Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри




ѕ≥сл€ вивченн€ теми студент маЇ: «нати:

Ч посадов≥ обов'€зки медичноњ сестри при д≥агностичних досл≥дженн€х;

Ч можлив≥ проблеми пац≥Їнта, наприклад страх перед бронхоскоп≥Їю. —е≠стринськ≥ втручанн€.

”м≥ти:

Ч вибрати призначенн€ на лабораторн≥ та ≥нструментальн≥ досл≥дженн€ з листка призначень;

Ч по€снити пац≥Їнту суть досл≥дженн€ ≥ правила п≥дготовки до нього;

Ч п≥дготувати пац≥Їнта до рентгеноскоп≥чних ≥ ендоскоп≥чних метод≥в до≠сл≥дженн€ травноњ та сечовоњ систем;

Ч п≥дготувати пац≥Їнта до ультразвукових метод≥в досл≥дженн€;

Ч уз€ти кров з вени дл€ досл≥дженн€ (на фантом≥);

Ч уз€ти мазок ≥з з≥ва ≥ носа та ≥нший б≥олог≥чний матер≥ал дл€ бактер≥оло≠г≥чного досл≥дженн€.

¬олод≥ти навичками:

Ч оформленн€ направлень на р≥зн≥ види лабораторних досл≥джень;

Ч уз€тт€ сеч≥ на загальний анал≥з, за методами Ќечипоренка, «имницько-го, на глюкозу, ацетон, д≥астазу;

Ч визначенн€ добового д≥урезу, водного балансу;

Ч уз€тт€ мокротинн€ на загальний анал≥з та м≥кобактер≥њ туберкульозу;

Ч уз€тт€ калу на копролог≥чне досл≥дженн€, приховану кров, €йц€ гель≠м≥нт≥в, бактер≥олог≥чне досл≥дженн€;

Ч транспортуванн€ б≥олог≥чного матер≥алу в лаборатор≥ю.


 

ќбов'€зки медичноњ сестри п≥д час досл≥джень

ƒ≥€льн≥сть медичноњ сестри коригують зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ в≥дпов≥дно до запит≥в сусп≥льства та умов ≥сторичноњ епохи. “ак, сучасна медицина високо техн≥чно оснащена. «'€вились нов≥ методи досл≥дженн€ пац≥Їнт≥в, що вимага≠ють в≥д медичноњ сестри високоњ компетентност≥ в ц≥й галуз≥.

¬≥домо, що застосовують 41 вид досл≥джень, але найчаст≥шими Ї «ќ, що спе≠циф≥чн≥ дл€ проф≥лю в≥дд≥ленн€.

—учасна квал≥ф≥кована медична сестра, €ка готуЇ пац≥Їнта до досл≥дженн€, маЇ:

Ч €сно у€вл€ти соб≥ призначене пац≥Їнту досл≥дженн€, його д≥агностичне значенн€;

Ч ум≥ти по€снити пац≥Їнту значущ≥сть досл≥дженн€, попередити про його тривал≥сть;

Ч психолог≥чно п≥дготувати пац≥Їнта до досл≥дженн€;

Ч методично правильно ≥ вчасно провести п≥дготовку та навчити цьому па≠ц≥Їнта.

 ласиф≥кац≥€ досл≥джень за ступенем участ≥ медичноњ сестри в п≥дготовц≥ до них:

1. ƒосл≥дженн€ ≤ групи вимагають своЇчасного попередженн€ пац≥Їнта про час, умови (наприклад, натще та ≥н.) та м≥сце досл≥дженн€. «азвичай поперед≠жають напередодн≥ увечер≥.

ƒо ц≥Їњ групи належать: кл≥н≥чний анал≥з кров≥; б≥ох≥м≥чн≥ досл≥дженн€ кров≥, реакц≥€ ¬ассерманна; ≈ √, ≈хо √, ≈≈√; томограф≥€, рентгенолог≥чне досл≥дженн€ легень; сп≥рограф≥€; сцинтиграф≥€; скануванн€; бронхоскоп≥€; рад≥онукл≥дна ренограф≥€.

ћедична сестра маЇ звернути особливу увагу на тих пац≥Їнт≥в, €ким призна≠чен≥ досл≥дженн€, що р≥дко виконують. Ќезрозум≥л≥ слова "скануванн€", "сцинтиграф≥€", "рад≥онукл≥дна ренограф≥€" спричинюють у пац≥Їнт≥в триво≠гу, заклопотан≥сть.

ћедична сестра маЇ дох≥дливо по€снити суть досл≥дженн€ ≥ заспокоњти пац≥≠Їнта.

2. ѕри досл≥дженн€х II групи, кр≥м своЇчасного попередженн€, потр≥бно ч≥тко про≥нструктувати пац≥Їнта. ƒо ц≥Їњ групи належать: загальний анал≥з сеч≥; проба «имницького; добовий д≥урез; анал≥з мокротинн€ загальний, на м≥≠кобактер≥њ туберкульозу, пос≥в мокротинн€, пос≥в сеч≥, досл≥дженн€ сеч≥ на глюкозу ≥ ацетон; проба –еберга; анал≥з калу на €йц€ гельм≥нт≥в, копрограму; холецистохоланг≥ограф≥ю.

ќсновна помилка медичноњ сестри пол€гаЇ в тому, що вона не переконуЇть≠с€, чи зрозум≥в пац≥Їнт њњ роз'€сненн€. ¬арто поставити пац≥Їнту де€к≥ питан≠н€, в≥дпов≥д≥ на €к≥ мають переконати в тому, що пац≥Їнт усе зрозум≥в.

3. ƒосл≥дженн€ III групи, кр≥м попередженн€ та ≥нструктажу, вимагають багатоденноњ (част≥ше триденноњ) п≥дготовки.


 

Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри

ƒо ц≥Їњ групи належать: реакц≥€ √регерсена; колоноскоп≥€; ≥ригоскоп≥€; внутр≥шньовенна ренограф≥€.

—кладнощ≥ п≥дготовки пов'€зан≥ з в≥дсутн≥стю спец≥ального лабораторного посуду дл€ збиранн€ €к сеч≥, так ≥ калу.

Ќеприпустимо зневажати застосуванн€ триденноњ д≥Їти.

4. ƒосл≥дженн€ IV групи виконуЇ медична сестра Ч це вз€тт€ калу дл€ ви≠€вленн€ збудник≥в кишкових ≥нфекц≥й; мазки ≥з з≥ва, носа; катетеризац≥€ се≠чового м≥хура дл€ уз€тт€ сеч≥ на досл≥дженн€.

ћедична сестра обов'€зково роз'€снюЇ своњ д≥њ п≥д час ман≥пул€ц≥њ.

“аким чином, можна зробити висновки:

1. ћедична сестра бере участь у п≥дготовц≥ пац≥Їнта до ус≥х без вин€тку при≠значених досл≥джень.

2. ћедична сестра маЇ волод≥ти знанн€ми про п≥дготовку понад 40 вид≥в до≠сл≥джень.

3. Ќеправильна п≥дготовка до досл≥джень зб≥льшуЇ варт≥сть л≥куванн€ ≥ по≠довжуЇ терм≥н перебуванн€ пац≥Їнт≥в у стац≥онар≥.

«биранн€ мокротинн€ дл€ лабораторних досл≥джень

ћокротинн€ Ч патолог≥чне вид≥ленн€ орган≥в диханн€, що вид≥л€Їтьс€ п≥д час кашлю. ƒо його складу належать слиз, серозна р≥дина, кл≥тини кров≥ ≥ ди≠хальних шл€х≥в, найпрост≥ш≥. ўоденно утворюЇтьс€ майже 100 мл бронхо-трахеального секрету. ћокротинн€ зазвичай р≥дке або вод€нисте, але може бути густим або т€гучим. «а зовн≥шн≥м вигл€дом мокротинн€ розр≥зн€ють: слизисте (б≥ле чи опалесцентне, спостер≥гаЇтьс€ при бронх≥альн≥й астм≥); слизисто-гн≥йне (незначн≥ зм≥ни забарвленн€ Ч при брохоектаз≥њ, пневмон≥њ, муков≥сцидоз≥), гн≥йне (густе та т€гуче); р≥зного забарвленн€: жовте (спричи≠нюЇ на€вн≥сть аеробних та факультативно анаеробних бактер≥й), темне зелено-коричневе (при збуднику синьогн≥йн≥й ≥нфекц≥њ), ≥ржаве (пневмококи, м≥ко-плазма), у вигл€д≥ червоного текучого желе (клебс≥Їла), п≥н€сте рожеве або б≥ле вказуЇ на набр€к легень; кровохарканн€ (в≥д червоного Ч св≥жа кров Ч до темно-коричневого Ч заст≥йна кров) трапл€Їтьс€ при ≥нфекц≥њ, травм≥, раку та серцево-судинних захворюванн€х; чорне (слизисте мокротинн€ з чорними вкрапленн€ми Ч через вдиханн€ диму або вуг≥льного пилу).

ƒл€ загального кл≥н≥чного анал≥зу мокротинн€ збирають вранц≥, натще, коли в бронхах скупчуЇтьс€ найб≥льша його к≥льк≥сть. ѕопередньо пац≥Їнт маЇ ретельно почистити зуби ≥ прополоскати ротову порожнину розчином на≠тр≥ю г≥дрокарбонату, фурацил≥ну (1:5000) або 0,01 % розчином перманганату кал≥ю. ѕот≥м, в≥дкашлюючись, пац≥Їнт збираЇ в суху чисту скл€ну банку «Ч5 мл мокротинн€.

ћокротинн€ необх≥дно в≥дправити до лаборатор≥њ прот€гом 2 год з моменту його збиранн€, адже при довгому сто€нн≥ в ньому розмножуЇтьс€ м≥крофлора ≥ в≥дбуваЇтьс€ л≥зис (руйнуванн€) кл≥тин.

ћокротинн€ збер≥гають у прохолодному м≥сц≥ (найкраще у холодильнику).


 

ƒл€ ви€вленн€ м≥кобактер≥й туберкульозу методом флотац≥њ (осадженн€) мокротинн€ збирають прот€гом 1Ч3 д≥б, адже ви€вл€ють њх т≥льки, коли к≥ль≠к≥сть в 1 мл мокротинн€ становить не менше 100 тис. м≥кобактер≥й.

ƒл€ ви€вленн€ збудник≥в запаленн€ дихальноњ системи та њх чутливост≥ до антиб≥отик≥в збирати мокротинн€ найдоц≥льн≥п≥е до початку антиб≥отикотера-п≥њ в стерильн≥ чашки ѕетр≥, заповнен≥ в≥дпов≥дним живильним середови≠щем Ч кров'€ним агаром, цукровим бульйоном тощо.

“реба пам'€тати, що мокротинн€, з≥бране дл€ ви€вленн€ атипових (пух≠линних) кл≥тин, сл≥д негайно в≥дправл€ти до лаборатор≥њ, бо ц≥ кл≥тини швид≠ко руйнуютьс€.

ƒл€ одержанн€ достов≥рних результат≥в досл≥дженн€ треба сл≥дкувати, щоб пац≥Їнт збирав мокротинн€, а не слину. «незаражують мокротинн€ та посуд шл€хом кип'€т≥нн€, автоклавуванн€, використовують дез≥нфекц≥йн≥ розчини.

ћокротинн€ заливають водою (води беруть у 2 рази б≥льше, н≥ж мокротин≠н€), додають натр≥ю г≥дрокарбонат ≥ кип'€т€ть прот€гом 1 год. «незаражують мокротинн€ в автоклав≥ за температури 120 ∞— прот€гом «ќ хв. ј за допомогою дез≥нфекц≥йних розчин≥в так: 5 % розчин хлорам≥ну або хлорам≥ну з активато≠рами (50 мл хлорам≥ну ≥ 50 г сульфату або хлориду амон≥ю) зм≥шують з 1 л води ≥ за≠ливають ним мокротинн€ на 2 год. ƒез≥н≠фекц≥йного розчину беруть у 2 рази б≥ль≠ше, н≥ж знезаражувального матер≥алу. «незаражуванн€ в≥дбуваЇтьс€ прот€гом 4 год.

«а незначного вид≥ленн€ мокротинн€ дл€ досл≥джень використовують мазок, €кий беруть за допомогою стерильного тампона. “ампон п≥сл€ вз€тт€ мазка в≥д≠разу кладуть у стерильну проб≥рку, €ку щ≥льно закривають стерильним ватно-марлевим корком.

¬икористанн€ спец≥альних стериль≠них тампон≥в. ƒл€ того щоб уз€ти мазок ≥з з≥ва та порожнини носа, використову≠ють спец≥альн≥ ватн≥ тампони, €к≥ закр≥≠плен≥ на конус≥ дерев'€ноњ або металевоњ палички або дрот€ноњ петл≥ ≥ вставлен≥ в


ћал. 111. ¬з€тт€ мазк≥в ≥з носа та з≥ва дл€ бактер≥олог≥чного досл≥дженн€

ƒосл≥дженн€ сеч≥

ќсновн≥ показники сеч≥ у здоровоњ людини. ” норм≥ добова к≥льк≥сть сеч≥ здоровоњ людини в межах 1500 мл. ¬она прозора, маЇ €нтарно-жовтий, жовтий або солом'€но-жовтий кол≥р, нейтральну або слабкокислу реакц≥ю (рЌ 7Ч5), густина коливаЇтьс€ в широкому д≥апазон≥ (1008Ч1025). ” сеч≥ не маЇ бути б≥лка, п≥гмент≥в, глюкози, кетонових т≥л.

ќсад нормальноњ сеч≥ незначний з поодинокими кл≥тинами еп≥тел≥ю сечових шл€х≥в, лейкоцитами та малою к≥льк≥стю солей.

ѕри патолог≥њ кол≥р сеч≥ може бути синьо-зеленого забарвленн€ при зара≠женн≥ псевдомонадами або за на€вност≥ б≥л≥руб≥ну. ћолочний в≥дт≥нок вказуЇ на ≥нфекц≥ю, на€вн≥сть сперматозоњд≥в, дом≥шок л≥мфи або кристал≥в сечовоњ кислоти (кисла сеча), або нерозчинених фосфат≥в (лужна сеча). ” рожево-червоний кол≥р сеча буваЇ забарвлена за на€вност≥ в н≥й кров≥, гемоглоб≥ну, м≥оглоб≥ну, де€ких л≥карських препарат≥в, харчових барвник≥в. ѕомаранче≠вий (жовтогар€чий) кол≥р сеч≥ пов'€зують з прийманн€м рифамп≥цину або в≥н вказуЇ на зб≥льшенн€ вм≥сту уроб≥л≥ноњд≥в. —ечу кольору пива спостер≥гають при хвороб≥ Ѕотк≥на, у вигл€д≥ м'€сних помињв Ч при гломерулонефрит≥.  оричнево-чорне забарвленн€ з'€вл€Їтьс€ при алкаптонур≥њ або за на€вност≥ м≥оглоб≥ну.

ѕрозор≥сть. ” норм≥ сеча прозора або слабкокаламутна.  аламутн≥сть сеч≥ може бути спричинена на€вн≥стю в н≥й солей, кров≥, гною, жиру, м≥кроорга≠н≥зм≥в, слизу.

«апах визначають органолептично. ” норм≥ в≥н специф≥чний Ч ам≥ачний. јцетоновий може бути при цукровому д≥абет≥, ацетонем≥чному блюванн≥. ѕри ≥нф≥куванн≥ сеча маЇ неприЇмний запах риби, €кий з часом зб≥льшуЇтьс€.

ќсад у раз≥ в≥дстоюванн€ сеч≥ може €к утворюватис€, так ≥ не утворюватис€. «а його на€вност≥ в≥зуально визначають кол≥р та характер.  ол≥р осаду може


 

бути б≥лим, с≥рим, рожевим, цегл€но-червоним, бурим, зеленувато-жовтим; за характером Ч аморфним або кристал≥чним.

–еакц≥ю сеч≥ част≥ше визначають за допомогою ун≥версального пап≥рц€. ” норм≥ сеча маЇ нейтральну або слабкокислу реакц≥ю рЌ 7Ч5. Ќа реакц≥ю сеч≥ впливаЇ харчуванн€ людини. “ак, за споживанн€ переважно м'€сноњ њж≥ реак≠ц≥€ може бути кислою, рослинноњ Ч лужною. Ћужна реакц≥€ може бути при цистит≥, п≥сл€ блюванн€ та проносу, розсмоктуванн€ набр€к≥в та прийманн€ де€ких л≥к≥в.  исла Ч при цукровому д≥абет≥, подагр≥, т€жк≥й нирков≥й недо≠статност≥, гар€чц≥.

¬≥дносна густина. ” норм≥ в≥дносна густина сеч≥ прот€гом доби коливаЇть≠с€ в≥д 1008 до 1025. «меншенн€ њњ спостер≥гають при хрон≥чн≥й нирков≥й недо≠статност≥, нецукровому д≥абет≥, п≥Їлонефрит≥, унасл≥док усуненн€ набр€к≥в. “имчасове зменшенн€ в≥дносноњ густини можна спостер≥гати п≥сл€ вживанн€ великого об'Їму р≥дини, де€ких л≥к≥в. ѕ≥двищенн€ Ч може бути при цукрово≠му д≥абет≥, гострому гломерулонефрит≥, накопиченн≥ р≥дини в серозних порож≠нинах, набр€ках, проносах, крововтратах.

«биранн€ сеч≥ дл€ загального кл≥н≥чного досл≥дженн€. ƒл€ досл≥дженн€ використовують 100Ч200 мл сеч≥, вид≥леноњ вранц≥ натще. ƒл€ њњ отриманн€ пац≥Їнт (чолов≥к) збираЇ сечу в чисту скл€ну банку об'Їмом 250Ч500 мл. ∆≥н≠ка перед сечовипусканн€м повинна провести туалет п≥хви. ƒл€ збиранн€ сеч≥ доц≥льно використати чисту банку з широким отвором, з €коњ сечу перелива≠ють у звичайну скл€ну банку ≥ в≥дправл€ють в лаборатор≥ю. ѕ≥д час менструа≠ц≥њ сечу не збирають, або, за крайньоњ потреби, њњ отримують за допомогою м'€кого катетера. «≥брану сечу в≥дправл€ють на досл≥дженн€. якщо неможли≠во це зд≥йснити терм≥ново, то дл€ запоб≥ганн€ псуванню сечу збер≥гають у про≠холодному м≥сц≥ (наприклад, на кахельн≥й п≥длоз≥ туалетноњ к≥мнати).

ƒобову сечу дл€ визначенн€ вм≥сту глюкози збирають починаючи з 6Ч7-њ години ранку, п≥сл€ спорожненн€ сечового м≥хура, наступн≥ порц≥њ сеч≥ пац≥≠Їнт збираЇ прот€гом 24 год у чисту скл€ну банку (2Ч3 л). ƒл€ запоб≥ганн€ псу≠ванню сеч≥ до нењ додають консервуюч≥ речовини (тимол, толуол).

ƒл€ досл≥дженн€ глюкозуричного характеру сеч≥ њњ збирають у визначе≠ний час: перша порц≥€ Ч з 9-њ до 14-њ години; друга Ч з 14-њ до 19-њ години; трет€ Ч з 19-њ до 23-њ години; четверта Ч з 23-њ до 6-њ години; п'€та порц≥€ Ч з 6-њ до 9-њ години.

≈кспрес-метод визначенн€ вм≥сту глюкози в сеч≥ (за допомогою глюко-тесту) засновано на специф≥чному окиснюванн≥ глюкози ферментом глюкозо≠оксидазою. ѕри цьому утворюЇтьс€ зелене забарвленн€.

ƒл€ досл≥дженн€ сеч≥ за методом  аковського Ч јдд≥са збирають њњ про≠т€гом доби; у цьому об'Їм≥ визначають загальну к≥льк≥сть лейкоцит≥в, еритро≠цит≥в ≥ цил≥ндр≥в.

…ого застосовують дл€ визначенн€ к≥лькост≥ формених елемент≥в у сеч≥, що була з≥брана за добу. ” норм≥ за добу ≥з сечею може вид≥литис€ до 2Ч106 лейко≠цит≥в, до 1Ч106 еритроцит≥в та не б≥льш н≥ж 2Ч104 цил≥ндр≥в. ќсоблив≥стю 518


 

Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри

цього методу Ї те, що сечу треба прот€гом доби збер≥гати у прохолодному м≥сц≥, бо формен≥ елементи сеч≥ при тривалому њњ сто€нн≥ л≥зуютьс€.

ѕри досл≥дженн≥ за методом Ќечипоренка к≥льк≥сть формених елемент≥в визначають в 1 мл сеч≥, дл€ чого використовують њњ ранкову порц≥ю. «бирають середню порц≥ю ранковоњ сеч≥ в чисту проб≥рку. ѕ≥сл€ ретельного перем≥шу≠ванн€ 10 мл сеч≥ наливають у градуйовану центрифужну проб≥рку та центри≠фугують прот€гом 5 хв при 1500 об/хв. ” проб≥рц≥ залишають осад та приблиз≠но 1 мл надосадовоњ р≥дини, ретельно њх перем≥шують ≥ заповнюють камеру √ор€Їва. Ќорма: лейкоцит≥в Ч 4000 в 1 мл, еритроцит≥в Ч до 1000 в 1 мл, ци≠л≥ндр≥в немаЇ або не б≥льше одного на 4 велик≥ камери.

ƒл€ оц≥нюванн€ концентрац≥йноњ ≥ вид≥льноњ функ≠ц≥й нирок провод€ть пробу за методом «имницько-го. «бирають сечу окремими порц≥€ми прот€гом доби при звичайному д≥Їтичному ≥ питному режим≥ Ч через кожн≥ 3 год в окрем≥ скл€н≥ Їмкост≥ (мал. 112). ” кож≠н≥й ≥з отриманих 8 порц≥й визначають к≥льк≥сть сеч≥ ≥ њњ в≥дносну густину.

ƒл€ оц≥нюванн€ вид≥льноњ функц≥њ нирок визнача≠ють добову к≥льк≥сть сеч≥, сп≥вв≥дношенн€ м≥ж денним ≥ н≥чним д≥урезом (у в≥дсотках), а також к≥льк≥сть ви≠д≥леноњ сеч≥ до прийн€тоњ р≥дини (вона становить 65

ѕро ф≥з≥олог≥чн≥ показники концентрац≥йноњ функ≠ц≥њ нирок св≥дчать значн≥ (в≥д 10 до 20 одиниць) коли≠ванн€ густини в р≥зних порц≥€х сеч≥. ” здоровоњ дорос≠лоњ людини показники вид≥льноњ функц≥њ нирок так≥: добовий д≥урез Ч 1200Ч1700 мл, денний д≥урез стано≠вить 2/3 в≥д добового, н≥чний Ч 1/3Ч1/4 в≥д добового д≥урезу. ѕри здорових нирках густина р≥зних порц≥й сеч≥ коливаЇтьс€ в значних д≥апазонах (1,003Ч 1,030). ƒл€ бактер≥олог≥чного досл≥дженн€ сечу беруть за допомогою стериль≠ного шприца або п≥петки ≥ перенос€ть у стерильний посуд в к≥лькост≥ 15Ч 20 мл. ” ж≥нок сечу беруть за допомогою катетера.

ƒ≥агностичне значенн€ лабораторного досл≥дженн€ калу

“аке досл≥дженн€ даЇ змогу не лише дати характеристику функц≥ональноњ здатност≥ орган≥в, але також Ї об'Їктивним тестом дл€ уточненн€ захворювань травного тракту.

ћакроскоп≥чне досл≥дженн€ калу. „астоту акту дефекац≥њ зумовлюють д≥Їта, спос≥б житт€, псих≥чний стан людини тощо.  ол≥р ≥ консистенц≥€ калових мас мо≠жуть давати важливу ≥нформац≥ю дл€ д≥агностики ≥ мон≥торингу стану пац≥Їнта. Ѕудь-€к≥ в≥дхиленн€ в≥д звичайного ритму спорожненн€ кишок мають бути ви€в≠лен≥ та вивчен≥, адже вони можуть вказати на серйозн≥ порушенн€ (запальний про≠цес) або на зло€к≥сн≥ новоутворенн€. ” температурному листку або сестринськ≥й


 

документац≥њ маЇ бути вказана ≥нформац≥€ про характер калу пац≥Їнта. Ќезначн≥ макроскоп≥чн≥ зм≥ни медична сестра повинна в≥дм≥чати ≥ допов≥дати про них своЇ≠часно, тому що може виникнути потреба у додатковому обстеженн≥ пац≥Їнта.

” медичноњ сестринськ≥й документац≥њ зазначають макроскоп≥чн≥ досл≥≠дженн€ калу, €к≥ включають визначенн€ к≥лькост≥, консистенц≥њ, форми, ко≠льору, запаху, на€вност≥ видимих залишк≥в неперетравленоњ њж≥, патолог≥ч≠них дом≥шок ≥ паразит≥в.

 ≥льк≥сть калу за добу в норм≥ за зм≥шаного харчуванн€ (в≥дпов≥дно до по≠треб орган≥зму) становить 100Ч200 г. ” раз≥ споживанн€ переважно рослинноњ њж≥ може бути понад 200 г.  ≥льк≥сть калу зб≥льшуЇтьс€ при закреп≥, спастич≠ному кол≥т≥.

‘орма в норм≥ ковбасопод≥бна. —тр≥чкопод≥бний кал буваЇ при пухлин≥, сте≠ноз≥ в нижньому в≥дд≥л≥ кишок, спазм≥ м'€за Ч замикача (сф≥нктера) пр€моњ кишки. –≥дкий кал св≥дчить про запальний ≥ функц≥ональний розлад кишок. ѕовн≥стю р≥дкий вод€нистий кал ≥з др≥бними пласт≥вц€ми слизу у вигл€д≥ ри≠сового в≥двару властивий дл€ холерного проносу. ѕ≥нистий кал вказуЇ на на≠€вн≥сть процесу брод≥нн€.

” багатьох крањнах використовують таблицю Ѕристола за типом:

1. “верд≥ грудки або кульки у вигл€д≥ гор≥х≥в (з важким вид≥ленн€м).

2. ” вигл€д≥ ковбаски з твердими грудками, €к≥ склеЇн≥ м≥ж собою.

3. ” вигл€д≥ ковбаски з тр≥щинами на поверхн≥.

4. ” вигл€д≥ ковбаски або зм≥йки, м'€коњ консистенц≥њ, з гладкою поверх≠нею (норма).

5. ” вигл€д≥ м'€ких грудок або фрагмент≥в (легке вид≥ленн€).

6. Ќеоформлений, кашкопод≥бний.

7. –≥дкий (без твердих включень).

 ол≥р калу в норм≥ коричневий, зумовлений на€вн≥стю в ньому стеркоб≥л≥-ну.  ол≥р калу здоровоњ людини залежить в≥д характеру споживаноњ њж≥. «не≠барвлений, с≥рий, п≥сочного або кольору глини кал спостер≥гають при гостро≠му панкреатит≥, пухлинах жовчовив≥дних шл€х≥в та головки п≥дшлунковоњ залози, жовчнокам'€н≥й хвороб≥.  ал, забарвлений у кол≥р дьогтю (мелена), спостер≥гають при кровотеч≥ в шлунку, дванадц€типал≥й кишц≥ або стравохо≠ду (при виразц≥). „орний кол≥р даЇ взаЇмод≥€ кров≥ з травними ферментами. ўо нижче за ходом кишок розташовано джерело кровотеч≥, то виразн≥ше за≠барвлений кал у червоний кол≥р. “емно-бордовий (марон) кол≥р калу спостер≥≠гають при кровотеч≥ з нижн≥х в≥дд≥л≥в кишок внасл≥док запальних процес≥в ≥ мал≥гн≥зац≥њ.  онсистенц≥€ випорожнень залежить в≥д ступен€ крововтрати. —в≥жа €скраво-червона кров на поверхн≥ калу може з'€витис€ при пол≥пах, тр≥щинах, гемороњ, пухлинах пр€моњ кишки. јхол≥чний кал може вказувати на порушенн€ в≥дтоку жовч≥. ¬≥н с≥рого кольору, смердючий, глинистоњ кон≠систенц≥њ, зб≥льшений у об'Їм≥ ≥ важко змиваЇтьс€ (жирний кал). ѕри викорис≠танн≥ препарат≥в зал≥за забарвлюЇтьс€ в с≥рий або чорний кол≥р. “акий кал ди≠ференц≥юють (пор≥внюють) з меленою, €кий маЇ запах кров≥.


 

Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри

√остра д≥аре€ може бути при кишков≥й ≥нфекц≥њ або при порушенн≥ харчу≠ванн€, включаючи надм≥рне вживанн€ алкоголю або жирноњ њж≥. ’рон≥чна д≥≠аре€ Ч ознака виразкового кол≥ту.

«апах калу в норм≥ нер≥зкий. ” раз≥ споживанн€ м'€сноњ њж≥ в≥н р≥зк≥ший, н≥ж у раз≥ споживанн€ рослинноњ. √нильний запах можуть спостер≥гати при розпад≥ пухлини кишок, гнильн≥й диспепс≥њ.

ƒом≥шки, €к≥ видно неозброЇним оком, знаход€ть на поверхн≥ калу за допо≠могою шпател€ та голки, а пот≥м в≥дбирають к≥лька грудочок калу з р≥зних м≥сць, розтирають њх у чашц≥ ѕетр≥ з дистильованою водою, вивчають на чор≠ному та б≥лому тл≥.

” кал≥ можна ви€вити так≥ видим≥ дом≥шки: сполучну, м'€зову тканини, жир, слиз, гн≥й, камен≥, що утворюютьс€ в кишках, жовчовив≥дних шл€хах та п≥дшлунков≥й залоз≥ (копрол≥ти), гельм≥нти (аскарида, волосоголовець, го≠стрик, фрагменти гельм≥нт≥в Ч свин€чого та бичачого ц≥п'€ка, широкого стьо-жака).

ћ≥кроскоп≥чне досл≥дженн€ калу. ѕри такому досл≥дженн≥ ви€вл€ють м'€зов≥ волокна, рослинну кл≥тковину, жирн≥ кислоти, мило, лейкоцити, ери≠троцити, кишковий еп≥тел≥й, слиз, €йц€ гельм≥нт≥в.

Ѕактер≥олог≥чне досл≥дженн€ калу маЇ велике значенн€ дл€ визначенн€ збудник≥в кишкових ≥нфекц≥йних захворювань. ƒосл≥джуваний матер≥ал за можлив≥стю збирають в асептичних умовах у стерильний посуд (стерильною

дрот€ною петлею або тампоном, щ≥ль≠но намотаним на металеву петлю, у стерильну проб≥рку з консервантом -Ч мал. 113) ≥ швидко доставл€ють у ла≠боратор≥ю, адже тривале утримуванн€ матер≥алу призводить до загибел≥ бак≠тер≥й ≥ знижуЇ в≥рог≥дн≥сть њх ви€в≠ленн€.

’≥м≥чне досл≥дженн€ калу. ” раз≥ п≥дозри на кровотечу в травному кана≠л≥ зд≥йснюють реакц≥ю на приховану кров. Ќа мазок калу, що нанесений на предметне скло, капають х≥м≥чний ре≠актив. якщо реакц≥€ позитивна, ма≠зок син≥Ї. «алежно в≥д часу реакц≥€ оц≥нюЇтьс€ так: +++Ќ--р≥зко пози≠тивна; ++-1--позитивна; ++ або Ќ--

слабкопозитивна.

«биранн€ калу дл€ копролог≥чного ћал. 113. ѕроб≥рка з дрот€ною пет- досл≥дженн€. «а 4Ч5 дн≥в до прове-лею з консервантом дл€ бактер≥олог≥ч- денн€ досл≥дженн€ пац≥Їнт не маЇ ного досл≥дженн€ калу вживати препарати зал≥за, в≥смуту,


 

тан≥ну, бар≥ю, п≥локарп≥ну, рициновоњ ол≥њ та вазел≥нового масла, атроп≥ну, бе≠ладони, карболену.

Ќе сл≥д застосовувати ректальних св≥чок, кл≥зм, теплових процедур на жи≠в≥т. якщо пац≥Їнту призначений л≥жковий режим, кал спочатку збирають у п≥дставлене п≥д нього сухе судно ≥ стежать за тим, щоб в≥н у те судно не мочив≠с€. ѕот≥м в≥дбирають потр≥бну к≥льк≥сть калу в скл€ну посудину.

«биранн€ калу дл€ досл≥дженн€ на €йц€ гельм≥нт≥в (глист≥в). якщо пац≥≠Їнт приймаЇ протиглист€н≥ препарати, потр≥бно направл€ти на досл≥дженн€ всю порц≥ю калу.

«биранн€ калу на приховану кров. ѕрот€гом трьох дн≥в пац≥Їнт дотримуЇ безгемоглоб≥новоњ д≥Їти. « рац≥ону вилучають м'€со, рибу, печ≥нку, ≥кру, гре≠чан≥ крупи, €Їчн≥ страви, вс≥ зелен≥ овоч≥, пом≥дори, €блука, гранати. ≤з л≥кар≠ських препарат≥в Ч препарати зал≥за, йоду, брому. Ќеобх≥дно виключити по≠трапл€нн€ кров≥ з ≥нших джерел кровотеч≥ (носова, кровотеча з €сен, п≥сл€ видаленого зуба). ѕри кровоточивост≥ €сен прот€гом всього пер≥оду п≥дготовки до досл≥дженн€ пац≥Їнт не повинен чистити зуби щ≥ткою (можна полоскати рот 3 % розчином г≥дрокарбонату натр≥ю).

ѕ≥дготовка пац≥Їнта до рентгенолог≥чного та ≥нструментального досл≥джень ¬иди рентгенолог≥чних досл≥джень нирок ≥ сечових шл€х≥в (табл. 41):

а) огл€дова урограф≥€ (без використанн€ контрастних речовин);

б) внутр≥шньовенна урограф≥€: внутр≥шньовенно ввод€ть контрастну речо≠вину, €ка вид≥л€Їтьс€ нирками ≥, насичуючи сечу, робить видимими нирки з мисками ≥ чашечками, сечов≥д ≥ сечовий м≥хур;

в) ретроградна п≥Їлограф≥€: контрастну речовину ввод€ть через сечовий ка≠тетер за допомогою цистоскопа в сечов≥д або нав≥ть у ниркову миску.

“аблиц€ 41. –ентгенолог≥чн≥ методи досл≥дженн€ пац≥Їнт≥в

Ћабораторн≥ та ≥нструмента

Ќазва ман≥пул€ц≥њ ћета  онтрастна речовина ѕ≥дготовка пац≥Їнта
–ентгеноло- ¬изначенн€ Ѕар≥ю сульфат, 1. ƒ≥Їта прот€гом 2Ч3 дн≥в
г≥чне досл≥- форми,величи- розведений (вилучити чорний хл≥б, овоч≥,
дженн€ ни, рухомост≥ теплою ≥ пере- молоко, бобов≥).
шлунка шлунка, ви€в- вареною водою 2. ƒосл≥дженн€ провод€ть
  ленн€ виразки, (перорально) натще (заборон€Їтьс€ курити,
  пухлини та   приймати л≥ки та р≥дину).
  ≥нших патолог≥ч-   3. ќстаннЇ споживанн€ њж≥
  них утворень   (легка вечер€) напередодн≥
      ввечер≥ не п≥зн≥ше 21:00.
      4. ”вечер≥ та вранц≥ (за 2 год до
      досл≥дженн€) поставити очисну
      кл≥зму

 


 

Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри

ѕродовженн€ табл. 41

Ќазва ман≥пул€ц≥њ ћета  онтрастна речовина ѕ≥дготовка пац≥Їнта
≤ригоскоп≥€ ¬изначенн€ 200 г бар≥ю + 1. ѕрот€гом 3 дн≥в до досл≥-
  форми, величини 1,5 л води у дженн€ Ч безшлакова д≥Їта ≥
  товстоњ кишки, вигл€д≥ кл≥зми обмеженн€ споживанн€ вугле-
  ви€вленн€   вод≥в (вилучити чорний хл≥б,
  орган≥чних   картоплю, капусту, €блука,
  захворювань   виноград, бобов≥, молоко), р€сне
      питво (2 л).
      2. ƒл€ зменшенн€ метеоризму
  . ■ -   приймати по 2 таблетки карбо-
      лену 3 рази на добу або 1 скл€н-
      ку теплого в≥двару ромашки.
Х     3. ѕеред об≥дом дати «ќЧ50 мл
      рициновоњ ол≥њ.
      4. ќстаннЇ споживанн€ њж≥ о
      18:00.
      5. Ќа н≥ч очисн≥ кл≥зми (≥нтер-
      вал «ќЧ40 хв) до чистих про-
      мивних вод.
      6. ”ранц≥ за 3 год до досл≥джен-
      н€ дати легкий сн≥данок (щоб
      спричинити рефлекторне
      перем≥щенн€ вм≥сту з тонкоњ
      кишки в товсту).
      7. „ерез 15Ч20 хв Ч перша
      очисна кл≥зма, через п≥вгодини
      Ч друга.
      8. «а «ќЧ40 хв Ч поставити
      газовив≥дну трубку.
      9. ” рентгенкаб≥нет≥ за допомо-
      гою кл≥зми увести бар≥Їву
      суспенз≥ю
1. ’оланг≥о- ƒосл≥дженн€ 1. ѕерорально: 1. «а два дн≥ до досл≥дженн€
граф≥€. жовчного м≥хура йопагност, Ч безшлакова д≥Їта (вилучити
2. ’олецис- ≥ печ≥нкових холев≥д, овоч≥, фрукти, бобов≥, моло-
тограф≥€ проток, ви€влен- б≥л≥траст. ко).
  н€ форми пухли- 2. ¬нутр≥шньо- Х «а 12Ч14 год до досл≥дженн€
  ни, камен≥в венно: 20 % дати всередину контрастний
    розчин б≥л≥гносту препарат Ч 12 таблеток по 0,5 г
    або б≥л≥граф≥ну прот€гом 1 год (кожн≥ 10 хв по 2
    таблетки).
      Х ”вечер≥ ≥ за 1Ч2 год до
      досл≥дженн€ Ч очисна кл≥зма.
      Х ƒосл≥дженн€ виконують
      натще. якщо досл≥дженн€

 


 

Ќазва ман≥пул€ц≥њ ћета  онтрастна речовина ѕ≥дготовка пац≥Їнта
  -   проводитьс€ амбулаторно, сн≥данок пац≥Їнта маЇ бути жовчог≥нним (два €Їчних жовтки, 20 г сорб≥ту). 2. ѕрот€гом 2 дн≥в Ч безшлако-ва д≥Їта. Х «а 1Ч2 дн≥ проба на ≥ндив≥ду≠альну чутлив≥сть пац≥Їнта до йодум≥сного препарату. Х ”вечер≥ ≥ за 1Ч2 год до досл≥дженн€ Ч очисна кл≥зма. Х ” рентгенкаб≥нет≥ внутр≥ш≠ньовенно вводити 40 мл п≥д≥гр≥≠того на вод€н≥й бан≥ 20 % розчину б≥л≥гносту або б≥л≥гра-ф≥ну
ќгл€дова урограф≥€. ¬нутр≥шньо≠венна урограф≥€. –етроградна п≥Їлограф≥€ ¬изначенн€ форми, величи≠ни, положенн€ нирок ≥ сечових шл€х≥в, ви€влен≠н€ пухлини, камен≥в ”ротраст, веро-граф≥н внутр≥ш≠ньовенно, три-йодтраст 1. «а 2Ч3 дн≥ до досл≥дженн€ Ч безшлакова д≥Їта. 2.  арболен 1 таблетка Ч при метеоризм≥. 3. Ќапередодн≥ ввечер≥ обмеж≠ити вживанн€ р≥дини. 4. ”вечер≥ ≥ вранц≥ Ч очисна кл≥зма. 5. ѕерев≥рити ≥ндив≥дуальну чутлив≥сть до контрастноњ речовини

Ќирки розм≥щен≥ позаду очеревини, тому ≥нформац≥йн≥ результати њх рент≠генолог≥чного досл≥дженн€ одержують тод≥, коли в кишках не залишаЇтьс€ значного скупченн€ газ≥в.

«а три дн≥ до досл≥дженн€ пац≥Їнтам призначають безшлакову д≥Їту Ч дл€ зменшенн€ метеоризму (обмежують чорний хл≥б, молоко, картоплю, капусту, квасолю, горох). Ќапередодн≥ (увечер≥) ≥ вранц≥ в день досл≥дженн€, за 2 год до досл≥дженн€, ставл€ть 2 очисн≥ кл≥зми, а €кщо потр≥бно Ч газовив≥дну труб≠ку. Ѕезпосередньо перед досл≥дженн€м хворий повинен помочитис€.

ѕ≥дготовка до рентгенолог≥чного досл≥дженн€ шлунка (див. табл. 41) по≠л€гаЇ у максимальному зв≥льненн≥ шлунка ≥ кишок в≥д вм≥сту. Ќапередодн≥ досл≥дженн€ пац≥Їнт р≥зко обмежуЇ споживанн€ грубоњ њж≥ (хл≥б, боби, карто≠пл€), прийманн€ проносних засоб≥в, аби не утворювались гази, €к≥ можуть за≠важати досл≥дженню. ќстаннЇ споживанн€ њж≥ напередодн≥ досл≥дженн€ маЇ


 

бути не п≥зн≥ше 20:00. ¬ранц≥ натще безпосередньо перед досл≥дженн€м пац≥≠Їнтов≥ зв≥льн€ють кишки в≥д калових мас за допомогою очисноњ кл≥зми. «а на≠€вност≥ в шлунку значноњ к≥лькост≥ р≥дини, наприклад при п≥лороспазм≥, на≠передодн≥ досл≥дженн€ прот€гом 2 дн≥в промивають шлунок за допомогою зонда. «ондом видал€ють також шлунковий вм≥ст безпосередньо перед досл≥≠дженн€м.

ѕ≥дготовка до рентгенолог≥чного досл≥дженн€ кишок (див. табл. 41). ”продовж 3Ч4 дн≥в перед досл≥дженн€м ≥з д≥Їтичного рац≥ону пац≥Їнта вилу≠чають продукти, €к≥ спри€ють газоутворенню (чорний хл≥б, молоко, капуста, картопл€). Ќапередодн≥ досл≥дженн€, не п≥зн≥ше 20:00, пац≥Їнт маЇ повечер€≠ти (легка вечер€), а о 22:00 ставл€ть очисну кл≥зму.

ѕ≥дготовка пац≥Їнта до рентгенолог≥чного досл≥дженн€ жовчного м≥ху≠ра (холецистограф≥€) (див. табл. 41). ѕрот€гом 2 дн≥в перед досл≥дженн€м пац≥Їнт споживаЇ њжу, €ка не м≥стить грубоњ кл≥тковини ≥ не спричинюЇ метео≠ризм. Ќапередодн≥ досл≥дженн€ о 17:00 пац≥Їнт вечер€Ї 100 г б≥лого хл≥ба, 25 г вершкового масла ≥ двома €Їчними жовтками. ќ 19:00 йому очищують кишки за допомогою очисноњ кл≥зми. ѕот≥м приймаЇ рентгеноконтрастний зас≥б Ч 3,0Ч3,5 г б≥л≥трасту по 1,5 г 2Ч3 рази через кожн≥ 20 хв, або холев≥д по 1 та≠блетц≥ через кожн≥ 10 хв (всього 6Ч8 г), €к≥ запиваЇ скл€нкою солодкого чаю. ѕ≥сл€ прийманн€ засоб≥в л€гаЇ на правий б≥к. ќ 20:00 в≥н приймаЇ 100 мл 40 % розчину глюкози. ƒо проведенн€ досл≥дженн€ не њсть ≥ вноч≥ в≥дпочиваЇ у в≥ль≠ному положенн≥. –ентгенолог≥чне досл≥дженн€ провод€ть натще вранц≥ на≠ступного дн€. «а 2 год безпосередньо перед досл≥дженн€м пац≥Їнтов≥ робл€ть очисну кл≥зму.

ѕрепарати, €к≥ використовують дл€ внутр≥шньовенноњ холецисто- ≥ хо-ланг≥ографп: 20 % розчин б≥л≥гносту або б≥л≥граф≥ну в ампулах.

ѕ≥дготовка до бронхоскоп≥њ. Ѕронхоскоп≥€ Ч метод в≥зуального та ≥нстру≠ментального досл≥дженн€ бронхолегеневоњ системи за допомогою ендоскоп≥в, €к≥ ввод€ть у дихальн≥ шл€хи пац≥Їнта.

Ѕронхоскоп≥ю ≥ пов'€зан≥ з нею ендобронх≥-альн≥ д≥агностичн≥ та л≥кувальн≥ ман≥пул€ц≥њ ви≠конують за допомогою жорсткого та гнучкого бронхоф≥броскопа (мал. 114, 115). ѕоказанн€ до проведенн€ бронхоскоп≥њ: ус≥

види бронхолегеневоњ патолог≥њ, €ка супроводжу-

кровохарканн€м, вид≥ленн€м слизового гн≥йного мокротин- н€, вогнищеве та дифузне ураженн€ леген≥в, зб≥льшенн€ рег≥онарних л≥мфатичних вузл≥в, по- рушенн€ прох≥дност≥ дихальних шл€х≥в, ѕротипоказанн€: некомпенсован≥ вади сер-

ц€, т€жка форма г≥пертон≥чноњ хвороби, шок,


 

аневризма грудноњ аорти, туберкульоз ≥ пе≠релом шийних хребц≥в, гостре запаленн€ глотки, гортан≥, кахекс≥€.

Ѕронхоскоп≥€ п≥д загальним наркозом. Ќапередодн≥ проведенн€ бронхоскоп≥њ пац≥≠Їнту роз'€снюють мету досл≥дженн€, у пси≠х≥чно лаб≥льних пац≥Їнт≥в зд≥йснюють пре-медикац≥ю транкв≥л≥заторами.

” день досл≥дженн€ пац≥Їнтов≥ очищу≠ють шлунок, за можливост≥ Ч кишки. ћаЇ стким бронхоскопом бути спорожненим сечовий м≥хур. Ѕезпосе≠редньо переднаркозну премедикац≥ю виконують зазвичай внутр≥шньовенно, вклавши пац≥Їнта на бронхоскоп≥чний ст≥л.

Ѕронхоскоп≥€ п≥д м≥сцевим наркозом. Ќапередодн≥ сл≥д поговорити з пац≥≠Їнтом, щоб установити з ним контакт ≥ уточнити його психолог≥чний стан. ѕри вираженому неспокоњ, кр≥м психолог≥чноњ п≥дготовки, призначають транкв≥л≥≠затори ≥ снод≥йн≥ засоби. ѕовторн≥ л≥кувальн≥ бронхоскоп≥њ виконують без пре-медикац≥њ, натще, з попередн≥м в≥дв≥данн€м пац≥Їнтом санвузла.

¬икористан≥ бронхоскопи очищують в≥д слизу за допомогою мачули, змоче≠ноњ у мильному розчин≥, промивають зовн≥ ≥ всередин≥ циркулюючим струме≠нем бактерицидноњ р≥дини (0,5 % спиртовий або водний розчин хлоргексидину-г≥б≥тану, 1 % розчин хлориду бензалкон≥ю).

ƒобрий ефект даЇ застосуванн€ ультразвукових стерил≥затор≥в.

ѕ≥дготовка до ендоскоп≥чного досл≥дженн€ травного каналу (табл. 42). ≈зо-фагогастродуоденоскоп≥€. —учасн≥ гнучк≥ езофагогастродуоденоскопи дають змогу огл€дати слизову оболонку стравоходу, шлунка та дванадц€ти≠палоњ кишки, зд≥йснювати приц≥льну б≥опс≥ю, одержувати кл≥тинний мате≠р≥ал дл€ цитолог≥чного досл≥дженн€ (мал. 116).  р≥м цього, вони мають пристр≥й дл€ в≥дсмоктуванн€ вм≥сту шлунка та нагн≥танн€ в нього пов≥≠тр€.

ѕротипоказанн€: звуженн€ стра- Ќадц€типалоњ кишки; 3, 4 - огл€д воходу, виражена серцево-легенева

недостатн≥сть, аневризма аорти, ≥нфаркт м≥окарда, ≥нсульт, псих≥чн≥ розлади, р≥зко виражена деформац≥€ хребта, загруднинний зоб, варикозне розширенн€ вен стравоходу та його оп≥ки.

ƒосл≥дженн€ виконують натще. ќстаннЇ споживанн€ њж≥ Ч увечер≥ о 18-й годин≥. Ќапередодн≥ пац≥Їнтов≥ по€снюють, що в≥д його повед≥нки залежить безпечн≥сть проведенн€ процедури, заспокоюють його, попереджають, що п≥д час процедури не матиме змоги розмовл€ти, ковтати слину. «н≥мають зн≥мн≥


 

Ќазва ман≥пул€ц≥њ ћета ѕ≥дготовка пац≥Їнта
≈зофагога-стродуодено-скоп≥€ ¬изначенн€ локал≥зац≥њ, харак≠теру, ступен€ зм≥н у слизов≥й оболонц≥ стравоходу, шлунка (з великою точн≥стю). ”з€тт€ матер≥алу дл€ г≥столог≥чного досл≥дженн€; д≥агностуванн€ виразковоњ хвороби, пухлини; контроль результат≥в л≥куван≠н€.  оагул€ц≥€ кровоточивих судин, уведенн€ л≥карських препарат≥в, видаленн€ пол≥п≥в 1. Ќапередодн≥ легка вечер€ о 18:00. 2. ƒосл≥дженн€ вранц≥ натще. 3. «н€ти зубн≥ протези, вз€ти рушник. 4. «а 15Ч20 хв до досл≥дженн€ провести премедикац≥ю (за призна≠ченн€м л≥кар€): розчин промедолу 2 % Ч 1,0 мл п≥дшк≥рно; розчин атроп≥ну сульфату 0,1 % Ч 0,5 мл п≥дшк≥рно. 5. јнестез≥€ слизовоњ оболонки ротовоњ частини глотки 2 % розчином тримекањну шл€хом зрошенн€
–екторомано-скоп≥€ ƒосл≥дженн€ пр€моњ ≥ сигмопо≠д≥бноњ кишки. …мов≥рн≥сть ви€вленн€ запальних процес≥в, виразки, геморою, пухлини. …мов≥рн≥сть одержанн€ мазк≥в ≥ з≥скр≥бк≥в з д≥агностичною метою; б≥опс≥€ ■ 1. ƒосл≥дженн€ вранц≥ натще. 2. «а 2 год до досл≥дженн€ Ч очис≠на кл≥зма. 3. ѕеред досл≥дженн€м спорожни≠ти сечовий м≥хур. 4. якщо в пац≥Їнта закрепи, за к≥лька дн≥в до досл≥дженн€ щоден≠но давати по 50 г рициновоњ або оливковоњ ол≥њ, поставити очисну кл≥зму напередодн≥ увечер≥
 олоноскоп≥€ ƒосл≥дженн€ вищерозташова-них в≥дд≥л≥в товстоњ кишки. …мов≥рн≥сть ви€вленн€ патоло≠г≥чних зм≥н слизовоњ оболонки товстоњ кишки, набр€ку, г≥пере≠м≥њ, краплинних крововилив≥в, ероз≥њ, виразки, пол≥п≥в, почат≠кових форм раку, спостережен≠н€ за добро€к≥сними пухлинами 1. «а 3Ч5 дн≥в Ч д≥Їта є 4. 2. «а два дн≥ дати проносн≥ засоби Ч касторова ол≥€ (рицинова або оливкова ол≥€) 50 г. 3. ”вечер≥ напередодн≥ ≥ за 2 год до досл≥дженн€ Ч очисна кл≥зма 3Ч4 л теплоњ води 37Ч38 ∞— (до чистоњ води). 4. «а 25Ч«ќ хв до досл≥дженн€ ввести п≥дшк≥рно розчин атроп≥ну сульфату 0,1 % Ч 1,0 мл, або 1 мл 0,2 % розчину платиф≥л≥ну г≥дро-тартрату ≥ 1 % розчин промедолу, або 2 мл 50 % розчину анальг≥ну

 


 

зубн≥ протези. «а 3Ч5 хв до початку досл≥дженн€ глотку зрошують 1Ч2 % розчином дикањну. ѕац≥Їнта вкладають на ун≥версальний операц≥йний ст≥л на л≥вий б≥к. ћедична сестра контролюЇ положенн€ пац≥Їнта ≥ стежить за його станом. ѕ≥сл€ досл≥дженн€ пац≥Їнту впродовж 1 год заборон€Їтьс€ њсти, пити, курити. ѕри болю в глотц≥ признача≠ють полоскати 3 % розчином натр≥ю г≥дрокарбонату.

 олоноскоп≥€. ¬икористанн€ гнуч≠кого колоноскопа даЇ змогу вивчати морфолог≥чну картину слизовоњ обо≠лонки товстоњ кишки ≥ проводити при≠ц≥льну б≥опс≥ю на всьому њњ прот€з≥ (мал. 117).

ѕоказанн€: хрон≥чн≥ захворюван≠н€ товстоњ кишки, п≥дозра на пол≥пи тарак,кишков≥кровотеч≥нез'€сованоњ причини.

ѕротипоказанн€: серцева недо≠статн≥сть II та III стад≥њ, ≥нфаркт м≥о≠карда, гострий тромбоз судин мозку, коматозний стан, шок, гостр≥ захво- проведений у сигмопод≥бну ободову (1), рюванн€ орган≥в черевноњ порожнини низх≥дну ободову (2, 3), поперечну ободо-з €вищами перитон≥ту, €к≥ потребу- ¬” (4)> висх≥дну ободову (5) та сл≥пу (6) ють х≥рург≥чного втручанн€, гемоф≥- кишки л≥€.

 олоноскоп≥ю провод€ть п≥сл€ ретельного очищенн€ кишок. «а 3Ч4 дн≥ до досл≥дженн€ призначають безшлакову д≥Їту. —л≥дкують за на€вн≥стю щоден≠них випорожнень. «а день до досл≥дженн€ пац≥Їнтов≥ п≥сл€ об≥ду (о 15-й годи≠н≥) призначають випити «ќЧ50 мл касторовоњ або маслиновоњ ол≥њ, увечер≥ ставл€ть високу очисну кл≥зму. ”ранц≥, за 2 год до досл≥дженн€, знову став≠л€ть очисну кл≥зму. ƒосл≥дженн€ виконують натще.

ѕац≥Їнта вкладають на л≥вий б≥к ≥з з≥гнутими в кол≥нах та п≥дведеними до живота ногами. якщо уведенн€ колоноскопа або його просуванн€ утруднене, то положенн€ пац≥Їнта зм≥нюють. …ого можна повернути на спину, правий б≥к. ћедична сестра весь час стежить за станом пац≥Їнта ≥ за вказ≥вкою л≥кар€ просовуЇ апарат.

–ектороманоскоп≥€. ќгл€д слизовоњ оболонки пр€моњ та сигмопод≥бноњ ки≠шок зд≥йснюють за допомогою ректороманоскопа (мал. 118).

ѕоказанн€: б≥ль у д≥л€нц≥ пр€моњ кишки, ст≥йкий закреп, особливо в ос≥б старечого та похилого в≥ку, вид≥ленн€ з пр€моњ кишки слизу та гною, виконан≠н€ де€ких ман≥пул€ц≥й (змазуванн€ тр≥щин, виразок, видаленн€ пол≥п≥в, вз€т≠т€ шматочка слизовоњ оболонки дл€ г≥столог≥чного досл≥дженн€).


 

ћал. 118. –ектороманоскоп≥€:

а Ч загальний вигл€д ректороманоскопа: 1 Ч пров≥д; 2 Ч ручка; « Ч балон; 4 Ч лампочка; 5 Ч стержень дл€ лампочки; 6 Ч в≥кно; 7 Ч обтуратор; б Ч стр≥лками вказано посл≥довн≥сть спр€муванн€ ректороманоскопа

ѕротипоказанн€: т€жкий загальний стан пац≥Їнта, гостр≥ запальн≥ та на≠гн≥йн≥ процеси в д≥л€нц≥ в≥дх≥дника, рубцев≥ звуженн€ пр€моњ кишки.

Ќапередодн≥ проведенн€ ректороманоскоп≥њ пац≥Їнту ставл€ть 2 очисн≥ кл≥зми (ввечер≥) з подальшим уведенн€м газовив≥дноњ трубки. ƒають легку ве≠черю (чай, печиво). ¬ранц≥ знову ставл€ть 2 очисн≥ кл≥зми з перервою «ќ хв ≥ ввод€ть газовив≥дну трубку. ≤нший вар≥ант: увечер≥ ставл€ть очисну кл≥зму ≥ вранц≥ за 4 год до проведенн€ досл≥дженн€ ставл€ть ще одну.

якщо пац≥Їнт страждаЇ в≥д закрепу, йому впродовж дек≥лькох дн≥в перед досл≥дженн€м дають проносне («ќ мл касторовоњ ол≥њ), щодн€ ставл€ть очисну кл≥зму.

ћедична сестра веде п≥дготовку пац≥Їнта, перев≥р€Ї ≥нструментар≥й ≥ допо≠магаЇ л≥карев≥ при проведенн≥ досл≥дженн€. „ерез ймов≥рн≥сть вит≥канн€ про≠мивних вод, €к≥ залишилис€ в кишц≥, медична сестра готуЇ таз, €кий п≥дстав≠л€Ї до зовн≥шнього к≥нц€ трубки ректороманоскопа.

Ќайб≥льш зручн≥ положенн€ пац≥Їнта дл€ введенн€ ректороманоскопа Ч кол≥нно-л≥ктьове та кол≥нно-плечове. ѕац≥Їнт стаЇ кол≥ньми на ст≥л так, щоб його стопи звисали за край стола, ≥ спираЇтьс€ л≥кт€ми або плечем на ст≥л.

≤нше положенн€ Ч лежачи на правому боц≥ з трохи п≥дн€тим тазом.

«а недостатньоњ п≥дготовки пац≥Їнта досл≥дженн€ припин€ють ≥ виконують повторну п≥дготовку.

Ћапароскоп≥€ Ч огл€д орган≥в черевноњ порожнини та малого таза дл€ роз≠п≥знанн€ р≥зних патолог≥чних процес≥в за допомогою лапароскопа (мал. 119).

529


 

Ќапередодн≥ ввечер≥ та безпосередньо перед досл≥дженн€м пац≥Їнтов≥ ставл€ть очисну кл≥з≠му. ћедична сестра привозить пац≥Їнта на катал-ц≥ ≥ п≥сл€ досл≥дженн€ в≥двозить назад у палату. “реба пам'€тати, що вс≥ ендоскоп≥чн≥ досл≥джен≠н€ можуть супроводжуватис€ ускладненн€ми: алерг≥йною реакц≥Їю на введенн€ анестетик≥в, кровотечею, непритомн≥стю. “ому медична се≠стра маЇ стежити за станом пац≥Їнта ≥ при по€в≥ €кихось неспри€тливих ознак допов≥сти л≥каре≠Bi.

Ћапароцентез Ч проколюванн€ черевноњ Ќ” ст≥нки за допомогою троакара, €ке виконують з

д≥агностичною або л≥кувальною метою (досл≥дженн€ та видаленн€ в≥льноњ р≥≠дини з черевноњ порожнини).

ƒл€ проколюванн€ черевноњ ст≥нки треба мати троакар д≥аметром 3Ч4 мм з гостроконечним мандреном, дренажну гумову трубку завдовжки до 1 м, затис≠кач, шприц Їмн≥стю 5Ч10 мл, 0,25 % розчин новокањну, посудину дл€ збиран≠н€ асцитичноњ р≥дини, стерильн≥ проб≥рки, перев'€зувальний матер≥ал, ватн≥ тампони, п≥нцет, шк≥рн≥ голки, шовний матер≥ал, скальпель, лейкопластир.

Ћ≥кар ≥ медична сестра, €ка йому асистуЇ, над€гають шапочки, маски. –уки обробл€ють, €к перед х≥рург≥чною операц≥Їю, над≥вають стерильн≥ гумов≥ ру≠кавички. ѕотр≥бно забезпечити повну стерильн≥сть троакара, трубки ≥ всього ≥нструментар≥ю, €кий стикаЇтьс€ з≥ шк≥рою.

ѕункц≥ю провод€ть уранц≥, натще в процедурному каб≥нет≥ або перев'€зочн≥й.

Ќапередодн≥ пац≥Їнт спорожнюЇ кишки, сечовий м≥хур. ѕоложенн€ пац≥≠Їнт п≥д час процедури сид€чи, а при т€жкому стан≥ Ч лежачи на правому боц≥.

«а 30 хв до досл≥дженн€ ввод€ть 1 мл 2 % розчину промедолу, 1 мл 0,1 % розчину атроп≥ну п≥дшк≥рно дл€ премедикац≥њ.

ѕеред пункц≥Їю треба переконатис€ в на€вност≥ р≥дини в черевн≥й порож≠нин≥.

ѕ≥сл€ дез≥нфекц≥њ м≥сц€ проколюванн€ провод€ть ≥нф≥льтрац≥йну анесте≠з≥ю передньоњ черевноњ ст≥нки, пар≥Їтальноњ очеревини. ѕроколюванн€ робл€ть по середн≥й л≥н≥њ живота на однаков≥й в≥дстан≥ в≥д пупка та лобковоњ к≥стки або по внутр≥шньому краю л≥вого пр€мого м'€за живота. Ўк≥ру в м≥сц≥ проколю≠ванн€ зсувають л≥вою рукою назовн≥, щоб зменшити шар п≥дшк≥рного прошар≠ку, а правою ввод€ть троакар. ≤нколи перед введенн€м троакара шк≥ру трохи надр≥зують скальпелем. ѕ≥сл€ проникненн€ троакара в черевну порожнину його мандрен виймають, ≥ р≥дина починаЇ в≥льно вит≥кати. Ѕеруть дек≥лька м≥≠л≥л≥тр≥в р≥дини дл€ анал≥зу ≥ робл€ть мазки, пот≥м на троакар насаджують гу≠мову трубку, ≥ р≥дина вит≥каЇ в таз.


 

“реба знати, що випускати р≥дину сл≥д пов≥льно (1 л прот€гом 5 хв). « ц≥Їю метою на гумову трубку пер≥одично накладають затискач. якщо видаленн€ р≥≠дини припинилос€ внасл≥док закритт€ внутр≥шнього отвору троакара петлею кишки, обережно натискують на черевну ст≥нку, при цьому кишка зм≥щуЇтьс€ ≥ р≥дина знову продовжуЇ вит≥кати. «а час видаленн€ р≥дини в≥дбуваЇтьс€ р≥зке зменшенн€ внутр≥шньочеревного тиску, що призводить до перерозпод≥лу кро≠вотоку по всьому орган≥зму, що ≥нод≥ спричинюЇ розвиток судинного колапсу. ƒл€ проф≥лактики цього ускладненн€ п≥д час видаленн€ р≥дини медична се≠стра щ≥льно ст€гуЇ жив≥т широким рушником нижче м≥сц€ проколюванн€.

ѕ≥сл€ видаленн€ р≥дини троакар виймають, на шк≥ру в м≥сц≥ пункц≥њ накла≠дають шви (або њњ щ≥льно заклеюють стерильним тампоном з клеолом), стисну асептичну пов'€зку, кладуть на жив≥т м≥хур з льодом, призначають суворий л≥жковий режим. ¬едуть спостереженн€ за пац≥Їнтом ≥ п≥сл€ проведенн€ пунк≠ц≥њ з метою раннього ви€вленн€ в≥рог≥дних ускладнень. —еред ускладнень при лапароцентез≥ сл≥д в≥дзначити так≥: флегмона ст≥нки живота внасл≥док пору≠шень правил асептики та антисептики; ушкодженн€ судин черевноњ ст≥нки з утворенн€м гематоми черевноњ ст≥нки або кровотеч≥ в черевну порожнину; ушкодженн€ орган≥в черевноњ порожнини; п≥дшк≥рна емф≥зема ст≥нки живота внасл≥док проникненн€ в нењ пов≥тр€ через проколюванн€; видаленн€ р≥дини з черевноњ порожнини через пункц≥йний отв≥р, що пов'€зано з небезпекою ≥нф≥≠куванн€ рани та черевноњ порожнини.

ѕ≥дготовка до ≥нструментальних метод≥в досл≥дженн€ орган≥в трав≠ленн€. ƒл€ д≥агностики захворювань орган≥в травленн€ нин≥ широко викорис≠товують ультразвукове досл≥дженн€ (ехограф≥ю), застосуванн€ €кого ірунту≠Їтьс€ на тому, що р≥зн≥ середовища орган≥зму мають неоднаков≥ акустичн≥ властивост≥ ≥ по-р≥зному в≥дбивають випром≥нюван≥ апаратом ультразвуков≥ сигнали. «а допомогою ультразвукового досл≥дженн€ можна визначити поло≠женн€, форму, розм≥ри, структуру р≥зних орган≥в черевноњ порожнини: печ≥н≠ки, жовчного м≥хура, п≥дшлунковоњ залози, ви€вити пухлини, к≥сти ≥ т. ≥н. “аке досл≥дженн€ провод€ть зазвичай натще. ѕ≥дготовка зводитьс€ до бороть≠би з метеоризмом, адже скупченн€ газ≥в у петл€х кишок ускладнюЇ ультразву≠кову в≥зуал≥зац≥ю орган≥в.  р≥м вже згадуваних обмежень у д≥Їт≥ з метою усу≠ненн€ метеоризму прот€гом 2Ч3 дн≥в перед досл≥дженн€м пац≥Їнтам призначають прийом активованого вуг≥лл€ чи карболену (по 0,5Ч1,0 г 3Ч 4 рази на день), а також (за показанн€ми) прийом ферментних препарат≥в, на≠приклад фесталу.

ѕ≥бготповка бо ≥нстпри ментального досл≥дженн€ нирок ≥ сечових шл€х≥в. ”льтразвукове досл≥дженн€ нирок не потребуЇ спец≥альноњ п≥дготовки пац≥Їн≠та. ќднак ехограф≥чний огл€д передм≥хуровоњ залози можливий лише при на≠повненому сечовому м≥хур≥, дл€ чого пац≥Їнт випиваЇ 400Ч500 мл води або чаю за 1Ч2 год до досл≥дженн€.

÷истоскоп≥€ Ч огл€д порожнини сечового м≥хура за допомогою введеного в нього цистоскопа.


 

Ќапередодн≥ ввечер≥ та безпосередньо перед досл≥дженн€м пац≥Їнтов≥ ставл€ть очисну кл≥з≠му. ћедична сестра привозить пац≥Їнта на катал-ц≥ ≥ п≥сл€ досл≥дженн€ в≥двозить назад у палату. “реба пам'€тати, що вс≥ ендоскоп≥чн≥ досл≥джен≠н€ можуть супроводжуватис€ ускладненн€ми: алерг≥йною реакц≥Їю на введенн€ анестетик≥в, кровотечею, непритомн≥стю. “ому медична се≠стра маЇ стежити за станом пац≥Їнта ≥ при по€в≥ €кихось неспри€тливих ознак допов≥сти л≥каре≠Bi.

Ћапароцентез Ч проколюванн€ черевноњ Ќ” ст≥нки за допомогою троакара, €ке виконують з

д≥агностичною або л≥кувальною метою (досл≥дженн€ та видаленн€ в≥льноњ р≥≠дини з черевноњ порожнини).

ƒл€ проколюванн€ черевноњ ст≥нки треба мати троакар д≥аметром 3Ч4 мм з гостроконечним мандреном, дренажну гумову трубку завдовжки до 1 м, затис≠кач, шприц Їмн≥стю 5Ч10 мл, 0,25 % розчин новокањну, посудину дл€ збиран≠н€ асцитичноњ р≥дини, стерильн≥ проб≥рки, перев'€зувальний матер≥ал, ватн≥ тампони, п≥нцет, шк≥рн≥ голки, шовний матер≥ал, скальпель, лейкопластир.

Ћ≥кар ≥ медична сестра, €ка йому асистуЇ, над€гають шапочки, маски. –уки обробл€ють, €к перед х≥рург≥чною операц≥Їю, над≥вають стерильн≥ гумов≥ ру≠кавички. ѕотр≥бно забезпечити повну стерильн≥сть троакара, трубки ≥ всього ≥нструментар≥ю, €кий стикаЇтьс€ з≥ шк≥рою.

ѕункц≥ю провод€ть уранц≥, натще в процедурному каб≥нет≥ або перев'€зочн≥й.

Ќапередодн≥ пац≥Їнт спорожнюЇ кишки, сечовий м≥хур. ѕоложенн€ пац≥≠Їнт п≥д час процедури сид€чи, а при т€жкому стан≥ Ч лежачи на правому боц≥.

«а 30 хв до досл≥дженн€ ввод€ть 1 мл 2 % розчину промедолу, 1 мл 0,1 % розчину атроп≥ну п≥дшк≥рно дл€ премедикац≥њ.

ѕеред пункц≥Їю треба переконатис€ в на€вност≥ р≥дини в черевн≥й порож≠нин≥.

ѕ≥сл€ дез≥нфекц≥њ м≥сц€ проколюванн€ провод€ть ≥нф≥льтрац≥йну анесте≠з≥ю передньоњ черевноњ ст≥нки, пар≥Їтальноњ очеревини. ѕроколюванн€ робл€ть по середн≥й л≥н≥њ живота на однаков≥й в≥дстан≥ в≥д пупка та лобковоњ к≥стки або по внутр≥шньому краю л≥вого пр€мого м'€за живота. Ўк≥ру в м≥сц≥ проколю≠ванн€ зсувають л≥вою рукою назовн≥, щоб зменшити шар п≥дшк≥рного прошар≠ку, а правою ввод€ть троакар. ≤нколи перед введенн€м троакара шк≥ру трохи надр≥зують скальпелем. ѕ≥сл€ проникненн€ троакара в черевну порожнину його мандрен виймають, ≥ р≥дина починаЇ в≥льно вит≥кати. Ѕеруть дек≥лька м≥≠л≥л≥тр≥в р≥дини дл€ анал≥зу ≥ робл€ть мазки, пот≥м на троакар насаджують гу≠мову трубку, ≥ р≥дина вит≥каЇ в таз.


 

“реба знати, що випускати р≥дину сл≥д пов≥льно (1 л прот€гом 5 хв). « ц≥Їю метою на гумову трубку пер≥одично накладають затискач. якщо видаленн€ р≥≠дини припинилос€ внасл≥док закритт€ внутр≥шнього отвору троакара петлею кишки, обережно натискують на черевну ст≥нку, при цьому кишка зм≥щуЇтьс€ ≥ р≥дина знову продовжуЇ вит≥кати. «а час видаленн€ р≥дини в≥дбуваЇтьс€ р≥зке зменшенн€ внутр≥шньочеревного тиску, що призводить до перерозпод≥лу кро≠вотоку по всьому орган≥зму, що ≥нод≥ спричинюЇ розвиток судинного колапсу. ƒл€ проф≥лактики цього ускладненн€ п≥д час видаленн€ р≥дини медична се≠стра щ≥льно ст€гуЇ жив≥т широким рушником нижче м≥сц€ проколюванн€.

ѕ≥сл€ видаленн€ р≥дини троакар виймають, на шк≥ру в м≥сц≥ пункц≥њ накла≠дають шви (або њњ щ≥льно заклеюють стерильним тампоном з клеолом), стисну асептичну пов'€зку, кладуть на жив≥т м≥хур з льодом, призначають суворий л≥жковий режим. ¬едуть спостереженн€ за пац≥Їнтом ≥ п≥сл€ проведенн€ пунк≠ц≥њ з метою раннього ви€вленн€ в≥рог≥дних ускладнень. —еред ускладнень при лапароцентез≥ сл≥д в≥дзначити так≥: флегмона ст≥нки живота внасл≥док пору≠шень правил асептики та антисептики; ушкодженн€ судин черевноњ ст≥нки з утворенн€м гематоми черевноњ ст≥нки або кровотеч≥ в черевну порожнину; ушкодженн€ орган≥в черевноњ порожнини; п≥дшк≥рна емф≥зема ст≥нки живота внасл≥док проникненн€ в нењ пов≥тр€ через проколюванн€; видаленн€ р≥дини з черевноњ порожнини через пункц≥йний отв≥р, що пов'€зано з небезпекою ≥нф≥≠куванн€ рани та черевноњ порожнини.

ѕ≥дготовка до ≥нструментальних метод≥в досл≥дженн€ орган≥в трав≠ленн€. ƒл€ д≥агностики захворювань орган≥в травленн€ нин≥ широко викорис≠товують ультразвукове досл≥дженн€ (ехограф≥ю), застосуванн€ €кого ірунту≠Їтьс€ на тому, що р≥зн≥ середовища орган≥зму мають неоднаков≥ акустичн≥ властивост≥ ≥ по-р≥зному в≥дбивають випром≥нюван≥ апаратом ультразвуков≥ сигнали. «а допомогою ультразвукового досл≥дженн€ можна визначити поло≠женн€, форму, розм≥ри, структуру р≥зних орган≥в черевноњ порожнини: печ≥н≠ки, жовчного м≥хура, п≥дшлунковоњ залози, ви€вити пухлини, к≥сти ≥ т. ≥н. “аке досл≥дженн€ провод€ть зазвичай натще. ѕ≥дготовка зводитьс€ до бороть≠би з метеоризмом, адже скупченн€ газ≥в у петл€х кишок ускладнюЇ ультразву≠кову в≥зуал≥зац≥ю орган≥в.  р≥м вже згадуваних обмежень у д≥Їт≥ з метою усу≠ненн€ метеоризму прот€гом 2Ч3 дн≥в перед досл≥дженн€м пац≥Їнтам призначають прийом активованого вуг≥лл€ чи карболену (по 0,5Ч1,0 г 3Ч 4 рази на день), а також (за показанн€ми) прийом ферментних препарат≥в, на≠приклад фесталу.

ѕ≥бготповка бо ≥нстпри ментального досл≥дженн€ нирок ≥ сечових шл€х≥в. ”льтразвукове досл≥дженн€ нирок не потребуЇ спец≥альноњ п≥дготовки пац≥Їн≠та. ќднак ехограф≥чний огл€д передм≥хуровоњ залози можливий лише при на≠повненому сечовому м≥хур≥, дл€ чого пац≥Їнт випиваЇ 400Ч500 мл води або чаю за 1Ч2 год до досл≥дженн€.

÷истоскоп≥€ Ч огл€д порожнини сечового м≥хура за допомогою введеного в нього цистоскопа.


 

Ќапередодн≥ процедури пац≥Їнтов≥ ставл€ть очисну кл≥зму. ÷истоскоп пе≠ред застосуванн€м, з метою запоб≥ганн€ подразнювальн≥й д≥њ спирту, в €кому в≥н збер≥гаЇтьс€, промивають дистильованою водою, протирають 96 % розчи≠ном етилового спирту ≥ змащують стерильним гл≥церином.

ѕ≥д час проведенн€ цистоскоп≥њ (в≥зуальний огл€д слизовоњ оболонки сечо≠вого м≥хура за допомогою спец≥ального оптичного приладу) також немаЇ по≠треби в попередн≥й п≥дготовц≥ пац≥Їнта. ¬изначенн€ показань (макрогемат-ур≥€, п≥дозра на сечокам'€ну хворобу, пухлина сечового м≥хура та ≥н.), а також протипоказань (гостр≥ запальн≥ захворюванн€ сеч≥вника, передм≥хуровоњ зало≠зи, сечового м≥хура тощо) у кожному конкретному випадку проводить уролог.  р≥м д≥агностичних ц≥лей цистоскоп≥ю застосовують дл€ видаленн€ добро≠€к≥сних пухлин ≥ пол≥п≥в сечового м≥хура, роздробленн€ камен≥в (литотрипс≥€) та≥н.

¬≥дпов≥дальн≥сть медичноњ сестри п≥д час участ≥ в лабораторних досл≥дженн€х

«абезпеченн€ €кост≥ лабораторного досл≥дженн€ залежить в≥д правильност≥ проведенн€ вс≥х його етап≥в: преанал≥тичного, анал≥тичного та постанал≥тич-ного.

ѕреанал≥тичний етап Ч п≥дготовка пац≥Їнта до досл≥дженн€, вз€тт€ б≥ома-тер≥алу, транспортуванн€ та його реЇструванн€. ¬≥дпов≥дальн≥сть за цей етап несуть медичн≥ сестри.

јнал≥тичний етап Ч це безпосереднЇ виконанн€ лабораторного тесту, €кий провод€ть спец≥ал≥сти з лабораторноњ д≥агностики.

ѕостанал≥тичний етап Ч проведенн€ розрахунк≥в та доставка результат≥в досл≥дженн€ кл≥н≥цистам. Ќа цьому етап≥ працюють €к спец≥ал≥сти лаборато≠р≥й, так ≥ ≥нш≥ спец≥ал≥сти л≥кувально-проф≥лактичного закладу.

“аким чином, взаЇмини медичноњ сестри та медичних прац≥вник≥в лабора≠тор≥й мають максимально ірунтуватис€ на сп≥впрац≥ в Їдиному д≥агностично≠му процес≥. Ћише медична сестра забезпечуЇ дбайливу п≥дготовку пац≥Їнта до лабораторного тесту, правильне збереженн€ та транспортуванн€ б≥оматер≥алу до лаборатор≥њ. Ћише вона маЇ враховувати р≥зн≥ аспекти позалабораторноњ частини преанал≥тичного етапу.

ќбов'€зкова вимога до лабораторних досл≥джень Ч њхн€ в≥рог≥дн≥сть. Ќа ре≠зультати лабораторних досл≥джень певний вплив мають ф≥з≥олог≥чний стан ор≠ган≥зму, тобто чинники, що формують параметри внутр≥шнього середовища, або нормальн≥ величини показник≥в, що залежать в≥д техн≥ки вз€тт€, €кост≥ ≥нструментар≥ю, посуду, в €кий набирають матер≥ал, а також умов збер≥ганн€. “ому потр≥бно враховувати умови, в €ких перебуваЇ пац≥Їнт, ≥ намагатись њх стандартизувати: матер≥ал брати рано вранц≥ натще в однаковому положенн≥ т≥ла, враховувати прийманн€ л≥карських препарат≥в, рентгенолог≥чн≥ досл≥-


 

Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри

дженн€ тощо. ѕравильне визначенн€ обс€гу лабораторних досл≥джень, д≥а≠гностичних тест≥в, трактуванн€ результат≥в забезпечують усп≥х сучасноњ д≥а≠гностики, терап≥њ ≥ контроль за њњ ефективн≥стю.

¬≥домо, що недостов≥рн≥сть результат≥в лабораторних досл≥джень багато в чому залежить в≥д порушень та/або незнанн€ правил вз€тт€, збер≥ганн€ ≥ тран≠спортуванн€ б≥оматер≥алу медичним персоналом.

«агальн≥ правила вз€тт€, збер≥ганн€ та транспортуванн€ б≥оматер≥алу. ће≠дична сестра маЇ:

1. «нати, €кий матер≥ал сл≥д збирати при тих чи ≥нших захворюванн€х дл€

лабораторного досл≥дженн€.

2. ¬м≥ти:

а) по€снити пац≥Їнту мету лабораторного досл≥дженн€ ≥ отримати його зго≠ду на виконанн€;

б) провести ≥нструктаж пац≥Їнта з п≥дготовки до досл≥дженн€ ≥ методики вз€тт€ матер≥алу (€кщо виконуватиме самост≥йно);

в) вимити руки;

г) п≥дготувати м≥сце зг≥дно з правилами асептики; і) над≥ти гумов≥ рукавички;

д) уз€ти пробу з дотриманн€м правил асептики, не кашл€ти, не чхати, не розмовл€ти;

Ї) отримати достатню к≥льк≥сть матер≥алу. Ѕ≥олог≥чний матер≥ал дл€ кл≥н≥ко-б≥ох≥м≥чних досл≥джень, кров необх≥дно доставл€ти до лаборатор≥й у найкоротш≥ терм≥ни;

Ї) дотримувати ≥дентичност≥ умов вз€тт€ б≥оматер≥алу (вз€тт€ кров≥ натще вранц≥, пункц≥€ л≥ктьовоњ вени, в однаковому положенн≥ т≥ла тощо) дл€ забез≠печенн€ пор≥вн€нн€ результат≥в лабораторного досл≥дженн€.

ƒосл≥дженн€ кров≥: на коагулограму Ч в центрифужну проб≥рку з 0,5 мл натр≥ю цитрату набирають кров до 5 мл, доставл€ють у кл≥н≥чну лаборатор≥ю; на загальне б≥ох≥м≥чне досл≥дженн€ Ч 20 мл; печ≥нков≥ проби Ч в суху проб≥р≠ку 5 мл (у кл≥н≥чну лаборатор≥ю); нирков≥ проби Ч в суху проб≥рку 5 мл (у б≥о≠х≥м≥чну лаборатор≥ю); ревмопроби Ч в суху проб≥рку 5 мл (у кл≥н≥чну лаборато≠р≥ю); на стерильн≥сть Ч вз€тт€ сл≥д проводити до початку антибактер≥альноњ терап≥њ або через 8Ч10 год п≥сл€ введенн€ л≥карського засобу; набирають 10 мл кров≥, пом≥щають у проб≥рку з живильним середовищем, проб≥рку замовл€ють у бактер≥олог≥чн≥й лаборатор≥њ; на  \¥ Ч в суху проб≥рку 5 мл (у кл≥н≥чну лабо≠ратор≥ю); на —Ќ≤ƒ Ч в суху проб≥рку 10 мл (у спец≥альну або кл≥н≥чну лабора≠тор≥ю); на групу кров≥ ≥ резус-фактор Ч 5 мл (у кл≥н≥чну лаборатор≥ю); на гемо≠глоб≥н та гематокрит Ч у серолог≥чну проб≥рку з 0,2 мл гепарину до 2 мл (у б≥ох≥м≥чну лаборатор≥ю);

ж) заповнити направленн€ з визначенн€м проф≥лю лаборатор≥њ, мети досл≥≠дженн€;

з) транспортувати матер≥ал у стерильному контейнер≥, термос≥ або €щику дл€ транспортуванн€, €кий п≥сл€ використанн€ дез≥нф≥кують 3 % розчином хлорам≥ну (2 рази шл€хом протиранн€);


 

≥) проконтролювати своЇчасн≥сть отриманн€ результат≥в лабораторноњ д≥а≠гностики ≥з ф≥ксац≥Їю њх у медичних документах пац≥Їнта. 3. ѕам'€тати:

а) при вз€тт≥ венозноњ кров≥ надм≥рне тривале стисненн€ плеча джгутом може призвести до штучного п≥двищенн€ концентрац≥њ загального б≥лка, ≥му-ноглобул≥н≥в, альбум≥ну, гемоглоб≥ну, кальц≥ю (за рахунок виходу води в тка≠нини), а внасл≥док надходженн€ у кров внутр≥шньокл≥тинних компонент≥в можуть зростати р≥вн≥ кал≥ю та фосфат≥в;

б) кров дл€ визначенн€ глюкози сл≥д збирати у посуд з ≥нг≥б≥тором гл≥кол≥зу (фторидом);

в) при довгому збер≥ганн≥ проби кров≥ без в≥дд≥ленн€ еритроцит≥в зб≥льшу≠ютьс€ концентрац≥€ кал≥ю та активн≥сть кислоњ фосфатази, ум≥ст глюкози зни≠жуЇтьс€ тощо.

≤нтерференц≥€, тобто втручанн€ стороннього чинника в результати лабора≠торного анал≥зу, Ї одн≥Їю з причин пост≥йноњ помилки вим≥рюванн€ в процес≥ досл≥дженн€. ÷€ помилка може призводити €к до завищенн€, так ≥ до зани≠женн€ результат≥в досл≥дженн€.

“акож може бути причиною на€вност≥ у проб≥ б≥оматер≥алу €к ендогенноњ, так ≥ екзогенноњ речовини.

—еред чинник≥в ендогенноњ ≥нтерференц≥њ виокремлюють:

1) гемол≥з, тобто руйнуванн€ еритроцит≥в з виходом у р≥дку частину кров≥ де€ких внутр≥шньокл≥тинних компонент≥в Ч гемоглоб≥ну, Ћƒ√ (лактатдег≥≠дрогеназа), кал≥ю, магн≥ю, що спотворюЇ справжн≥ результати визначенн€ вм≥сту або активност≥ таких компонент≥в р≥дкоњ частини кров≥, €к б≥л≥руб≥н, л≥паза, креатинк≥наза. √емол≥з може стати результатом механ≥чного або холо≠дового впливу на еритроцити;

2) л≥пем≥ю (зб≥льшенн€ вм≥сту в кров≥ жир≥в), €ка також призводить до не-достов≥рност≥ результат≥в де€ких колориметричних, нефелометричних, турб≥-диметричних, ферментних метод≥в досл≥дженн€, у тому числ≥ на вм≥ст глюко≠зи, фосфору, сечовоњ кислоти, загального б≥лка, електрол≥т≥в. ћоже бути причиною порушенн€ обм≥ну л≥п≥д≥в, а також звичайного споживанн€ њж≥, зба≠гаченоњ жирами, перед лабораторним досл≥дженн€м;

3) парапротењнем≥ю Ч це по€ва в кров≥ б≥лк≥в парапротењн≥в, що зм≥нюЇ ре≠зультати визначенн€ фосфат≥в, сечовини,    (креатинк≥нази), Ћƒ√, ам≥лази. —постер≥гають при м≥Їломн≥й хвороб≥.

—еред чинник≥в екзогенноњ≥нтерференц≥њ часто можуть бути л≥карськ≥ засо≠би, €к≥ приймаЇ пац≥Їнт п≥д час обстеженн€. ¬они можуть стати значною пере≠шкодою при оц≥нюванн≥ результат≥в лабораторних досл≥джень. “ому дуже важливо враховувати можливий вплив ус≥х значущих чинник≥в на результати досл≥дженн€. “ака ≥нформац≥€ маЇ передаватис€ до лаборатор≥њ через бланк лабораторного направленн€. ќкр≥м ≥нформац≥њ про пац≥Їнта, д≥агноз або кл≥≠н≥чну г≥потезу, координати л≥кар€, дан≥ про медичних сестер, €к≥ проводили п≥дготовку до обстеженн€ ≥ вз€тт€ б≥оматер≥алу, його збер≥ганн€ ≥ транспорту≠ванн€ до лаборатор≥њ ≥з зазначенн€м умов проведенн€ цих процедур.


 

Ћабораторн≥ та ≥нструментальн≥ методи досл≥дженн€. ”часть медичноњ сестри

ѕ.≤.Ѕ. пац≥Їнта ћ≥сце роботи__

‘орма запиту лабораторного досл≥дженн€ (проект)

__________________¬≥к пац≥Їнта

ƒ≥агноз чи кл≥н≥чна г≥потеза_ ¬≥дд≥ленн€_____________

ѕ.≤.Ѕ., є телефону л≥кар€, що л≥куЇ ѕроведене пац≥Їнту л≥куванн€:

Ч л≥карськ≥ засоби_________

Ч л≥кувальн≥ процедури_________

ѕерел≥к запитуваних тест≥в:

ƒата ≥ час здач≥ б≥оматер≥алу______

ƒата ≥ час транспортуванн€_______

¬исновок лаборатор≥њ______





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 9869 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

335 - | 309 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.234 с.