Третій етап - діагностика на рівні класу. Це найвідповідальніша ділянка профілактичної роботи, яка повністю залежить від професійної майстерності класного керівника. Передусім, така діагностика ставить за мету з'ясувати рівень душевного комфорту учнів у шкільному та класному колективах шляхом таких анкет як "Я і мій клас", "Ми і наші вчителі", "Ти і твої батьки" та ін.
Наприклад, за допомогою анкети "Я і мій клас" можна усувати, з яким настроєм учень іде до школи; який рівень сформованості класного колективу; наявність у кожного з друзів тих, хто користується авторитетом, хто лідер як у позитивних, так і в негативних справах; як учень проводить вільний час; наявність тих, з ким можна піти на виконання відповідального і складного завдання. Важливим є виявлення стосунків між учнями (добрих, напружених конфліктних); наявність мікрогруп, що будуються як на позитивних так і на негативних засадах; чи сприяє мікроклімат у класі доброму настрою. За допомогою згаданої анкети з'ясовується також наявність позитивних традицій в класному колективі, чи є взаємодопомога, які фактори заважають добре вчитися тощо.
Не менш важливим є з'ясування взаємостосунків між учнями і вчителями за допомогою анкети "Ви і ваші вчителі". Таке дослідження допомагає визначити рейтинг того чи іншого вчителя, рівень викладання предметів, ступінь довіри до вчителя тощо.
Така діагностика допоможе виявити ті тривожні фактори, що спричиняють виникнення непорозумінь і конфліктних ситуацій у стосунках між учнями. Такими факторами, зокрема, є низький рівень успішності навчання з окремих предметів; відсутність довіри і педагогічного такту в учителів, розбіжності у взаєминах класного керівника і батьків. Глибокий аналіз цих відомостей виведе класного керівника на необхідність кропіткої колективної роботи з учителями-предметниками, яка чи не найважча в системі діяльності класного керівника,
Отже, правильно проведена діагностика дає можливість грамотно будувати превентивну роботу в системі вчителі - учні -батьки - соціальне середовище на основі гуманістичного завдання допомоги і захисту дитини. Ця робота спрямовується, по-перше, на виявлення чинників негативного впливу на учнів; по-друге, на пошуки стратегії соціально цінної адаптації підлітків на основі їхнього захисту і допомоги, визначення алгоритмів профілактичної роботи на різних рівнях; по-третє, на прогнозування можливих ситуацій ризику. Маючи загальні відомості про класний колектив, уявлення про особистості школярів з відхиленнями в поведінці, класний керівник має розробити програму вивчення і виявлення рівня морально-етичного і соціального розвитку та виховання "важкого" учня.
До програми слід включити такі напрями, питання;
1 Анкетні дані вихованця: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, місце навчання (школа, клас).
2 Прізвище, ім'я, по батькові батьків (опікунів), їхнє місце роботи, норми поведінки; атмосфера в сім'ї; внутрисімейні стосунки; їх вплив на формування особистості учня; чи є батьки прикладом для вихованця; як ставились до дитини у дошкільні роки; як ставляться до неї зараз; наявність судимості в сім'ї (якщо є, то коли, за що); яка сім'я (повна, неповна, повторно створена); скільки років було дитині, коли один з батьків залишив сім'ю; як батьки ставляться до роботи, чи часто її міняють і чому; що стало причиною розпаду сім'ї (пияцтво, бійки, аморальний спосіб життя та ш.), доля вини батьків; матеріальні, побутові, житлові умови сім'ї.
3. Кількість дітей в сім'ї, їх вік, місце навчання або роботи; характер взаємостосунків між дітьми. Якщо конфліктні, недоброзичливі, то чому.
4. Умови виховання учня в сім'ї: наявність кімнати або місця для занять: режим дня; хто більше займається вихованням (батько, мати, бабуся, дідусь, брат та ш., або ніхто), яку роботу вдома виконує учень; як проводить вільний час; де; чи допомагають батьки школі; чи є єдність вимог школи і сім'ї у вихованні учня. Статус дитини в сім'ї.
5 Статус учня в класі. Взаємостосунки з однолітками. Як ставляться до учня в класі: поважають, визнають лідером, байдуже, недружелюбно, "цькують", глузують тощо. Причина відповідного ставлення. Хто має вплив на підлітка в класі й поза школою, хто його захищає або кривдить. Хто для учня найбільший авторитет.
6. Коротка характеристика стану здоров'я підлітка (при наявності захворювань - зазначаються конкретно які). Вплив відповідного знаку Зодіаку на стан здоров'я, психічний розвиток, взаємовідносини з людьми тощо. Ставлення учня до свого здоров'я, здорового способу життя, занять спортом, наркотичних речовин.
7. На основі яких соціальних, психологічних або медико-біологічних ознак слід зарахувати даного учня до важковиховуваних. Вказати конкретно по пунктах: неуспішність - з яких предметів і чому; помилки сімейного виховання (які); прорахунки навчально-виховної роботи в школі (в чому вони полягають); стан здоров'я або особливості фізичного та психічного розвитку, що викликають відхилення у поведінці) та ін.
8. Особливості поведінки в сім'ї, школі, в громадських місцях Ставлення до навчання, праці; до участі в громадському житті-спорту, здорового способу життя.
9. Особливості темпераменту, характеру, інтересів і нахилів пам'яті, сприймання, уяви, уваги, мови.
10. В чому головне упущення у вихованні даного учня, що стало причиною деформації його поведінки.
11. Профілактичні заходи, проведені з вихованцем, їх результати.
12. Які заходи треба вжити для успішного подолання важковиховуваності учня (ліквідація прогалин у знаннях, корекція взаємостосунків з деякими вчителями, залучення до активного життя класу, позашкільної діяльності; направлення в спецшколу, ізоляція від негативних лідерів та референтних груп, позбавлення впливу негативних чинників у сім'ї, поліпшення здоров'я та ін.).
