ГЛОСАРІЙ. Абсолютне вивільнення оборотних коштів — пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасно­го збільшення обсягу виробництва
Лекции.Орг

Поиск:


ГЛОСАРІЙ. Абсолютне вивільнення оборотних коштів — пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасно­го збільшення обсягу виробництва




А

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасно­го збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Авальний кредит — банківський кредит, призначений для сплати за зобов'язанням клієнта в тому разі, коли він сам неспроможний цього зробити. Здійснюється у формі аваля векселя.

Акредитив — 1) договір, що містить зобов'язання банку-емітента виконати з доручення клієнта платіж на користь бенефіціара, або дору­чення іншому банку (банкові-виконавцю) здійснити цей платіж; 2) роз­рахунковий документ з розпорядженням однієї кредитної установи ін­шій такій установі здійснити за рахунок спеціально за депонованих кош­тів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Акредитив без відзивний — такий, що може бути змінений або ану­льований тільки за згодою на це бенефіціара.

Акредитив відзивний — такий, що може бути змінений або анульо­ваний банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціара.

Акредитив непокритий — акредитив, оплата якого гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту в разі браку коштів на рахунку платника.

Акредитив покритий — акредитив, що передбачає попереднє де­понування коштів платником.

Актив — частина бухгалтерського балансу, яка характеризує склад, розміщення та використання грошових коштів, згрупованих за їх еко­номічним значенням у процесі відтворення.

Активи ліквідні — група активів підприємства, яка в найкоротший термін може бути конвертована в грошову форму без утрати своєї по­точної (балансової) вартості з метою своєчасного забезпечення плате­жів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До групи ліквідних ак­тивів відносять: короткострокові фінансові вкладення; дебіторська за­боргованість (крім безнадійної); запаси готової продукції для реалізації.

Активи матеріальні — група активів підприємства, яка має мате­ріальну форму. До групи матеріальних активів належать будівлі, спору­ди, устаткування.

Активи неліквідні — група важкореалізовуваних активів підприємст­ва, які можуть бути конвертовані в грошову форму без утрати своєї поточ­ної (балансової) вартості тільки після закінчення тривалого періоду часу.

Активи нематеріальні — група активів підприємства, яка не має матеріальної форми і включає об'єкти інтелектуальної власності. До А. н. належать: надання підприємствам ліцензій, різноманітних прав, зокрема користування земельними ділянками, авторськими правами.

Активи оборотні (поточні) — сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарчий процес і які повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-ко­мерційного) циклу.

Активи підприємства — сукупність майнових прав, що належать підприємству і відображаються в активі балансу.

Активи фінансові — групи активів підприємства у формі готівко­вих грошових коштів та різних фінансових інструментів.

Активи чисті — сукупність майнових цінностей (активів) підпри­ємства, які сформовані за рахунок власного капіталу.

Акцептний кредит — один з видів кредитів комерційних банків,
пов'язаний з вексельним обігом. На відміну від облікового кредиту, що
надається векселедержателю (одержувачу коштів за векселем), акцепт­
ний кредит надається векселедавцеві (платникові за векселем) і є гарантійною послугою.

Акцизний збір — непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їх ціну у твердих сумах з одиниці реалізованого товару або виходячи з відсоткової ставки до оподатковуваного обороту.

Амортизаційні відрахування — періодичні відрахування частини вартості основних засобів з метою відшкодування їх зношування.

Амортизація — процес поступового перенесення на виготовлену продукцію вартості основних засобів і нематеріальних активів з ураху­ванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення.

Амортизація прискорення - метод більш швидкого, у порівнянні з нормативними строками експлуатації основних фондів, перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва і обігу, з одного боку, і формування фінансових ресурсів для запровадження більш ефективних машин і устаткування, з іншого.

Аудит — процес детальної перевірки правильності складання фі­нансової звітності й аналіз фінансового стану підприємства.

Б

База оподаткування — показник, за яким обчислюється податок.

Банківська позичка — основна форма кредиту, коли банк надає клі­єнтові в тимчасове користування частину власного або залученого капі­талу на умовах повернення зі сплатою банківського відсотка.

Банкрутство — пов'язана з недостатністю активів у ліквідній фо­рмі, неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги й виконати зобов'язання перед бюджетом.

Безготівкові розрахунки — грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, переказом певної суми кош­тів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також пере­рахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Бізнес-план — внутрішній плановий документ підприємства, що включає всі основні планові показники виробничої, комерційної та фі­нансової діяльності підприємства або окремого інвестиційного проекту, виражає конкретні цілі та визначає величини маркетингових, економіч­них і фінансових показників.

Бюджет підприємства — оперативний фінансовий план, що склада­ється у формі кошторису на короткостроковий період і забезпечує ефекти­вний контроль за надходженням та витрачанням коштів на підприємстві.

Бюджетне фінансування — безповоротне надання коштів з бюджетів різних рівнів юридичним особам для покриття необхідних витрат.

Бюджетний рахунок — рахунок, що відкривається установам, органі­заціям, яким виділяються кошти з бюджету для цільового використання.

В

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку на прибу­ток від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на те­риторії України, так і за її межами.

Валові витрати — витрати, здійснені платником податку на при­буток протягом звітного податкового періоду, які виключаються із суми скоригованого валового доходу для обчислення суми оподатковува­ного прибутку.

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вар­тість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Векселі казначейські — вид державних цінних паперів, які випус­каються для покриття видатків державного бюджету.

Векселі приватні — вид цінних паперів, що емітуються корпораці­ями, комерційними банками, фінансовими групами і не мають спеціа­льного забезпечення.

Векселі товарні (комерційні) — вид цінних паперів, які використо­вуються під час кредитування торговельних операцій.

Вексель — письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка ста­ндартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у від­повідному місці.

Вексель доміцильований — розрахунковий документ, який підлягає сплаті третьою особою (доміцилянтом) за місцезнаходженням платника.

Вексель переказний (тратта) — розрахунковий документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), борж­ника (трасата) і отримувача платежу (ремітента).

Вексель простий (соло-вексель) — розрахунковий документ, що його виписує покупець, який бере на себе зобов'язання сплатити за век­селем продавцю певну суму у визначений час.

Вексельна форма розрахунків — оформлені векселем розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником кош­тів) з відстрочкою платежу.

Використання прибутку — спрямування прибутку підприємства на сплату податків, створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансування витрат у процесі фінансо­во-господарської діяльності.

Виплата дивідендів — використання прибутку для виплати доходів власникам акцій, корпоративних прав.

Виручка від реалізації— сума коштів, які надійшли на банківський ра­хунок або в касу підприємства від продажу товарів та надання послуг.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

Вільна ціна — відпускна ціна, що встановлюється виробником на договірній основі, чи роздрібна ціна, що визначається торговцями са­мостійно.

Власний капітал — це частина активів підприємства, що залиша­ється після вирахування його зобов'язань.

Власні оборотні кошти — кошти, що забезпечують оптимальну планову потребу у фінансових ресурсах для поточної діяльності під­приємства і визначаються на основі бухгалтерського балансу.

Г

Готівкові розрахунки — платежі готівкою між підприємствами, під­приємцями і фізичними особами за реалізовану продукцію (товари, ви­конані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не по­в'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Грошовий оборот — сукупність платежів у грошовій формі, пов'язаних з купівлею-продажем товарів чи використанням різного ро­ду фінансових зобов'язань.

Гроші – специфічний товар, який виконує роль загального еквіваленту.

Грошові кошти — гроші підприємства, які перебувають на його рахунках у банках, у касі підприємства й у підзвітних осіб. Грошові кошти підприємства згідно з чинним законодавством зберігаються на його поточних, валютних, бюджетних та інших рахунках у банках.

Грошові надходження — кошти, які надходять на поточні чи інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.

Грошові потоки — сукупність розподілених за часом грошових надходжень і напрямків використання коштів, що мають місце в проце­сі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Грошові фонди — та частина грошових коштів підприємства, що утворилися в процесі формування фінансових ресурсів, яка має цільове призначення. До грошових фондів належать статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, а також фонди, створені внаслідок розподілу прибутку підприємства.

Д

Дебітор — особа, що отримала продукцію, роботи, послуги, але не розрахувалася за них.

Дебіторська заборгованість — заборгованість покупців перед по­стачальником за продукцію, роботи, послуги. Дебіторська заборгова­ність погашається в обумовлені строки і відображається в балансі як поточні активи.

Депозитний рахунок — рахунок, який відкривається установою банку на певний конкретний строк для зберігання грошових коштів юридичних і фізичних осіб.

Державна позика — форма державного кредиту, коли держава ви­ступає в ролі боржника (позичальника). Заборгованість за державними позиками зараховують до суми державного боргу країни.

Державний кредит — залучення державою тимчасово вільних кош­тів юридичних і фізичних осіб у розпорядження відповідних органів державної влади для спрямування їх на фінансування державних витрат.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зо­бов'язання придбати чи надати цінні папери, матеріальні або нематері­альні активи, а також кошти на певних умовах у майбутньому.

Дизажіо — відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номі­нальної вартості в бік зменшення.

Діяльність звичайна – будь яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Діяльність інвестиційна - придбання та реалізація тих не обігових активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Діяльність операційна – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Діяльність основна – операції, пов’язанні з виробництвом або реалізацією продукції(товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу.

Діяльність фінансова – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та залученого капіталу підприємства.

Довгострокові зобов'язання — зобов'язання підприємства на дов­гостроковий період (6 і більше років).

Довгострокові фінансові інвестиції— інвестиції зі строком пога­шення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно ре­алізовані в будь-який момент.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу.

Дохід валовий - це частина вартості валової продукції за вирахуванням матеріально – грошових затрат, крім оплати праці.

Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності — грошові кошти, отримані у вигляді дивідендів, відсотків за корпоративними, державни­ми, іншими цінними паперами, а також від розміщення коштів на депо­зитних рахунках у комерційних банках.

Е

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Емісійний дохід — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номінал та­ких акцій (інших корпоративних прав), тобто різниця між курсом емісії і номінальним курсом акцій. Емісійний дохід є одним із джерел форму­вання додаткового капіталу підприємства.

Емісія акцій або облігацій підприємств — сукупність дій емітента з організації проведення передплати на акції або продажу облігацій.

З

Звичайна ціна — ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих і сплачених відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі продажу товарів особам, котрі не пов'язані з продавцем, за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Зворотний лізинг — господарська операція, яка передбачає продаж основних засобів з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів у оперативний або фінансовий лізинг.

Знос основних засобів — утрата вартості основних засобів у процесі
їх експлуатації.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання довгострокові - зобов’язання, які повинні бути погашені підприємством після операційного циклу або через дванадцять місяців з моменту їх виникнення.

Зобов’язання податкове - загальна сума ПДВ, отримана (нарахована) платником податку і включення в ціну товару (робіт, послуг), що продаються в звітному періоді.

Зобов’язання поточні – зобов’язання, які будуть погашенні протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

І

Інвестиційна стратегія — формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення.

Інвестиційний податковий кредит — відстрочення сплати подат­ку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійс­нення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, отриманого внаслідок реалізації інноваційних програм.

Інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання ос­новних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів у обмін на кошти або майно.

К

Капітал – сума джерел формування підприємства, зафіксована у пасиві його балансу.

Капітал власний – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

Капітал додатковий вкладений – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід).

Капітал додатковий інший – сума дооцінки необігових активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Капітал неоплачений – заборгованість власників (учасників) по внесках до статусного капіталу.

Капітал пайовий - сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал – пайові внески членів союзів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу й інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Капітал резервний – сума резервів, створених за рахунок прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Витрачається на покриття непередбачених витрат.

Капітал статутний — зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внесками засновників (учасників) у капітал підприємства.

Капітальний дохід — різниця між скоригованою балансовою варті­стю основних засобів згідно з коефіцієнтом індексації та балансовою вартістю таких основних засобів до індексації.

Капітальний ремонт основних засобів — часткове відшкодування фізичного зношування основних засобів.

Капітальні вкладення — витрати на створення нових, реконструк­цію, розширення та технічне переоснащення наявних основних засобів.

Касові операції— операції між підприємствами, підприємцями і фі­зичними особами, що пов'язані з прийманням і видаванням готівкових коштів під час проведення розрахунків через касу підприємства з відо­браженням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Комерційний кредит — короткотерміновий кредит, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відстрочки оплати за про­дані товари (виконані роботи чи надані послуги).

Комерційний розрахунок — метод ведення господарства, що поля­гає в постійному порівнюванні (у грошовій формі) витрат і результатів діяльності. Метою комерційного розрахунку є отримання максимально­го прибутку за мінімальних витрат.

Контокорентний кредит — вид банківського кредиту в націона­льній або іноземній валюті, що надається клієнтові, який має в банку поточний рахунок.

Кредит — кошти та матеріальні цінності, які надаються резидента­ми або нерезидентами у користування юридичним чи фізичним особам на обумовлений строк та під певний відсоток.

Кредитний договір – документ, що укладається між банком і позичальником про взаємні зобов’язання про видачу, використання і погашення кредиту.

Кредитна лінія -— оформлена договором згода банку (об'єднання банків) надавати позичальникові кредити, обмежені певною максима­льною величиною (лімітом кредиту) протягом певного часу (звичайно

Кредитний рахунок — рахунок, призначений для обліку виданих банком кредитів.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного бо­ргу і відсотків за ним.

Кредитор — юридична або фізична особа, яка має підтверджені на­лежними документами грошові вимоги до боржника, у тому числі ви­моги щодо виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов'яз­кових платежів.

Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання кре­диту позичальником, спроможність повернути його в повному обсязі в обумовлений термін.

Кредитування — надання суб'єктові підприємництва банківських кредитів на засадах платності, строковості й повернення.

Кругообіг коштів підприємства — планомірний рух коштів під­приємств у процесі господарської діяльності, результатом якого є ство­рення нової споживчої вартості та зростання вартості.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості оди­ниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Л

Лізинг — форма довгострокової оренди, яка передбачає передаван­ня права користування майном іншому суб'єкту підприємницької дія­льності на платній основі і на визначений угодою строк.

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що ви­никають унаслідок оренди майна і супроводжуються укладенням лізин­гової угоди.

Ліквідаційна вартість активів — оцінка активів підприємства в разі його ліквідації як цілісного майнового комплексу.

Ліквідаційна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно можна буде продати на ринку з урахуванням терміну продажу, визначеного лік­відаційною комісією.

Ліквідаційна вартість основних засобів — сума коштів або вар­тість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації"), за вирахуванням витрат, пов'язаних з про­дажем (ліквідацією).

Ліквідаційний баланс — баланс підприємства, який складається пі­сля проведення ліквідаційних процедур, тобто після реалізації майно­вих об'єктів, які входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, та після розподілу вируче­них сум між кредиторами.

Ліквідні активи — майно підприємства, що користується високим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

Ліквідність підприємства — здатність підприємства швидко про­дати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

М

Маневреність власного капіталу — показник, що характеризує, яка частка власного капіталу використовується для фінансування пото­чної діяльності, тобто вкладається в оборотні кошти, а яка його частка капіталізується.

Мито — непрямий податок, що стягується з товарів, транспорт­них засобів, інших предметів, які переміщуються через митний ко­рдон країни.

Міжміські розрахунки — розрахунки, які здійснюються між покуп­цем і постачальником, що перебувають у різних містах або регіонах.

Місцеві податки — податки, що їх сплачують юридичні й фізичні особи для забезпечення наповнення місцевих бюджетів.

Моральний знос основних засобів — зменшення вартості основних засобів унаслідок упровадження у виробництво нових, технічно доско­наліших та економічно ефективніших машин і устаткування.

Н

Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняється від зви­чайної діяльності підприємства і стосовно якої не очікується її щоріч­ного або принаймні періодичного повторення.

Непрямі податки — податки, які включаються в ціну товарів (ро­біт, послуг). Реальними платниками цих податків є покупці відповідних товарів (робіт, послуг), а їх платниками до бюджету — суб'єкти під­приємницької діяльності.

Нерезиденти — юридичні особи, а також суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представни­цтва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства будь-якої іншої держави.

Нерозподілений прибуток — це частка прибутку підприємства, отримана в результаті діяльності в попередні періоди, яка не була спрямована на виплату дивідендів власникам підприємства чи попов­нення інших складових власного капіталу підприємства (резервного ка­піталу, статутного капіталу).

Нетоварні операції — розрахунки, які пов'язані з фінансовими операціями (отримання чи погашення кредиту, сплата податків, зборів, обов'язкових відрахувань, штрафів).

Норма оборотних коштів — показник, який визначається в днях, відсотках, гривнях для обчислення нормативів оборотних коштів

Норматив оборотних коштів — оптимальна потреба в оборотних коштах, що визначається за окремими статтями й у цілому по підпри­ємству в грошовому виразі.

Нормовані оборотні кошти — ті елементи (статті) оборотних кош­тів, щодо яких визначається оптимальна планова потреба.

О

Оборотний капітал — частина капіталу підприємства, вкладена в поточні активи, яка повертається за час одного виробничого циклу.

Оборотні виробничі фонди — оборотні кошти у виробничих запасах і виробництві.

Оборотні кошти — кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу.

Оборотністьоборотних коштів — відносний показник, що характеризує ефективність використання оборотних коштів; час, за який оборотні кошти здійснюють повний оборот.

Овердрафт — форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунка клієнта понад їх за­лишок на рахунку, тобто в утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо.

Оперативний фінансовий план — план поточних грошових надхо­джень та грошових витрат, складений на короткий проміжок часу (мі­сяць, декаду, п'ятиденку).

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою.

Оподатковуваний прибуток — визначається для розрахунку пода­тку на прибуток способом виключення із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку та суми нарахованих ним амортизаційних відрахувань.

Організація фінансів підприємств — методи, форми і способи фо­рмування та використання фінансових ресурсів, а також контроль за їх­нім кругообігом з метою досягнення визначених підприємством цілей.

Основні засоби — матеріальні цінності, що використовуються підпри­ємством понад один календарний рік із дня введення їх в експлуатацію.

Оцінка фінансового стану підприємства — аналіз фінансового стану підприємства на основі використання системи показників оцінки, методів, прийомів та методик аналізу.

П

Пасиви — це джерела утворення активів, тобто кошти власні, пози­кові та залучені.

Пасиви сталі — це грошові кошти, що не належать підприємству, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в його

Первісна вартість основних засобів (історична вартість) — вар­тість окремих об'єктів основних засобів, за якою їх було зараховано на баланс підприємства. Вона визначається сумою витрат, пов'язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, установлен­ням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних засо­бів, якщо останні мали місце.

Перспективне фінансове планування на підприємстві — розроб­лення фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінан­сової діяльності.

Платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий до­кумент, який складається з двох частин. Верхня частина — вимога по­стачальника до покупця сплатити вартість товару, робіт, послуг. Нижня — доручення покупця банку, який його обслуговує, переказати кошти з його рахунка на рахунок постачальника.

Платіжна дисципліна — дотримання суб'єктами господарювання встановлених правил проведення розрахункових операцій (передовсім платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та в установ­лені строки).

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить до­ручення власника банківського рахунка переказати відповідну суму на рахунок отримувача коштів.

Платоспроможність — фінансова спроможність юридичної чи фі­зичної особи своєчасно та в повному обсязі виконати свої платіжні зо­бов'язання.

Платоспроможність підприємства — спроможність підприємст­ва своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які ви­пливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що ма­ють певні терміни сплати.

Податки — обов'язкові платежі, що їх установлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фі­нансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Податковий кредит — виникає в суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподаткову­ються податком на додану вартість, а також оподатковуються за нульо­вою ставкою. Включає сплачений ними податок на додану вартість за придбані товари (роботи, послуги), які використано для виробництва й реалізації оподатковуваних податком на додану вартість товарів (робіт, послуг). -

Податкові пільги — загальне звільнення платників податків від оподатковування, або звільнення від оподатковування окремих об'єктів чи зниження ставок оподаткування.

Податок на прибуток — прямий податок, що його сплачують суб'єкти господарювання за рахунок прибутку. Обчислюється у відсот­ках від суми оподатковуваного прибутку згідно з податковим законодавством.

Поточний рахунок суб'єкта господарювання — рахунок, на який надходять кошти від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Даний рахунок використовується для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів платежів.

Подія надзвичайна—подія або операція, яка відрізняється від зви­чайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона повто­рюватиметься періодично або в кожному наступному звітному пе­ріоді.

Прибуток-— грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарюючих суб'єктів, а також сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Прибуток валовий — різниця між чистим доходом,(виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізо-ваної продукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток нерозподілений – частка загального прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді, за мінусом сплачених податків і сум прибутку, використаного по інших каналах у цьому періоді.

Прибуток від звичайної діяльності — прибуток (збиток), отрима­ний від операційної діяльності (основної та іншої операційної діяльнос­ті), фінансових операцій та іншої звичайної діяльності.

Прибуток від іншої звичайної діяльності — прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвес­тицій; від ліквідації необоротних активів, безоплатно отриманих необо­ротних активів, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій, неопераційних курсових різниць.

Прибуток від надзвичайних подій — прибуток (збиток), що по­в'язаний з утратами від стихійного лиха, техногенних катастроф і ава­рій; з відшкодуванням збитків від надзвичайних подій, а також з інши­ми надзвичайними доходами і втратами

Прибуток від операційної діяльності — прибуток (збиток) від основної діяльності (реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) та іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів і іноземної валюти; доходи від операційної оренди активів, операційних курсових різниць, списання кредиторської заборгованості; одержані (визнані) штрафи, пені, неустойки; відшкодування раніше списаних активів; одержані гранти, субсидії; дохід від безоплатно одержаних оборотних активів; втрати від псування цінностей і знецінення запасів.

Прибуток від реалізації продукції — прибуток (збиток), що обчислюється вираховуванням з виручки від реалізації непрямих податків і собівартості реалізованої продукції.

Прибуток від фінансових операцій — прибуток (збиток), отрима­ний від інвестицій в асоційовані, дочірні і спільні з іноземними власни­ками підприємства; одержані дивіденди; відсотки за облігаціями та ін­шими цінними паперами за кредит і фінансовий лізинг; інші доходи від фінансових операцій.

Прибуток підприємства — загальна сума прибутку, отримана від усіх видів діяльності за звітний період і відображена в балансі підприємства.

Прискорена амортизація — метод визначення амортизації основ­них засобів за нормами, що перевищують офіційно затверджені норми амортизаційних відрахувань.

Прострочені кредити — кредити, що їх не повернуто установам банку чи іншим позичальникам в обумовлений термін через фінансові ускладнення, що виникли в позичальника.

Р

Ремітент — власник переказного векселя (підприємство або банк), що отримує на свою користь комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу суми, указаної у векселі, в обумовлений термін з рахунка векселедавця на рахунок власника векселя.

Рентабельність — показник рівня дохідності продукції, підприєм­ства в цілому. Визначається як відношення прибутку до поточних ви­трат, авансованої вартості у відсотках.

Реорганізація підприємства — повна або часткова заміна власників ко­рпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми органі­зації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох інших. Найпоширенішими видами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виокремлювання, перетворення.

Реструктуризація — здійснення організаційно-економічних, пра­вових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Розподіл прибутку — спрямування прибутку на сплату податків, створення резервного капіталу, виплату дивідендів, поповнення статут­ного капіталу, задоволення потреб окремих учасників розподілу.

Розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить письмо­ве доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми.

Розрахунок прибутку — обчислення суми прибутку на підставі відповідних вихідних показників, урахування факторів впливу, застосу­вання певних методів розрахунку.

С

Самофінансування — фінансування діяльності підприємства за ра­хунок власних фінансових ресурсів.

Санатор — фізична або юридична особа, яка бажає взяти фінансо­ву чи якусь іншу матеріальну участь (або бере таку участь) у санації підприємства, що зазнало фінансової кризи.

Санаційна спроможність — сукупність фінансових, організацій­но-технічних та правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Санаційний аудит — поглиблений аналіз фінансово-господар­ського стану підприємств, який здійснюється на підприємствах, що по­трапили у фінансову кризу.

Санаційний прибуток — прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав, або внаслідок їх безкоштов­ного передавання для анулювання, а також у разі одержання підприєм­ством безповоротної фінансової допомоги, у тому числі через списання кредиторської заборгованості.

Санація балансу — покриття відображених у балансі збитків за до­помогою санаційного прибутку, одержаного в результаті зменшення (збільшення) статутного капіталу підприємства; використання безпово­ротної фінансової допомоги власників, кредиторів та інших заінтересо­ваних в успішній діяльності підприємства осіб.

Санація підприємств — комплекс послідовних, взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційно­го, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господа­рювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Санкції договірні — міра покарання за порушення господарських угод, що передбачена в такій угоді.

Сезонний кредит — кредит на покриття потреб, спричинених се­зонними факторами.

Скоригований валовий дохід — розрахунковий показник, який використовується для визначення суми оподатковуваного прибутку під час обчислення податку на прибуток.

Собівартість продукції— витрати, пов'язані з її виробництвом. Собівартість включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату пра­ці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості встановлює підприємство.

Ставка оподаткування — використовується для обчислення суми податку й установлюється в грошовому вимірі на одиницю оподатку­вання або у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки можуть бути пропорційними, прогресивними, регресивними.

Сталі пасиви — мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, з відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування, а також частина резерву майбутніх платежів.

Т

Трасант — особа, що переказує свій платіж на іншу особу.

У

Утрати (втрати) — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Ф

Факторинг — продаж дебіторської заборгованості підприємства на користь факторингової компанії чи комерційного банку раніше строку їх погашс^ля з дисконтом від номінальної вартості.

Фізичний знос основних засобів — зменшення вартості основних засобів унаслідок виробничого використання.

Фіксована ціна — незмінна відпускна ціна на окремі види продук­ції, робіт, послуг.

Фіксований сільськогосподарський податок — податок, установ­лений для сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання та власності, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, коли їх валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75% суми валового доходу підприємства.

Фінанси підприємств — економічні відносини, пов'язані з рухом грошових коштів, формуванням, розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів підприємництва в процесі відтворення.

Фінансова робота на підприємстві — діяльність, що здійснюється за такими основними напрямками: фінансове прогнозування і плану­вання; оперативна поточна фінансово-економічна робота; аналіз і конт­роль за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Фінансова санація — покриття поточних збитків та усунення при­чин їх виникнення, відновлення або збереження ліквідності та плато­спроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, по­ліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінан­сових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів вироб­ничо-технічного характеру.

Фінансова стійкість підприємства — це його спроможність за­безпечити діяльність за рахунок власних коштів, не допускаючи неви­правданої кредиторської заборгованості та своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями.

Фінансове планування — процес визначення обсягу фінансових ре­сурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприєм­ства в плановому періоді.

Фінансовий аналіз — процес оцінювання фінансового стану та основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення ре­зервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку.

Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замов­лення орендаря основних фондів з наступним їх передаванням у корис­тування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації основних фондів з обов'язковим дальшим передаванням права власнос­ті на такі основні фонди орендарю.

Фінансовий механізм — управління фінансовими відносинами че­рез фінансові важелі (за допомогою фінансових методів) з метою під­вищення ефективності господарювання підприємства.

Фінансовий план — документ, який показує доходи й витрати гро­шових коштів підприємства в плановому періоді.

Фінансовий стан підприємства — комплексне поняття, яке є ре­зультатом взаємодії елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і ха­рактеризується системою показників, що відображують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання ва­ртості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові ресурси — грошові кошти, що перебувають у розпоря­дженні підприємства. До фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується поза фо­ндами.

Фінансування— процес фінансового забезпечення фінансово-еко­номічного розвитку та зростання ринкової вартості підприємства.

Ч

Чек грошовий — документ стандартної форми, який використову­ється для отримання підприємствами готівки з рахунків у банківських установах.

Чекодавець — підприємство або фізична особа, що здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель — підприємство або фізична особа, які є одержу­вачем коштів за чеком.

Чистий дохід — грошовий вираз вартості новоствореного продукту, що визначається як різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Чистий прибуток — прибуток підприємства, який залишається піс­ля сплати податку на прибуток.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – С.30 .

2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-111 від 12.07.2001 (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України «Про заставу» від 02.10.92 № 2654-Х1І // ВВР. -1992. - № 47.

4. Закон України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» № 2740-ІІІ від 20.09.2001. (зі змінами і доповненнями).

5. Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – С.238 (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р.

7. Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в України від 6.10.2004 № 2056–ІУ.

8. Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про лізинг” від 11.12.2003р. №№ 1381-ІУ

9. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Закон. Положення. Інструкції: зб. норм.-прав.актів/упоряд.Д.О.Горлов, І.В.Шпак.-К.: Хрінком Інтер, 2000.-232с.

10. Податковий кодекс: Закон України №2856-VI від 23.12.2010/ВР України.- Режим доступу http://zakon.rada.qov.ua

11. Постанова Правління НБУ № 375 від 31.08.2001 „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” (зі змінами і доповненнями).

12. Інструкція НБУ “Про відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ №146 від 14.04.2000р.

13. Інструкція НБУ “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ № 135 від 29.03.2001р.

14. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України. Затверджена Постановою Правління НБУ №69 від 19.02.2001р.

15. Положення «Про кредитування», затверджене постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.96 р.

16. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 291с.

17. Аранчій В.І. Фінанси підприємств. навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2004. -304с.

18. Бердар М.М. Фінанси підприємств: Навч.посіб. .- К.:ЦУЛ,2010.-353с.

19. Біла О.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб .- Львів: «Магнолія2006»,2009.-383с.

20. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств в схемах: навчальний посібник. – Х.: ІНЖЕК, 2003. 192с.

21. Гриньова В.М. Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посібник.- 2-ге вид. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424с.

22. Данілов О.Д., Паєнтко Т.В. Фінанси підприємств в питаннях і відповідях:Навч.посіб.- К.: КНТ,2009.-272с.

23. Демківський А. Вексельний обіг в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вира –Р, 2003. – 295 с.

24. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 312с.

25. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств. – К.: Вира – Р, 2002. – 280 с.

26. Любенко Н.М.Фінанси підприємств. Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ,2009.-264с.

27. Непочатенко О.О.Фінанси підприємств, Навч.посіб.-К.: ЦУЛ,2011.-328с.

28. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.:, 2003. – 265с.

29. Романенко О.Р. Фінанси : Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 312с.

30. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств. – К., 2002. – 460 с.

31. Стасюк Г.А. Навчальний посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 480с.

32. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. – К.:КНЕУ, 2003. – 554с.

33. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-центр, 2002.– 360 с.

34. Фінанси підприємств: Підручник / за ред. Поддерьогіна А.М., - 5-те вид. –К.: КНЕУ,2004.- 546с.

35. Фінанси підприємств. Навч-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Д. Буряк. – К.:КНЕУ, 2003. – 165 с.

36. Фінанси підприємств: тести, задачі, методичні рекомендації: Навч. посібник / За ред В.З. Потій. – К.:КНЕУ, 2005. – 244с.

37. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. -631 с.

38. Цал-Цалко Ю.С., Фінансова звітність підприємств та його аналіз. Навчальний посібник. – К.,2002. – 631 с.

37. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова; Міністерство освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 270 с.: табл.

38. Фінанси підприємств: Підручник/ С.М. Онисько, П.М. Марич. - 2-е вид., випр. і доп.. - Львів: Магнолія Плюс, 2006. - 367 с

39. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. вуз./ О.С. Філімоненков; О.С. Філімоненко. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: Кондор, 2007. - 400 с.: табл. 1000 экз.

 





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 478 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.047 с.