Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”миранн€ та його пер≥оди. ѕравила поводженн€ з трупом




—тан, що межуЇ м≥ж житт€м ≥ смертю, називають терм≥нальним (в≥д лат. ≥егт≥па≥≥з Ч к≥нцевий).

 л≥н≥чна динам≥ка вмиранн€ включаЇ так≥ патолог≥чн≥ процеси:

1) припиненн€ д≥€льност≥ серц€;

2) зупинка кровооб≥гу;

3) порушенн€ функц≥њ мозку;

4) непритомн≥сть (прот€гом 1Ч2 с);

5) розширенн€ з≥ниць (20Ч«ќ с);

6) зупинка диханн€;

7) передагональний стан Ч св≥дом≥сть сплутана, шк≥ра бл≥да з ц≥анотичним в≥дт≥нком, ниткопод≥бний пульс визначаЇтьс€ т≥льки на сонних, стегнових ар≠тер≥€х; в≥дм≥чаЇтьс€ тах≥кард≥€. —истол≥чний тиск менше 9,3 кѕа (70 мм рт. ст.). ƒиханн€ часте, неглибоке;

8) терм≥нальна пауза (в≥д 10 с до 4 хв) характеризуЇтьс€ тимчасовим згасан≠н€м функц≥њ кори великого мозку, дихального центру, серц€; артер≥альний тиск падаЇ до нул€, диханн€ припин€Їтьс€;


 

9) агон≥€ характеризуЇтьс€ глибокими ≥ р≥дкими дихальними рухами. ѕац≥≠Їнт неначе намагаЇтьс€ захопити пов≥тр€ в≥дкритим ротом, але диханн€ не≠ефективне, бо м'€зи вдиху та видиху скорочуютьс€ одночасно. —ерце на де€≠кий час посилюЇ роботу, систол≥чний тиск може зб≥льшитис€ до 13,3 кѕа (100 мм рт. ст.). Ќер≥дко у пац≥Їнт≥в про€снюЇтьс€ св≥дом≥сть. ѕ≥сл€ цього стан пог≥ршуЇтьс€ ≥ настаЇ кл≥н≥чна смерть. јгон≥€ може тривати в≥д 1Ч2 хв до к≥лькох годин. ¬она характеризуЇтьс€ втратою св≥домост≥, зм≥ною вигл€ду об≠личч€. ” таких пац≥Їнт≥в в≥двисаЇ нижн€ щелепа, мутн≥Ї рогова оболонка ока, шк≥ра обличч€ набуваЇ землисто-с≥рого кольору, часто з'€вл€Їтьс€ мимов≥ль≠не вид≥ленн€ сеч≥ ≥ калу. ” стан≥ агон≥њ у пац≥Їнт≥в знижуютьс€ температура т≥ла, артер≥альний тиск, зменшуютьс€ наповненн€ ≥ напруженн€ пульсу, ди≠ханн€ стаЇ р≥дким ≥ поверхневим. «≥ниц≥ розширюютьс€ ≥ не реагують на св≥тло;

10) кл≥н≥чна смерть.

ћедичну допомогу пац≥Їнтам у стан≥ агон≥њ необх≥дно надавати в ≥зольова≠н≥й к≥мнат≥, краще в палат≥ ≥нтенсивноњ терап≥њ. «а такими пац≥Їнтами необ≠х≥дно орган≥зувати пост≥йний нагл€д (б≥л€ њх л≥жка встановлюють ≥ндив≥ду≠альний черговий пост медичноњ сестри). ћедична сестра маЇ оперативно ≥ ч≥тко виконувати вс≥ призначенн€ л≥кар€, стежити за динам≥кою стану пац≥Їнта ≥ про вс≥ ви€влен≥ зм≥ни негайно пов≥домл€ти л≥кар€.

” пац≥Їнт≥в у стан≥ агон≥њ ≥нтенсивно розвива≠ютьс€ запальн≥ процеси у ротов≥й порожнин≥, тому медичний персонал маЇ регул€рно стежити за ста≠ном слизовоњ оболонки рота. њњ систематично за до≠помогою шпател€ очищують в≥д слизу, залишк≥в њж≥. « ц≥Їю метою на шпатель намотують шматок марл≥ або бинта. «убн≥ протези перед процедурою видал€ють. ѕри западанн≥ €зика за допомогою €зи-котримача його вит€гають ≥з рота ≥ лише п≥сл€ цьо≠го виконують г≥г≥Їну ротовоњ порожнини (мал. 67). «аходи ≥ндив≥дуальноњ г≥г≥Їни у пац≥Їнт≥в необ≠х≥дно поЇднувати ≥з застосуванн€м засоб≥в дотри≠манн€ загальноњ г≥г≥Їни, г≥г≥Їни палати, л≥жка, л≥кувально-охоронного режиму. ћал. 67. √≥г≥Їна ротовоњ ¬ажливим ≥ водночас складним, насамперед у порожнини за допомогою техн≥чному план≥, Ї забезпеченн€ пац≥Їнт≥в у стан≥ €зикотримача агон≥њ повноц≥нним харчуванн€м. якщо хворий

спроможний самост≥йно споживати Ђку, медична

сестра вс≥л€ко допомагаЇ йому в цьому; за в≥дсутност≥ такоњ можливост≥ засто≠совують штучне харчуванн€.

ƒл€ оперативного наданн€ зручного положенн€ у л≥жку, забезпеченн€ тех≠н≥чних засоб≥в у реал≥зац≥њ ф≥з≥олог≥чних в≥дправлень (сечовипусканн≥, дефе≠кац≥њ) таких пац≥Їнт≥в доц≥льн≥ше розм≥щувати на функц≥ональному л≥жку.

ўоразу п≥сл€ сечовипусканн€ ≥ акту дефекац≥њ п≥дмивають д≥л€нку промежи≠ни, регул€рно огл€дають д≥л€нки т≥ла (с≥дниц≥, лопатки, л≥кт≥, куприк), на €ких можуть утворитис€ пролежн≥; при найменших троф≥чних зм≥нах на шк≥≠р≥ зд≥йснюють необх≥дн≥ заходи дл€ запоб≥ганн€ њх подальшому розвитку. ” пац≥Їнта з нетриманн€м сеч≥ застосовують гумове судно, за неможливост≥ са≠мост≥йного сечовипусканн€ Ч гумовий катетер.

” т€жкохворих ≥ пац≥Їнчт≥в у стан≥ агон≥њ нер≥дко виникають екстремальн≥ зм≥ни стану здоров'€, €к≥ можуть призвести до смерт≥, а тому потребують не≠в≥дкладного вир≥шенн€ д≥агностичних питань ≥ терм≥нового проведенн€ спец≥≠альних оживлюючих л≥кувальних заход≥в. —ерйозн≥сть ситуац≥њ ≥ обмежений час дл€ прийн€тт€ правильних р≥шень вимагають в≥д медичного персоналу ви≠н€тковоњ моб≥л≥зованост≥, ч≥ткост≥ ≥ добросов≥сност≥ при виконанн≥ засоб≥в ≥ прийом≥в догл€ду, вм≥нн€ рац≥онально орган≥зувати свою д≥€льн≥сть ≥з надан≠н€ нев≥дкладноњ медичноњ допомоги пац≥Їнтов≥ у стан≥ агон≥њ.

” палатах ≥нтенсивноњ терап≥њ, в €ких найчаст≥ше перебувають так≥ пац≥Їн≠ти, д≥агностична апаратура, л≥карськ≥ засоби, прилади дл€ наданн€ нев≥дклад≠ноњ допомоги мають бути завжди у повн≥й справност≥ ≥ комплектност≥. Ќапо≠готов≥ мають бути дерев'€ний щит, €кий п≥дкладають п≥д пац≥Їнта п≥д час виконанн€ реан≥мац≥йних заход≥в у випадку раптовоњ смерт≥, деф≥брил€тор, апарати дл€ штучного диханн€.

ћедичн≥ прац≥вники мають волод≥ти методами виконанн€ найпрост≥ших способ≥в оживленн€ орган≥зму у раз≥ припиненн€ серцевоњ д≥€льност≥ ≥ дихан≠н€, €ке може виникнути у пац≥Їнт≥в у стан≥ агон≥њ, а ≥нод≥ ≥ за ≥нших екстре≠мальних ситуац≥й Ч утопленн€, сон€чний удар, електротравма тощо.

ќживленн€ орган≥зму називаЇтьс€ реан≥мац≥Їю. –еан≥мац≥€ Ч комплекс за≠ход≥в, €к≥ спр€мован≥ на в≥дновленн€ р≥зкопригн≥чених життЇво важливих функц≥й орган≥зму, насамперед диханн€ ≥ серцевоњ д≥€льност≥.

ѕри неефективност≥ реан≥мац≥йних заход≥в або внасл≥док т€жкого переб≥гу захворюванн€ настаЇ смерть.

—мерть Ч незворотн≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ у структурах мозку. –озр≥зн€≠ють смерть кл≥н≥чнуб≥олог≥чну. Ѕ≥олог≥чна смерть часто настаЇ п≥сл€ кл≥н≥чноњ. Ќеобх≥дно знати найважлив≥ш≥ диференц≥йн≥ ознаки кл≥н≥чноњ ≥ б≥олог≥чноњ смерт≥. ” стан≥ кл≥н≥чноњ смерт≥ своЇчасн≥ реан≥мац≥йн≥ заходи можуть оживити орган≥зм, натом≥сть, при б≥олог≥чн≥й смерт≥ њх проведенн€ позбавлене сенсу.

 л≥н≥чна смерть Ч це стан, в €кому перебуваЇ орган≥зм прот€гом дек≥лькох хвилин п≥сл€ припиненн€ кровооб≥гу та диханн€, коли повн≥стю зникають ус≥ зо≠вн≥шн≥ про€ви життЇд≥€льност≥, але в тканинах ще не настали незворотн≥ зм≥ни.

ќсновн≥ ознаки кл≥н≥чноњ смерт≥ Ч зупинка диханн€, серцебитт€. ƒопом≥ж≠ними ознаками кл≥н≥чноњ смерт≥ Ї бл≥д≥сть шк≥ри (землисто-с≥рий кол≥р), не≠притомн≥сть, розслабленн€ м'€з≥в, в≥двисанн€ нижньоњ щелепи, втрата больо≠воњ чутливост≥, мутн≥нн€ роговоњ оболонки ока, розширенн€ з≥ниць ≥ в≥дсутн≥сть њх реакц≥њ на св≥тло, в≥дсутн≥сть артер≥ального тиску, поступове охолодженн€


 

т≥ла, на ≈ √ Ч асистол≥€ або ф≥брил€ц≥€, мимов≥льне сечовипусканн€ та дефе≠кац≥€.

“ривал≥сть стану кл≥н≥чноњ смерт≥ Ч в≥д 4 до 6 хв.

Ѕ≥олог≥чна смерть Ч це незворотне припиненнн€ життЇд≥€льност≥ орга≠н≥зму, €ке настаЇ п≥сл€ кл≥н≥чноњ смерт≥.

«овн≥шн≥ми ознаками б≥олог≥чноњ смерт≥ Ї в≥дсутн≥сть тонусу м'€з≥в, м'€к≥сть очних €блук, втрата чутливост≥, поступове охолодженн€ т≥ла до тем≠ператури навколишнього середовища, розширенн€ з≥ниць ≥ в≥дсутн≥сть њхньоњ реакц≥њ на св≥тло.

¬≥рог≥дними ознаками Ї зниженн€ температури т≥ла нижче 20 ∞—; на€вн≥сть трупних пл€м, по€ва трупноњ закл€клост≥, ознака "кот€чого ока": при б≥чному стисненн≥ очного €блука з≥ниц€ набуваЇ овальноњ форми, що нагадуЇ звужену з≥ницю ока к≥шки; сух≥сть ≥ втрата еластичност≥ шк≥ри, виникненн€ своЇр≥дних синюшного кольору пл€м на положистих д≥л€нках тулуба (спина, плеч≥, попе≠рек, с≥дниц≥, стегна, литки); незворотн≥ зм≥ни в кл≥тинах головного мозку.

(Ћ≥кар констатуЇ смерть пац≥Їнта. –еЇструЇ в ≥стор≥њ хвороби точний час, коли вона настала.)

ѕравила поводженн€ з трупом. ѕ≥сл€ настанн€ б≥олог≥чноњ смерт≥ з помер≠лоњ людини зн≥мають од€г, розм≥щують гор≥лиць ≥ розгинають к≥нц≥вки. Ќиж≠ню щелепу п≥дв'€зують бинтом ≥ стул€ють пов≥ки. ѕ≥сл€ цього накривають т≥ло простирадлом ≥ на 2 год залишають у л≥жку.  оштовност≥ померлоњ люди≠ни вилучають у в≥дд≥ленн≥ в присутност≥ л≥кар€ ≥ передають на збереженн€. якщо не вдаЇтьс€ зн€ти обручки, перстен≥ тощо, робл€ть в≥дпов≥дний запис в ≥стор≥њ хвороби ≥ труп в≥дправл€ють у морг разом з коштовност€ми.

ѕри утворенн≥ трупних пл€м на його стегн≥ записують пр≥звище, ≥м'€ та по батьков≥, номер ≥стор≥њ хвороби. Ќа додаток до ≥стор≥њ хвороби заповнюють су≠пров≥дну записку до моргу, де зазначають д≥агноз, дату ≥ час смерт≥.

ѕ≥сл€ по€ви трупних пл€м труп у супровод≥ медичноњ сестри доставл€ють до моргу дл€ проведенн€ патологоанатом≥чного досл≥дженн€ (секц≥њ). –еч≥ помер≠лого (од€г, грош≥, коштовност≥ тощо) передаютьс€ родичам п≥д розписку; осо≠бист≥ предмети померлих в≥д особливо небезпечних ≥нфекц≥й (чума, холера) спалюють одночасно з трупом.

ѕерел≥к практичних навичок

1. ¬им≥рюванн€ зросту й зважуванн€ пац≥Їнта (див. тему "“ипи л≥куваль≠но-проф≥лактичних заклад≥в.Ћ≥кувально-охоронний режим л≥кувально-про≠ф≥лактичних заклад≥в. ѕрийманн€ пац≥Їнта до стац≥онару").

2. ѕ≥драхунок частоти дихальних рух≥в ≥ реЇстрац≥€ даних.

3. ƒосл≥дженн€ пульсу на променев≥й артер≥њ ≥ реЇстрац≥€ даних.

4. ¬им≥рюванн€ артер≥ального тиску ≥ реЇстрац≥€ даних.

5. ¬им≥рюванн€ артер≥ального тиску пац≥Їнтом.


 

6. ¬им≥рюванн€ температури т≥ла ≥ реЇстрац≥€ даних у температурному листку.

7. ¬им≥рюванн€ добового д≥урезу ≥ визначенн€ водного балансу.

8. —постереженн€ за пац≥Їнтами ≥з захворюванн€ми орган≥в диханн€, серцево-судинноњ системи, орган≥в травленн€ ≥ сечовоњ системи.

9. ƒогл€д за пац≥Їнтом при кашлю.

10. ƒогл€д за пац≥Їнтом при кровохарканн≥.

11. Ќаданн€ першоњ медичноњ допомоги при болю в серц≥.

ѕ≥драхунок частоти дихальних рух≥в ≥ реЇстрац≥€ даних

ћета: визначенн€ стану дихальноњ й серцево-судинноњ систем. ѕоказанн€: захворюванн€ орган≥в диханн€ ≥ серцево-судинноњ системи, ви≠сока температура. ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ” положенн≥ пац≥Їнта лежачи вз€ти його руку, €к дл€ п≥драхунку пуль≠су, ≥ разом з≥ своЇю рукою покласти на груди пац≥Їнта.

2. «а екскурс≥Їю грудноњ кл≥тки (вдих, видих) п≥драхувати число дихаль≠них рух≥в за 1 хв (у норм≥ Ч 16Ч20 за 1 хв).

3. ѕ≥д час п≥драхунку числа дихальних рух≥в пац≥Їнт не маЇ ф≥ксувати свою увагу на ц≥й процедур≥. ” маленьких д≥тей п≥драхунок провод€ть п≥д час сну, п≥днос€чи до носа дитини фонендоскоп.

4. –езультат п≥драхунку занести у температурний листок. ѕо горизонтал≥ крапками зеленого кольору в≥дм≥тити частоту дихальних рух≥в, по вертикал≥ Ч дату. ѕри з'Їднанн≥ крапок отримують криву частоти дихальних рух≥в.

ƒосл≥дженн€ пульсу на променев≥й артер≥њ ≥ реЇстрац≥€ даних

ћета: оц≥ненн€ функц≥онального стану серцево-судинноњ системи. ѕоказанн€: захворюванн€, що впливають на стан серцево-судинноњ сис≠теми.

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ¬з€ти руки пац≥Їнта, що в≥льно звисають долон€ми вниз (праву Ч л≥вою, л≥ву Ч правою).

2. II, III та IV пальц€ми притиснути променеву артер≥ю на р≥вн≥ ≤ пальц€.

3. ƒати характеристику пульсу:

а) синхронн≥сть Ч зб≥жн≥сть пульсових удар≥в на обох руках (при синхрон≠ност≥ пульсу подальш≥ њхн≥ характеристики визначають по одн≥й руц≥);

б) ритм≥чн≥сть;

в) частота;

г) наповненн€; і) напруженн€;


 

д) у температурному листку позначити частоту крапками червоного ко≠льору;

Ї) залежн≥сть частоти пульсу в≥д температури: при п≥двищенн≥ температури т≥ла пац≥Їнта на 1 ∞— пульс част≥шаЇ (у дорослих Ч на 8Ч10 пульсових коли≠вань, у д≥тей Ч на 15Ч20 пульсових коливань).

¬им≥рюванн€ артер≥ального тиску ≥ реЇстрац≥€ даних

ћета: визначенн€ стану серцево-судинноњ системи.

ѕоказанн€: захворюванн€ серцево-судинноњ системи, контроль за станом здоров'€.

ѕ≥дготувати: тонометр або апарат –≥ваЧ–очч≥, фонендоскоп. ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ѕоложенн€ пац≥Їнта Ч сид€чи або лежачи, рука роз≥гнута, долонею до≠гори, на одному р≥вн≥ з апаратом.

2. Ќа оголене плече л≥воњ руки пац≥Їнта накласти манжетку на 2Ч3 см вище л≥ктьового згину, м≥ж манжеткою ≥ рукою маЇ проходити палець, трубка ман≠жетки звернена донизу.

3. «'Їднати трубку манжети з манометром апарата ≥ закрити вентиль.

4. ¬изначити пальцем пульсуючу л≥ктьову артер≥ю ≥ прикласти до нењ фо≠нендоскоп.

5. —постер≥гаючи за стр≥лкою манометра, нагн≥тати грушею пов≥тр€ трохи вище передбачуваного (мал. 68).

6. ¬≥дкрити вентиль ≥, пов≥льно випускаючи пов≥тр€, спостер≥гати за шка≠лою манометра.

7. ¬≥дм≥тити цифру, на р≥вн≥ €коњ з'€вивс€ перший удар пульсовоњ хвил≥, Ч вона маЇ в≥дпов≥дати верхньому (систол≥чному) тиску; цифра манометра, на р≥вн≥ €коњ зникли пульсов≥ хвил≥, в≥дпов≥даЇ нижньому (д≥астол≥чному) тиску.

8. –оз'Їднати трубки, зн€ти манжетку.

9. ƒан≥ занести в температурний листок ол≥вцем червоного кольору у вигл€≠д≥ заштрихованого пр€мокутника, верхн€ межа пр€мокутника в≥дпов≥даЇ сис≠тол≥чному тиску, нижн€ межа Ч д≥астол≥чному (у температурному листку ве≠личина одн≥Їњ под≥лки, в≥дпов≥дно до шкали артер≥ального тиску, дор≥внюЇ 5 мм рт. ст.).

10. ѕоказник артер≥ального тиску в дорослих дор≥внюЇ 100/60Ч 140/90 мм рт. ст. (добов≥ коливанн€ в межах 10Ч20 мм рт. ст. ”ранц≥ тиск дещо нижчий, н≥ж увечер≥. «алежно в≥д р≥зних ф≥з≥олог≥чних процес≥в Ч вто≠ма, збудженн€, споживанн€ њж≥ Ч р≥вень артер≥ального тиску може зм≥нюва≠тис€. « в≥ком артер≥альний тиск дещо п≥двищуЇтьс€).

11. якщо тиск нижче 100/60 мм рт. ст. Ч г≥потон≥€, вище 140/90 мм рт. ст. Ч г≥пертон≥€.

12. ѕульсовий тиск Ч р≥зниц€ м≥ж систол≥чним ≥ д≥астол≥чним тиском (40Ч50 мм рт. ст.).


 

13. ƒан≥ вим≥рюванн€ артер≥ального тиску позначити ≥з точн≥стю до 5 мм рт. ст.

14. ¬им≥р€ти в раз≥ потреби артер≥альний тиск 2-Ч3 рази з ≥нтервалом 2Ч3 хв, при цьому пов≥тр€ з манжетки випускайте повн≥стю.

ѕрим≥тка: не можна накладати манжетку поверх од€гу, а також здавлюва≠ти плече щ≥льно закатаним рукавом од€гу, адже може бути порушена точн≥сть вим≥рюванн€ артер≥ального тиску.

¬им≥рюванн€ артер≥ального тиску пац≥Їнтом

ѕ≥дготувати: тонометр, фонендоскоп, зошит. ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ѕеред вим≥рюванн€м артер≥ального тиску пац≥Їнт маЇ в≥дпочити не мен≠ше 15 хв.

2. Ќакласти манжетку на л≥ве плече (на нижню третину плеча Ч на 3Ч5 см вище л≥ктьового згину) так, щоб м≥ж нею ≥ шк≥рою в≥льно проходив один па≠лець.

3. ¬изначити пульсац≥ю артер≥њ на плеч≥ ≥ закр≥пити над м≥сцем пульса≠ц≥њ головку фонендоскопа (д≥афрагма маЇ щ≥льно прил€гати до шк≥ри Ч мал. 69, а).

4. ”ставити у вуха фонендоскоп.

5. ¬з€ти у л≥ву руку манометр, у праву руку Ч "грушу" так, щоб паль≠ц€ми (великим ≥ вказ≥вним) можна було закривати й в≥дкривати вентиль (мал. 69, б).

6. Ќагн≥тати пов≥тр€ у манжетку ≥ заф≥ксувати момент, коли зникають зву≠ки пульсових хвиль, п≥двищити тиск ще приблизно на «ќ мм рт. ст. (4 кѕа).

7. ѕот≥м поступово знижувати тиск у манжетц≥ шл€хом дозованого в≥д≠критт€ вентил€.


 

8.

ѕац≥Їнт маЇ спостер≥гати за показниками манометра: по€ва перших пульсових хвиль в≥дпов≥даЇ величин≥ максимального (систол≥чного) тиску ар≠тер≥њ; з подальшим зниженн€м тиску в манжетц≥ тони при вислуховуванн≥ слабшають та зникають, момент њх зникненн€ в≥дпов≥даЇ м≥н≥мальному (д≥а-стол≥чному) тиску (мал. 69, в, г).

9. «аписати результат у вигл€д≥ дробу, наприклад систол≥чне/д≥астол≥чне Ч

120/70.


 

¬им≥рюванн€ температури т≥ла ≥ реЇстрац≥€ даних у температурному листку

ѕ≥дготувати: медичний термометр, банку з 1 % розчином хлорам≥ну Ѕ, температурний листок. ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ¬им≥рювати дв≥ч≥ на день уранц≥ (з 6 до 8 год) ≥ ввечер≥ (з 16 до 18 год), в окремих випадках Ч через кожн≥ 3 год.

2. “ермометр витерти насухо.

3. —трусити його, щоб ртуть опустилась у резервуар до показника шкали 35 ∞—.

4. ѕротерти насухо пахвову д≥л€нку пац≥Їнта ≥ пом≥стити термометр ртут≠ним резервуаром у пахвову €мку так, щоб в≥н з ус≥х бок≥в контактував з≥ шк≥≠рою. ѕопросити пац≥Їнта притиснути плече до грудноњ кл≥тки (перед постанов≠кою термометра необх≥дно огл€нути пахвову д≥л€нку: за на€вност≥ г≥перем≥њ, м≥сцевих запальних процес≥в термометр≥ю проводити не можна, оск≥льки по≠казники будуть вищими за температуру всього т≥ла).

5. „ерез 10 хв вит€гти термометр, записати показник у температурний лис≠ток, термометр занурити в банку з 1 % розчином хлорам≥ну Ѕ (мал. 70).

ћал. 70. ƒез≥нфекц≥€ термометр≥в п≥сл€ використанн€ та њх збер≥ганн€:

1 Ч 1 % розчин хлорам≥ну; 2 Ч вата

6. ¬им≥рюванн€ температури в ротов≥й порожнин≥. ѕроцедуру провод€ть т≥льки дл€ дорослих, €к≥ перебувають у св≥домост≥:

а) пом≥стити термометр п≥д €зик, м≥ж нижньою поверхнею €зика ≥ дном ро≠товоњ порожнини так, щоб його резервуар торкавс€ б≥чноњ частини корен€ €зи≠ка, ≥ попросити пац≥Їнта притримувати губами корпус термометра (будьте уважн≥, щоб пац≥Їнт випадково не ушкодив термометр зубами та не травмував ротову порожнину) Ч мал. 71, а;


б) через 5 хв визначити показник термометра, дан≥ занести в темпера≠турний листок.

7. ѕри вим≥рюванн≥ температури в пр€м≥й кишц≥:

а) укласти хворого на б≥к;

б) термометр змастити вазел≥ном на 1/2 його довжини й обережно ввести у в≥дх≥дник так, щоб ртутний

ћал. 71. ¬им≥рюванн€ температури резервуар зануривс€ за внутр≥шн≥й т≥ла в ротов≥й порожнин≥ (а) ≥ пр€м≥й кишц≥ сф≥нктер пр€моњ кишки; (б) в) температура в пр€м≥й кишц≥ на

0,5Ч0,8 ∞— вище температури в пах≠вов≥й €мц≥ (не можна проводити ректальну термометр≥ю при захворюванн≥ пр€≠моњ кишки) Ч мал. 71,6.

¬им≥рюванн€ добового д≥урезу ≥ визначенн€ водного балансу

ћета: визначенн€ стану сечовоњ системи.

ѕоказанн€: захворюванн€ сечовоњ системи, контроль за функц≥ональною здатн≥стю нирок при р≥зних ускладненн€х.

ѕ≥дготувати: медичн≥ терези, м≥рну колбу, чисту банку на 3 л. ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ”ранц≥ натще, п≥сл€ спорожненн€ сечового м≥хура й кишок, зважити па≠ц≥Їнта, показники занести в температурний листок.

2. «апропонувати пац≥Їнту з≥брати сечу за добу в одну посудину.

3. ¬изначити загальну к≥льк≥сть сеч≥ за допомогою м≥рноњ колби (добовий д≥урез).

4. ѕ≥драхувати загальну к≥льк≥сть ужитоњ прот€гом доби р≥дини (враховую≠чи фрукти, перш≥ страви).

5. ќтриман≥ результати занести в температурний листок (наприклад, введе≠но Ч 1400 мл, вид≥лено Ч 1000 мл) або у листок обл≥ку водного балансу.

6. ѕ≥драхувати сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ вжитоњ р≥дини ≥ вид≥леноњ сеч≥ (водний баланс). ƒ≥урез вважають позитивним, €кщо к≥льк≥сть вид≥леноњ сеч≥ дор≥внюЇ 75Ч80 % в≥д вжитоњ р≥дини.


 

—постереженн€ за пац≥Їнтами ≥з захворюванн€ми орган≥в диханн€, серцево-судинноњ системи, орган≥в травленн€ ≥ сечовоњ системи

1. «агальне спостереженн€: стан св≥домост≥; положенн€ пац≥Їнта в л≥жку (активне, пасивне, вимушене); вираз обличч€; кол≥р ≥ волог≥сть шк≥ри; на€в≠н≥сть набр€к≥в (м≥сцев≥, загальн≥); частота диханн€, його ритм, на€вн≥сть кле≠к≥тливого диханн€; пульс ≥ його характеристика.

2. ¬изначити температуру т≥ла; на€вн≥сть пульсац≥њ в тих м≥сц€х, де њњ не повинно бути. «аф≥ксувати основн≥ симптоми, €к≥ характеризують:

Ч стан орган≥в диханн€ (кашель, вид≥ленн€ мокротинн€, кровохаркан≠н€);

Ч стан кровооб≥гу (б≥ль у д≥л€нц≥ серц€, дан≥ пульсу й артер≥ального тис≠ку);

Ч стан орган≥в травленн€ (огл€д ротовоњ порожнини, огл€д випорожнень, блювотних мас); стан орган≥в сечовоњ системи (ниркова колька, зм≥на к≥лькост≥ й зовн≥шнього вигл€ду сеч≥).

ƒогл€д за пац≥Їнтом при кашлю

ѕ≥дготувати: г≥рчичники або банки, в≥дро дл€ ножних ванн, тепле питво (молоко, воду боржом≥), кишенькову плювальницю (на дн≥ Ч 3 % розчин хло≠рам≥ну).

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ƒопомога п≥д час сухого кашлю:

а) в≥дм≥тити ритм, темп, час ≥ умови по€ви кашлю;

б) визначити, чи супроводжуЇ напад кашлю блюванн€;

в) зробити гар€ч≥ ножн≥ ванни;

г) €кщо в≥дсутн≥ протипоказанн€, поставити г≥рчичники або банки на груд≠ну кл≥тку;

і) дати випити тепле питт€.

2. ƒопомога хворому при вологому кашлю:

а) мокротинн€ збирати лише в плювальницю з гарно притертою пробкою;

б) обов'€зково звертати увагу на к≥льк≥сть ≥ характер мокротинн€;

в) у раз≥ потреби плювальницю зв≥льнити в≥д мокротинн€, добре промити, на дно налити трохи 3 % розчину хлорам≥ну. «а великоњ к≥лькост≥ мокротинн€ пац≥Їнтов≥ необх≥дно надати положенн€, за €кого мокротинн€ краще в≥дхо≠дить (дренажне положенн€).

ѕрим≥тка: палата, де перебувають хвор≥ пац≥Їнти, маЇ добре пров≥трювати≠с€. ¬ологи прибиранн€ з дезрозчином проводити 3 рази на добу. «авжди п≥д час

кашлю пац≥Їнт маЇ прикривати рот хустинкою або серветкою.


 

ƒогл€д за пац≥Їнтом при кровохарканн≥

1. ƒогл€д за пац≥Їнтом при сильному кровохарканн≥ або раптов≥й легенев≥й кровотеч≥ нев≥домоњ ет≥олог≥њ:

а) спостер≥гати за зовн≥шн≥м вигл€дом, станом, р≥зними функц≥€ми пац≥≠Їнта;

б) довести њхн≥ зм≥ни до в≥дома л≥кар€;

в) створити повний ф≥зичний ≥ псих≥чний спок≥й пац≥Їнтов≥;

г) укласти пац≥Їнта обличч€м донизу, без подушки, п≥дн€ти ножний к≥нець л≥жка; у такому положенн≥ маЇ перебувати 4Ч5 год;

і) холод на грудну кл≥тку;

д) €кщо кровотеча не припин€Їтьс€ Ч медикаментозне л≥куванн€ зг≥дно з призначенн€м л≥кар€.

2. ƒогл€д за пац≥Їнтом при кровохарканн≥ туберкульозноњ ет≥олог≥њ:

а) пов≥домити л≥кар€;

б) створити повний ф≥зичний ≥ псих≥чний спок≥й;

в) холод на грудну кл≥тку;

г) укласти пац≥Їнта обличч€м донизу з п≥дн€тт€м ножного к≥нц€ л≥жка.

Ќаданн€ першоњ медичноњ допомоги при болю в серц≥

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. «'€сувати у пац≥Їнта характер болю, його локал≥зац≥ю, тривал≥сть, зв'€≠зок ≥з ф≥зичним або нервовим напруженн€м, на€вн≥сть чи в≥дсутн≥сть ефекту в≥д застосуванн€ препарат≥в, що розширюють судини.

2. ¬ ус≥х випадках виникненн€ болю в серц≥ л≥куванн€ починати ≥з призна≠ченн€ н≥трогл≥церину або вал≥долу п≥д €зик. якщо н≥трогл≥церин пац≥Їнт за≠стосовуЇ вперше, то в≥н маЇ розтерти його м≥ж пальц€ми ≥ злизувати невелики≠ми порц≥€ми до зникненн€ болю.

3. «а в≥дсутност≥ ефекту до приходу л≥кар€ призначити анальгетики ≥ по≠ставити г≥рчичники на д≥л€нку, де локал≥зований б≥ль.

4. ќбережно ставитись до оц≥нюванн€ ефективност≥ знеболюванн€.

5. ѕогано б≥ль у грудн≥й кл≥тц≥ куп≥руЇтьс€ при ≥нфаркт≥ м≥окарда, ембол≥њ легеневоњ артер≥њ, пневмоторакс≥.

6. ¬ ус≥х випадках пац≥Їнту необх≥дно створити спок≥й ≥ негайно викликати л≥кар€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3582 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

561 - | 450 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.086 с.