Лекции.Орг
 

Категории:


Объективные признаки состава административного правонарушения: являются общественные отношения, урегулированные нормами права и охраняемые...


Универсальный восьмиосный полувагона: Передний упор отлит в одно целое с ударной розеткой. Концевая балка 2 сварная, коробчатого сечения. Она состоит из...


Архитектурное бюро: Доминантами формообразования служат здесь в равной мере как контекст...

Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх



У нинішніх умовах рішучих соціально-економічних політичних перетворень у суспільстві, які негативно вразили школу, надзвичайно гостро постає проблема профілактики девіантної поведінки, правопорушень неповнолітніх.

Дослідження останніх 15-ти років, переосмислення загальної криміногенної обстановки, аналіз сучасного стану виховання підростаючого покоління з урахуванням соціальних, психолого-педагогічних та медико-біологічних факторів соціальної дезадаптації шкільної молоді дозволили визначити детермінанти девіантної поведінки неповнолітніх в сучасних умовах. Ними є недоробки навчально-виховного процесу, недоліки сімейного виховання, наростання конфліктності в системі "вчителі - учні - батьки", погіршення здоров'я дітей і підлітків, прорахунки в державній політиці щодо неповнолітніх, низький рівень їх соціально-правового захисту, нескоординованість і безсистемність у взаємодії школи, соціальних служб, служб у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, слабка підготовка педагогічних кадрів до роботи з важковиховуваними учнями.

Історико-філософський аналіз проблеми негативних проявів у поведінці неповнолітніх засвідчив, що при організації та проведенні виховної профілактичної роботи поряд з попередженням і подоланням явно виражених причин і наслідків відхилень у поведінці у полі зору активного соціального і психолого-педагогічного впливу має бути вся система факторів важковиховуваності підлітків.

Ефективність педагогічної профілактики забезпечується стійкістю і стабільністю навчально-виховного процесу, усуненням психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації особистості, організацією первинної (загальної, соціальної) профілактики, вторинної і третинної профілактики, кожна з яких має свої характеристики і завдання щодо попередження і подолання проступку, правопорушення, злочину з урахуванням різної інтенсивності і суспільної небезпечності скоєного.

Методологічна основа розуміння всього комплексу питань виникнення і профілактики девіантної поведінки полягає у дослідженні філософської ідеї про соціальну природу злочинності, теорії будівництва нового, гуманного, демократичного, правового суспільства. На цій основі концептуальні засади профілактики девіантної поведінки мають базуватися на гуманізації навчально-виховного процесу, комплексному гуманістично-діяльнісному підході, що передбачають передусім захист дитини і надання їй допомоги у зміцненні фізичного і духовного здоров'я, навчанні, спілкуванні, самовизначенні, саморозвитку, самореалізації, веденні здорового способу життя.

Реалізація такого положення здійснюється при чіткому структурно-функціональному підході до профілактики девіантної поведінки учнів. Такий підхід охоплює заходи по поліпшенню визначення мети, завдань, змісту роботи, структури, форм і методів організації, науково-методичного забезпечення роботи з профілактики девіантної поведінки, здійснення діагностико-прогностичної, організаційно-діяльнісної, координаційної функцій. Успішне проведення профілактичної роботи забезпечує її загально профілактичний та індивідуальний рівень.

Кінцевою метою профілактичного процесу є формування вихованості школяра, вираженої в його відповідальній позиції як 3Датнш закріпити творчу активність, моральні вчинки і самодисципліну.

Передова педагогічна практика продемонструвала значне підвищення ефективності виховно-профілактичної роботи в навчально-виховному процесі школи та в позашкільній діяльності при чіткій організації діяльності педколективів, раціональному врахуванні проведеної діагностичної роботи, цілеспрямованому аналізі та прогнозуванні виховного впливу на учнів. Винайдені алгоритми дієвої науково-методичної допомоги педагогічним колективам в роботі з профілактики девіантної поведінки учнів дали можливість ефективно коригувати відхилення у поведінці учнів на індивідуальному рівні, на рівні класу, школи, мікрорайону, району, міста, області.

При оцінці ефективності педагогічної профілактики девіантної поведінки учнів загальноосвітніх шкіл критеріями мають слугувати: характер суджень підлітків про особисту і соціальну шкоду протиправних дій; тип ставлення учнів до протиправних дій; поведінкова стійкість учнів до криміногенних впливів середовища життєдіяльності.

Поліпшення системи профілактичної роботи здійснюється у двох напрямах: в рамках діяльності школи та в процесі позашкільної діяльності учнів.

Система роботи з профілактики девіантної поведінки, правопорушень дітей і підлітків у сучасній школі включає:

• глибокий аналіз деструктивних факторів, що спричиняють девіантну поведінку неповнолітніх; діагностику на рівні мікрорайону, району, школи, класу; вивчення індивідуальних особливостей неповнолітніх з урахуванням часових періодів скоєння правопорушень; вживання учнями наркотичних речовин. Аналіз факторів ризику дає можливість визначити рівень криміногенної та наркотичної ситуації, прогнозувати періоди ризику і намічати стратегію позитивної соціальної адаптації підлітків на основі їх захисту і допомоги у визначенні соціально цінних орієнтацій;

• подолання неуспішності і втрати інтересу до навчання як дієвий засіб профілактики девіантної поведінки, правопорушень, що здійснюється на етапі підготовки дитини до школи, тобто ранньої профілактики, і за рахунок організації "класів педагогічно1 підтримки";

• взаємодію учнів, вчителів, батьків як суб'єктів профілактичної роботи, що досягається створенням здорового морально психологічного клімату в учнівських колективах, усуненням конфлікту в системі "учні - вчителі - батьки" через впровадження програми "Спілкування"; взаємодію класного керівника з учителями-предметниками, роботу педагогічного консиліуму; впровадження активних форм у роботу з учнями, вчителями і батьками; використання нових форм учнівського самоврядування з метою соціального захисту неповнолітніх;

• підготовку педагогічних кадрів до профілактики девіантної поведінки неповнолітніх, яка здійснюється за спеціальним курсом у педагогічному навчальному закладі та за цілеспрямованою програмою в системі безперервної освіти. Спецкурси мають охоплювати весь спектр роботи з профілактики девіантної поведінки учнів, у тому числі - по формуванню в учнів здорового способу життя, впровадженню активних методів профілактичної роботи тощо.

Важливою передумовою соціальної адаптації є їх участь у позашкільній діяльності, науково обґрунтований підхід до організації навчально-виховного процесу у позашкільній установі, природне, неформальне спілкування і така творча діяльність в центрах соціальної адаптації молоді, яка збагачує духовні зв'язки і відносини, створює умови для інтелектуально-емоційного, морально-естетичного, соціально-трудового, правового, духовного і фізичного розвитку школярів.

У комплексі функціональної системи виховної роботи з профілактики девіантної поведінки учнів дослідно-експериментальна робота та передова педагогічна практика підтвердила, що з усієї багатогранності видів позашкільної діяльності з урахуванням специфіки сучасного розвитку суспільства в умовах ринкових відносин, збереження здоров'я, соціально-правовий захист є найефективнішим засобом попередження і подолання негативних проявів у поведінці учнів. Цементуючою ж основою і конструктивним потенціалом організації і проведення профілактичної практичної роботи є духовно-моральне становлення особистості.

Позитивна реалізація комплексної програми профілактики девіантної поведінки учнів неможлива без педагогічної профілактики вживання учнями наркотичних речовин, ВІЛ/СНІДу. Система профілактики наркотичних звичок, інфекцій, що передаються статевим шляхом, має включати як традиційні засоби, так і шляхи й засоби розширення соціального досвіду поведінки підлітків груп ризику: стимулювання, самовиховання, самовдосконалення, здорового способу життя; заняття по позбавленню учнів від нікотинової та алкогольної залежності із застосуванням спеціальних педагогічних психотерапевтичних методів.

Система профілактичної роботи включає як обов'язкову і невід'ємну частину - кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, соціальні служби, в їх новій, гуманістичній спрямованості. Зміна пріоритетів у функціях кримінальної міліції у справах неповнолітніх полягає у зменшенні її караючих функцій і посиленні педагогізації її діяльності, складовими якої є освітньо-профілактичне, корекційне та адаптаційно-допоміжне спрямування. Функціональні обов'язки служб у справах неповнолітніх також мають спрямовуватися на допомогу і захист дітей і підлітків, що проявляється в гуманізації фіксацій вчинків неповнолітніх, вмінні своєчасно розв'язувати їх проблеми, діагностувати і прогнозувати криміногенну ситуацію.

Профілактика девіантної поведінки учнів - проблема багатоаспектна. Найшвидших подальших досліджень вимагають такі проблеми: вивчення психолого-педагогічних аспектів прогнозування профілактики аномальної поведінки неповнолітніх; профілактика насильства щодо неповнолітніх; пошуки шляхів профілактики і корекції протиправної поведінки на основі міждисциплінарного підходу; розробка і широке впровадження методів педагогічної психотерапії у формуванні здорового способу життя і профілактики відхилень у поведінці дітей і підлітків з урахуванням наступності дошкільної, шкільної і позашкільної ланок в системі "діти - вчителі - батьки - соціальне середовище"; вивчення соціальних, психолого-педагогічних та медико-біологічних причин асоціальної поведінки дівчат, створення системи їх виховання; соціальна адаптація підлітків, які вживають наркотичні речовини; гуманістичний підхід до профілактики відхилень у поведінці учнів з урахуванням особливостей регіональної і національної школи; підготовка різни* категорій працівників до виховної роботи з важкими дітьми р системі неперервної освіти.

 





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 2344 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

  1. Взаємини вчителя з учнями, батьками та колегами. Діагностика моделі поведінки педагога у спілкуванні з учнями на заняттях
  2. Детермінанти несприятливих умов розвитку неповнолітніх
  3. Етикет та культура поведінки ділової людини
  4. За критерієм стратегічної цілі виділяються PR-кампанії, націлені на інформування, на переконання і на вимірювання поведінки цільової громадськості
  5. Заняття 1. 1. Загальна характеристика кримінального провадження щодо неповнолітніх
  6. Заняття 2. 1. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності
  7. Класифікація мотивів поведінки, діяльності у особистості
  8. Морально-духовний розвиток неповнолітніх у контексті завдань превентивної педагогіки
  9. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
  10. Перевтома, її механізми, ступені розвитку та профілактика
  11. Правила поведінки в умовах конфлікту
  12. Правила поведінки за столом


Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.