Загальновідомо, що соціалізація підлітка найактивніше проходить у галузі його позанавчальної, позашкільної діяльності, питома вага яких становить 40% усього активного часу учня. Це зумовлює пошук ефективних форм і методів педагогічного впливу на Дітей і підлітків у позанавчальний період. Однак тут виникає багато проблем. Коли, як і чим можна зайнятися поза уроками важкому Підлітку?
Відповідь на ці запитання може дати діагностика 
мікросередовища, в якому перебуває підліток. Питома участь важковиховуваних школярів у позашкільній діяльності дуже незначна. Нині вона складає 5 - 6% учнів. Якщо взяти більш конкретний аналіз, то технічною творчістю зайняті лише 4% підлітків (а це, як відомо, заняття переважно для хлопчиків). Важких підлітків у технічних гуртках менше 1%. Спортивними і туристськими секціями і гуртками охоплено 8,2% школярів, з них 1,2% - важких.
Якщо ж проаналізувати склад учасників позашкільної галузі за віком, то такий аналіз буде також не на користь підліткам. 14 - 16-літніх у позашкільних установах всього 6%, з них важких - 1,3%, причому старшокласників - 0,2%.
Аналіз задоволення пізнавальних інтересів важких підлітків свідчить, що ступінь їхнього задоволення дуже мізерний - всього 1,2-1,5%.
Наші багаторічні дослідження і практика показали, що ці підлітки надають перевагу спорту, туризму, праці. Однак спорт і туризм стають для них все більше недосяжними - платними. Показово, що 90% важких підлітків з малозабезпечених сімей, 80% з них охоче займаються працею. В розробленій нами моделі такої виховної роботи передбачаються три основні етапи, тісно пов'язані між собою:
1. Налагодження стосунків з неповнолітніми - членами субкультурних молодіжних груп.
2. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учнів, членів субкультурних молодіжних об'єднань.
3. Побудова і реалізація методик і технологій впливу на учнів, що забезпечували б їхню оптимальну соціалізацію (соціальну адаптацію).
Найбільш ефективною виявляється позашкільна робота, хоча вона набагато складніша. Сьогодні системна робота з вирішення таких проблем визначається в м. Києві та інших містах України завдяки співпраці Міністерства освіти і науки та міністерства сім'ї молоді і спорту. Ця програма може стати провідною у вирішенні важливих завдань з організації змістовного дозвілля в багатьох подібних регіонах, де різко погіршується криміногенна та епідеміологічна ситуації.
Насамперед, спільно з працівниками позашкільних установ за допомогою владних структур вивчаються існуючі в містах підліткові угрупування, визначаються загальні ознаки і закономірності, що найповніше характеризують процес розвитку об'єднань за інтересами.
З метою превенції наркотичних звичок поширені мистецькі акції - "Мистецтво проти наркоманії" і спортивні рухи під гаслом "Спорт проти злочинності". Досліджуючи і аналізуючи виховні аспекти сучасної позашкільної діяльності учнів, можна легко переконатися, що можливість участі в ній важковиховуваних підлітків вкрай обмежена. До того ж і розрахована вона на дітей обдарованих, з певними нахилами і здібностями, а їх кількість різко скорочується. Тому постає важливе соціальне завдання створити таку структуру, форму позашкільної діяльності учнів, яка б дала змогу надавати об'єктивні психологічні і матеріальні можливості, умови для найбільш ефективної реалізації прагнень кожного підлітка, особливо важкого, знайти своє місце в суспільстві та житті.
За статистичними даними правоохоронних, органів зростання асоціальних проявів у поведінці дітей і підлітків відбувається в основному за рахунок корисливих дій, до 80% усіх протиправних дій підлітків - це крадіжки. Соціально-педагогічні дослідження засвідчують, що 90% підлітків бажають мати "кишенькові гроші" для задоволення своїх потреб.
У ринкові відносини діти вступають досить активно, але вони мають переважно викривлений характер. У сільській місцевості занепад основного сектору економіки спричиняє деградацію або відтік молоді у великі міста або за кордон. Часто така міграція призводить до трагічних наслідків. Непристосування сільської молоді до міської інфраструктури, вимог породжує низку проблем; зокрема включення в кримінальне середовище, проституцію.
Проблема збереження виховного впливу сім'ї стала, на нашу думку, національною проблемою. Оскільки здобутки України завжди були пов'язані з моральними нормами, які базувались на повазі духовного виховання, залучення до праці, створення та сприяння розвитку культурних осередків різних національних спільнот. Усвідомлення ролі позашкільної діяльності у формуванні умов попередження негативних явищ завжди було в центрі уваги громадськості. Але за час розбудови незалежної держави відбулось згортання мережі спортивних секцій, клубів за інтересами. І хоча ці функції соціального становлення взяли на себе програми соціальних служб для молоді, тенденції до скорочення соціальної інфраструктури стали вагомим чинником у розвитку криміногенних тенденцій. Лише з відновленням активних форм і методів залучення неповнолітніх до сфери позашкільної роботи можна вирішити проблему попередження та подолання негативних явищ серед учнівської молоді.
Питання до самоконтролю:
1. Сутність позашкільної діяльності.
2. Основні проблеми в мережі позашкільних установ.
3. Роль соціальних служб і школи у розбудові мережі позашкільної роботи.
