Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ товарознавчоњ експертизи молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в 4 страница




јкт в≥дбору середн≥х проб складають у трьох екземпл€рах. ” н≥м повинно бути вказано, за €кими показниками €кост≥ сл≥д провести лабораторний анал≥з. ѕроби з двома актами в≥дбору проб (трет≥й додаЇтьс€ до акту експертизи) передаютьс€ замовников≥ експертизи, €кий одну пробу з актом в≥дбору проб направл€Ї в лаборатор≥ю дл€ анал≥зу, а дв≥ проби з актом в≥дбору проб залишаЇ у себе дл€ в≥дпов≥дального збер≥ганн€

¬изначенн€ €кост≥. як≥сть парт≥њ ол≥йних культур оц≥нюють в процес≥ в≥дбору проб, органолептичного досл≥дженн€, техн≥чного ≥ ф≥зико-х≥м≥чних анал≥з≥в середньоњ проби за показниками €кост≥, передбаченими техн≥чними умовами контракту. ” тих випадках, коли експерти ви€вл€ть в≥дхиленн€, не передбачен≥ техн≥чними умовами контракту ≥ €к≥ негативно впливають на €к≥сть товару, необх≥дно вказати це в акт≥ експертизи.

як≥сть зазвичай визначають за наступними показниками: арах≥су Ц зовн≥шн≥й вигл€д ≥ кол≥р, смак ≥ запах, к≥льк≥сть зерен арах≥су в одиниц≥ ваги (унц≥€, 100 г); вм≥ст зг≥рклих зерен, дом≥шок (см≥ттЇвих ≥ ол≥йних); чистота (у в≥дсотках), заражен≥сть с≥льськогосподарськими шк≥дниками, кислотне число або кислотн≥сть, вм≥ст ол≥њ (дл€ ол≥йного арах≥су), волог≥сть; кунжутного нас≥нн€ Ц зовн≥шн≥й вигл€д ≥ кол≥р, смак ≥ запах, абсолютна вага (тобто вага 1000 зерен нас≥нн€), вм≥ст дом≥шок (см≥ттЇв≥, вм≥ст ол≥њ), чистота (у в≥дсотках), волог≥сть, кислотне число або кислотн≥сть, заражен≥сть с≥льськогосподарськими шк≥дниками ≥ на€вн≥сть бурТ€н≥в, тип нас≥нн€; пальм≥сти Ц зовн≥шн≥й вигл€д ≥ кол≥р, запах, розм≥р, волог≥сть, вм≥ст ол≥њ; вм≥ст дом≥шок, включаючи м≥неральн≥; кислотне число або кислотн≥сть, заражен≥сть с≥льськогосподарськими шк≥дниками; копри Ц зовн≥шн≥й вигл€д ≥ кол≥р; запах, волог≥сть, вм≥ст ол≥њ, кислотне число або кислотн≥сть, вм≥ст сторонн≥х дом≥шок, включаючи м≥неральн≥; заражен≥сть с≥льськогосподарськими шк≥дниками; шроту Ц зовн≥шн≥й вигл€д ≥ кол≥р; запах; вм≥ст жиру, протењну, сироњ кл≥тковини, золи загальноњ та нерозчинноњ в Ќ—≤, металодом≥шки; заражен≥сть с≥льськогосподарськими шк≥дниками; волог≥сть.

ƒл€ перев≥рки €кост≥ зараженого товару залучаЇтьс€ експерт-ентомолог, €кий зобовТ€заний провести ентомолог≥чне досл≥дженн€ середньоњ проби, визначити, €ким шк≥дником пошкоджений товар, ≥ дати висновок про заходи, €к≥ необх≥дно прийн€ти дл€ запоб≥ганн€ псуванню товару.

ћетоди проведенн€ анал≥з≥в. ¬изначенн€ вологост≥ ≥ масл€нистоњ пальм≥сти. ¬олог≥сть €дра пальм≥сти сл≥д визначати найб≥льш точними методами. –екомендуютьс€: метод ‘≥шера, метод ƒ≥на ≥ —тарка, а також метод висушуванн€ речовини до пост≥йноњ ваги (сушку наважки провод€ть при температур≥ 60-65∞—). ¬м≥ст ол≥њ в пальм≥ст≥ визначають екстракц≥йним апаратом —окслета. як розчинник беруть висушений с≥рчаний еф≥р ≥ провод€ть сушку ол≥њ до пост≥йноњ ваги при температур≥ 70-75∞— (щоб уникнути втрат жирних кислот, котр≥ можуть ≥стотно занизити результати визначенн€ вм≥сту ол≥њ в пальм≥ст≥). ѕри визначенн≥ решти показник≥в €кост≥ пальм≥сти керуютьс€ стандартами, що д≥ють.

¬изначенн€ вологост≥ ≥ масл€нистоњ копри. «разок копри в к≥лькост≥ 2 кг зважуЇтьс€ ≥ прос≥юЇтьс€ через сито з отворами в 3 мм. ѕрос≥€ний ол≥йний пил пом≥щуЇтьс€ в бюксу ≥ зважуЇтьс€. ѕот≥м з усього зразка вид≥л€Їтьс€ см≥тт€ (Ђк≥ст€нкаї) ≥ зважуЇтьс€.  опра, зв≥льнена в≥д ол≥йного пилу ≥ см≥тт€, розр≥заЇтьс€ ножем на шматочки величиною приблизно 1,5x1,5 см, перем≥шуЇтьс€ ≥ д≥литьс€ на 2 р≥вних частини. ƒал≥ до кожноњ з частин додаЇтьс€ половина ол≥йного пилу. ќдна частина пом≥щаЇтьс€ в суху банку, що щ≥льно закриваЇтьс€, куди складаЇтьс€ ≥ половина вид≥леноњ к≥ст€нки. ÷€ частина зразка призначаЇтьс€ дл€ збер≥ганн€. ƒруга частина, призначена дл€ анал≥зу, додатково подр≥бнюЇтьс€. ѕодр≥бнювати сл≥д надзвичайно обережно, уникаючи витискуванн€ масла. ѕерша порц≥€ копри (близько 100 г) в≥дкидаЇтьс€. ѕодр≥бнена копра добре перем≥шуЇтьс€ ≥ з нењ вид≥л€ютьс€ наважки дл€ анал≥зу.

¬изначенн€ вм≥сту ол≥њ. ” в≥дкриту бюксу беруть з анал≥тичних ваг≥в наважку подр≥бненоњ копри (близько 10 г), перенос€ть у фарфорову ступку ≥ ретельно розтирають товкачем до отриманн€ мазепод≥бноњ однор≥дноњ маси. ѕодр≥бнена маса обережно переноситьс€ шпателем в патрон з ф≥льтрувального паперу. «верху патрона кладетьс€ невеликий шар вати, крањ патрона завертаютьс€, ≥ в≥н пом≥щаЇтьс€ в екстрактор апарату —окслета. ƒо екстрактора приЇднують чисту, заздалег≥дь висушену колбу. ѕ≥сл€ восьми годинн≥й екстракц≥њ нагр≥ванн€ припин€ють, виймають з екстрактора патрон (приймальна колба залишаЇтьс€ на м≥сц≥); п≥дсушують його п≥вгодини при температур≥ 60-65∞— в сушильн≥й шаф≥, обережно розгортають, матер≥ал пом≥щають в ступку, в €ку заздалег≥дь насипають близько 5-6 г промитого Ќ—1 ≥ прожареного п≥ску, додатково подр≥бнюють до отриманн€ однор≥дного порошку без частинок погано знежиреноњ копри. ѕот≥м подр≥бнений матер≥ал знов перенос€ть в патрон з ф≥льтрувального паперу в екстракц≥йний апарат ≥ додатково екстрагують ще 6-8 годин до повного вид≥ленн€ жиру.

 олбу п≥сл€ в≥дгону еф≥ру ставл€ть в сушильну шафу ≥ сушать при температур≥ 60-70∞—. ѕерше зважуванн€ провод€ть через 2 години сушки ≥ дал≥ - через кожну годину ¬агу можна вважати пост≥йною, €кщо при повторн≥й сушц≥ вона зм≥нюЇтьс€ не б≥льше, н≥ж на 0,1%.  ≥льк≥сть жиру в копр≥ (X) з ол≥йним пилом при фактичн≥й вологост≥ визначають у в≥дсотках.

’арактеристика дефект≥в ол≥йних культур. ƒефекти нас≥нн€ арах≥су, кунжуту ≥ пальм≥сти: Ќас≥нн€ п≥дгнивше - на поверхн≥ ≥ на розр≥з≥ мають пл€ми темного кольору, що утворилис€ в результат≥ ж≥ттЇд≥€льност≥ гнильних бактер≥й.

ѕл≥сн€в≥нн€ - на поверхн≥ або в глибин≥ уражен≥ пл≥сенню, €ку видно неозброЇним оком.

ѕроросл≥ - з на€вн≥стю паростка, що надаЇ г≥ркого смаку.

–оз'њден≥ с≥льськогосподарськими шк≥дниками Ц мають сл≥ди њх життЇд≥€льност≥ з на€вн≥стю або без на€вност≥ живих або мертвих шк≥дник≥в.

Ѕит≥ - частини нас≥нн€ розм≥ром менше половини.

«г≥ркл≥ - нас≥нн€, смак €кого зм≥нивс€ в результат≥ псуванн€ жир≥в ≥ б≥лкових речовин. „асто зг≥рклому смаку супутн≥й п≥двищений вм≥ст в≥льних жирних кислот.

Ќедорозвинен≥ - зморщен≥, худосочн≥.

ќбвуглен≥ - з≥псован≥ в результат≥ порушенн€ режим≥в сушки.

–оздавлен≥ - п≥ддавалис€ механ≥чн≥й д≥њ.

«≥псован≥ в результат≥ самоз≥гр≥ванн€ - в результат≥ розкладанн€ жиру ≥ б≥лкових речовин мають неприЇмний запах ≥ зм≥нений кол≥р.

јналог≥чн≥ дефекти зустр≥чаютьс€ в копр≥, макус≥ та шрот≥.

ѕ≥двищена волог≥сть веде до псуванн€ товару, в результат≥ утворенн€ ≥ життЇд≥€льност≥ пл≥сн€вих грибк≥в можуть з'€витис€ сторонн≥ присмаки, затхлий запах ≥ запах цв≥л≥ (на в≥дм≥ну в≥д запаху комори, €кий при ретельному пров≥трюванн≥ зникаЇ, вказаний вище запах - ст≥йкий). ѕродукти можуть зг≥ркнути в результат≥ окисленн€ жиру ≥ б≥лкових речовин.

ƒо см≥ттЇвих дом≥шок в≥днос€тьс€: м≥неральн≥ - земл€, глина, п≥сок, пил, кам≥нчики ≥ т. п.; орган≥чн≥ - вуг≥лл€, тр≥ски, плодов≥ оболонки, шматочки стебел, лист€ (у кунжутному також нас≥нн€ дикорослих ≥ культурних рослин, зокрема ол≥йних, частини плодовоњ коробочки, стручки ≥ суха оболонка, в арах≥с≥ - нас≥нн€ п≥дгнивше, що запл≥сн€в≥ло, обвуглилос€ з €вно з≥псованим €дром).

ƒо ол≥йних дом≥шок в≥днос€тьс€: в кунжутному нас≥нн≥ Ц з≥псоване самоз≥гр≥ванн€м або сушкою; що обвуглилос€, п≥дгнивше, запл≥сн€в≥ле, пошкоджене шк≥дниками, недорозвинене, бите ≥ проросле; в арах≥с≥ - нас≥нн€, роз'њдене шк≥дниками; недорозвинене, роздавлене, проросле, пошкоджене самоз≥гр≥ванн€м.

2.5.3 ќсобливост≥ товарознавчоњ експертизи €Їць ≥ €Їчних товар≥в. ќсобливост≥ прийманн€. ѕрийманн€ €Їць за к≥льк≥стю та €к≥стю проводитьс€ на складах отримувачем прот€гом 24 годин. ѕрийманн€ €Їчних продукт≥в за к≥льк≥стю проводитьс€ отримувачем прот€гом 72 годин.

¬≥двантаженн€ д≥Їтичних €Їць повинно проводитись з таким розрахунком, щоб вони над≥йшли до отримувача не п≥зн≥ше 3 д≥б до зак≥нченн€ терм≥ну, встановленого дл€ њх реал≥зац≥њ. ѕри в≥дсутност≥ х≥м≥ко-бактер≥олог≥чних анал≥з≥в €Їчних продукт≥в строк прийманн€ њх продовжуЇтьс€ на час, необх≥дний дл€ проведенн€ анал≥зу.

ќптов≥ торгов≥ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) можуть проводити 100% розсортуванн€ €Їць, отриманих в≥д постачальника (в≥дправника) з вищими проти стандарт≥в ≥ техн≥чних умов в≥дходами ≥ нев≥дпов≥дним сортуванн€м. ¬ цих випадках терм≥ни прийманн€ в≥дпов≥дно продовжуютьс€.

як≥сть €Їць ≥ €Їчних продукт≥в посв≥дчуЇтьс€ такими документами: €Їць - посв≥дченн€м про €к≥сть ≥ ветеринарним св≥доцтвом, €ке видаЇтьс€ в≥дправником; €Їчних продукт≥в - х≥м≥ко-бактер≥олог≥чним анал≥зом, €кий проводить виробник.

¬≥дб≥р проб. ѕри прийманн≥ €Їць в кожн≥й категор≥њ допускаЇтьс€ не б≥льше 6% €Їць, €к≥ за масою в≥днос€тьс€ до нижчоњ категор≥њ. ¬≥дхиленн€ в≥д м≥н≥мальноњ маси одного €йц€ дл€ даноњ категор≥њ не повинно перевищувати 1 г.

ƒл€ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ €кост≥ кур€чих харчових €Їць вимогам д≥ючого стандарту в≥д парт≥њ €Їць провод€ть виб≥рку у в≥дпов≥дност≥ з к≥льк≥стю транспортних одиниць. ѕошкоджен≥ пакувальн≥ одиниц≥ в виб≥рку не включають. яйц€ в пошкоджених пакувальних одиниц€х п≥ддають 100% розсортуванню. Ќа€вн≥сть в парт≥њ €Їць з пошкодженою незабрудненою шкаралупою без ознак вит≥канн€ (Унас≥чкаФ, УмТ€тий б≥кФ) не Ї п≥дставою дл€ бракуванн€ парт≥њ. ¬ цьому випадку парт≥ю приймають за фактичними отриманими результатами досл≥джень.

яйц€, €к≥ не в≥дпов≥дають вимогам д≥ючого стандарту, прийманню не п≥дл€гають. ѕарт≥€, €ка постачаЇтьс€ в межах област≥ та м≥стить б≥льше 6% €Їць, €к≥ за масою в≥днос€тьс€ до нижчоњ категор≥њ, прийманню не п≥дл€гають. ѕри м≥жобласному постачанн≥ таку парт≥ю приймають за в≥дпов≥дною нижчою категор≥Їю.

ƒл€ проведенн€ досл≥джень з кожноњ прокладки в≥д≥браних пакувальних одиниць в≥дбирають €йц€ зг≥дно стандарту. „истоту шкаралупи в≥д≥браних €Їць перев≥р€ють в≥зуально (√ќ—“ 27583-83).

яЇчний порошок приймають парт≥€ми. ƒл€ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ пакуванн€ ≥ маркуванн€ вимогам стандарту в≥д парт≥њ в≥дбирають не менше 10% пакувальних одиниць (бочок, барабан≥в, м≥шк≥в або €щик≥в). ƒл€ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ €кост≥ в≥д парт≥њ в≥дбирають виб≥рку. « р≥зних м≥сць парт≥њ порошку, фасованого в банки або пакети, в≥дбирають в виб≥рку три групов≥ пакувальн≥ одиниц≥. ѕри отриманн≥ незадов≥льних результат≥в провод€ть повторн≥ анал≥зи на подвоЇн≥й виб≥рц≥ в≥д т≥Їњ ж парт≥њ. –езультати повторних анал≥з≥в розповсюджуютьс€ на всю парт≥ю. « р≥зних м≥сць кожноњ в≥д≥браноњ в виб≥рку пакувальноњ одиниц≥ в≥дбирають стерильним щупом не менше трьох точкових проб в р≥вних к≥лькост€х. ћаса проби, в≥д≥браноњ з кожноњ транспортноњ одиниц≥, повинна бути 0,2 кг. ќбТЇднану пробу д≥л€ть на дв≥ р≥вн≥ частини, €к≥ розм≥щують в чист≥, стерильн≥ скл€н≥ банки з притертими пробками або пол≥етиленов≥ пакети. ќдну частину направл€ють в лаборатор≥ю дл€ досл≥дженн€, другу пломбують, етикетують ≥ збер≥гають один м≥с€ць при температур≥ не вище 20º— ≥ в≥дносн≥й вологост≥ пов≥тр€ 65 - 75% дл€ контрольноњ перев≥рки €кост≥ (√ќ—“ 2858-82).

ѕоказники €кост≥, ≥дентиф≥кац≥њ.  онтроль €кост≥ €Їць перед прийманн€м передбачаЇ зважуванн€ 10 €Їць дл€ визначенн€ категор≥њ. яйц€ кур€ч≥ под≥л€ють на в≥дб≥рну категор≥ю (маса одного €йц€ не менше 65 г), першу категор≥ю (маса одного €йц€ не менше 55 г), другу категор≥ю (маса одного €йц€ не менше 45 г) (√ќ—“ 27583-88).

ѕри овоскоп≥юванн≥ визначають стан ≥ висоту пов≥тр€ноњ камери, стан жовтка, б≥лка, шкаралупи, €к≥ повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам стандарту.

¬ перепелиних €йц€х (–—“ ”——– 2001-90) визначають зовн≥шн≥й вигл€д, масу одного ≥ дес€ти €Їць, густину, масову частку важких метал≥в.

ѕри визначенн≥ густини 100 €Їць занурюють в посуд з дистильованою водою при температур≥ 18 - 20˚—. яйц€ повинн≥ опускатись на дно.

¬ €Їчному порошку (√ќ—“ 2858-82) визначають кол≥р, структуру, запах ≥ смак, масову частку вологи, золи, б≥лкових речовин, жиру, бактер≥олог≥чн≥ показники за стандартними методиками.

ѕравилами сан≥тарно-ветеринарноњ експертизи передбачено, що при загот≥вл≥ ≥ збер≥ганн≥ €Їць гусей ≥ качок обовТ€зкове дотриманн€ таких вимог: зб≥р, збер≥ганн€ ≥ пакуванн€ €Їць качок ≥ гусей на загот≥вельних пунктах, базах ≥ складах робл€ть ≥зольовано в≥д кур€чих (окрем≥ €щики, кошики); €йц€ качок ≥ гусей повинн≥ пакуватис€ в окрем≥ €щики з написом: Уяйц€ качокФ, Уяйц€ гусейФ, ≥з зазначенн€м пор€дку використанн€ - Уƒл€ хл≥бопекарськоњ промисловост≥Ф та ≥н.; у ветеринарних св≥доцтвах, що супроводжують парт≥њ €Їць качок або гусей, повинна вказуватис€ дата пакуванн€ ≥ в≥двантаженн€.

ƒефекти. Ќе допускаютьс€ до реал≥зац≥њ €йц€ масою менше 45 г (др≥бн≥); з забрудненою шкаралупою; в≥днесен≥ до харчових неповноц≥нних (кр≥м бою) або до техн≥чних. ¬ залежност≥ в≥д виду дефекту ≥ ступен€ його розвитку €йц€ под≥л€ютьс€ на харчов≥ неповноц≥нн≥ (€к≥ використовуютьс€ в кондитерськ≥й ≥ хл≥бопекарськ≥й промисловост≥) ≥ техн≥чн≥.

ƒо харчових неповноц≥нних в≥днос€ть €йц€ з дефектами: б≥й (€йц€ з пошкодженою шкаралупою, без ознак вит≥канн€ - нас≥чка, мТ€тий б≥к), виливка, запашист≥сть, мала пл€ма ≥ присушка, а також €йц€ з висотою пов≥тр€ноњ камери б≥льше 9 мм.

ƒо техн≥чних в≥днос€ть €йц€ з дефектами: теча, красюк, кровТ€не к≥льце, велика пл€ма, тумак, а також €йц€ м≥ражн≥, з гострим запахом, €кий не зникаЇ.

¬иливка - зм≥шуванн€ жовтка ≥ б≥лка; вона буваЇ малою - часткове зм≥шуванн€ жовтка ≥ б≥лка в звТ€зку з розривом жовтковоњ оболонки ≥ велика - повне зм≥шуванн€ жовтка з б≥лком, при овоскопуванн≥ вм≥ст €йц€ маЇ жовтуватий кол≥р; дефект виникаЇ при необережному поводженн≥ з €йц€ми п≥д час транспортуванн€ (р≥зк≥ поштовхи, струс та ≥нше).

«апашист≥сть - €йц€ ≥з сторонн≥м запахом, €кий легко зникаЇ.

ћала пл€ма - на€вн≥сть п≥д шкаралупою др≥бних нерухомих пл€м загальним розм≥ром 1/8 поверхн≥ €йц€; зТ€вл€Їтьс€ внасл≥док розвитку пл≥сен≥ та бактер≥й п≥д час збер≥ганн€ €Їць при п≥двищен≥й температур≥, висок≥й вологост≥ пов≥тр€.

 расюк - повне зм≥шуванн€ жовтка ≥ б≥лка внасл≥док розриву жовткова оболонки в звТ€зку з≥ зб≥льшенн€м обТЇму жовтка, €кий в≥дбуваЇтьс€ при переход≥ води з б≥лка при тривалому збер≥ганн≥ €Їць.

 ровТ€не к≥льце ≥ кровТ€на пл€ма - €йц€, на поверхн≥ жовтка €ких пом≥тн≥ при овоскопуванн≥ кровТ€н≥ судини у вигл€д≥ к≥лець неправильноњ форми, €к≥ виникають внасл≥док розвитку запл≥дненого зародку в умовах збер≥ганн€ €Їць при п≥двищен≥й температур≥ (при 210— ≥ вище).

¬елика пл€ма - пл€ми п≥д шкаралупою загальним розм≥ром б≥льше 1/8 поверхн≥ €йц€, €к≥ утворюютьс€ колон≥€ми пл≥сен≥в ≥ бактер≥й при висок≥й вологост≥ пов≥тр€ та п≥двищен≥й температур≥ збер≥ганн€.

“умак пл≥сн€вий - €йц€ при просв≥чуванн≥ непрозор≥, кр≥м пуги, так €к весь вм≥ст вражений пл≥сенню, б≥лок ≥ жовток зм≥шан≥; запах €йц€ пл≥сн€ви.

“умак бактер≥альний - €йц€ непрозор≥, кр≥м пов≥тр€ноњ камери, €ка зб≥льшена ≥ рухома; зовн≥шн€ поверхн€ шкаралупи с≥руватого або мармурного кольору, часто з гнил≥сним запахом; вм≥ст €йц€ у вигл€д≥ каламутноњ маси с≥ро-зеленого ≥ брудно-жовтого кольору, маЇ запах розкладу; виникаЇ дефект внасл≥док розвитку гнил≥сних бактер≥й.

ћ≥ражн≥ €йц€ - €йц€, вилучен≥ з ≥нкубатор≥в €к незапл≥днен≥.

Ќе допускаютьс€ до реал≥зац≥њ морожен≥ €Їчн≥ продукти, €к≥ мають сторонн≥ присмаки ≥ запахи, м≥ст€ть часточки шкаралупи та ≥нш≥ сторонн≥ дом≥шки, свинець, а також заражен≥ патогенними (кишково-тифозноњ групи) ≥ гнил≥сними м≥кроорган≥змами.

Ќе допускаютьс€ до реал≥зац≥њ €Їчн≥ порошки п≥дмочен≥, з ослизлою поверхнею, пл≥сенню, сторонн≥м запахом, з р≥зкими зм≥нами кольору, прог≥ркл≥.

ѕри порушенн≥ технолог≥њ та режиму збер≥ганн€ €Їчних порошк≥в можуть зТ€вл€тись так≥ дефекти: низька розчинн≥сть - результат незворотних зм≥н в протењнах при суш≥нн≥ ≥ збер≥ганн≥, реакц≥њ меланоњдиноутворенн€; розчинн≥сть знижуЇтьс€ тим б≥льше, чим вище вм≥ст вологи в порошку ≥ температура збер≥ганн€; висока кислотн≥сть - зб≥льшенн€ вм≥сту в≥льних жирних кислот внасл≥док г≥дрол≥зу жир≥в, а також утворенн€ в≥льних кислотних груп в протењнах (при меланоњдиноутворенн≥); потемн≥нн€ кольору (коричневе забарвленн€) - результат реакц≥њ меланоњдиноутворенн€ ≥ пол≥меризац≥њ продукт≥в окисленн€ жир≥в (альдег≥д≥в); рибний смак - при розклад≥ лецетину з утворенн€м метилам≥н≥в та ≥нших речовин.

”пакуванн€, маркуванн€, транспортуванн€, збер≥ганн€. яйц€упаковують в €щики з гофрованого картону, пол≥мерн≥ з використанн€ прокладок з пагорбами (360 штук) ≥ в коробки з пол≥мерних або картонних матер≥ал≥в по 6 - 12 штук. ƒ≥Їтичн≥ та столов≥ €йц€ упаковують окремо по категор≥€м. ящики з гофрованого картону повинн≥ бути обклеЇн≥ клеЇвою стр≥чкою на паперов≥й основ≥ або ≥ншими матер≥алами, €к≥ забезпечують ц≥л≥сн≥сть упаковки ≥ збереженн€ €Їць.

ѕри транспортному маркуванн≥ нанос€ть ман≥пул€ц≥йн≥ знаки Уќбережно, крихке!Ф, У¬ерх, не кантуватиФ. ƒр≥бн≥ €йц€ упаковують окремо з позначкою Уƒр≥бн≥Ф.  ожне д≥Їтичне €йце маркують червоною, а столове-синьою фарбою, вказують категор≥ю, а дл€ д≥Їтичних ≥ дату сортуванн€. яйц€ маркують штампом круглоњ форми (√ќ—“ 27583-88).

яЇчний порошок упаковують в €Їчн≥ барабани, фанерно-штампован≥ бочки, в паперов≥ м≥шки та €щики з гофрованого картону з пол≥мерним вкладишем, в пакети з пл≥вки типу целофан-пол≥етилен-фольга-пол≥етилен, металев≥ банки. ѕри транспортному маркуванн≥ нанос€ть попереджувальний знак УЅоњтьс€ вологиФ.

“ранспортують ≥ збер≥гають €йц€ ≥ €Їчн≥ продукти зг≥дно умов, передбачених нормативними документами (√ќ—“ 2858-82, 27583-88).

ќсобливост≥ експертизи ≥мпортних кур€чих €Їць. «а умовами контракту здача Ц прийманн€ €Їць кур€чих св≥жих за к≥льк≥стю ≥ €к≥стю проводитьс€ на замовленн€ при в≥дкритт≥ та вивантаженн≥ (перевантаженн≥ в в≥тчизн€н≥ вагони) товару з вагону або автомашини за пломбами, вказаними в ≥ноземн≥й транспортн≥й накладн≥й.  онтроль за к≥льк≥стю та €к≥стю проводитьс€ водночас одн≥Їњ ≥ б≥льше вагонних парт≥й, ≥ тому доц≥льно проводити експертизу бригадним методом.

 ≥льк≥сть товару перев≥р€Їтьс€ п≥д час його перевантаженн€ з ≥ноземних вагон≥в у в≥тчизн€н≥ шл€хом суц≥льного п≥драхунку м≥сць за ваговими категор≥€ми. –езультати перев≥рки к≥лькост≥ товару занос€тьс€ у спец≥альн≥ бланки, €к≥ додаютьс€ до рукописного прим≥рника акту експертизи. ¬одночас перев≥р€Їтьс€ в≥дпов≥дн≥сть маси €Їць ваговим категор≥€м шл€хом зважуванн€ 10 штук кожноњ ваговоњ категор≥њ на справних циферблатних вагах.

ƒл€ визначенн€ €кост≥ €Їць п≥д час вивантаженн€ експерт проводить в≥дб≥р середн≥х проб в к≥лькост≥ 10% м≥сць кожноњ ваговоњ категор≥њ, €к≥ складають загальну пробу. « кожного €щика проводитьс€ виб≥рка 25 €Їць. як≥сть €Їць визначаЇтьс€ в темному прим≥щенн≥ шл€хом овоскоп≥юванн€ кожноњ ваговоњ категор≥њ. ” в≥дпов≥дност≥ з вимогами “” контракту акт експертизи повинен бути складений не п≥зн≥ше 72 годин з моменту зак≥нченн€ перевантаженн€ (вивантаженн€). ¬агонн≥ парт≥њ, предТ€влен≥ за одним нар€дом ≥ €к≥ над≥йшли в≥д одного постачальника за одним контрактом, оформл€ютьс€ одним актом експертизи. јкт експертизи складаЇ старший експертЦбригадир на бланку. ¬их≥дними даними дл€ складанн€ акту експертизи Ї результати зовн≥шнього огл€ду товару ≥ дан≥, в≥дображен≥ в робочих листах.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ќсобливост≥ прийманн€молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць €Їчних товар≥в.

2. ѕравила в≥дбору проб молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в.

3. ¬имоги до €кост≥ молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в.

4. ћетодика визначенн€ окремих показник≥в €кост≥.

5. ѕравила ≥дентиф≥кац≥њ молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в.

6. ƒефекти молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в.

7. ѕравила ≥дентиф≥кац≥њ молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в.

8. ѕакуванн€, маркуванн€, транспортуванн€, збер≥ганн€ молочних продукт≥в, харчових жир≥в, €Їць ≥ €Їчних товар≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1065 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2080 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.