Заняття з формування елементарних математичних уявлень

Тема: Вимірювання довжини предметів за допомогою народної мірки «п'ядь».

Мета: Ознайомити дітей із народною міркою «п’ядь» у процесі вимірювання довжини предметів. Сформувати у дітей поняття про дану мірку. Закріпити з дітьми навички вимірювання за допомогою умовної мірки. Збагатити словник дітей словами: п’ядь, мала п’ядь, середня п’ядь, велика п’ядь.

Хід заняття: Вихователька: Діти, сьогодні до нас в гості прийшли звірята. (Показує і називає всіх по черзі.) Вони зібралися, щоб позмагатися в стрибках у довжину, і просять вас, щоб ви допомогли їм визначити, хто ж із них найдальше стрибнув? Ну що, допоможемо звірятам?

Отож, всі уважно дивимося на звірят, змагання починається. Першим стрибає котик. Молодець! Дивіться, як він далеко стрибнув. (Аналогічно — з іншими звірятами.)

Пропонуємо дітям спочатку на око визначити, хто із звірят далі стрибнув. Потім пропонуємо їм виміряти за допомогою умовної мірки.

— А зараз Оля і Сергійко підійдуть до фланелеграфа і виміряють за допомогою умовної мірки довжину, на яку стрибнуло кожне із звірят.

Решта дітей дивляться, чи правильно вони вимірюють.

Пізніше діти вимірюють кожний у себе на столі. Після того визначається переможець.

— Діти, то хто у нас найдалі стрибнув?

— А звідки ви знаєте?

Молодці! Добре впоралися із завданням.

Фізкульт-хвилинка.

Діти, а як ще інакше можна виміряти довжину предмета? От я вам зараз і розкажу. Давним-давно, коли бабусі ваших бабусь були такими ж маленькими, як і ви, їм теж треба було вимірювати довжину різних предметів. Наприклад, щоб звести будинок, потрібно-було спочатку виміряти землю, на якій він стоятиме, довжину дощок, дверей, вікон, тобто потреба в різноманітних вимірюваннях виникла в людей дуже давно.

Отож, давайте ми сьогодні на нашому занятті спробуємо з вами виміряти довжину, на яку стрибнули наші звірята, способом, яким користувалися наші бабусі і дідусі. Ось подивіться, як вони це робили. (Показує.) Ця відстань між розведеними великим і вказівним пальцями називається п’ядь.

— А зараз хтось із вас спробує теж виміряти довжину за допомогою двох пальців.

— Тарасику, як ця мірка називається?

— Покажи нам, як ти будеш вимірювати?

Хлопчик вимірює.

Решта дітей вимірюють у себе за столами.

— Молодці, то як називається ця мірка?

— Так, правильно, п’ядь. Її ще називають мала п’ядь. А є ще середня — це відстань між великим і середнім пальцями, і велика — відстань між великим пальцем і мізинцем.

— Діти, чого ми навчились на занятті?

— Як називається мірка, з якою ми сьогодні ознайомилися? (П’ядь.)

— Сьогодні на занятті всі правильно відповідали на запитання. А ще вам дякують звірята за те, що допомогли їм визначити переможця.