Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕревентивна педагог≥ка с≥м'њ




ѕревентивна д≥€льн≥сть не може бути високоефективною, €кщо немаЇ т≥сного контакту з батьками. —оц≥альн≥ психологи тверд€ть, що с≥м'€ - основна ланка формуванн€ установок д≥тей.

ѕереважна б≥льш≥сть батьк≥в спочатку не визнають своЇњ педагог≥чноњ неспроможност≥ у вихованн≥ д≥тей. ≤, €к правило, початок в≥двертоњ розмови з батьками, анал≥з сп≥вставлень баченн€ своЇњ с≥м'њ учн€ми ≥ батьками проходить дуже напружено, емоц≥йно ≥ нер≥дко недружньо. Ѕатьки, €к правило, намагаютьс€ у всьому звинуватити школу, посилаючись на власну зайн€т≥сть.

≤ т≥льки терпл€че, коректне роз'€сненн€ причин ≥ чинник≥в негативних в≥дхилень у повед≥нц≥ д≥тей, лише аргументован≥ докази прорахунк≥в у вихованн≥ (неуважне ставленн€ батьк≥в до проблем д≥тей, в≥дсутн≥сть в≥двертих, дов≥рливих розмов, сп≥льного проведенн€ в≥льного часу, не приниженн€ г≥дност≥ та ≥н.) дають змогу вплинути на зм≥ну њхньоњ негативноњ позиц≥њ.

Ќаш≥ досл≥дженн€ засв≥дчили, що б≥льша половина батьк≥в з≥знаютьс€, що њм бракуЇ педагог≥чного кругозору, знань, навичок ≥ ум≥нь дл€ вихованн€ д≥тей. —еред проблем, €к≥ зазначають батьки, так≥:

Ј майже 70% безпорадн≥ перед негативною повед≥нкою д≥тей;

Ј понад 80% батьк≥в мало що можуть сказати про розвиток своњх ƒ≥тей, про њхн≥ емоц≥йн≥, псих≥чн≥ €кост≥;

Ј понад 30% не можуть вказати, чим ц≥кавл€тьс€ њхн≥ д≥ти, €к≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ у њхньому розвитку. ѕри цьому третина батьк≥в в≥дв≥дують школу лише зр≥дка, не сп≥лкуютьс€ з педагогом;

Ј лише 70% батьк≥в визнають свою повну в≥дпов≥дальн≥сть за ячанн€ ≥ повед≥нку д≥тей, не посилаючись на школу ≥ сусп≥льство;

Ј майже чверть батьк≥в вважають, що виховувати д≥тей повинн≥ ≥ кола, ≥ с≥м'€, ≥ сусп≥льство, тому в≥дпов≥дальн≥сть за њхню повед≥нку, - зокрема правопорушенн€, сл≥д розпод≥л€ти пор≥вну;

Ј понад 5% батьк≥в взагал≥ зн≥мають з себе в≥дпов≥дальн≥сть за ’ованн€ своњх д≥тей.

ѕсихолого-педагог≥чна культура б≥льшост≥ батьк≥в знаходитьс€ на низькому р≥вн≥, в масов≥й св≥домост≥ в≥дсутн€ установка звертатись до спец≥ал≥ст≥в ще до по€ви проблеми у повед≥нц≥ д≥тей з метою консультац≥њ щодо њњ проф≥лактики, або, в крайньому випадку на початковому етап≥ формуванн€ дев≥антноњ повед≥нки. «розум≥ло що в с≥мейному вихованн≥ пр≥оритетним повинен бути превентивний п≥дх≥д у протид≥њ впливу негативних €вищ на д≥тей. ¬ажливими шл€хами, €к ми вже в≥дзначали, Ї превентивна осв≥та. ¬она ірунтуЇтьс€ на достатньому р≥вн≥ психолого-педагог≥чних знань об≥знаност≥ з питань вихованн€; знанн≥ ≥ використанн≥ метод≥в здорового способу житт€. ” дисфункц≥ональн≥й с≥м'њ через визначен≥ рольов≥ позиц≥њ формуютьс€ в≥дпов≥дн≥ механ≥зми (деструктивн≥) соц≥ал≥зац≥њ. як показують наш≥ досл≥дженн€, характер њх усталеност≥ залежить в≥д сп≥впаданн€ с≥мейноњ та соц≥альноњ ситуац≥њ розвитку. —постер≥гаЇтьс€ тенденц≥€, коли виб≥р ≥ пристосуванн€ рольових моделей в≥дбуваЇтьс€ за рахунок найменших втрат. “обто, ситуац≥њ под≥бност≥ с≥мейноњ взаЇмод≥њ та зовн≥ ситуац≥њ м≥ж особистоњ повед≥нки стають руш≥йними силами њх адаптац≥њ. ¬п≥знаванн€ знайомоњ, а в≥дтак менш тривожноњ ситуац≥њ, задаЇтьс€ установками, що набули сформованост≥ в кол≥ с≥м'њ. ÷е, у свою чергу, негативним чином впливаЇ на можлив≥сть св≥домоњ оц≥нки ≥ адекватного вибору моделей повед≥нки в ризикових ситуац≥€х.

ѕревентивна педагог≥ка спр€мована на створенн€ умов позитивноњ соц≥ал≥зац≥њ дитини шл€хом втручанн€ в негативну ситуац≥ю с≥мейноњ взаЇмод≥њ за допомогою комплексноњ допомоги, серед €коњ сукупн≥сть педагог≥чних метод≥в та р≥зноман≥тних соц≥ально-педагог≥чних ≥ психолог≥чних технолог≥й. ќск≥льки превентивна робота маЇ системний характер впливу на ситуац≥ю розвитку дитини, комплексна превентивна модель включаЇ систему взаЇмодоповнюючоњ р≥вночасноњ соц≥ально-педагог≥чноњ роботи з батьками, д≥тьми, значним оточенн€м дитини в школ≥ та за м≥сцем проживанн€. ѕревентивна педагог≥ка повинна попередити стан розвитку дисфункц≥й с≥м'њ. Ќайважлив≥шою умовою усп≥шноњ роботи з оздоровленн€ умов с≥мейного вихованн€ Ї взаЇмоповага ≥ конф≥денц≥йн≥сть у стосунках батьк≥в ≥ педагог≥в-ѕедагогу при встановленн≥ дов≥рчих стосунк≥в ≥з батьками потр≥оЌ0 спиратис€ на рекомендац≥њ психолог≥в, зокрема, спец≥ально розроблену Ћ.Ѕ.‘≥лоновим методику встановленн€ дов≥рливих стосунк≥в м≥ж людьми в процес≥ сп≥лкуванн€.

¬≥дпов≥дно до цих рекомендац≥й, контактна взаЇмод≥€ педагога, психолога ≥ батьк≥в повинно складати ш≥сть стад≥й. Ќа початку необх≥дно завойовувати дов≥ру батьк≥в, у пер≥од зближенн€ варто виходити з того, що батьки йдуть на контакт ≥з тими, хто при перш≥й зустр≥ч≥ схвально в≥дзиваютьс€ про њхн≥х д≥тей. “ому перед сп≥лкуванн€м ≥з батьками педагог повинен "зн€ти" ≥з себе будь-€ку упереджен≥сть щодо п≥дл≥тка, в≥дшукати в ньому так≥ позитивн≥ €кост≥ що нав≥ть дл€ батьк≥в Ї "в≥дкритт€м". –езультатом контакт≥в на ц≥й стад≥њ маЇ бути зн€тт€ напруги в сп≥лкуванн≥, що до цього була джерелом неприЇмних стан≥в батьк≥в. ” батьк≥в формуЇтьс€ у€вленн€, що педагог спроможний правильно зрозум≥ти њхню дитину ≥ батьк≥вськ≥ почутт€ стосовно нењ ≥ реально допомогти.

ѕот≥м сп≥лкуванн€ в≥дбуваЇтьс€ шл€хом розширенн€ тем дов≥рливих бес≥д, створенн€ своЇр≥дного емоц≥йно-насиченого середовища, в €кому педагог, психолог стають потр≥бними батькам €к слухач≥, €к≥ розум≥ють, сп≥вчувають ≥ зац≥кавлен≥ в знанн≥ особливостей њхньоњ дитини €к особистост≥ та умов њњ вихованн€. “обто, у бес≥д≥ з батьками необх≥дно, уважно вислухавши обидв≥ сторони, спробувати, по можливост≥, вгамувати невдоволенн€ батьк≥в та вчител≥в один одним, показати причини, що призвод€ть до загостренн€ стосунк≥в, консол≥дувати ц≥ стосунки на основ≥ ≥нтерес≥в дитини.

якщо перш≥ стад≥њ взаЇмод≥њ Ї пер≥одом накопиченн€ "чистих" згод ≥ позитивних емоц≥й в процес≥ обговоренн€ проблем вихованн€, то наступн≥ стад≥њ, коли дов≥ра дос€гнута, присв€чен≥ ви€вленню неузгодженостей, тих об'Їктивних причин, що заважають усп≥шн≥й взаЇмод≥њ стор≥н. Ќа дан≥й стад≥њ батькам пов≥домл€Їтьс€ про те, €к≥ негативн≥ €кост≥ й особливост≥ повед≥нки п≥дл≥тка найб≥льше викликають занепокоЇнн€.

ѕревентивний характер у превентивн≥й педагог≥ц≥ с≥м'њ пол€гаЇ насамперед у своЇчасн≥й допомоз≥ дл€ усв≥домленн€ загрозливих вад вихованн€, психолого-педагог≥чн≥й д≥агностиц≥ та корекц≥њ стилю с≥мейного вихованн€ ≥ характеру взаЇмостосунк≥в м≥ж батьками з д≥тьми —еред таких порад:

Ј ”никати в≥дкрито непримиренноњ педагог≥чноњ позиц≥њ по в≥дношенню до педагог≥чно неспроможних батьк≥в. ” ≥ншому випадку закрит≥сть батьк≥в до взаЇмод≥њ не дасть можливост≥ зд≥йснювати системн≥ превентивн≥ впливи;

Ј ƒопомогти батькам проанал≥зувати проблемну ситуац≥ю, скорегувати св≥й стиль ≥ характер стосунк≥в з дитиною.

Ѕезперечно, допомогти батькам у запоб≥ганн≥ в≥дхилень у повед≥нц≥ д≥тей можуть €к≥сно п≥дготовлен≥ педагоги, соц≥альн≥ педагоги та психологи. “≥ з них, €к≥ добре визначили ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ д≥тей ≥ батьк≥в, створили достатн≥ умови њхнього адекватного с≥мейного вихованн€, мають достатню профес≥йну п≥дготовлен≥сть ≥ наснагу зд≥йснювати патронаж над такими с≥м'€ми, ефективно використовувати р≥зн≥ види с≥мейноњ терап≥њ.

« превентивноњ точки зору батьки мають знати, що ≥снуЇ, принаймн≥, чотири основн≥ рол≥ дит€чоњ повед≥нки щодо адаптац≥њ до умов дисфункц≥ональноњ с≥м'њ. ¬изначають так≥: "герой родини", "жертва", "невидима дитина", "клоун".

ѕерша з моделей - "герой родини", коли життЇвий сценар≥й ви€вл€Їтьс€ через повед≥нку дитини, €ка перекладаЇ на себе обов'€зки своњх недбалих батьк≥в, сестер ≥ брат≥в. “ак≥ д≥ти грають роль батьк≥в у своњй с≥м'њ. ¬они н≥би в≥дмовл€ютьс€ в≥д свого дит€чого житт€, беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за психолог≥чний кл≥мат та матер≥альний добробут с≥м'њ. Ќер≥дко так≥ д≥ти в≥дмовл€ютьс€ в≥д своњх мр≥й на користь бажань близьких. ƒо к≥нц€ своњх дн≥в вони приречен≥ п≥клуватис€ про своњх р≥дних: не влаштовують своЇ особисте житт€. “ак≥ д≥ти найдовше утримуютьс€ в≥д ризикових вчинк≥в, але €кщо з €кихось причин "ламаютьс€", то процес, скаж≥мо, наркотизац≥њ проходить дуже ≥нтенсивно.

ћодель "жертви" протилежна "герою родини". “ака дитина гостро в≥дчуваЇ непри€знь своњх близьких та оточуючих ≥ поводитьс€ в≥дпов≥дним чином. –анн≥ про€ви дев≥антноњ повед≥нки ви€вл€ютьс€ в конфл≥ктах, правопорушенн€х, вживанн≥ наркотичних засоб≥в, спробах суњциду. Ќедов≥рлива до людей, така дитина схильна до розум≥нн€ проблем ≥ допомоги тим, хто њњ потребуЇ. “ому дуже слушним Ї висновок ¬.Ўтандер про те, що жертва част≥ше за ≥нших член≥в с≥м'њ стаЇ на м≥сце родинного геро€, коли останнього з €кихось причин не стане.

ћодель повед≥нки дитини в алкогол≥зован≥й с≥м'њ найчаст≥ше виражаЇтьс€ роллю "клоуна", €ку граЇ дитина. ѕозиц≥€ "клоуна" передбачаЇ поверхов≥сть стосунк≥в, обмежен≥сть в≥дпов≥дальност≥ та в≥д0мленн€ гостроти проблеми. ѕевною м≥рою, з таких пох≥дних поросл≥ визначають свою позиц≥ю щодо самоњ дитини. ѕод≥бна модель повед≥нки дитини найменше зач≥паЇ дорослу людину, оск≥льки спрощуЇ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ в с≥м'њ ≥ не даЇ можливост≥ порослим визначитись у стосунках щодо проблеми алкоголю. ƒл€ д≥тей, €к≥ грають под≥бну роль, притаманне намаганн€ в≥дтворювати повед≥нку своњх батьк≥в.

ќзнакою "непом≥тноњ дитини" Ї в≥дсутн≥сть њњ участ≥ в сп≥лкуванн≥ з ≥ншими членами с≥м'њ. ѕотреби такоњ дитини реал≥зуютьс€ у площин≥ власних фантаз≥й. ¬она не намагаЇтьс€ удосконалити с≥мейн≥ стосунки, бо в≥дмежована в≥д таких проблем своњм внутр≥шн≥м житт€м. ÷е не означаЇ, що розвиток псих≥ки такоњ дитини йде без впливу с≥м'њ. Ќавпаки, негативний вплив буваЇ б≥льш небезпечним, н≥ж дл€ ≥нших моделей пристосуванн€. ¬≥н може ви€вл€ти себе псих≥чними розладами, наркотизац≥Їю, втечами з дому, ранн≥ми сексуальними ор≥Їнтац≥€ми, нахилами до суњциду.

«розум≥ло, що "чистих" моделей зустр≥чаЇтьс€ не так багато. –еальний комб≥нований про€в моделей. ¬ажливо, що кожна з ролей маЇ св≥й пер≥од реактивност≥: накопиченн€; характеролог≥чного ви€вленн€; пер≥од загостренн€; конфл≥ктного ви€вленн€. —аме це визначаЇ динам≥ку розвитку с≥мейних стосунк≥в у дисфункц≥ональних с≥м'€х. “ак≥ рольов≥ модел≥ повед≥нки д≥тей характерн≥ дл€ насильницьких, крим≥нальних, аморальних с≥мей. ƒл€ наочност≥, розгл€немо модел≥ повед≥нки дитини в систем≥ наркотизованоњ с≥м'њ. ћожна сказати, що до певного с≥мейного сценар≥ю кожна дитина рано чи п≥зно п≥дготуЇ свою роль. ѕредставниц€ психоанал≥тичного напр€му  .’орн≥ вважаЇ, що рольов≥ сценар≥њ, €к≥ отримала дитина в пер≥од свого с≥мейного сп≥лкуванн€ з батьками орган≥зовуютьс€ в с≥м'€х таких д≥тей, коли вони стають дорослими. ѕольський психолог ¬.Ўтандер також вважаЇ, що так≥ рол≥ проектуютьс€ у доросле житт€. ¬≥н визначаЇ њх вимушений, а не в≥льно обраний характер.

—постереженн€ п≥дтверджують, що реакц≥€ д≥тей ≥з ст≥йкою нервовою системою ви€вл€Їтьс€ б≥льш складним комплексом страждань ≥ переживань, вони стають схильними до про€ву афект≥в, небажаних вчинк≥в, на в≥дм≥ну в≥д д≥тей ≥з слабкою нервовою системою. « цим можна погодитись у тому випадку, €кщо вз€ти до уваги, що д≥ти ≥з ст≥йкою псих≥кою схильн≥ стримувати своњ негативн≥ реакц≥њ до меж нервових зрив≥в. ƒ≥ти ≥з слабкою псих≥кою мають б≥льшу схильн≥сть виправдовувати негативн≥ вчинки батьк≥в. Ќав≥ть вилучен≥ з родини, внасл≥док втрати батьками прав на дитину, так≥ д≥ти нер≥дко збер≥гають добре ставленн€ до своњх батьк≥в.

” випадках, коли п≥дл≥ток не бажаЇ миритись з≥ способом житт€ своњх батьк≥в, нер≥дко його вимоглив≥сть, безкомпром≥сн≥сть спричин€Ї розвиток конфл≥кту за неконструктивним шл€хом. ќсобливого ускладненн€ набуваЇ конфл≥кт, коли дитина починаЇ усв≥домлювати, що характер житт€ батьк≥в, њх вихованн€ знизили ≥ њњ можливост≥. ” таких випадках на в≥дторгненн€ ц≥нностей накладаЇтьс€ почутт€ образи. ” п≥дл≥тковому в≥ц≥ так≥ д≥ти нер≥дко знущаютьс€ з батьк≥в ≥ б'ють њх. « часом б≥льш≥сть з них також продовжують насл≥дувати модел≥ повед≥нки батьк≥в. јле разом з тим вони не коп≥юють њњ. њхньою особлив≥стю стаЇ в≥ддзеркаленн€ повед≥нки у контекст≥ молод≥жноњ субкультури. ’оча маЇ м≥сце корекц≥€ модел≥ повед≥нки батьк≥в, њх зам≥на, €к правило, не виходить за меж≥ субкультури.

Ѕ≥льш≥сть д≥тей, €к≥ продовжують виховуватись у дисфункц≥ональних с≥м'€х, схильн≥ приховувати проблеми с≥м'њ. Ќаприклад, насильство. ¬они намагаютьс€ захистити репутац≥ю своЇњ с≥м'њ. ѕереживанн€ такоњ ситуац≥њ, у свою чергу, спричин€Ї розлади в псих≥ц≥, ви€вл€Їтьс€ через емоц≥њ та повед≥нку. “ака дитина стаЇ хворобливо вразливою до ц≥лком простих проблем оточуючого житт€, њњ мучать страхи, соматичн≥ розлади. ¬икористанн€ алкоголю або наркотик≥в, крим≥нал≥зац≥€ дл€ вир≥шенн€ особистих проблем стаЇ типовою реакц≥Їю дитини при з≥ткненн≥ з труднощами в житт≥. ” так≥й ситуац≥њ дев≥ац≥њ повед≥нки можуть стати засобами задоволенн€ потреб дитини, психолог≥чного захисту, адаптац≥њ до субкультурних норм, ман≥пул€ц≥њ батьками та оточуючими. Ќасл≥дуванн€ проблем батьк≥в дитиною стаЇ все б≥льш типовим €вищем. ≤снуюч≥ вин€тки т≥льки п≥дтверджують загальн≥ правила насл≥дуванн€ моделей повед≥нки дисфункц≥ональних батьк≥в.

” батьк≥в, €к≥ мають дитину з дев≥антною повед≥нко виникають характеролог≥чн≥ реакц≥њ повед≥нки, типов≥ модел≥ реагуванн€. Ќайб≥льш загально вони представлен≥ модел€ми агрес≥њ, над≥њ, страху, безсилл€, в≥дкиданн€.

ћодель агрес≥њ виникаЇ, €к правило, на першому етап≥ усв≥домленн€ проблеми. “иповою реакц≥Їю близьких Ї в≥дчутт€ агрес≥њ. ѕ≥д впливом емоц≥й вони намагаютьс€ заборонами або ф≥зично вплинути на повед≥нку дитини, обмежити коло њњ сп≥лкуванн€. ѕри тому, що дитина намагаЇтьс€ вийти з-п≥д контролю батьк≥в, вона вдаЇтьс€ до запереченн€ своЇњ пристраст≥, а ≥нод≥ намагаЇтьс€ встановити добр≥ стосунки в с≥м'њ, поновлюЇ характер сп≥лкуванн€ з батьками у виг≥дному дл€ себе русл≥.

ћодель над≥њ. ѕ≥сл€ першого афективного реагуванн€ на вчинки дитини, б≥льш≥сть батьк≥в починають шукати рац≥ональних виход≥в ≥з ситуац≥њ. ¬они починають ц≥кавитись проблемною л≥тературою, звертаютьс€ дл€ отриманн€ новоњ ≥нформац≥њ до спец≥ал≥ст≥в. ¬т≥м, батьки, застосовуючи нов≥ знанн€, що були отриман≥ з книг чи бес≥д, част≥ше вдаютьс€ до морал≥заторства. ќдночасно, батьки намагаютьс€ визначити коло знайомих дитини, але робл€ть це занадто пр€мол≥н≥йно. ¬они посилюють контроль за дитиною, намагаютьс€ проводити з нею б≥льше часу. ’оча на цьому етап≥ батьки мають найб≥льший шанс виправити ситуац≥ю, така можлив≥сть б≥льш ймов≥рна у тому випадку, коли стосунки м≥ж батьками ≥ дитиною на попередньому етап≥ не стали в≥дчуженими.

ћодель страху. Ќа третьому етап≥ у батьк≥в виникаЇ в≥дчутт€ страху. …ого витоки базуютьс€ на незд≥йсненност≥ оч≥куваних усп≥х≥в п≥сл€ ≥нформац≥йноњ обробки дитини. ЌастаЇ пер≥од усв≥домленн€ в≥д≥рваност≥ дитини в≥д впливу с≥м'њ, на€вност≥ в нењ особливого житт€, до €кого њх не допуст€ть. Ѕатьки звертаютьс€ до м≥л≥ц≥њ намагаютьс€ використати силу адм≥н≥стративних орган≥в та громадських орган≥зац≥й дл€ впливу на повед≥нку дитини. Ќер≥дко вчин€ють перев≥рку речей, зачин€ють д≥тей вдома. як правило, в ситуац≥й д≥ти намагаютьс€ радикально позбутись оп≥ки батьк≥в. Ќер≥дко вчин€ють скандали, залишають дом≥вку.

ћодель безсилл€. Ќа цьому етап≥ у батьк≥в виникаЇ почутт€ безсилл€. ¬≥дчутт€ провини не даЇ можливост≥ в≥дверто посп≥лкуватись з дитиною. Ѕатьки потрапл€ють у полон реакц≥й психолог≥чного захисту: рац≥онал≥зац≥њ, проекц≥њ. як правило, у батьк≥в виникаЇ в≥дчутт€ провини. ¬трата контролю над дитиною може з'Їднати розр≥знен≥ стосунки м≥ж подружж€м, переор≥Їнтувати с≥мейн≥ рол≥. ѕошук батьками емоц≥йноњ п≥дтримки ззовн≥ в≥дбуваЇтьс€ ≥з вт€гуванн€м у своЇр≥дн≥ стосунки з власною дитиною ≥ сторонн≥ми. «'€вл€Їтьс€ висока терпим≥сть до њњ повед≥нки. Ѕатьки посилено оп≥кують дитину. ¬едуть пошук спец≥ал≥ст≥в, причому д≥апазон таких пошук≥в може с€гати в≥д нарколог≥в до екстрасенс≥в. Ѕатьки, особливо матер≥, шукають своњх д≥тей у наркопритонах, ≥нших небезпечних м≥сц€х. јле вмовити дитину повернутис€ додому вдаЇтьс€ не кожному.

ћодель запереченн€. ≤снуЇ модель повед≥нки батьк≥в, €ка пол€гаЇ у запереченн≥ проблем своЇњ родини. ¬она виникаЇ у батьк≥в при усв≥домлен≥ ≥зольованост≥ проблем њхньоњ с≥м'њ в≥д оточуючих. ÷е повна втрата дов≥ри до можливост≥ вир≥шити проблеми. ¬ таких с≥м'€х батьки п≥дпадають п≥д страх спричинити своњм д≥т€м стражданн€. Ќайб≥льш характерна така повед≥нка дл€ батьк≥в, де д≥ти вживають наркотики. ¬они пройшли вс≥ попередн≥ стад≥њ та бачили свою дитину в стан≥ абстиненц≥њ. "Ћомка" (жаргонна назва абстиненц≥њ) виникаЇ у наркозалежноњ дитини в пер≥од в≥дсутност≥ наркотику п≥д час непереборноњ жаги його вжити. ўоб попередити стражданн€ дитини, не провокувати њњ вдаватись до крим≥нальних д≥й дл€ отриманн€ грошей на наркотики, батьки або починають сам≥ давати грош≥ на њх придбанн€, або ладн≥ самотужки д≥ставати наркотики дл€ своњх д≥тей. ѕ≥дсилюЇтьс€ в≥дчутт€ провини перед дитиною. —прийманн€ оточуючих набуваЇ нового сенсу в залежност≥ в≥д того, €к≥ рол≥ визначаютьс€ батьками дл€ тих, хто перебуваЇ в наркопроблем≥ њхньоњ дитини. —≥м'€, €ка опинилась п≥д тиском дев≥антноњ повед≥нки дитини, перебудовуЇтьс€ на нов≥ засади с≥мейних ролей. “акий розпод≥л накладаЇтьс€ на попередн≥й ≥ може м≥н€ти рольову структуру с≥м ≥ в д≥аметрально протилежному план≥. Ќаприклад, в с≥м'њ, де пров≥дну роль в≥д≥гравав батько, а мати та ≥нш≥ члени с≥м'њ перебували п≥д впливом його авторитету, в ситуац≥њ адиктивного тиску л≥дерськ≥ €кост≥ ви€вл€ють матер≥ або ≥нш≥ члени родини.

ћодель сп≥взалежност≥. Ќа цьому етап≥ с≥м'€ перебудовуЇтьс€ за сценар≥Їм взаЇмовпливу м≥жособист≥сних стосунк≥в. Ќовий спос≥б функц≥онуванн€ с≥м'њ визначаЇтьс€ €к сп≥взалежненн€. «а Ђзначенн€м польського психолога Ѕ.¬ороновича, сп≥взалежненн€ - певна форма пристосуванн€ до ненормальноњ системи людських стосунк≥в, €ка робить неможливим ≥снуванн€ ц≥Їњ системи ≥, водночас, не залишаЇ шанс≥в на њњ зм≥ну. ’арактерною ознакою людини Ї впевнен≥сть у своњй здатност≥ значно впливати на ≥ншу людину. —п≥взалежнен≥ батьки ви€вл€ють свою негативну роль у тому, ўќ позбавл€ють дитину прийн€ти особисту в≥дпов≥дальн≥сть за своњ вчинки. ¬важаЇтьс€, що так≥ батьки Ї несв≥домими пом≥чниками розширенн€ дев≥ац≥й повед≥нки. “ак≥ протир≥чч€ поглиблюють ситуац≥ю пост≥йного напруженн€ за рахунок в≥дчутт€ провини, зниженоњ самооц≥нки. јктуал≥зац≥€ на минулому, пост≥йне травмуванн€ своЇњ псих≥ки не дозвол€ють њм визначити хиби своЇњ повед≥нки у тепер≥шньому, опанувати в≥дчутт€м рац≥онального оптим≥зму. ¬ ≥ншому випадку, згасанн€ в≥ри може остаточно позбавити будь-€коњ над≥њ на зм≥ну ситуац≥њ.

ƒл€ моделей повед≥нки батьк≥в притаманна ≥ндуктивн≥сть: в≥д агрес≥њ, над≥њ, страху, безсилл€ - до запереченн€.

ƒитина, €ка п≥ддаЇтьс€ тиску визначених моделей повед≥нки батьк≥в, опин€Їтьс€ в емоц≥йн≥й ≥зол€ц≥њ, остаточно втрачаЇ зв'€зки з≥ своЇю с≥м'Їю, актив≥зуЇ повед≥нку ≥, врешт≥ - решт, продовжуЇ все б≥льше заглиблюватись у деструктивну субкультуру.

 ожна ≥з зазначених моделей повед≥нки батьк≥в негативна за своЇю сутн≥стю, оск≥льки механ≥стично спр€мована на реал≥зац≥ю своњх психолог≥чних захист≥в ≥ не залишаЇ м≥сц€ дл€ кроп≥ткоњ роботи 3 емоц≥йно-мотивац≥йними чинниками, що тиснуть на батьк≥в ≥ ќзначають њхн≥ прорахунки. “ака повед≥нка батьк≥в ≥золюЇ њх в≥д ошуку причин деструктивноњ повед≥нки дитини та шл€х≥в –ац≥онального вир≥шенн€ проблеми. ѕр€мим чином це залежить в≥д:

Ј типу провокуючого повед≥нку дитини стилю вихованн€;

Ј соц≥альних у€влень про стиль реагуванн€ на проблему;

Ј виду деструктивноњ повед≥нки;

Ј ≥ндив≥дуальних особливостей дитини;

Ј особливостей прот≥канн€ соц≥ал≥зац≥њ дитини.

ƒ≥њ батьк≥в, д≥ти €ких п≥ддались наркотизац≥њ, спр€мован≥ на зм≥ну повед≥нки д≥тей. як правило, суто ≥ндив≥дуальне звертанн€ до соц≥альних служб, консультац≥й, телефону дов≥ри допоможе на певний час. —амост≥йно вир≥шити проблему майже неможливо. ƒл€ батьк≥в необх≥дно мати установку на системн≥сть проблеми с≥м'њ, в коло €коњ включен≥ вс≥ њњ члени. ƒл€ позитивного результату необх≥дн≥ так≥ головн≥ умови, €ких повинн≥ дотримуватись батьки:

Ј визнати на€вн≥сть проблеми своЇњ особистоњ повед≥нки;

Ј розум≥ти проблеми своЇњ дитини, не принижувати њњ г≥дн≥сть;

Ј бути готовими до коп≥ткоњ ≥ виснажливоњ роботи;

Ј дотримуватись рекомендац≥й спец≥ал≥ст≥в;

Ј визнати свою в≥дпов≥дальн≥сть у забезпеченн≥ прав ≥ свободи своњх д≥тей у вибор≥ стилю житт€.

ƒосл≥дженн€ми доведено, що в≥льна в≥д тиску дитина маЇ б≥льше шанс≥в переор≥Їнтувати свою повед≥нку, н≥ж €ка перебуваЇ п≥д тиском примусу. јле типова батьк≥вська психолог≥€ не даЇ самост≥йно визначитись по в≥дношенню до проблеми. якщо педагог не може допомогти вир≥шити родинн≥ проблеми, то його завданн€ направити батьк≥в до спец≥ал≥ста - соц≥ального педагога, психолога, психотерапевта. „им ран≥ше батьки звернутьс€ до спец≥ал≥ста, тим б≥льше шанс≥в на припиненн€ вживанн€ наркотичних засоб≥в ≥ загальне оздоровленн€ с≥мейних стосунк≥в.

Ўк≥льний психолог, соц≥альний педагог мають зд≥йснювати превентивну роботу, залучаючи до сп≥впрац≥ €комога б≥льшу к≥льк≥сть спец≥ал≥ст≥в, що складають оточенн€ взаЇмод≥њ з с≥м'Їю дитини. ÷е класний кер≥вник, вчител≥, сп≥вроб≥тники державних ≥ недержавних орган≥зац≥й з компетентними повноваженн€ми превентивноњ роботи. ‘орми ≥ методи роботи мають п≥дбиратись з урахуванн€м психосоц≥альних особливостей об'Їкт≥в превентивноњ роботи ≥ стану складност≥ проблеми. ѕоЇднанн€ не директивних ≥ директивних метод≥в корекц≥њ ≥ реаб≥л≥тац≥њ с≥мейного стану вихованн€, зам≥на негативних с≥мейних ролей на позитивну взаЇмод≥ю мають ірунтуватись на принципах соц≥ального партнерства ≥ дотриманн≥ м≥жнародних стандарт≥в з прав людини. “≥льки в такому системному, взаЇмодоповнюючому вплив≥ позитивн≥ зм≥ни у динам≥ц≥ негативноњ повед≥нки набувають системного характеру.

¬≥дновленн€ функц≥ональноњ спроможност≥ с≥м'њ Ц складе психолог≥чна проблема. ¬торгненн€ в систему усталених с≥мейних ц≥нностей, ломка звичних стереотип≥в - конфл≥ктна ситуац≥€. ¬≥д майстерност≥ спец≥ал≥ст≥в залежить характер прот≥канн€ цього корекц≥йного пер≥оду ≥ насл≥дки дл€ подальшого с≥мейного житт€. ѕсихолог≥чна оц≥нка Ћ.“олстого, що нещаслив≥ с≥м'њ нещаслив≥ по-своЇму, мають слугувати в≥дправною точкою дл€ усв≥домленн€ не т≥льки необх≥дност≥ в≥дпрацюванн€ ≥ндив≥дуальноњ модел≥ педагог≥чного впливу та батьк≥в, але й складност≥ у визначенн≥ в≥дправних точок вторгненн€ у закриту соц≥альну систему, €кою залишаЇтьс€ с≥м'€. ”св≥домленн€ ≥ визнанн€ батьками необх≥дност≥ допомоги - складна етична ≥ психолог≥чна проблема, оск≥льки потребуЇ в≥д батьк≥в визнанн€ своЇњ безпорадност≥ вир≥шити проблему самост≥йно. Ѕатьки схильн≥ перекладати своњ педагог≥чн≥ невдач≥ на дитину, школу, соц≥альне становище в крањн≥.

«а пер≥од ≥снуванн€ соц≥ал≥стичних погл€д≥в на роль с≥м'њ в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ дитини, в≥дбулась втрата особистоњ в≥дпов≥дальност≥ батьк≥в за вихованн€ своњх д≥тей ≥, водночас, перевищенн€ вчител€ми оц≥нки свого педагог≥чного р≥вн€ ≥ рол≥ в становленн≥ життЇвих, профес≥йних, моральних ор≥Їнтир≥в д≥тей. —аме тому перш≥ кроки взаЇмод≥њ вчител€, психолога, соц≥ального педагога з батьками мають носити компром≥сний характер, ви€вл€ти безоц≥ночне ставленн€ до характеру с≥мейного вихованн€. “≥льки при в≥дпов≥дн≥й осв≥тньо-психолог≥чн≥й робот≥ з батьками по усв≥домленню глибини, насл≥дк≥в проблеми, доц≥льност≥ спец≥ального педагог≥чного втручанн€ в кризу с≥м'њ можливий вх≥д ƒо сфери с≥м'њ. ѕри цьому психолог≥чна готовн≥сть педагога (класного кер≥вника), соц≥ального педагога (психолога) маЇ спр€мовуватись не лише на дос€гненн€ дов≥ри з боку член≥в с≥м'њ та ≥нших суб'Їкт≥в превентивноњ роботи, але й попереджувати ƒеструктивн≥ про€ви у повед≥нц≥ учасник≥в превентивного процесу.

« урахуванн€м згаданого, педагог≥чна модель превентивноњ роботи з дисфункц≥йною с≥м'Їю ірунтуЇтьс€ на таких етапах:

јнал≥з с≥м'њ - обговоренн€ проблеми з батьками ≥ дитиною - залученн€ до сп≥впрац≥ ≥нших суб'Їкт≥в - визначенн€ моделей превентивного впливу - проведенн€ педагог≥чноњ роботи Ц оц≥нка результат≥в - корегуванн€ метод≥в - соц≥альний патронаж за с≥м'Їю - включенн€ член≥в с≥м'њ в соц≥альну роботу дл€ ≥нших.

—еред форм роботи поширеною Ї превентивна бес≥да -консультац≥€ з такими батьками, €к важливий етап впливу усв≥домленн€ особистоњ в≥дпов≥дальност≥ батьк≥в за характер повед≥нки дитини.

ћета проф≥лактичноњ бес≥ди - зм≥нити установки щодо характеру вир≥шенн€ проблеми, зробити батьк≥в активними сп≥вучасниками позитивного впливу на дитину.

як би не поводили себе батьки, при перш≥й зустр≥ч≥ з педагог≥чним прац≥вником, неминуче виникають зм≥ни в њхн≥й психолог≥њ. ¬они починають усв≥домлювати:

Ј актуальн≥сть ситуац≥њ;

Ј гостроту проблеми дитини;

Ј можлив≥ насл≥дки;

Ј необх≥дн≥сть знаходженн€ шл€х≥в виправленн€ ситуац≥њ;

Ј свою роль у цьому процес≥;

Ј позитивну перспективу особистоњ ≥ с≥мейноњ життЇд≥€льност≥ в раз≥ прикладанн€ зусиль.

¬иправити ситуац≥ю можна за умови позитивного настрою батьк≥в на коп≥тку ≥ ц≥леспр€мовану роботу. ѕозитивн≥ зм≥ни можлив≥ при перебудов≥ внутр≥шнього св≥ту батьк≥в. ѕри цьому усв≥домленн€ в≥дпов≥дальност≥ за долю своЇњ дитини може бути ст≥йкою у батьк≥в т≥льки за умови про€ву поваги з боку спец≥ал≥ста, емпатичному ставленн≥ до дитини. ¬ практиц≥ роботи пом≥чено, ≥до найзанедбан≥ш≥, агресивн≥ батьки зм≥нюють своЇ ставленн€ до дитини лише в тому випадку, коли в≥дчувають щир≥сть ≥ повагу ” ставленн≥ до них.

Ќ≥ в €кому раз≥ не можна р≥зко звинувачувати батьк≥в за недбале вихованн€ дитини. ѕ≥сл€ того, €к ми дос€гай позитивного настрою у взаЇмод≥њ, батьки стають б≥льш в≥двертими. ¬они починають анал≥зувати своњ прорахунки у вихованн≥ д≥тей неодм≥нно переход€ть до анал≥зу своњх негативних €костей ≥ вчинк≥в. јле це вже не Ї тими негативними подразниками, що розгортаю механ≥зми психолог≥чного захисту. Ќавпаки, у бажанн≥ зробити добро дл€ своЇњ дитини виникаЇ психолог≥чне оздоровленн€ збуваЇтьс€ самов≥дтворенн€ життЇвоњ сили, наснаги.

” цей пер≥од необх≥дно переконати батьк≥в, що вони добров≥льно, без примусу прийшли за допомогою, що це њхн≥й виб≥р. ¬одночас, сл≥д звернути увагу батьк≥в на так≥ умови, що стимулюють позитивн≥ зм≥ни:

Ј зробити в≥дпов≥дальним св≥й стиль житт€, зм≥нити у€вленн€ про долю њхн≥х д≥тей;

Ј бажати зм≥н у стосунках м≥ж самими батьками ≥ д≥тьми з конфл≥ктних на доброзичлив≥;

Ј надати приклад своњм д≥т€м у бажанн≥ покинути шк≥длив≥ звички;

Ј про€вити ≥н≥ц≥ативу в реал≥зац≥њ програми здорового способу житт€ у своњй родин≥.

Ќеобх≥дно знайти приклади з житт€, €к≥ б закр≥пили в≥ру батьк≥в у можлив≥сть позитивних зм≥н. «начною дов≥рою при цьому користуютьс€ приклади, €к≥ спец≥ал≥ст наводить з особистого житт€ або житт€ своњх родич≥в.

ѕревентивна бес≥да складаЇтьс€ з таких блок≥в:

перший - переконанн€ батьк≥в у на€вност≥ проблеми;

другий - переконанн€ в можливост≥ зд≥йснити позитивн≥ зрушенн€ в житт≥ своЇњ дитини через зм≥ни в особистому житт≥ батьк≥в;

трет≥й - переконанн€ батьк≥в у самост≥йному вибор≥, безперечн≥й п≥дтримц≥ з боку спец≥ал≥ста;

четвертий - п≥дб≥р форм ≥ метод≥в впливу та визначенн€ посл≥довност≥ в коригуванн≥ стосунк≥в;

п'€тий - виб≥р дн≥в консультац≥й ≥з спец≥ал≥стом.

” процес≥ сп≥лкуванн€ з батьками необх≥дно:

Ј не принижувати њх хизуванн€м р≥внем своњх знань;

Ј п≥дкреслювати уважне, доброзичливе ставленн€ до них;

Ј стримуватись в≥д надм≥рних емоц≥йних зауважень ≥ про€в≥в;

Ј вм≥ти зн≥мати психолог≥чне напруженн€ дотепним жартом, вм≥ти витримувати паузи;

Ј демонструвати серйозне ставленн€ до проблем;

Ј стримуватись в≥д морал≥заторства ≥ засудженн€ повед≥нки д≥тей ≥ батьк≥в;

Ј не зач≥пати самолюбства батьк≥в;

Ј збер≥гати таЇмницю звертанн€ та анон≥мн≥сть;

Ј вести бес≥ду на р≥вн≥ доступному дл€ сприйн€тт€ батьками р≥вн≥.

Ѕес≥ди з батьками неповнол≥тн≥х сл≥д вести на дов≥рлив≥й, зац≥кавлен≥й нот≥, не вдаючись до категоричних оц≥нювань та осуду прорахунк≥в у особистому житт≥ й вихованн≥ дитини. √оловне -вм≥нн€ визвати у самих батьк≥в бажанн€ вир≥шувати проблему дитини в контекст≥ оздоровленн€ стосунк≥в у с≥м'њ.  раще вести бес≥ди з батьками певним чином готовими до д≥алогу. ÷€ готовн≥сть формуЇтьс€ через доброзичливе, емпатичне, що не в≥дм≥н€Ї педагог≥чну вимоглив≥сть, ставленн€ до батьк≥в.

Ѕес≥ду з батьками бажано починати з нейтральних тем, але таких, що загалом хвилюють батьк≥в: проблеми сучасного житт€, здоров'€, в≥дпочинку тощо. ѕри цьому зац≥кавлен≥сть повинна бути щирою, невимушеною. ¬ажливо стежити за своњми рухами, жестами. ѕ≥сл€ того, €к соц≥альний педагог в≥дчуЇ дов≥ру з боку батьк≥в, можна переходити до конкретноњ бес≥ди. —початку бажано уточнити своњ спостереженн€ за характером розвитку особистих рис ≥ €костей п≥дл≥тка. Ѕажано з'€сувати, €к≥ рол≥ демонструЇ дитина в с≥м'њ та поза нею, €к поводить себе у конфл≥ктних ситуац≥€х в с≥м'њ, €к≥ друз≥ њњ оточують, €к вона з ними сп≥лкуЇтьс€. Ќеобх≥дно визначити характер типу вихованн€ дитини, тип реагуванн€ батьк≥в на проблему тощо.

ѕольський психолог ™.ћал≥бурда у своњх прац€х наводить досить слушн≥ поради, €к батькам допомогти своњм д≥т€м не вживати алкоголь та наркотики. Ќаведемо њх з де€кими доповненн€ми. ѕри цьому доц≥льно вид≥лити так≥ дв≥ групи: проф≥лактичн≥ ≥ реаб≥л≥тац≥йн≥ поради.

ѕроф≥лактичн≥ поради:

1. –озмовл€й з дитиною про соц≥альн≥ проблеми.

2. Ќавчись уважно слухати пропозиц≥њ дитини щодо зм≥ни своЇњ особистоњ повед≥нки.

3. ƒопоможи дитин≥ пов≥рити в себе.

4. ƒопоможи дитин≥ сформувати ч≥тку систему взаЇмостосунк≥в-

5. ƒопоможи дитин≥ захищатись в≥д тиску товариш≥в.

6. «аохочуй д≥тей до сп≥лкуванн€, здоровоњ ≥ творчоњ д≥€льност≥.

7. Ѕудь готовий до ситуац≥њ, коли дитина зробить нев≥рний виб≥р.

–еаб≥л≥тац≥йн≥ поради:

1. «найди в соб≥ причини такоњ повед≥нки дитини.

2. «м≥нюйс€ сам.

3. ќздоровлюй стосунки.

4. ќбережно п≥дходь до визначенн€ санкц≥й.

5. Ўукай допомоги.

6. «находь п≥дтримку в батьк≥в ≥нших д≥тей.

7. ѕодавай добрий приклад.

8. Ќе принижуй дитину своЇю недов≥рою.

«розум≥ло, що превентивна робота з с≥м'Їю складна ≥ багатогранна. ќднак чи не найголовн≥ший аспект превентивноњ педагог≥ки - допомогти батькам ос€гнути значенн€ родинноњ педагог≥ки, €ка Ї серцевиною народноњ виховноњ практики. –одина - це природний осередок найглибших людських почутт≥в, де дитина найшвидше ≥ найглибше засвоюЇ основи морал≥ серцем ≥ душею, коли розвиваютьс€ почутт€ доброти, чуйност≥, сов≥ст≥, правдивост≥, любов≥ до всього живого. ¬еличезна соц≥альна роль красномовност≥ украњнських народних присл≥в'њв ≥ приказок: "як≥ мамо ≥ татко, таке й дит€тко", "який кущ, така й хворостина, €кий батько, така й дитина", "як≥ сам≥, так≥ й сини", "яка мама - така сама", "як≥ батьки - так≥ ≥ д≥ти" тощо.

Ќародна педагог≥ка Ї основним критер≥Їм оц≥нки моральноњ г≥дност≥ людини. ” ставленн≥ до ледар≥в народна педагог≥ка безкомпром≥сна: кожний ледар - аморальний. “ой, хто не хоче працювати ≥ хоче жити за рахунок чужоњ прац≥ - нег≥дник ≥ моральна потвора, т€гар дл€ сусп≥льства ("Ћедар живе аби земл≥ важче", "Ќе живе - т≥льки дн≥ пре", "Ћедаще на в≥ник та на см≥тник год€ще"). Ѕез прац≥ моральне вихованн€ д≥тей немислиме. ƒо того ж прац€ ≥стотно впливаЇ на людськ≥ стосунки, на моральне ставленн€ до людей. ¬ оточен≥ людей прац≥ у дитини закладаютьс€ основи здоровоњ морал≥, ненависть до зла ≥ соц≥альноњ несправедливост≥.

¬народ≥ застер≥гають: €кщо хочеш мати у своњй с≥м'њ виродка, дай синов≥ чи дочц≥ все, що вони хочуть, ≥ позбав њх можливост≥ працювати. Ќеробство неодм≥нно призводить до нещаст€ ("¬≥д неробства до злочину один крок", "« ледарем поведешс€ - гор€ наберешс€"). ѕрац€ - найвище м≥рило людськоњ ц≥нност≥.

ѕревентивна робота з батьками диференц≥юЇтьс€ в залежност≥ в≥д того, €к≥ умови створено в с≥м'€х дл€ вихованн€ д≥тей. ÷≥ умова доц≥льно диференц≥ювати з урахуванн€м взаЇмозв'€зку матер≥ально-побутових умов та в≥дносин у с≥м'њ з попередженн€м в≥дхилень у повед≥нц≥ учн≥в.

™ де€к≥ суттЇв≥ детал≥ специф≥ки роботи з батьками. —каж≥мо збори батьк≥в доц≥льно проводити п≥сл€ анкетуванн€ учн≥в. –езультати такого анкетуванн€, €к правило, дозвол€ють отримати нову ≥нформац≥ю про ставленн€ д≥тей до р≥зноман≥тних проблем. ќсь де€к≥ в≥домост≥, що були отриман≥ перед такими зборами.  ожний п'€тий п≥дл≥ток характеризував своњ стосунки з батьками €к напружен≥, майже 40% - €к конфл≥ктн≥, 30% - в≥дзначили в≥дсутн≥сть взаЇморозум≥нн€ з батьками, з≥зналис€, що њм не хочетьс€ бути вдома. ¬ажк≥ п≥дл≥тки (понад 70%) особливо скаржилис€ на жорстке ставленн€ до них батьк≥в, або одного з них. ћи переконалис€, що важк≥ д≥ти - це, €к правило, д≥ти важких батьк≥в. ўе один ц≥кавий факт - лише п'€та частина учн≥в схвалювала "батьк≥вську педагог≥ку". –ешта - не збираютьс€ виховувати своњх майбутн≥х д≥тей такими ж методами. јнкетуванн€ батьк≥в (€к уже зазначалось) найзручн≥ше проводити в м≥ру њх приходу на збори. ’арактерно, що в≥дпов≥д≥ батьк≥в дуже неадекватн≥ в≥дпов≥д€м учн≥в. ¬они р≥зн€тьс€ ≥ у визначенн≥ м≥крокл≥мату в с≥м'њ (батьки набагато завищують оц≥нку), ≥ в оц≥нц≥ взаЇмостосунк≥в з д≥тьми (батьки визначають њх в основному €к добр≥ або задов≥льн≥), майже в≥дсутн€ в≥дверт≥сть про на€вн≥сть непорозум≥нь м≥ж учн€ми, батьками тощо.  онтакт з с≥м'Їю - це один з вагом≥ших важел≥в запоруки усп≥ху в превентивн≥й педагог≥ц≥.

‘орм ≥ метод≥в сп≥вроб≥тництва школи ≥ с≥м'њ багато. ¬думлива робота з батьками маЇ спонукати њх до розум≥нн€ значимост≥ не т≥льки традиц≥йноњ батьк≥вськоњ функц≥њ - вихованн€ дитини, а настроюЇ на самонавчанн€ та самовихованн€. “≥льки в такому випадку батьки будуть ц≥кав≥ своњм д≥т€м, а отже, будуть мати авторитет.

Ўкол≥ потр≥бно пам'€тати, що серед батьк≥в можуть бути, ун≥кальн≥ спец≥ал≥сти з питань превентивноњ тематики. ¬иход€чи з цього потр≥бно б≥льш активно залучати батьк≥в до житт€ школи, використовувати досв≥д взаЇмод≥њ навчального закладу та батьк≥в у дореволюц≥йн≥й пер≥од. Ќаприклад, в статутах б≥льшост≥ г≥мназ≥й в≥дпов≥дальн≥сть завихован≥сть д≥тей несли виключно батьки. ≤ лише в де€ких випадках ц≥ обов'€зки розпод≥л€лись, але в жодному навчальному заклад≥ не було перебиранн€ виховних повноважень. —ьогодн≥ було б доц≥льно укладати контракт з батьками. “ака форма не суперечить сучасн≥й осв≥тн≥й пол≥тиц≥. Ќавпаки, вона лише засв≥дчила б њњ в≥дкритий, демократичний характер. ѕривертаючи увагу до рол≥ батьк≥в у превентивн≥й д≥€льност≥ зазначимо, що мають активно розвиватис€ ≥снуюч≥ форми ≥ методи взаЇмод≥њ батьк≥в ≥ школи.

ќрган≥зац≥йн≥ форми ≥ методи взаЇмод≥њ батьк≥в та педагог≥чних прац≥вник≥в з питань превентивноњ педагог≥ки можуть мати р≥зноман≥тний характер. «окрема, кожен з батьк≥в маЇ право на р≥зн≥ ≥ндив≥дуальн≥ форми взаЇмод≥њ: бес≥ди; консультац≥њ; допомогу з правових, психолог≥чних, педагог≥чних питань; читанн€ тематичних лекц≥й; обм≥н досв≥дом з питань вихованн€ д≥тей; допомога педагогам у в≥дв≥дуванн€ с≥м'њ; наставництво над п≥дл≥тками з в≥дхиленн€ми в повед≥нц≥; батьк≥вський нагл€д за роботою ком≥с≥й у справах неповнол≥тн≥х, правозахисна д≥€льн≥сть тощо.

√рупов≥ форми взаЇмод≥њ базуютьс€ на робот≥ батьк≥вських ком≥тет≥в. «а њх ≥н≥ц≥ативою можуть бути орган≥зован≥: бес≥ди; дискус≥њ; диспути з проблем правового, морального вихованн€, здорового способу житт€, попередженн€ залученн€ до наркотик≥в та ≥нших в≥дхилень; розвиток активност≥ д≥тей через екскурс≥њ, походи, ≥гри. Ѕатьк≥вський ком≥тет може ≥н≥ц≥ювати запрошенн€ спец≥ал≥ст≥в, виход€чи з потреб неповнол≥тн≥х; дл€ окремих батьк≥в в≥н може вимагати пройти ≥ндив≥дуальн≥ або групов≥ консультац≥њ; запросити спец≥ал≥ст≥в дл€ проведенн€ р≥зних вид≥в трен≥нговоњ чи терапевтичноњ роботи; визначати форми наданн€ допомоги д≥т€м з неблагополучних с≥мей; проводити д≥€льн≥сть з орган≥зац≥њ батьк≥вських груп патронажу, чергуванн€, охорони школи тощо.

¬заЇмод≥€ на основ≥ ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥њ школи або учн≥вського самовр€дуванн€ може передбачати: позакласний батьк≥вський педагог≥чний всеобуч; батьк≥вськ≥ збори; лектор≥њ з педагог≥чних, медичних, правових знань; сем≥нари; загальношк≥льн≥ змаганн€; зустр≥ч≥ з л≥кар€ми наркологами, псих≥атрами, юристами, психологами та ≥н.; к≥нолектор≥й; конференц≥њ; тематичн≥ вечори; педагог≥чн≥ консил≥уми. ÷е може бути, наприклад, ≥н≥ц≥атива сп≥льного з батьками в≥дзначенн€ ¬сесв≥тн≥х дн≥в боротьби з кур≥нн€м, сол≥дарност≥ з ¬≤Ћ-≥нф≥кованими та хворими на —Ќ≤ƒ тощо. ¬ажливим у превентивн≥й робот≥ Ї спец≥ал≥зац≥€ батьк≥вських збор≥в. Ќаприклад, це може торкатись актуальноњ проблеми насильства щодо неповнол≥тн≥х. ” цьому аспект≥ подоланн€ упереджень до таких д≥тей дозволить вир≥шити багато проблем.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю:

1. —утн≥сть превентивноњ педагог≥ки с≥м "≥.

2. ћодел≥ ≥ рол≥ в дисфункц≥йних с≥м '€х.

3. ѕоради батькам.

4. ‘орми роботи школи з батькам и.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1861 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2045 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.075 с.