Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√альмуюч≥ прийоми




 онстатац≥€ вчинку. ѕрийоми запоб≥ганн€ негативних вчинк≥в д≥тей р≥зноман≥тн≥ за зм≥стом та ≥нтенсивн≥стю. ’оча самими м≥цними прийомами вважаютьс€ осуд ≥ покаранн€, використанн€ њх в практиц≥ налагодженн€ взаЇмостосунк≥в з групами ризикованоњ повед≥нки у б≥льшост≥ випадк≥в недоц≥льне, оск≥льки може призвести ƒо втрати контакт≥в.  онстатац≥€ вчинку може бути пр€мим його опосередкуванн€м. ѕр€ма констатац≥€ вчинку характеризуЇтьс€ висловленн€м, що ф≥ксуЇ даний вчинок. Ќепр€ма констатац≥€ вчинку виражаЇтьс€ висловленн€м або д≥Їю, що слугуЇ доказом того, що його вчинок в≥домий. ¬ажливою особлив≥стю даного прийому Ї те, що вихователь обмежуЇтьс€ лише констатац≥Їю вчинку, не висловлюючи свого негативного в≥дношенн€ до нього н≥ словами, н≥ ≥нтонац≥Їю, ≥ не квал≥ф≥куЇ д≥њ учн€ €к проступок. јле сам факт констатац≥њ вчинку вже означаЇ його викритт€. ѕ≥дл≥тку зрозум≥ло, що мова йде про правильну д≥ю, тому констатац≥€ вчинку спр€мована на виклик внутр≥шнього конфл≥кту, позитивне вир≥шенн€ €кого в≥дбуваЇтьс€ за методами розв'€зуванн€ конфл≥кт≥в. Ќе вдаючись до осуду, нотац≥њ, соц≥альний педагог спонукаЇ учн€ до власного анал≥зу вчинку, збуджуЇ в нього самосв≥дом≥сть, спри€Ї зм≥н≥ повед≥нки на краще. ѕрийом потребуЇ певноњ спостережливост≥, витримки, стриманост≥ в про€в≥ невдоволенн€ ≥ подразненн€ пом≥ченим порушенн€м дисципл≥ни, ум≥нн€ знайти доц≥льний дл€ конкретноњ ситуац≥њ прийом чи метод впливу. ≈фективн≥сть даного прийому в≥дзначав ј.—.ћакаренко.

–озпор€дженн€, €к прийом педагог≥чного впливу, в≥др≥зн€Їтьс€ такою особлив≥стю: змушуЇ вчинити визначений позитивний вчинок ≥ одночасно допомагаЇ утриматис€ в≥д нег≥дного вчинку. јле зловживанн€ розпор€дженн€м не т≥льки не ефективне, а й шк≥дливе. —лабов≥льн≥ д≥ти скор€ютьс€, втрачають самост≥йн≥сть та ≥н≥ц≥ативу, а вольов≥ - озлобл€ютьс€, стають упертими, робл€ть усе всупереч. –озпор€дженн€ недоречно застосовувати ≥ тод≥, коли п≥дл≥ток перебуваЇ в поганому настроњ або в стан≥ афекту.

ѕопередженн€. ÷им прийомом вихователь розкриваЇ неприЇмн≥ насл≥дки €кихось д≥й, що обов'€зково дадуть себе знати, €кщо учень не виправить своЇњ повед≥нки. «м≥ст впливу пол€гаЇ в тому, що вихователь викликаЇ в дитини, тривогу, побоюванн€ ≥ бажанн€ запоб≥гти згадан≥ неприЇмн≥ насл≥дки.

ѕопередженн€ доц≥льно використовувати лише зр≥дка, протилежному випадку губитьс€ новизна й ефект педагог≥чного впливу.

¬и€вленн€ тривоги про майбутн≥ насл≥дки. “акий прийом впливаЇ з того, що багато ризикових вчинк≥в €вл€ють собою ≥мпульсивн≥ д≥њ, пов'€зан≥ з поганими навичками, або в≥дбуваютьс€ з безтурботною впевнен≥стю, що все мине безкарно. ƒл€ нього характерно, що педагог своЇю д≥Їю або словом даЇ зрозум≥ти учню, що про проступок в≥н знаЇ, але негайно не ви€вл€Ї своЇ ставленн€ до того, що трапилось, а маЇ нам≥р поговорити з винним через де€кий час. ÷ей терм≥н не повинен бути н≥ дуже малим, н≥ дуже великим. ” вихованц€, природно, виникаЇ тривога, занепокоЇнн€, тому що в≥н ≥з життЇвого досв≥ду знаЇ, що под≥бн≥ вчинки мають негативн≥ насл≥дки. ” п≥дл≥тка з'€вл€ютьс€ р≥зн≥ припущенн€ щодо насл≥дк≥в вчинку (правопорушенн€, вживанн€ наркотик≥в, тощо). ÷≥ неприЇмн≥ почутт€ викликають нов≥ думки, змушують дати оц≥нку своЇму непор€дному вчинку. ¬ихованець, оч≥куючи розв'€зки, каЇтьс€, даЇ соб≥ слово надал≥ не вдаватис€ до под≥бноњ ситуац≥њ. “ому, €к правило, при зверненн≥ до соц≥ального педагога вже не потр≥бно вдаватись до ≥нших прийом≥в, щоб засуджувати або переконувати його в неправильност≥ вчинку. ѕоза, м≥м≥ка дитини природно св≥дчать про те, що винуватий багато чого пережив, обм≥ркував, зрозум≥в, у нього виникаЇ потреба висловитис€, попросити поради, розум≥нн€ того, €к потр≥бно чинити - це перший етап. ƒругий етап методу у свою чергу п≥дрозд≥л€Їтьс€ на дв≥ стад≥њ.

Ќа перш≥й - правильний вчинок в≥дбуваЇтьс€ усв≥домлено, вимагаючи в≥д дитини значного вольового зусилл€. ќск≥льки њй ще не п≥д силу самост≥йно зд≥йснити правильний вчинок, вона звертаЇтьс€ за допомогою ≥ п≥дтримкою до соц≥ального педагога, маЇ нам≥ри його зд≥йснити.

¬≥дмова в≥д ф≥ксуванн€ окремих вчинк≥в. —уть даного прийому пол€гаЇ в тому, що вихователь, з≥ткнувшись з окремими порушенн€ми дисципл≥ни, проступк≥в, не п≥ддаЇтьс€ подразненню, а намагаЇтьс€ визначити причини ≥ характер њх зд≥йсненн€. якщо чинок за своњм зм≥стом не зухвалий, педагог не ф≥ксуЇ на ньому уваги, не висловлюЇ осуду. Ќеобразливими можуть бути окрем≥ необачн≥ вчинки, ≥мпульсивн≥сть, порушенн€, пов'€зан≥ з наступним щиросердечним визнанн€м учнем своЇњ провини. ¬икористанн€ даного прийому вимагаЇ в≥д педагога про€ву спостережливост≥, вдумливост≥ при визначенн≥ характеру проступку, а також витримки самоволод≥нн€.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю:

1. —утн≥сть вторинноњ превенц≥њ.

2. —оц≥ально-психолог≥чна сутн≥сть важковиховуваност≥.

3. “ипи важковиховуваност≥.

4. ћетоди ≥ прийоми вторинноњ превентивноњ педагог≥ки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 829 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

725 - | 588 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.