Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 9: ќсобливост≥ сприйн€тт€ д≥тьми форми




Ћ≥тература:

ј. ћ. Ћеушина. ‘ормирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. Ц ћ., 1974. Ц —. 93-98.

√еометричн≥ ф≥гури Ї еталонами, користуючись €кими людина визначаЇ форму предмета. ‘орма €к ≥ розм≥р, в≥дмежовуЇ один предмет в≥д ≥ншого в простор≥. ‘орма предмет≥в одержала узагальнен≥ в≥дображенн€ в геометричних ф≥гурах. √еометричн≥ ф≥гури в≥д≥грають значну роль в розп≥знаванн≥ форми предмет≥в (д≥ти сп≥вставл€ють предмети з формою геометричних ф≥гур).

ƒосл≥дженн€ показали, що спочатку д≥ти 3-4-х рок≥в сприймають геометричн≥ ф≥гури, €к звичайн≥ ≥грашки ≥ називають њх ≥менами добре знайомих предмет≥в (цил≥ндр - скл€нка, призма - дах, конус Ц башточка, пр€мокутник - в≥кно, овал - €Їчко). ѕ≥д впливом навчанн€ сприйн€тт€ д≥тьми геометричних ф≥гур перебудовуЇтьс€. ƒ≥ти вже не ототожнюють њх з предметами, а лише пор≥внюють: цил≥ндр - €к скл€нка, трикутник - €к башта, квадрат - €к в≥конечко. ≤ нарешт≥ геометричн≥ ф≥гури починають сприйматис€ д≥тьми €к еталони, з €кими пор≥внюють життЇво-побутов≥ предмети (м'€ч, €блуко - кул€; морква - конус, тар≥лка, блюдце - круг). √еометрична ф≥гура виконуЇ роль зразка, у в≥дпов≥дност≥ з €кими п≥дбираютьс€ предмети.

яку ж роль в≥д≥граЇ у сприйн€тт≥ геометричноњ ф≥гури зразок, у в≥дпов≥дност≥ з €ким дитин≥ необх≥дно зд≥йснити виб≥р?

ƒ≥ти раннього в≥ку в≥льно вибирають ф≥гуру за зразком, але при умов≥ що 2 ф≥гури дл€ вибору контрастн≥ за формою (квадрат ≥ круг).

ј €кщо потр≥бно вибрати серед квадрата ≥ пр€мокутник≥в чи трикутник≥в, необх≥дно вид≥лити б≥льш точн≥ особливост≥ форми.

јдже дл€ вибору сл≥д виконати 2 процеси:

1) ознайомленн€ ≥з зразком, тобто докладний анал≥з його структури;

2) визначенн€ даного зразка серед ≥нших ф≥гур шл€хом пор≥вн€нн€ (тобто, знаходженн€ ≥ вид≥ленн€ в об'Їктах тих же суттЇвих стор≥н).

ƒл€ виконанн€ цих завдань необх≥дне спец≥альне навчанн€. ќднак, розп≥знаванн€ геометричних ф≥гур ще не Ї пон€тт€м про них. ≈лементарне пон€тт€ про геометричн≥ ф≥гури стаЇ доступним лише в 6 - 7 рок≥в. ¬изначити пон€тт€ - означаЇ точно вид≥лити в≥дпов≥дний клас об'Їкт≥в ≥ назвати њх суттЇв≥ ознаки, а це доступно лише старшим дошк≥льникам. ѓм також стають доступн≥ знанн€ найпрост≥ших властивостей геометричних ф≥гур, розум≥нн€ в≥дношень м≥ж де€кими видами геометричних ф≥гур (в геометр≥њ часто одне визначаЇтьс€ через ≥нше, б≥льш широке, квадрат - приватний випадок пр€мокутника, в свою чергу - квадрат ≥ пр€мокутник - чотирикутники (або ще многокутники).

ќтже, можна зробити педагог≥чний висновок: знайомл€чи д≥тей з геометричними ф≥гурами сл≥д звертати увагу на њх елементарн≥ властивост≥ (к≥льк≥сть вершин, кут≥в, стор≥н, њх взаЇморозм≥щенн€), а також вчити д≥тей групувати ф≥гури за ознаками.

ќсновну роль в сприйн€тт≥ предмета ≥ визначенн≥ його форми маЇ обстеженн€ зоровим, дотиково-руховим анал≥затором з наступним по€сненн€м - словом. јле д≥ти сам≥ не можуть це робити. ƒосл≥дженн€ показали, що рухи 3-х р≥чноњ дитини схож≥ на хапальн≥, а не на обмацуюч≥. ¬ рухах руки 4-х р≥чноњ дитини з'€вл€ютьс€ вже активн≥ обмацуюч≥ рухи долонею ≥ передньою поверхнею фаланг≥в пальц≥в. ќбмацують мал€та одн≥Їю рукою, без участ≥ пальц≥в (к≥нц≥в).

ƒ≥ти 5-ти рок≥в обмацують предмет обома руками, рухи йдуть назустр≥ч один одному або розход€тьс€ јле в≥дсутнЇ систематичне просл≥дковуванн€ ц≥лого контура обТЇкта.

≤, нарешт≥, д≥ти 6-ти р≥чн≥ починають посл≥довно просл≥дковувати к≥нчиками пальц≥в весь контур ф≥гури. ќбмацувальн≥ рухи н≥би моделюють форму предмета. –ухи очей по контуру ф≥гури теж доступн≥ лише д≥т€м 6-7 рок≥в. ћалюки 3-5 рок≥в рухом очей охоплюють лише внутр≥шн≥ частини ф≥гури: спочатку охоплюють н≥би розм≥р њњ. ≤ лише до 5-ти рок≥в око починаЇ охоплювати ≥ найб≥льш характерну частину форми, що спри€Ї вп≥знанню об'Їкта. ¬ результат≥ б≥льш досконалого обстеженн€ ф≥гури рукою ≥ оком ≥ моделюванн€м њњ форми розвиваЇтьс€ ум≥нн€ правильно в≥дтворювати форму в процес≥ малюванн€, л≥пки.

ќтже, зв≥дси висновок: необх≥дно €кнайран≥ше навчати д≥тей способам обстеженн€ форми геометричних ф≥гур або предмет≥в за њх контурами.

Ќеобх≥дно словесне по€сненн€ завжди супроводжувати показом об'Їкта. ѕ≥дсумовуючи сказане, можна вид≥лити завданн€ ознайомленн€ з геометричними ф≥гурами: навчати д≥тей правильним прийомам обстеженн€ форми геометричних ф≥гур; розвивати здатн≥сть визначати њх найпрост≥ш≥ властивост≥; вчити вибирати њх за вказ≥вкою ≥ зразком серед ф≥гур р≥зного кольору ≥ розм≥ру; вчити групувати геометричн≥ ф≥гури за р≥зними ознаками (формою, розм≥ром, кольором); вчити знаходити в оточуючих предметах схож≥сть з геометричними ф≥гурами; вчити видозм≥нювати ф≥гури, складаючи з них модел≥ предмет≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2167 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

300 - | 273 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.