Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ретинна педагог≥чна превенц≥€




÷ей р≥вень передбачаЇ роботу з учн€ми, €к≥ потребують допомоги в ресоц≥ал≥зац≥њ. як правило, такий п≥дл≥ток маЇ статус невиправного. ¬насл≥док цього, методи суто педагог≥чного, виховного впливу на д≥тей повинн≥ доповнюватись методами, реаб≥л≥туюч≥ впливи €ких Ї ефективними. «розум≥ло, що реаб≥л≥туючим ефектом над≥лен≥ багато ≥нновац≥йних технолог≥й -в≥д трен≥нг≥в особист≥сного зростанн€ до ЌЋѕ. ¬т≥м, останн€ терапевтична техн≥ка маЇ низку протипоказань, потребу спец≥альноњ квал≥ф≥кац≥њ терапевта, п≥дтвердженоњ авторитетним сертиф≥катом. “ому в умовах навчального закладу технолог≥€ маЇ бути безпечною, а саме - базуватись на принцип≥ "Ќе зашкодь". ¬ крайньому випадку сл≥д звертатись до сертиф≥кованих спец≥ал≥ст≥в, €к≥ можуть вз€ти в≥дпов≥дальн≥сть за результат своЇњ прац≥. ћи в≥дводимо пр≥оритетну роль тим технолог≥€м, €к≥ Ї ц≥лком виправданими €к з точки зору передбачених насл≥дк≥в, так ≥ можливостей педагог≥в виконувати реаб≥л≥тац≥йну функц≥ю. ѕерш за все, це стосуЇтьс€ тих важковиховуваних неповнол≥тн≥х, €к≥ повернулис€ до навчальних заклад≥в з шк≥л та училищ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ, а, в ц≥лому, до вс≥х, хто п≥дпадають п≥д категор≥ю реаб≥л≥тац≥йноњ групи.

ћ.≤.Ѕу€нов серед ≥нновац≥йних метод≥в реаб≥л≥тац≥йноњ роботи визначаЇ можливост≥ загальноњ ≥ приватноњ психотерап≥њ в оздоровленн≥ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в з р≥зними психоневролог≥чними розладами. ¬≥домо, що психотерап≥€ вивчаЇ можливост≥ специф≥чних вплив≥в на людей. ÷е комплекс заход≥в, спр€мованих на усуненн€ хворобливих порушень в орган≥зм≥ шл€хом псих≥чного впливу на нього безпосередньо через складов≥ ≥нтелектуальноњ, емоц≥йноњ, вольовоњ сфери. «а твердженн€м ћ.≤.Ѕу€нова, психотерап≥€ не може бути повн≥стю в≥днесена до медицини. ¬≥н першим вв≥в пон€тт€ педагог≥чноњ терап≥њ. ƒит€ч≥й психотерап≥њ у св≥тов≥й медицин≥ ≥ педагог≥ц≥ присв€чено багато праць. ќднак у наш≥й крањн≥ педагог≥чн≥й терап≥њ ще не прид≥л€Їтьс€ належна увага. ѕсихотерап≥€ дл€ учн≥в широко використовуЇтьс€ в американських, англ≥йських, н≥мецьких школах з метою:

- нормал≥зац≥њ стосунк≥в дитини з батьками;

- сугестивноњ психотерап≥њ (нав≥юванн€);

- аутогенного тренуванн€.

ЌемаЇ сумн≥в≥в, що педагог≥чна психотерап≥€ вкрай потр≥бна дл€ превентивноњ роботи на вс≥х р≥вн€х, особливо в реаб≥л≥тац≥йн≥й концепц≥њ. ѕедагог≥чна терап≥€ ірунтуЇтьс€ на моб≥л≥зац≥њ своњх особистих ресурс≥в, ум≥нь контролювати себе, долати байдуж≥сть до соц≥ального житт€. ѕедагог≥чна психотерап≥€ стане в пригод≥ при самовизначенн≥, самоорган≥зац≥њ, самореал≥зац≥њ ≥ самореаб≥л≥тац≥њ, у подоланн≥ життЇвих труднощ≥в ≥ перешкод, у дос€гненн≥ поставленоњ мети. ќдне ≥з завдань психотерап≥њ - подоланн€ ускладнень у навчанн≥. ÷е особливо потр≥бно, коли порушуЇтьс€ шк≥льна адаптац≥€ (втрата почутт€ впевненост≥ через невстиганн€ в навчанн≥, по€ва почутт€ страху п≥д час виклику до дошки, п≥двищена сором'€злив≥сть у кол≥ однокласник≥в тощо).

” педагог≥чн≥й психотерап≥њ немаЇ шаблон≥в ≥ догм. Ћише особист≥сна ≥нтуњц≥€ ≥ профес≥йна мудр≥сть шк≥льного психолога або соц≥ального педагога, €к≥ волод≥ють њњ методами ≥ прийомами здатна реаб≥л≥тувати неповнол≥тнього. ѕедагог≥чна психотерап≥€ - це певною м≥рою мистецтво, ≥, €к будь-€ке мистецтво, в≥д≥граЇ велику гуман≥стичну, етичну роль, намагаючись виховати в учн≥в добр≥ почутт€, розум≥нн€ ц≥нност≥ житт€, над≥ю на краще майбутнЇ, в≥ру в своњ сили. “ому на педагог≥чного прац≥вника, €кий навчений, отримав диплом або сертиф≥кат, ≥ користуЇтьс€ методом психотерап≥њ покладаютьс€ особлив≥ над≥њ в робот≥ з важковиховуваними.

ƒо послуг бажаючих застосувати педагог≥чну психотерап≥ю у навчально-виховному процес≥ Ї багато спец≥альноњ л≥тератури.

Ќаша педагог≥чна практика засв≥дчила ефективн≥сть застосуванн€ трьох форм педагог≥чноњ психотерап≥њ: ≥ндив≥дуальноњ, груповоњ ≥ колективноњ.

≤ндив≥дуальна педагог≥чна терап≥€ дуже важлива на ятковому етап≥, коли у дов≥рлив≥й бес≥д≥ педагог шукаЇ засоби ≥ндив≥дуального впливу, враховуючи особливост≥ учн€, виражаючи доброзичливе ставленн€ до нього.

√рупова педагог≥чна терап≥€ - це проведенн€ зан€тт€ в груп≥ з однаковими в≥дхиленн€ми в повед≥нц≥. Ќаприклад, така психотерап≥€ ефективна при позбавленн≥ учн≥в в≥д наркотичноњ залежност≥ (вживанн€ тютюну, алкоголю). ѕри цьому ефективн≥сть п≥дсилюЇтьс€ тим, що, перебуваючи разом, п≥дл≥тки п≥дсилюють один в одного сприйн€тлив≥сть психотерапевтичного впливу.

 олективна педагог≥чна терап≥€ побудована на використанн≥ з виховною метою позитивного впливу один на одного, об'Їднаних в колектив п≥дл≥тк≥в. ѕри цьому колектив стаЇ не лише об'Їктом психотерапевтичного впливу, а й могутн≥м фактором впливу на кожного члена колективу. ÷€ форма ефективно впливаЇ при трудотерап≥њ орган≥зац≥њ педагог≥чно доц≥льноњ продуктивноњ прац≥ п≥дл≥тк≥в у госпрозрахункових трудових об'Їднанн€х, скаж≥мо, учн≥вських кооперативах, у р≥зних видах п≥знавально-творчоњ д≥€льност≥.

≈фект педагог≥чноњ психотерап≥њ залежить не лише в≥д правильно проведених зан€ть, сеанс≥в, а й оптимального поЇднанн€ особистих €костей педагог≥чного прац≥вника та неповнол≥тнього. ѕочутт€ симпат≥њ чи антипат≥њ, що виникаЇ м≥ж ними, €к правило, ≥ визначаЇ результат. ѕерерахован≥ нижче проблеми коригуютьс€ при використанн≥ псих≥чноњ саморегул€ц≥њ. ¬они мають зд≥йснювати терапевтичний ефект у систем≥ загального реаб≥л≥тац≥йного процесу. —еред проблем важковиховуваних, €к≥ сл≥д вир≥шувати за допомогою педагог≥чноњ терап≥њ, Ї, зокрема, так≥:

1. Ўк≥длив≥ звички (пристрасть до н≥котину ≥ алкоголю).

2. Ќевпевнен≥сть у соб≥, нер≥шуч≥сть.

3. Ќеспок≥й, тривога, страх.

4. Ѕо€гузтво.

5. Ћ≥нощ≥.

6. —амовпевнен≥сть, зазнайство, переоц≥нка своњх можливостей.

7. Ќест≥йк≥сть уваги, настрою.

8. ѕодразлив≥сть.

9. Ќав'€злив≥ стани.

10. ѕорушенн€ сну.

11. √оловний б≥ль, головокруж≥нн€.

«г≥дно з п≥дходом ћ.≤.Ѕу€нова, в процес≥ педагог≥чноњ психотерап≥њ набуваютьс€ так≥ €костей:

1. –≥шуч≥сть, самост≥йн≥сть, ≥н≥ц≥ативн≥сть, хоробр≥сть.

2. —ила вол≥, наполеглив≥сть у дос€гненн≥ мети.

3. ѕрацелюбн≥сть.

4. ¬певнен≥сть у соб≥ та в своњх силах, об'Їктивна њх оц≥нка.

5. ”м≥нн€ терп≥ти (витримувати втому ≥ пов'€зан≥ з нею неприЇмн≥ в≥дчутт€).

6. ”м≥нн€ концентрувати думки та увагу, переключати њх з одного предмета на ≥нший.

7. ”м≥нн€ ≥ здатн≥сть засвоювати нов≥ навички навчанн€, сп≥лкуванн€, повед≥нки.

8. ”м≥нн€ концентруватись при виконанн≥ ф≥зичних, розумових, емоц≥йних, вольових навантажень.

9. ”м≥нн€ долати психолог≥чн≥ бар'Їри.

10. ƒолати напруженн€ п≥д час сп≥лкуванн€, невпевнен≥сть, страхи.

11. ¬≥дновлювати сили п≥сл€ напружень.

12. –озвивати критичне, усв≥домлене ставленн€ до своњх недол≥к≥в.

«добутки в психолог≥њ творчост≥ людини, особливо  .ёнга ≥  .–оджерса, дали поштовх дл€ психотерапевтичних досл≥джень ≥ в≥дпрацюванн€ реаб≥л≥тац≥йних методик засобами образотворчого мистецтва.  .–оджерс зазначав, що такий метод, €к творчий, часто €вл€Ї собою терапевтичний процес.

¬перше терм≥н "терап≥€ мистецтвом" з'€вивс€ у 1938 р. у прац€х ј.’≥ла. ¬ 1969 р. у —Ўј вперше була створена јмериканська арт-терапевтична асоц≥ац≥€ (јј“ј), €ка визнала самост≥йн≥сть методу образотворчоњ терап≥њ. ¬изначено, що це один ≥з найгуманн≥ших ≥ природних метод≥в психотерапевтичного впливу на людину. Ќа думку Ћ.Ѕайбера та ≤.’ерк≥мера, терап≥€ мистецтвом - це ефективний метод на фон≥ скромних усп≥х≥в б≥льшост≥ психотерапевтичних метод≥в ( .–оджерс).

” в≥тчизн€н≥й психотерап≥њ використанн€ можливостей образотворчоњ д≥€льност≥ маЇ певний досв≥д. –.’айк≥н у робот≥ з ѕсих≥чно хворими вдало використовував ≥зотерап≥ю; ќ.«ахаров - пропонуЇ малюванн€ та конструюванн€ з метою корекц≥њ невротичних в≥дхилень у повед≥нц≥ д≥тей. ¬≥н п≥дкреслюЇ, що "ефект позбавленн€ страх≥в через малюванн€" досить ст≥йкий ≥ становить 50% в≥дсотк≥в у зображенн≥ страх≥в за типом "боюсь" ≥ 80 - 85% в≥д страх≥в, що залишилис€ п≥д час зображенн€ себе в активн≥й, протиставлен≥й страху позиц≥њ". ¬исокий ефект арттерапевтичного малюванн€ та л≥пленн€ в робот≥ з д≥тьми ≥з с≥мей хворих на алкогол≥зм п≥дкреслюють ≈.ћастюкова, √.√рибанова, ј.ћосковкина.

¬икористовуючи малюванн€ €к допом≥жний зас≥б у психог≥мнастиц≥, ћ.„ист€кова вважаЇ, що "граф≥чне в≥дреагуванн€ особливо важливе дл€ д≥тей, €к≥ не можуть виразити своњ конфл≥кти й усв≥домити њх внасл≥док б≥дност≥ свого афективного словника". ћ.Ѕурно, вважаЇ, що терап≥€ живописом пол€гаЇ в тому, щоб з'€сувати, визначити та п≥дкреслити свою ≥ндив≥дуальн≥сть. “ерап≥€ образотворчим мистецтвом, хоч Ї ц≥лком самост≥йним методом, дл€ свого терапевтичного впливу використовуЇ ≥нш≥ терапевтичн≥ методики: музику, гру, сп≥ви, бес≥ди, поез≥ю, прозу, пантом≥му, психодраму, аутотрен≥нг, медитац≥ю тощо. ” цив≥л≥зованому св≥т≥ образотворча терап≥€ Ї одним з поширених психотерапевтичних метод≥в. њњ використовують €к у робот≥ з хворими, так ≥ здоровими людьми. ѕри цьому особлива увага прид≥л€Їтьс€ аспектам ≥ндив≥дуальноњ, груповоњ та колективноњ роботи. ќтже, терап≥€ образотворчим мистецтвом може виступати в €кост≥ допом≥жного разом з музичною, танцювальною терап≥Їю, психодрамою, пантом≥мою, зан€тт€ з €ких може пропонувати школа, але переважно це Ї самост≥йний метод роботи дл€ оздоровленн€ та п≥дтримку особистост≥, €ка опинилас€ у складн≥й життЇв≥й криз≥. „исленн≥ досл≥дженн€ п≥дтвердили, що цей метод знижуЇ р≥вень не т≥льки псих≥чного напруженн€, в €кому перебувають неповнол≥тн≥, а и спри€Ї вив≥льненню тривоги, розпачу, крим≥ногенних тенденц≥й та ауто агрес≥њ.

ѕсихотерапевтичним зм≥стом над≥лен≥ р≥зноман≥тн≥ пластичн≥ види, стил≥ й жанри: живопис, граф≥ка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, кресленн€, моделюванн€ з природними синтетичними матер≥алами; стил≥ класичного, неокласичного, авангардного мистецтв; портрет, пейзаж, марина, натюрморт батальний ≥ побутовий жанр. ¬ажливо в≥дм≥тити, що образотворче мистецтво створюЇ особливу ситуац≥ю переживанн€ негативних дезадаптац≥йних стан≥в через переведенн€ њх у меж≥ соц≥ально допустимоњ д≥€льност≥, €кою Ї образотворчий процес. ѕедагоги з образотворчого мистецтва, €к≥ працюють у школ≥, знають, €ким чином мистецтво створюЇ умови дл€ загостренн€ позитивних в≥дчутт≥в ≥ св≥домост≥, самоанал≥зу хиб повед≥нки.

” зм≥ст≥ образотворчоњ терап≥њ знаход€ть св≥й розвиток повед≥нков≥, психоанал≥тичн≥, трансактний анал≥з, гештальттерап≥€ та ≥нш≥ психолог≥чн≥ концепц≥њ. Ќа здатност≥ терап≥њ зд≥йснювати реаб≥л≥туючу функц≥ю наголошувало багато досл≥дник≥в. “ак, на думку  .–удестама, р≥зноман≥тн≥ методи терап≥њ образотворчим мистецтвом ірунтуютьс€ на положенн≥, що внутр≥шнЇ "я" в≥дбиваЇтьс€ у в≥зуальних формах з того моменту, €к т≥льки людина починаЇ спонтанно малювати фарбами, або л≥пити.

¬т≥м, образотворча терап≥€ базуЇтьс€, головним чином, на психоанал≥тичних, гуман≥стичних концепц≥€х та гештальтп≥дход≥. “ерапевтичний вплив, з погл€ду психоанал≥тичного п≥дходу, зд≥йснюЇтьс€ вив≥льненн€м через образо-символ≥чн≥ в≥дбитки на зовн≥шню площину та форму, занурених у п≥дсв≥дом≥сть деструктивних ≥мпульс≥в. —трахи, агрес≥€ чи аутоагрес≥€, пережит≥ €к результуючий ≥ процесуальний момент творчост≥, задовольн€ють суб'Їкта в реал≥зац≥њ його п≥дсв≥домих бажань, за рахунок своЇчасного переводу в зовн≥шнЇ матер≥альне, що попереджуЇ њх подальший розвиток. —аме тому образотворча терап≥€ нерозривно пов'€зана з традиц≥йними психоанал≥тичними у€вленн€ми про субл≥мац≥ю, катарсис, ≥нсайт, рапорт. ќск≥льки результат творчоњ ƒ≥€льност≥ не пов'€заний ≥з системою традиц≥йних погл€д≥в на мистецтво в сусп≥льств≥, суб'Їкту вдаЇтьс€ реал≥зувати потребу експериментуванн€ через р≥зноман≥тн≥ результати д≥€льност≥, €к техн≥ки ≥ прийоми, проектуючи на них стосунки з соц≥альними, моральними, псих≥чними нормами.

” гуман≥стичному п≥дход≥ головне - в≥дбудова у людини, що переживаЇ кризу, творчоњ, конструктивноњ складовоњ, ор≥Їнтуванн€ на само ефективну повед≥нку особистост≥. ” гуман≥стичн≥й психолог≥њ процес ≥ мета виступають в Їдност≥ ≥ зосереджен≥ на пошуку шл€х≥в п≥двищенн€ самооц≥нки, сенсу й ≥нтегрованост≥ в соц≥альне житт€, розбудову €костей особистост≥ на основ≥ ц≥леспр€мованого та ц≥нн≥сно ор≥Їнтованого процесу творчост≥. —амоактуал≥зац≥њ в процес≥ творчост≥, здатност≥ людини керувати своњми псих≥чними процесами надаЇтьс€ велике значенн€.

ќтже, мета терапевтичних метод≥в у гуман≥стичн≥й психолог≥њ -розкрити творч≥ задатки людини, що здатн≥ протид≥€ти деструктивним впливам. ” гуман≥стичн≥й концепц≥њ погл€д на дитину будуЇтьс€ на в≥р≥ в њњ здатн≥сть бути кращою, а образотворча терап≥€ розгл€даЇтьс€ €к оптимальний шл€х набутт€ позитивних властивостей. —аме тому гуман≥стичн≥й традиц≥њ б≥льш притаманн≥ педагог≥чн≥ погл€ди.

ћетоди образотворчоњ терап≥њ в гештальт-п≥дход≥ своњми творчими процесами задовольн€ють основн≥ потреби людини, пробуджують њњ творчу енерг≥ю, спри€ють формуванню особливоњ ц≥л≥сност≥ б≥олог≥чного, психолог≥чного та соц≥ального.

“ерапевтичне вторгненн€ через "образотворчу повед≥нку" даЇ змогу:

Х вил≥кувати або в≥дновити адекватну я-функц≥ю;

Х завд€ки образам-символам допомогти усв≥домити особист≥сн≥ переживанн€;

Х пробудити творч≥ сили, ориг≥нальн≥сть, здатн≥сть розкриватись душевно, створити гнучк≥сть псих≥чних функц≥й; реаб≥л≥туватись та адаптуватись до соц≥ального житт€.

Ќа основ≥ експресивних мистецтв за допомогою метод≥в образотворчого мистецтва зн≥маютьс€ тривожн≥ стани, використовуютьс€ можливост≥ творчого процесу дл€ самодосл≥дженн€ сп≥лкуванн€ та ≥нтеграц≥њ, учасник образотворчого процесу маЇ можлив≥сть вийти за меж≥ своњх проблем, побачити себе конструктивно д≥ючим в оточуючому св≥т≥ ≥, зрештою, стати таким.

ћета арттерап≥њ пол€гаЇ у вив≥льненн≥ негативних стан≥в, реконструюванн≥ та закр≥пленн≥ особист≥сного "я" через процес образотворчого саморегулюванн€, самоп≥знанн€ ≥ само позбавленн€ в≥д деструктивних стан≥в, дос€гненн€ позитивних зм≥н, €к≥ пол€гають у зм≥н≥ образотворчих вм≥нь, емоц≥йних стосунк≥в з оточуючими, п≥двищенн≥ самооц≥нки. ÷ей зб≥г психодинам≥чних ≥ гуман≥стичних погл€д≥в випливаЇ з допом≥жних функц≥й творчого процесу пол≥пшенн€ псих≥чних стан≥в особистост≥, нагромадженн€ њњ досв≥ду засобами саморегул€ц≥њ, розвитку творчих зд≥бностей, €к≥ стають необх≥дною умовою конструктивноњ адаптац≥њ у сучасному св≥т≥.

ѕри в≥дпрацюванн≥ ≥ндив≥дуальноњ ≥ груповоњ методик терапевтичний п≥дх≥д маЇ ірунтуватис€ на об'Їктив≥зац≥њ внутр≥шнього св≥ту особистост≥ арттерапевтом. ¬≥дштовхуючи дитину в≥д зрозум≥лого дл€ нењ р≥вн€ у€влень, арттерапевт поступово актуал≥зуЇ њњ на самоспостереженн€. ќснова ефективност≥ методу пол€гаЇ в зрозум≥лому доведенн≥ зм≥сту, принцип≥в ≥ вимог методу. ѕричому, €кщо дл€ дит€чого в≥ку доц≥льна поетапн≥сть роз'€сненн€ зм≥сту, то п≥дл≥ткам ≥ молод≥ важливо подати повну ≥нформац≥ю на початку зан€ть. –обота в груп≥ терап≥њ образотворчим мистецтвом починаЇтьс€ з роз'€сненн€ сут≥ психолог≥чних процес≥в, особливостей ситуац≥й, що привод€ть до ≥снуванн€ деструктивних переживань. «м≥ст бес≥ди на попередн≥х етапах роботи повинен торкатис€ загальних положень, мати анон≥мне посиланн€ на приклади ≥ конкретне - на ≥люстрац≥њ позитивних приклад≥в ефективност≥ арттерапевтичного методу. ÷е даЇ змогу не т≥льки актуал≥зувати почутт€ особистост≥ у спр€муванн≥ на творч≥сть, а й самоактуал≥зувати на прийн€тт€ р≥шень, позбавитись особист≥сноњ проблеми за допомогою образотворчого методу.

ѕроективн≥ (д≥агностичн≥) методики в образотворч≥й терап≥њ дають можлив≥сть визначити спр€мован≥сть активност≥ п≥дл≥тка через пон€тт€ ≥нтроверс≥њ й екстраверс≥њ, типу ≥ ступеню переживань. ¬они визначають особист≥сть у процес≥ взаЇмозв'€зку з внутр≥шн≥м св≥том ≥ зовн≥шн≥м оточенн€м. ѕроективний та ≥нтерпретуючий компоненти образотворчоњ терап≥њ завжди присутн≥ в св≥домост≥ артпедагога, незалежно в≥д того, €коњ системноњ концепц≥њ в≥н дотримуЇтьс€ -гуман≥стичноњ, психоанал≥тичноњ чи будь-€коњ ≥ншоњ. ≤стотна ÷≥нн≥сть лише в тому, ≥н≥ц≥юЇ артпедагог чи утримуЇтьс€ в≥д використанн€ д≥агностики та ≥нтерпретац≥й у процес≥ своЇњ роботи.

ќбразо-терапевтичний процес м≥стить два етапи:

Х перший етап - вив≥льненн€ деструктивних асоц≥ац≥й;

Х другий етап - формуванн€ позитивних асоц≥ац≥й.

Ќа першому етап≥ арттерапевтичний метод даЇ змогу перервати канали деструктивност≥, насичувати позитивну творчу енерг≥ю саморегулюючими механ≥змами. Ќа другому етап≥ неконструктивн≥ механ≥зми психолог≥чного захисту реконструюютьс€ в конструктивн≥, допом≥жн≥. ≤ тод≥ емоц≥њ мають вин€ткове значенн€, бо допомагають позбавити ситуац≥ю, що призвела до ≥снуванн€ в п≥дсв≥домост≥ деструктивних стан≥в актуальност≥. ÷е робить людину в≥дкритою дл€ позитивних вплив≥в ≥ водночас закритою - дл€ негативних. Ќа другому етап≥ закр≥плюЇтьс€ набутий позитивний стан. —аме на цьому етап≥ доц≥льно звертатись до допом≥жних прийом≥в образотворчоњ терап≥њ -музики, пантом≥ми тощо.

ѕедагог може використовувати елементи арттерап≥њ у в≥льних темах урок≥в образотворчого мистецтва або на зан€тт€х факультативу. ¬ д≥€льност≥ шк≥льного психолога або соц≥ального педагога елементи можуть бути складовою д≥агностичноњ, консультативноњ чи патронажноњ роботи. ѕри умов≥ сертиф≥кац≥њ на квал≥ф≥кац≥ю тренера доц≥льно почати проводити трен≥нгов≥ зан€тт€ з р≥зними групами превентивного впливу. ¬ третинн≥й превентивн≥й д≥€льност≥ подоланн€ адиктивних проблем через процес образотворчоњ терап≥њ в≥дбуваЇтьс€ при в≥дпрацюванн≥ першого та другого етап≥в. Ќа першому доц≥льно ор≥Їнтуватись на виробленн€ сенситивних, в≥дчутливих €костей через теми: "як € в≥дчуваю чужий б≥ль своњх однол≥тк≥в", "як подолати незахищен≥сть людини", "ћоњ страхи".

–езультатом процесу Ї в≥дродженн€ самоусв≥домленн€ ц≥нност≥ збереженн€ соц≥ального, псих≥чного, ф≥зичного здоров'€. ¬ажливим прийомом арттерапевта в ц≥й робот≥ Ї формуванн€ психолог≥чноњ ст≥йкост≥, зн€тт€ стресових в≥дчутт≥в ≥ стан≥в учн≥в за допомогою аутотрен≥нгу, музики або танцювальноњ терап≥њ. ¬ процес≥ арттерапевтичних сес≥й особливо важливо створити атмосферу емпатичного сп≥лкуванн€. ” процес≥ розвитку самопрогностичних €костей ос≥б з адиктивними проблемами доц≥льно використовувати так≥ теми, €к "“ютюнове отруЇнн€", "Ћомка", "ѕ'€ний", "ѕохм≥лл€" з обов'€зковим обговоренн€м цих проблем. ”св≥домленн€ проблем через сп≥втворч≥сть та сп≥лкуванн€ Ї орган≥чним процесом розвитку само€костей. —аме тому доц≥льно використовувати сп≥льну д≥€льн≥сть з написанн€ образотворчих твор≥в: "—в≥т без тютюну", "ћистецтво проти наркотик≥в", "ћ≥й прекрасний св≥т". —творенн€ ≥ функц≥онуванн€ в≥дкритоњ арттерапевтичноњ групи дл€ п≥дл≥тк≥в, €ким потр≥бна реаб≥л≥тац≥€, повинна мати передус≥м характер залученн€ до мистецькоњ д≥€льност≥.

ƒосл≥дженн€, €к≥ проводились прот€гом багатьох рок≥в, переконують, що ≥ короткотривала д≥€льн≥сть в арттерапевтичн≥й груп≥ даЇ змогу б≥льш €к≥сно впливати на св≥дом≥сть, почутт€ та повед≥нку важковиховуваних, знайти порозум≥нн€, надати приклад нового ставленн€ до проблем. ÷е зн≥маЇ самостигматизац≥ю у таких д≥тей, дозвол€Ї побачити њхн≥ творч≥ джерела, а в ц≥лому надаЇ новий ≥мпульс соц≥альн≥й реаб≥л≥тац≥њ. ѕереживаючи в процес≥ образотворчоњ д≥€льност≥ стани ≥ в≥дчутт€, неповнол≥тн≥ можуть зм≥нити своЇ ставленн€ до багатьох проблем, наприклад, по-новому подивитис€ на проблеми наркотизац≥њ, в≥дчути потребу позбавленн€ наркотичноњ залежност≥ зм≥нити негативний спос≥б житт€, допомогти своњм близьким зв≥льнитис€ в≥д хибних пристрастей.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю:

1. —утн≥сть третинноњ превенц≥њ.

2. ќсновн≥ методи реаб≥л≥тац≥њ.

3. —кладов≥ артотерап≥њ.

4. ¬иди педагог≥чноњ психотерап≥њ.

5. —утн≥сть ≥ значенн€ арттерап≥њ.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 959 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2123 - | 1852 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.