Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 12: ќзнайомленн€ д≥тей з народними м≥рами




Ћ≥тература:

ј. ћ. Ѕогуш, Ќ. ¬. Ћисенко. ”крањнське народознавство в дошк≥льному заклад≥: Ќавч. пос≥бник. Ц  ., 1994. Ц —. 328-335.

« незапамТ€тних час≥в людство використовувало за одиниц≥ довжини розм≥ри частин людського т≥ла. ÷е м≥ри, €к≥ завжди з нами. «наченн€ цих м≥р пол€гаЇ насамперед у тому, що людина могла ними користуватись у будь-€ких умовах.  р≥м того, великою перевагою цих м≥р було те, що розм≥р л≥кт≥в, долонь, пальц≥в у дорослих людей приблизно однаковий. Ќевелика р≥зниц€ в њх розм≥рах у р≥зних людей не мала особливого значенн€ у грубих вим≥рах.

—ам≥ назви одиниць м≥р нагадують нам про њх походженн€ в≥д назв частин людського т≥ла, њх руху: палець, долон€, стопа, л≥коть, крок, розмах рук.

Ћ≥коть Ч в≥дстань в≥д л≥ктьового суглоба до к≥нц€ середнього пальц€. ѕалець Ч ширина вказ≥вного або середнього пальц€ - найменша м≥ра. ƒюйм Ч ширина великого пальц€. ƒовжина двох верхн≥х суглоб≥в великого пальц€ Ч рос≥йський вершок. ¬нутр≥шн≥й б≥к кист≥ руки Ч долон€. ¬≥дстань м≥ж великим ≥ вказ≥вним пальц€ми Ч п'€дь; пТ€дь велика Ч в≥дстань м≥ж великим пальцем ≥ м≥зинцем, пТ€дь мала Ч м≥ж великим ≥ вказ≥вним пальц€ми; пТ€дь середн€ Ч в≥ддаль в≥д великого до середнього пальц€. «астосовувалась ще пТ€дь з Ђкувиркомї Ч це коли до великоњ пТ€д≥ додаЇтьс€ в≥дстань в≥д м≥зинц€ до великого пальц€, п≥двернутого п≥д руку.

¬с€ рука Ч теж одиниц€, в≥д нењ походить аршин. ќзнайомлюючи д≥тей з народною одиницею вим≥рюванн€ Ђаршинї, можна використати таку билину: Ђѕрийшов аршин на –усь разом ≥з купц€ми з далеких сх≥дних крањн.  упц≥ привозили небачен≥ до того тканини. ¬они привозили в своњх тюках найц≥нн≥ш≥ витвори мистецтва, виготовлен≥ руками народних ум≥льц≥в. Ќин≥ ц≥ тканини ≥ пошитий з них царський од€г збер≥гаЇтьс€ в музе€х. “оргуючи тканиною, њњ потр≥бно було в≥дм≥р€ти. як же це робилос€? ¬ наших крамниц€х користуютьс€ деревТ€ними метрами.  упц≥ обходились без метр≥в: тканину нат€гували па власну руку до плеча. ÷е й називалос€ м≥р€ти аршинами. ћ≥ра хоча й була дуже зручною, адже руки завжди при соб≥, однак мала ≥стотну ваду: на жаль, довжина руки у вс≥х р≥зна. ’итр≥ купц≥ швидко зметикували, що потр≥бно шукати прикажчик≥в з короткими руками Ч той самий сув≥й, а аршин≥в б≥льше. “а €кось цьому прийшов к≥нець. ѕродавати Ђна св≥й аршинї влада суворо заборонила.  ористуватис€ дозвол€лос€ т≥льки Ђказенним аршиномї. ÷е була л≥н≥йка завдовжки з чиюсь руку. ўоб деревТ€ний аршин не можна було вкоротити, його к≥нц≥ обковували зал≥зом ≥ позначали казенною печаткою.

ƒес€тки рок≥в н≥хто вже не м≥р€Ї аршинами. јле слово це не забули ≥ до цього часу про надзвичайно проникливу людину кажуть: ЂЅачить на три аршини п≥д землюї. ѕро людину, €ка судить про все т≥льки по соб≥,Ч Ђћ≥р€Ї на св≥й аршинї.

ƒюйм Ч м≥ра довжини, €кою користуютьс€ в багатьох крањнах уже прот€гом к≥лькох в≥к≥в. ÷е невелика довжина. ƒ≥вчинка зростом з дюйм Ч чар≥вна ƒюймовочка з казки јндерсена Ч спала в лакован≥й шкаралуп≥ волоського гор≥ха, вкривалас€ пелюсткою тро€нди ≥ гребла веслами, зробленими з к≥нських волосин.

ѕоходить дюйм в≥д ширини великого пальц€. ≤ саме слово по-голландськи означаЇ Ђвеликий палецьї. ¬ јнгл≥њ його розм≥р встановили точн≥ше Ч це довжина трьох сухих зерен €чменю, вийн€тих ≥з середньоњ частини колоска.

Ќа –ус≥ була поширена ≥нша м≥ра Ч сажень, €кий становив 6 л≥кт≥в. —ажень Ч це в≥дстань м≥ж к≥нц€ми вит€гнутих у сторони рук.

™ ще маховий сажень, його довжина визначаЇтьс€ розмахом рук або дор≥внюЇ росту людини з п≥дн€тими вгору руками. Ѕув ще косий сажень Ч в≥дстань в≥д л≥вого каблука до к≥нц€ пальц≥в вит€гнутоњ вгору правоњ руки. –озм≥р косого сажн€ можна визначити й ≥ншим способом: мотузку перекинути через з≥гнуту в л≥кт≥ руку так, щоб њњ к≥пц≥ торкалис€ земл≥ б≥л€ ступн≥. ƒовжина ц≥Їњ мотузки ≥ буде косим сажнем. ”  ињвськ≥й –ус≥ основною м≥рою був ще короткий сажень довжиною в три л≥кт≥.

ѕучка Ч одна з м≥р, €ка завжди в руц≥, в пальц€х. ¬икористовуЇтьс€ ц€ м≥ра т≥льки на кухн≥. “ак м≥р€ють с≥ль, коли робл€ть т≥сто або вар€ть манну кашу. ѕучка Ч це три пальц≥ Ч великий, вказ≥вний ≥ середн≥й, складен≥ докупи.

ƒл€ визначенн€ в≥дстаней користувалис€ кроком.  ористуютьс€ ним ≥ тепер, коли не потр≥бна велика точн≥сть, а в≥дстан≥ не так≥ вже й значн≥. ƒл€ вим≥рюванн€ довжини пол€ або в≥ддал≥ до ≥ншого пункту крок був дуже др≥бного м≥рою. “од≥ зТ€вилась ≥нша Ч подв≥йний крок, або жердина.

«а допомогою крок≥в д≥ти можуть вим≥р€ти довжину груповоњ к≥мнати, дор≥жки, €ка веде на город чи в сад.

¬елик≥ в≥ддал≥ багатьма народами вим≥рювалис€ переходами. Ўл€х, €кий проходила людина за певний пром≥жок часу (за добу, за м≥с€ць, в≥д сходу до заходу сонц€), теж застосовувавс€ €к м≥ра довжини. ¬икористовувалась м≥ра, що визначалас€ дистанц≥Їю, на €к≥й чути було голос людини чи рев тварини. ћ≥ра Ч поки чути рев≥нн€ вола Ч виникла за час≥в чумацьких поход≥в.

Ќа ѕолтавщин≥ у XVIIIЧXIX ст. в≥ддаль на земл≥ м≥р€ли досить ориг≥нальною одиницею Ч Ђпригатиї. „олов≥к брав довгу жердину розм≥ром приблизно в людський зр≥ст, стрибав, спершись на палицю, ск≥льки м≥г. ÷€ в≥ддаль дор≥внювала приблизно одному сажню.

« розвитком обм≥ну продукт≥в виникла потреба у њх вим≥рюванн≥ за допомогою м≥р обТЇму. —ипк≥ т≥ла та р≥дину м≥р€ли, наповнюючи ними посудини певноњ м≥сткост≥. “ак зТ€вились одиниц≥ вим≥рюванн€ сипких т≥л ≥ р≥дин.

—ипк≥ речовини, зокрема зерно, вим≥рювали пудами, а в повс€кденному вжитку Ђм≥ркоюї Ч посудиною на пуд або п≥впуда ваги, ≥нод≥ лантухами (пТ€ть пуд≥в). Ќа ѕравобережж≥ зерно м≥р€ли так званим корцем, що вм≥щував в≥с≥м пуд≥в. ≤нод≥ використовувалась ≥ давньо-руська одиниц€ вим≥ру зерна - Ђчетверикї (24Ч26 л).

¬агу мТ€сних та рибних продукт≥в рахували на фунти (400 г), р≥дину Ч на око.

”рожай рахували копами (60 сноп≥в) та возами, або фурами.

–≥дину Ч воду, молоко, гор≥лку Ч м≥р€ли квартами (кварта Ч дв≥ пл€шки), гранц€ми (чотири кварти), в≥драми, фелею (2,5 л).

” ткацьк≥й справ≥ використовували одиниц≥ загально-словТ€нського походженн€:

чисниц€ Ч три нитки;

пасмо Ч 10 чисниць;

моток Ч 30 пасом.

ќвечу вовну м≥р€ли на руки (близько пуда) Ч в 25 пудах вовни було 24 руки.

—укно з вовни скочували у сувоњ. ѕр€диво з конопель чи льону м≥р€ли жмен€ми. ƒес€ть жмень називали пов≥сьмом. Ѕув ще кух≥ль Ч м≥ра Ђдоброго т≥ланого пр€диваї. ” кухел≥ м≥стилос€ два пов≥сьми доброго пр€дива.

“ютюн м≥р€ли на папуш≥. ѕапуша листового тютюну Ч це ск≥льки в руку в≥зьмеш.

ƒрова вим≥рювалис€ сажнем ≥ латером. —ажень дров дор≥внював двом складовим метрам, латер Ч 8 м3. Ћатер використовувавс€ дл€ вим≥рюванн€ дощок та ≥нших буд≥вельних матер≥ал≥в. ƒошки м≥р€ли на цал≥ (дюйми): Ђдошка цал≥вкаї, або п≥вторацальова (тепер Ђдошка тридц€ткаї або ЂпТ€тдес€ткаї); 38 цал≥в Ч 1 м.

≤снували спец≥альн≥ м≥ри, що вживалис€ у в≥вчарств≥. ” звТ€зку з тим що випас овець у весн€ний та л≥тн≥й пер≥оди па полонинах проводитьс€ не кожним господарем, а доручаЇтьс€ чабанам, €к≥ за встановленою чергою видають господар€м належну њм к≥льк≥сть молока, тут здавна виникла потреба в досить ч≥тк≥й систем≥ молочарських м≥р. ћолоко м≥р€ли л≥трами, п≥вл≥трами, дец€ми Ч дв≥ дец≥ ≥ одна дец€ (дв≥ст≥ ≥ сто грам≥в). Ѕула поширена ≥ така м≥ра, €к гелета, гелетка Ч деревТ€на посудина у вигл€д≥ д≥жечки м≥стк≥стю 6 - 12 л.

ƒл€ вим≥ру р≥дких ≥ сипучих речовин користувалис€ також р≥зними м≥рчуками, або м≥рками. ќдна з таких м≥р Ч джобул≥в (низька посудина з д≥ркою збоку).

Ќазви давн≥х народних м≥р площ≥ (земл≥) характеризуютьс€ тим, що вз€т≥ вони або в≥д к≥лькост≥ затрачуваного на оброб≥ток часу, або в≥д к≥лькост≥ вис≥€ного нас≥нн€, або в≥д к≥лькост≥ з≥браного на дан≥й площ≥ врожаю. ѕерш≥ два типи назв вживалис€ стосовно оброблюваноњ земл≥, трет≥й Ч найчаст≥ше стосовно с≥нокос≥в. ”с≥ три названих способи м≥р€нн€ площ дуже давн≥. ¬ межах цих вид≥в вид≥л€ютьс€ м≥ри, вз€т≥ в≥д к≥лькост≥ затраченого на оброб≥ток земл≥ або кос≥нн€ с≥на часу, в≥д назви виконавц€ роботи, в≥д назви використовуваного знар€дд€ прац≥, наприклад: Ђна один день кос≥нн€ї, Ђна одного косар€ї, Ђна одну косуї.  ажуть Ђдень земл≥ї, тобто на њњ оброб≥ток плугом потр≥бен день. ƒень оранн€ Ч морг Ч 0,58 га. ÷е частина земл≥, оброблювана зранку до вечора парою вол≥в.

Ќавчанн€ вим≥рюванню сл≥д розгл€дати не €к самоц≥ль, а €к зас≥б розвитку математичних у€влень. ѕроцес вим≥рюванн€ дозвол€Ї познайомити д≥тей з функц≥ональною залежн≥стю м≥р ≥ величин.

‘ормуванн€ вим≥рювальних навичок у дошк≥льник≥в засобами народноњ математики зд≥йснюЇтьс€ на зан€тт€х ≥ поза ними.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 5579 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2286 - | 1901 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.