Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток у д≥тей у€влень про множину




¬же в ранньому в≥ц≥ в д≥тей нагромаджуЇтьс€ у€вленн€ про сукупност≥, €к≥ складаютьс€ з однор≥дних предмет≥в: ЂЅагато машинї, Ђ“ри кубикиї, Ђѕ'€ть пальц≥вї. ÷≥ перш≥ у€вленн€ починають узагальнюватись, в≥дображатись спочатку в пасивному мовлен≥ д≥тей. ƒитина 1 р. 3 м≥с. вже виконуЇ завданн€ побудувати Ђмаленький (великий) будинокї або Ђмаленьк≥ (велик≥) будиночкиї. ћалюк 1 року 6 м≥с€ц≥в, оволод≥ваючи активним мовленн€м, називаЇ окрем≥ предмети чи њх сукупност≥, користуючись одниною ≥ множиною ≥менник≥в: ЂЋ€лька - л€лькиї, ЂЅудинок - будинкиї. ƒ≥тей цього в≥ку захоплюють групи однор≥дних предмет≥в (кульки, іудзики, к≥льц€). ¬они перебирають њх, перекладають, розсипають, знову збирають, розкладають в р€док, криву л≥н≥ю. –≥зноман≥тн≥сть множини предмет≥в дитина сприймаЇ р≥зними анал≥заторами: слуховим, зоровим, к≥нестетичним та ≥н.

ћножина - це сукупн≥сть об'Їкт≥в, €к≥ розгл€даютьс€ €к одне ц≥ле. Ѕувають ск≥нченн≥ ≥ неск≥нченн≥ множини. ƒ≥ти мають справу лише ≥з ск≥нченними множинами.

Ќа перших ступен€х розвитку у€вленн€ про множину в дитини розливчасте: воно не маЇ ч≥тких меж ≥ не сприймаЇтьс€ елемент за елементом. “аке сприйн€тт€ характеризуЇтьс€ невизначену множинн≥сть, а не множину €к структурно-ц≥л≥сну Їдн≥сть; не усв≥домлюЇтьс€ ще точно ≥ к≥льк≥сна њњ сторона.

ƒ≥ти не пом≥чають зменшенн€ частини множини або њњ зникненн€.

“аке у€вленн€ про невизначену множинн≥сть характерне дл€ д≥тей до двох рок≥в (збираЇ дек≥лька кубик≥в ≥ говорить, що прибрав ус≥).

ƒ≥ти трьох рок≥в часто вже сприймають множину в њњ межах, але ч≥тке сприйн€тт€ вс≥х елемент≥в множини ще в≥дсутнЇ ≥ в них, вони не можуть сл≥дкувати за кожним елементом множини. «в≥дси - перший висновок: необх≥дно в малюк≥в сформулювати у€вленн€ про множину €к структурно-ц≥л≥сну Їдн≥сть ≥ навчити бачити та ч≥тко сприймати кожен елемент множини(3 - 4 р≥к житт€).

≈тапи ц≥Їњ роботи так≥:

1. ≈тап формуванн€ множини €к ск≥нченноњ.

”вага дитини зосереджуЇтьс€ на Ђмежах множиниї (роздати тар≥лки вс≥м 4 л€лькам, €к≥ сид€ть в р€дочок). ƒитина годуЇ лише 1 ≥ 4-ту, але впевнена, що нагодувала ус≥х. ќтже, на цьому етап≥ головним дл€ дитини стаЇ сприйн€тт€ меж множини ≥ д≥Їве њх позначенн€ (накладаЇ грибки лише на крайн≥ картки).

ѕричина такого €вища в тому, що при сприйман≥ множинност≥ дитина завжди д≥€ла в≥д €коњ-небудь точки в≥дл≥ку (в≥д середини розкладала предмети в обидва боки).

ѕри сприйн€тт≥ ц≥л≥сноњ множини з'€вились 2 точки в≥дл≥ку, д≥њ дитини зм≥нились в≥д к≥нц≥в до середини. ѕеребудувалось сприйн€тт€ множини. √оловним стало сприйн€тт€ двох Ђк≥нцевих точокї множини, що послабило увагу до сприйн€тт€ вс≥х елемент≥в.

¬исновок: необх≥дне нове спонуканн€ дорослого, щоб д≥ти сприймали вс≥ пром≥жн≥ елементи множини м≥ж крайн≥ми. јле це даЇтьс€ дитин≥ не в≥дразу. ¬иконуючи завданн€ накласти предмети на малюнки, розм≥щен≥ в р€дочок, дитина т≥сно притискаЇ предмети один до одного, заповнюючи площину м≥ж крайн≥ми елементами. ¬она не накладаЇ кожен предмет на малюнок, тобто, не в≥дтворюЇ ще к≥льк≥сть елемент≥в множини; не завжди допомагаЇ показ дорослого. јдже формуванн€ руховоњ навички шл€хом насл≥дуванн€ проходить дл€ дитини ще з б≥льшими труднощами. Ќедостатн≥сть рухового досв≥ду, в≥дсутн≥сть необх≥дних зорових ≥ к≥нестетичних зв'€зк≥в приводить до того, що зоров≥ враженн€ ще не завжди можуть викликати у д≥тей потр≥бн≥ рухов≥ асоц≥ац≥њ. ƒуже важливо пам'€тати, що при сприйн€тт≥ множини д≥ти в≥дштовхуютьс€ в своњх рухах в≥д одн≥Їњ точки, част≥ше всього розм≥щеноњ в центр≥ множини. “акому сприйн€ттю спри€Ї власна структура т≥ла: направленн€ рук направо ≥ нал≥во. ƒ≥ти, зазвичай, так ≥ розм≥щують предмети: направо - правою рукою, нал≥во - л≥вою рукою. ѕри сприйн€тт≥ множини €к структурно - ц≥л≥сноњ Їдност≥ з'€вл€ютьс€ вже дв≥ точки в≥дл≥ку в рухах рук ≥ очей ≥ в≥д меж множини до њњ центру. ¬ м≥ру того, €к д≥ти освоюють ц≥ дв≥ точки, зникаЇ необх≥дн≥сть ф≥ксувати њх обох. ƒ≥€ починаЇтьс€ з одн≥Їњ точки, а ≥нша вже не позначаЇтьс€, але дитина не виходить за меж≥ площ≥ м≥ж ними. ѕри тому, €кщо початковою точкою стаЇ права межа множини, д≥њ виконуютьс€ правою рукою зправа нал≥во; €кщо ж навпаки, початковою точкою Ї л≥ва межа множини, то дитина д≥Ї л≥вою рукою зл≥ва направо по всьому р€ду. “акий стереотип руху утворюЇтьс€ з 2 - 3 рок≥в ≥ збер≥гаЇтьс€ довол≥ тривалий час (нав≥ть в шк≥льному в≥ц≥). “ому висновок такий: необх≥дно своЇчасно формувати рухи правоњ руки ≥ очей зл≥ва направо у в≥дпов≥дност≥ з просторовим розм≥щенн€м нашого письма.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3161 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

319 - | 321 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.