Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈кспертиза парфумерно-косметичних товар≥в




 

3.1.1  ласиф≥кац≥€ та характеристика парфумерно-косметичних товар≥в. ѕарфумерно-косметична продукц≥€ представл€Ї собою сукупн≥сть парфумерних, косметичних та ароматичних вироб≥в.

 осметичн≥ засоби призначен≥ дл€ нанесенн€ безпосередньо на р≥зн≥ частини т≥ла людини (еп≥дерм≥с, волосс€, н≥гт≥, губи та зовн≥шн≥ статев≥ органи) або на зуби ≥ слизову оболонку ротовоњ порожнини з метою њх очищуванн€, надаванн€ приЇмного запаху, зм≥нюванн€ зовн≥шнього вигл€ду ≥ (або) корекц≥њ запаху т≥ла, њх захисту або збереженн€ у доброму стан≥. –озр≥зн€ють засоби дл€:

- губ ≥ очей;

- ман≥кюру та педикюру;

- пудри, рум'€на та тональн≥ креми;

- догл€данн€ за шк≥рою;

- догл€данн€ за волосс€м ≥ дл€ волосс€;

- зубн≥ пасти та засоби дл€ г≥г≥Їни порожнини рота;

- туалетн≥ та г≥г≥Їн≥чн≥ вироби.

ѕарфумер≥€ включаЇ засоби, призначен≥, щоб осв≥жати, г≥г≥Їн≥чно догл€дати та ароматизувати т≥ло, од€г, б≥лизну тощо. «а типом запаху розр≥зн€ють парфумерн≥ засоби дл€ ж≥нок, дл€ чолов≥к≥в ≥ дл€ д≥тей. [16]

ќсновними елементами, що вход€ть до рецептури парфумерних р≥дин, Ї:

- запашн≥ речовини - ароматичний початок продукц≥њ (композиц≥њ, настоњ, розчини);

- етиловий спирт - розчинювач запашних речовин ≥ дезинф≥куючий зас≥б;

- вода Ч дл€ зниженн€ м≥цност≥ спирту;

- барвники.

«апашн≥ речовини складають основну групу сировини ≥ под≥л€ютьс€ на натуральн≥ (природн≥) та синтетичн≥. Ќатуральними вважаютьс€ запашн≥ речовини рослинного походженн€ -еф≥рн≥ ол≥њ, смоли, бальзами ≥ тваринного - мускус, амбра, цибет, бобровий струм≥нь.

ƒл€ закр≥пленн€ запаху запашних речовин на б≥льш тривалий час в парфумерно-косметичному виробництв≥ використовують ф≥ксатори рослинного ≥ тваринного походженн€.

” виробництв≥ парфумерно-косметичних вироб≥в в €кост≥ розчинника застосовують етиловий (винний) спирт, м≥цн≥стю не нижче 96,2% при температур≥ +20∞ —. ¬ода використовуЇтьс€ дл€ зниженн€ м≥цност≥ спирту ≥ Ї компонентом парфумерноњ р≥дини.

Ѕарвники ввод€ть у де€к≥ парфумерн≥ р≥дини дл€ зм≥ни кольору. Ѕарвники под≥л€ютьс€ на натуральн≥ ≥ синтетичн≥. ƒо барвник≥в пред'€вл€ютьс€ наступн≥ вимоги: висока барвна здатн≥сть, нешк≥длив≥сть, в≥дсутн≥сть неприЇмного запаху. Ќайб≥льш розповсюдженими барвниками, €к≥ використовуютьс€ у виробництв≥ парфумер≥њ Ї: родамин ∆, флуоресцин, кислотн≥ зелен≥ ≥ ф≥олетов≥ антрахинонов≥.

ќсновними видами парфумерних вироб≥в Ї духи, запашна вода, одеколон, парфумерна вода, туалетна вода, парфуми.

ƒухи Ц спиртоводний розчин з масовою часткою запашних речовин не менше 15% (дл€ концентрованих Ц не менше 30%).

ѕарфумерна вода Ц водноспиртовий розчин запашних речовин з сумою њх масових часток не менше 8,0 %; туалетна вода Ц не менше 4,0 %; запашна Ц не менше 1,0 %.

ќдеколон Ц спиртоводний або водно-спиртовий розчин сум≥шей запашних речовин з њх масовою часткою не менше 1,5%.

 реми - €вл€ють собою ароматизовану пастопод≥бну масу або р≥дину.  осметичн≥ креми за характером сировини, типу емульс≥њ ≥ технолог≥њ под≥л€ютьс€ на:

- жиров≥ (неемульс≥йн≥) - кремопод≥бний стан крем≥в залежить в≥д жир≥в, €к≥ в ньому м≥ст€тьс€ ≥ жиропод≥бних речовин;

- емульс≥йн≥ (типу ол≥€-вода, вода-ол≥€), консистенц≥€ €ких буваЇ густа ≥ р≥дка в залежност≥ в≥д компонент≥в;

- безжиров≥ тонкодисперсн≥ водн≥ суспенз≥њ колоњд≥в (г≥дрозолей, желе) р≥зних речовин. ∆ири в цих кремах в≥дсутн≥ або м≥ст€тьс€ в малих дозах;

- вологоутримуюч≥ (г≥дрокосметика).

 реми за призначенн€м п≥дрозд≥л€ютьс€ на захисн≥, живильн≥ ≥ спец≥альн≥. ¬ залежност≥ в≥д призначенн€, вм≥сту тих або ≥нших добавок або комплексу речовин, креми виготовл€ютьс€ захисними, г≥г≥Їн≥чними, л≥кувальними або проф≥лактичними.

ќсновною сировиною, що входить до складу б≥льшост≥ крем≥в, Ї: ланол≥н, бджолиний в≥ск, спермацет, параф≥н, церезин, вазел≥н, гл≥церин, стеарин, казењн, гормони, настоњ.

Ћанол≥н - бджолиний в≥ск - €вл€Ї собою тверду зернисту масу з медовим запахом в≥д св≥тло-жовтого до коричневого кольору.

—пермацет - тверда луската маса, що м≥ститьс€ в особливих порожнинах голови кит≥в або кашалот≥в.

ѕараф≥н - тверда безбарвна маса без запаху, €ку отримують з продукт≥в переробки нафти.

÷ерезин - воскопод≥бна тверда речовина в≥д б≥лого до коричневого кольору, отримана з озокериту (в≥дкладень, що утворюютьс€ в нафтових скважинах або ж синтезом окису вуглецю ≥ водню).

¬азел≥н - мазепод≥бний продукт без запаху, б≥лого або жовтуватого кольору, отриманий ≥з залишк≥в в≥д перегонки нафти або сплавленн€м церезину, параф≥ну з парфумерною ол≥Їю. «астосовують €к основу дл€ жирових крем≥в.

√л≥церин - сиропопод≥бна р≥дина без запаху. ™ поб≥чним продуктом у процес≥ виробництва стеарину ≥ мила.

ƒл€ виробництва крем≥в застосовують активно д≥юч≥ речовини, у тому числ≥ ≥ б≥олог≥чн≥, необх≥дн≥ дл€ стимулюванн€ життЇд≥€льност≥ шк≥ри. ƒо таких речовин в≥днос€тьс€ в≥там≥ни ј, ƒ, ≈, гормони, що додають шк≥р≥ еластичн≥сть, пружн≥сть.

ќбов'€зковою складовою частиною крем≥в Ї парфумерна Ђв≥ддушкаї, що вводитьс€ в к≥лькост≥ до 1 %.

ƒо декоративноњ косметики в≥днос€тьс€: пудра, губна помада, туш дл€ в≥й, ол≥вц≥ дл€ бр≥в, т≥н≥ дл€ в≥к, лаки дл€ н≥гт≥в тощо.

ѕудра - це ароматизована тонкодисперсна однор≥дна сум≥ш м≥неральних ≥ орган≥чних речовин дл€ маскуванн€ дефект≥в, тонуванн€ та захисту шк≥ри. ¬иробл€Їтьс€ чотири основних види пудри: р≥динна, крем-пудра, компактна, порошкопод≥бна.

ѕудра повинна мати достатню покривну здатн≥сть. ƒл€ цього в њњ склад ввод€ть окис цинку, двоокис титану, вуглекислий берилл≥й, каол≥н. ѕудра повинна щ≥льно прил€гати до шк≥ри, не обсипатис€. ÷е дос€гаЇтьс€ шл€хом додаванн€ стеарату цинку ≥ магн≥ю. ƒл€ забарвленн€ пудри застосовують м≥неральн≥ (охра), тваринн≥ (карм≥н) фарби ≥ барвники (ромазин, родам≥н, метилЇозин).

√убна помада - сум≥ш жирово-восковоњ основи з вм≥стом орган≥чних ≥ неорган≥чних п≥гмент≥в, наповнювач≥в, запашних ≥ активних речовин, тощо.

ƒл€ доданн€ твердоњ консистенц≥њ з визначеною температурою плавленн€ в губн≥ помади ввод€ть тверд≥ жири ≥ воски (церезин, бджолиний ≥ карнаубский), параф≥н, гл≥церин, моностеарат, спермацет, а також високомолекул€рн≥ спирти.

Ѕджолиний в≥ск, що вводитьс€ в губну помаду в к≥лькост≥ 7-20%, зб≥льшуЇ м≥цн≥сть мазка, еластичн≥сть, м'€к≥сть, робить поверхню ол≥вц€ губноњ помади блискучою.  арнаубский в≥ск, що добуваЇтьс€ з лист≥в бразильськоњ пальми, маЇ температуру плавленн€ +84∞—, додаЇ губн≥й помад≥ тверд≥сть, але нав≥ть при невеликому надлишку робить губну помаду занадто твердою ≥ крихкою.

ќзокерит ≥ перезит - сполучна ланка ол≥њ ≥ барвника. —пермацет додаЇ жирн≥сть ≥ тверд≥сть. ¬исокомолекул€рн≥ спирти робл€ть мазок губноњ помади н≥жним ≥ тонким. ћасло какао додаЇ губн≥й помад≥ жирн≥сть ≥ блиск, але при неправильних умовах збереженн€ на поверхн≥ ол≥вц€ утворитьс€ б≥лий нал≥т, ≥ ол≥вець може втратити товарний вигл€д.

ќл≥вець губноњ помади випускають у металевих або пластмасових пеналах р≥зноњ конструкц≥њ (движком, гвинтовою подачею).

“уш дл€ в≥й - сум≥ш мила, параф≥ну, стеарину, воску, борноњ кислоти, фарби. “уш призначена дл€ пофарбуванн€ в≥й у певний кол≥р, подовженн€ або потовщенн€ њх, наданн€ обТЇму ≥ ч≥ткоњ форми. «алежно в≥д рецептурного складу розр≥зн€ють туш: водост≥йку, обТЇмну, обТЇмну водост≥йку, дл€ подовженн€ в≥й,кольорову ≥ безкольорову тощо. ¬иотовл€ють туш кремопод≥бноњ консистенц≥њ та тверду (у вигл€д≥ бруска).

Ћаки дл€ н≥гт≥в Ц представл€ють собою косметичн≥ засоби у вигл€д≥ р≥динноњ вТ€зкоњ маси ≥з ум≥стом пл≥вкоутворювальних речовин, фарбувальних п≥гмент≥в, перламутрових добавок тощо дл€ догл€ду, пофарбуванн€, покращуванн€ зовн≥шнього вигл€ду н≥гт≥в та наданн€ њм блиску. ѕластиф≥каторами, що додають лаков≥й пл≥вц≥ еластичн≥сть, Ї касторова ол≥€ й еф≥р гарн≥уса. ƒл€ перламутрового лаку використовують перловий пат. «алежно в≥д рецептури, призначенн€ та ступен≥в покритт€ виготовл€ють лак дл€ н≥гт≥в:

- температурний Ц зм≥нюЇ кол≥р в≥дпов≥дно до температури поверхн≥ н≥гт€;

- хамелеон Ц зм≥нюЇ кол≥р залежно в≥д осв≥тлюванн€ й нахилу н≥гт€;

- метал≥к Ц маЇ холодний металевий блиск;

- кракле Ц фактура поверхн≥ н≥гт€ нагадуЇ стародавн≥ картини або керам≥ку.  ожний н≥готь маЇ неповторний в≥зерунок ≥з тр≥щинок;

- емаль Ц даЇ гл€нсовий блиск або матову поверхню;

- перламутровий Ц даЇ м€кий перламутровий в≥дблиск;

- прозорий Ц транспарентний;

- ≥з блиск≥тками Ц дуже ст≥йкий, потр≥бн≥ зусилл€, щоб його зн€ти;

- дл€ дискотек Ц в ультраф≥олетовому св≥тл≥ зм≥нюЇ кол≥р;

- швидковисихавий Ц час висиханн€ лаковоњ пл≥вки до 1 хв;

- лак-основа Ц лак дл€ укр≥плюванн€ та вир≥внюванн€ поверхн≥ н≥гт≥в тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 823 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2042 - | 1769 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.