби дл€ товар≥в сп≥льного використанн€, €к≥ не потр≥бн≥ на пост≥йн≥й основ≥ одн≥й людин≥. «агальнопоширеними прикладами можуть бути житло дл€ в≥дпочинку, транспорт, сезонне обладнанн€, ≥нструменти, обладнанн€ дл€ виробництва ≥ тому под≥бне.

ќкр≥м загального скороченн€ виробництва на одиницю корисного часу на людину, це може спри€ти б≥льшим формам ефективност≥ так само, €к ≥ зручност≥. ћи можемо у€вити соб≥, наприклад, €к подорож≥ аеропортами або зал≥зницею перепроектовуютьс€ таким чином, щоби спри€ти доступу до р≥зноман≥тних товар≥в локально ≥ в таких масштабах, що ≥де€ Ђпакуванн€ї вал≥з стане просто не потр≥бною. Ћише одна ц€, на перший погл€д, незначна зм≥на позитивно вплинула би на черги та збер≥ганн€ речей при транзит≥, техн≥ку дл€ обробки багаж≥в ≥ так дал≥. ѕри детальному розгл€д≥ ви€вл€Їтьс€, що к≥льк≥сть полегшень Ї насправд≥ великою.

ќд€г, ≥нструменти комун≥кац≥њ, розважальн≥ товари (й чимало ≥ншого) можна зробити доступним в аеропорту призначенн€ або аналог≥чн≥й буд≥вл≥ по прибуттю. ’оча це Ї чужою дл€ багатьох ≥деЇю, особливо враховуючи Ђперсонал≥зованої ор≥Їнтовану природу нашоњ культури, проте зменшенн€ тиску, коли нема необх≥дност≥ т€гнути велик≥ сумки ≥ тому под≥бне, може зм≥нити тепер≥шн≥ ц≥нност≥, враховуючи зб≥льшенн€ полегшень. ¬ будь-€кому випадку, все це зводитьс€ до персонального вибору. ¬ абстракц≥њ, людина буквально може жити без необх≥дност≥ перем≥щувати майно взагал≥, пересуваючись по св≥ту за своњм бажанн€м, без ор≥Їнтованих на власн≥сть незручностей.

«нову ж таки, полегшенн€ засоб≥в доступу, де реч≥ можуть под≥л€тис€, зробить можливим отриманн€ набагато б≥льшоњ корист≥ з товар≥в, разом з пропорц≥йним зменшенн€м у виробництв≥, що в ≥ншому випадку було би неможливим у сучасн≥й модел≥. ѕ–ќ≈ шукаЇ можливост≥ створенн€ достатку доступу, а не достатку власност≥.

¬ажливо також наголосити, що власн≥сть Ц це не емп≥рична концепц≥€. Ќею Ї т≥льки доступ. ¬ласн≥сть Ц це протекц≥он≥стська вигадка. ƒоступ Ї реальн≥стю людських та соц≥альних умов. ƒл€ того, щоби людина насправд≥ Ђволод≥лаї, скаж≥мо, компТютером, вона повинна була б особисто прийти до технолог≥чних ≥дей, €к≥ дозволили цьому компТютеру працювати разом з ≥де€ми, €к≥ м≥ст€ть в соб≥ ≥нструменти дл€ його виробництва. ÷е в буквальному сенс≥ Ї неможливим. Ќасправд≥ не ≥снуЇ такоњ реч≥, €к емп≥рична власн≥сть. ™ лише доступ та сп≥льне користуванн€, незалежно в≥д того, €ка соц≥альна система при цьому використовуЇтьс€.

 

5) ќснована на проектуванн≥, переробка Ї обовТ€зковою техн≥чною умовою, що стимулюЇтьс€ максим≥зац≥Їю повторного використанн€ ресурс≥в.

¬супереч нашим помислам, у природ≥ не ≥снуЇ в≥дход≥в. Ћюдство прид≥л€Ї дуже мало уваги рол≥ матер≥альноњ регенерац≥њ ≥ тому, €к вс≥ наш≥ практики проектуванн€ повинн≥ це враховувати.

Ќайвищий ступ≥нь такоњ переробки буде поступово зТ€вл€тис€ у форм≥ нанотехнолог≥й. ¬они поступово спри€тимуть здатност≥ створювати товари, починаючи з атомного р≥вн€, ≥ так же розбирати ц≥ товари назад, до р≥вн€ сировинних атом≥в. «в≥сно, коли цей п≥дх≥д зТ€вл€Їтьс€ на шл€ху до майбутнього, тут не йдетьс€ про те, що ц€ нанотехнолог≥€ Ї дл€ нас так само необх≥дною зараз, аби бути усп≥шно регенеративними або забезпеченими.

≤ндустр≥альна переробка Ц радше обТЇкт п≥зн≥шого розгл€ду, н≥ж обТЇкт фокусуванн€.  омпан≥њ продовжують, наприклад, нерозсудливо покривати матер≥али певними х≥м≥катами, €к≥ насправд≥ спотворюють властивост≥ самого матер≥алу, робл€чи цей матер≥ал менш придатним дл€ сучасних метод≥в переробки. «агалом, стратег≥чна переробка Ї головним першоджерелом дл€ п≥дтримки достатку.  ожне звалище на «емл≥ Ц це лише марнуванн€ потенц≥алу.

«акон збереженн€ маси гласить, що в будь-€к≥й систем≥, де перем≥щенн€ матер≥њ та енерг≥њ Ї закритим, маса системи повинна залишатис€ пост≥йною прот€гом усього часу, оск≥льки системна маса не може зм≥нюватис€ к≥льк≥сно, €кщо до нењ н≥чого не додаЇтьс€ або з нењ н≥чого не видал€Їтьс€.  ≥льк≥сть маси Ђзбер≥гаЇтьс€ї прот€гом усього часу. ÷ей закон природи означаЇ, що маса не може ан≥ створюватис€, ан≥ знищуватис€. ¬икористанн€ ресурс≥в людським сусп≥льством краще за все розгл€дати €к процес розумноњ реорган≥зац≥њ, а не €к Ђвикористанн€ї та Ђв≥дкиданн€ї.

 

6) ¬икористанн€ матер≥ал≥в на певну одиницю продукц≥њ стратег≥чно розраховуютьс€ задл€ того, щоби забезпечити використанн€ найб≥льш спри€тливих та в≥домих матер≥ал≥в, к≥льк≥сть €ких достатн€.

” есе Ђ≤ндустр≥альне управл≥нн€ї описуватиметьс€ детальн≥ше, €к створюЇтьс€ нова модель оц≥нки, що ор≥ЇнтуЇтьс€ на матер≥али, базуючись на певних параметрах ефективност≥. ƒвома критичними параметрами Ї матер≥альна Ђспри€тлив≥стьї та загальний стан Ђдостаткуї матер≥алу.

—при€тлив≥сть означаЇ те, наск≥льки в≥дпов≥дним Ї запропоноване використанн€, зважаючи на властивост≥ матер≥алу. ƒостатн≥сть стосуЇтьс€ того, ск≥льки цього матер≥алу Ї доступним, а отже Ц й стану його деф≥циту.  оли скласти це все разом, то ¬и зважуЇте величину спри€тливост≥ з величиною, €ка характеризуЇ доступн≥сть матер≥алу та вплив, €кий в≥н справл€Ї пор≥вн€но з ≥ншими матер≥алами, €к≥ можливо Ї б≥льш або менш спри€тливими та перебувають у б≥льшому чи меншому достатку. ≤накше кажучи, це пор≥вн€нн€ синергетичноњ ефективност≥, €ка забезпечуЇ оптимальне дл€ свого призначенн€ використанн€ матер≥ал≥в.

ћожливо, найкращим прикладом цього Ї будинок або буд≥вництво житла. «агальнопоширене використанн€ деревини, цегли, гвинт≥в та деталей, €к≥ Ї типовими дл€ звичайного будинку, Ї неефективним, пор≥внюючи з б≥льш сучасними, спрощеними заводськими або формованими матер≥алами.

“радиц≥йний будинок на 2000 квадратних фут≥в потребуЇ близько 40-50 дерев. ѕор≥вн€йте це з будинками, €к≥ можуть сьогодн≥ створюватис€ завд€ки таким заводським процесам, €к формова екструз≥€ з простими еколог≥чними пол≥мерами, бетоном, а також ≥ншими легкими у формуванн≥ та рухомост≥ методами. “ак≥ нов≥ п≥дходи мають дуже малий еколог≥чний сл≥д, пор≥внюючи з вирубуванн€м нами св≥тових л≥с≥в задл€ деревини. —порудженн€ будинк≥в Ц одне з найб≥льш ≥нтенсивних та марнотратних, у контекст≥ використанн€ ресурс≥в та ≥ндустр≥альних метод≥в.

 

7) —при€тлив≥сть дизайну до автоматизац≥њ прац≥.

ўо б≥льше ми адаптуЇмос€ до поточного р≥вн€ швидк≥сних, ефективних виробничих процес≥в, то б≥льший достаток ми можемо створити. «начна к≥льк≥сть виробничих п≥дход≥в, зазвичай, под≥л€Ї працю на три категор≥њ: збиранн€ людиною, механ≥зац≥€ та автоматизац≥€. «биранн€ людиною Ц це ручне виробництво. ћехан≥зац≥€ Ц використанн€ машин дл€ допомоги роб≥тникам. јвтоматизац≥€ Ц це в≥дсутн≥сть людського втручанн€ в процес.

”€в≥ть, €кщо ¬ам потр≥бен ст≥лець ≥ Ї три вар≥анти дизайну. ѕерший Ї складним та комплексним, ≥ на цей момент може бути зроблений лише вручну. ƒругий Ї б≥льш модерн≥зованим, його частини здеб≥льшого виготовлен≥ машинами, але наприк≥нц≥ вони все ж повинн≥ складатис€ вручну. “рет≥й Ц це ст≥лець, €кий виготовл€Їтьс€ Їдиним машинним процесом, все повн≥стю автоматизовано.

ќстанн≥й тип дизайну ст≥льц€ був би метою проектуванн€ у цьому новому п≥дход≥. “ут потр≥бно скоротити численн≥сть необх≥дних конф≥гурац≥й автоматизованих машин. ”€в≥ть соб≥, що ¬ам потр≥бен завод, оснований на роботизованих техн≥чних процесах, €кий зможе виготовл€ти не т≥льки автомоб≥л≥, в≥н буде здатним виготовл€ти практично будь-€кий вид ≥ндустр≥альних машин чи товар≥в, €к≥ сум≥сн≥ з тим же базовим набором сировинних матер≥ал≥в. ÷е значно зб≥льшило б р≥вень продуктивност≥.

Ќайлегший спос≥б зрозум≥ти цю тенденц≥ю спрощенн€ Ц це розгл€нути силу цифрового програмного забезпеченн€ ≥ того, €к одна частина апаратних засоб≥в (тобто, компТютера) може тепер служити велик≥й к≥лькост≥ запрограмованих ролей. Ќайкращим прикладом такоњ Ђдематер≥ал≥зац≥њї, €к њњ можна назвати, Ї сучасний моб≥льний телефон. «авд€ки широким програмним додаткам, що доступн≥ дл€ таких Ђрозумних телефон≥вї (англ. Ђsmart phonesї), в≥д медичних вим≥рювань до повних музичних синтезатор≥в, функц≥ональн≥сть цих маленьких компТютер≥в, €к≥ пом≥щаютьс€ в одн≥й руц≥, на сьогодн≥ дозвол€Ї виконувати майже незл≥ченну к≥льк≥сть ролей.

 олись давно, до цифровоњ ери, так≥ рол≥ потребували зазвичай одну апаратну конф≥гурац≥ю дл€ кожноњ окремоњ задач≥. “епер будь-€ка базова операц≥йна система може приводити в д≥ю надзвичайно велику к≥льк≥сть запрограмованих функц≥й, що м≥ст€тьс€ в одному маленькому пристроњ. ÷€ лог≥ка застосовуЇтьс€ до характеру ф≥зичного машинного виробництва, оск≥льки це лише справа часу Ц коли акт виробництва широкого р€ду товар≥в зможе виконуватис€ маленькими, модульними механ≥чними системами, р≥вно так само, €к цифрова операц≥йна система може керувати майже незл≥ченною к≥льк≥стю запрограмованих функц≥й.

 

8) ќбслуговуюч≥ проблеми, €к≥ були результатом попереднього, неефективного економ≥чного процесу зменшуютьс€ або повн≥стю усуваютьс€.

÷€ ≥де€ часто Ї важкою дл€ розум≥нн€, оск≥льки ланцюг причинност≥, €кий Ї результатом Їдиноњ загальноњ неефективност≥, може бути досить широким та складним. Ќаприклад, вир≥шенн€ одн≥Їњ лише проблеми з деф≥цитом питноњ води маЇ величезний потенц≥ал дл€ попередженн€ хвороб. ћасштаби прац≥ та ресурс≥в, €к≥ були використан≥ на л≥куванн€ цих хвороб, можуть знайти ≥нше застосуванн€. “аке ж становище ≥з достатком енерг≥њ, оск≥льки вона Ї двигуном вс≥Їњ людськоњ д≥€льност≥. „истий, над≥йний, в≥дновлювальний стан абсолютного достатку енерг≥њ створив би величезний ефект у виробництв≥ та достатку виробничоњ потужност≥ дл€ майбутнього сусп≥льства.

ќкр≥м того, намаганн€ задовольнити людськ≥ потреби та усуванн€ профес≥й повТ€заних з Ђпрацею заради прибуткуї, €к≥ часто не мають реальноњ техн≥чноњ функц≥њ, призвело би до нових можливостей в осв≥т≥, що посилювалос€ би стимулом до пересл≥дуванн€ персонального ≥нтересу, а отже, зТ€вилас€ б свобода в≥д тиску, €кий в≥двол≥каЇ в≥д сфери ≥нтересу, оск≥льки сама соц≥альна модель уже подбала би про питанн€ виживанн€ та добробуту. ¬ажко соб≥ у€вити вибух креативност≥, €кий стане можливим, коли цей тиск буде усунутий ≥ сусп≥льство отримаЇ змогу €сно мислити.

 

9) ѕосиленн€ Ђгрупового мисленн€ї, €ке означаЇ комун≥кац≥ю м≥ж людьми та загальне користуванн€ ≥де€ми, призведе до пост≥йного пришвидшенн€ прогресу.

“ак само, €к ≥ в попередньому пункт≥, ≤нтернет став потужним ≥нструментом дл€ досл≥джень та розвитку ≥дей. ƒосл≥дженн€ та розробки Ђз в≥дкритим кодомї (англ. Ђopen-sourceї) отримують достатньо багато уваги сьогодн≥, та зараз ми сфокусуЇмос€ на можливост≥ використанн€ комун≥кативноњ сили ≤нтернету дл€ створенн€ глобального д≥алогу про будь-€ку певну технолог≥ю або ≥дею, що буде спри€ти такому типу ≥нтерактивного розвитку, €кий ми н≥коли до цього не бачили.

«м≥на правил гри

ќбговоренн€ прогресивних технолог≥й, €к≥ можуть значно видозм≥нювати х≥д розвитку майбутнього та спри€ти дос€гненню постдеф≥циту, не було центральною темою цього есе, оск≥льки тут дуже легко припустити можлив≥сть спекул€ц≥й. ¬елика к≥льк≥сть Ђфутурист≥вї робили под≥бне з р≥зними результатами ≥ часто все це залишаЇ аудитор≥ю з невиразними, передчасними оч≥куванн€ми, коли та ж аудитор≥€ чекаЇ, коли нарешт≥ настане розвиток т≥Їњ або ≥ншоњ новоњ технолог≥њ.

ќднак, в≥дкидати такий потенц≥ал Ц посп≥шне р≥шенн€. ѕравда пол€гаЇ в тому, що наша здатн≥сть прискорювати так≥ зм≥ни зводитьс€ до нашого фокусуванн€. “очно так само, €к ћанхеттенський проект (англ. ЂManhattan Projectї) спром≥гс€ обТЇднати неск≥нченну к≥льк≥сть вчених дл€ дос€гненн€ Їдиноњ к≥нцевоњ мети (наст≥льки жорстокоњ, наск≥льки може бути буд≥вництво атомноњ бомби), ≥де€ проект≥в глобальноњ мереж≥ дл€ стр≥мкого прискоренн€ нових технолог≥чних можливостей Ї лише питанн€м вибору. ћи можемо т≥льки у€вити соб≥ прогрес будь-€кого проекту, €кщо достатньо ум≥в обТЇднаютьс€ разом дл€ того, щоб працювати над ним одночасно й орган≥зовано. Ћише один цей св≥товий п≥дх≥д Ђв≥дкритого кодуї в≥рог≥дно маЇ необмежен≥ можливост≥.

Ѕа б≥льше, на горизонт≥ не видно недостач≥ трансформац≥йних або Ђп≥дривнихї технолог≥й, €к≥ можуть радикально зм≥нити ≥ндустр≥альний ландшафт. Ўтучний ≥нтелект, робототехн≥ка, б≥отехнолог≥њ, 3D-друк, безмежн≥ обчислювальн≥ потужност≥ та нанотехнолог≥њ Ї лише де€кими з них.  ожна з цих сфер, що розвиваютьс€, маЇ широкий р€д застосувань задл€ посиленн€ ефективност≥. ƒуже важко точно вгадати, €к вони будуть розвиватис€ або, що Ї б≥льш важливим, €к вони про€вл€ть себе в синерг≥њ. ѕроте, ми точно знаЇмо, що у б≥льшост≥ випадк≥в тенденц≥њ розвитку експоненц≥ально посилюютьс€.

Ќаприклад, обТЇднанн€ 3D-друку, нанотехнолог≥й, штучного ≥нтелекту (AI) та робототехн≥ки назавжди зм≥нить стан виробництва, причому зм≥нить його наст≥льки сильно, що будь-€ка людина зможе мати виробничу систему розм≥ром з гараж пр€мо у себе вдома дл€ виробництва практично будь-чого, що њй може знадобитис€. «нову ж таки, в той час €к так≥ футуристичн≥ та, на перший погл€д, Ђнауково-фантастичн≥ї припущенн€ не Ї необх≥дн≥стю дл€ того, щоб довести нашу сучасну, реальну здатн≥сть створити достаток. Ќов≥ сфери, що зараз зТ€вл€ютьс€, не повинн≥ залишатис€ непом≥ченими, оск≥льки вони, при правильному використанн≥, мають великий вплив[718].

” ’≤’ стол≥тт≥ алюм≥н≥й був ц≥нн≥шим за золото, хоча техн≥чно в≥н Ї одним з тих елемент≥в, €к≥ значно поширен≥ у св≥т≥. ќднак до в≥дкритт€ електрол≥зу, його було надзвичайно важко отримати. ѕ≥сл€ в≥дкритт€ цього процесу фактично за дну н≥ч деф≥цит алюм≥н≥ю зник. ¬ажливо памТ€тати про цю драматичну ≥сторичну зм≥ну, оск≥льки такий же прогрес в≥дбуваЇтьс€ в багатьох ≥нших дисципл≥нах, часто непом≥тний дл€ розум≥нн€ б≥льшост≥ людей, бо перебуваЇ далеко за межами њхн≥х оч≥кувань. “очно так само, вищезгадан≥ технолог≥њ перебувають на шл€ху до того, щоб р≥зко зм≥нити св≥т.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 409 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2350 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.054 с.