ГЛОСАРІЙ. Абсолютне вивільнення оборотних коштів — пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Авальний кредит — банківський кредит, призначений для сплати за зобов'язанням клієнта в тому разі, коли він сам неспроможний цього зробити. Здійснюється у формі аваля векселя.

Акредитив — 1) договір, що містить зобов'язання банку-емітента виконати з доручення клієнта платіж на користь бенефіціара, або доручення іншому банку (банкові-виконавцю) здійснити цей платіж; 2) розрахунковий документ з розпорядженням однієї кредитної установи іншій такій установі здійснити за рахунок спеціально за депонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Акредитив без відзивний — такий, що може бути змінений або анульований тільки за згодою на це бенефіціара.

Акредитив відзивний — такий, що може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціара.

Акредитив непокритий — акредитив, оплата якого гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту в разі браку коштів на рахунку платника.

Акредитив покритий — акредитив, що передбачає попереднє депонування коштів платником.

Актив — частина бухгалтерського балансу, яка характеризує склад, розміщення та використання грошових коштів, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активи ліквідні — група активів підприємства, яка в найкоротший термін може бути конвертована в грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До групи ліквідних активів відносять: короткострокові фінансові вкладення; дебіторська заборгованість (крім безнадійної); запаси готової продукції для реалізації.

Активи матеріальні — група активів підприємства, яка має матеріальну форму. До групи матеріальних активів належать будівлі, споруди, устаткування.

Активи неліквідні — група важкореалізовуваних активів підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості тільки після закінчення тривалого періоду часу.

Активи нематеріальні — група активів підприємства, яка не має матеріальної форми і включає об'єкти інтелектуальної власності. До А. н. належать: надання підприємствам ліцензій, різноманітних прав, зокрема користування земельними ділянками, авторськими правами.

Активи оборотні (поточні) — сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарчий процес і які повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

Активи підприємства — сукупність майнових прав, що належать підприємству і відображаються в активі балансу.

Активи фінансові — групи активів підприємства у формі готівкових грошових коштів та різних фінансових інструментів.

Активи чисті — сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, які сформовані за рахунок власного капіталу.

Акцептний кредит — один з видів кредитів комерційних банків,
пов'язаний з вексельним обігом. На відміну від облікового кредиту, що
надається векселедержателю (одержувачу коштів за векселем), акцепт
ний кредит надається векселедавцеві (платникові за векселем) і є гарантійною послугою.

Акцизний збір — непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їх ціну у твердих сумах з одиниці реалізованого товару або виходячи з відсоткової ставки до оподатковуваного обороту.

Амортизаційні відрахування — періодичні відрахування частини вартості основних засобів з метою відшкодування їх зношування.

Амортизація — процес поступового перенесення на виготовлену продукцію вартості основних засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення.

Амортизація прискорення - метод більш швидкого, у порівнянні з нормативними строками експлуатації основних фондів, перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва і обігу, з одного боку, і формування фінансових ресурсів для запровадження більш ефективних машин і устаткування, з іншого.

Аудит — процес детальної перевірки правильності складання фінансової звітності й аналіз фінансового стану підприємства.

База оподаткування — показник, за яким обчислюється податок.

Банківська позичка — основна форма кредиту, коли банк надає клієнтові в тимчасове користування частину власного або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського відсотка.

Банкрутство — пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі, неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги й виконати зобов'язання перед бюджетом.

Безготівкові розрахунки — грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, переказом певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Бізнес-план — внутрішній плановий документ підприємства, що включає всі основні планові показники виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства або окремого інвестиційного проекту, виражає конкретні цілі та визначає величини маркетингових, економічних і фінансових показників.

Бюджет підприємства — оперативний фінансовий план, що складається у формі кошторису на короткостроковий період і забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на підприємстві.

Бюджетне фінансування — безповоротне надання коштів з бюджетів різних рівнів юридичним особам для покриття необхідних витрат.

Бюджетний рахунок — рахунок, що відкривається установам, організаціям, яким виділяються кошти з бюджету для цільового використання.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку на прибуток від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати — витрати, здійснені платником податку на прибуток протягом звітного податкового періоду, які виключаються із суми скоригованого валового доходу для обчислення суми оподатковуваного прибутку.

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Векселі казначейські — вид державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету.

Векселі приватні — вид цінних паперів, що емітуються корпораціями, комерційними банками, фінансовими групами і не мають спеціального забезпечення.

Векселі товарні (комерційні) — вид цінних паперів, які використовуються під час кредитування торговельних операцій.

Вексель — письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

Вексель доміцильований — розрахунковий документ, який підлягає сплаті третьою особою (доміцилянтом) за місцезнаходженням платника.

Вексель переказний (тратта) — розрахунковий документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента).

Вексель простий (соло-вексель) — розрахунковий документ, що його виписує покупець, який бере на себе зобов'язання сплатити за векселем продавцю певну суму у визначений час.

Вексельна форма розрахунків — оформлені векселем розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу.

Використання прибутку — спрямування прибутку підприємства на сплату податків, створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансування витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.

Виплата дивідендів — використання прибутку для виплати доходів власникам акцій, корпоративних прав.

Виручка від реалізації — сума коштів, які надійшли на банківський рахунок або в касу підприємства від продажу товарів та надання послуг.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

Вільна ціна — відпускна ціна, що встановлюється виробником на договірній основі, чи роздрібна ціна, що визначається торговцями самостійно.

Власний капітал — це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власні оборотні кошти — кошти, що забезпечують оптимальну планову потребу у фінансових ресурсах для поточної діяльності підприємства і визначаються на основі бухгалтерського балансу.

Готівкові розрахунки — платежі готівкою між підприємствами, підприємцями і фізичними особами за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Грошовий оборот — сукупність платежів у грошовій формі, пов'язаних з купівлею-продажем товарів чи використанням різного роду фінансових зобов'язань.

Гроші – специфічний товар, який виконує роль загального еквіваленту.

Грошові кошти — гроші підприємства, які перебувають на його рахунках у банках, у касі підприємства й у підзвітних осіб. Грошові кошти підприємства згідно з чинним законодавством зберігаються на його поточних, валютних, бюджетних та інших рахунках у банках.

Грошові надходження — кошти, які надходять на поточні чи інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.

Грошові потоки — сукупність розподілених за часом грошових надходжень і напрямків використання коштів, що мають місце в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Грошові фонди — та частина грошових коштів підприємства, що утворилися в процесі формування фінансових ресурсів, яка має цільове призначення. До грошових фондів належать статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, а також фонди, створені внаслідок розподілу прибутку підприємства.

Дебітор — особа, що отримала продукцію, роботи, послуги, але не розрахувалася за них.

Дебіторська заборгованість — заборгованість покупців перед постачальником за продукцію, роботи, послуги. Дебіторська заборгованість погашається в обумовлені строки і відображається в балансі як поточні активи.

Депозитний рахунок — рахунок, який відкривається установою банку на певний конкретний строк для зберігання грошових коштів юридичних і фізичних осіб.

Державна позика — форма державного кредиту, коли держава виступає в ролі боржника (позичальника). Заборгованість за державними позиками зараховують до суми державного боргу країни.

Державний кредит — залучення державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у розпорядження відповідних органів державної влади для спрямування їх на фінансування державних витрат.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи надати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на певних умовах у майбутньому.

Дизажіо — відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номінальної вартості в бік зменшення.

Діяльність звичайна – будь яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Діяльність інвестиційна - придбання та реалізація тих не обігових активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Діяльність операційна – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Діяльність основна – операції, пов’язанні з виробництвом або реалізацією продукції(товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу.

Діяльність фінансова – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та залученого капіталу підприємства.

Довгострокові зобов'язання — зобов'язання підприємства на довгостроковий період (6 і більше років).

Довгострокові фінансові інвестиції — інвестиції зі строком погашення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу.

Дохід валовий - це частина вартості валової продукції за вирахуванням матеріально – грошових затрат, крім оплати праці.

Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності — грошові кошти, отримані у вигляді дивідендів, відсотків за корпоративними, державними, іншими цінними паперами, а також від розміщення коштів на депозитних рахунках у комерційних банках.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Емісійний дохід — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номінал таких акцій (інших корпоративних прав), тобто різниця між курсом емісії і номінальним курсом акцій. Емісійний дохід є одним із джерел формування додаткового капіталу підприємства.

Емісія акцій або облігацій підприємств — сукупність дій емітента з організації проведення передплати на акції або продажу облігацій.

Звичайна ціна — ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих і сплачених відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі продажу товарів особам, котрі не пов'язані з продавцем, за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Зворотний лізинг — господарська операція, яка передбачає продаж основних засобів з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів у оперативний або фінансовий лізинг.

Знос основних засобів — утрата вартості основних засобів у процесі
їх експлуатації.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання довгострокові - зобов’язання, які повинні бути погашені підприємством після операційного циклу або через дванадцять місяців з моменту їх виникнення.

Зобов’язання податкове - загальна сума ПДВ, отримана (нарахована) платником податку і включення в ціну товару (робіт, послуг), що продаються в звітному періоді.

Зобов’язання поточні – зобов’язання, які будуть погашенні протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Інвестиційна стратегія — формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення.

Інвестиційний податковий кредит — відстрочення сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, отриманого внаслідок реалізації інноваційних програм.

Інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів у обмін на кошти або майно.

Капітал – сума джерел формування підприємства, зафіксована у пасиві його балансу.

Капітал власний – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

Капітал додатковий вкладений – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід).

Капітал додатковий інший – сума дооцінки необігових активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Капітал неоплачений – заборгованість власників (учасників) по внесках до статусного капіталу.

Капітал пайовий - сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал – пайові внески членів союзів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу й інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Капітал резервний – сума резервів, створених за рахунок прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Витрачається на покриття непередбачених витрат.

Капітал статутний — зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внесками засновників (учасників) у капітал підприємства.

Капітальний дохід — різниця між скоригованою балансовою вартістю основних засобів згідно з коефіцієнтом індексації та балансовою вартістю таких основних засобів до індексації.

Капітальний ремонт основних засобів — часткове відшкодування фізичного зношування основних засобів.

Капітальні вкладення — витрати на створення нових, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення наявних основних засобів.

Касові операції — операції між підприємствами, підприємцями і фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видаванням готівкових коштів під час проведення розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Комерційний кредит — короткотерміновий кредит, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відстрочки оплати за продані товари (виконані роботи чи надані послуги).

Комерційний розрахунок — метод ведення господарства, що полягає в постійному порівнюванні (у грошовій формі) витрат і результатів діяльності. Метою комерційного розрахунку є отримання максимального прибутку за мінімальних витрат.

Контокорентний кредит — вид банківського кредиту в національній або іноземній валюті, що надається клієнтові, який має в банку поточний рахунок.

Кредит — кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним чи фізичним особам на обумовлений строк та під певний відсоток.

Кредитний договір – документ, що укладається між банком і позичальником про взаємні зобов’язання про видачу, використання і погашення кредиту.

Кредитна лінія -— оформлена договором згода банку (об'єднання банків) надавати позичальникові кредити, обмежені певною максимальною величиною (лімітом кредиту) протягом певного часу (звичайно

Кредитний рахунок — рахунок, призначений для обліку виданих банком кредитів.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за ним.

Кредитор — юридична або фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, у тому числі вимоги щодо виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання кредиту позичальником, спроможність повернути його в повному обсязі в обумовлений термін.

Кредитування — надання суб'єктові підприємництва банківських кредитів на засадах платності, строковості й повернення.

Кругообіг коштів підприємства — планомірний рух коштів підприємств у процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової споживчої вартості та зростання вартості.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Лізинг — форма довгострокової оренди, яка передбачає передавання права користування майном іншому суб'єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою строк.

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що виникають унаслідок оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

Ліквідаційна вартість активів — оцінка активів підприємства в разі його ліквідації як цілісного майнового комплексу.

Ліквідаційна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно можна буде продати на ринку з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією.

Ліквідаційна вартість основних засобів — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації"), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Ліквідаційний баланс — баланс підприємства, який складається після проведення ліквідаційних процедур, тобто після реалізації майнових об'єктів, які входять до складу ліквідаційної маси і необхідні для повного задоволення претензій кредиторів, та після розподілу виручених сум між кредиторами.

Ліквідні активи — майно підприємства, що користується високим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

Ліквідність підприємства — здатність підприємства швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Маневреність власного капіталу — показник, що характеризує, яка частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладається в оборотні кошти, а яка його частка капіталізується.

Мито — непрямий податок, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни.

Міжміські розрахунки — розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником, що перебувають у різних містах або регіонах.

Місцеві податки — податки, що їх сплачують юридичні й фізичні особи для забезпечення наповнення місцевих бюджетів.

Моральний знос основних засобів — зменшення вартості основних засобів унаслідок упровадження у виробництво нових, технічно досконаліших та економічно ефективніших машин і устаткування.

Надзвичайна подія — подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства і стосовно якої не очікується її щорічного або принаймні періодичного повторення.

Непрямі податки — податки, які включаються в ціну товарів (робіт, послуг). Реальними платниками цих податків є покупці відповідних товарів (робіт, послуг), а їх платниками до бюджету — суб'єкти підприємницької діяльності.

Нерезиденти — юридичні особи, а також суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства будь-якої іншої держави.

Нерозподілений прибуток — це частка прибутку підприємства, отримана в результаті діяльності в попередні періоди, яка не була спрямована на виплату дивідендів власникам підприємства чи поповнення інших складових власного капіталу підприємства (резервного капіталу, статутного капіталу).

Нетоварні операції — розрахунки, які пов'язані з фінансовими операціями (отримання чи погашення кредиту, сплата податків, зборів, обов'язкових відрахувань, штрафів).

Норма оборотних коштів — показник, який визначається в днях, відсотках, гривнях для обчислення нормативів оборотних коштів

Норматив оборотних коштів — оптимальна потреба в оборотних коштах, що визначається за окремими статтями й у цілому по підприємству в грошовому виразі.

Нормовані оборотні кошти — ті елементи (статті) оборотних коштів, щодо яких визначається оптимальна планова потреба.

Оборотний капітал — частина капіталу підприємства, вкладена в поточні активи, яка повертається за час одного виробничого циклу.

Оборотні виробничі фонди — оборотні кошти у виробничих запасах і виробництві.

Оборотні кошти — кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди та фонди обігу.

Оборотністьоборотних коштів — відносний показник, що характеризує ефективність використання оборотних коштів; час, за який оборотні кошти здійснюють повний оборот.

Овердрафт — форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунка клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто в утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо.

Оперативний фінансовий план — план поточних грошових надходжень та грошових витрат, складений на короткий проміжок часу (місяць, декаду, п'ятиденку).

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою.

Оподатковуваний прибуток — визначається для розрахунку податку на прибуток способом виключення із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку та суми нарахованих ним амортизаційних відрахувань.

Організація фінансів підприємств — методи, форми і способи формування та використання фінансових ресурсів, а також контроль за їхнім кругообігом з метою досягнення визначених підприємством цілей.

Основні засоби — матеріальні цінності, що використовуються підприємством понад один календарний рік із дня введення їх в експлуатацію.

Оцінка фінансового стану підприємства — аналіз фінансового стану підприємства на основі використання системи показників оцінки, методів, прийомів та методик аналізу.

Пасиви — це джерела утворення активів, тобто кошти власні, позикові та залучені.

Пасиви сталі — це грошові кошти, що не належать підприємству, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в його

Первісна вартість основних засобів (історична вартість) — вартість окремих об'єктів основних засобів, за якою їх було зараховано на баланс підприємства. Вона визначається сумою витрат, пов'язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, установленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних засобів, якщо останні мали місце.

Перспективне фінансове планування на підприємстві — розроблення фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.

Платіжна вимога-доручення — комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина — вимога постачальника до покупця сплатити вартість товару, робіт, послуг. Нижня — доручення покупця банку, який його обслуговує, переказати кошти з його рахунка на рахунок постачальника.

Платіжна дисципліна — дотримання суб'єктами господарювання встановлених правил проведення розрахункових операцій (передовсім платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та в установлені строки).

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить доручення власника банківського рахунка переказати відповідну суму на рахунок отримувача коштів.

Платоспроможність — фінансова спроможність юридичної чи фізичної особи своєчасно та в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання.

Платоспроможність підприємства — спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Податки — обов'язкові платежі, що їх установлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Податковий кредит — виникає в суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються податком на додану вартість, а також оподатковуються за нульовою ставкою. Включає сплачений ними податок на додану вартість за придбані товари (роботи, послуги), які використано для виробництва й реалізації оподатковуваних податком на додану вартість товарів (робіт, послуг). -

Податкові пільги — загальне звільнення платників податків від оподатковування, або звільнення від оподатковування окремих об'єктів чи зниження ставок оподаткування.

Податок на прибуток — прямий податок, що його сплачують суб'єкти господарювання за рахунок прибутку. Обчислюється у відсотках від суми оподатковуваного прибутку згідно з податковим законодавством.

Поточний рахунок суб'єкта господарювання — рахунок, на який надходять кошти від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Даний рахунок використовується для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів платежів.

Подія надзвичайна —подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Прибуток -— грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарюючих суб'єктів, а також сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Прибуток валовий — різниця між чистим доходом,(виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізо-ваної продукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток нерозподілений – частка загального прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді, за мінусом сплачених податків і сум прибутку, використаного по інших каналах у цьому періоді.

Прибуток від звичайної діяльності — прибуток (збиток), отриманий від операційної діяльності (основної та іншої операційної діяльності), фінансових операцій та іншої звичайної діяльності.

Прибуток від іншої звичайної діяльності — прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій; від ліквідації необоротних активів, безоплатно отриманих необоротних активів, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій, неопераційних курсових різниць.

Прибуток від надзвичайних подій — прибуток (збиток), що пов'язаний з утратами від стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій; з відшкодуванням збитків від надзвичайних подій, а також з іншими надзвичайними доходами і втратами

Прибуток від операційної діяльності — прибуток (збиток) від основної діяльності (реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) та іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів і іноземної валюти; доходи від операційної оренди активів, операційних курсових різниць, списання кредиторської заборгованості; одержані (визнані) штрафи, пені, неустойки; відшкодування раніше списаних активів; одержані гранти, субсидії; дохід від безоплатно одержаних оборотних активів; втрати від псування цінностей і знецінення запасів.

Прибуток від реалізації продукції — прибуток (збиток), що обчислюється вираховуванням з виручки від реалізації непрямих податків і собівартості реалізованої продукції.

Прибуток від фінансових операцій — прибуток (збиток), отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні і спільні з іноземними власниками підприємства; одержані дивіденди; відсотки за облігаціями та іншими цінними паперами за кредит і фінансовий лізинг; інші доходи від фінансових операцій.

Прибуток підприємства — загальна сума прибутку, отримана від усіх видів діяльності за звітний період і відображена в балансі підприємства.

Прискорена амортизація — метод визначення амортизації основних засобів за нормами, що перевищують офіційно затверджені норми амортизаційних відрахувань.

Прострочені кредити — кредити, що їх не повернуто установам банку чи іншим позичальникам в обумовлений термін через фінансові ускладнення, що виникли в позичальника.

Ремітент — власник переказного векселя (підприємство або банк), що отримує на свою користь комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу суми, указаної у векселі, в обумовлений термін з рахунка векселедавця на рахунок власника векселя.

Рентабельність — показник рівня дохідності продукції, підприємства в цілому. Визначається як відношення прибутку до поточних витрат, авансованої вартості у відсотках.

Реорганізація підприємства — повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох інших. Найпоширенішими видами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виокремлювання, перетворення.

Реструктуризація — здійснення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Розподіл прибутку — спрямування прибутку на сплату податків, створення резервного капіталу, виплату дивідендів, поповнення статутного капіталу, задоволення потреб окремих учасників розподілу.

Розрахунковий чек — розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми.

Розрахунок прибутку — обчислення суми прибутку на підставі відповідних вихідних показників, урахування факторів впливу, застосування певних методів розрахунку.

Самофінансування — фінансування діяльності підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів.

Санатор — фізична або юридична особа, яка бажає взяти фінансову чи якусь іншу матеріальну участь (або бере таку участь) у санації підприємства, що зазнало фінансової кризи.

Санаційна спроможність — сукупність фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Санаційний аудит — поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, який здійснюється на підприємствах, що потрапили у фінансову кризу.

Санаційний прибуток — прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав, або внаслідок їх безкоштовного передавання для анулювання, а також у разі одержання підприємством безповоротної фінансової допомоги, у тому числі через списання кредиторської заборгованості.

Санація балансу — покриття відображених у балансі збитків за допомогою санаційного прибутку, одержаного в результаті зменшення (збільшення) статутного капіталу підприємства; використання безповоротної фінансової допомоги власників, кредиторів та інших заінтересованих в успішній діяльності підприємства осіб.

Санація підприємств — комплекс послідовних, взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Санкції договірні — міра покарання за порушення господарських угод, що передбачена в такій угоді.

Сезонний кредит — кредит на покриття потреб, спричинених сезонними факторами.

Скоригований валовий дохід — розрахунковий показник, який використовується для визначення суми оподатковуваного прибутку під час обчислення податку на прибуток.

Собівартість продукції — витрати, пов'язані з її виробництвом. Собівартість включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості встановлює підприємство.

Ставка оподаткування — використовується для обчислення суми податку й установлюється в грошовому вимірі на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки можуть бути пропорційними, прогресивними, регресивними.

Сталі пасиви — мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, з відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування, а також частина резерву майбутніх платежів.

Трасант — особа, що переказує свій платіж на іншу особу.

Утрати (втрати) — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Факторинг — продаж дебіторської заборгованості підприємства на користь факторингової компанії чи комерційного банку раніше строку їх погашс^ля з дисконтом від номінальної вартості.

Фізичний знос основних засобів — зменшення вартості основних засобів унаслідок виробничого використання.

Фіксована ціна — незмінна відпускна ціна на окремі види продукції, робіт, послуг.

Фіксований сільськогосподарський податок — податок, установлений для сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання та власності, які займаються виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, коли їх валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75% суми валового доходу підприємства.

Фінанси підприємств — економічні відносини, пов'язані з рухом грошових коштів, формуванням, розподілом і використанням доходів та грошових фондів суб'єктів підприємництва в процесі відтворення.

Фінансова робота на підприємстві — діяльність, що здійснюється за такими основними напрямками: фінансове прогнозування і планування; оперативна поточна фінансово-економічна робота; аналіз і контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Фінансова санація — покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, відновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Фінансова стійкість підприємства — це його спроможність забезпечити діяльність за рахунок власних коштів, не допускаючи невиправданої кредиторської заборгованості та своєчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями.

Фінансове планування — процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.

Фінансовий аналіз — процес оцінювання фінансового стану та основних результатів діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку.

Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з наступним їх передаванням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації основних фондів з обов'язковим дальшим передаванням права власності на такі основні фонди орендарю.

Фінансовий механізм — управління фінансовими відносинами через фінансові важелі (за допомогою фінансових методів) з метою підвищення ефективності господарювання підприємства.

Фінансовий план — документ, який показує доходи й витрати грошових коштів підприємства в плановому періоді.

Фінансовий стан підприємства — комплексне поняття, яке є результатом взаємодії елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові ресурси — грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства. До фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується поза фондами.

Фінансування — процес фінансового забезпечення фінансово-економічного розвитку та зростання ринкової вартості підприємства.

Чек грошовий — документ стандартної форми, який використовується для отримання підприємствами готівки з рахунків у банківських установах.

Чекодавець — підприємство або фізична особа, що здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель — підприємство або фізична особа, які є одержувачем коштів за чеком.

Чистий дохід — грошовий вираз вартості новоствореного продукту, що визначається як різниця між валовим доходом і заробітною платою.

Чистий прибуток — прибуток підприємства, який залишається після сплати податку на прибуток.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07.12.2000 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – С.30.

2. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-111 від 12.07.2001 (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України «Про заставу» від 02.10.92 № 2654-Х1І // ВВР. -1992. - № 47.

4. Закон України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» № 2740-ІІІ від 20.09.2001. (зі змінами і доповненнями).

5. Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – С.238 (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р.

7. Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в України від 6.10.2004 № 2056–ІУ.

8. Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про лізинг” від 11.12.2003р. №№ 1381-ІУ

9. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Закон. Положення. Інструкції: зб. норм.-прав.актів/упоряд.Д.О.Горлов, І.В.Шпак.-К.: Хрінком Інтер, 2000.-232с.

10. Податковий кодекс: Закон України №2856-VI від 23.12.2010/ВР України.- Режим доступу http://zakon.rada.qov.ua

11. Постанова Правління НБУ № 375 від 31.08.2001 „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” (зі змінами і доповненнями).

12. Інструкція НБУ “Про відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ №146 від 14.04.2000р.

13. Інструкція НБУ “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена постановою Правління НБУ № 135 від 29.03.2001р.

14. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України. Затверджена Постановою Правління НБУ №69 від 19.02.2001р.

15. Положення «Про кредитування», затверджене постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.96 р.

16. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 291с.

17. Аранчій В.І. Фінанси підприємств. навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2004. -304с.

18. Бердар М.М. Фінанси підприємств: Навч.посіб..- К.:ЦУЛ,2010.-353с.

19. Біла О.Г. Фінанси підприємств: Навч.посіб.- Львів: «Магнолія2006»,2009.-383с.

20. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств в схемах: навчальний посібник. – Х.: ІНЖЕК, 2003. 192с.

21. Гриньова В.М. Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посібник.- 2-ге вид. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424с.

22. Данілов О.Д., Паєнтко Т.В. Фінанси підприємств в питаннях і відповідях:Навч.посіб.- К.: КНТ,2009.-272с.

23. Демківський А. Вексельний обіг в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вира –Р, 2003. – 295 с.

24. Зятковський І.В. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 312с.

25. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств. – К.: Вира – Р, 2002. – 280 с.

26. Любенко Н.М.Фінанси підприємств. Навчальний посібник.-К.:ЦУЛ,2009.-264с.

27. Непочатенко О.О.Фінанси підприємств, Навч.посіб.-К.: ЦУЛ,2011.-328с.

28. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.:, 2003. – 265с.

29. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 312с.

30. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств. – К., 2002. – 460 с.

31. Стасюк Г.А. Навчальний посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 480с.

32. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. – К.:КНЕУ, 2003. – 554с.

33. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-центр, 2002.– 360 с.

34. Фінанси підприємств: Підручник / за ред. Поддерьогіна А.М., - 5-те вид. –К.: КНЕУ,2004.- 546с.

35. Фінанси підприємств. Навч-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Д. Буряк. – К.:КНЕУ, 2003. – 165 с.

36. Фінанси підприємств: тести, задачі, методичні рекомендації: Навч. посібник / За ред В.З. Потій. – К.:КНЕУ, 2005. – 244с.

37. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. -631 с.

38. Цал-Цалко Ю.С., Фінансова звітність підприємств та його аналіз. Навчальний посібник. – К.,2002. – 631 с.

37. Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова; Міністерство освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 270 с.: табл.

38. Фінанси підприємств: Підручник/ С.М. Онисько, П.М. Марич. - 2-е вид., випр. і доп.. - Львів: Магнолія Плюс, 2006. - 367 с

39. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. вуз./ О.С. Філімоненков; О.С. Філімоненко. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: Кондор, 2007. - 400 с.: табл. 1000 экз.