Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 5: ¬иди дидактичного матер≥алу з навчанн€ д≥тей математики




Ћ≥тература:

 . …. ўербакова. ћетодика формуванн€ елементарних математичних у€влень у дошк≥льник≥в. Ц  ., 1996. Ц с. 45-52.

«робити навчанн€ наочним Ч це не т≥льки створити зоров≥ образи, а й включити дитину безпосередньо в практичну д≥€льн≥сть. Ќа зан€тт€х з математики в дит€чому садку вихователь залежно в≥д навчальних завдань використовуЇ р≥зноман≥тн≥ засоби наочност≥. Ќаприклад, при навчанн≥ л≥чби можна запропонувати д≥т€м реальн≥ (мТ€ч≥, каштани, л€льки) чи умовн≥ (палички, кружечки, кубики) предмети. ѕри цьому предмети можуть бути р≥зними за кольором, формою, розм≥ром. Ќа п≥дстав≥ пор≥вн€нн€ р≥зних конкретних множин дитина робить висновок про њхню к≥льк≥сть, р≥вн≥сть чи нер≥вн≥сть. ” цьому раз≥ пров≥дну роль в≥д≥граЇ зоровий анал≥затор.

¬ ≥ншому раз≥ ц≥ сам≥ л≥чильн≥ операц≥њ можна виконувати, актив≥зуючи слуховий анал≥затор: запропонувати пол≥чити к≥льк≥сть оплеск≥в, удар≥в у барабан та ≥н. ћожна л≥чити, спираючись на тактильн≥, рухов≥ в≥дчутт€.

¬икористанн€ наочност≥ у навчанн≥ математики необх≥дне. ѕроте вихователь маЇ памТ€тати, що наочн≥сть Ч не самоц≥ль, а зас≥б навчанн€. Ќевдало д≥бран≥ наочн≥ пос≥бники в≥двертають увагу д≥тей, заважають засвоЇнню знань. ѕравильно д≥брана наочн≥сть п≥двищуЇ ефективн≥сть навчанн€, викликаЇ живий ≥нтерес у д≥тей, полегшуЇ засвоЇнн€ та усв≥домленн€ матер≥алу.

¬есь наочний матер≥ал умовно можна под≥лити на два види: демонстрац≥йний ≥ роздавальний. ƒемонстрац≥йний в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д роздавального за розм≥ром ≥ призначенн€м. ƒемонстрац≥йний матер≥ал б≥льший за розм≥ром, роздавальний Ч менший.

«наченн€ демонстрац≥йного наочного матер≥алу пол€гаЇ в тому, що за його допомогою можна зробити процес навчанн€ ц≥кавим, доступним ≥ зрозум≥лим д≥т€м, створити умови, чуттЇву опору дл€ формуванн€ конкретних математичних у€влень ≥ пон€ть, дл€ розвитку п≥знавальних ≥нтерес≥в та зд≥бностей.

«наченн€ роздавального наочного матер≥алу пол€гаЇ, насамперед, в тому, що в≥н даЇ змогу надати процесу навчанн€ д≥йового характеру, включити дитину безпосередньо у практичну д≥€льн≥сть.

«асобами наочност≥ можуть бути: реальн≥ предмети та €вища навколишньоњ д≥йсност≥, ≥грашки, геометричн≥ ф≥гури, картини, малюнки, таблиц≥, модел≥, схеми, д≥аграми, картки ≥з зображенн€м математичних символ≥в Ч цифр, знак≥в д≥й (рис. 4-7); широко використовуЇтьс€ словесна наочн≥сть Ч образне описанн€ обТЇкта, €вища навколишнього св≥ту, художн≥ твори, усна народна творч≥сть.

’арактер наочност≥, його к≥льк≥сть ≥ м≥сце у навчальному процес≥ залежать насамперед в≥д мети ≥ завдань навчанн€, р≥вн€ засвоЇнн€ знань ≥ навичок, в≥д м≥сц€ та сп≥вв≥дношенн€ конкретного ≥ абстрактного на р≥зних етапах засвоЇнн€ знань. “ак, при формуванн≥ у д≥тей початкових у€влень про число та л≥чбу €к наочний матер≥ал широко використовують р≥зноман≥тн≥ конкретн≥ множини, при цьому важлива њхн€ р≥зноман≥тн≥сть (множина предмет≥в, њхн≥х зображень, звук≥в, рух≥в). ¬ихователь звертаЇ увагу д≥тей на те, що множина складаЇтьс€ з окремих елемент≥в, вона може бути под≥лена на частини (п≥дмножини). ƒ≥ти практично д≥ють з множиною, поступово усв≥домлюють основну ознаку при наочному пор≥вн€нн≥ множин - к≥льк≥сть.

Ќаочний матер≥ал спри€Ї розум≥нню д≥тьми того, що будь-€ка множина складаЇтьс€ з групи окремих предмет≥в, €к≥ можуть перебувати в однаковому й неоднаковому к≥льк≥сному в≥дношенн≥, а це готуЇ до засвоЇнн€ л≥чби за допомогою сл≥в-числ≥вник≥в. ќдночасно д≥ти вчатьс€ розкладати предмети правою рукою зл≥ва направо.

ѕоступово, оволод≥вши л≥чбою множин, що складаютьс€ з р≥зних предмет≥в, д≥ти починають розум≥ти, що число не залежить н≥ в≥д розм≥ру предмет≥в, н≥ в≥д характеру розм≥щенн€ њх. ¬правл€ючись у наочному к≥льк≥сному пор≥вн€нн≥ множин, д≥ти па практиц≥ п≥знають сп≥вв≥дношенн€ м≥ж сум≥жними числами (6 менше за 7, а 7 б≥льше н≥ж 6) ≥ вчатьс€ встановлювати р≥вн≥сть. Ќа першому етап≥ навчанн€ конкретн≥ множини зам≥нюютьс€ Ђчисловими ф≥гурамиї, Ђчисловою драбинкоюї тощо.

як наочний матер≥ал використовуютьс€ сюжетн≥ картинки, малюнки. “ак, розгл€д художн≥х картин даЇ змогу усв≥домити, вид≥лити, уточнити часов≥ й просторов≥ в≥дношенн€, характерн≥ особливост≥ розм≥ру, форми навколишн≥х предмет≥в.

¬же наприк≥нц≥ третього Ч початку четвертого року житт€ дитина здатна сприймати множини, подан≥ за допомогою знак≥в, символ≥в (квадрат≥в, кружечк≥в та ≥н.). «астосуванн€ знаковоњ (символ≥чноњ) наочност≥ даЇ змогу вид≥лити ≥стотн≥ ознаки, звТ€зки ≥ в≥дношенн€ у певн≥й чуттЇво-наочн≥й форм≥. ќсобливе значенн€ символ≥чна наочн≥сть маЇ при навчанн≥ д≥тей обчислювальноњ д≥€льност≥ (використанн€ цифр, знак≥в арифметичних д≥й, моделей), при формуванн≥ у д≥тей просторових ≥ часових у€влень.

Ѕез безпосереднього практичного ор≥Їнтуванн€ дитини у простор≥ неможливе формуванн€ просторових у€влень ≥ пон€ть. ќднак на певному етап≥ навчанн€, коли необх≥дне розум≥нн€ д≥тьми просторових в≥дношень, ≥стотн≥шим Ї не практичне ор≥Їнтуванн€ у простор≥, а саме сприйманн€ й розум≥нн€ просторових в≥дношень за допомогою граф≥к≥в, схем, моделей.

‘ормуванн€ у д≥тей у€влень ≥ пон€ть про розм≥р та форму вже неможливе без наочност≥. ” звТ€зку з цим використовуютьс€ р≥зноман≥тн≥ ф≥гури €к еталон форми, граф≥чн≥ й модельн≥ зображенн€ форм.

ќдн≥Їю з найпоширен≥ших форм наочност≥ Ї навчальн≥ таблиц≥. «астосуванн€ таблиць маЇ педагог≥чний ефект лише в тому раз≥, коли демонструванн€ њх повТ€зане не т≥льки з по€сненн€м виховател€ п≥д час викладанн€ нового матер≥алу, а й з орган≥зац≥Їю самост≥йноњ роботи д≥тей.

Ўироко використовуютьс€ на зан€тт€х з математики пос≥бники-апл≥кац≥њ (таблиц≥ з рухомими ≥ зм≥нними детал€ми, що закр≥плюютьс€ на вертикальн≥й чи похил≥й площин≥ за допомогою магн≥тних тримач≥в або ≥ншими способами) - фланелеграф. ÷€ форма наочност≥ даЇ змогу д≥т€м брати активну участь у виготовленн≥ апл≥кац≥й, робить навчальн≥ зан€тт€ ц≥кав≥шими ≥ продуктивн≥шими. ѕос≥бники-апл≥кац≥њ динам≥чн≥, дають змогу вар≥ювати, ур≥зноман≥тнювати, модел≥. Ќаприклад, за допомогою фланелеграфа зручно перегруповувати геометричн≥ ф≥гури, розвТ€зувати арифметичн≥ приклади та задач≥.

ƒо засоб≥в наочност≥ належать ≥ техн≥чн≥ засоби навчанн€ (“«Ќ). —еред техн≥чних засоб≥в навчанн€ з математики дедал≥ б≥льшого значенн€ набувають екранн≥ засоби Ч д≥апроектори, еп≥проектори та под≥бн≥. «астосуванн€ техн≥чних засоб≥в даЇ змогу повн≥ше реал≥зувати ћожливост≥ виховател€, використовуючи готов≥ ≥зограф≥чн≥ чи друкован≥ матер≥али. –екомендуЇтьс€ використовувати д≥апозитиви.

¬иховател≥ можуть сам≥ виготовл€ти наочний матер≥ал, а також залучати д≥тей (особливо при виготовленн≥ роздавального наочного матер≥алу).

ћатер≥ал виготовл€ють з паперу, картону, дроту, поролону, папТЇ-маше. „асто €к л≥чильний використовують природний матер≥ал (каштани, жолуд≥, черепашки, кам≥нчики). ўоб цей матер≥ал мав естетичний вигл€д, його покривають фарбами ≥ лаками.

ƒл€ ≥люстрац≥њ р≥зних пон€ть, повТ€заних з множинами предмет≥в, нер≥дко використовуютьс€ ун≥версальн≥ множини. “ак≥ множини-блоки у св≥й час були запропонован≥ Ћ. —. ¬иготським ≥ угорським психологом-математиком ƒ. ƒьЇнешем. ѕ≥зн≥ше детальн≥ше цей матер≥ал розробив ≥ описав лог≥чн≥ вправи з ним ј. ј. —тол€р. (ƒив. ‘ормирование элементарных математических представлений у дошкольников/ѕод ред. ј. ј. —тол€ра.Ч ћ.: ѕросвещение. Ч 1988. Ч —. 37.)

 омплект складаЇтьс€ з 48 деревТ€них або пластмасових блок≥в.  ожен блок маЇ чотири властивост≥, €кими повн≥стю визначаютьс€ його форма, кол≥р, розм≥р ≥ товщина.

™ чотири форми: коло, квадрат, трикутник ≥ пр€мокутник; три кольори: червоний, син≥й ≥ жовтий; два розм≥ри: великий ≥ маленький ≥ дв≥ товщини: товста ≥ тонка. јвтор назвав цей дидактичний матер≥ал Ђпросторовим вар≥антомї.

ѕаралельно з цим можна використати Ђплоский вар≥антї блок≥в, €кими Ї геометричн≥ ф≥гури. ÷ей комплект складаЇтьс€ з 24 ф≥гур.  ожна з цих ф≥гур повн≥стю визначаЇтьс€ трьома властивост€ми: форма (коло, квадрат, трикутник ≥ пр€мокутник), кол≥р (червоний, син≥й, жовтий) ≥ розм≥ром (великий, маленький).

Ќаочний матер≥ал маЇ в≥дпов≥дати певним вимогам:

предмети дл€ л≥чби та зображенн€ мають бути в≥дом≥ д≥т€м, њх сл≥д брати з навколишнього житт€;

щоб учити д≥тей пор≥внювати к≥льк≥сть у р≥зних сукупност€х, потр≥бна р≥зноман≥тн≥сть дидактичного матер≥алу, що сприймаЇтьс€ р≥зними органами чутт≥в (на слух, в≥зуально, на дотик);

наочний матер≥ал маЇ бути динам≥чним_≥ в достатн≥й к≥лькост≥; в≥дпов≥дати г≥г≥Їн≥чним, педагог≥чним ≥ естетичним вимогам.

ќсоблив≥ вимоги ставл€тьс€ до методики використанн€ наочного матер≥алу. ѕри п≥дготовц≥ до зан€ть вихователь ретельно продумуЇ, коли (у €к≥й частин≥ зан€тт€), в €к≥й к≥лькост≥ ≥ €к буде використано наочний, матер≥ал. “реба правильно дозувати наочний матер≥ал. Ќегативно позначаЇтьс€ на результатах навчанн€ €к недостатнЇ використанн€ його, так ≥ надлишок, ≥ надзвичайна р≥зноман≥тн≥сть.

¬иб≥р наочних пос≥бник≥в та поЇднанн€ њх залежать в≥д мети та завдань, €к≥ треба виконати на зан€тт≥, в≥д р≥вн€ засвоЇнн€ знань ≥ навичок. Ќаочн≥сть не повинна використовуватись лише дл€ актив≥зац≥њ уваги. ÷е дуже вузька мета. Ќеобх≥дно глибше анал≥зувати дидактичн≥ завданн€ ≥ в≥дпов≥дно добирати наочний матер≥ал. “ак, €кщо д≥ти д≥стають початков≥ у€вленн€ про т≥ чи ≥нш≥ властивост≥, ознаки обТЇкта, то обмежуютьс€ невеликою к≥льк≥стю пос≥бник≥в. ” молодш≥й груп≥, ознайомлюючи д≥тей з тим, що множина складаЇтьс€ з окремих елемент≥в, вихователь демонструЇ множину однакових к≥лець на п≥днос≥. ÷ього буваЇ досить дл€ одного зан€тт€. ѕри ознайомленн≥ д≥тей пТ€того року житт€ з новою геометричною ф≥гурою Ч трикутником Ч вихователь демонструЇ р≥зноман≥тн≥ за кольором, розм≥ром ≥ формою трикутники (р≥вносторонн≥, р≥зносторонн≥, р≥внобедрен≥, пр€мокутн≥). Ѕез такоњ р≥зноман≥тност≥ неможливо вид≥лити ≥стотн≥ ознаки ф≥гури Ч к≥льк≥сть стор≥н њ кут≥в, неможливе узагальненн€, абстрагуванн€. ƒл€ того щоб показати д≥т€м р≥зн≥ звТ€зки, в≥дношенн€, необх≥дно поЇднувати к≥лька вид≥в ≥ форм наочност≥. Ќаприклад, при вивченн≥ к≥льк≥сного складу числа з одиниць використовують р≥зн≥ ≥грашки, геометричн≥ ф≥гури, таблиц≥ та ≥нш≥ види наочност≥ на одному зан€тт≥.

—пособи використанн€ наочност≥ у навчальному процес≥ р≥зноман≥тн≥: демонстрац≥йний, ≥люстративний ≥ д≥йовий.

ƒемонстрац≥йний спос≥б використанн€ наочност≥ характеризуЇтьс€ тим, що спочатку вихователь показуЇ, наприклад, геометричну ф≥гуру, а пот≥м разом з д≥тьми розгл€даЇ, обстежуЇ њњ.

≤люстративн≥ший спос≥б передбачаЇ застосуванн€ наочного матер≥алу дл€ ≥люстрац≥њ, конкретизац≥њ пов≥домленн€ виховател€. Ќаприклад, при ознайомленн≥ з под≥лом ц≥лого на частини вихователь п≥дводить д≥тей до необх≥дност≥ цього процесу, а пот≥м практично виконуЇ под≥л.

ƒл€ д≥йового способу використанн€ наочност≥ характерний звТ€зок слова виховател€ з д≥Їю. ѕрикладом цього може бути навчанн€ д≥тей безпосереднього пор≥вн€нн€ множин накладанн€м ≥ прикладанн€м або навчанн€ д≥тей вим≥рюванн€, коли вихователь розпов≥даЇ њ показуЇ, €к треба вим≥рювати.

як правило, на зан€тт≥ з математики використовуЇтьс€ багато пос≥бник≥в, тому дуже важливо продумати м≥сце й пор€док розм≥щенн€ њх. ƒемонстрац≥йний матер≥ал розм≥щують у зручному дл€ користуванн€ м≥сц≥, у в≥дпов≥дн≥й посл≥довност≥. ѕ≥сл€ використанн€ певного наочного матер≥алу його треба прибрати, щоб не в≥двол≥кати увагу д≥тей. « ц≥Їю метою добре використовувати коробочки, серветки, ширмочки. –оздавальний матер≥ал д≥т€м молодшоњ групи дають в ≥ндив≥дуальних конвертах, коробках, на п≥дносах, старшоњ групи Ч на сп≥льному п≥днос≥ на кожен ст≥л.

“реба навчити д≥тей користуватис€ роздавальним матер≥алом. ƒл€ цього вихователь стежить, щоб д≥ти св≥домо ≥ самост≥йно виконували практичн≥ д≥њ, акуратно брали матер≥ал правою рукою, розм≥щували його в≥дпов≥дно до завданн€, п≥сл€ роботи з ним клали на м≥сце.

¬икористанн€ наочного матер≥алу Ч не самоц≥ль, а лише зас≥б, €кий забезпечуЇ усп≥шне навчанн€. ≈фективн≥сть навчанн€ дос€гаЇтьс€ поЇднанн€м слова виховател€ ≥ засоб≥в наочност≥, оск≥льки процес формуванн€ пон€ть нев≥дд≥льний в≥д конкретних у€влень, в≥д формуванн€ способ≥в д≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 8754 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2072 - | 2001 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.