Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—воЇр≥дн≥сть сприйн€тт€ д≥тьми множини, розм≥щеноњ у вигл€д≥ числовоњ ф≥гури




„исловими ф≥гурами називають картки, на €ких певна к≥льк≥сть ф≥гур розм≥щена в р≥зних формах (квадратних, пр€мокутних та ≥н.):

           
     
 


ѕросторова замкнут≥сть множини в числов≥й ф≥гур≥ д≥йсно б≥льше спри€Ї сприйн€ттю множини €к структурно - ц≥л≥сноњ Їдност≥, н≥ж л≥н≥йне њњ розм≥щенн€ (в р€дочок).

Ќав≥ть наймолодш≥ д≥ти, побачивши на картц≥ 3,4,5 намальованих іудзик≥в, розм≥щених у вигл€д≥ числовоњ ф≥гури, зазвичай беруть одн≥Їю рукою жменю іудзик≥в ≥ висипають њх на картку. —тарш≥ дошк≥льн€та намагаютьс€ накладати іудзики на њх зображенн€, але не завжди в т≥й же к≥лькост≥; вони заповнюють ≥ пром≥жки м≥ж малюнками. –ухи рук ≥ очей дитини ≥накш≥, н≥ж при в≥дтворенн≥ л≥н≥йно розм≥щеноњ множини. Ќакладаючи іудзики на малюнки, дитина д≥Ї одн≥Їю рукою: €кщо правою, то починаЇ з нижнього малюнка справа, ≥ напр€мок його руху ≥де по кругу проти годинниковоњ стр≥лки; €кщо л≥вою, то розкладанн€ іудзик≥в починаЇтьс€ з нижнього іудзика зл≥ва ≥ рух в≥дбуваЇтьс€ за годинниковою стр≥лкою. ќтже, множина, зображена у вигл€д≥ числовоњ ф≥гури, д≥йсно сприймаЇтьс€ д≥тьми €к Їдине ц≥ле, замкнене ц≥ле, хоча, €к ≥ при л≥н≥йному розм≥щен≥, вона не в≥дтворюЇтьс€ д≥тьми в адекватн≥й к≥лькост≥.

ƒосл≥дженн€ ж довели, що л≥н≥йне розм≥щенн€ предмет≥в при в≥дтворенн≥ множини д≥тьми маЇ переваги. „им менш≥ д≥ти, тим б≥льше значенн€ дл€ сприйн€тт€ к≥лькост≥ набуваЇ л≥н≥йне розм≥щенн€ множини.

¬исновок: на початкових ступен€х навчанн€ л≥чильн≥й операц≥њ шл€хом встановленн€ меж елементами множин взаЇмно однозначноњ в≥дпов≥дност≥ доц≥льно розм≥щувати певну сукупн≥сть предмет≥в л≥н≥йно.

–оль кольору елемент≥в при сприйн€тт≥ множини, розм≥шеноњ у вигл€д≥ числовоњ ф≥гури

Ќа ранн≥х етапах розвитку дитина не пом≥чаЇ, €кого кольору елементи: вона бере іудзики будь-€кого кольору ≥ розкладаЇ њх в≥д середини в обидв≥ сторони. јле €к т≥льки вона починаЇ сприймати множину в њњ межах, то стаЇ б≥льш вимогливою до однор≥дного складу елемент≥в. ¬ тих випадках, коли дитина випадково бере іудзик ≥ншого кольору, вона, подивившись на множину €к ц≥ле, виправл€Ї свою помилку. ÷€ вимоглив≥сть до однор≥дност≥ множини про€вл€Їтьс€ при будь-€кому розм≥щенн≥ предмет≥в, хоча в числових ф≥гурах ран≥ше. « в≥ком тенденц≥€ до створенн€ однор≥дних множин зб≥льшуЇтьс€ ≥ стаЇ незалежною в≥д форми њх розм≥щенн€ (5 р. ≥ старш≥). “ому, €кщо в л≥н≥йному розм≥щен≥ множини перш≥ 3 елементи червоною, а наступн≥ 3 - синього кольору, д≥ти сприймають њњ €к дв≥ р≥зн≥ множини. ќзнакою однор≥дност≥ ск≥нченноњ множини на даному етап≥ розвитку найчаст≥ше Ї кол≥р (ознак €кост≥ елемент≥в). јле однор≥дн≥сть елемент≥в множини може бути виражена не лише р≥зними €кост€ми (кольором, формою), а й видовими, родовими ознаками.

«в≥дси, одне ≥з завдань наступного навчанн€ пол€гаЇ втому, щоб, не порушаючи основноњ ознаки множини, розширювати у€вленн€ д≥тей про однор≥дний склад елемент≥в. ÷е можна робити, ввод€чи родов≥ пон€тт€: множина ≥грашок (л€лька, ведмедик, кубик),

¬вод€чи в навчанн€ р≥зн≥ за характером множини, необх≥дно вчити д≥тей ірупувати елементи множини за р≥зними ознаками: предмети з множини ≥грашок можуть ув≥йти до ≥ншоњ множини, елементи €коњ погрупован≥ за кольором (червоний м'€ч, кубик, прапорець). “ак≥ вправи допомагають д≥т€м оволод≥ти класиф≥кац≥Їю €к одн≥Їю з розумових операц≥й, а також спри€ють розвитку розум≥нн€ взаЇмозв'€зк≥в м≥ж р≥зними множинами.

¬плив просторових фактор≥в на сприйн€тт€ множини д≥тьми дошк≥льного в≥ку

ћал≥ д≥ти дуже рано починають пор≥внювати чисельност≥ множин, визначаючи б≥льшу ≥ меншу з них при реальн≥й необх≥дност≥. Ќаприклад, мама дала старшому синов≥ 3 цукерки, а молодшому 2 (1 р. 6 м≥с.). ћалюк, побачивши цукерки брата, т€гне руки до них, ви€вл€ючи незадоволенн€. яким же чином в≥н д≥знавс€, що у брата цукерок б≥льше? ѕерша ознака - в брата цукерки займають б≥льшу площу. ƒругий спос≥б пор≥вн€нн€ Ц поелементно пор≥вн€ти цукерки ≥ д≥знатис€, що не вистачаЇ одн≥Їњ. јле при розм≥щенн≥ двох цукерок на б≥льш≥й площ≥, а трьох - на менш≥й дитина збита з толку. ќтже, на сприйн€тт€ множини впливають р≥зн≥ €к≥сно-просторов≥ фактори (розм≥р елемент≥в множин, величина площ≥), тому необх≥дно своЇчасно розвивати ум≥нн€ дитини розр≥зн€ти елементи множини не лише €к структурно-ц≥л≥сноњ Їдност≥ ≥ ще в до числовий пер≥од вчити д≥тей пор≥внювати чисельн≥сть множин шл€хом практичного встановленн€ в≥дпов≥дност≥ м≥ж њх елементами. « раннього в≥ку необх≥дно не лише вчити д≥тей розр≥зн€ти Ђбагато ≥ одинї, а й формувати у€вленн€ про множину €к структурно-ц≥л≥сну Їдн≥сть, а також ч≥тке сприйн€тт€ окремих елемент≥в множини. ƒл€ цього сл≥д пропонувати д≥т€м виконувати р≥зн≥ операц≥њ з множинами: складати одну множину з двох груп р≥зноњ €кост≥ (червон≥ ≥ син≥ прапорц≥); розд≥л€ти Їдину множину (кружечки), множини за р≥зними ознаками (розм≥р, форма, вид), ≥ працювати з множинами сл≥д на прот€з≥ усього дошк≥льного дитинства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2280 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1900 - | 1754 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.