Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 6: ќсобливост≥ розвитку л≥чильноњ д≥€льност≥ в д≥тей дошк≥льного в≥ку




Ћ≥тература:

ј. ћ. Ћеушина. ‘ормирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. Ц ћ., 1974. Ц —. 56-57.

” в≥ц≥ 1 року 6 м≥с€ц≥в д≥тей захоплюють р≥знор≥дн≥ види множинност≥: предмет≥в, звук≥в, рух≥в (стукають ложкою, в≥дкривають двер≥, кидають предмети). ћан≥пул€ц≥њ з множинн≥стю Ї пропедевтикою майбутньоњ л≥чильноњ д≥€льност≥ д≥тей (вс≥ рухи з предметами супроводжуютьс€ повторенн€м певного слова: Ђќсь..ось..осьї, або Ђще..ще..щеї). ¬ажливо що кожне повторене дитиною слово сп≥вв≥дноситьс€ з одним предметом чи рухом. —лово допомагаЇ вид≥лити елементи з множинност≥ однор≥дних предмет≥в, рух≥в. ѕри цьому встановлюЇтьс€ ще не усв≥домлена дитиною взаЇмно-однозначна в≥дпов≥дн≥сть м≥ж к≥льк≥стю предмет≥в (рух≥в) ≥ к≥льк≥стю вимовлених однор≥дних сл≥в. «вичайно, це ще стих≥йно використаний прийом, проте в≥н слугуЇ п≥дготовкою до л≥чильноњ д≥€льност≥ в майбутньому. “аке ман≥пулюванн€ з множинами розгл€даЇтьс€ €к перший етап в розвитку л≥чильноњ д≥€льност≥.

Ќа 3-му роц≥ житт€ у д≥тей з'€вл€Їтьс€ ≥нтерес до пор≥вн€нн€ величин ≥ множин (другий етап у розвитку л≥чильноњ д≥€льност≥). ћалюки намагаютьс€ пор≥вн€ти розм≥ри пр€ник≥в прикладаючи њх один до одного (ще не точно); д≥ти широко розвод€ть руками, щоб показати розм≥р подарованого м'€ча та ≥н.

¬они уважно сл≥д€ть за тим, щоб ус≥ одержали пор≥вну цукерок (гор≥х≥в), сп≥вставл€ючи кожну цукерку (гор≥х) одн≥Їњ групи з цукеркою (гор≥хом) ≥ншоњ групи ≥ визначають таким чином чисельн≥сть множин.

÷€ тенденц≥€ з'€вл€Їтьс€ €к насл≥док насл≥дуванн€ д≥€м дорослих, а головне - через те, що в д≥тей давно сформувалось у€вленн€ про невизначену множинн≥сть ≥ на даному етап≥ починаЇ формуватис€ у€вленн€ про ск≥нченну множину €к структурно-ц≥л≥сну Їдн≥сть. —аме це дозвол€Ї д≥т€м поелементно пор≥внювати одну групу цукерок з ≥ншою, встановлюючи м≥ж ними взаЇмно-однозначну в≥дпов≥дн≥сть: ј, Ѕ, ÷, ƒ, екв≥валентно а, b, c, d.

Ќа третьому етап≥ розвитку л≥чильноњ д≥€льност≥ при сп≥вставленн≥ елемент≥в пор≥внюваних множин починаЇ включатис€ посл≥довне називанн€ сл≥в-чисельник≥в. –озвиток цього етапу в значн≥й м≥р≥ обумовлено навчанн€м.

ѕри в≥дсутност≥ його д≥ти не засвоюють прийоми сп≥вв≥днесенн€ числ≥вник≥в з об'Їктами множин (пропускають елементи множин або сп≥вв≥днос€ть один числ≥вник з к≥лькома об'Їктами) ≥, €к правило, не вм≥ють узагальнювати всю перераховану множину. ѕри навчанн≥ д≥ти швидше засвоюють значенн€ п≥дсумкового числа. ¬они диференц≥юють п≥дсумок л≥чби в≥д процесу л≥чби, що дуже важливо дл€ даного етапу. ƒ≥ти пор≥вн€но легко засвоюють ≥ те, що р≥вно чисельн≥ множини завжди називаютьс€ одним ≥ тим же числом.

¬ 4-5 рок≥в д≥ти засвоюють л≥чбу в межах 5, а в 5-6 рок≥в - у межах 10.

Ќа 4-ому етап≥ розвитку л≥чильноњ д≥€льност≥ д≥ти 5-6 рок≥в вже ч≥тко засвоюють посл≥довн≥сть в називанн≥ числ≥вник≥в, б≥льш точно сп≥вв≥днос€ть числ≥вник з кожним елементом множини незалежно в≥д розм≥щенн€, €к≥сних ознак; вони не лише засвоюють значенн€ останнього числа €к п≥дсумкового, але й починають розум≥ти, що число показуЇ р≥вносильн≥сть множин незалежно в≥д просторово-€к≥сних њх особливостей, що воно завжди служить показником лише к≥лькост≥.

—трога посл≥довн≥сть чисел обумовлена тим, що вс≥ числа натурального р€ду взаЇмозв'€зан≥ м≥ж собою; кожне натуральне число б≥льше за попереднЇ на 1 одиницю, а кожне попереднЇ менше за натуральне на 1 одиницю. ќтже, на даному етап≥ д≥ти оволод≥вають розум≥нн€м к≥льк≥сного значенн€ числа (його в≥дношень до одиниц≥) ≥ розум≥нн€м взаЇмо-обернених в≥дношень м≥ж сум≥жними числами натурального р€ду.

Ќа п'€тому етап≥, спираючись на знанн€ ≥ вм≥нн€ д≥тей, можна навчити д≥тей 6-7 рок≥в л≥чб≥ множин з р≥зною основою одиниц≥, коли л≥чать не окрем≥ предмети, а групи (з 2-х, 5-ти, 10-ти предмет≥в). ƒ≥ти засвоюють, що одиницею л≥чби може бути ц≥ла група, а не лише окремий предмет.

Ўостий етап припадаЇ на 1 клас школи. ¬правл€ючись в л≥чб≥ множин з р≥дною основою одиниц≥ (10 предмет≥в) д≥ти засвоюють л≥чбу дес€тками (один дес€ток, два дес€тки, три дес€тки ≥ т.д.) тобто п≥дход€ть до елементарного розум≥нн€ основ дес€тковоњ системи численн€.

¬ процес≥ розвитку л≥чильноњ д≥€льност≥ у д≥тей формуЇтьс€ ц≥лий р€д пон€ть, а також виникаЇ ≥ розвиваЇтьс€ новий вид д≥€льност≥ - вим≥рюванн€.  ористуючись спочатку л≥чбою окремих предмет≥в, пот≥м груп, вим≥рюючи ту чи ≥ншу довжину р≥зними умовними м≥рками, а пот≥м загальноприйн€тими м≥рами (метром, сантиметром); вим≥рюючи р≥дн≥ ≥ сипуч≥ т≥ла спочатку умовними м≥рками (скл€нкою, ложкою), а пот≥м еталонами (л≥тр, к≥лограм); вим≥рюючи тривал≥сть ≥ плинн≥сть часу годинами, хвилинами, д≥ти засвоюють пон€тт€ числа, €ка розвиваЇтьс€, п≥дн≥маЇтьс€ до все б≥льшоњ абстракц≥њ. ” д≥тей формуЇтьс€ нова д≥€льн≥сть - обчисленн€, €ке маЇ справу з числами €к абстрактними пон€тт€ми (в той час, €к л≥чильна д≥€льн≥сть завжди маЇ справу з конкретними множинами, €к≥ сприймаютьс€ р≥зними анал≥заторами).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4011 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1321 - | 1142 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.