Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 10: ќсобливост≥ сприйн€тт€ простору д≥тьми дошк≥льного в≥ку




Ћ≥тература:

ј. ћ. Ћеушина. ‘ормирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. Ц ћ., 1974. Ц —. 104-114.

 

¬ формуванн≥ просторових у€влень ≥ способ≥в ор≥Їнтуванн€ в простор≥ беруть участь р≥зн≥ анал≥затори: к≥нестетичний, зоровий, слуховий, дотиковий, нюховий.

јле в маленьких д≥тей особлива роль належить руховомузоровому анал≥заторам.

ѕросторова ор≥Їнтац≥€ зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ безпосереднього сприйманн€ простору ≥ словесного позначенн€ просторових категор≥й (м≥сцезнаходженн€, в≥ддален≥сть, просторових в≥дношень м≥ж предметами).

ƒо пон€тт€ просторова ор≥Їнтац≥€ в≥дноситьс€ оц≥нка в≥ддал≥, розм≥р≥в, форм, взаЇмного розм≥щенн€ предмет≥в, њх положенн€ в≥дносно т≥ла людини.

¬ б≥льш вузькому значенн≥ вираз просторова ор≥Їнтац≥€ маЇ на уваз≥ ор≥Їнтуванн€ на м≥сцевост≥.

¬ даному значенн≥ п≥д ор≥Їнтуванн€м в простор≥ розум≥Їмо:

а) визначенн€ Дточки сто€нн€Ф, тобто, м≥сцезнаходженн€ субТЇкта до оточуючих його обТЇкт≥в (Д€ знаходжусь справа в≥д будинку");

б) локал≥зац≥€ оточуючих обТЇкт≥в в≥дносно людини, що ор≥ЇнтуЇтьс€ (шафа - справа, а двер≥ - зл≥ва в≥д мене);

в) визначенн€ просторового розм≥щенн€ предмет≥в в≥дносно один-одного (справа в≥д л€льки сидить ведмедик, а зл≥ва в≥д нењ Ц мТ€ч).

¬ пер≥од раннього в≥ку дитина ор≥ЇнтуЇтьс€ в простор≥ на основ≥ чуттЇвоњ системи в≥дл≥ку, тобто, за сторонами власного т≥ла.

¬ дошк≥льному дитинств≥ дитина засвоюЇ словесну систему в≥дл≥ку за основними просторовими напр€мками: вперед - назад, вгору - вниз, направо - нал≥во.

ƒиференц≥юванн€ основних просторових напр€мк≥в дитини залежить в≥д р≥вн€ ор≥Їнтуванн€ дитини Дна соб≥Ф, ступен€ освоЇнн€ нею Дсхеми власного т≥ла, €ка ≥ Ї Д чуттЇвою системою в≥дл≥ку Ф.

ѕ≥зн≥ше на нењ накладаЇтьс€ ≥нша система в≥дл≥ку - словесна, в≥дбуваЇтьс€ це тод≥, коли дитина починаЇ називати напр€мки: вгору, вниз, вперед, назад, вправо, вл≥во.

як же дитина оволод≥ваЇ словесною системою в≥дл≥ку з основних просторових напр€мк≥в?

ƒосл≥дженн€ показали, що напр€мки дитина сп≥вв≥дносить насамперед з певними частинами власного т≥ла: зверху - де голова, а знизу - де ноги, спереду - де обличч€, а позаду - спина, направо - де права рука, вл≥во - де л≥ва.

ќр≥Їнтуванн€ на власному т≥л≥ служить основою дл€ освоЇнн€ дитиною просторових напр€мк≥в.

—початку дитина розр≥зн€Ї верхню групу напр€мк≥в, а пот≥м нижню, горизонтальн≥ напр€мки (вперед - назад, вл≥во - вправо).

ƒиференц≥юванн€ одного з взаЇмоповТ€заних просторових в≥дношень (протилежних) спираЇтьс€ на знанн€ ≥ншого, а це означаЇ, що в методиц≥ навчанн€ необх≥дно формувати одночасно взаЇмно-обернен≥ просторов≥ у€вленн€ (п≥д - над, справа - зл≥ва).

—початку комплекс просторових звТ€зк≥в зд≥йснюЇтьс€ розгорнуто: дитина притул€Їтьс€ спиною до предмета, а пот≥м каже, що предмет знаходитьс€ позаду; торкаЇтьс€ рукою до предмета, ≥ тод≥ говорить, з €кого боку в≥н стоњть. “обто, дитина практично сп≥вв≥дносить обТЇкти з чуттЇвою системою в≥дл≥ку, €кою Ї р≥зн≥ сторони њњ власного т≥ла.

ѕ≥зн≥ше дитина лише повертаЇ корпус, а пот≥м - робить вказ≥вний рух рукою в потр≥бному напр€мку. ѕот≥м широкий жест зам≥н€Ї лише пом≥тний рух руки, дал≥ - легким рухом голови, ≥ нарешт≥, лише погл€дом в б≥к предмета.

“ак в≥д практичного д≥йового способу просторового ор≥Їнтуванн€ дитина переходить до ≥ншого в основ≥ €кого лежить вже зорова оц≥нка просторового розм≥щенн€ предмет≥в в≥дносно один одного ≥ субТЇкта ор≥Їнтац≥њ.

¬ основ≥ такого сприйманн€ простору (≤. ѕ. ѕавлов) лежить досв≥д безпосереднього пересуванн€ в ньому. “≥льки через рухов≥ подразненн€ ≥ повТ€завшись з ними зоров≥ подразненн€ набувають сигнального значенн€. ѕоступово зовн≥шн≥ рухов≥ реакц≥њ згортаютьс€ ≥ переход€ть в план розумових д≥й.

ѕросторов≥ ор≥Їнтуванн€ на соб≥, в≥д себе ≥ в≥д обТЇкт≥в не зм≥нюють один одного, а сп≥в≥снують, вступаючи у взаЇмов≥дносини.

ќбовТ€зковою умовою ор≥Їнтуванн€ в≥д себе ≥ в≥д обТЇкт≥в Ї ор≥Їнтуванн€ на соб≥. ¬изначаючи розм≥щенн€ предмет≥в, дитина пост≥йно сп≥вв≥дносить оточуюч≥ предмети з власними координатами; щоб визначити праве ≥ л≥ве в≥д людини, €ка стоњть навпроти, дитина спочатку визначаЇ дан≥ сторони на соб≥, пот≥м зд≥йснюЇ про себе поворот на 180∞, ≥, ставши в позиц≥ю навпроти сто€чоњ людини, визначаЇ њњ праву ≥ л≥ву сторону.

“≥льки п≥сл€ цього дитина зможе визначити просторове розм≥щенн€ справа ≥ зл≥ва в≥д ≥ншоњ людини.

ќр≥Їнтуванн€ в≥д себе передбачаЇ ум≥нн€ користуватис€ системою, коли початком в≥дл≥ку Ї сам субТЇкт, а ор≥Їнтуванн€ в≥д обТЇкт≥в вимагаЇ, щоб початком в≥дл≥ку був той обТЇкт, по в≥дношенню до €кого визначаЇтьс€ просторове розм≥щенн€ ≥нших предмет≥в. ƒл€ цього потр≥бно вм≥ти вид≥лити р≥зн≥ сторони цього обТЇкта: передню, задню, праву, л≥ву, верхню, нижню.

ќтже за пер≥од дошк≥льного дитинства в≥дбуваЇтьс€ перех≥д в≥д використанн€ дитиною системи з ф≥ксованою точкою в≥дл≥ку (на соб≥) до системи з в≥льно перем≥щуваною точкою в≥дл≥ку (на ≥нших обТЇктах).

¬исновок: п≥знанн€ дитиною схеми свого т≥ла Ї основою дл€ засвоЇнн€ словесноњ системи в≥дл≥ку по основних просторових напр€мках.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2352 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

1411 - | 1251 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.