Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”сто€н≥ та потенц≥йн≥ тенденц≥њ




” сьогодн≥шньому св≥т≥ простежуютьс€ дв≥ широк≥, базов≥ тенденц≥њ та реал≥њ. ћи посилатимемос€ на них €к на Ђусто€н≥ї та Ђпотенц≥йн≥ї. ”сто€н≥ тенденц≥њ Ї соц≥ально-економ≥чними тенденц≥€ми, €к≥ д≥ють на час написанн€ цього есе ≥ вони, в контекст≥ охорони здоровТ€ та еколог≥чного балансу про€вл€ють себе €к майже ц≥лком негативн≥[533]. ѕотенц≥йн≥ тенденц≥њ, з ≥ншого боку, в≥дображають покращенн€ житт€ та створююч≥ баланс можливост≥, €к≥ можуть зд≥йснитис€, коли будуть внесен≥ соц≥альн≥ зм≥ни вищого пор€дку. як зазначалос€ ран≥ше, ц≥ дв≥ тенденц≥њ очевидно функц≥онують в системн≥й суперечност≥ одна до одноњ.

¬ есе Ђ—оц≥альна дестаб≥л≥зац≥€ та перех≥дї буде прид≥лено б≥льше уваги глибокому розгл€ду поточного стану соц≥альних справ. ќднак, можна зазначити, що ефективн≥сть, €ка тут визначаЇтьс€, захищаЇтьс€ та припускаЇтьс€, наводитьс€ не лише дл€ того, щоби показати, наск≥льки кращим Ђм≥г би бутиї св≥т. ÷≥ базов≥ спостереженн€ насправд≥ вимагають впор€дкуванн€, €кщо ми маЇмо нам≥р зберегти стаб≥льн≥сть у нашому св≥т≥, враховуючи його сучасн≥ модел≥ деградуванн€.

« к≥льк≥стю населенн€, €ке, за прогнозами, с€гне понад 9 м≥ль€рд≥в до 2050 року[534], з тенденц≥€ми нестач≥ њж≥[535], води[536] та енерг≥њ[537], котр≥ уже видн≥ютьс€ на горизонт≥, ц≥ пропозиц≥њ мають на мет≥ не лише покращенн€, а справжню зм≥ну курсу. ¬ загальному, погл€д ЂZEITGEISTї маЇ основу в тому, що коли ц≥ сучасн≥, так зван≥ усто€н≥ тенденц≥њ будуть продовжувати зд≥йснювати недалекогл€дн≥, основан≥ на ринку, практики разом з ус≥ма характеристиками, €к≥ њх супроводжують, то людська культура не лише не дос€гне позитивного застосуванн€ виражених потенц≥йних тенденц≥й, а при цьому буде також в≥дбуватис€ подальше посиленн€ дестаб≥л≥зац≥њ.

 

ѕостдеф≥цитний св≥тогл€д

¬ цьому розд≥л≥ основн≥ статистичн≥ дан≥ та тенденц≥њ будуть представлен≥ дл€ того, щоби показати €к ми Ц глобальне сусп≥льство, можемо дос€гнути переходу до Ђпостдеф≥цитноњї[538] соц≥альноњ системи. “од≥ €к деф≥цит в абсолютних умовах завжди ≥снуватиме дл€ людства на тому чи ≥ншому р≥вн≥ у ц≥й закрит≥й систем≥ ресурс≥в «емл≥, деф≥цит на р≥вн≥ людських потреб та базового матер≥ального усп≥ху б≥льше не Ї д≥ючим захистом застосуванн€ метод≥в ринковоњ системи[539].

«агальнопоширеним аргументом на захист ц≥новоњ системи та ринку Ї те, що, мовл€в, €кщо ≥снуЇ будь-€кий деф≥цит, то будь-€кий ≥нший п≥дх≥д не буде працювати. “обто, оск≥льки не вс≥ можуть мати певну к≥льк≥сть товар≥в, то ц€ к≥льк≥сть ≥ Ї деф≥цитом, а отже, люд€м потр≥бн≥ грош≥ (або њх в≥дсутн≥сть) дл€ того, щоби в≥дсортувати тих, хто отримаЇ ц≥ товари, а хто Ц н≥.

ѕроблема цього припущенн€ пол€гаЇ в тому, що воно ≥гноруЇ можлив≥сть певних ресурс≥в, а отже ≥ товар≥в, мати б≥льшу доречн≥сть, пор≥вн€но з чимось ≥ншим, коли мова йде про охорону здоровТ€. ѕор≥вн€нн€ деф≥циту найб≥льш дорогих, розк≥шних машин, €к≥ б≥льше призначен≥ дл€ задоволенн€ статусу своњх власник≥в, н≥ж дл€ виконанн€ свого базового призначенн€ €к засобу транспорту Ц з деф≥цитом њж≥, €ка Ї базовою життЇвою потребою дл€ здоровТ€, Ї неправильним в реальних життЇвих умовах. “од≥ ≥нтерес у першому випадку пол€гаЇ у задоволенн≥ его власника, €кий ймов≥рно вже втамував своњ базов≥ потреби, щоб дозволити соб≥ такий продукт, ≥ це не можна прир≥внювати до ≥нтересу у другому випадку, тобто зац≥кавленост≥ тих, хто маЇ дуже мало або зовс≥м н≥чого поњсти, а отже, хто не може вижити. Ќе можна дов≥льно поЇднувати так≥ Ђпотребиї та Ђбажанн€ї, н≥бито вони в теор≥њ Ї просто одним ≥ тим самим. Ќа жаль, саме так веде себе ринкова система.

Ѕа б≥льше, разом ≥з великим дисбалансом багатств та матер≥ального забезпеченн€[540], приходить нев≥дворотна соц≥альна дестаб≥л≥зац≥€. ѕрактично кожен широкомасштабний сусп≥льний розкол та революц≥€, €ку ми бачили в останн≥ к≥лька стол≥ть мала певний економ≥чний базис, €кий €к правило обертавс€ навколо соц≥ального дисбалансу, експлуатац≥њ та класового розшаруванн€[541]. “еж саме в≥дбуваЇтьс€ з причинами злочинност≥, тероризму, згубних звичок та ≥нших соц≥альних проблем. ѕрактично вс≥ ц≥ схильност≥ породжен≥ позбавленн€ми, абсолютними або в≥дносними, ≥ ц≥ позбавленн€ Ї притаманними природ≥ сусп≥льства, €ке базуЇтьс€ на конкуренц≥њ та деф≥цит≥.

ќтже, €кщо просто зменшити наш≥ економ≥чн≥ реал≥њ до простоњ торг≥вл≥, в поЇднанн≥ з за€вою, що будь-€кий р≥вень деф≥циту виправдовуЇ застосуванн€ ринку, ц≥н та грошей дл€ розпод≥лу, то це буде означати ≥гноруванн€ справжньоњ природи того, що забезпечуЇ соц≥альну гармон≥ю, стаб≥льн≥сть та охорону здоровТ€. „и видаЇтьс€ це доц≥льним Ц в≥дмовитис€ в≥д техн≥чноњ здатност≥, €ка даЇ можлив≥сть, скаж≥мо, п≥дн€ти матер≥альне становище 80% людства до р≥вн€, €кий на тепер≥шн≥й момент доступний лише 10% людей, просто тому, що Ђне вс≥ можуть мати 500-к≥мнатний маЇтокї? «нову ж таки, абсурдн≥сть цього запереченн€ Ї абсолютно очевидною, коли приймаЇтьс€ системна точка зору в≥дносно того, що насправд≥ маЇ значенн€ дл€ охорони здоровТ€ та соц≥альноњ ст≥йкост≥.

 р≥м цього, нижче ¬и знайдете список сучасних умов життЇзабезпеченн€, €к≥ Ї доступними дл€ св≥тового населенн€ ≥ €к≥ залишаютьс€ незастосованими через фактори-перешкоди, що властив≥ ринков≥й економ≥ц≥.  ожному питанню присв€чено св≥й власний п≥дрозд≥л.

1) ¬иробництво њж≥: сучасн≥ методи виробництва вже створюють б≥льш, н≥ж достатньо њж≥, щоби нагодувати вс≥х людей на «емл≥.  р≥м того, сучасн≥ тенденц≥њ, спр€мован≥ на оптим≥зован≥ технолог≥њ та агрокультурн≥ методи, також показують можливост≥ до подальшого зб≥льшенн€ ефективност≥ виробництва та поживних €костей до стану справжнього достатку, з м≥н≥мальним застосуванн€м людськоњ прац≥ та щораз меншими потребами в енерг≥њ, вод≥ та земл≥.

2) „иста вода: зараз ≥снують так≥ процеси опр≥сненн€ ≥ знезаражуванн€, при широкому застосуванн≥ €ких жодна людська ≥стота, нав≥ть в ситуац≥њ тепер≥шнього р≥вн€ забрудненн€, н≥коли би не залишалис€ без питноњ води, незалежно в≥д м≥сц€ њњ проживанн€ на «емл≥.

3) ≈нерг≥€: завд€ки геотермальним, в≥тровим, сон€чним та г≥дро- джерелам в поЇднанн≥ з системно-ор≥Їнтованими процесами, €к≥ можуть вловлювати вих≥дну енерг≥ю та безпосередньо використовувати њњ повторно, ≥снуЇ абсолютний достаток енерг≥њ, €кий може забезпечити в к≥лька раз≥в б≥льше за поточне св≥тове населенн€.

4) ћатер≥альне виробництво та доступ: спектр матер≥ального виробництва, в≥д буд≥вель до транспорту та загальновживаних товар≥в, зазнав обТЇднанн€ засоб≥в виробництва, споживчих товар≥в та людськоњ прац≥. ѕри в≥дпов≥дному системному обТЇднанн≥ кожного виду виробництва, разом з оптим≥зованими процесами регенерац≥њ та всезагальноњ трансформац≥њ в≥д використанн€ прав власност≥ до системи прав доступу, стаЇ очевидним, що вс≥ в≥дом≥ функц≥њ товар≥в (у форм≥ продукту) можуть на баз≥ потреб використовуватис€ 100% людства в доступному достатку.

 

ѕродуктивна здатн≥сть

–азом з тим, перед детальним розгл€дом цих чотирьох питань, в пр≥оритет≥ перебуваЇ анал≥з Ђпродуктивноњ здатност≥ї «емл≥. ѕродуктивна здатн≥сть визначаЇтьс€ €к Ђмаксимальна, вр≥вноважена к≥льк≥сть орган≥зм≥в певного виду, €ка може безк≥нечно п≥дтримуватис€ даним середовищемї[542].

ѕрипущенн€ щодо продуктивноњ здатност≥ «емл≥ стосовно людського виду, в основ≥ €кого Ц розум≥нн€, €к багато людей може п≥дтримувати «емл€ та њњ б≥осфера, Ї сп≥рною темою прот€гом багатьох стол≥ть. Ќаприклад, в 2001 роц≥, в рапорт≥ ќќЌ було сказано, що дв≥ третини вс≥х оц≥нок, €к≥ були пом≥чен≥ на той час, лежали в межах в≥д 4 м≥ль€рд≥в до 16 м≥ль€рд≥в, ≥з середн≥м показником близько 10 м≥ль€рд≥в[543].

¬т≥м, технолог≥чн≥ зм≥ни та њх можливост≥ посилювати ефективн≥сть стосовно того, €к використовуютьс€ наш≥ ресурси[544], становл€ть пост≥йну перешкоду в таких спробах д≥йти в≥дчутноњ, емп≥ричноњ цифри. –еальн≥сть же пол€гаЇ в тому, що к≥льк≥сть людей, €к≥ може п≥дтримувати «емл€ дуже сильно вар≥юЇтьс€ ≥ основуЇтьс€, певною м≥рою, на поточному стан≥ доступних технолог≥й. ўо б≥льше ми дос€гаЇмо прогресу в науковому та техн≥чному розум≥нн≥, то б≥льше людей ми можемо п≥дтримувати, з меншою к≥льк≥стю енерг≥њ та ресурс≥в, витрачених на одну особу.

«в≥сно, тут не йдетьс€ про те, що в межах замкненоњ системи «емл≥ ми маЇмо €кусь необмежену можлив≥сть розмножуватис€. “ут радше висв≥тлюЇтьс€ доречн≥сть того, що означаЇ бути стратег≥чними, розумними та ефективними у нашому використанн≥ ресурс≥в та, €к насл≥док, у самому ≥ндустр≥альному та економ≥чному процес≥.

—ьогодн≥ немаЇ жодних доказ≥в наближенн€ до продуктивноњ здатност≥ «емл≥, €кщо ми в≥зьмемо до уваги тенденц≥њ, €к≥ розкривають наш широкий потенц≥ал у тому, щоби Ђробити б≥льше з меншогої, в поЇднанн≥ з системою ц≥нностей, €ка ч≥тко визнаЇ, що ми, €к вид, насел€Їмо закриту систему «емл≥ ≥з загальними природними обмеженн€ми, а п≥дтримка ≥нтересу у збалансованост≥, ефективност≥ та ст≥йкост≥ Ї нашою персональною в≥дпов≥дальн≥стю перед самим собою, один одним та майбутн≥ми покол≥нн€ми.

÷ей осв≥тн≥й ≥мператив п≥дкреслюЇ, що св≥дома, по≥нформована глобальна культура може за потреби стаб≥л≥зувати р≥вень свого розмноженн€ ≥ без зовн≥шнього примусу, €кщо такий базовий взаЇмозвТ€зок буде розум≥тис€ належним чином. «в≥сно, багато можна сказати про вплив старих, традиц≥йних в≥рувань. Ќаприклад, рел≥г≥йних доктрин, €к≥ вважають, що пост≥йне та безперервне розмноженн€ Ї чеснотою. “ак≥ погл€ди, походженн€ €ких лежить у в≥дсутност≥ знань, що ми маЇмо на сьогодн≥ й котр≥ стосуютьс€ нашого сп≥льного ≥снуванн€ на обмежен≥й планет≥, будуть ймов≥рно подолан≥ природним чином через осв≥ту[545].

 р≥м того, €кщо проанал≥зувати поточн≥ рег≥они посиленого зростанн€ населенн€, то можна побачити, що т≥, хто живе у позбавленн€х та б≥дност≥ розмножуютьс€ швидше, н≥ж т≥, хто живе не в б≥дност≥. “акож точатьс€ де€к≥ суперечки стосовно того, чому ц€ модель ≥снуЇ, проте, тут все ж простежуЇтьс€ ч≥ткий взаЇмозвТ€зок. ÷ей факт доводить, що п≥двищенн€ стандарту житт€ людей може зменшувати р≥вень њхнього розмноженн€, а це посилюЇ соц≥альний обовТ€зок створити б≥льш справедливу систему розпод≥лу ресурс≥в.

¬иробництво њж≥

¬≥дпов≥дно до даних Ђѕродовольчоњ та с≥льськогосподарськоњ орган≥зац≥њ ќќЌї (англ. ЂThe United Nations Food and Agriculture Organizationї), одна ≥з восьми ос≥б на «емл≥ (близько 1 м≥ль€рда людей) страждають в≥д хрон≥чного недоњданн€. ћайже вс≥ ц≥ люди живуть в крањнах, що розвиваютьс€, ≥ становл€ть 15% населенн€ цих крањн[546]. ЌемаЇ необх≥дност≥ по€снювати, що б≥дн≥сть пр€мо повТ€зана з цим феноменом.

ѕроте, осторонь в≥д пол≥тики та б≥знесу, св≥тове с≥льське господарство на сьогодн≥ виробл€Ї на 17% б≥льше калор≥й на одну людину, н≥ж 30 рок≥в тому, незважаючи на прир≥ст населенн€ на 70%. ≤снуЇ достатньо њж≥, щоби надавати кожному у св≥т≥ принаймн≥ 2,720 к≥локалор≥й ( кал) на день, що Ї б≥льш, н≥ж достатньо дл€ п≥дтримки хорошого стану здоровТ€ дл€ б≥льшост≥[547] [548]. “ому, ≥снуванн€ такоњ великоњ к≥лькост≥ хрон≥чно голодних людей в розвинутому св≥т≥ сьогодн≥ вказуЇ, €к м≥н≥мум, на те, що тут щось фундаментально не так ≥з самим глобальним ≥ндустр≥альним та економ≥чним процесом, а не з продуктивною здатн≥стю «емл≥ чи з людською здатн≥стю належно обробл€ти ресурси.

¬≥дпов≥дно до даних ≤нституту ≥нженер≥в-механ≥к≥в: Ђ[ћи] виробл€Їмо [глобально] близько чотирьох м≥ль€рд≥в метричних тонн њж≥ на р≥к. ѕроте, через поган≥ практики в збиранн≥, збер≥ганн≥ та транспортуванн≥, так само €к ≥ нерац≥ональне ринкове та споживче використанн€ ресурс≥в, п≥драховано, що 30-50% (або 1,2-2 м≥ль€рди тонн) вс≥Їњ њж≥, що виробл€Їтьс€, н≥коли не дос€гаЇ людського шлунку.  р≥м того, ц€ цифра не в≥дображаЇ той факт, що велика частина земл≥, енерг≥њ, добрив та води також втрачаютьс€ при виробництв≥ продукт≥в харчуванн€, €к≥ в к≥нцевому рахунку просто марнуютьс€ї[549].

«а словами досл≥дника харчових в≥дход≥в ¬алентина “урна, Ђк≥лькост≥ калор≥й, €к≥ потрапл€ють на см≥тник у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ та ™вроп≥ було би достатньо, щоби трич≥ нагодувати голодних усього св≥туї[550].

≈коном≥чно модел≥ марнуванн€ крањн ѕершого св≥ту можуть породжувати посиленн€ ц≥ни на глобальну поставку њж≥ через посилений попит, що Ї результатом цих же моделей марнуванн€. Ќаприклад, крањни ѕершого св≥ту посилюють еп≥дем≥ю св≥тового голоду своњми модел€ми марнуванн€ на етап≥ споживанн€, тому що попит, €кий посилюЇтьс€ в результат≥ зб≥льшенн€ марнуванн€, п≥дн≥маЇ ц≥нову варт≥сть вище т≥Їњ, що Ї доступною дл€ багатьох.

 оли дл€ св≥ту споживанн€ звичайно ≥снуЇ осв≥тн≥й ≥мператив дл€ того, щоби розгл€нути доц≥льн≥сть своњх моделей споживанн€ в поточному кл≥мат≥, €к в≥дпов≥дно до того, що стосуЇтьс€ реального марнуванн€ њж≥, так ≥ в≥дпов≥дно до його впливу на глобальний р≥вень ц≥н через посилений попит, €кий виникаЇ через це марнуванн€, стаЇ очевидним, що найб≥льш ефективними та практичними засобами дл€ подоланн€ ц≥Їњ глобальноњ неефективност≥ Ї Ђоновитиї саму систему виробництва њж≥ за допомогою сучасних метод≥в. ÷е, в поЇднанн≥ з обм≥ркованою локал≥зац≥Їю самого процесу дл€ зменшенн€ широкого спектру марнуванн€, €кий спричин€Їтьс€ неефективн≥стю в сучасному глобальному ланцюгу постачанн€ њж≥[551], не лише зменшило би проблеми в загальному, а також значною м≥рою п≥двищило би продуктивн≥сть, €к≥сть продукт≥в та обс€г виробництва загалом.

 оли активне використанн€ орноњ земл≥ та основаного на земл≥ с≥льського господарства буде все актуальне (в ≥деал≥, зв≥сно, разом з б≥льш ст≥йкими практиками н≥ж т≥, €к≥ ми використовуЇмо сьогодн≥)[552], значна дол€ тиску може бути з часом зменшена завд€ки прогресивним безірунтовим методам, €к≥ потребують менше води, менше добрив, менше пестицид≥в (або взагал≥ њх повне виключенн€), менше земл≥ та менше прац≥. “ак≥ виробнич≥ потужност≥ сьогодн≥ можуть бути побудован≥ в урбан≥стичних умовах м≥ста або нав≥ть в мор≥, далеко в≥д береговоњ л≥н≥њ[553].

ћабуть, найб≥льш перспективним з ус≥х цих упор€дкувань Ї вертикальне фермерство[554]. ¬оно пройшло випробовуванн€ у багатьох рег≥онах, де показало надзвичайно перспективн≥ результати ефективност≥. ≈кстрапол€ц≥€ цих статистичних даних, у поЇднанн≥ з паралельними тенденц≥€ми прогресу (посиленн€ в ефективност≥) механ≥зм≥в повТ€заних з цим процесом, вказуЇ на те, що майбутнЇ виробництво њж≥ в достатку не т≥льки буде використовувати менше ресурс≥в на одиницю випуску продукц≥њ (пор≥вн€но з поточними традиц≥€ми, €к≥ базуютьс€ на земл≥), призводити до меншого марнуванн€, мати менший еколог≥чний в≥дбиток, п≥двищувати €к≥сть њж≥ ≥ таке ≥нше. “акож використовуватиметьс€ менше поверхн≥ планети, можливим стане виробництво тих вид≥в њж≥, €к≥ були колись обмежен≥ певними кл≥матичними умовами або рег≥онами, ≥ €к≥ тепер зможуть вирощуватис€ практично всюди в закритих, вертикальних системах.

“од≥, €к п≥дходи до цього вар≥юютьс€, загальнопоширен≥ методи включають системи с≥возм≥ни в прозорих обгороджених корпусах з використанн€м природного св≥тла, в поЇднанн≥ з обслуговуючими водними та живильними системами г≥дропон≥ки[555], аеропон≥ки[556] та/або аквапон≥ки[557]. “ут також використовуютьс€ системи штучного св≥тла, разом з ≥ншими засобами поширенн€ природного св≥тла, такими, €к використанн€ систем парабол≥чних дзеркал, що можуть перем≥щувати св≥тло без електрики[558]. ƒл€ цих споруд загальнопоширеними Ї системн≥ п≥дходи Ђперетворенн€ в≥дход≥в на енерг≥юї[559], €к≥ застосовуютьс€ разом з прогресивними енергосистемами, основаними на регенеративних процесах або локал≥зованих джерелах. ѕродуктивн≥сть цих р≥зноман≥тних п≥дход≥в значною м≥рою посилюЇтьс€, оск≥льки њжа може вирощуватис€ майже 24 години на добу, с≥м дн≥в на тиждень.

«агальнопоширеним запереченн€м щодо такого виду фермерства в б≥льшост≥ Ї питанн€ њхнього енергетичного в≥дбитку, де критикуЇтьс€ використанн€ штучного св≥тла в де€ких його вар≥антах €к занадто енергоЇмного. ѕроте, використанн€ систем в≥дновлюваних джерел енерг≥њ, таких, наприклад, €к фотовольтањка, в поЇднанн≥ з рег≥ональним розм≥щенн€м, €ке Ї найб≥льш спри€тливим дл€ в≥дновлюваних метод≥в (наприклад, б≥л€ хвиль, приплив≥в або геотермальних джерел) ≥ становить реальне р≥шенн€ дл€ ст≥йкоњ, безвуглеводноњ енергетики.

ќднак, краще м≥ркувати про це в пор≥вн€льному контекст≥. ¬ —Ўј до 20% споживанн€ викопного палива крањни припадаЇ на харчовий ланцюг, в≥дпов≥дно до даних Ђѕродовольчоњ та с≥льськогосподарськоњ орган≥зац≥њ ќќЌї (FAO), €к≥ вказують на те, що використанн€ викопного палива системами виробництва њж≥ в розвинутому св≥т≥ Ђчасто перевищуЇ його використанн€ в автомоб≥л€хї[560].

” —≥нгапур≥ система вертикальних ферм, €ку зазвичай споруджують у прозорих корпусах, використовуЇ автоматизовану г≥дравл≥чну систему замкненого циклу дл€ того, щоб цикл≥чно обертати урожай м≥ж сон€чним св≥тлом та подачею орган≥чних поживних речовин, де витрати на електроенерг≥ю дл€ одного корпусу складають лише близько $3 на м≥с€ць[561].

÷€ система в дес€ть раз≥в продуктивн≥ша в розрахунку на один квадратний фут, н≥ж традиц≥йне фермерство, ≥ споживаЇ набагато менше води, прац≥ та добрив, €к уже зазначалос€ ран≥ше. “ут також, по сут≥, немаЇ транспортних витрат враховуючи, що вс€ продукц≥€ розпод≥л€Їтьс€ локально, збер≥гаючи б≥льше ресурс≥в та енерг≥њ.

Ќазагал сьогодн≥ ≥снуЇ ц≥лий спектр таких програм, але в багатьох випадках використовують уже на€вн≥ структури, €к≥ не призначен≥ дл€ такоњ роботи[562]. ¬ „икаго (≤лл≥нойс, —Ўј) д≥Ї найб≥льша в св≥т≥ сертиф≥кована орган≥чна вертикальна ферма. ¬она, здеб≥льшого, виробл€Ї зелень дл€ м≥сцевих ринк≥в „икаго, проте ц≥ 90 000 квадратних фут≥в виробничих потужностей використовують систему аквапон≥ки[563], де в≥дходи риб тил€п≥њ дають поживн≥ речовини дл€ рослин. ‘ерма збер≥гаЇ 90% своЇњ води, пор≥вн€но з методами традиц≥йного фермерства, ≥ не маЇ н≥€ких с≥льськогосподарських сток≥в. Ќа додаток до цього, вс≥ њњ в≥дходи (кор≥нн€ рослин, стебла та нав≥ть упаковка, €ка здатна до б≥олог≥чного розкладу) сп≥льно переробл€ютьс€, що зводить к≥льк≥сть в≥дход≥в до нул€[564].

—учасн≥ статистичн≥ дан≥ вар≥юютьс€ у в≥дношенн≥ до ефективност≥, часто через грошов≥ обмеженн€ та властив≥ њм проблеми рентабельност≥. як ≥ з б≥льш≥стю в ринков≥й систем≥, перспективн≥ технолог≥њ знаход€ть св≥й розвиток лише тод≥, коли вони довод€ть свою конкурентоздатн≥сть. «важаючи на новизну цих ≥дей, ми не можемо чекати, що побачимо багато приклад≥в њх вт≥ленн€, так само €к не можемо чекати, що побачимо високу оптим≥зац≥ю таких метод≥в дл€ њх оц≥нюванн€ без Ђсхваленн€ ринкуї.

¬т≥м, ми можемо екстраполювати усв≥домлений потенц≥ал на€вних систем, масштабуючи њх застосуванн€ так, наче вони були у найб≥льш ефективн≥й форм≥ впроваджен≥ в кожному великому м≥ст≥. Ќаступний список п≥дтверджуЇ перевагу цього п≥дходу над сучасними традиц≥йними методами, €к≥ базуютьс€ на земл≥. ¬≥н показуЇ не лише б≥льш ст≥йку, а й продуктивн≥шу практику, €ка може, в поЇднанн≥ з уже створеними методами, багато раз≥в задовольнити все св≥тове населенн€ њжею, основаною на овочах[565].

 

–≥зноман≥тт€:

Ќа противагу традиц≥йному фермерству, вертикальн≥ ферми можна споруджувати будь-де, нав≥ть на вод≥, використовуючи зб≥льшенн€ к≥лькост≥ висх≥дних р≥вн≥в дл€ примноженн€ продуктивноњ здатност≥ (тобто дес€типоверхова ферма буде виробл€ти 1/10 продуктивност≥ 100-поверховоњ ферми). “аке використанн€ простору часто обмежуЇтьс€ арх≥тектурними можливост€ми. Ѕа б≥льше, рослини можуть рости Ђна замовленн€ї в багатьох аспектах, тому що скасовуютьс€ рег≥ональн≥ обмеженн€, оск≥льки ц≥ ферми можуть вирощувати практично будь-що.

 

«меншене використанн€ ресурс≥в:

¬ертикальн≥ ферми використовують значно менше води та пестицид≥в, ≥ Ї б≥льш спри€тливими дл€ застосуванн€ невуглеводних метод≥в живленн€ та удобренн€. ѓхнЇ використанн€ енерг≥њ може зм≥нюватис€, базуючись на прикладних застосовуванн€х, але при найб≥льш ефективних налаштуванн€х, вони використовують набагато менше енерг≥њ €к дл€ живленн€ самоњ ферми, так ≥ стосовно в≥дсутност≥ у цьому випадку потреби у надлишкових вуглеводних добривах та транспорт≥, €кий живитьс€ продуктами нафтопереробки, що Ї важким т€гарем у сучасних фермерських процесах.

 

Ѕ≥льша ст≥йк≥сть та менша еколог≥чна шкода:

“епер≥шн≥ традиц≥њ фермерства визнають €к одн≥ з найб≥льш еколог≥чно руйн≥вних процес≥в сучасного сусп≥льства. «а словами журнал≥ста-еколога –ен≥ „о, Ђна 2008 р≥к 37,7% земель планети та 45% земл≥ —Ўј використовувалис€ дл€ с≥льського господарства. ¬торгненн€ людей в дик≥ земл≥ призвело до поширенн€ ≥нфекц≥йних захворювань, втрати б≥ор≥зноман≥тт€ та руйнуванн€ екосистем. ≤нтенсивна обробка земл≥ та поган≥ методи оброб≥тку ірунт≥в призвели до деградац≥њ с≥льськогосподарських земель планети. ўороку використовуютьс€ м≥льйони тонн токсичних пестицид≥в, €к≥ забруднюють поверхнев≥ та ірунтов≥ води, ≥ ставл€ть п≥д загрозу живу природу.

—≥льське господарство Ї в≥дпов≥дальним за 15% св≥тового викиду парникових газ≥в, а використанн€ викопного палива нал≥чуЇ одну пТ€ту всього використанн€ цього виду палива в —Ўј, €ке здеб≥льшого застосовуЇтьс€ дл€ приведенн€ в д≥ю с≥льськогосподарського обладнанн€, транспорту њж≥ та виробництва добрив. ќск≥льки надлишки добрив змиваютьс€ в р≥чки, струмки та океани, то це може призводити до евтроф≥кац≥њ: розмножуЇтьс€ цв≥т≥нн€ водоростей; коли вони помирають, њх поњдають м≥кроби, €к≥ використовують майже весь кисень у вод≥; результатом Ї мертв≥ зони, €к≥ вбивають усе водне житт€. 2008 року у св≥т≥ нал≥чувалос€ 405 мертвих зонЕ б≥льш н≥ж дв≥ третини св≥товоњ пр≥сноњ води використовуЇтьс€ дл€ веденн€ с≥льського господарстваї[566].

 

ѕостдеф≥цитна продуктивн≥сть:

¬чен≥  олумб≥йського ун≥верситету, працюючи над системами вертикальних ферм, визначили, що дл€ того, аби прогодувати 50 000 людей, потр≥бна 30-поверхова буд≥вл€ розм≥ром з квартал Ќью-…орка[567].  вартал Ќью-…орка займаЇ приблизно 6,4 акр≥в[568]. якщо ми екстраполюЇмо ц≥ дан≥ в контекст≥ м≥ста Ћос-јнджелеса ( ал≥форн≥€, —Ўј) з населенн€м близько 3,9 м≥льйон≥в[569] та загальною площею приблизно 318,912 акр≥в[570], то дл€ того, щоб нагодувати вс≥х м≥сцевих жител≥в, знадобилос€ б близько 78 таких тридц€типоверхових споруд площею 6,4 акр≥в кожна. ” результат≥, щоб прогодувати все населенн€ м≥ста, потр≥бна площа, €ка становить 0,1% загальноњ територ≥альноњ площ≥ Ћос-јнджелеса[571].

—уша, що займаЇ близько 29% поверхн≥ «емл≥, складаЇ 36 794 240 000 акр≥в, а людське населенн€ на к≥нець 2013 року складало 7,2 м≥ль€рди[572]. якщо ми екстраполюЇмо той же базис 30-поверхових вертикальних ферм, €к≥ займають 6,4 акр≥в дл€ годуванн€ 50 000 чолов≥к, то ми прийдемо до того, що дл€ того, аби прогодувати все св≥тове населенн€ нам потр≥бно 144 000 вертикальних ферм[573]. —умарна площа, необх≥дна дл€ розм≥щенн€ цих ферм, становить 921 600 акр≥в[574]. «важаючи на те, що близько 38% (13 981 811 200 акр≥в) вс≥х земель планети «емл€ зараз використовують дл€ традиц≥йного с≥льського господарства[575], ми бачимо, що нам потр≥бно лише 0,006% земл≥, €ка нин≥ використовуЇтьс€ дл€ с≥льського господарства, щоб задовольнити ц≥ виробнич≥ потреби[576].

÷€ екстрапол€ц≥€ зараз Ц чисто теоретична ≥ ц≥лком очевидним Ї те, що до уваги повинно братис€ чимало ≥нших фактор≥в, що стосуютьс€ розм≥щенн€ таких фермерських системи та њх критичних особливостей. “акож, в межах статистичних даних використанн€ земель на 38%, багато ц≥Їњ земл≥ використовуЇтьс€ дл€ вирощуванн€ худоби, а не лише дл€ вирощуванн€ врожаю. ќднак, вих≥дн≥ статистичн≥ дан≥ видаютьс€ абсолютно неймов≥рними стосовно можливостей ефективност≥ та продуктивност≥. ѕо сут≥, €кщо ми би теоретично вз€ли лише т≥ земл≥, €к≥ тепер використовуютьс€ т≥льки дл€ вирощуванн€ врожаю (близько 4 408 320 000 акр≥в[577]), зам≥нюючи процес вирощуванн€, оснований на земл≥, лише на так≥ 30-поверхов≥ системи вертикальних ферм (розм≥щенн≥ пор€д одна з одною), обс€гу виробництва було б достатньо, щоби прогодувати 34 440 000 000 000 (34,4 трильйони) людей[578].

¬раховуючи, що нам буде потр≥бно прогодувати лише 9 м≥ль€рд≥в людей до 2050 року, дл€ чого використовуватиметьс€ близько 0,02% ц≥Їњ теоретичноњ продуктивност≥, будь-€к≥ практичн≥ запереченн€, довол≥ поширен≥ при анал≥з≥ наведеноњ вище екстрапол€ц≥њ, вигл€дають сумн≥вними. як останнЇ зауваженн€ варто зазначити, що б≥лки, €к≥ Ї легко доступними в рослинному св≥т≥, все ще схил€ють до зац≥кавленост≥ у виробництв≥ мТ€са. ≤з погл€ду ст≥йкост≥, ≥гноруючи загальн≥ моральн≥ питанн€ та, в≥рог≥дно, негуманн≥ практики, €к≥ все ще Ї загальнопоширеними дл€ ≥ндустр≥ал≥зованого вирощуванн€ худоби, виробництво мТ€са сьогодн≥ Ї еколог≥чно шк≥дливим актом.

¬≥дпов≥дно до даних ћ≥жнародного науково-досл≥дницького ≥нституту тваринництва (ILRI), системи тваринництва займають близько 45% поверхн≥ «емл≥[579]. ¬≥дпов≥дно до даних ѕродовольчоњ та с≥льськогосподарськоњ орган≥зац≥њ ќќЌ (FAO), тваринницький сектор виробл€Ї б≥льше парникових газ≥в, н≥ж сучасний транспорт, що њздить на бензин≥[580]. ¬раховуючи також, що 90% вс≥Їњ великоњ риби, €ка колись жила в океан≥, зникла через надм≥рне виловлюванн€[581], нов≥ р≥шенн€ стають ще б≥льш необх≥дними.

ќдним з таких р≥шень Ї аквакультура, €ка Ї фермерством безпосередньо ≥з вирощуванн€ риби, ракопод≥бних та т.д. ÷ей пр€мий п≥дх≥д, у випадку ст≥йкого застосуванн€, може задовольнити людське споживанн€ багатою на б≥лок рибою, вирощеною на фермах, зам≥щуючи попит на мТ€со, виробництво €кого базуЇтьс€ на земл≥. ≤ншим п≥дходом Ї виробництво ЂмТ€са у проб≥рц≥ї. ћТ€со у проб≥рц≥ може бути виготовлене €к смужки мТ€зового волокна, котре вирощуЇтьс€ шл€хом злитт€ кл≥тин-попередник≥в, ембр≥ональних стовбурових кл≥тин або спец≥ал≥зованих сател≥тних кл≥тин, знайдених у мТ€зов≥й тканин≥. ÷ей вид мТ€са вирощують, зазвичай, у б≥ореакторах.

’оча ≥ на експериментальному р≥вн≥, в 2013 роц≥ у Ћондон≥ був приготований та спожитий перший у св≥т≥ лабораторно вирощений гамбургер[582]. ≤нш≥ вигоди включають також зменшенн€ хвороб, €к≥ мають тваринницьке походженн€, ≥ котр≥ Ї дуже поширеними, разом з можлив≥стю униканн€ певних негативних дл€ здоровТ€ характеристик традиц≥йного мТ€са, €к це, наприклад, в≥дбуваЇтьс€ у виробництв≥ при видаленн≥ жирних кислот.

 

„иста вода

¬раховуючи, що людський орган≥зм без пр≥сноњ води може прожити лише к≥лька дн≥в[583], доступний дл€ вс≥х достаток цього найб≥льш базового ресурсу Ї критичним. ќкр≥м того, вода Ї основою багатьох промислових метод≥в виробництва, включаючи саме с≥льське господарство. ѕр≥сна вода Ц це поширена в природ≥ вода, €ка м≥ститьс€ на земн≥й поверхн≥ у вигл€д≥ льодовикових щит≥в, льодовикових шапок, льодовик≥в, айсберг≥в, бол≥т, ставк≥в, озер, р≥чок та струмк≥в, а також п≥д землею Ц п≥дземн≥ води у водоносних шарах та п≥дземн≥ теч≥њ. 97% ус≥Їњ води на планет≥ «емл€ Ї солоною ≥ не може споживатис€ безпосередньо.

¬≥дпов≥дно до даних ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоровТ€, Ђблизько 2,6 м≥ль€рд≥в людей Ц половина населенн€ вс≥х крањн, що розвиваютьс€, Ц в≥дчувають нестачу нав≥ть у простих Ђналагодженихї вбиральн€х, а 1,1 м≥ль€рд людей не мають доступу до будь-€кого виду налагодженого джерела питноњ води. ѕр€мим насл≥дком цього Ї:

● 1,6 м≥льйон≥в людей помирають щороку в≥д шлунково-кишкових захворювань (включаючи холеру), що Ї властивим дл€ в≥дсутност≥ доступу до безпечноњ питноњ води та базовоњ сан≥тар≥њ, ≥ 90% ≥з цих смертей припадають на д≥тей в≥ком до 5 рок≥в Ц головним чином у крањнах, що розвиваютьс€;

● 160 м≥льйон≥в людей ≥нф≥кован≥ шистосомозом, що призводить до дес€тк≥в тис€ч смертей щороку; 500 м≥льйон≥в людей ризикують захвор≥ти на трахому, з €ких 146 м≥льйон≥в можуть втратити з≥р, а у ще 6 м≥льйон≥в з≥р може послабитись;

●  ишков≥ глисти (аскаридоз, трихоцефальоз та анк≥лостомоз) Ї поширеною проблемою у крањнах, що розвиваютьс€, через нев≥дпов≥дну €к≥сть питноњ води, сан≥тар≥њ та г≥г≥Їни, де 133 м≥льйон≥в людей страждають в≥д великоњ к≥лькост≥ ≥нфекц≥й, повТ€заних з кишковими глистами; щороку ф≥ксують близько 1,5 м≥льйон≥в випадк≥в кл≥н≥чного гепатитуї[584].

¬≥дпов≥дно до даних ќќЌ, до 2025 року приблизно 1,8 м≥ль€рд≥в людей будуть жити у вододеф≥цитних рег≥онах, а 2/3 всього св≥тового населенн€ житиме в област€х з низькою €к≥стю води[585]. “ак само, €к ≥ з б≥льш≥стю вс≥х сучасних св≥тових проблем, повТ€заних з ресурсами, ц€ проблема стосуЇтьс€ ≥ поганого управл≥нн€ та в≥дсутност≥ ≥ндустр≥альних програм. ≤з погл€ду управл≥нн€, через забрудненн€, надм≥рне використанн€ та неефективну ≥нфраструктуру в св≥т≥ марнують величезний обТЇм води. Ѕлизько 95% вс≥Їњ води, €ка надходить у б≥льш≥сть помешкань, повертаЇтьс€ в канал≥зац≥ю п≥сл€ одноразового використанн€[586].

—истемним р≥шенн€м дл€ оптим≥зац≥њ такого використанн€ Ї таке проектуванн€ кухонь та ванних к≥мнат, щоби вони перехоплювали воду дл€ р≥зних ц≥лей. Ќаприклад, вода, €ка прот≥каЇ через раковину або душ може використовуватис€ дл€ туалету. –≥зн≥ компан≥њ недавно почали впроваджувати так≥ ≥дењ на практиц≥, але назагал б≥льш≥сть ≥нфраструктур не робл€ть н≥чого, що нагадувало б схеми повторного використанн€. ÷е теж стосуЇтьс€ великих комерц≥йних буд≥вель, €к≥ можуть створювати мереж≥ повторного використанн€ скр≥зь по вс≥й буд≥вл≥, в поЇднанн≥ з≥ збором дощовоњ води задл€ ≥нших ц≥лей, ≥ таке ≥нше.

«абрудненн€ води Ї проблемою, €ка впливаЇ €к на розвинут≥ крањни, так ≥ на крањни, що розвиваютьс€, на багатьох р≥вн€х. «а оц≥нками ”правл≥нн€ з охорони навколишнього середовища —Ўј (EPA), 850 м≥ль€рд≥в галон≥в необроблених викид≥в (в≥дход≥в) зливають у водойми щороку, призвод€чи до б≥льш, н≥ж 7 м≥льйон≥в захворювань щор≥чно[587]. «а оц≥нками ÷ентру з управл≥нн€ водою Ђтретього св≥туї лише приблизно в≥д 10% до 12% ст≥чних вод в Ћатинськ≥й јмериц≥ обробл€ють належним чином. ћ≥сто ћех≥ко, наприклад, ЂекспортуЇї своњ необроблен≥ ст≥чн≥ води м≥сцевим фермерам.

‘ермери це ц≥нують, тому що вода п≥двищуЇ врожайн≥сть, але ст≥чн≥ води дуже сильно забруднен≥ патогенними м≥кроорган≥змами та токсичними х≥м≥чними речовинами, що становл€ть серйозний ризик дл€ здоровТ€ €к самих фермер≥в, так ≥ споживач≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, €ка вирощуЇтьс€ на ц≥й територ≥њ. ¬ ≤нд≥њ велик≥ м≥ста виливають необроблен≥ ст≥чн≥ води у водойми, €к≥ служать дл€ поставки питноњ води. ћ≥сто ƒел≥, наприклад, виливаЇ ст≥чн≥ води безпосередньо в р≥чку ямуна Ц джерело питноњ води дл€ близько 57 м≥льйон≥в людей[588].

ѕри пошуку р≥шень ц≥Їњ проблеми потр≥бно, зокрема, звернути увагу на широку неефективн≥сть, причиною €коњ Ї грошов≥ обмеженн€ б≥льшост≥ держав дл€ того, щоб установити належн≥ системи в≥дход≥в, в поЇднанн≥ з ≥мперативом промислового дизайну включити техн≥чн≥ прийоми систем повторного використанн€ дл€ того, щоби краще збер≥гати та користуватис€ нашими на€вними ресурсами.

 р≥м цього, найб≥льш значним, широким р≥шенн€м дл€ подоланн€ цих проблем, €ке би не лише полегшило зменшенн€ поточних негаразд≥в ≥з водою, що вражають б≥льш н≥ж 2 м≥ль€рди людей, але й також дозволило би перейти до умов в≥дносного достатку пр≥сноњ води дл€ вс≥х людей, Ї використанн€ сучасних а) очисних систем та б) систем опр≥сненн€ €к у макро≥ндустр≥альних, так ≥ у м≥кро≥ндустр≥альних масштабах.

 

(a) ќчищенн€:

ѕрогрес у очищенн≥ води дуже стр≥мко пришвидшивс€ разом з по€вою нових технолог≥чних вар≥ац≥й у цьому п≥дход≥. ћабуть, одним з найб≥льш ефективних на сьогодн≥ Ї Ђультраф≥олетова (UV) дез≥нфекц≥€ї. ÷ей процес застосовуЇтьс€ у широких масштабах, потребуЇ мало енерг≥њ та спрацьовуЇ дуже швидко.

«а словами ≥нженера јшока √аджила, винах≥дника портативних ультраф≥олетових систем, Ђ≥з погл€ду використанн€ енерг≥њ, 60 ват електричноњ енерг≥њ Ц що можна прир≥вн€ти до потужност≥ одн≥Їњ звичайноњ наст≥льноњ лампи Ц достатньо, щоби дез≥нф≥кувати воду з≥ швидк≥стю 1 т/год, або пТ€тнадц€ть л≥тр≥в на хвилинуЕ “акоњ к≥лькост≥ води достатньо, щоб задовольнити потреби у питн≥й вод≥ м≥сцевого населенн€ к≥льк≥стю 2000 чолов≥кї[589]. ÷ей прилад, розроблений √аджилом дл€ б≥дних с≥льських зон, може працювати в≥д сон€чних панелей, важить лише 15 фунт≥в ≥ не маЇ н≥€ких токсичних викид≥в.

«в≥сно, це не панаце€. ƒез≥нфекц≥€ ультраф≥олетом дуже добре спрацьовуЇ проти бактер≥й та в≥рус≥в, проте, вона Ї менш ефективною дл€ ≥нших тип≥в забрудненн€, таких, наприклад, €к суспендован≥ тверд≥ частинки, каламутн≥сть, кол≥р або розчинна орган≥чна матер≥€[590]. ѕри застосуванн≥ у великих масштабах, ультраф≥олет часто поЇднуЇтьс€ з б≥льш стандартною обробкою, з такою, наприклад, €к хлоруванн€, €к це в≥дбуваЇтьс€ з найб≥льшим у св≥т≥ заводом ≥з дез≥нфекц≥њ питноњ води ультраф≥олетом у Ќью-…орку, що може обробл€ти 2,2 м≥ль€рда американських галон≥в (8 300 000 куб≥чних метр≥в) на день[591]. ÷е складаЇ 3 029 500 000 куб≥чних метр≥в на р≥к.

ќдна середньостатистична людина у —получених Ўтатах споживаЇ 2842 куб≥чних метр≥в на р≥к[592]. —юди також входить пр≥сна вода, €ка використовуЇтьс€ дл€ промислових потреб, а не лише дл€ пр€мого споживанн€ (питт€). —ередн≥й показник у св≥т≥ складаЇ 1385 куб≥чних метр≥в на р≥к[593].  итай, ≤нд≥€ та —получен≥ Ўтати на сьогодн≥ Ї найб≥льшими споживачами пр≥сноњ води у св≥т≥ ≥ б≥льш≥сть ц≥Їњ води використовуЇтьс€ у виробництв≥, головно у с≥льському господарств≥[594]. ѕо сут≥, близько 70% вс≥Їњ пр≥сноњ води у св≥т≥ використовуЇтьс€ в с≥льському господарств≥[595].

«аради суто статистичного аргументу, ≥гноруючи дуже важливий розгл€д стратег≥чного використанн€ води, систем повторного њњ використанн€ та можливостей њњ збер≥ганн€ шл€хом прогресивних та ефективних ≥ндустр≥альних застосувань, розгл€ньмо просте питанн€: що потр≥бно дл€ того, щоби дез≥нф≥кувати (припускаючи, що це Ї необх≥дним) всю пр≥сну воду, €ка зараз використовуЇтьс€ св≥товим населенн€м за середн≥м показником, в ус≥х контекстах? ¬раховуючи середн≥й показник у св≥т≥, €кий складаЇ 1385 куб≥чних метр≥в та к≥льк≥сть населенн€ в 7,2 м≥ль€рди, ми прийдемо до загального щор≥чного споживанн€ в 9,972 трильйони куб≥чних метр≥в.

¬икористовуючи дан≥ продуктивноњ здатност≥ заводу ≥з дез≥нфекц≥њ питноњ води ультраф≥олетом у Ќью-…орку, €ка складаЇ близько 3 м≥ль€рди куб≥чних метр≥в на р≥к, €к базу установки таких завод≥в, ми побачимо, що нам потр≥бно 3 327 таких завод≥в у всьому св≥т≥[596]. Ќью-йоркський завод займаЇ близько 3,7 акр≥в (160 000 квадратних фут≥в)[597]. ÷е означаЇ, що теоретично потр≥бно близько 12 309 акр≥в земл≥ дл€ того, щоби забезпечити очистку вс≥Їњ пр≥сноњ води, €ка у цей момент споживаЇтьс€ ус≥м св≥товим населенн€м. «в≥сно, немаЇ необх≥дност≥ казати, що ≥снуЇ чимало ≥нших Ђнасл≥дковихї фактор≥в, €к≥ вступають в д≥ю, €к наприклад, потреба в електроенерг≥њ у поЇднанн≥ з критичною важлив≥стю розм≥щенн€.

¬т≥м, розгл€ньмо це в ширшому, б≥льш продуманому пор≥вн€нн≥. ќдн≥ лише збройн≥ сили —Ўј, €к≥ мають 845 441 в≥йськових буд≥вель та баз, займають близько 30 м≥льйон≥в акр≥в земл≥ у св≥т≥[598]. ѕотр≥бно лише 0,04% ц≥Їњ земл≥ дл€ того, щоб продезинф≥кувати всю пр≥сну воду, €ка споживаЇтьс€ у св≥т≥, €кби це було потр≥бно в таких масштабах.

B) ќпр≥сненн€

 р≥м реал≥стичних можливостей масового глобального очищенн€ забрудненоњ пр≥сноњ води, ≥мов≥рно, найб≥льш потужними засобом дл€ того, щоби забезпечити поставку придатноњ до вживанн€, питноњ води Ї њњ перетворенн€ пр€мо ≥з солоного джерела, тобто з океану. «важаючи на те, що б≥льш≥сть води, €ку м≥стить планета Ї солоною, лише один цей метод, при його правильному використанн≥, забезпечить глобальний достаток води.

Ќайб≥льш поширеним методом опр≥сненн€, в≥домим на сьогодн≥, Ї Ђзворотн≥й осмосї Ц процес, €кий виймаЇ водн≥ молекули ≥з солоноњ води, залишаючи ≥они сол≥ у залишков≥й роп≥, €ка Ї поб≥чним продуктом в≥дход≥в. ¬≥дпов≥дно до даних ћ≥жнародноњ асоц≥ац≥њ опр≥сненн€, Ђу цей момент, на зворотн≥й осмос («ќ)Е припадаЇ близько 60% вс≥х встановлених виробничих потужностей, за €ким йде термальний процес багатоступеневого миттЇвого випарюванн€ (англ. ЂMSFї або Ђmulti-stage flashї), €кий складаЇ 26% та метод багатоколонноњ дистил€ц≥њ (англ. ЂMEDї або Ђmulti-effect distillation), що складаЇ 8,2%ї[599]. Ќа 2011 р≥к у св≥т≥ ≥снувало близько 16 000 дистил€ц≥йних завод≥в, а загальна св≥това продуктивн≥сть вс≥х оперативних (тобто д≥ючих) завод≥в складала 66,5 м≥льйони куб≥чних метр≥в на день, або приблизно 17,6 м≥ль€рд≥в американських галон≥в щодн€[600].

як буваЇ з будь-€кою технолог≥Їю, багато прогресивних метод≥в, €к≥ сьогодн≥ розгл€даютьс€ €к Ђекспериментальн≥ї, пропонують потужне посиленн€ ефективност≥ при розвитку цих тенденц≥й. ќдин ≥з таких метод≥в називаЇтьс€ Їмн≥сним опр≥сненн€м (™ќ), в≥домим також €к Їмн≥сна де≥он≥зац≥€ (™ƒ). ¬≥н показав свою високу ефективн≥сть в план≥ використанн€ енерг≥њ, нижчого тиску, в≥дсутн≥сть мембранних компонент≥в та в≥дсутн≥сть шк≥дливих викид≥в на противагу традиц≥йним практикам. …ого також можна дуже легко нарощувати, оск≥льки дл€ цього потр≥бно просто зб≥льшити к≥льк≥сть електрон≥в потоку в систем≥[601].

ќтже, €кщо ми розгл€немо на€вн≥ в загальному методи в поЇднанн≥ з новими методами, ми побачимо загальну тенденц≥ю посиленн€ ефективност≥ €к у збереженн≥ енерг≥њ, так ≥ у продуктивност≥[602]. ѕ≥сл€ ц≥Їњ коротенькоњ прим≥тки, подальший фокус екстрапол€ц≥њ в напр€мку Ђпостдеф≥цитногої застосуванн€ опр≥сненн€ води буде включати лише поточн≥, перев≥рен≥ методи, €к≥ вже застосовуютьс€, а саме Ц систему зворотного осмосу.

¬≥ктор≥анський опр≥снюючий завод Ї прогресивним заводом з опр≥сненн€ морськоњ води методом зворотного осмосу, €кий розм≥щуЇтьс€ поблизу м≥ста ¬огтагг≥, Ѕас-кост, в п≥вденн≥й ¬≥ктор≥њ, јвстрал≥€. ¬≥н був збудований в грудн≥ 2012 року ≥ може виробл€ти, за скромними розрахунками, близько 410 000 куб≥чних метр≥в опр≥сненоњ води на день (150 м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в на р≥к)[603], тод≥ €к площа, котру в≥н займаЇ, становить близько 20 гектар≥в (приблизно 50 акр≥в земл≥)[604]. ќск≥льки, €к вже зазначалос€ ран≥ше, загальне щор≥чне споживанн€ води у св≥т≥ на сьогодн≥ складаЇ близько 9 трильйон≥в 972 м≥ль€рд≥в куб≥чних метр≥в, то це означаЇ, що потр≥бно було би 60 000 завод≥в[605] дл€ того, щоб обробити всю питну воду, €ка використовуЇтьс€. «нову ж таки, ц€ екстремальна екстрапол€ц≥€ призначена дл€ того, щоби мати €кусь пор≥вн€льну точку, оск≥льки у д≥йсност≥ нам не потр≥бно опр≥снювати так багато води.

¬т≥м, припускаючи, що нам насправд≥ потр≥бно пост≥йно опр≥снювати морську воду дл€ того, щоби в≥дпов≥дати викликам глобального споживанн€, в загальному нам би знадобилос€ 3 м≥льйони акр≥в земл≥. ѕланета маЇ близько 217 490 миль береговоњ л≥н≥њ[606], що означаЇ: при широкому використанн≥ модел≥, €ка застосовуЇтьс€ у м≥ст≥ ¬огтагг≥, €ка займаЇ, умовно, 20 гектар≥в (близько 50 акр≥в), при тому, що в гектар≥ 100 метр≥в (або 328 фут≥в), припускаючи, що споруда буде мати чотири гектари глибиною та пТ€ть гектар≥в завдовжки, та розм≥щуватис€ паралельно до береговоњ л≥н≥њ, завод буде займати до 1 640 фут≥в вздовж берега. ѕрипускаючи, що ц≥ 60 000 завод≥в будуть однаков≥ за розм≥рами, це означаЇ, що вони зайн€ли б 98 400 000 фут≥в, або 18 636 миль береговоњ л≥н≥њ (8,5% в≥д вс≥Їњ св≥товоњ береговоњ л≥н≥њ).

«в≥сно, це довол≥ велика частка береговоњ л≥н≥њ, ≥ при вибор≥ в≥дпов≥дного м≥сц€ розташуванн€ такого заводу, зазвичай, беруть до уваги чимало ≥нших фактор≥в. «нову ж таки, наведена екстрапол€ц≥€ цих статистичних даних маЇ на мет≥ лиш дати загальне у€вленн€ про те, що означаЇ така продуктивн≥сть у св≥тл≥ деф≥циту води та стресових проблем сьогоденн€. ѕроте факт залишаЇтьс€ фактом: очевидно, що в рамках такоњ програми за допомогою самого лиш опр≥сненн€, ≥нфраструктурно поЇднаного ≥з системою розпод≥лу води дл€ њњ транспортуванн€ сушею, можна задовольнити потреби людей, €к≥ страждають в≥д нестач≥ води.

ƒл€ завершального прикладу можна зменшити цю абстрактну екстрапол€ц≥ю ≥ застосувати њњ в умовах реального житт€. Ќаприклад, на африканському континент≥, населенн€ €кого на 2013 р≥к складало приблизно 1 м≥ль€рд населенн€[607], близько 345 м≥льйон≥в людей не мали доступу до питноњ води у достатн≥й к≥лькост≥[608]. якщо ми застосуЇмо вищезгаданий середн≥й р≥вень споживанн€, що складаЇ 1385 куб≥чних метр≥в на р≥к, намагаючись забезпечити таким обТЇмом води кожного з тих 345 м≥льйон≥в людей, нам потр≥бно було би виробл€ти 477 825 000 000 куб≥чних метр≥в щор≥чно.

якщо використовувати р≥чну продуктивн≥сть виробничих потужностей у ¬огтагг≥, €ка складаЇ 150 м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в, €к базову цифру, то дл€ јфрики знадобилос€ б 3185 50-акрових завод≥в вздовж береговоњ л≥н≥њ дл€ того, щоб задовольнити такий попит. ÷е забрало би близько 5 223 400 фут≥в або 989 миль (довжина береговоњ л≥н≥њ јфрики Ц 25 158 миль). ÷е складаЇ лише 3,9% береговоњ л≥н≥њ јфрики[609].

ѕроте, €кщо зменшити цю цифру вдв≥ч≥ й використовували систему опр≥сненн€ води дл€ одного сегменту та систему ультраф≥олетового очищенн€ Ц дл€ ≥ншого, то процес опр≥сненн€ потребував би близько 1,9% або 494 миль береговоњ л≥н≥њ дл€ розм≥щенн€ опр≥снювальних виробничих потужностей ≥ лише 296 акр≥в земл≥ дл€ потужностей з очищенн€ води. ÷е м≥зерна частка в≥д загальноњ площ≥ суш≥ јфрики (близько 7 м≥ль€рд≥в акр≥в). ƒо того ж це ц≥лком зд≥йсненна р≥ч, ≥ очевидно, що в цьому випадку (зрештою, €к ≥ в ус≥х ≥нших випадках) ми стратег≥чно максим≥зували б б≥льш ефективний процес очищенн€, а опр≥сненн€ застосовували б дл€ решти попиту.

“ак≥ сир≥ статистичн≥ дан≥ показують, що при ультраф≥олетовому та традиц≥йному знезаражуванн≥, в поЇднанн≥ з традиц≥йними процесами опр≥сненн€, €к≥ ≥снують зараз, нав≥ть ≥гноруючи швидкий прогрес, що в≥дбуваЇтьс€ в обох галуз€х[610], €кий ймов≥рно дасть експоненц≥ально прогресивний р≥вень ефективност≥ в наступних дес€тил≥тт€х, думка про те, що ми повинн≥ терп≥ти нестачу води Ї абсурдом. ѕри обох цих ≥зольованих екстрапол€ц≥€х припускаЇтьс€, що буде застосовуватис€ лише один ≥з метод≥в у глобальних масштабах, наче немаЇ ≥ншого джерела питноњ води.

” реальност≥, зважаючи на на€вний р≥вень все ще доступноњ св≥жоњ води, в поЇднанн≥ з простим, розумним переналаштуванн€м мереж≥ схем повторного використанн€ води задл€ подальшого збереженн€ тепер≥шньоњ продуктивност≥, в поЇднанн≥ €к ≥з великомасштабними, так ≥ з маломасштабними процесами опр≥сненн€ та знезараженн€, в≥дпов≥дно до вимог у р≥зних рег≥онах (багато з €ких може живитис€ швидко прогресуючими процесами в≥дновлювальноњ енерг≥њ), ми маЇмо техн≥чну здатн≥сть довести доступн≥сть питноњ води до р≥вн€ абсолютного глобального достатку.

≈нерг≥€

¬≥дновлюван≥ джерела енерг≥њ Ц це джерела, €к≥ пост≥йно поповнюютьс€. “ак≥ джерела включають енерг≥ю з води, в≥тру, сонц€ та геотермальних джерел. Ќа противагу њм, таке паливо €к, наприклад, вуг≥лл€, нафта або природний газ Ї нев≥дновлюваним, оск≥льки вони базуютьс€ на покладах «емл≥, що не про€вл€ють короткотерм≥новоњ регенерац≥њ.

Ќа початку ’’≤ стол≥тт€ можливост≥ отриманн€ чистоњ енерг≥њ з в≥дновлюваних джерел набули суттЇвого схваленн€[611]. —пектр застосуванн€, масштабн≥сть та р≥вень ефективност≥, в поЇднанн≥ з прогресивними методами збер≥ганн€ та передач≥ енерг≥њ, в≥рог≥дно зробили наш≥ поточн≥ методи, €к≥ головним чином основан≥ на вуглеводнев≥й енерг≥њ застар≥лими, особливо, €кщо брати до уваги пост≥йн≥ негативн≥ насл≥дки њхнього використанн€. “од≥, €к €дерна енерг≥€ Ї ефективною ≥ деким розгл€даЇтьс€, наче Ђв≥дновлювальнаї форма, њњ робота створюЇ висок≥ ризики, зважаючи на нест≥йк≥ матер≥али, €к≥ при цьому залучаютьс€, а великомасштабн≥ авар≥њ, €к≥ Ї на њњ рахунку, ставл€ть безпеку цього виду виробництва енерг≥њ п≥д питанн€[612].

¬ сучасному св≥т≥ пТ€тьма найб≥льш загальнопоширеними в≥дновлюваними джерелами Ї г≥дроелектростанц≥њ (з дамбами), сонце, в≥тер, геотермальн≥ джерела та б≥опаливо. Ќа в≥дновлювальн≥ джерела енерг≥њ сьогодн≥ припадаЇ близько 15% в≥д глобального використанн€ енерг≥њ, де г≥дроелектростанц≥њ нал≥чують 97% в≥д ц≥Їњ цифри[613].

«важаючи на те, що понад 1,2 м≥ль€рди людей у св≥т≥ не мають доступу до електроенерг≥њ[614] в поЇднанн≥ з пост≥йним забрудненн€м та пер≥одичними кризами, €к≥ повТ€зан≥ з традиц≥йними, нев≥дновлювальними методами, мета цього п≥дрозд≥лу Ц показати, що небезпечн≥ реал≥њ переплетен≥ з викопним паливом та €дерною енерг≥Їю Ї б≥льше непотр≥бними. —ьогодн≥ ми можемо забезпечити енерг≥Їю весь св≥т багато раз≥в чистими, в≥дновлюваними методами ≥з в≥дносно малим еколог≥чним впливом, б≥льшою м≥рою локал≥зовано, в≥дпов≥дно до потреб Їдиноњ структури, м≥ста або ≥ндустр≥ального застосуванн€.

”т≥м, важливо в≥дзначити на самому початку, що зараз не ≥снуЇ Їдиного р≥шенн€. јдже р≥зн≥ рег≥они земл≥ мають р≥зн≥ схильност≥ до отриманн€ та використанн€ в≥дновлювальноњ енерг≥њ, њх застосуванн€ повинно розгл€датис€ €к проектуванн€ системи або мереж≥ комб≥нац≥й р≥зних способ≥в. Ѕеручи це до уваги, в≥дзначаючи найб≥льш доц≥льн≥ з цих можливостей, €к≥ створюють достаток, мабуть, найкраще було би думати про отриманн€, видобуток та використанн€ в≥дновлювальноњ енерг≥њ у двох категор≥€х: (a) ¬еликомасштабн≥ або базового навантаженн€ та (b) ћаломасштабн≥ або загальн≥ системи зм≥шаного використанн€.

 

(a) ¬еликомасштабн≥ або базового навантаженн€:

¬еликомасштабний вироб≥ток, €кий потр≥бен дл€ задоволенн€ потреб Ђбазового навантаженн€ї дл€ того, щоби живити м≥сто або промисловий центр з високим споживанн€м енерг≥њ, включаЇ чотири основн≥ способи: (a1) геотермальн≥ електростанц≥њ, (a2) в≥тр€н≥ ферми, (a3) сон€чн≥ пол€ та (a4) вода (океани та г≥дроенергетика).

 

(a1) √еотермальн≥ джерела:

√еотермальна енерг≥€[615] Ц це енерг≥€, €ку, по сут≥, отримують з природного тепла розплавленого €дра «емл≥, а електростанц≥њ, зазвичай, розм≥щують у зонах, що розташован≥ в≥дносно близько до великих теплових центр≥в[616] [617]. «в≥т ћассачусетського технолог≥чного ≥нституту за 2006 р≥к про геотермальну енерг≥ю, при просуванн≥ прогресивноњ системи вилученн€ енерг≥њ ≥з назвою ЂEGSї (посилена геотермальна система) показав, що в «емл≥ зараз Ї в на€вност≥ 13 000 зетаджоул≥в електроенерг≥њ, разом з можлив≥стю з≥брати ще 2000 зетаджоул≥в завд€ки удосконален≥й технолог≥њ[618].

«агальне споживанн€ енерг≥њ в ус≥х крањнах на планет≥ складаЇ близько половини зетаджоул€ (0,55) на р≥к[619], а це означаЇ, що лише з одного цього середовища ми можемо отримати достатньо енерг≥њ, щоби живити всю планету тис€ч≥ рок≥в. ” зв≥т≥ ћассачусетського технолог≥чного ≥нституту також було п≥драховано, що достатньо енерг≥њ Ї також ≥ в скельних породах на глибин≥ 10 км, €ких у самих лише —Ўј достатньо, щоби забезпечити вс≥ поточн≥ св≥тов≥ потреби в електроенерг≥њ на наступн≥ 30 000 рок≥в.

Ќав≥ть при оч≥куваному посиленн≥ споживанн€ на 56% до 2040 року, обс€г геотермальних джерел Ї величезним при в≥дпов≥дному видобуванн≥[620] [621]. ќкр≥м того, вилученн€ тепла з надр «емл≥ видаЇтьс€ абсолютно незначним в пор≥вн€нн≥ з його запасами, що робить це джерело практично необмеженим у в≥дношенн≥ до фактичного людського споживанн€[622]. “акож, оск≥льки енерг≥€ виробл€Їтьс€ пост≥йно, то немаЇ н≥€ких проблем з перебо€ми ≥ цей тип енерг≥њ може виробл€тис€ пост≥йно без потреби в збер≥ганн≥.

≈колог≥чний вплив геотермального методу отриманн€ енерг≥њ Ї в≥дносно дуже низьким. ≤сланд≥€ майже ексклюзивно використовуЇ його прот€гом певного часу ≥ њњ заводи дають надзвичайно мал≥ викиди (не вуглецев≥), пор≥вн€но з вуглеводними методами[623].  р≥м вироб≥тку с≥рки, в результат≥ застосуванн€ техн≥ки бур≥нн€ можуть також в≥дбуватис€ невелик≥ землетруси. ÷€ проблема була визнана €к така, що викликана людським фактором[624] ≥ њњ р≥шенн€м Ї вдосконаленн€ в ≥нженерних процесах в поЇднанн≥ з €сним розум≥нн€м характеру м≥сц€ дл€ бур≥нн€.

ўо стосуЇтьс€ розм≥щенн€, то теоретично геотермальн≥ електростанц≥њ з видобутку енерг≥њ можна розм≥щувати будь-де, €кщо там вистачить потужност≥ бур≥нн€ на глибину, що поЇднуЇтьс€ з ≥ншими покращенн€ми в технолог≥њ[625]. ¬т≥м, сьогодн≥ б≥льш≥сть електростанц≥й потребують розм≥щенн€ у м≥сц€х, де тектон≥чн≥ плити стикаютьс€ ≥з «емлею[626]. √еотермальна карта поверхн≥ «емл≥, отримана з супутника, може показати ц≥ ≥деальн≥ м≥сц€ дуже ч≥тко, основуючись на вид≥ленн≥ тепла[627]. ÷≥ карти показують так≥ можливост≥ поблизу б≥льшост≥ берегових л≥н≥й по всьому св≥ту[628] тод≥, коли б≥льш≥сть досл≥джень Ї двозначними, що стосуЇтьс€ точного числа локац≥й, €к≥ можуть бути доступними, визначений потенц≥ал в загальному Ї велетенським.

ћ≥н≥стерство енергетики —Ўј в≥дм≥тило, що геотермальна енерг≥€ також займаЇ менше територ≥њ, н≥ж ≥нш≥ енергетичн≥ джерела, включаючи викопне паливо та в≥дновлюван≥ джерела енерг≥њ, що зараз переважають. ѕрот€гом б≥льш н≥ж 30 рок≥в, пер≥оду, €кий зазвичай застосовуЇтьс€ дл€ оц≥нки впливу життЇвого циклу р≥зних джерел електроенерг≥њ, геотермальн≥ виробнич≥ потужност≥ використовують 404 квадратних метри земл≥ на г≥гават-годину, тод≥, €к вуг≥льн≥ виробнич≥ потужност≥ використовують 3,632 квадратн≥ метри на г≥гават-годину[629]. якби ми зробили базове пор≥вн€нн€ геотермальних електростанц≥й до вуг≥льних, враховуючи цю пропорц≥ю квадратних метр≥в до г≥гават-години, то побачили би, що ми можемо розм≥стити близько девТ€ти геотермальних електростанц≥й на територ≥њ одн≥Їњ вуг≥льноњ електростанц≥њ[630] [631].

ќкр≥м того, важливо зазначити, що нов≥, б≥льш ефективн≥ методи отриманн€ енерг≥њ з геотермальних джерел перебувають на початковому етап≥ в≥дносно свого можливого потенц≥алу щодо обс€гу виробництва. ¬ 2013 роц≥ було оголошено про початок буд≥вництва електростанц≥њ потужн≥стю 1000 ћ¬т в ≈ф≥оп≥њ[632]. ћегават Ц це одиниц€ потужност≥, а величина потужност≥ виражаЇтьс€ ≥накше н≥ж величина енерг≥њ, €ка, своЇю чергою, в контекст≥ мегават≥в виражаЇтьс€ €к мегават-година (ћ¬т-год). ≤накше кажучи, енерг≥€ Ц це сума виконаноњ роботи, тод≥ €к потужн≥сть Ц це швидк≥сть виконанн€ роботи. ќтже, наприклад, генератор потужн≥стю 1 ћ¬т, €кий пост≥йно працюЇ з такою потужн≥стю, за одну годину виробл€Ї 1 мегават-годину (ћ¬т-год) електроенерг≥њ.

÷е означаЇ, що геотермальна електростанц≥€ потужн≥стю 1000 ћ¬т, в≥дпрацювавши на повн≥й потужност≥ прот€гом 24 годин на добу, с≥м дн≥в на тиждень, за р≥к (365 дн≥в) буде виробл€ти 8 760 000 ћ¬т/р≥к[633]. ѕоточне р≥чне св≥тове споживанн€ становить 153 м≥ль€рди ћ¬т[634], що означаЇ: знадобилос€ б 17 465 умовних геотермальних електростанц≥й дл€ того, щоб задовольнити глобальне споживанн€[635].

¬≥дпов≥дно до даних —в≥товоњ асоц≥ац≥њ вуг≥лл€, ≥снуЇ б≥льше 2 300 д≥ючих вуг≥льних електростанц≥й, розм≥щених по всьому св≥ту[636]. ¬икористовуючи вищезгадане пор≥вн€нн€ розм≥р≥в та продуктивност≥ електростанц≥й, при €кому девТ€ть геотермальних електростанц≥й пом≥щаютьс€ на територ≥њ одн≥Їњ вуг≥льноњ станц≥њ, дл€ розм≥щенн€ 17 465 геотермальних електростанц≥й теоретично потр≥бна площа 1940 вуг≥льних електростанц≥й[637] (84% в≥д загальноњ к≥лькост≥ ≥снуючих). “акож, враховуючи, що вуг≥льн≥ електростанц≥њ становл€ть лише 41% в≥д загального поточного св≥тового виробництва електроенерг≥њ[638]; ц€ теоретична екстрапол€ц≥€ також показуЇ, €к геотермальн≥ електростанц≥њ, займаючи 84% територ≥њ самих лише вуг≥льних електростанц≥й (€к≥ виробл€ють лише 41% енерг≥њ), задовольнили б 100% св≥тового обТЇму споживанн€ електроенерг≥њ.

ѕри цьому всьому не буде в≥дбуватис€ такого забрудненн€ в≥д вуг≥льноњ енергетики, €ке розгл€даЇтьс€ €к одна з найб≥льш забруднюючих практик у св≥т≥ разом з тим, що це спричин€Ї, ймов≥рно, найб≥льший вплив на посиленн€ концентрац≥њ —ќ2 в атмосфер≥, що в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док людськоњ д≥€льност≥.

 

A2) ¬≥тров≥ ферми

–езультати досл≥джень ћ≥н≥стерства енергетики —Ўј показали, що зб≥р енерг≥њ з пов≥тр€ на ¬еликих р≥внинах у штатах “ехас,  анзас та ѕ≥вн≥чна ƒакота може забезпечити достатньо електроенерг≥њ дл€ того, щоб живити вс≥ —Ўј[639]. Ѕ≥льш дивовижним фактом Ї те, що досл≥дженн€ —тенфордського ун≥верситету в 2005 роц≥, €к≥ були опубл≥кован≥ в журнал≥ ЂJournal of Geophysical Researchї, показали, що коли би використовувалос€ лише 20% всього потенц≥алу в≥тру, то цього було б достатньо, щоб задовольнити потребу всього св≥ту в енерг≥њ[640].

Ќа п≥дтвердженн€ цього Ц ще два недавн≥х досл≥дженн€ не повТ€заних м≥ж собою орган≥зац≥й, €к≥ були опубл≥кован≥ в 2012 роц≥. ¬они навели розрахунки, що при на€вн≥й технолог≥њ в≥трових турб≥н «емл€ могла б виробити сотн≥ трильйон≥в ват потужност≥. ÷е, по сут≥, набагато раз≥в б≥льше за поточне св≥тове споживанн€[641]. ¬≥трова енерг≥€ Ц це, можливо, одна з найб≥льш простих та еколог≥чно безпечних форм в≥дновлюваноњ енерг≥њ, а масштабн≥сть њњ застосуванн€ обмежена лише м≥сцем.

¬икористовуючи за базис ÷ентр в≥тр€ноњ енерг≥њ јльта з площею 9000 акр≥в, €ка маЇ потужн≥сть 1320 ћ¬т енерг≥њ, теоретично стаЇ можливим щор≥чний обс€г виробництва в 11 563 200 ћ¬т-год[642]. ÷е означаЇ, що потр≥бно було б ор≥Їнтовно 13 231 9000-акрових в≥трових ферм дл€ того, щоб дос€гнути поточноњ цифри з виробництва, що складаЇ 153 ћ¬т-год. ÷е означаЇ, що потр≥бно було б 119 079 000 акр≥в земл≥ (з достатн≥м в≥тром)[643]. ÷е становить 0,3% поверхн≥ «емл≥, €ка була б потр≥бна дл€ того, щоб забезпечувати енерг≥Їю весь св≥т[644]. «нову ж таки, тут не йдетьс€ про те, що ц≥ реч≥ Ї ≥деальними, зважаючи на те, €ке м≥сце пасуЇ дл€ в≥трових ферм, разом з ≥ншими важливими факторами. ÷е Ц просто загальний розгл€д можливостей.

”т≥м, одна ун≥кальна обставина, що стосуЇтьс€ в≥трового вироб≥тку енерг≥њ, пол€гаЇ в потенц≥ал≥ його застосуванн€ далеко в≥д берега. ѕор≥внюючи з в≥тровими електростанц≥€ми, €к≥ розм≥щуютьс€ на суш≥, електростанц≥њ, розташован≥ далеко в≥д берега, в середньому, мають набагато б≥льший видобуток, оск≥льки там швидк≥сть в≥тру маЇ тенденц≥ю бути вищою. ÷е також полегшуЇ задачу, що стосуЇтьс€ нестач≥ площ≥ та рег≥ональних обмежень.

¬≥дпов≥дно до оц≥нюванн€ позаберегових енергетичних ресурс≥в —Ўј, в —получених Ўтатах з позаберегових в≥трових ресурс≥в може бути отримано 4150 г≥гават (4 150 000 ћ¬т) потенц≥йноњ продуктивност≥ в≥тр€них турб≥н[645]. ѕрипускаючи, що ц€ продуктивн≥сть буде незм≥нною прот€гом року, п≥сл€ енергетичного конвертуванн€ ми отримаЇмо на виход≥ 36 354 000 000 ћ¬т-год/р≥к. ¬раховуючи, що —получен≥ Ўтати в 2010 роц≥ споживали 25 776 “¬т-годин енерг≥њ (25,78 м≥ль€рд≥в ћ¬т-год)[646], ми бачимо, що саме лише отриманн€ енерг≥њ за допомогою в≥тру в позаберегових зонах перевищуЇ нац≥ональне споживанн€, що складаЇ близько 10,6 м≥ль€рд≥в ћ¬т-год, або 41%.

≤нтуњтивно, екстраполюючи цей нац≥ональний р≥вень продуктивност≥ дл€ решти узбережж€ св≥ту, беручи також до уваги вищезгадан≥ статистичн≥ досл≥дженн€, що стосуютьс€ електростанц≥й, розташованих на суш≥, €к≥ показали, що ми можемо забезпечити електроенерг≥Їю весь св≥т багато раз≥в лише наземними електростанц≥€ми[647], можливост≥ створенн€ достатку енерг≥њ, основаноњ на в≥тр≥, вражають.

 

A3) —он€чн≥ пол€

¬ерхн≥ шари атмосфери «емл≥ отримують близько 1,5×1021 ват-годин сон€чного опром≥ненн€ щор≥чно. “ака величезна к≥льк≥сть енерг≥њ у понад 23 000 раз≥в б≥льша, н≥ж к≥льк≥сть, €ка споживаЇтьс€ людським населенн€м на ц≥й планет≥[648]. якщо людство змогло б з≥брати одну дес€ту одного в≥дсотка сон€чноњ енерг≥њ, €ка падаЇ на «емлю, то ми отримали б доступ до вшестеро б≥льшоњ к≥лькост≥ енерг≥њ, н≥ж ми споживаЇмо в ус≥х формах сьогодн≥. ѕри цьому майже не в≥дбувалос€ б викиду парникових газ≥в. ћожлив≥сть з≥брати цю енерг≥ю залежить в≥д технолог≥њ ≥ того, наск≥льки високий в≥дсоток випром≥нюванн€ при цьому абсорбуЇтьс€.

“радиц≥йна фотовольтањка, €ка Ї сьогодн≥ найб≥льш поширеною формою, що використовуЇтьс€ переважно у невеликих прикладних застосуванн€х, застосовуЇ сил≥кон €к нап≥впров≥дник та виготовл€Їтьс€ €к плоск≥ кл≥тини або листи.  онцентраторна фотовольтањка ( ‘¬) Ї зазвичай в середньому ефективн≥шою, н≥ж неконцентрована; однак вона потребуЇ б≥льш пр€мого опром≥ненн€ дл€ в≥дпов≥дного фокусуванн€ св≥тла.

 онцентрована сон€чна енерг≥€ ( —≈) Ц це широкомасштабний п≥дх≥д, що використовуЇ дзеркала або л≥нзи дл€ того, щоб сконцентрувати велику площу сон€чного св≥тла або сон€чноњ термальноњ енерг≥њ на одну невелику д≥л€нку площ≥. ≈лектроенерг≥€ виробл€Їтьс€, коли сконцентроване св≥тло конвертуЇтьс€ в тепло, що приводить в рух тепловий двигун (наприклад, парову турб≥ну), €кий повТ€заний з генератором електричноњ енерг≥њ або чимось под≥бним. Ќа в≥дм≥ну в≥д фотовольтањки, в €к≥й сон€чна енерг≥€ безпосередно конвертуЇтьс€ в електрику, ц€ технолог≥€ конвертуЇ њњ через тепло. Ќещодавно почали використовуватис€ широкомасштабн≥ методи збереженн€ енерг≥њ дл€ того, щоб мати до нењ доступ вноч≥.

¬ар≥ац≥Їю  —≈ Ї —“≈, або сон€чна термальна енерг≥€. —“≈— јйвонпа (англ. ЂIvanpah Solar Electric Generating Systemї) у  ал≥форн≥њ (—Ўј) займаЇ 3500 акр≥в земл≥[649], а њњ за€влений щор≥чний вироб≥ток складаЇ 1 079 232 ћ¬т-год[650]. ” той час €к —“≈— јйвонпа не використовуЇ н≥€коњ форми збер≥ганн€ енерг≥њ, вона обслуговуЇ близько 140 000 будинк≥в в рег≥он≥. якщо зробити екстрапол€ц≥ю, використовуючи —“≈— јйвонпа €к базис, то, щоб теоретично задовольнити поточне всесв≥тнЇ споживанн€ енерг≥њ, базуючись на так≥й виробнич≥й потужност≥, нам знадобилос€ б 141 767 таких пол≥в або 496 184 500 акр≥в. ÷е складаЇ 1,43% в≥д загальноњ площ≥ «емл≥[651].

«нову ж таки, тут не йдетьс€ про те, що так≥ реч≥ Ї практичними. ƒо того ж ми не збираЇмос€ ≥гнорувати р≥зницю у р≥вн€х випром≥нюванн€ в р≥зних частинах «емл≥. ѕроте пустел≥, €к≥ апр≥ор≥ спри€тлив≥ш≥ дл€ встановленн€ сон€чних пол≥в ≥ набагато менш спри€тлив≥ дл€ житт€ людей, становл€ть приблизно 1/3 частину вс≥Їњ площ≥ суш≥, або близько 12 м≥ль€рд≥в акр≥в. якщо з≥ставити це з приблизно 500 м≥льйонами акр≥в, €к≥ теоретично потр≥бн≥ дл€ того, щоб Ђживити електроенерг≥Їю весь св≥тї, то, виход€чи з нашоњ екстрапол€ц≥њ, потр≥бно було б лише 4,1% св≥товоњ площ≥ пустель[652].

ќкр≥м того, ≥нш≥ проекти, схож≥ на —“≈— јйвонпа мають вбудован≥ системи збер≥ганн€ енерг≥њ. —он€чна електростанц≥€ Ђ—оланаї (англ. ЂSolanaї) потужн≥стю 280 ћ¬т в јр≥зон≥ поЇднуЇ технолог≥ю парабол≥чних дзеркал з технолог≥Їю термального збереженн€ енерг≥њ у вигл€д≥ розплавленоњ сол≥, що дозвол€Ї продовжувати виробництво до шести годин п≥сл€ того, €к небо остаточно потемн≥Ї[653].

«агалом, р≥вень прогресу у фотовольтањц≥, гел≥отермальн≥й енергетиц≥, методах збер≥ганн€ та ≥нших давн≥ших, а також нових, технолог≥€х продовжуЇ стр≥мко зростати, показуючи, що багато застосувань, €к≥ ми сьогодн≥ розгл€даЇмо €к високоефективн≥, стануть значною м≥рою неефективними через одне чи два дес€тил≥тт€. ѕ≥д час подальшого, детальн≥шого розгл€ду менш масштабних р≥шень щодо в≥дновлювальних джерел енерг≥њ, ми опишемо локал≥зоване використанн€ сон€чноњ енерг≥њ при самому буд≥вництв≥ буд≥вель та житла, що ймов≥рно Ї тим, де прихована справжн€ майбутн€ ефективн≥сть. «адача пол€гаЇ у тому, щоби зробити цю технолог≥ю компактною та достатньо ефективною дл€ локал≥зованого, ≥ндив≥дуального використанн€.

¬т≥м, сон€чн≥ електростанц≥њ, так само €к ≥ геотермальн≥ та в≥тров≥ електростанц≥њ, мають велетенський глобальний потенц≥ал сам≥ по соб≥, ≥ немаЇ жодних сумн≥в≥в, що при в≥дпов≥дних ресурсах та про€ву уваги, лише сам≥ ц≥ сон€чн≥ пол€ могли б теоретично встановити ≥нфраструктуру та р≥вень ефективност≥ достатн≥й дл€ того, щоб живити енерг≥Їю весь св≥т.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2080 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.129 с.