КАТЕТЕРИЗАЦІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНІМНОГО СЕЧОПРИЙМАЧА
Лекции.Орг

Поиск:


КАТЕТЕРИЗАЦІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНІМНОГО СЕЧОПРИЙМАЧА




 

Після вивчення теми студент має: Знати:

мету катетеризації сечового міхура, протипоказання та можливі усклад­нення;

— види катетерів;

— види знімних сечоприймачів;

можливі проблеми пацієнта, наприклад страх розриву сечового міхура. Сестринські втручання. Уміти:

навчити пацієнта та його родину застосовувати знімні сечоприймачі. Володіти навичками:

— проведення катетеризації міхура м'яким катетером у жінок (на фантомі).

Органи сечовиділення (нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник) викону­ють функцію виведення з організму сечі, тобто надлишку води і розчинених у ній продуктів, які утворюються в процесі обміну речовин. При захворюваннях нирок їх функція часто порушується, внаслідок чого ці продукти (метаболіти) накопичуються в крові, що може призвести до серйозних розладів в організмі. Захворювання сечової системи проявляються й іншими численними порушен­нями її функцій.

Такі захворювання супроводжуються різноманітними симптомами — на­бряками, болем у поперековій ділянці і за ходом сечівника, нетриманням або затримкою сечовипускання, зміною кількості і якісного вмісту сечі.


 

Набряки(від грец. оейета) найчастіше виникають при захворюваннях ни­рок. Спочатку вони з'являються на обличчі, зокрема під очима, а потім і на інших ділянках. Для боротьби з набряками обмежують вживання рідини (до 1 л) і кухонної солі (до 4 г на добу), призначають дво-, триденне голодування. Для визначення динаміки збільшення або зменшення набряків необхідно що­денно вимірювати кількість виділеної за добу сечі (добовий діурез), кількість вжитої пацієнтом рідини, а також визначати масу тіла. Слід пам'ятати, що до­росла здорова людина при помірному питному режимі в середньому виділяє за добу 1,5 л сечі. Зменшення цієї кількості нижче 1 л називається олігурією, а збільшення понад 1,7 л — поліурією.

Нетримання сечінайчастіше виникає внаслідок зниження тонусу сфінкте­ра сечового міхура (здебільшого у людей похилого віку), а також при ушко­дженнях сечівника. За такого стану пацієнт не спроможний стримати виділен­ня сечі вольовим зусиллям, і вона виділяється постійно краплями або в збільшеній кількості. Це може спричинити швидку мацерацію шкіри і розви­ток пролежнів. Тому в пацієнтів з нетриманням сечі конче важливо стежити за гігієною постільної і натільної білизни, використовувати гумове підкладне судно або сечоприймач, регулярно підмивати після забруднення промежини сечею. У пацієнтів з вільним режимом використовують спеціальні гумові сечо­приймачі індивідуального користування, які фіксуються до тулуба за допомо­гою паска. Після використання сечоприймачі промивають під проточною во­дою і дезінфікують протягом 1 год 1 % розчином хлораміну.

Затримка сечі (ішурія)полягає в неспроможності пацієнта самостійно по­мочитися. Головною метою долікарської допомоги таким пацієнтам має бути

спорожнення сечового міхура.

Затримка сечовипускання може виникнути внаслі­док збільшення передміхурової залози або закупорен-ня каменем чи пухлиною сечоводів. Тривала затримка сечі призводить до переповнення сечового міхура. У цьому разі його спорожнюють за допомогою катетера (мал. 98). Але молодший медичний персонал викорис­товує тільки гумовий (мал. 98,1).

Залежно від причини, яка спричинила гостру за­тримку сечі, застосовують ті чи інші заходи її усу­нення.

Якщо дані анамнезу та вік пацієнта дають підставу для припущення, що причиною затримки сечі є адено-Мал. 98. Види кате- ма простати, то невідкладну допомогу слід розпочина-терів: ти із введення в сечовий міхур гумового катетера, кра-

1 — м'який; 2 — ще зі звуженим і дзьобоподібним кінцем (катетер металевий чоловічий; Тіманна; див. мал. 99, 3).

> - металевий жіно- При різкому переповненні сечового міхура (накопи-

ченння в ньому понад 1 л сечі) його спорожнюють посту-


 

пово, аби запобігти швидкій зміні тиску в його порожнині. Адже це може і звести до різкого наповнення кров'ю розширених та склеротично змінених вве сечового міхура, їх розриву та кровотечі. Спорожнення сечового міхура в такшиу разі проводять окремими порціями (по 300—400 мл), у проміжках перетискуяв-чи катетер на 2—3 хв.

Якщо після катетеризації виникла кровотеча із сечівника, для її спинеяже рекомендують ввести в нього товстий гумовий катетер (№ 22) і залишити його там на декілька годин. Якщо це не допомагає, накласти стисну пов'язку ла промежину (тугий валик з вати та марлі), міхур з льодом на цю ділянку.

Якщо тонкий катетер вводиться важко, то після спорожнення сечового мі­хура його краще не виймати, тому що наступна катетеризація може не датгг ефекту.

Постійний катетер прикріплюють до статевого члена лейкопластирем або товстою шовковою ниткою. Перед цим статевий член обгортають марлею, звер­ху її обв'язують ниткою, яку фіксують на катетері.

Якщо затримка сечі виникла у післяродовий (у жінок) або післяопераді й-ний період, при порушенні нервової регуляції функції сечового міхура внаслі­док захворювань або ушкодження нервової системи, для спорожнення сечово­го міхура вживають один із таких заходів:

1. На ділянку сечового міхура або промежину пацієнта покласти грілку.

2. Змінити положення тіла пацієнта, якщо дозволяє його стан, це може сприяти рефлексу на сечовипускання.

3. Іноді сечовипусканню можна рефлекторно сприяти подразненням слуху хворого звуком води, яка ллється. Для цього часом досить помити руки білж пацієнта або відкрити водопровідний кран.

4. У чоловіків сечовипусканню можна сприяти, опустивши статевий член у теплу воду, а в жінок рефлекс часто виникає при вливанні 100 мл теплої води в пряму кишку.

Якщо анамнез (гостра затримка сечовипускання після нападу ниркової кольки) вказує на закупорення сечівника каменем, можна застосувати гарячу ванну для усунення спазму сечівника біля каменя.

З метою профілактики пролежнів, які часто виникають, зокрема, при нир­ковій недостатності, пацієнтів часто перевертають у ліжку, щоденно перемі­нюють їм натільну і постільну білизну, шкіру протирають дезінфекційними розчинами. Для забезпечення сечовипускання і каловиділення у тяжкохворих застосовують гумове підкладне судно, сечо- або калоприймач.

Медичний персонал має стежити за особливостями сечовиділення. При рап­товому істотному зменшенні або збільшенні кількості сечі, появі незвичайного її забарвлення (кольору м'ясних помиїв, крові, пива) необхідно терміново по­відомити лікаря.

Катетеризацію сечового міхура здійснюють з метою виведення з нього сечі, промивання сечового міхура, введення лікарської речовини або одержаная сечі для дослідження.


 

Існують різні види катетерів (мал. 99), які використо­вують в урології:

• катетер Нелатона — це гумова трубка однакового діа­метра (від 1/3 до 10 мм — № 1—ЗО) на всьому протязі, за­вдовжки 2 5 см із заокругленим сліпим кінцем, має один отвір (збоку). Для дорослих частіше використовують № 14—18;

• катетер Тіманна використовують, коли щось заважає увести звичайний катетер по ходу сечівника;

• головчастий гумовий катетер Пеццера або гумовий катетер Фолея з надувним гумовим балончиком викорис­товують для довготривалого дренування сечового міхура.

Перед процедурою медичний працівник перевіряє стан катетера. Іноді внаслідок багаторазового кип'ятіння ка­тетер втрачає еластичність та пружність, і введення його в сечовий міхур стає утрудненим. Такий катетер треба замінити. Слід пам'ятати, що вводити катетер чоловіку значно важче, ніж жінці, адже сечівник у чоловіків має до- вжину 22—25 см і утворює два фізіологічні звуження, які перешкоджають проходженню катетера. Насильне введдення катетера неприпустиме. Коли катетер досягне сечового міхура, з нього починає

тер Пеццера

витікати сеча.

Після катетеризації сечового міхура можливі такі усклад­нення: кровотеча, яка виникає внаслідок ушкодження слизової оболонки сечівни­ка; інфікування сечівника внаслідок недотримання правил асептики; уретральна гарячка, яка пояснюється швидким всмоктуванням у кров'яне русло сечі, особли­во інфікованої, через ушкоджені ділянки слизової оболонки сечівника.

Для промивання сечового міхура застосовують кухоль Есмарха, який з'єднують гумовою трубкою з катетером. Використовують 2 % розчин борної кислоти, слабко концентрований розчин калію перманганату (1:10000)або фу-рациліну (1:5000). Промивання виконують до появи прозорої сечі, яка витікає із сечівника. Після чергового спорожнення сечовий міхур заповнюють до по­ловини об'єму дезінфекційним розчином, після чого катетер плавним, але швидким рухом витягують назовні. Після промивання хворий повинен що­найменше півгодини перебувати на ліжковому режимі.

Перелік практичних навичок

1. Катетеризація сечового міхура чоловіка гумовим катетером Нелатона, катетером Фолея.

2. Катетеризація сечового міхура жінки.

3. Звільнення дренажного мішка від сечі.


 

4. Догляд за промежиною пацієнта (пацієнтки) із сечовим катетером.

5. Догляд за хворими з нетриманням сечі. Надання допомоги при затримці сечі.

Катетеризація сечового міхура чоловіка гумовим катетером Нелатона, катетером Фолея

Мета: спорожнення сечового міхура.

Показання: гостра затримка сечі, збирання сечі для дослідження, проми­вання сечового міхура, введення лікарських розчинів.

Протипоказання: травматичні ушкодження, гостре запалення сечового мі­хура і сечівника.

Підготувати: стерильний катетер, рукавички — 2 пари (стерильні та не-стерильні); стерильні серветки (середні — 4 штуки, малі — 2 штуки); клейон­ку, пелюшку, стерильне вазелінове масло, шприц із 10 мл ізотонічного розчи­ну натрію хлориду, антисептичний розчин, посудину для збирання сечі; водонепроникний мішок.

Послідовність дій

1. Пояснити пацієнтові суть і хід процедури та отримати згоду на її вико­нання.

2. Підстелити під таз пацієнта клейонку і пелюшку.

3. Допомогти пацієнту набути необхідного для процедури положення: ле­жачи на спині або напівсидячи з розведеними ногами.

4. Надіти рукавички. Провести гігієнічне оброблення зовнішнього отвору сечівника і промежини. Зняти рукавички і кинути їх у водонепроникний мі­шок.

5. Надіти стерильні рукавички.

6. Обгорнути статевий член стерильними серветками.

7. Відтягнути передню шкірочку статевого члена (якщо вона є), захопити статевий член збоку лівою рукою (якщо ви правша) і витягнути його на макси­мальну довжину перпендикулярно до поверхні тіла.

8. Обробити головку статевого члена серветкою, змоченою в антисептично­му розчині — тримати її правою рукою.

9. Попросити помічника розкрити упаковку з катетером. Витягти катетер з упаковки: тримати його на відстані 5—6 см від бічного отвору І та III пальцями правої руки, зовнішній кінець катетера тримати IV—V пальцями (мал. 100).

10. Попросити помічника змастити катетер стерильним вазеліновим мас­лом.

11. Просувати катетер у сечівник, прикладаючи невелике рівномірне зу­силля, поки катетер не досягне сечового міхура і не з'явиться сеча.

Примітка: якщо під час просування катетера з'являється перешкода, слід припинити процедуру.


 

12. Наповнити балон катете­ра Фолея 10 мл ізотонічного роз­чину натрію хлориду.

Примітка: якщо сеча не з'явилася, перед наповненням балона спробувати ввести ріди­ну через катетер, щоб перекона­тися в тому, що він розміщений правильно.

13. Повернути на місце пере­дню шкірочку. З'єднати катетер

Мал. 100. Катетеризація сечового міхура у із посудиною для збирання сечі чоловіка (опустити катетер у сечоприй-

мач).

14. Прикріпити трубку катетера Фолея пластиром до стегна.

15. Переконатися, що трубки, які з'єднують катетер Фолея і посудину для збирання сечі, не мають перегинів.

16. Скинути серветки. Зняти рукавички, вимити руки.

17. Записати реакцію пацієнта на процедуру.

Примітка: спорожнення дренажного мішка і догляд за промежиною та по­стійним катетером здійснювати відповідно до навички "Звільнення дренажно­го мішка від сечі".

Катетеризація сечового міхура жінки

Мета: спорожнення сечового міхура, промивання його дезрозчинами.

Показання: гостра затримка сечі, збирання сечі для дослідження, проми­вання сечового міхура, введення лікарських розчинів.

Протипоказання: травматичні ушкодження, гостре запалення сечового мі­хура і сечівника.

Підготувати: стерильний катетер, рукавички — 2 пари (стерильні та не-стерильні); стерильні серветки (середні — 4 штуки, малі — 2 штуки), клейон­ку, пелюшку, стерильне вазелінове масло, шприц із 10 мл ізотонічного розчи­ну натрію хлориду, антисептичний розчин, посудину для збирання сечі; водонепроникний мішок.

Послідовність дій

1. Пояснити пацієнтові суть і хід процедури та отримати згоду на її вико­нання.

2. Підстелити під таз пацієнта клейонку і пелюшку.

3. Допомогти пацієнту набути необхідного для процедури положення: ле­жачи на спині або напівсидячи з розведеними ногами.

4. Надіти рукавички. Провести гігієнічне оброблення зовнішнього вічка се­чівника і промежини. Зняти рукавички і кинути їх у водонепроникний мі­шок.


 

5. Надіти стерильні рукавички.

6. Обкласти стерильними сервет­ками отвір піхви.

7. Розвести в боки лівою рукою (якщо ви правша) малі соромітні губи. Правою рукою взяти серветку невеликого розміру, змочену розчи­ном антисептика, і обробити нею ві­чко сечівника (мал. 101).

8. Попросити помічника розкрити упаковку з катетером. Витягти кате­тер з упаковки: тримати його на від­стані 5—6 см від бічного отвору І та II пальцями правої руки, зовнішній кі­нець катетера тримати IV—V пальця­ми.

9. Попросити помічника змастити катетер стерильним вазеліновим мас­лом.

10. Увести катетер у вічко сечівни­ка на 10 см або до появи сечі.

11. Якщо сеча припиняє самостійно відходити, можна легко натиснути че­рез черевну стінку на сечовий міхур для видалення з нього залишкової сечі. Потім повільно вивести катетер так, щоб невелика кількість залишкової сечі вийшла після видалення катетера і обмила сечівник.

12. Якщо необхідно провести промивання сечового міхура дезрозчином чи антисептиком або ввести лікарський засіб, то катетер залишають:

а) набирають у шприц антисептичний розчин: 0,02 % розчин фурациліну або слабкий розчин перманганату калію температури 37—38 °С — 150—200 мл;

б) приєднують шприц до катетера і вводять розчин у сечовий міхур;

в) роз'єднують катетер і шприц: уведена рідина виллється із сечового міхура;

г) у разі потреби промивання повторюють до чистих промивних вод; ґ) після процедури обережно видаляють катетер.

Звільнення дренажного мішка від сечі

Підготувати: рукавички, мірну посудину для збирання і вимірювання кількості сечі, тампон зі спиртом, посудину для сміття. Послідовність дій

1. Надіти рукавички.

2. Помістити мірну посудину під відвідною трубкою дренажного мішка.

3. Звільнити відвідну трубку від тримача; відкрити затискач трубки; злити сечу в мірну посудину.


 

Примітка: присісти на підлогу навпочіпки, але не нахилятися вперед.

4. Закрити затискач. Протерти кінець відвідної трубки тампоном, змоче­ним у спирті. Закріпити відвідну трубку в тримачі.

5. Зняти рукавички і викинути їх у посудину для сміття.

6. Переконатися, що трубки, які з'єднують катетер і дренажний мішок, не перегнуті.

7. Доповісти лікарю і (або) зробити запис про кількість сечі, час її вимірю­вання, колір, запах та прозорість.

Догляд за промежиною пацієнта (пацієнтки) із сечовим катетером

Підготувати: махрові рукавички, рушник, гумові рукавички, клейонку і пелюшку, посудину для води, ватні тампони, водонепроникний мішок. Послідовність дій

1. Пояснити пацієнтові мету і хід процедури та отримати згоду на виконання.

2. Надіти рукавички. Підкласти під пацієнта клейонку і пелюшку.

3. Опустити узголів'я ліжка.

4. Попросити пацієнта (допомогти йому, якщо необхідно) набути потрібно­го положення: на спині із зігнутими в колінах і розведеними ногами.

5. Вимити промежину за прийнятою методикою (у жінок — спереду назад).

6. Вимити ватними тампонами, а потім висушити 10 см катетера, починаю­чи з того місця, де він виходить із сечівника.

7. Оглянути ділянку сечівника навколо катетера: переконатися, що сеча не підтікає.

8. Оглянути шкіру промежини на наявність інфекції (гіперемія, набряк, мацерація шкіри, гнійні виділення).

9. Переконатися, що трубка катетера приклеєна пластиром до стегна і не натягнута.

10. Переконатися, що дренажний мішок прикріплений до ліжка.

11. Зняти з ліжка клейонку і пелюшку і скинути їх у водонепроникний мі­шок.

12. Зняти рукавички, вимити й висушити руки.

13. Зробити запис про виконану процедуру. Доповісти лікарю про ознаки запалення в ділянці промежини (якщо вони є).

Догляд за хворим з нетриманням сечі. Надання допомоги при затримці сечі

Мета: профілактика пролежнів, спорожнення сечового міхура. Показання: порушення функцій сечової системи і кишок. Підготувати: клейонку, судно, пелюшку, стерильний катетер, пінцет, серветки


 

Послідовність дій





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 3147 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.