Мотив - матеріальний або ідеальний предмет, що спонукає до Діяльності або вчинку. Джерелом спонукальної сили виступають потреби, тому інакше мотив є предметом потреби. Діяльність завжди має мотив, а інколи може мати одразу декілька мотивів. Мотив надає Певний особистісний смисл цілям, обставинам, що сприяють або перешкоджають реалізації мотиву. Усвідомлення мотиву являє собою спеціальну задачу.
Є різні мотиви залежно від їх змісту і психічної сутності, що спонукають поведінку людини в різних видах діяльності (праці, навчанні, грі, спорті, спілкуванні з іншими людьми в різних ситуаціях життєдіяльності). На різних вікових етапах мотиви людини відзначаються специфічними особливостями, пов'язаними зі зміною провідних видів діяльності та соціальної ситуації розвитку.
Однак визначальним моментом у мотивації є цілі. Вміння ставити цілі діяльності, прагнення досягти їх є суттєвими характеристиками мотивів.
Мотив до культури здоров'я формується на основі потреби бути здоровими, і є похідним від біологічної потреби самозбереження. Задоволення цієї потреби спрямовує людину на зміцнення здоров'я і є дієвою силою для оволодіння вміннями та навичками культури здоров'я.
Найбільш прийнятною для впровадження у школі є така структура реалізації мотивів до здорового способу життя, культури здоров'я:
• зосередження уваги школярів на особистісному та соціальному значенні здоров'я і культури здоров'я;
• отримання інформації про здоров'я та експрес-оцінка функціонального стану і рухових можливостей організму, діагностування здоров'я з метою виявлення рівня фізичного, соціального і духовного здоров'я;
• вибір мотивів усвідомлення потреби у здоровому способі життя, культурі здоров'я;
• вибір рішення (постановки мети).
Мотивація - це система мотивів поведінки і діяльності, спонуки активності організму та його цілеспрямованості. Під мотивами в науці розуміють почуття і думку, що спонукають до певної діяльності або конкретних дій. Це внутрішні спонукальні сили, що сприяють виконанню певних вимог, у даному випадку -культури здоров'я.
Поняття "мотивація" використовується у всіх сферах, Ш° досліджують причини і механізми поведінки людей. За виявами і функціями вони поділяються на три відносно самостійні класи. Так, за причинами активності організму аналізуються вияви інстинктів і потреб; за спрямованістю активності - вияви мотивів як причин вибору спрямованості поведінки; за регуляцією динаміки поведінки - вияви емоцій, почуттів і установок у поведінці людини. Однак нерідко усвідомлення мотиву підмінюється мотивуванням раціональним обґрунтуванням вчинку, що не відбиває дійсних спонукань людини. Мотивування є однією з форм усвідомлення справжніх мотивів поведінки людини, яка іноді свідомо використовує його для маскування справжніх мотивів своєї поведінки. За допомогою мотивування особистість нерідко виправдовує свої дії і вчинки, приводить їх у відповідність до своїх особистісних норм.
Чим повніше і точніше людина усвідомлює свої мотиви, тим сильніша її влада над власними вчинками.
Лише за умови усвідомлення школярами потреби бути здоровими і прагнення досягти цього, можна привчити їх виконувати вимоги режиму дня і особистої гігієни, дотримуватись рухового режиму, стежити за діяльністю свого організму, керувати своїми емоціями, засвоїти дихальні вправи, навчитися способів психічного самозахисту при стресах і та ін. До закінчення шкільного навчання в учнів має бути сформований культ здоров'я, здорового способу життя і культури здоров'я як основи життя і людського щастя.
Питання для самоконтролю:
1. Сутність педагогіки здорового способу життя.
2. Стани здоров 'я.
3. Значення культури здоров 'я в розвитку превентивної поведінки.
4. Динаміка мотивів здорового способу життя
