Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 8: ќсобливост≥ сприйн€тт€ розм≥ру предмет≥в д≥тьми дошк≥льного в≥ку




Ћ≥тература:

ј. ћ. Ћеушина. ‘ормирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. Ц ћ., 1974. Ц —. 79-81.

 

ƒ≥ти дошк≥льного в≥ку 3-7 рок≥в вже розр≥зн€ють розм≥ри знайомих предмет≥в. ¬ 3-4 роки д≥ти в≥рно виконують завданн€ принести великий м'€ч або довгу палицю. Ѕезпомилково розр≥зн€ють д≥ти на далек≥й в≥дстан≥ ф≥гуру дорослого ≥ дитини. ¬елику роль у сприйн€тт≥ розм≥р≥в предмета в≥д≥граЇ слово, €ке позначаЇ певну ознаку прот€жност≥ предмета. ”н≥версальним визначенн€м розм≥ру в дошк≥льному в≥ц≥ Ї слова великий - маленький. Ќими позначаютьс€ зм≥ни предмета по довжин≥, ширин≥, висот≥ чи товщин≥. «наченн€ слова Ђрозм≥рї у д≥тей 4-х рок≥в в≥дсутнЇ нав≥ть у пасивн≥й мов≥. јле дошк≥льн€та практично розр≥зн€ють р≥зн≥ види прот€жност≥: довгий - короткий, широкий - вузький, високий - низький. ¬елику роль у сприйн€тт≥ в≥д≥граЇ точне слово, €ке веде до вид≥ленн€ загальногоодиничного. —лово - нос≥й певного пон€тт€. ƒоросл≥ при ознайомленн≥ д≥тей з р≥зними видами прот€жност≥ часто зам≥сть точного називанн€ њњ параметр≥в говор€ть великий - малий (велика €линка зам≥сть висока, великий ол≥вець зам≥сть довгий).

¬они також не в≥рно формулюють завданн€ при пор≥вн€нн≥ предмет≥в: Ђ«найди однаков≥ї зам≥сть Ђ«найди такий же за висотою (шириною)ї. Ќе враховуЇтьс€ ≥ ще один важливий фактор у розп≥знаванн≥ розм≥р≥в - в≥дносн≥сть даного пон€тт€ (розм≥р п≥знаЇтьс€ в пор≥вн€нн≥ предмет≥в). “≥льки виб≥р на основ≥ пор≥вн€нн€ забезпечуЇ розр≥зненн€ розм≥р≥в предмет≥в. “акий виб≥р повинен поступово ускладнюватись: виб≥р з двох, трьох ≥ б≥льше предмет≥в. ÷е приводить до розум≥нн€ посл≥довност≥ в зменшенн≥ (зб≥льшенн≥) певного параметру прот€жност≥ ≥ розум≥нн€ в≥дносност≥ розм≥ру. ѕри правильному навчанн≥ д≥ти починають усп≥шно упор€дковувати предмети за розм≥ром. Ѕагато предмет≥в характеризуЇтьс€ трьомавим≥рами: довжиною, шириною, висотою. “рьохр≥чн≥ д≥ти ще не можуть сприймати три вим≥ри предмета (слова довгий, високий - сприймають, €к великий). ƒ≥ти 4-х рок≥в уже диференц≥йовано п≥дход€ть до вибору предмет≥в за б≥льшою шириною чи довжиною, при умов≥, що довжина б≥льша за ширину. «начно важче д≥т€м вид≥лити висоту предмета.

—тарш≥ дошк≥льники при умов≥ навчанн€ легко розр≥зн€ють довжину, ширину ≥ важче - висоту. ¬елику роль в≥д≥граЇ рух рукою по довжин≥, ширин≥ чи висот≥.

—початку сп≥вставленн€ предмет≥в малюками в≥дбуваЇтьс€ практичним шл€хом (накладанн€ чи прикладанн€). јле при сп≥вставленн≥ на око цей прийом не п≥дходить. ўоб вим≥р€ти висоту дерева чи довжину паркану на око, необх≥дний розвиток оком≥ру. ÷ьому спри€ють практичн≥ д≥њ з пор≥вн€нн€ предмет≥в. « в≥ком порогов≥ можливост≥ оком≥ру зб≥льшуютьс€ (д≥ти усп≥шно вибирають б≥льший предмет з двох р≥зного розм≥ру). —кладн≥ше д≥т€м вибрати предмет певноњ прот€жност≥ за зразком. ƒ≥ти змушен≥ шукати спос≥б пор≥вн€нн€. ÷е зробити все важче по м≥р≥ зменшенн€ р≥зниц≥ м≥ж величиною об'Їкт≥в. ўе складн≥ше д≥т€м пор≥вн€ти паличку з≥ зразком, €кий складаЇтьс€ з двох менших паличок. ѕричина цього - недостатнЇ навчанн€ д≥тей прийомам ≥ способам оком≥рних д≥й. Ќеобх≥дно навчити дитину пор≥внювати кожен об'Їкт ≥з зразком ≥ вир≥шувати, чи р≥вн≥ вони за розм≥ром. «разок повинен в≥д≥гравати роль еталону дл€ пор≥вн€нн€ з ним ≥нших об'Їкт≥в, служити м≥рою вим≥рюванн€ л≥н≥йноњ величини. “ому важливо, щоб дитина ≥ сприйн€ла цей еталон €к м≥ру вим≥рюванн€. ƒл€ цього пропонуЇмо д≥т€м самим створити таку м≥рку. Ќаступне завданн€ - навчити д≥тей способам вим≥рюванн€ за допомогою м≥рки (к≥нець м≥рки повинен сп≥впадати з к≥нцем в≥др≥зка, €кий вим≥рюЇтьс€). ѕри застосуванн≥ м≥рки точн≥сть визначенн€ розм≥ру зростаЇ. “аку ж роль в≥д≥граЇ м≥рка ≥ при зр≥внюванн≥ двох в≥др≥зк≥в з довжиною зразка. ќтже, необх≥дно посл≥довно навчати д≥тей практичних способ≥в пор≥вн€нн€, поступово ускладнюючи оком≥рн≥ д≥њ.

¬исновки:

1. ƒ≥ти рано починають чуттЇво розр≥зн€ти розм≥ри предмет≥в, але не в≥дразу п≥знають в≥дносн≥сть в оц≥нц≥ розм≥ру.

2. ƒошк≥льн€та часто зустр≥чають труднощ≥ у розр≥зненн≥ р≥зних вид≥в прот€жностей та оц≥нц≥ розм≥р≥в, бо не завжди точно вживають слово, €ке позначаЇ певний вид прот€жност≥.

3. ” старших дошк≥льн€т Ї можлив≥сть не лише розр≥зн€ти р≥зн≥ види прот€жностей (довжину, ширину, висоту, товщину), але ≥ розп≥знавати трьохм≥рн≥сть предмет≥в, незалежно в≥д њх положенн€ в простор≥.

4. ≤снують р≥зноман≥тн≥ шл€хи розвитку оком≥рноњ оц≥нки розм≥р≥в предмета при застосуванн≥ з ц≥Їю метою умовноњ м≥рки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2197 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

608 - | 593 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.