Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасна превентивна парадигма навчального закладу -педагог≥ка здорового способу житт€




¬ ц≥лому, зм≥ст педагог≥чноњ д≥€льност≥ з превентивноњ роботи в сучасн≥й школ≥ повинен враховувати ситуац≥ю розвитку дитини в систем≥ негативних €вищ та базуватис€ на в≥р≥ в здатн≥сть дитини до усв≥домленого ставленн€ щодо здоров'€ та небезпек негативноњ повед≥нки. ѕри цьому сл≥д ор≥Їнтуватись на дв≥ взаЇмопов'€зан≥ парадигми.

ƒо першоњ ми в≥дносимо р≥вень системного забезпеченн€ здоров'€ (в≥дпов≥дно класиф≥кац≥њ до ¬ќќ«), €ка, по сут≥ виконуЇ загальну функц≥ю вихованн€, створюЇ умови дл€ попередженн€ в≥дхилень. ÷е, передус≥м:

Х розвиток духовност≥ та морал≥;

Х спри€нн€ збереженню та розвитку здоров'€;

Х психолого-педагог≥чне забезпеченн€ р≥вн€ навчанн€ ≥ вихованн€.

ƒругу парадигму ми розгл€даЇмо €к суто превентивно педагог≥чну д≥€льн≥сть. ƒо нењ в≥дноситьс€:

Х превентивна робота €к складова д≥€льност≥ навчального

закладу;

Х превентивна педагог≥ка €к спец≥альна осв≥тн€ (просв≥тницька) та виховна д≥€льн≥сть;

Х системна превентивна педагог≥ка на визначених р≥вн€х: первинному, вторинному, третинному.

ѕарадигма в≥дображаЇ суть ≥ структуру превентивно-педагог≥чноњ системи дл€ забезпеченн€ соц≥ально-психолог≥чних умов у навчальному заклад≥, розвитку знань, ум≥нь та навичок з протид≥њ впливам негативних чинник≥в у ситуац≥њ њх тиску.

” межах навчально-виховного процесу це стосуЇтьс€, передус≥м, усуненн€ психолого-педагог≥чних недол≥к≥в у навчально-виховному процес≥, порушень соц≥альноњ адаптац≥њ неповнол≥тн≥х, попередженн€ норм, у тому числ≥ крим≥нального законодавства. ”мовами загальноњ стратег≥њ Ї зд≥йсненн€ гуман≥зац≥њ, розвитку духовного в житт≥ навчального закладу, формуванн€ культури здоров'€ та здорового способу житт€ при одночасному розум≥нн≥ вс≥х складнощ≥в соц≥ал≥зац≥њ сучасних д≥тей та забезпеченн€ њњ позитивного просуванн€ через превентивну д≥€льн≥сть.

јнал≥з ресурс≥в превентивноњ педагог≥ки показуЇ, що превенц≥€ соц≥альна та особист≥сно зор≥Їнтована за ц≥л€ми, завданн€ми, зм≥стом ≥ технолог≥€ми. јле особливе значенн€ маЇ забезпеченн€ виконанн€ њњ основних функц≥й. ÷е по€снюЇтьс€ тим, що превентивна педагог≥ка передбачаЇ розвиток духовних, моральних засад особистост≥, формуванн€ культури здоров'€, привчанн€ до здорового способу житт€. ¬ажливим педагог≥чним завданн€м Ї включенн€ учн≥в у д≥€льно опосередкован≥ м≥жособист≥сн≥ стосунки в≥дпов≥дальноњ залежност≥ з ≥ншими д≥тьми, педагогами, батьками. ‘ормуванн€ внутр≥шн≥х механ≥зм≥в саморегул€ц≥њ повед≥нки, особистого вибору повед≥нки в ситуац≥њ ризику на основ≥ духовних ц≥нностей, морально-правових норм, розвитку самоефективност≥, що залежить ≥ в≥д сукупност≥ умов, €к≥ забезпечують функц≥онуванн€ превентивноњ педагог≥ки в навчальному заклад≥ Ц педагог≥чноњ превенц≥њ ћета такоњ д≥€льност≥ спр€мована на включенн€ превентивного п≥дходу в загальну педагог≥чну д≥€льн≥сть навчального закладу. —аме тому педагог≥чну превенц≥ю сл≥д розгл€дати €к розвиток духовного морального р≥вн€ особистост≥, правоусв≥домленоњ повед≥нки, так ≥ орган≥зац≥ю життЇвого досв≥ду. ¬ межах навчального закладу на це маЇ бути спр€мована орган≥зац≥€ ц≥л≥сного навчально-виховного процесу. ќсоблива ц≥нн≥сть ≥ актуальн≥сть роботи в анал≥з≥ головних компонент≥в зм≥сту ≥ структури педагог≥чноњ превенц≥њ - ви€вленн€ основних законом≥рностей њх Їдност≥ м≥ж собою на вс≥х р≥вн€х орган≥зац≥њ д≥€льност≥ педагог≥чного колективу, учн≥в, њхн≥х батьк≥в, установ та орган≥зац≥й ≥ њх представник≥в у розвитку превентивних засад навчального закладу.

¬ажлива функц≥€ консил≥уму - правозахисна. њњ головна мета -захист ≥нтерес≥в дитини, €ка потрапила в неспри€тлив≥ умови -с≥мейн≥, навчально-виховн≥, в складну конфл≥ктну ситуац≥ю. ƒосв≥д засв≥дчуЇ, що нер≥дко неуважн≥ вчител≥ намагаютьс€ пересл≥дувати учн≥в, занижувати оц≥нки, п≥дривати њхн≥й авторитет серед учн≥в. —т≥йка неусп≥шн≥сть або порушенн€ дисципл≥ни може св≥дчити про конфл≥кти з вчител€ми, а озлобленн€ чи депресивний стан учн€ може стати причиною багатьох в≥дхилень у повед≥нц≥ - в≥д ут≥канн€ з≥ школи до самогубств. —трах перед покаранн€м травмуЇ дит€чу псих≥ку, викликаЇ розлади мисленн€ та спри€Ї реактивним вчинкам. ƒл€ попередженн€ таких €вищ консил≥уми просто необх≥дн≥ дл€ розв'€занн€ драматичних вузл≥в у житт≥ дитини. ƒосв≥д переконуЇ, що психолого-педагог≥чний консил≥ум - перспективна форма в систем≥ превенц≥њ насилл€ серед однол≥тк≥в, правопорушень та злочин≥в.

—оц≥ально-орган≥зац≥йний р≥вень забезпечуЇ спос≥б орган≥зац≥њ та керуванн€ навчальним закладом у створенн≥ превентивного, безпечного дл€ соц≥ального, духовного, ф≥зичного, псих≥чного здоров'€ середовища життЇд≥€льност≥ вс≥х учасник≥в педагог≥чного процесу в навчальному заклад≥ та за його межами.

«доров'€ людини Ї досить складним феноменом глобального значенн€, €ке розгл€даЇтьс€ €к ф≥лософська, соц≥альна, економ≥чне б≥олог≥чна, медична категор≥њ, €к ≥ндив≥дуальна ≥ сусп≥льна ц≥нн≥сть €вище системного характеру, динам≥чне, що пост≥йно взаЇмод≥Ї з оточуючим середовищем, ≥, у свою чергу, систематично зм≥нюЇтьс€.

ƒл€ розум≥нн€ методолог≥чних основ здоров'€, здорового способу житт€ важливо розгл€дати його у сп≥вв≥дношенн≥ тр≥ади здоров'€ - здоровий спос≥б житт€ - культура здоров'€.

ўе на початку XX стол≥тт€ сусп≥льство реально п≥д≥йшло до розум≥нн€ того, що стратег≥€ дос€гненн€ здоров'€ лише шл€хом л≥куванн€ не перспективна. —таЇ все б≥льш очевидним, що дл€ вир≥шенн€ проблеми здоров'€ населенн€ необх≥дно першочергову увагу звертати саме на охорону здоров'€ практично здоровоњ людини.

ћетодолог≥чною основою ц≥Їњ важливоњ проблеми Ї " онцепц≥€ формуванн€ позитивноњ мотивац≥њ на здоровий спос≥б житт€ у д≥тей та молод≥" (додаток 3).

як в≥домо, здоров'€ Ї ≥нтегрованим показником сусп≥льного розвитку крањни, в≥дображенн€м њњ пол≥тичного, соц≥ального, економ≥чного та морального стану, могутн≥м фактором формуванн€ демограф≥чного, економ≥чного потенц≥алу держави ≥ сусп≥льства.

—аме тому феномен здоров'€ прот€гом ус≥Їњ ≥стор≥њ людства привертав увагу багатьох досл≥дник≥в, €к≥ напрацювали багато р≥зноман≥тних характеристик цього €вища. ¬ останн≥ дес€тил≥тт€ св≥това наука в≥днесла проблему здоров'€ в широкому розум≥нн≥ цього пон€тт€ до глобальних проблем, вир≥шенн€ €ких обумовлюЇ характеристики майбутнього розвитку людства, його подальшого ≥снуванн€ €к б≥олог≥чного виду.

≤стор≥€ розвитку знань про здоров'€ нараховуЇ понад 2000 рок≥в, однак розум≥нн€ його не лише €к в≥дсутн≥сть захворювань, а €к самост≥йного стану орган≥зму, в≥дбулос€ лише в середин≥ минулого стол≥тт€, коли ¬ќќ« внесла визначенн€ пон€тт€ здоров'€ €к стану повного ф≥зичного, душевного (духовного) та соц≥ального благополучч€, а не лише в≥дсутност≥ хвороби чи ф≥зичних вад. “ому здоров'€ розгл€даЇтьс€ не лише €к ресурс, а €к мета житт€.

—в≥това наука передбачаЇ ц≥л≥сний погл€д на здоров'€ €к феномен, що ≥нтегруЇ принаймн≥ чотири сфери здоров'€: ф≥зичну, псих≥чну (розумову), соц≥альну (сусп≥льну) та духовну. ”с≥ ц≥ складов≥ нев≥д'Їмн≥ одна в≥д одноњ, т≥сно взаЇмопов'€зан≥, д≥ють одночасно, а њх ≥нтегрований вплив визначаЇ стан здоров'€ людини.

‘≥зичний - правильне функц≥онуванн€ ус≥х систем орган≥зму, позитивне ставленн€ до власного здоров'€, прагненн€ до ф≥зичноњ досконалост≥, загальна ф≥зична працездатн≥сть, загартован≥сть орган≥зму, дотриманн€ рац≥онального режиму дн€, виконанн€ вимог особистоњ г≥г≥Їни, правильне харчуванн€.

ѕсих≥чний (психолог≥чний комфорт) ~ в≥дпов≥дн≥сть когн≥тивноњ д≥€льност≥ календарному в≥ку, розвинен≥сть дов≥льних псих≥чних процес≥в, на€вн≥сть саморегул€ц≥њ; на€вн≥сть адекватних позитивних емоц≥й; в≥дсутн≥сть акцентуац≥й характеру; в≥дсутн≥сть шк≥дливих звичок.

—оц≥альний (соц≥альне благополучч€) - це, передус≥м, сформована громад€нська в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн€ соц≥альних ролей в сусп≥льств≥; позитивно спр€мована комун≥кативн≥сть; доброзичлив≥сть у ставленн≥ до молодших, здатн≥сть до самоактуал≥зац≥њ в колектив≥; самовихованн€.

ƒуховний (душевний) - пр≥оритетн≥сть загальноосв≥тн≥х ц≥нностей; на€вн≥сть позитивного ≥деалу в≥дпов≥дно до нац≥ональних ≥ духовних традиц≥й, працелюбн≥сть, доброчинн≥сть, в≥дчутт€ прекрасного в житт≥, природ≥, мистецтв≥.

ƒуховне здоров'€ можна визначити €к спроможн≥сть особистост≥ регулювати своЇ житт€ ≥ свою д≥€льн≥сть в≥дпов≥дно до гуман≥стичних ≥деал≥в, €к≥ виробило людство в процес≥ ≥сторичного розвитку. —аме духовне здоров'€ Ї визначальним у ставленн≥ людини до себе, до ≥нших, до сусп≥льства ≥ Ї пр≥оритетним в ≥Їрарх≥њ аспект≥в здоров'€.

ƒуховне здоров'€ особистост≥ - це прагненн€ до ≥стини, добра, здатн≥сть д≥€ти з любов'ю до ближнього, причетн≥сть до живоњ ≥ неживоњ природи. ƒуховне здоров'€ Ї головним джерелом життЇвоњ сили та енерг≥њ. …ого характеризують €к здатн≥сть людини сп≥вчувати, сп≥впереживати, надавати допомогу ≥ншим, бажанн€ покращити навколишнЇ житт€ ≥ активно спри€ти цьому; чесн≥сть ≥ правдив≥сть; самовдосконаленн€ особистост≥ €к частини вдосконаленн€ св≥ту; в≥дпов≥дальне ставленн€ до самого себе ≥ свого житт€.

¬.ќ.—ухомлинський, надаючи великого значенн€ духовному здоров'ю особистост≥, вважав, що "духовне багатство людини - один з найважлив≥ших показник≥в њњ всеб≥чного розвитку" (як виховати справжню людину. - — 288).

–озроблена нами ѕедагог≥ка здорового способу житт€ розгл€даЇ у взаЇмозв'€зку вс≥ аспекти здоров'€ дитини. ѕов'€зана в Їдиному процес≥ превентивноњ педагог≥ки вона маЇ особливе виховне ≥ культурне значенн€. Ќе випадково стародавн€ медицина ≥ культура прид≥л€ли увагу так≥й систем≥ вихованн€, в €к≥й би поЇдналис€ ф≥зичний ≥ духовний розвиток людини, були б Їдиним ц≥лим розумове, моральне та естетичне.

Ќа думку медик≥в ≥ педагог≥в, основи здоров'€ закладаютьс€ у ранньому дитинств≥, в шк≥льн≥ роки дитина повинна стати б≥льш сильною, м≥цною, витривалою. ћ≥ж тим, б≥льш≥сть показник≥в здоров'€ д≥тей в ”крањн≥ характеризуютьс€ негативними тенденц≥€ми. ¬ступаючи до школи, 80% д≥тей вже мають порушенн€ стану здоров'€, а зак≥нчують школу лише 5-7% практично здорових д≥тей. “ому мова маЇ йти про здоров'€збер≥гаюче навчанн€ ≥ вихованн€.

ѕон€тт€ "здоров'€" нерозривно пов'€зане з пон€тт€м "здоровий спос≥б житт€".

« ф≥лософськоњ точки зору, спос≥б житт€ - це пон€тт€, що характеризуЇ особливост≥ повс€кденного житт€ людей. ¬оно охоплюЇ працю, побут, форми використанн€ в≥льного часу, задоволенн€ матер≥альних та духовних потреб, участь у сусп≥льному та пол≥тичному житт≥ людей.

«доровий спос≥б житт€ - це спос≥б життЇд≥€льност≥, спр€мований на збереженн€ та покращанн€ здоров'€ людей. ÷е, власне, так≥ форми життЇд≥€льност≥ людини, €к≥ можуть забезпечити визначений ¬ќќ« стан повного ф≥зичного, душевного (духовного) та соц≥ального благополучч€.

—учасн≥ досл≥дженн€ трактують здоровий спос≥б житт€ €к так≥ форми повс€кденного житт€, €к≥ в≥дпов≥дають г≥г≥Їн≥чним правилам, розвивають адаптивн≥ можливост≥ орган≥зму, спри€ють усп≥шному в≥дновленню, п≥дтримц≥ ≥ розвитку його резервних можливостей, повноц≥нному використанню соц≥ально-психолог≥чних функц≥й.

ќсновн≥ механ≥зми формуванн€ здорового способу житт€ - створенн€ умов дл€ окремих ос≥б, груп людей, громад позитивно впливати на проблеми здоров'€. –езультатом сформованост≥ зорового способу житт€ Ї культура здоров'€. « одного боку Ц це ≥нтегративна €к≥сть особистост≥, з ≥ншого - це показник њњ вихованост≥.

ѕитанн€ формуванн€ культури здоров'€ пр€мо стосуЇтьс€ утвердженн€ здорового способу житт€ без кур≥нн€, зловживанн€ алкоголю, ≥нших наркотик≥в, без статевоњ розпусти, тобто без усього, що заважаЇ нормальн≥й життЇд≥€льност≥ член≥в сусп≥льства. ѕроблема формуванн€ культури здоров'€ ще на початку XX стол≥тт€ була визначена вченими, л≥кар€ми, педагогами €к пр≥оритетна, хоча самого визначенн€ даного пон€тт€ не ≥снувало.

¬перше терм≥н "культура здоров'€" ми ви€вили у прац≥ ¬. лимовоњ. ” 1985 р. вона в≥дм≥чала: "сьогодн≥шн€ людина не маЇ права - в так≥ умови вона поставлена - вважати себе осв≥ченою, не засвоњвши культури здоров'€". ” подальшому в прац€х ф≥лософ≥в, педагог≥в, медик≥в вживаЇтьс€ пон€тт€ "культура здоров'€", але не визначаютьс€ його суть, структура, зм≥ст ≥ шл€хи формуванн€. ўоправда, б≥льш≥сть автор≥в пр€мо чи опосередковано вказують на культуру здоров'€ €к результат, м≥рило здорового способу житт€.

ѕревентивну педагог≥ку в контекст≥ культури здоров'€ ми розгл€даЇмо €к нев≥д'Їмну складову загальноњ культури особистост≥, що забезпечуЇ необх≥дний ≥ достатн≥й р≥вень знань, ум≥нь ≥ навичок з питань формуванн€, в≥дтворенн€ та зм≥цненн€ здоров'€ ≥ характеризуЇтьс€ високим р≥внем культури повед≥нки стосовно власного здоров'€ та здоров'€ оточуючих.

ќтже, в≥д р≥вн€ культури здоров'€ людини залежить збереженн€ ≥ в≥дтворенн€ њњ власного здоров'€.  ультура здоров'€ включаЇ не т≥льки певну систему знань про здоров'€, а й в≥дпов≥дну повед≥нку щодо його збереженн€ ≥ зм≥цненн€. “ому культура здоров'€ входить до системи найважлив≥ших людських ц≥нностей.

ћи вид≥л€Їмо три п≥дходи до акс≥олог≥чного аспекту культури здоров'€:

Х психолог≥чний;

Х педагог≥чний;

Х соц≥альний.

ѕсихолог≥чними аспектами виступають мотиви, стимули, потреби, ≥нтереси, ц≥нн≥сть ор≥Їнтац≥њ, повед≥нка.

як педагог≥чна проблема, ц≥нн≥сть культури здоров'€ Ї об'Їктом громад€нського вихованн€, а саме: способом орган≥зац≥њ життЇд≥€льност≥ особистост≥, значущ≥сть ≥ актуальн≥сть ц≥Їњ проблеми в контекст≥ здорового способу житт€.

 ультура здоров'€, €к соц≥альна проблема, виступаЇ фактором культурного засвоЇнн€ д≥йсност≥ ≥ торкаЇтьс€ в≥дчутт≥в, емоц≥й ≥дей, Ї найважлив≥шим елементом загальноњ культури, сферою духовноњ д≥€льност≥ людини, моральноњ св≥домост≥, оц≥нок. ≤снуЇ переконанн€, що спочатку можна розпов≥сти учн€м, а вже пот≥м вони почнуть в≥дпов≥дним чином д≥€ти. “ака думка схоластична й утоп≥чна. ќднак саме такий п≥дх≥д найчаст≥ше маЇ м≥сце стосовно проблеми культури здоров'€. ” б≥льшост≥ шк≥л питанн€, пов'€зан≥ з≥ здоров'€м, вивчаютьс€ на зан€тт€х з навчальних дисципл≥н, або факультатив≥в, ≥ при цьому в кращому випадку навчаютьс€ окрем≥ вм≥нн€. “а лише в окремих закладах осв≥ти проводитьс€ пост≥йна ≥ систематична робота з озброЇнн€ учн≥в навичками, привчанн€ њх до культури здоров'€. “ому в житт≥ часто зустр≥чаЇмос€ з таким станом, коли учн≥ знають ≥ вм≥ють, але не виконують, с≥м'€ маЇ умови, але не реал≥зуЇ њх тощо. ÷е означаЇ, що не сформована св≥дома потреба у здоров'њ, ≥ необх≥дно знайти так≥ докази ≥ переконанн€, щоб мотивац≥€ до веденн€ здорового способу житт€ спонукала школ€р≥в до активноњ д≥€льност≥ щодо здоров'€творенн€. ѕодальше вдосконаленн€ основ формуванн€ здорового способу житт€, культури здоров'€, п≥двищенн€ њх виховних можливостей потребуЇ максимальноњ уваги до мотивац≥йноњ сфери учн≥в у прагненн≥ бути здоровими. (ќржеховська ¬.ћ., ѕилипенко ќ.≤. ѕедагог≥ка здорового способу житт€: ќр≥Їнтовна програма дл€ установ педагог≥чноњ осв≥ти та педагог≥чних навчальних заклад≥в. -  .: 2004. - 42 с).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1191 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

301 - | 315 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.