Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ експертизи св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в




 

2.3.1 ѕроведенн€ експертизи св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в. ќсобливост≥ прийманн€. ѕлодоовочева продукц≥€ повинна постачатись в св≥жому вигл€д≥, €кщо це передбачено договором. ѕостачанн€ продукц≥њ в переробленому вигл€д≥ зам≥сть св≥жоњ може в≥дбуватись т≥льки за згодою покупц€. ¬≥двантаженн€ солоних ог≥рк≥в повинно проводитись п≥сл€ зак≥нченн€ процесу ферментац≥њ. ” випадку постачанн€ ог≥рк≥в солоних з незак≥нченим процесом ферментац≥њ процент зменшенн€ маси повинен бути засв≥дчений актом торгово-промисловоњ палати або ≥ншою компетентною орган≥зац≥Їю. ѕри постачанн≥ продукц≥њ в тар≥ визначенн€ ваги нетто у отримувача проводитьс€ шл€хом в≥дн≥манн€ ваги тари ≥ пакувального матер≥алу з ваги брутто, встановленоњ при отриманн≥ продукц≥њ. ¬ага тари визначаЇтьс€ водночас з перев≥ркою €кост≥ продукц≥њ. ¬ага однор≥дноњ тари, маркованоњ ≥ немаркованоњ, встановлюЇтьс€ шл€хом зважуванн€ не менше 5% м≥сць, вз€тих з р≥зних частин парт≥њ (однор≥дноњ продукц≥њ), ≥ розповсюджуЇтьс€ на всю парт≥ю перев≥реного товару. ѕри неоднор≥дност≥ тари проводитьс€ угрупуванн€ м≥сць за Їмн≥стю, родом тари, а середн€ вага одиниц≥ тари вказуЇтьс€ в акт≥ кожноњ групи окремо.

ѕерев≥рка €кост≥ продукц≥њ проводитьс€ в так≥ терм≥ни: вс≥х вид≥в к≥сточкових плод≥в, культурних €г≥д, винограду ≥ ранньоњ зелен≥ - 12 годин; вс≥х ≥нших вид≥в плодоовочевоњ продукц≥њ ≥ картопл≥ в св≥жому вигл€д≥, малосольних ог≥рк≥в, хурми ≥ баштанних культур - 24 години; €блук св≥жих ос≥нн≥х ≥ зимових сорт≥в, цитрусових плод≥в - 48 годин; переробленоњ продукц≥њ, гор≥х≥в, сухофрукт≥в ≥ дикорослих плод≥в - 72 години.

ѕостачальники надають покупц€м (отримувачам) знижку на покритт€ втрат в≥д бою плодоовочевих консерв≥в в дороз≥ (при дотриманн≥ правил пакуванн€ ≥ в≥двантаженн€) ≥ на заважку тари в таких розм≥рах: на б≥й плодоовочевих консерв≥в в скл€н≥й тар≥ - 0,1% вартост≥ продукц≥њ; на заважку тари з товаром (томат паста) в бочках Їмн≥стю до 50-л≥тр≥в - 2,2%, в бочках Їмн≥стю б≥льше 50 л≥тр≥в - 1,5% вартост≥ плодоовочевих консерв≥в.

ѕрийманн€ плодоовочевих консерв≥в за €к≥стю проводитьс€ отримувачем не п≥зн≥ше 20 дн≥в. ѕри ви€вленн≥ в плодоовочевих консервах прихованих недол≥к≥в акт складаЇтьс€ прот€гом 5 дн≥в з моменту ви€вленн€, але не п≥зн≥ше 9 м≥с€ц≥в при збер≥ганн≥ томат пасти в бочках ≥ одного року Ц при збер≥ганн≥ стерил≥зован≥й продукц≥њ в металев≥й ≥ скл€н≥й тар≥ з дн€ надходженн€ товару, €кщо ≥нше не передбачено стандартами ≥ техн≥чними умовами. ѕри отриманн≥ плодоовочевих консерв≥в в банках без етикеток або з порушеними етикетками постачальник (виробник) зобов'€заний на вимогу покупц€ (отримувача) усунути недол≥ки етикетуванн€ в установлен≥ терм≥ни.

¬≥дб≥р проб. ќвоч≥ ≥ плоди приймаютьс€ парт≥€ми. ¬≥д парт≥њ неупакованих в тару св≥жих овоч≥в число точкових проб повинно бути в≥д≥брано в залежност≥ в≥д об'Їму парт≥њ (√ќ—“ 7194-81). ¬≥д парт≥њ упакованих в м≥шки або €щики овоч≥в в≥дбирають виб≥рку в залежност≥ в≥д к≥лькост≥ пакувальних одиниць. ѕри виникненн≥ суперечок щодо перев≥рки €кост≥ повторно в≥дбирають пробу, результати перев≥рки €коњ розповсюджуютьс€ на всю парт≥ю. ћаса кожноњ точковоњ проби повинна бути не менше 3 кг. „исло точкових проб повинно в≥дпов≥дати к≥лькост≥ в≥д≥браних в виб≥рку м≥шк≥в, €щик≥в або потр≥йноњ к≥лькост≥ €щичних п≥ддон≥в.

¬ м≥сц€х призначенн€ на€вн≥сть окремих загнивших св≥жих плод≥в, ви€влених при прийманн≥, не Ї п≥дставою дл€ переведенн€ парт≥њ плод≥в в нижчий сорт.  ≥льк≥сть таких плод≥в вказують окремо в≥д результат≥в визначенн€ €кост≥, тобто б≥льше 100%. « кожноњ в≥д≥браноњ в виб≥рку одиниц≥ пакуванн€ з р≥зних м≥сць в≥дбирають разов≥ проби масою не менше 10% плод≥в. –азов≥ проби об'Їднують разом ≥ складають загальну пробу, €ку оц≥нюють за €к≥стю ≥ результати виражають у в≥дсотках (√ќ—“ 21122-75).

ƒл€ отриманн€ вих≥дного зразка солоних ≥ квашених овоч≥в, плод≥в та мочених €г≥д в≥д кожноњ однор≥дноњ парт≥њ в≥дбирають 5% вс≥х бочок, але не менше 2. « кожноњ в≥д≥браноњ ≥ в≥дкритоњ бочки в≥дбирають по 2 - 4 проби ≥ складають вих≥дний зразок. « перем≥шаного вих≥дного зразка вид≥л€ють середн≥й зразок солоних ог≥рк≥в, томат≥в, плод≥в ≥ €г≥д мочених не менше 2 кг плод≥в ≥ 1 л розсолу, кавун≥в - не менше 4 штук плод≥в ≥ 2 л розсолу, капусти кислоњ - не менше 2 кг з соком. —ередн≥й зразок вкладають в банку з кришкою, етикетують ≥ збер≥гають до початку анал≥зу не б≥льше доби при температур≥ не вище +10о— або не б≥льше 5 д≥б при температур≥ в≥д 0 до +2о— (√ќ—“ 12231-66).

ƒл€ сушених плод≥в, упакованих насипом, з кожноњ одиниц≥ пакуванн€ в≥дбирають загалом 500 - 1000 г продукту пор≥вну з нижнього, середнього ≥ верхнього шар≥в. якщо сушен≥ плоди упакован≥ у вигл€д≥ брикет≥в, то з кожноњ в≥дкритоњ одиниц≥ пакуванн€ в≥дбирають таку к≥льк≥сть брикет≥в, щоб загальна вињмка складала 500-1000 г. якщо при попередньому огл€д≥ тари ≥ продукц≥њ шк≥дник≥в або њх сл≥д≥в не ви€влено, то з вих≥дного зразка даноњ парт≥њ середн≥й зразок вид≥л€ють в к≥лькост≥: винограду, вишн≥, черешн≥ - 1,2 кг; кизилу, терну, алич≥ - 1,5 кг; абрикос≥в, слив, персик≥в - 2,0 кг; груш, айви, €блук - 3,0 кг. ¬ протилежному випадку кр≥м середнього зразка вказаного розм≥ру додатково вид≥л€ють зразок дл€ др≥бних плод≥в вагою 500 г, дл€ великих плод≥в вагою 1000 г, призначений спец≥ально дл€ встановленн€ ступен€ зараженн€ продукту шк≥дниками. …ого розм≥щують в окрему тару (√ќ—“ 1750-86).

ƒл€ перев≥рки пакуванн€, маркуванн€ ≥ €кост≥ плодоовочевих консерв≥в, розфасованих в транспортну тару (бочки, контейнери, €щики та ≥нше) в≥дбирають виб≥рку в залежност≥ в≥д об'Їму парт≥њ. ƒл€ перев≥рки €кост≥ продукту складають об'Їднану пробу з точкових проб, в €кост≥ €коњ використовують вм≥ст споживчоњ тари. ћаса об'Їднаноњ проби повинна бути не менше 0,5 кг (0,5 л). ƒл€ продукц≥њ, розфасованоњ в транспортну тару, в≥дбирають точков≥ проби з р≥зних шар≥в продукту масою 100 - 500 г кожна.  ≥льк≥сть точкових проб в≥д кожноњ одиниц≥ транспортноњ тари повинна бути не менше 2. «агальна маса проби в≥д кожноњ в≥д≥браноњ одиниц≥ транспортноњ тари повинна бути в≥д 0,3 до 3,0 кг в залежност≥ в≥д маси продукту, необх≥дного дл€ досл≥джень (√ќ—“ 26313-84).

ѕоказники €кост≥, ≥дентиф≥кац≥њ. ѕри визначенн≥ €кост≥ св≥жих овоч≥в звертають увагу на ботан≥чний сорт (√ќ—“ 7176-76). ќвоч≥ повинн≥ бути одного ботан≥чного сорту (наприклад, сортова чистота картопл≥ - не нижче 90%), в≥дпов≥дати певним вимогам.

ѕри проведенн≥ експертизи овоч≥в особливу увагу звертають на зовн≥шн≥й вигл€д, запах ≥ смак, розм≥ри, вм≥ст бульб з наростами, позелен≥лих, з≥в'€лих, з механ≥чними пошкодженн€ми, пошкоджених с≥льськогосподарськими шк≥дниками, хворобами, п≥дморожених, запарених, на€вн≥сть земл≥, орган≥чних ≥ м≥неральних дом≥шок.

«а результатами овоч≥ под≥л€ють на сорти, а також вид≥л€ють стандартн≥, нестандартн≥ овоч≥ та в≥дходи.

¬изначенн€ на€вност≥ земл≥ та в≥льних дом≥шок, €к≥ прилипли до бульб, залишились в транспортному засоб≥ або сховищ≥ (коли вони вход€ть в загальну масу парт≥њ) пол€гаЇ в њх зважуванн≥ та розрахунку к≥лькост≥ у в≥дсотках.

¬изначенн€ розм≥ру бульб. Ѕульби обТЇднаноњ проби очищують, зважують, огл€дають, вим≥рюють найб≥льший поперечний д≥аметр ≥ сортують на фракц≥њ: в≥дпов≥дають нормам, в≥дпов≥дають допустимим стандартами нормам, не в≥дпов≥дають встановленим ≥ допустимим стандартами нормам; зважують ≥ розраховують у в≥дсотках.

«овн≥шн≥й вигл€д та допустим≥ в≥дхиленн€ визначають в ц≥лих ≥ розр≥заних бульбах шл€хом огл€ду, сортуванн€, зважуванн€ ≥ розрахунку у в≥дсотках.

 рохмаль визначають в неп≥дморожен≥й картопл≥ на вагах ѕарова, в п≥дморожен≥й - на фотоелектрокалориметр≥ (‘≈ ) або сахариметр≥-пол€риметр≥ (√ќ—“ 7194-81, 7176-85).

як≥сть плод≥в визначають за зовн≥шн≥м вигл€дом, розм≥ром по найб≥льшому поперечному д≥аметру, зр≥л≥стю, пошкодженн€ми механ≥чними, шк≥дниками ≥ хворобами, в≥дсутн≥стю плодон≥жки, побур≥нн€м шк≥рочки, п≥дшк≥рковою пл€мист≥стю, з≥вТ€л≥стю, побур≥нн€м мТ€кот≥. «а результатами контролю €кост≥, наприклад, €блука п≥зн≥ под≥л€ютьс€ на виший, перший, другий ≥ трет≥й сорти.

ѕри прийманн≥ допускаЇтьс€: в парт≥њ €блук вищого сорту не б≥льше 5% €блук першого сорту за €к≥стю ≥ не б≥льше 10% - за розм≥рами, але не б≥льше 10% в сум≥ за €к≥стю ≥ розм≥рами; в парт≥њ €блук першого, другого ≥ третього сорт≥в не б≥льше 10% €блук нижчого сорту за €к≥стю ≥ не б≥льше 10% - за розм≥рами. —ума допустимих в≥дхилень за €кост≥ ≥ розм≥рами не повинна перевищувати 15% (√ќ—“ 21122-75).

«а €к≥стю (√ќ—“ 3858-73) мочен≥, солон≥, квашен≥ овоч≥ та плоди под≥л€ютьс€ на перший ≥ другий сорти ≥ повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам стандарту за зовн≥шн≥м вигл€дом, формою ≥ розм≥рами, консистенц≥Їю, смаком, кольором, масовою часткою капусти п≥сл€ пов≥льного ст≥канн€ соку по в≥дношенню до загальноњ њњ маси з соком, к≥льк≥стю хлорид≥в, титруЇмою кислотн≥стю в розрахунку на молочну кислоту, сторонн≥ми дом≥шками. ƒл€ визначенн€ сп≥вв≥дношенн€ складових частин в квашен≥й капуст≥ зважують середн≥й зразок ≥ визначають к≥льк≥сть соку, €кий в≥льно ст≥каЇ прот€гом 15 хвилин (√ќ—“ 12231-66). «а р≥зницею м≥ж зважуванн€м до ≥ п≥сл€ ст≥канн€ соку визначають його к≥льк≥сть ≥ виражають у в≥дсотках до маси середнього зразка.

ѕри зовн≥шньому огл€д≥ плодоовочевих консерв≥в визначають на€вн≥сть ≥ стан етикетки, в≥дтиску, маркуванн€, на€вн≥сть дефект≥в, механ≥чних пошкоджень та окисленн€ металу. √ерметичн≥сть банок визначають у вод≥, нагр≥т≥й до 85º—. ѕо€ва бульбашок пов≥тр€ в будь €кому м≥сц≥ п≥сл€ витримки банки вказуЇ на њњ негерметичн≥сть.

¬изначенн€ сп≥вв≥дношенн€ складових частин ≥ маси нетто пол€гаЇ у в≥дд≥ленн≥ р≥дини, зважуванн≥ кожноњ фракц≥њ окремо. «важують чисту тару ≥ визначають масу нетто консерв≥в за р≥зницею м≥ж масою брутто ≥ масою тари. —п≥вв≥дношенн€ складових частин визначають у в≥дсотках.

ƒал≥ визначають стан внутр≥шньоњ поверхн≥ тари та органолептичн≥ показники, а саме, зовн≥шн≥й вигл€д, кол≥р, консистенц≥Їю, запах ≥ смак.

¬изначенн€ сухих речовин зд≥йснюють шл€хом висушуванн€, а в соках - рефрактометричним методом; загальноњ кислотност≥ - методом титруванн€. ¬м≥ст кухонноњ сол≥ визначаЇтьс€ аргентометричним методом, €кий оснований на титруванн≥ хлорид≥в азотнокислим ср≥блом в нейтральному середовищ≥ в присутност≥ ≥ндикатору хромовокислого кал≥ю.

¬м≥ст жиру - рефрактометричним методом, основаним на визначенн≥ коеф≥ц≥Їнту переломленн€ розчину жиру в розчиннику монобромнафтал≥ну, €ким попередньо в≥дд≥л€ють жир ≥з продукту.

ћасову частку мТ€кот≥ в соках з мТ€коттю визначають шл€хом в≥дд≥ленн€ мТ€кот≥ в≥д соку при центрифугуванн≥ ≥ подальшим ваговим визначенн€м к≥лькост≥ мТ€кот≥ за осадом.

¬ сушених фруктах визначенн€ масовоњ частки компонент≥в в сум≥шах пол€гаЇ в розд≥ленн≥ њњ на компоненти з подальшим визначенн€м маси кожного шл€хом зважуванн€ (√ќ—“ 1750-86). ¬изначенн€ зараженост≥ шк≥дниками хл≥бних злак≥в ≥ на€вност≥ металевих дом≥шок пол€гаЇ в в≥зуальному ви€вленн≥ шк≥дник≥в хл≥бних запас≥в, вилученн≥ металевих дом≥шок за допомогою магн≥ту, а немагн≥тних дом≥шок - в≥дбором вручну.

 ≥льк≥сть плод≥в в одному к≥лограм≥, масова частка дефектних плод≥в ≥ дом≥шок визначаЇтьс€ шл€хом перерахуванн€ к≥лькост≥, в≥дбор≥ ≥ к≥льк≥сному вираженн≥ дефектних плод≥в ≥ дом≥шок

«а органолептичними показниками визначають зовн≥шн≥й вигл€д, форму, кол≥р, консистенц≥ю, запах ≥ смак.

¬изначенн€ масовоњ частки м≥неральних дом≥шок (п≥ску) пол€гаЇ в промиванн≥ проби ≥ визначенн≥ обТЇму осаду. ¬изначають масову частку вологи ≥ с≥рчаного анг≥дриду.

ѕошкодженн€ ≥ хвороби св≥жих плод≥в та овоч≥в. ћехан≥чн≥ пошкодженн€, особливо проколи ≥ пор≥зи, спри€ють доступу м≥кроорган≥зм≥в до тканин плод≥в та овоч≥в, посилюють процеси диханн€ ≥ випаровуванн€ вологи, п≥двищують втрати маси. “ому при експертиз≥ необх≥дно ви€вл€ти плоди ≥ овоч≥ з механ≥чними пошкодженн€ми. ƒ≥юч≥ стандарти контролюють на€вн≥сть плод≥в та овоч≥в з пошкодженн€ми.

—≥льськогосподарськ≥ шк≥дники значно пог≥ршують €к≥сть ≥ збер≥ганн€ плод≥в та овоч≥в. ƒо таких шк≥дник≥в в≥днос€тьс€: плодожерки, довгоносики, гусениц≥ метелика-б≥л€нки, капуст€ноњ совки та огн≥вки, цибулевоњ мухи, стебловоњ нематоди, кл≥щ≥ та ≥нш≥.

‘≥топатогенн≥ хвороби псують зовн≥шн≥й вигл€д плод≥в та овоч≥в, знижують ст≥йк≥сть њх проти ≥нших хвороб (ƒодаток Ѕ).

’вороби плод≥в: парша викликаЇтьс€ грибами роду Fusicladium. ƒ≥л€нка шк≥рочки, на €к≥й розвиваЇтьс€ парша, в≥дмираЇ, утворюЇтьс€ опробков≥ла тканина. ¬ н≥й часто виникають тр≥щини, в €к≥ можуть проникати м≥кроорган≥зми. якщо гриби попадають в св≥жу тр≥щину, то пл≥д може загнити. ѕарша посилюЇ ≥нтенсивн≥сть диханн€ плод≥в, внасл≥док чого значно п≥двищуютьс€ втрати њх маси при збер≥ганн≥, вони вТ€нуть.

ѕл€мист≥сть к≥сточкових плод≥в викликаЇтьс€ грибом Clasterosporium carpophilum, €кий вражаЇ плоди на дерев≥ у вигл€д≥ др≥бних пл€м. ѕлоди втрачають товарний вигл€д. ѓх в≥дсортовують або при незначних пошкодженн€х допускаютьс€ до загот≥вл≥.

ѕлодова гниль (Monilia fructigena) вражаЇ нас≥ннЇв≥ ≥ к≥сточков≥ плоди. —початку на поверхн≥ зТ€вл€Їтьс€ невелика бура пл€ма, €ка пот≥м довол≥ швидко зб≥льшуЇтьс€ ≥ може розповсюдитись на всьому плод≥, внасл≥док чого в≥н набуваЇ коричневого кольору ≥ розмТ€кшуЇтьс€.

„асто зустр≥чаютьс€ мум≥ф≥кован≥ плоди, €к≥ мають на поверхн≥ майже чорне забарвленн€ ≥ затверд≥нн€ мТ€кот≥ (чорна плодова гниль).

Ѕлакитна пл≥сень (P. italicum) ≥ зелена пл≥сень (P. digitatum) викликаЇ гнитт€ цитрусових плод≥в. ѕл≥сен≥ проникають в механ≥чно пошкоджен≥ м≥сц€ ≥ утворюють грибницю.

“акож зустр≥чаЇтьс€ антракноз цитрусових, сажистий гриб плод≥в, с≥ра гниль €г≥д, оњд≥ум винограду та ≥нш≥.

’вороби картопл≥ та овоч≥в: р ак викликаЇтьс€ грибом Synchytrium endobioticum Pers. ≥ знищуЇ картоплю. Ќа бульбах утворюютьс€ мТ€сист≥ нарости р≥зних розм≥р≥в, ≥нод≥ б≥льш≥ за бульби. ’вор≥ бульби не допускаютьс€ до загот≥вл≥.

‘≥тофтора картопл≥, томат≥в та баклажан≥в викликаЇтьс€ грибами Phytophthora infestans в пол≥, особливо п≥д час дощ≥в. ѕри збер≥ганн≥ хвороба не передаЇтьс€ здоровим плодам. «Т€вл€Їтьс€ на бульбах через 2 - 3 тижн€ п≥сл€ загот≥вл≥ у вигл€д≥ темних пл€м. Ѕульби гниють, так €к вс≥ водночас уражаютьс€ мокрою бактер≥альною гниллю.

—уха гниль викликаЇтьс€ грибами роду Fusarium, €к≥ вражають бульби з механ≥чними пошкодженн€ми. Ѕульби з початку зморщуютьс€, пот≥м розвиваютьс€ б≥л≥ або рожев≥ грибниц≥. ћТ€коть перетворюЇтьс€ в розсипчасту борошнисту масу, а в середин≥ утворюЇтьс€ порожнеча. ѕри збер≥ганн≥ картопл≥ в умовах п≥двищеноњ вологост≥ хвороба прот≥каЇ по типу мокроњ гнил≥ ≥ легко передаЇтьс€ здоровим бульбам.

ћокра бактер≥альна гниль вражаЇ бульби з хворою ≥ пошкодженою тканиною. «будниками хвороби Ї де€к≥ паразити Bacillus carotovorus, Bac. phytophthorus бактер≥њ. ¬ умовах п≥двищеноњ температури ≥ вологост≥ пов≥тр€ хвороба легко передаЇтьс€ ≥ншим бульбам, створюЇ р≥дку масу з неприЇмним запахом.

 ≥льцева гниль викликаЇтьс€ бактер≥€ми Dacterium sepedonicum spiec. et Kotth, €к≥ вражають тканину картопл≥ вздовж камб≥ального шару, внасл≥док чого утворюЇ темне к≥льце. ’вороба розповсюджуЇтьс€ ≥з зараженим посадочним матер≥алом, тому њх необх≥дно просушувати ≥ обережно поводитись.

’вороби коренеплод≥в: б ≥ла гниль викликаЇтьс€ грибами Sclerotinia Libertiana. ¬ражаЇ коренеплоди, квасолю, ог≥рки, томати, капусту та ≥нш≥. Ќа поверхн≥ зТ€вл€Їтьс€ б≥лий пухнастий нал≥т ≥ легко переходить на здоров≥ плоди, особливо з механ≥чними пошкодженн€ми. √риб проникаЇ через ранки, вид≥л€Ї токсини, €к≥ вбивають кл≥тини, внасл≥док чого кл≥тина швидко руйнуЇтьс€.

‘омоз моркви викликаЇтьс€ грибом Phoma Rostrupii.  орен≥ покриваютьс€ пл€мами ≥ дл€ вживанн€ непридатн≥. ¬ражена тканина стаЇ трухл€вою ≥ руйнуЇтьс€.

‘омоз, серцевинна ≥ суха гниль бур€ку викликан≥ грибом Hyoma betae. «Т€вл€Їтьс€ в к≥нц≥ вегетац≥њ, особливо в суху ≥ жарку погоду. ’вороба про€вл€Їтьс€ у вигл€д≥ чорноњ сухоњ гнил≥ ≥ продовжуЇ розвиватись при збер≥ганн≥ ≥ легко передаЇтьс€ здоровим корен€м.

’вороби цибул≥ ≥ часнику: шийкова (або с≥ра) гниль цибул≥ викликана грибами Botrytis allii. ¬ повн≥й м≥р≥ хвороба про€вл€Їтьс€ при збер≥ганн≥. —початку загниваЇ шийка, а в подальшому вражен≥ м≥сц€ покриваютьс€ с≥рою пл≥сенню. ѕоступово консистенц≥€ стаЇ б≥льш мТ€кою. ’вороба швидко розповсюджуЇтьс€ на всю парт≥ю.

„орна пл≥сень, збудником €коњ Ї Aspergillus niger, вражаЇ цибулину, покриваЇ њњ темними пл€мами ≥ швидко вражаЇ цибулини з механ≥чними пошкодженн€ми.

‘узар≥озна гниль донц€ цибул≥ ≥ часнику викликаЇтьс€ грибами з роду Fusarium ≥ розвиваЇтьс€ в жарку погоду.

—удинний бактер≥оз капусти, редису, р≥пи, редьки та ≥нших вид≥в викликаЇтьс€ бактер≥€ми Bacterium campestre. ’вороба продовжуЇ розвиватис€ п≥д час збер≥ганн€, внасл≥док цього в≥дбуваЇтьс€ почорн≥нн€ капусти ≥ зТ€вл€Їтьс€ неприЇмний запах.

ѕри експертиз≥ також можуть бути ви€влен≥ так≥ види хвороб €к парша звичайна, порошиста ≥ чорна в картопл≥, чорна ≥ с≥ра гниль моркви та капусти.

ƒо ф≥з≥олог≥чних в≥днос€ть захворюванн€, €к≥ виникають внасл≥док тих чи ≥нших порушень в обм≥н≥ речовин ≥ не передаютьс€ здоровим плодам ≥ овочам. ќсновними причинами виникненн€ цих захворювань Ї нестача кисню, надлишкова к≥льк≥сть —ќ2 в пов≥тр≥, а також дуже низька температура збер≥ганн€.

«агар зТ€вл€Їтьс€ на €блуках ≥ грушах у вигл€д≥ побур≥нн€ шк≥рочки ≥ виникаЇ внасл≥док накопиченн€ ацетальдег≥ду ≥ спирту.

ѕухл≥сть характерна дл€ €блук. ћТ€коть плод≥в стаЇ пухкою, розсипчастою, крохмалистою. ≤нод≥ п≥д впливом внутр≥шнього напруженн€ шк≥рочка €блука розриваЇтьс€, утворюютьс€ тр≥щини, в €к≥ легко проникають м≥кроорган≥зми. ѕухл≥сть Ї причиною великих втрат, так €к плоди повн≥стю втрачають товарну ц≥нн≥сть, непридатн≥ дл€ збер≥ганн€ внасл≥док швидкого враженн€ плодовою гниллю.

ѕобур≥нн€ мТ€кот≥ вражаЇ €блука ≥ груш≥. ћТ€коть забарвлюЇтьс€ в бурий або коричневий кол≥р, стаЇ мТ€кою ≥ в≥дмираЇ. „аст≥ше за все побур≥нн€ мТ€кот≥ спостер≥гаЇтьс€ при холодному збер≥ганн≥ плод≥в (при 00—) в умовах недостатньоњ вентил€ц≥њ.

ѕ≥дшк≥ркова пл€мист≥сть €блук ≥ груш про€вл€Їтьс€ у вигл€д≥ вдавлених пл€м на шк≥рочц≥ при порушенн≥ нормального водообм≥ну п≥д час росту плода.

 оричнева пл€мист≥сть про€вл€Їтьс€ при збер≥ганн≥ цитрусових плод≥в при знижен≥й температур≥ у вигл€д≥ коричневих пл€м, €к≥ Ї результатом взаЇмод≥њ еф≥рних ол≥й ≥ кисню пов≥тр€.

јнаероб≥оз або задуха - ф≥з≥олог≥чне захворюванн€ картопл≥ при недостатн≥й к≥лькост≥ кисню в тканинах. ’вор≥ бульби стають бл≥дими з синюватим в≥дт≥нком. Ќа поверхн≥ зТ€вл€ютьс€ трохи вдавлен≥ пл€ми з ослизлою мТ€коттю.

ѕотемн≥нн€ серцевини бульб картопл≥ з механ≥чними пошкодженн€ми, €к≥ збер≥гались при температур≥ 00— або при 200—. ћТ€коть м≥сц€ми темн≥Ї до центру в≥д камб≥ального к≥льц€, навкруги €кого утворюЇтьс€ тверда тканина.

‘ункц≥ональними розладами Ї також в≥дмиранн€ в≥чок, що викликан≥ порушенн€м газообм≥ну в бульбах, тумак ≥ точков≥сть капусти та ≥нш≥.

¬ мочених, солоних, кислих овочах ≥ плодах виникають так≥ дефекти.

ѕотемн≥нн€ викликаЇтьс€ ст≥канн€м розсолу ≥ окисленн€м киснем пов≥тр€ не покритоњ розсолом капусти; х≥м≥чною реакц≥Їю м≥ж зал≥зом ≥ тан≥ном; розвитком сторонньоњ м≥крофлори.

ѕорозов≥нн€ виникаЇ внасл≥док розвитку др≥ждж≥в.

ќслизненн€ може виникати внасл≥док розвитку де€ких рас молочнокислих бактер≥й.

–озмТ€гченн€ обумовлюЇтьс€ зниженою концентрац≥Їю сол≥, процес брод≥нн€ затримуЇтьс€, зТ€вл€Їтьс€ сторонн€ м≥крофлора, €ка також розмТ€гчуЇ капусту.

√нитт€ капусти викликаЇтьс€ гнил≥сною м≥крофлорою.

Ќадм≥рно кислий смак виникаЇ при збер≥ганн≥ в умовах п≥двищеноњ температури.

Ќадм≥рно солоний смак виникаЇ при додаванн≥ надлишковоњ к≥лькост≥ сол≥ при заквашуванн≥.

¬ солоних ог≥рках також може виникати зморщуванн€, €ке Ї насл≥дком використанн€ розсолу з високою концентрац≥Їю сол≥, що викликаЇ швидкий плазмол≥з кл≥тин.

ќг≥рки вздут≥ ≥ з порожнечами зТ€вл€ютьс€ при розвитку газоутворюючих бактер≥й ≥ др≥ждж≥в при знижених концентрац≥€х розсолу ≥ при ≥нтенсивному брод≥нн≥. ƒодаванн€ сорб≥новоњ кислоти (0,01 - 0,1%) або наколюванн€ ог≥рк≥в попереджаЇ дефект.

«м≥на запаху ≥ смаку, зниженн€ кислотност≥ в≥дбуваЇтьс€ при ураженн≥ ог≥рк≥в пл≥сен€ми ≥ де€кими бактер≥€ми.

ќсновними дефектами овочевих маринад≥в Ї розмТ€кшенн€ внасл≥док тривалоњ пастеризац≥њ при висок≥й температур≥.

ѕомутн≥нн€ р≥дини при використанн≥ дл€ маринад≥в перезр≥лих овоч≥в ≥ при порушенн≥ режиму бланшуванн€.

ѕотемн≥нн€ виникаЇ внасл≥док окислювальноњ д≥њ кисню пов≥тр€, €ке залишаЇтьс€ в банц≥.

ѕ≥д час збер≥ганн€ плодоовочевих консерв≥в часто зустр≥чаютьс€ банки з вадами, €к≥ виникають з р≥зних причин.

Ѕомбаж - здутт€ банок внасл≥док р≥зних причин. –озр≥зн€ють бомбаж м≥кроб≥олог≥чний, х≥м≥чний ≥ ф≥зичний.

ћ≥кроб≥олог≥чний бомбаж виникаЇ внасл≥док недостатньоњ стерил≥зац≥њ консерв≥в, коли м≥крофлора не знищена ≥ в подальшому розвиваЇтьс€ в продукт≥, викликаЇ його псуванн€ ≥ утворенн€ газ≥в (—ќ2, Ќ2, NЌ3 та ≥нших), €к≥ здувають кришки. ѕ≥д д≥Їю термоф≥льних анаеробних бактер≥й розкладаютьс€ б≥лки, €к≥ м≥ст€ть с≥рку, з вид≥ленн€м Ќ2S, зТ€вл€Їтьс€ гнил≥сний запах. ¬нутр≥шн€ поверхн€ банки при цьому темн≥Ї.

’≥м≥чний бомбаж виникаЇ внасл≥док взаЇмод≥њ м≥ж металом ст≥нок банок ≥ кислотами, €к≥ знаход€тьс€ в продукт≥. ѕри цьому вид≥л€Їтьс€ водень, €кий накопичуЇтьс€ ≥ викликаЇ здутт€ банок. ’≥м≥чний бомбаж часто виникаЇ в плодово-€г≥дних компотах та ≥нших консервах з високою кислотн≥стю.

‘≥зичний бомбаж може бути викликаний переповненн€м банок, закладанн€м холодного продукту, розширенн€м обТЇму при заморожуванн≥ та з ≥нших причин.

Ѕомбажн≥ консерви можуть викликати т€жк≥ отруЇнн€ ≥ повинн≥ бути в≥дбракован≥.

—кисанн€ без утворенн€ бомбажу або Уплескате скисанн€Ф, викликаЇтьс€ термоф≥льними бактер≥€ми. ѕри цьому р≥зко п≥двищуЇтьс€ кислотн≥сть продукту, спостер≥гаЇтьс€ його розшаруванн€ ≥ в≥дд≥ленн€ р≥дини. Ѕ≥льше п≥ддаютьс€ такому в≥дхиленню пюре з кабачк≥в ≥ моркви, соки.

—кисанн€ консерв≥в може бути викликане ≥ використанн€м недобро€к≥сноњ сировини, антисан≥тарними умовами виробництва та ≥ншими причинами. “ак≥ консерви до продажу не допускаютьс€.

ѕ≥дт≥канн€ зТ€вл€Їтьс€, €кщо банки закупорен≥ негерметично до стерил≥зац≥њ або втратили герметичн≥сть при збер≥ганн≥ (бомбаж з розривом по шву, порушенн€м герметичност≥ при окисленн≥ банок). “ак≥ консерви до реал≥зац≥њ не допускаютьс€.

ќкисленн€ металевих банок ≥ кришок в≥дбуваЇтьс€ при збер≥ганн≥ консерв≥в в складських прим≥щенн€х з п≥двищеною в≥дносною волог≥стю ≥ р≥зких коливанн€х температури або в €щиках з вологоњ деревини. –озр≥зн€ють три ступен€ окисленн€ (≥ржав≥нн€) металевих банок з консервами: перша Ц ≥ржа легко видал€Їтьс€ при протиранн≥ банок ганч≥ркою; друга Ц ≥ржа порушила шар полуди ≥ п≥сл€ протиранн€ залишаютьс€ чорн≥ пл€ми; трет€ Ц ≥ржа утворила раковини у жест≥.  онсерви другого ≥ третього ступен€ можна реал≥зовувати т≥льки з дозволу санеп≥демслужби. ƒл€ захисту зовн≥шньоњ поверхн≥ банок в≥д короз≥њ њх змазують м≥неральним маслом або покривають лаком.  ороз≥њ може п≥ддаватись ≥ внутр≥шн€ поверхн€ металевих банок, особливо з високою кислотн≥стю.

ѕ≥д час збер≥ганн€ сушен≥ овоч≥ ≥ плоди пост≥йно пог≥ршують своњ споживн≥ властивост≥. ¬они зм≥нюють своЇ забарвленн€, частково або повн≥стю втрачають характерний дл€ них запах ≥ смак, знижуЇтьс€ њх здатн≥сть набр€кати ≥ розварюватись. “ак≥ зм≥ни виникають внасл≥док неферментативноњ реакц≥њ, €ким запоб≥гаЇ збер≥ганн€ при температур≥ нижче 200—, а при температур≥ близькоњ до 00— ц≥ реакц≥њ р≥зко упов≥льнюютьс€.

”пакуванн€, маркуванн€, транспортуванн€, збер≥ганн€. ќвоч≥ упаковують в €щики, €щичн≥ п≥ддони, м≥шки з тканини або с≥тчаст≥ м≥шки. –анн≥ овоч≥ при транспортуванн≥ зал≥зничним або водним транспортом упаковують в жорстку тару Їмн≥стю 30 - 50 кг.  ожну пакувальну одиницю високоц≥нних сорт≥в супроводжують етикеткою, де зазначають: високоц≥нний; найменуванн€ продукц≥њ ≥ ботан≥чного сорту; найменуванн€ в≥дправника; дату упакуванн€ ≥ в≥двантаженн€; позначенн€ д≥ючого стандарту.

ќвоч≥ транспортують вс≥ма видами транспорту у в≥дпов≥дност≥ з правилами транспортуванн€ швидкопсувних вантаж≥в, д≥ючими на даному вид≥ транспорту.  артопл€ високоц≥нних сорт≥в супроводжуЇтьс€ св≥доцтвом на сортову картоплю. ¬ кожний транспортний зас≥б сл≥д розм≥щувати одну парт≥ю. ƒопускаЇтьс€ розм≥щенн€ в одному транспортному засоб≥ при перевезенн≥ водним транспортом дек≥лькох парт≥й при умов≥ њх окремого розм≥щенн€. ƒопускаЇтьс€ в пер≥од масовоњ загот≥вл≥ транспортуванн€, наприклад, п≥зньоњ картопл≥ навалом, кр≥м п≥зньоњ картопл≥ високоц≥нних сорт≥в.

¬исота пад≥нн€ бульб при завантажувально-розвантажувальних роботах не повинна перевищувати 30 см.

ѕри ви€вленн≥ осередку карантинних хвороб ≥ шк≥дник≥в овоч≥ супроводжують карантинним сертиф≥катом, €кий додаЇтьс€ до документа про €к≥сть.

ќвоч≥ збер≥гають в умовах, €к≥ забезпечують збер≥ганн€ њх €кост≥ у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючими правилами, затвердженими в установленому пор€дку.

ѕлоди упаковують в €щики Їмн≥стю 24 - 25 кг, спец≥альн≥ контейнери (250 кг) або картонн≥ €щики. “ара повинна бути м≥цною, сухою, чистою, без стороннього запаху (√ќ—“ 21122-75). ¬ кожний €щик упаковують плоди одного помолог≥чного ≥ товарного сорту. ¬ нижчому сорт≥ допускаЇтьс€ сум≥ш помолог≥чних сорт≥в. ѕлоди вкладають в €щики, вислан≥ папером, р€дами. Ќаприклад, кожне €блуко вищого сорту обгортають в пап≥р, €блука третього сорту вкладають без дотриманн€ р€д≥в. Ќа кожну одиницю упакуванн€ повинна бути наклеЇна етикетка з окантовкою в≥дпов≥дного кольору: дл€ вищого сорту - блакитного, дл€ першого - червоного, дл€ другого - зеленого, дл€ третього - жовтого, де вказано: найменуванн€ в≥дправника; помолог≥чний сорт; товарний сорт; розм≥р плод≥в (велик≥, середн≥, др≥бн≥); дата упакуванн€; номер парт≥њ; позначенн€ д≥ючого стандарту. ¬ середину кожного €щика повинен бути вкладений талон, де вказаний номер укладчика.  ожна парт≥€ супроводжуЇтьс€ документом про €к≥сть, де вказуютьс€ вс≥ необх≥дн≥ дан≥.

ƒл€ солоних, мочених, квашених овоч≥в ≥ плод≥в повинн≥ використовуватись бочки Їмн≥стю не б≥льше 120 дм3, п≥ддони €щичн≥ спец≥ал≥зован≥ ≥ зб≥рно-розб≥рн≥ Їмкост≥ з м≥шками-вкладишами з пол≥етиленовоњ пл≥вки УхарчовоњФ, пакети з пол≥мерних ≥ комб≥нованих матер≥ал≥в масою нетто не б≥льше 0,5 кг. «верху заливаютьс€ соком ≥ закриваютьс€ пол≥етиленовою пл≥вкою. ќтв≥р в бочках повинен бути розташований зверху (√ќ—“ 3858-73).

 онсерви фасують в скл€н≥ банки, закупорен≥ лакованими кришками або лакован≥ металев≥ банки Їмн≥стю до 3 дм3. ѕри маркуванн≥ нанос€ть найменуванн€ консерв≥в, масу нетто в г, найменуванн€ складових частин та ≥нш≥ дан≥. ящики з консервами вкладають пр€мокутними штабел€ми висотою до 3 м, залишають в≥дстань м≥ж штабел€ми ≥ приладами опаленн€ - 75 см, м≥ж штабел€ми ≥ ст≥ною - не менше 10 см.

ƒл€ пакуванн€ сушених фрукт≥в використовуютьс€ €щики з гофрованого картону Їмн≥стю 12,5 кг; дощат≥ нерозб≥рн≥ - 25 кг; фанерн≥ Ц 11 - 25 кг; барабани фанерн≥ ≥ картон≥ навивн≥, м≥шки паперов≥ (з 4-х шар≥в) - 25 кг. ƒл€ фасуванн€ до 1 кг використовують пакети з пол≥етиленовоњ пл≥вки, пол≥етилену-целофану, комб≥нован≥, з фольги ≥ паперу та ≥нш≥. ƒопускаЇтьс€ в≥дхиленн€ маси нетто упаковки у %, не б≥льше: ±1 - до 0,5 кг; ±0,5 - б≥льше 0,5 до 1 кг; ±0,2 - б≥льше 1 кг.

‘асован≥ сушен≥ фрукти упаковують в €щики з гофрованого картону, фанери по 20 кг. ¬нутр≥шн€ поверхн€ вистилаЇтьс€ пергаментом або ≥ншими матер≥алами (√ќ—“ 12003-76). ѕри маркуванн≥ транспортноњ тари вказують: найменуванн€ виробника, п≥длегл≥сть, м≥сце знаходженн€, найменуванн€ продукту, дату виробництва, терм≥н збер≥ганн€, сорт, позначку стандарту, а також - У«бер≥гати в сухому, прохолодному, дез≥нф≥кованому прим≥щенн≥Ф, попереджувальний знак - ФЅоњтьс€ вологиФ.

“ранспортують в критих видах транспорту, що не заражен≥ шк≥дниками ≥ без стороннього запаху.

2.3.2 ќсобливост≥ проведенн€ експертизи ≥мпортноњ плодоовочевоњ продукц≥њ. ѕри проведенн≥ експертизи ≥мпортноњ плодоовочевоњ продукц≥њ вс≥ необх≥дн≥ дан≥ експерт записуЇ в робочий зошит, а пот≥м використовуЇ њх дл€ складанн€ акта експертизи.

” завданн€ експертизи банан≥в ≥ ананас≥в входить визначенн€ середньоњ ваги одиниц≥ тари, ваги стовбур≥в ≥ гребен≥в банан≥в, ростових пагон≥в ананас≥в у в≥дсотках по в≥дношенню до загальноњ ваги нетто, а також визначенн€ €кост≥ плод≥в. Ѕанани ≥ ананаси, пред'€влен≥ експерту не розсортован≥, розгл€даютьс€ €к Їдина парт≥€. ѕеред початком проведенн€ експертизи експерт повинен визначити температуру ≥ в≥дносну волог≥сть пов≥тр€ в прим≥щенн≥ (температура пов≥тр€ не нижче +12∞— дл€ банан≥в ≥ не нижче + 8∞с дл€ ананас≥в).

¬изначенн€ середньоњ ваги одиниц≥ тари провод€ть окремо по кожному виду тари таким чином: в≥д парт≥њ банан≥в в гв≥нейськ≥й упаковц≥ (кет€ги упакован≥ в двошаровий крафтпап≥р з прокладкою з рисовоњ соломи) в≥дбирають 5% кет€г≥в в повноц≥нн≥й упаковц≥ з р≥зних м≥сць парт≥њ з таким розрахунком, щоб вага брутто в≥дпов≥дала ваз≥ 5% брутто, вказаному у вагов≥й в≥домост≥ одержувача товару. ¬≥д парт≥њ банан≥в в пол≥етиленових м≥шках, банан≥в або ананас≥в в бамбукових корзинах, дерев'€них €щиках ≥ картонних коробках в≥дбирають 5% м≥сць з повноц≥нною упаковкою з р≥зних м≥сць парт≥њ. ѕот≥м тару зв≥льн€ють в≥д вм≥сту, зважують разом з пакувальним матер≥алом ≥ визначають середню вагу одиниц≥ тари. ѕри неоднор≥дност≥ тари (упаковки) проводитьс€ угрупуванн€ м≥сць за Їмк≥стю ≥ вигл€дом, ≥ встановлюЇтьс€ середн€ вага одиниц≥ тари кожного виду окремо. ќдержувач товару складаЇ акт розстановки товару за вигл€дом тари ≥ прикладаЇ його до акту експертизи. ¬изначенн€ ваги стовбур≥в ≥ гребен≥в банан≥в провод€ть одночасно з визначенн€м середньоњ ваги одиниц≥ тари. ƒл€ цього беруть кет€ги, зв≥льнен≥ в≥д упаковки ≥ зважен≥ ран≥ше при визначенн≥ ваги тари. √рону плод≥в в≥докремлюють ножем в≥д стовбура по к≥льцю гребен€ так, щоб вони не втрачали своЇњ форми ≥ плоди не в≥дд≥л€лис€ в≥д кист≥. —товбури з гребен€ми зважують ≥ встановлюють њх вагу у в≥дсотковому в≥дношенн≥ до ваги нетто.

ѕ≥сл€ визначенн€ середньоњ ваги одиниц≥ тари вс€ парт≥€ банан≥в розпаковуЇтьс€ ≥ визначаЇтьс€ €к≥сть плод≥в. ” раз≥ надходженн€ банан≥в, однор≥дних за ступенем зр≥лост≥ ≥ €кост≥, в≥дбирають з р≥зних м≥сць парт≥њ не менше 5% кет€г≥в ≥ розсортовують по товарних сортах. ” раз≥ надходженн€ банан≥в, неоднор≥дних за ступенем зр≥лост≥ та €кост≥, експерт зобов'€заний зажадати розпакуванн€ њх ≥ розсортувати на наступн≥ групи: кет€ги ≥з зеленими плодами; кет€ги ≥з зр≥лими плодами; кет€ги з перезр≥лими ≥ пошкодженими плодами; кет€ги з плодами, що погнили; опаданн€ плод≥в. ¬изначенн€ €кост≥ банан≥в провод€ть по кожн≥й груп≥ окремо. ќдержувач товару оформл€Ї акт розстановки банан≥в за групами, €кий додаЇтьс€ до акту експертизи.  ет€ги з перезр≥лими ≥ пошкодженими плодами ≥ опаданн€ плод≥в п≥ддають стов≥дсотковому розсортовуванню за товарними сортами ≥ визначають њх €к≥сть в першу чергу. ” тих випадках, коли банани, що над≥йшли, м≥ст€ть велику к≥льк≥сть кет€г≥в з перезр≥лими плодами, що загнили ≥ гнилими, експерт на проханн€ замовника експертизи ≥ з дозволу кер≥вництва в≥дд≥лу товарних експертиз проводить визначенн€ €кост≥ за фактичним виходом плод≥в.

ѕлоди ананас≥в, що над≥йшли на базу або склад, розташовуютьс€ одержувачем товару за ступенем зр≥лост≥ ≥ видом тари в≥дпов≥дно до маркуванн€ на тар≥. «а в≥дсутност≥ маркуванн€ на тар≥ розташуванн€ плод≥в за ступенем зр≥лост≥ провод€ть п≥сл€ розташуванн€ вс≥х м≥сць.

ƒл€ визначенн€ €кост≥ плод≥в в≥дбирають не менше 5% неповноц≥нних упаковок з плодами споживчого ступен€ зр≥лост≥ з р≥зних м≥сць парт≥њ, розпаковують њх, ≥ плоди розсортовують за товарними сортами. ¬изначенн€ €кост≥ плод≥в, що не дос€гли споживчого ступен€ зр≥лост≥, провод€ть п≥сл€ процесу дозр≥ванн€.

Ќа далек≥ в≥дстан≥ кавуни, дин≥ ≥ гарбузи перевоз€тьс€ у вагонах укладеними на п≥дстилку завтовшки не менше 10 см. ¬исота завантаженн€ кавун≥в у вагон не повинна перевищувати 130 см. ”кладанн€ кавун≥в р≥зносортних ≥ з р≥зним забарвленн€м шк≥рки проводитьс€ окремо.

ƒин≥ у вагонах перевоз€тьс€ або без тари - з укладанн€м на п≥дстилку заввишки в 2-3 шари або упакованими в €щики. ѕрактикують перевезенн€ динь у вагонах, обладнаних полиц€ми-стелажами. ƒин≥ укладають на п≥дстилц≥ в 2-3 шари, а також п≥дв≥шують, обв'€завши њх трав'€нистими джгутами.

√арбузи перевоз€ть в €щиках або навалом з п≥дстилкою.

” кожн≥й упаковц≥ господарсько-ботан≥чний сорт динь ≥ гарбуз≥в повинен бути однор≥дний.

ѕеревезенн€ кабачк≥в ≥ патисон≥в зд≥йснюЇтьс€ т≥льки на коротк≥ в≥дстан≥ автомоб≥льним транспортом в €щиках по 16-20 кг. ѕрийманн€ св≥жих плод≥в баштанних культур проводитьс€ парт≥€ми. ƒл€ визначенн€ €кост≥ в≥дбираЇтьс€ середн≥й зразок з р≥зних м≥сць вагону. ѕри безтарному перевезенн≥ середн≥й зразок в≥дбираЇтьс€ у розм≥р≥ в≥д 2 до 3% в≥д ваги парт≥њ. ѕри перевезенн≥ плод≥в в тар≥, дл€ складанн€ середнього зразка з парт≥њ до 100 м≥сць в≥дбирають не менше трьох одиниць упаковки, а з парт≥њ понад 100 м≥сць в≥дбираЇтьс€ додатково на кожн≥ 50 м≥сць по одн≥й упаковц≥. —ередн≥й зразок зважуЇтьс€ ≥ анал≥зуЇтьс€ за вс≥ма показниками, передбаченими у в≥дпов≥дних стандартах.

ƒл€ визначенн€ внутр≥шнього стану плод≥в кавун≥ в беруть до 10% плод≥в в≥д ваги стандартноњ частини зразка, але не менше 5 плод≥в, ≥ шл€хом розр≥занн€ встановлюють к≥льк≥сть зр≥лих ≥ незр≥лих плод≥в у в≥дсотках.

ѕри експертиз≥ €кост≥ невеликих парт≥й кавун≥в ≥ динь (1-3 вагони) рекомендуЇтьс€ визначати на€вн≥сть пошкоджених ≥ гнилих плод≥в за њх фактичною вагою. ѕри цьому спочатку з вагону вивантажують ц≥л≥, здоров≥ плоди. ўо залишилис€ у вагон≥ - бит≥ ≥ гнил≥ плоди зважують ≥ за фактичною вагою обчислюють њх процентний вм≥ст в парт≥њ. ѕлоди, пошкоджен≥ в процес≥ вивантаженн€, не враховуютьс€. «а результатами анал≥зу середнього зразка експерт даЇ висновок про €к≥сть плод≥в у в≥дсотках до ваги парт≥њ, без урахуванн€ допуск≥в, передбачених стандартами. ¬ заключенн≥ вказуЇтьс€ причина псуванн€ (загниванн€) плод≥в.

Ќайб≥льш поширен≥ хвороби плод≥в баштанних культур представлен≥ в таблиц≥ 2.1.

“аблиц€ 2.1 - Ќайб≥льш поширен≥ захворюванн€ плод≥в баштанних культур

є з/п Ќайменуванн€ хвороби «овн≥шн≥ ознаки хвороби Ќайменуванн€ плод≥в
  јнтракноз «'€вл€ютьс€ бур≥ поглибленн€ ≥з спорами, пл€ми у вигл€д≥ нальоту, пот≥м на них утворюютьс€ жовтувато-рожев≥ подушечки. ћ'€коть плод≥в робитьс€ рихлою ≥ г≥ркою на смак. ’вороба здатна передаватис€ на здоров≥ плоди  авуни, дин≥, гарбузи, кабачки
  јскох≥тоз, або с≥ра пл€мист≥сть ќкругл≥, св≥тло-с≥р≥ або бур≥ пл€ми з численними чорними п≥кн≥дами  авуни, дин≥
  ќливкова пл€мист≥сть Ќа плодах бур≥ пл€ми з темно-оливковим нальотом  авуни, дин≥, гарбузи, кабачки
  Ѕура пл€мист≥сть Ќа плодах темн≥ пл€ми спор √арбузи, кабачки
  Ѕ≥ла гниль Ќа уражених тканинах плоду б≥лий або рожевий пласт≥вчастий щ≥льний нал≥т з чорними або б≥лими (незр≥лими) склероц≥€ми  авуни, дин≥, гарбузи, кабачки
  —≥ра гниль Ќа плодах с≥рий пухнастий нал≥т, можуть бути др≥бн≥ чорн≥ склероц≥њ  авуни, дин≥, гарбузи, кабачки
  „орна гниль Ќа плодах рожевий або св≥тло-с≥рий нал≥т, уражена тканина плоду тверда, чорна, пл≥д мум≥ф≥куЇтьс€  авуни
  Ѕактер≥альна гниль Ќа плодах нал≥т в≥дсутн≥й, шк≥рка плоду бура, м'€коть жовта. ”ражена тканина м≥стить токсичн≥ речовини  авуни
  ћокра гниль   Ќа уражен≥й тканин≥ нал≥т в≥дсутн≥й, тканина перетворюЇтьс€ на слизисту масу, в €к≥й багато бактер≥й ƒин≥
  –ожева гниль Ќа плодах рожевий нал≥т або пл≥сн€вий (спори безбарвн≥) ƒин≥, гарбузи, кабачки
  —≥ра цв≥ль “емно-с≥рий нал≥т з чорними головками, спори темн≥ √арбузи, кабачки
  –ожева гниль ”ражена тканина плоду розм'€кшуЇтьс€, спори безбарвн≥, грушовидн≥  авуни, гарбузи, кабачки

ѕрим≥тка. «ахворюванн€ викликаютьс€ грибками-паразитами ≥ бактер≥€ми. ѕлоди особливо ≥нтенсивно уражаютьс€ гниллю при висок≥й температур≥ ≥ велик≥й вологост≥.

 

≈кспертиза консерв≥в. якщо к≥льк≥сть та €к≥сть перев≥р€Їтьс€ водночас, то в≥дбираЇтьс€ в≥д парт≥њ вих≥дний зразок - 2% м≥сць. ѕри визначенн≥ к≥лькост≥ м≥сць в парт≥њ проводитьс€ суц≥льний п≥драхунок при вивантаженн≥ та зв≥р€Їтьс€ з транспортними документами.  онсерви в п≥дмочен≥й або пошкоджен≥й упаковц≥ перев≥р€ютьс€ окремо, про що робитьс€ запис в акт≥. якщо експертиза проводитьс€ на склад≥ отримувача, то к≥льк≥сть м≥сць вказуЇтьс€ в акт≥ на основ≥ даних супров≥дних документ≥в або приймального акту. ƒл€ встановленн€ в≥дпов≥дност≥ к≥лькост≥ одиниць фасуванн€ в транспортн≥й упаковц≥ даним маркуванн€ на €щиках експерт в≥дбираЇ ≥ в≥дкриваЇ 2% одиниць упакуванн€. –езультати сп≥вставл€ютьс€ з даними маркуванн€ ≥ супров≥дними документами та ф≥ксуютьс€ в акт≥. якщо ви€влена нестача, б≥й або нев≥дпов≥дн≥сть товару даним маркуванн€, результати перев≥рки розповсюджуютьс€ т≥льки на перев≥рену к≥льк≥сть упакувань. ≈ксперт може провести суц≥льну перев≥рку вс≥Їњ парт≥њ. ƒл€ визначенн€ €кост≥ консерв≥в за органолептичними, ф≥зико-х≥м≥чними ≥ бактер≥олог≥чними показниками в≥дбирають ≥ в≥дкривають 2% одиниць упакувань. ѕри цьому експерт звертаЇ особливу увагу на маркуванн€ товару, п≥ддаЇ суц≥льному зовн≥шньому огл€ду, розсортуванню за зовн≥шн≥ми дефектами. якщо за зовн≥шн≥м вигл€дом консерви не в≥дпов≥дають вимогам контракту, то вих≥дний зразок подвоюЇтьс€. ƒл€ органолептичноњ оц≥нки (зовн≥шн≥й вигл€д, кол≥р, консистенц≥€, запах, смак, к≥льк≥сть шматк≥в) експерт в≥дкриваЇ не менше 2 одиниць споживчих упакувань. ѕродукт перев≥р€ють в холодному або п≥д≥гр≥тому вигл€д≥, в залежност≥ в≥д способу вживанн€. ѕри перев≥рц≥ консерв≥в в металевих банках експерт звертаЇ увагу на внутр≥шню поверхню банки, стан лакового покритт€. ƒл€ лабораторного, органолептичного ≥ бактер≥олог≥чного досл≥дженн€ експерт в≥дбираЇ з вих≥дного зразка середн≥й зразок в≥д 3 до 17 одиниць в залежност≥ в≥д Їмкост≥ тари.

¬≥д≥браний контрольний зразок збер≥гаЇтьс€ 6 м≥с€ц≥в. …ого упаковують, опломбовують ≥ передають замовнику експертизи дл€ направленн€ в нейтральну лаборатор≥ю з актом в≥дбору проб (один додаЇтьс€ до акту експертизи, другий - замовнику). ѕовторне досл≥дженн€ при необх≥дност≥ провод€ть в подв≥йн≥й проб≥. –езультати досл≥дженн€ в≥дображаютьс€ в акт≥ експертизи. Ќа основ≥ досл≥джень експерт даЇ в акт≥ заключенн€ про в≥дпов≥дн≥сть або нев≥дпов≥дн≥сть (конкретно) умовам контракту. ƒо акту експертизи додаЇтьс€ акт в≥дбору проб ≥ акт лабораторного досл≥дженн€.

якщо парт≥€ розвантажена на склад без присутност≥ експерта, в≥н робить запис: ФЌа замовленн€ отримувача, товар над≥йшов за такими транспортними документами".

≈кспертиза сухофрукт≥в.  ≥льк≥сть сухофрукт≥в визначаЇтьс€ п≥д час вивантаженн€ товару шл€хом 100%-вого п≥драхунку м≥сць ≥ суц≥льного переважуванн€ маси брутто в присутност≥ представника замовника. “овар в дефектних упакуванн€х зважуЇтьс€ окремо. –езультати п≥драхунку товарних м≥сць ≥ визначенн€ маси брутто записуютьс€ в спец≥альну в≥дом≥сть, де вказують вс≥ необх≥дн≥ дан≥ про товар. Ќа замовленн€ експерт визначаЇ середню вагу тари або середню вагу нетто одиниц≥ упакуванн€. ƒл€ цього в≥дбирають п≥д час вивантаженн€ 4 - 6% м≥сць з парт≥њ до 500 м≥сць, а з парт≥њ 500 ≥ б≥льше м≥сць Ц 2 Ц 3%. –езультати розповсюджуютьс€ на всю парт≥ю. ƒл€ визначенн€ €кост≥ складають вих≥дний зразок. Ѕеруть 2% одиниць упакуванн€, п≥ддають ретельному огл€ду на зараженн€ шк≥дниками. ¬≥дбирають загальну виб≥рку з €щика масою 500 Ц 1000 г з верхнього, середнього ≥ нижнього шар≥в. ¬ пошкоджених упакуванн€х пробу в≥дбирають окремо. —ередн≥й зразок в≥дбирають в к≥лькост≥: винограду ≥ вишн≥ Ц 1200 г, сливи, абрикос≥в Ц 2000 г, груш, €блук, ≥нжиру Ц 3000 г. ѕри ви€вленн≥ шк≥дник≥в в≥дбирають додатково 500 г дл€ др≥бних плод≥в ≥ 1000 г Ц дл€ великих ≥ визначають заражен≥сть ними сухофрукт≥в.

¬ середньому зразку перев≥р€ють кол≥р, запах, смак, розм≥р, на€вн≥сть плод≥в, пошкоджених шк≥дниками, привТ€лених, з сон€чними оп≥ками, сторонн≥ дом≥шки, металодом≥шки, вм≥ст вологи.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ќсобливост≥ прийманн€ св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

2. ѕравила в≥дбору проб св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

3. ¬имоги до €кост≥ св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

4. ћетодика визначенн€ окремих показник≥в €кост≥.

5. ѕравила ≥дентиф≥кац≥њ св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

6. ƒефекти св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

7. ‘альсиф≥кац≥€ св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

8. ѕакуванн€, маркуванн€, транспортуванн€, збер≥ганн€ св≥жих ≥ перероблених плод≥в та овоч≥в.

9. ѕроведенн€ експертизи ≥мпортноњ плодоовочевоњ продукц≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2107 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1413 - | 1320 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.083 с.