ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Лекции.Орг

Поиск:


ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ




Після вивчення теми студент має: Знати:

— правила виписування і отримання лікарських засобів відділеннями лікувально-профілактичних закладів;

— вимоги до зберігання лікарських засобів;

— правила зберігання і обліку наркотичних, сильнодійних, гостродефіцит­них і тих лікарських засобів, що дорого коштують;

— шляхи і способи введення лікарських засобів в організм;

— правила роздавання лікарських засобів;

— особливості сублінгвального, ректального, зовнішнього, інгаляційного, парентерального способів уведення лікарських засобів;

— причини, що зумовлюють негативне ставлення пацієнта до лікарської те­рапії;

— особливості приймання деяких груп лікарських засобів ентерально;

— деякі аспекти взаємодії лікарських засобів з їжею;

— документацію процедурного кабінету;

— посадові інструкції медичної сестри процедурного кабінету;

— види шприців та голок;

— анатомічні ділянки для парентерального введення лікарських засобів;

— можливі проблеми пацієнта, наприклад: негативне ставлення пацієнта до терапії антибіотиками, відмова пацієнта від ін'єкції, страх інфікування СНІДом.


 

Уміти:

— вибирати лікарські призначення з листка лікарських призначень;

— заповнювати журнали обліку лікарських засобів;

— надавати пацієнтові необхідну інформацію про лікарські засоби;

— роздавати лікарські засоби для ентерального застосування;

— навчати пацієнта прийому різних лікарських форм ентерально;

— навчити пацієнта техніці сублінгвального прийому лікарських засо­бів;

— визначити ціну поділок шприца;

— розводити антибіотики і проводити пробу на антибіотики;

— оцінити ускладнення, що можуть виникнути при проведенні внутріш-ньошкірних і підшкірних ін'єкцій, виконати внутрішньом'язові і внутріш­ньовенні ін'єкції (на фантомі);

— оцінити ускладнення, що можуть виникнути при внутрішньом'язовому ураженні кровоносних судин і сідничного нерва, та ускладнення внутрішньо­венних ін'єкцій (повітряна та жирова емболія, при введенні гіпертонічного розчину глкжонату кальцію);

— узяти кров із вени для дослідження. Володіти навичками:

— застосування лікарських засобів на шкіру (мазі, присипки, розчини і на­стойки);

— закапування крапель в очі, ніс, вуха;

— закладання мазі за нижню повіку, у ніс, вуха;

— застосування лікарських засобів через пряму кишку (за допомогою рек­тальних свічок, роздати лікарські засоби для ентерального застосування);

— виконання призначень лікаря;

— збирання шприца зі стерильного стола і крафт-пакета;

— набирання лікарських засобів з ампул та флаконів, виконання внутріш-ньошкірних та підшкірних ін'єкцій (на фантомі).

— виконання внутрішньом'язових і внутрішньовенних ін'єцій та вливань на фантомі.

Виписування, зберігання і застосування лікарських засобів

У лікувально-профілактичних закладах існує чітко регламентований поря­док забезпечення ліками хворого. До його складу належать такі послідовні етапи: 1) призначення необхідних лікарських засобів (виконує лікар); 2) запис в історію хвороби і листок лікарських призначень лікарських препаратів з ви­значенням доз і методів їх застосування (виконує лікар); 3) складання замов­лення на необхідні ліки і передача його старшій медичній сестрі відділення (виконує постова (палатна) медична сестра); 4) формування загального замов­лення по відділенню і надсилання його до аптеки та отримання відповідних ліків (виконує старша медична сестра); 5) отримання ліків постовою (палат-


 

ною) медичною сестрою від старшої медичної сестри; 6) доставка ліків хворому (виконує палатна медична сестра).

Лікарські засоби на сестринському посту зберігають у різних умовах залеж­но від їх фармакологічних особливостей. Зокрема, лікарські засоби з обмеже­ним терміном придатності (мікстури, настої, відвари, вакцини, очні краплі) зберігають у холодильнику.

Медична сестра має стежити за терміном зберігання ліків, які швидко псу­ються. Наприклад, настої і відвари можуть зберігатися у холодильнику не більше 3 діб, мікстури — до 5 діб, очні краплі — до 3 діб, розчин пеніциліну для ін'єкцій — до 1 доби, стерильні розчини у флаконах — до 10 діб. Таблето-вані і порошкоподібні форми доцільно зберігати в спеціальних шафах на відпо­відних полицях (мал. 72, а, б). Окремо в металевих шафах — ампульні препа­рати, які доцільно маркувати за механізмом їх дії на організм (серцево-судинні, заспокійливі, болетамувальні тощо).

Для зберігання отруйних і наркотичних лікарських засобів — атропіну, промедолу, морфію (група А), — а також сильнодійних препаратів — ефедри­ну, адреналіну, мезатону (група Б) — використовують спеціальні шафи, які мають відділи (шухляди) окремо для зберігання препаратів групи А і групи Б. Із внутрішнього боку дверцят, які мають замикатися на ключ, розміщують пе­релік препаратів, які є у шафі (мал. 72, в).

Ключ від шафи має постійно залишатися у чергової медичної сестри і пере­даватися по зміні під розписку. Одночасно передаються дані стосовно кількос­ті витрачених і невикористаних наркотичних і сильнодійних препаратів. З цією метою на посту медичної сестри ведеться книга обліку (обліковий жур­нал) наркотичних і сильнодійних препаратів, яка повинна бути прошнурова­ною, пронумерованою. Цю книгу підписує головний лікар і скріплює печат­кою лікувального закладу.

Застосовують різні методи введення лікарських засобів у організм: 1) зо­внішній (втирання, змазування, аплікації, присипання); 2) внутрішній, або ентеральний: через рот — рег оз; через пряму кишку — рег гесіит; під язик — виЬ 1іп£иа1е; через шлункову фістулу — рег іізіиіае; 3) інгаляційний; 4) через слизові оболонки (уведення ліків у кон'юнктивальний мішок, ніс та зовнішній слуховий хід); 5) парентеральний, тобто шляхом ін'єкції (внутріш-ньошкірної, підшкірної, внутрішньом'язової, внутрішньовенної, внутрішньо-артеріальної, внутрішньошіевральної, внутрішньосуглобової, внутрішньо-спинномозкової) — схема 2.





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 1173 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.