Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


A4) ¬одна або г≥дроенерг≥€




ќтриманн€ в≥дновлювальноњ енерг≥њ, основаноњ на вод≥, зокрема, в≥дбуваЇтьс€ з двох великих джерел: самого океану та водних поток≥в р≥чного типу, €к≥ використовують силу грав≥тац≥њ водоспад≥в або проточноњ води, зазвичай у в≥ддалених в≥д мор€ р≥чках. ќстанн≥, здеб≥льшого, на практиц≥ називають г≥дроелектричними ≥, €к зазначалос€ ран≥ше, вони на тепер≥шн≥й момент складають велику частину в≥д на€вноњ ≥нфраструктури в≥дновлювальних джерел енерг≥њ[654].

« ≥ншого боку, величезний потенц≥ал океану дос≥ не використовувавс€ нав≥ть в межах найменшоњ частки своЇњ продуктивност≥. ћожна без нат€жок припустити, що при розумному збор≥ енерг≥њ €к з р≥зних механ≥чних теч≥й океанських вод, так ≥ за допомогою використанн€ р≥зниць тепла, що Ї в≥домим €к енерг≥€ температурного град≥Їнта морськоњ води (≈“√ћ¬), одна лише потужн≥сть вод океану могла би також живити енерг≥Їю весь св≥т[655] [656] [657]. Ѕеручи до уваги нин≥шн≥й р≥вень використанн€ г≥дроелектричноњ енерг≥њ (дамби), описане ран≥ше, цей розд≥л, проте, фокусуватиметьс€ на потенц≥ал≥ океану.

Ќайб≥льш промовист≥ потенц≥йн≥ можливост≥ мор€ зараз про€вл€ютьс€ у хвил€х, приливах, океанських теч≥€х, океанських термальних джерелах та осмотичн≥й енерг≥њ. ’вил≥ першочергово спричинен≥ в≥трами; приливи Ц грав≥тац≥йним т€ж≥нн€м ћ≥с€ц€; океанськ≥ теч≥њ Ц обертанн€м «емл≥; океанськ≥ термальн≥ джерела Ї результатом д≥њ сон€чного тепла, абсорбованого поверхнею океан≥в; осмотична енерг≥€ Ї продуктом р≥зниц≥ у концентрац≥њ солей при зустр≥ч≥ св≥жоњ води ≥з солоною водою.

 

 

’вил€:

Ѕуло визначено, що св≥товий потенц≥ал енергетичноњ корисност≥ хвиль становить близько 3 “¬т[658] або близько 26 280 “¬т-год/р≥к при пост≥йному видобутку. ÷е майже 20% поточного св≥тового споживанн€. “акий обс€г енерг≥њ було встановлено, анал≥зуючи глибоководн≥ рег≥они далеко в≥д континентального узбережж€. “еоретична оц≥нка потужност≥ оц≥нюЇтьс€ в 3,7 “¬т, де к≥нцева чиста цифра була скорочена приблизно на 20% дл€ того, щоб компенсувати р≥зноман≥тну неефективн≥сть (наприклад, льодовий покрив), повТ€зану з певним рег≥оном. ¬ироб≥ток енерг≥њ переважно визначаЇтьс€ висотою, прот€жн≥стю й швидк≥стю хвил≥ та густиною води.

Ќин≥ застосуванн€ хвильових ферм або буд≥вництво завод≥в ≥з збиранн€ енерг≥њ хвиль далеко в≥д берега з≥штовхнулос€ з обмеженн€ми в план≥ масштабност≥ використанн€, то ж лише близько шести крањн зр≥дка застосовують цю технолог≥ю[659]. Ќайб≥льш спри€тлив≥ м≥сц€ дл€ розм≥щенн€ таких станц≥й Ц зах≥дне узбережж€ ™вропи, п≥вн≥чне узбережж€ ¬еликобритан≥њ, тихоокеанське узбережж€ ѕ≥вн≥чноњ та ѕ≥вденноњ јмерики, узбережж€ ѕ≥вденноњ јфрики, јвстрал≥њ та Ќовоњ «еланд≥њ.

 

ѕрипливи та в≥дпливи:

ѕриливи та в≥дпливи мають дв≥ п≥дформи: д≥апазон та пот≥к. ƒ≥апазон приливу Ц це, по сут≥, Ђп≥дн€тт€ ≥ опусканн€ї областей океану. ѕот≥к приливу Ц це теч≥њ, створен≥ пер≥одичним рухом приплив≥в та в≥дплив≥в, €к≥ часто посилюютьс€ завд€ки форм≥ морського дна.

–≥зн≥ област≥ «емл≥ мають велику р≥зницю в д≥апазонах[660]. ” ¬еликобритан≥њ, в област≥ з високою активн≥стю приплив≥в ≥ в≥дплив≥в, було пом≥чено дес€тки доступних м≥сць, при застосуванн≥ припливно-в≥дпливноњ енерг≥њ €ких, €к прогнозуЇтьс€, можна було б забезпечити 34% всього споживанн€ енерг≥њ крањни[661]. ƒавн≥ш≥ досл≥дженн€ показали, що продуктивн≥сть приливно-в≥дпливноњ енергетики на глобальному р≥вн≥ складаЇ 1800 “¬т-год/р≥к[662]. —в≥ж≥ досл≥дженн€ показали теоретичну продуктивн≥сть (€к д≥апазону так ≥ потоку) в 3 “¬т, за умови лише часткового њх використанн€[663].

“од≥, €к припливи та в≥дпливи Ї достатньо передбачуваними, вони також п≥дл€гають щоденним пер≥одам перем≥нност≥, базуючись на чергуванн≥ приплив≥в та в≥дплив≥в. ѕрипускаючи, що маючи основу лише на ц≥й прогресивн≥й технолог≥њ можна з≥брати 1,5 “¬т на р≥к, це означаЇ що близько 7% вс≥Їњ св≥товоњ енерг≥њ може бути отримано з приплив≥в та в≥дплив≥в.

 

ќкеанськ≥ теч≥њ:

“ак само €к ≥ з припливно-в≥дпливними потоками, океанськ≥ теч≥й про€вл€ють велетенськ≥й потенц≥ал. ÷≥ теч≥њ прот≥кають у в≥дкритому океан≥ пост≥йно, тож розробл€ютьс€ р≥зноман≥тн≥ нов≥тн≥ технолог≥њ дл€ того, щоби використовувати це здеб≥льшого не застосоване середовище.

“еж ≥ з ус≥ма в≥дновлювальними джерелами енерг≥њ, продуктивн≥сть при використанн≥ цього потенц≥алу напр€му залежить в≥д ефективност≥ застосовуваних технолог≥й. ¬иконавче управл≥нн€ з еколог≥њ навколишнього середовища (англ. ЂEOEAї) оц≥нюЇ поточний потенц≥ал в 400 “¬т-год/р≥к[664]. ¬т≥м, ≥снують вс≥ п≥дстави припускати, що ц€ цифра Ї застар≥лою. ѕопередн≥ застосуванн€ турб≥н та технолог≥й млинного типу дл€ ловл≥ таких водних поток≥в потребували в середньому пот≥к швидк≥стю пТ€ть або ш≥сть вузл≥в, щоби працювати ефективно, в той час €к б≥льш≥сть поток≥в на «емл≥ течуть пов≥льн≥ше, н≥ж три вузли[665]. ќднак нещодавн≥ розробки показали можлив≥сть отриманн€ енерг≥њ з водних поток≥в швидк≥стю менше, н≥ж два вузли[666]. «важаючи на такий потенц≥ал, можна припустити, що лише одн≥ океанськ≥ теч≥њ мають змогу живити весь св≥т електроенерг≥Їю[667].

ѕотенц≥ал √ольфстр≥му[668] оц≥нюЇтьс€ в 13 √¬т фактичноњ продуктивност≥, припускаючи, що 30%   ƒ припадаЇ на б≥льш традиц≥йн≥ турб≥нн≥ технолог≥њ[669]. ÷е дор≥внюЇ 13 000 ћ¬т або, при пост≥йному використанн≥ потоку прот€гом року, близько 113 880 000 ћ¬т-год/р≥к[670]. «а оц≥нками, —получен≥ штати в 2011 роц≥ споживали 4,1 м≥ль€рди ћ¬т електроенерг≥њ[671]. ÷е означаЇ, що 30% в≥д споживанн€ електроенерг≥њ —Ўј[672] може покриватис€ одним лише √ольфстр≥мом. «нову ж таки, вс≥ ц≥ обрахунки зд≥йснен≥, припускаючи використанн€ лише усто€них технолог≥й.

 

ќсмотична енерг≥€:

ќсмотична енерг≥€, або енерг≥€ сольового град≥Їнту Ц це енерг≥€, €ка отримуЇтьс€ завд€ки р≥зниц≥ концентрац≥њ сол≥ в морськ≥й та р≥чн≥й вод≥. Ќорвезький центр в≥дновлювальноњ енергетики (англ. ЂThe Norwegian Center for Renewable Energyї, ЂSFFEї) оц≥нюЇ њњ глобальний потенц≥ал у близько 1370 “¬т-год/р≥к[673], ≥нш≥ оц≥нюють його приблизно в 1700 “¬т-год/р≥к[674], або в екв≥валент≥ половини всього попиту на електроенерг≥ю в ™вроп≥[675].

«араз осмотична енергетика перебуваЇ на своЇму початковому етап≥, та њњ використанн€ завд€ки прогресивним технолог≥€м Ї багатооб≥ц€ючим. ≈лектростанц≥њ можуть, в принцип≥, будуватис€ будь-де, де пр≥сна вода стикаЇтьс€ з морською водою. ¬они можуть виробл€ти електроенерг≥ю 24 години на добу 7 дн≥в на тиждень, незалежно в≥д погодних умов.

 

ќкеанська термальна енергетика:

«авершальним способом видобутку енерг≥њ океану, €кий варто зазначити, Ї енерг≥€ температурного град≥Їнта морськоњ води (англ. ЂOcean thermal energy conversion, OTECї). ѕри використанн≥ р≥зниц≥ температур на поверхн≥ океану та на його глибин≥, тепл≥ша вода з поверхн≥ використовуЇтьс€ дл€ нагр≥ванн€ такоњ р≥дини, €к, наприклад, нашатирний спирт, €ка переходить у газопод≥бний стан ≥ при розширенн≥ приводить у д≥ю турб≥ну, €ка, своЇю чергою, виробл€Ї електроенерг≥ю. ѕот≥м р≥дина охолоджуЇтьс€ завд€ки холодн≥й вод≥ з глибин океану ≥ повертаЇтьс€ у р≥дкий стан, таким чином процес повторюЇтьс€ знову ≥ знову.

« ус≥х джерел енерг≥њ, €к≥ базуютьс€ на океан≥, енерг≥€ температурного град≥Їнта морськоњ води маЇ найб≥льший потенц≥ал. «а оц≥нками, не завдаючи шкоди температурн≥й структур≥ океану, можна виробл€тис€ 88 000 “¬т-год/р≥к[676]. ÷€ цифра може ≥ не виражати загальну корисну продуктивн≥сть, та вона ≥мов≥рно означаЇ, що понад половина всього поточного глобального споживанн€ енерг≥њ може задовольн€тис€ одн≥Їю лише енергетикою температурного град≥Їнта морськоњ води. Ќа 2013 р≥к б≥льш≥сть на€вних електростанц≥й, €к≥ використовували метод енерг≥њ температурного град≥Їнта морськоњ води, були експериментальними або дуже малими за своњм масштабом. ѕроте, було запущено к≥лька великих проект≥в промислових масштаб≥в, включаючи електростанц≥ю потужн≥стю 10 ћ¬т б≥л€ берег≥в  итаю[677] та електростанц≥ю потужн≥стю 100 ћ¬т поблизу √авањв[678]. ќдна лише позаберегова електростанц≥€ потужн≥стю 100 ћ¬т може теоретично живити електроенерг≥Їю весь ¬еликий ќстр≥в √авањ[679], тобто Ц 186 000 людей, зг≥дно з переписом 2011 року.

Ќа завершенн€ цього п≥дрозд≥лу, присв€ченого видобутку енерг≥њ з океану, у в≥дпов≥дност≥ до попередн≥х категор≥альних оц≥нок, €к≥ було зроблено дл€ сон€чноњ, в≥тровоњ та геотермальноњ енергетики, варто розгл€нути загальний, комб≥нований (значною м≥рою Ц пом≥ркований) потенц≥ал кожного зазначеного середовища.  оли це, зв≥сно, буде грубою екстрапол€ц≥Їю, оск≥льки ≥снуЇ багато комплексних зм≥нних, включаючи той факт, що певн≥ застосуванн€ все ще Ї нап≥векспериментальними ≥ складними дл€ њх в≥дпов≥дноњ оц≥нки, ц€ загальна цифра все таки допоможе усв≥домити найб≥льш широку перспективу щодо потенц≥алу в≥дновлювальних джерел океану. ќсь список вс≥х зазначених глобальних потенц≥йних можливостей:

 

’вил≥: 27 280 “¬т-год/р≥к

ѕрипливи та в≥дпливи: 13 140 “¬т-год/р≥к (1,5 “¬т × 8760 годин)

ќкеанськ≥ теч≥њ: 400 “¬т-год/р≥к (давн≥ оц≥нки при застар≥лих технолог≥€х)

ќсмотична енерг≥€: ~1500 “¬т-год/р≥к (середн≥й показник зазначених статистичних даних)

ќкеанська термальна енергетика: 88 000 “¬т-год/р≥к.

 

якщо скласти њх разом, ми отримаЇмо 130 320 “¬т-год/р≥к або 0,46 «ƒж на р≥к. ÷е приблизно 83% поточного св≥тового споживанн€ (0,55 «ƒж). ¬ажливо в≥дзначити, що так≥ цифри частково зумовлен≥ традиц≥йними технолог≥€ми, без урахуванн€ коригувань, що њх здатн≥ внести недавн≥ удосконаленн€. якщо ми додамо до р≥вн€нн€ традиц≥йну г≥дроелектричну (основану на потоках води) енергетику, €ка, в≥дпов≥дно до даних ћ≥жнародного енергетичного агентства (IEA), маЇ потенц≥ал в 16 400 “¬т-год/р≥к[680], то ц€ цифра зросте до 146 720 “¬т-год/р≥к, або 96% поточного св≥тового споживанн€.

 

(b) ћаломасштабн≥ або загальн≥ системи зм≥шаного використанн€

” попередньому розд≥л≥ був описаний широкий потенц≥ал великомасштабного видобутку енерг≥њ базового навантаженн€ з в≥дновлюваних джерел. ¬≥тер, сонце, вода, г≥дроджерела, а також геотермальн≥ джерела показали, що вони окремо здатн≥ задовольнити або досить сильно перевищити поточне щор≥чне споживанн€ в 0,55 «ƒж.

ѕравильним питанн€м Ї те, €к розумним чином реал≥зувати так≥ методи на практиц≥. ¬раховуючи рег≥ональн≥ обмеженн€ в поЇднанн≥ з ≥ншими м≥сцевими проблемами, €к наприклад, з перем≥жн≥стю, потр≥бна справжн€ дизайнерська ≥н≥ц≥атива дл€ створенн€ придатноњ до роботи комб≥нац≥њ таких засоб≥в. “акий системний п≥дх≥д Ї реальним р≥шенн€м, €ке гармон≥зуЇ оптим≥зовану частку кожного з цих в≥дновлювальних джерел дл€ дос€гненн€ глобального всезагального споживацького достатку.

Ќаприклад, це не Ї чимось неймов≥рним Ц у€вити соб≥ сер≥ю створених людиною остров≥в, плаваючих далеко в≥д узбережж€, €к≥ спроектован≥ дл€ можливост≥ видобутку енерг≥њ одразу з в≥тру, сонц€, термальноњ р≥зниц≥, приплив≥в ≥ в≥дплив≥в, хвиль та океанських теч≥й Ц все водночас ≥ в одному м≥сц≥. “ак≥ енергетичн≥ острови пот≥м би передавали з≥брану енерг≥ю назад на сушу дл€ њњ використанн€ людиною. –≥зноман≥тн≥ комб≥нац≥њ могли би також застосовуватис€ ≥ дл€ наземних систем, наприклад, створенн€ в≥тровоњ та сон€чноњ комб≥нац≥њ враховуючи той факт, що в≥тер часто Ї б≥льш доступним вноч≥, в той час €к сонце доступне прот€гом дн€.

Ѕа б≥льше, творча винах≥длив≥сть щодо того, €к ми можемо розумно поЇднувати р≥зноман≥тн≥ методи також поширюЇтьс€ ≥ на те, що маЇмо змогу розгл€дати €к локал≥зований видобуток енерг≥њ. ћенш≥ за своЇю масштабн≥стю в≥дновлювальн≥ методи, €к≥ п≥дход€ть дл€ одиничних структур або невеликих областей, мають ту ж саму системну лог≥ку, що стосуЇтьс€ комб≥нуванн€. “ак≥ локал≥зован≥ системи за необх≥дност≥ могли б також обТЇднуватис€ у б≥льш≥ системи базового навантаженн€, створюючи загальну ≥нтегровану систему отриманн€ енерг≥њ з≥ зм≥шаних середовищ.

«агальнопоширеним прикладом сьогодн≥ Ї використанн€ Їдиноњ структури сон€чних панелей, €к це в≥дбуваЇтьс€ ≥з застосуванн€м на р≥вн≥ будинку. Ќезважаючи на те, що ефективн≥сть цих панелей продовжуЇ удосконалюватис€, в поЇднанн≥ з введеними грошовими обмеженн€ми через ринковий механ≥зм ≥нвестиц≥й та прибутку, б≥льш≥сть людей, €к≥ використовують ц≥ системи сон€чноњ енерг≥њ, можуть дозволити њх соб≥ лише на р≥вн≥ домашнього споживанн€, ан≥ж покрити ними вс≥ 100%. (Ќаприклад, б≥льш≥сть систем застосовуютьс€ дл€ того, щоб живити електроенерг≥Їю будинок прот€гом дн€, тод≥ €к вноч≥ енерг≥€ отримуЇтьс€ з рег≥ональноњ мереж≥ базового навантаженн€). “акий п≥дх≥д, при €кому шукаЇтьс€ максим≥зац≥€ використанн€ можливостей локально, перш н≥ж вдаватис€ до споживанн€ енерг≥њ з вищого р≥вн€, тобто системний п≥дх≥д, Ї ключем до практичного достатку енерг≥њ, ефективност≥ та ст≥йкост≥.

ƒл€ того, щоб у б≥льш повн≥й м≥р≥ зрозум≥ти його доречн≥сть, розширмо приклад домашнього застосуванн€ панелей сон€чних батарей до його можливого теоретичного потенц≥алу. ¬ 2011 роц≥ середньостатистичне р≥чне споживанн€ електроенерг≥њ дл€ житлового господарства (будинку) —Ўј складало 11 280 к¬т-год[681]. ¬раховуючи, що в 2010 роц≥ нал≥чувалос€ 114 800 000 будинк≥в[682], це означаЇ, що споживалос€ близько 1295 “¬т-год/р≥к. «агальне споживанн€ електроенерг≥њ в 2012 роц≥ дл€ —Ўј становило 3 886 400 000 ћ¬т-год/р≥к[683]. ÷е означаЇ, що 33% всього споживанн€ електроенерг≥њ в≥дбувалос€ в будинках людей, причому б≥льша частина ц≥Їњ енерг≥њ надходила з електростанц≥й, €к≥ працювали на викопному палив≥.

якби вс≥ будинки в —получених Ўтатах змогли забезпечити себе електроенерг≥Їю, використовуючи т≥льки сон€чн≥ батарењ, таке локал≥зоване використанн€ енерг≥њ значною м≥рою зменшило б навантаженн€ на базов≥ мереж≥. ¬супереч переконанн€м людей, станом вже на 2013 р≥к це було реальною можлив≥стю, враховуючи р≥вень ефективност≥ сон€чних батарей та технолог≥й збер≥ганн€ електроенерг≥њ[684]. ѕроблема в тому, що сучасна енергетична промислов≥сть не готова до такоњ ефективност≥, а на€вн≥ споживч≥ сон€чн≥ системи потерпають в≥д високих ф≥нансових затрат в результат≥ обмеженого масового виробництва, конкуренц≥њ та браку соц≥альноњ ≥н≥ц≥ативи.

“ут варто зазначити, що ф≥нансова система та њњ ор≥Їнтован≥ на ц≥ну механ≥зми Ї барТЇром дл€ повсюдного та оптим≥зованого розвитку домашн≥х сон€чних систем в широк≥й перспектив≥ (так само, €к це в≥дбуваЇтьс€ з розвитком будь-€коњ ≥ншоњ технолог≥њ п≥сл€ певноњ моменту затвердженоњ ефективност≥). ¬ той час €к захисники кап≥тал≥зму стверджують, що процес ринкового ≥нвестуванн€ в товари, €к≥ мають попит, в загальному з плином часу зменшують соб≥варт≥сть цих товар≥в, що робить њх б≥льш доступними дл€ тих, хто не м≥г њх соб≥ дозволити ран≥ше, вони часто забувають, що весь цей процес Ї вигадкою.

якщо з системи прибрати ц≥ну та прибуток, сфокусувавшись лише на технолог≥њ та њњ статистичних заслугах, €к на тепер≥шн≥й момент, так ≥ беручи до уваги њњ довготерм≥нов≥ тенденц≥њ ефективност≥ (майбутн≥ покращенн€), то дл€ того, щоби набагато швидше донести до населенн€ багатооб≥ц€юч≥ технолог≥њ, можна було би застосовувати досл≥дженн€ та стратег≥њ в≥дпов≥дного розпод≥лу ресурс≥в. ” випадку сон€чних батарей дл€ домашнього генеруванн€ електроенерг≥њ, враховуючи њх неймов≥рну продуктивн≥сть, €ку вони мають дл€ того, щоби полегшити тиск базового енергетичного навантаженн€, що своЇю чергою на сьогодн≥ зменшило б ем≥с≥ю та забрудненн€, повТ€зан≥ з викопним паливом. ƒуже шкода, що при таких обставинах ц€ технолог≥€ ≥ њњ застосуванн€ Ї обТЇктом забаганок ринку[685].

якщо ми розгл€немо комерц≥йн≥ витрати середньостатистичних сон€чних батарей на 2013 р≥к, то побачимо, що при середньому домашньому споживанн≥ в 11,280 к¬т-год на м≥с€ць потр≥бно було б близько 30 панелей ≥з ефективн≥стю сон€чних батарей близько 9-15% та системою батарей дл€ н≥чного часу. ÷е б коштувало понад $20 000[686]. “ак≥ витрати Ї непосильними дл€ б≥льшост≥ населенн€ св≥ту, хоча нав≥ть базов≥ матер≥али, €к≥ застосовуютьс€ в традиц≥йних системах фотовольтањки Ї простими та перебувають у достатн≥й к≥лькост≥, що супроводжуЇтьс€ пост≥йним полегшенн€м виробництва.

“акож, на жаль, сучасне буд≥вництво маЇ мало сп≥льного ≥з застосуванн€м ≥нших базових м≥сцевих в≥дновлювальних метод≥в, €к≥ можуть ще б≥льше спри€ти реальн≥й можливост≥ св≥ту привести вс≥ будинки (не лише в —Ўј, а й в усьому св≥т≥) до енергетичноњ незалежност≥.

Ѕеручи до уваги потужн≥сть сонц€, можливими Ї також ≥нш≥ майже ун≥версальн≥ застосуванн€. ѕор€д з невеликими системами видобутку енерг≥њ з в≥тру[687] та технолог≥Їю геотермального нагр≥ву й охолодженн€[688], в поЇднанн≥ з арх≥тектурним дизайном, що робить кращим використанн€ природного св≥тла та п≥дн≥маЇ ефективн≥сть збереженн€ тепла й холоду[689], ≥снуЇ спектр дизайнерських корегувань, €к≥ можуть зробити квартири й будинки не лише самодостатн≥ми, але й також б≥льш еколог≥чно ст≥йкими. ѕоЇднуючи це з системами повторного використанн€ задл€ збереженн€ води, разом з ≥ншими п≥дходами дл€ оптим≥зац≥њ ефективност≥ енерг≥њ та ресурс≥в, стаЇ очевидним, що наш≥ поточн≥ методи Ї неймов≥рно марнотратними, пор≥вн€но з такими можливост€ми.

ѕродовжуючи тему м≥ськоњ ≥нфраструктури, ми бачимо т≥ ж сам≥ помилки майже скр≥зь. Ќаприклад, велетенська сума енерг≥њ витрачаЇтьс€ в процес≥ транспортуванн€. “ак само, €к ≥ з електричними транспортними засобами, що доказали свою життЇздатн≥сть дл€ повного глобального використанн€, незважаючи на лоб≥юванн€ ≥нтерес≥в та ≥нш≥ ринков≥ обмеженн€, що продовжують утримувати це застосуванн€ далеко позаду бензинових паливних норм, багато системних метод≥в також залишаютьс€ незастосованими.

ќкремо в≥д загальноњ необх≥дност≥ реорган≥зувати м≥ське середовище дл€ того, щоб зробити його спри€тлив≥шим дл€ зручноњ мереж≥ громадського транспорту, усуваючи потребу в численн≥й к≥лькост≥ автономних транспортних засоб≥в, просте повторне використанн€ механ≥зованих рух≥в вс≥х транспортних середовищ могло б значною м≥рою полегшити енергетичний тиск.

“ехнолог≥€ п≥д назвою ЂпТЇзоелектрикаї[690], що може перетворювати тиск та механ≥чну енерг≥ю в електроенерг≥ю, Ї прекрасним прикладом методу повторного використанн€ енерг≥њ, €кий маЇ велетенський потенц≥ал. Ќа€вн≥ методи включають генеруванн€ енерг≥њ людьми, €к≥ проход€ть по сконструйован≥й пТЇзоп≥длоз≥[691] та тротуарах[692], вулиц≥, €к≥ можуть генерувати електроенерг≥ю, коли автомоб≥л≥ проњжджають по них[693], та зал≥зничн≥ системи, €к≥ також можуть вловлювати енерг≥ю тиску при проходженн≥ по них зал≥зничних вагон≥в[694]. јерокосм≥чний ≥нженер ’ањм јбрамович зазначив, що в≥др≥зок чотирисмуговоњ дороги завдовжки менше мил≥ ≥з завантажен≥стю близько 1000 машин на годину може генерувати ор≥Їнтовно 0,4 ћ¬т електроенерг≥њ, чого було б достатньо, щоб живити 600 будинк≥в[695].

≤нш≥ теоретичн≥ застосуванн€ значною м≥рою поширюютьс€ на все, що повТ€зано з тиском чи д≥€ми, включаючи незначн≥ в≥брац≥њ. Ќаприклад, ≥снують проекти, €к≥ працюють над використанн€м, здавалос€ б, м≥зерних обс€г≥в енерг≥њ Ц наприклад, зар€дка телефону в≥д натисканн€ кнопок, коли ¬и набираЇте текст, або ж у момент, коли ¬и просто торкаЇтес€ телефону чи робите ним €к≥сь рухи[696] [697]; застосуванн€, при €кому енерг≥€ отримуЇтьс€ з пов≥тр€ного потоку л≥так≥в[698]; та нав≥ть електричн≥ автомоб≥л≥, €к≥ частково використовують пТЇзотехнолог≥ю дл€ того, щоб зар€дитис€ п≥д час подорож≥[699].

якщо ми подумаЇмо про велетенську к≥льк≥сть механ≥чноњ енерг≥њ, €ка марнуЇтьс€ транспортними засобами та високозавантаженими п≥шох≥дними центрами, €к наприклад, центральними вулиц€ми, то потенц≥ал можливост≥ такого генеруванн€ енерг≥њ Ї досить значним. ÷е той вид системного мисленн€, €кий Ї необх≥дним дл€ того, щоби п≥дтримувати ст≥йк≥сть, активно намагаючись при цьому дос€гнути глобального енергетичного достатку.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 363 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

844 - | 627 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.