Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћазьов≥ пов'€зки




ѕоказанн€. Ќеобх≥дн≥сть тривалого впливу л≥карськоњ речовини на шк≥ру.

¬олого-висихаюч≥ пов'€зки.

ѕоказанн€. √остр≥ запальн≥ ураженн€ шк≥ри, €к≥ супроводжують мацера≠ц≥€, екзема.

5. ѕрипудрюванн€ та присипанн€.

ѕоказанн€. ƒл€ зменшенн€ подразненн€ шк≥ри, њњ п≥дсушуванн€ та дез≥н≠фекц≥њ, запр≥лост≥, надм≥рного пот≥нн€, особливо в закритих м≥сц€х. «астосо≠вують р≥зн≥ ≥ндиферентн≥ присипки та пудри: рисову пудру, тальк (кремн≥Їво-магн≥Їва с≥ль), порошок оксиду цинку, борноњ кислоти, крохмаль.

«овн≥шнЇ застосуванн€ л≥карських речовин дл€ л≥куванн€ слизових оболо≠нок

1. ≤нгал€ц≥йн≥ методи впливу на слизову оболонку дихальних шл€х≥в. ≤н≠гал€ц≥€ Ч один ≥з метод≥в уведенн€ л≥карських засоб≥в у орган≥зм через органи диханн€ шл€хом вдиханн€ њх летких, зокрема аерозольних, форм. ≤нгал€ц≥й≠ним методом увод€ть газопод≥бн≥ речовини Ч ки≠сень, вуглекислий газ, закис азоту, а також де€к≥

л≥карськ≥ засоби, €ким надаЇтьс€ форма аерозо≠л≥в. ƒл€ застосуванн€ останн≥х використовують спец≥альн≥ апарати Ч ≥нгал€тори. јерозольн≥ препарати випускаЇ фармацевтична промисло≠в≥сть у флаконах у сум≥ш≥ з летким газом. ¬≥дом≥ ≥нгал€ц≥йн≥ форми (сольбутамол, беротек, астмо-пент) дл€ ≥ндив≥дуального користуванн€ хворими на бронх≥альну астму (мал. 73).

2. ”веденн€ крапель у кон'юнктивальний м≥≠шок.  рапл≥ ввод€ть у кон'юнктивальний м≥шок при р≥зних захворюванн€х кон'юнктиви (сполуч≠на оболонка), рог≥вки, кришталика, с≥тк≥вки ока.

”веденн€ крапель у н≥с.

ћал. 73. ≤нгал€ц≥йне вве-

4. «акладанн€ маз≥ в кон'юнктивальний м≥-

денн€ л≥к≥в в орган≥зм:

а Ч загальний вигл€д ае≠розольного ≥нгал€тора; б Ч

Lolc.

5. ”веденн€ крапель у зовн≥шн≥й слуховий ≥нгал€ц≥€ аерозолю ≥з ≥нди- х≥д. ÷ей метод застосовують при запаленн≥ серед- в≥дуального ≥нгал€тора нього вуха.


 

¬нутр≥шн≥й (ентеральний) метод застосуванн€ л≥карських засоб≥в

÷ей метод передбачаЇ прийманн€ л≥карських засоб≥в через рот (рег оз, перо-рально) шл€хом њх проковтуванн€ з водою або њжею або через пр€му кишку (рег гес≥ит, ректально) ≥ п≥д €зик (зи№ ≤≥п^иае, субл≥нгвально). ћетод зручний ≥ простий у застосуванн≥, не потребуЇ створенн€ додаткових умов, використан≠н€ складних апарат≥в або пристроњв. «асвоЇнн€ орган≥змом л≥карських засоб≥в, прийн€тих через рот або пр€му кишку, найб≥льш ф≥з≥олог≥чне, оск≥льки маЇ чимало сп≥льного ≥з засвоЇнн€м харчових продукт≥в.

ќднак внутр≥шн≥й метод уведенн€ л≥карських засоб≥в у орган≥зм маЇ певн≥ недол≥ки: а) тривалий пер≥од з моменту прийманн€ препарату до його надхо≠дженн€ у кров ≥ безпосередньо до патолог≥чного вогнища внасл≥док пов≥льного всмоктуванн€ л≥карського засобу ≥з травного каналу; б) значна ймов≥рн≥сть руйнуванн€ л≥карських засоб≥в ферментами травних залоз; в) складнощ≥ у за≠безпеченн≥ необх≥дноњ концентрац≥њ л≥карського засобу в кров≥; г) в≥рог≥дн≥сть подразненн€ окремими препаратами травного каналу; і) труднощ≥ або немож≠лив≥сть уведенн€ пац≥Їнтам з порушеним актом ковтанн€, п≥сл€ операц≥й у ро≠тов≥й порожнин≥, стравоход≥, шлунку або на пр€м≥й кишц≥; д) ускладненн€ при введенн≥ засоб≥в псих≥чним хворим або пац≥Їнтам у стан≥ збудженн€; Ї) об≠межена к≥льк≥сть л≥карських засоб≥в, €к≥ можуть бути введен≥ в орган≥зм вну≠тр≥шн≥м шл€хом, зокрема через пр€му кишку.

”веденн€ л≥карського засобу через пр€му кишку (ректально) застосовують при захворюванн€х пр€моњ кишки (геморой, проктит), при порушенн€х акту ковтанн€, нестримному блюванн≥, непрох≥дност≥ стравоходу, ф≥зичному ≥ пси≠х≥чному збудженн≥. “аким чином дос€гаЇтьс€ безпосередн≥й контакт препара≠ту з≥ слизовою оболонкою пр€моњ кишки. Ќедол≥ки цього методу пол€гають, насамперед, в обмежен≥й к≥лькост≥ препарат≥в, €к≥ всмоктуЇ слизова оболонка пр€моњ кишки (водн≥ розчини серцевих гл≥козид≥в, 5 % ≥ 10 % розчини глюко≠зи, розчини хлоралг≥драту, ≥зотон≥чний розчин натр≥ю хлориду, розчини ам≥≠нокислот).

ƒл€ ректального введенн€ л≥карських препарат≥в застосовують м≥крокл≥з-ми, краплинн≥ кл≥зми ≥ л≥кувальн≥ св≥чки (супозитор≥њ).

ѕри субл≥нгвальному застосуванн≥ л≥к≥в (п≥д €зик) забезпечуЇтьс€ њх швид≠ке ≥ повноц≥нне всмоктуванн€ завд€ки активн≥й всмоктувальн≥й властивост≥ слизовоњ оболонки рота та њњ ≥нтенсивн≥й васкул€ризац≥њ. ќск≥льки за цього способу введенн€ л≥карський зас≥б не руйнуЇтьс€ травними соками, його фар≠маколог≥чна активн≥сть переважаЇ таку за умови внутр≥шнього введенн€ пре≠парату. —убл≥нгвально здеб≥льшого ввод€ть л≥карськ≥ засоби швидкоњ д≥њ, на≠приклад, н≥трогл≥церин, вал≥дол.

≤снуЇ к≥лька вар≥ант≥в ≥ форм роздаванн€ л≥к≥в. ƒл€ ≥ндив≥дуального розпо≠д≥лу л≥карських засоб≥в використовують спец≥альн≥ лотки, розд≥лен≥ на окрем≥ в≥чка з пр≥звищами конкретних хворих в≥дд≥ленн€. ¬изначен≥ зг≥дно з л≥кар≠ськими призначенн€ми л≥ки розм≥щують дл€ кожного хворого у в≥дпов≥дному375


 

в≥чку. ƒл€ роздаванн€ препарат≥в безпосередньо в палатах застосовують спец≥≠альн≥ в≥чка з гн≥здами дл€ розм≥щенн€ твердих ≥ р≥дких л≥карських форм. ’во≠р≥, €к≥ перебувають на в≥льному режим≥, можуть отримувати л≥ки безпосеред≠ньо на сестринському посту.

ѕрийманн€ л≥к≥в часто пов'€зане з терм≥ном споживанн€ њж≥.

ѕри внутр≥шньому (ентеральному) метод≥ введенн€ л≥кувального засобу в орган≥зм маЇ значенн€ сп≥вв≥дношенн€ його прийманн€ ≥ споживанн€ њж≥, €ка залежно в≥д характеру може суттЇво впливати на ефект ≥ "долю" препарату в орган≥зм≥, зм≥нювати рЌ середовища у шлунку та всмоктуванн€ препарату, брати участь у розведенн≥ препарату та взаЇмод≥€ти з ним аж до ≥нактивац≥њ.

–екомендац≥њ при введенн≥ л≥к≥в внутр≥шн≥м (ентеральним) шл€хом:

1. ѕрепарати, €к≥ необх≥дно приймати натще, за 1 год до або через 2Ч3 год п≥сл€ споживанн€ њж≥: протим≥кробн≥ (сульфан≥лам≥ди, цефалоспорини, ери≠тром≥цин, пен≥цил≥нов≥, протитуберкульозн≥, антигельм≥нтн≥), хол≥нерг≥чн≥, бронходилататори, д≥уретики, вазодилататори.

ѕрим≥тка: сульфан≥лам≥ди ≥ вазодилататори потр≥бно запивати повною скл€нкою води.

2. ѕри прийманн≥ гризеофульв≥ну рекомендують споживати жирну њжу Ч п≥двищуЇтьс€ всмоктуванн€ препарату.

3. ѕрепарати, €к≥ не сл≥д приймати з певними речовинами: протим≥кробн≥ не можна запивати кислими напо€ми або фруктовими соками.

4. ѕ≥д час њди приймають ферменти п≥дшлунковоњ залози, шлунковий с≥к, сол€ну кислоту, пепсин, водн≥ ≥ спиртов≥ вит€жки л≥карських рослин, препа≠рати, €к≥ впливають на запальн≥ процеси кишок; також жовчог≥нн≥ засоби, препарати зал≥за.

5. јцетилсал≥цилову кислоту, стероњдн≥ гормони, препарати йоду ≥ брому приймають п≥сл€ њди через значний подразливий вплив на слизову оболонку шлунка.

6. «апивають молоком йодовм≥сн≥ препарати, ацетилсал≥цилову кислоту.

7. Ќе можна запивати молоком препарати зал≥за, анальгетики, проносн≥, тетрацикл≥ни Ч зменшуЇтьс€ б≥од≥€ цих препарат≥в.

8. ѕрепарати, €к≥ необх≥дно приймати з њжею: анальгетики, антиаритм≥чн≥, антиконвульсанти, антид≥абетичн≥, антиг≥стам≥нн≥, г≥потензивн≥, протиза≠пальн≥ (≥ндометацин), протим≥кробн≥ (метрон≥дазол), антинеопластичн≥, дл€ л≥куванн€ хвороби ѕарк≥нсона, нейролептики, серцев≥ гл≥козиди, д≥уретики, вазодилататори Ч оск≥льки њжа захищаЇ слизову оболонку шлунка в≥д подраз≠ненн€ л≥карськими препаратами.

9. якщо призначено антидепресант нуредал, не можна споживати сир, жир≠не молоко, каву.

10. Ќатщесерце приймають л≥карськ≥ засоби з жовчог≥нною ≥ послаблюваль-ною активн≥стю, а також м≥неральн≥ води дл€ пац≥Їнт≥в з п≥двищеною секре≠торною активн≥стю шлунка.

11.  ал≥й потр≥бно приймати з њжею через шлункове подразненн€.


 

12. ѕ≥д час прийманн€ антикоагул€нт≥в (кумадин) сл≥д уникати в≥там≥ну   у д≥Їт≥ (зелен≥ та жовт≥ овоч≥).

13. ¬≥там≥н ¬12 Ч не приймати з молоком або з препаратами кальц≥ю.

14. јнтиб≥отики передбачають споживанн€ р≥дини; тетрацикл≥н Ч уникан≠н€ молока, препарат≥в зал≥за, кальц≥ю.

15. —ульфонолур≥ани (толбутам≥д) сл≥д приймати з њжею, уникати алкоголю.

ѕарентеральний метод застосуванн€ л≥карських засоб≥в

ѕарентеральний метод Ч це спос≥б введенн€ в орган≥зм л≥карських засоб≥в не лише поза травним каналом, тобто безпосередньо в кров, л≥мфатичн≥ суди≠ни, у порожнини плеври, перикарда, суглоб≥в, спинномозковий канал, а й ми≠наючи дихальн≥ шл€хи.

ѕри використанн≥ цього методу л≥карськ≥ засоби надход€ть в орган≥зм через шк≥ру, завд€ки чому дос€гаЇтьс€ швидкий контакт л≥к≥в ≥з патолог≥чним вог≠нищем. ѕарентеральне введенн€ за≠безпечуЇ швидке поширенн€ препа≠рат≥в по р≥зних органах ≥ системах орган≥зму.

Ќезважаючи на де€к≥ техн≥чн≥ складнощ≥, парентеральний метод маЇ певн≥ переваги над внутр≥шн≥м. “ак, одними ≥з найважлив≥ших пе≠реваг Ї точне дозуванн€ ≥ швидк≥сть введенн€ препарату, а також в≥днос≠но короткий терм≥н про€ву л≥куваль≠ноњ д≥њ. ÷е маЇ особливе значенн€ на≠самперед у випадках, €к≥ потребують нев≥дкладноњ медичноњ допомоги.

ѕарентеральне введенн€ л≥кар≠ських засоб≥в виконують шл€хом ≥н'Їкц≥й або вливань (≥нфуз≥й) за до≠помогою шприца (мал. 74) ≥ ≥н'Їк≠ц≥йноњ голки. Ќа одному к≥нц≥ шпри≠ца розм≥щений конус дл€ приЇд≠нанн€ голки, а протилежний Ч в≥дкритий, призначений дл€ введенн€ поршн€, €кий зак≥нчуЇтьс€ стрижнем з ручкою.

¬ажливою складовою частиною ≥н'Їкц≥йного комплексу Ї ≥н'Їкц≥йн≥ голки (мал. 75). њх виготовл€ють ≥з нержав≥ючоњ стал≥ або платини. ÷е вузька порожниста трубочка, один


 

к≥нець €коњ зр≥заний косо, а на ≥ншому за≠кр≥плена муфта, €ка маЇ щ≥льно прил€гати до наконечника шприца.

«алежно в≥д свого призначенн€ голки мають р≥зн≥ довжину (в≥д 1,5 до 10 см ≥ б≥ль≠ше) та д≥аметр (в≥д 0,3 до 2 мм). –≥зним Ї та≠кож зр≥з голки. Ќаприклад, у голки дл€ внутр≥шньовенних ≥н'Їкц≥й в≥н маЇ бути п≥д кутом 45∞, а дл€ п≥дшк≥рних Ч 35∞. «алеж≠но в≥д методу ≥н'Їкц≥њ використовують шприци та голки р≥зних розм≥р≥в (табл. 35, 36). ўоб набрати в шприц необх≥дну дозу л≥карського препарату, необх≥дно знати "ц≥ну" одн≥Їњ под≥лки шприца (мал. 76).

Ќайважлив≥шою умовою проф≥лактики ускладнень парентерального введенн€ л≥≠карських засоб≥в Ї суворе дотриманн€ пра≠вил асептики.

јсептика (в≥д грец. азер≥≥сов Ч не схиль- ро∆нин: 2 Ч дл€ переливанн€ ний до гнитт€) Ч метод запоб≥ганн€ ≥нфек- кров≥; « Ч дл€ спинномозковоњ ц≥йному забрудненню тканин та ≥нстру- пункц≥њ; в Ч перех≥дн≥ канюл≥; г ЧХ мент≥в при виконанн≥ л≥кувальних ≥ голка одноразового використанн€ д≥агностичних процедур. ўодо паренте≠рального введенн€ л≥карських засоб≥в асептика передбачаЇ створенн€ умов, €к≥ запоб≥гають надходженню до орган≥зму одночасно з л≥карськими засобами м≥кроорган≥зм≥в ≥ продукт≥в њх життЇд≥€льност≥. «абезпечуЇтьс€ системою за≠ход≥в перед≥н'Їкц≥йного знезараженн€ рук та ≥нструментар≥ю (шприци, голки, п≥нцети), п≥дготовки стерильних ≥н'Їкц≥йних розчин≥в, а також стерил≥зац≥њ ≥н'Їкц≥йного пол€.

ѕеред проведенн€м ≥н'Їкц≥њ медична сестра повинна ретельно вимити руки (див. практичн≥ навички "ќбробленн€ рук", "«незараженн€ рук медичноњ се≠стри перед проведенн€м ≥н'Їкц≥њ"), шк≥ру пац≥Їнта в д≥л€нц≥ ≥н'Їкц≥њ протерти ватою, змоченою 70 % розчином етилового спирту, а пот≥м сум≥шшю спирту ≥ настойки йоду. ѕ≥сл€ ≥н'Їкц≥њ на м≥сце уколу покласти ватний тампон, змоче≠ний етиловим спиртом, ≥ тримати його 5Ч8 хв у заф≥ксованому стан≥, притис≠каючи пальцем.

¬иди парентерального введенн€ л≥карських засоб≥в. ћетодом ≥н'Їкц≥њ л≥≠карськ≥ засоби ввод€ть внутр≥шньошк≥рно, п≥дшк≥рно, внутр≥шньом'€зово ≥ внутр≥шньовенно (струминно або краплинно). ” де€ких випадках застосову≠ють також внутр≥шньопорожнинне введенн€ Ч у порожнину плеври, сечового м≥хура, матки. –≥дше Ч внутр≥шньоартер≥альне, внутр≥шньок≥сткове ≥ внутр≥шньосуглобове, внутр≥шньосерцеве введенн€ л≥к≥в, €к≥ виконуЇ лише л≥кар.


 

¬нутр≥шньошк≥рн≥ ≥н'Їкц≥њ застосовують з л≥кувальною ≥ проф≥лактичною метою (проф≥лактика правц€), дл€ визначенн€ чутливост≥ орган≥зму до антиб≥о≠тик≥в. ” де€ких людей з п≥двищеною чутлив≥стю до р≥зних речовин, зокрема до антиб≥отик≥в, њх введенн€ в адекватних л≥кувальних дозах може спричини≠ти р≥зн≥ алерг≥йн≥ ускладненн€, наприклад набр€к  в≥нке ≥ анаф≥лактичний шок. ÷≥ ускладненн€ супроводжуютьс€ п≥двищенн€м артер≥ального тиску, зниженн€м наповненн€ пульсу, знепритомненн€м, набр€ком обличч€ ≥ слизо≠вих оболонок, нудотою, блюванн€м, п≥двищенн€м температури.

јлерг≥йн≥ реакц≥њ, зокрема анаф≥лактичний шок, у раз≥ ненаданн€ терм≥но≠воњ допомоги можуть призвести до смерт≥ хворого.

¬нутр≥шньошк≥рн≥ ≥н'Їкц≥њ призначають дл€ м≥сцевого знеболюванн€ та д≥агностуванн€ ех≥нококозу (проба  ацонн≥), бруцельозу Ч бруцел≥н (проба Ѕюрне), тул€рем≥њ Ч тул€рин, дизентер≥њ Ч дизентерин (проба ÷уверкалова). ƒл€ ви€вленн€ активност≥ туберкульозного процесу в орган≥зм≥ застосовують ≥мунолог≥чну внутр≥шньошк≥рну пробу ћанту. “аким чином визначають чут≠лив≥сть орган≥зму до туберкул≥ну Ч препарату, €кий виготовл€ють ≥з бактер≥й туберкульозу. “уберкул≥н у розведенн≥ 1:2000 ввод€ть внутр≥шньошк≥рно у д≥≠л€нку згинальноњ поверхн≥ передпл≥чч€ або зовн≥шньоњ поверхн≥ плеча. ѕо€ва на 2-уЧ3-ю добу в м≥сц≥ ≥н'Їкц≥њ набр€ку ≥ почервон≥нн€ шк≥ри д≥аметром по≠над 5 мм розц≥нюЇтьс€ €к позитивна реакц≥€.

ѕ≥дшк≥рн≥ ≥н'Їкц≥њ. «а допомогою цього методу ввод€ть л≥карськ≥ засоби, коли виникаЇ потреба в њх в≥дносно швидшому, ан≥ж при внутр≥шньому (енте-ральному) метод≥, доступ≥ в орган≥зм. ќсновн≥ д≥л€нки шк≥ри дл€ п≥дшк≥рних ≥н'Їкц≥й Ч зовн≥шн€ поверхн€ плеча, п≥длопатков≥ д≥л€нки, навколопупкова д≥л€нка, передньоб≥чна поверхн€ стегна (мал. 77).


 

“аблиц€ 35. Ўприци та ≥н'Їкц≥йн≥ голки, €к≥ застосовують в ”крањн≥

 ол≥р канюл≥ (п≥дгопковий конус) „ервоний Ѕезкол≥рний (голка припа€≠на) ќранжевий —ин≥й «елений „ервоний
ƒ≥аметр зр≥зу голки (0, мм) 0,3 0,33 0,5 0,6 0,8 1,5
ƒовжина голки, мм         38Ч40  
¬икористанн€ “уберкул≥но≠вий, внутр≥ш-ньошк≥рно ≤нсул≥новий, п≥дшк≥рно ≤нсул≥новий, п≥дшк≥рно ѕ≥дшк≥рно ¬нутр≥шньо-м'€зово, вну≠тр≥шньовенно ƒл€ в'€зких р≥дин, внутр≥ш≠ньовенно*
™мн≥сть шпри≠ца, мл 1,0 1,0 1,0 1,0; 2,0; 5,0 5,0; 10,0; 20,0 20,0
"÷≥на" одн≥Їњ под≥лки, мл 0,02   0,1 0,1; 0,1; 0,2 0,2; 0,5; 0,5; 1,0; 0,5; 1,0 0,5; 1,0

* ƒл€ вз€тт€ кров≥ у донора.

ѕрим≥тка: “уберкул≥новий шприц: Їмн≥сть шприца Ч 1,0, "ц≥на" одн≥Їњ под≥лки Ч 0,02 мл. 0,1 мл туберкул≥ну звичайного шприца в≥дпов≥даЇ 2 м≥жнародним туберкул≥новим одиниц€м (“ќ), що становить одну дозу.

≤нсул≥новий шприц: Їмн≥сть шприца Ч 1,0 мл Ч в≥дпов≥даЇ 40 ќƒ ≥нсул≥ну (може бути 80 ќƒ, 100 ќƒ), "ц≥на" одн≥Їњ под≥лки Ч 0,1 мл ≥нсул≥ну звичайного шприца в≥дпов≥даЇ 4 ќƒ.


 

Ќасамперед у цих д≥л€нках шк≥ру необх≥дно легко захопити в складку, завд€ки чому вдаЇтьс€ техн≥чно виконати ≥н'Їкц≥ю. ѕевне значенн€ маЇ в≥дсутн≥сть у цих д≥л€нках великих судин ≥ нерв≥в, €к≥ можуть бути ушкоджен≥ п≥д час ≥н'Їкц≥й.

¬нутр≥шньом'€зов≥ ≥н'Їкц≥њ. ƒе€к≥ л≥карськ≥ речовини при п≥дшк≥рному введенн≥ спричинюють б≥ль ≥ погано розсмоктуютьс€, що може призвести до утворенн€ п≥дшк≥рних затверд≥нь Ч ≥нф≥льтра≠т≥в. ” таких випадках доц≥льн≥ше вводити препа≠рати внутр≥шньом'€зово. јнтиб≥отики, сироватки, розчини дибазолу, папаверину, димедролу, с≥рча≠нокислоњ магнез≥њ ввод€ть внутр≥шньом'€зово.

ѕарентеральн≥ методи протипоказан≥ при зна≠чних ураженн€х шк≥ри (оп≥ки, екзема, псор≥аз), ≥н'Їкц≥й при судомах, де€ких псих≥чних станах, збуджен≠н≥ пац≥Їнта.

« метою швидкого надходженн€ в орган≥зм л≥карських засоб≥в ≥ швидшого про€ву њх оптимальноњ д≥њ на патолог≥чний процес застосовують метод њх внутр≥шньовенного введенн€. ÷ей спос≥б надходженн€ л≥к≥в у орган≥зм най≠част≥ше використовують у випадках, €к≥ потребують нев≥дкладного втручанн€ у хворобливий процес, при екстремальних ситуац≥€х або раптовому пог≥ршен≠н≥ здоров'€ пац≥Їнта. ѕроцедуру внутр≥шньовенного введенн€ л≥к≥в застосову≠ють при ускладнених про€вах серцево-судинноњ недостатност≥ (недостатн≥сть кровооб≥гу, серцева астма, ≥нфаркт м≥окарда, колапс), нападах бронх≥альноњ астми, р≥зноман≥тних кольках (ниркова, печ≥нкова), ≥нтоксикац≥€х, септич≠них станах, порушенн€х водно-сольового балансу, г≥пертон≥чному криз≥, ко≠матозних станах, при значн≥й втрат≥ кров≥.

¬имоги до л≥карських засоб≥в, €к≥ ввод€тьс€ внутр≥шньовенно:

1) мають бути стерильними та ап≥рогенними;

2) њх осмотичний тиск маЇ бути адекватний тиску кров≥;

3) температура в межах в≥д 20 до 25 ∞—.

Ћ≥карськ≥ засоби ввод€ть у форм≥ водних або спиртових розчин≥в внутр≥ш≠ньовенно струминно за допомогою стерильного шприца Їмк≥стю 20 мл, або кра≠плинно Ч за допомогою стерильноњ системи дл€ внутр≥шньовенних вливань.

¬нутр≥шньовенн≥ струминн≥ ≥н'Їкц≥њ (впорскуванн€). Ќайчаст≥ше за до≠помогою цього методу ввод€ть невелик≥ об'Їми л≥карських розчин≥в (10Ч 20 мл). ≤нод≥ внутр≥шньовенно ввод€ть одноразово дек≥лька л≥карських речо≠вин, одна ≥з €ких Ї фармаколог≥чно малоактивною (≥зотон≥чний розчин натр≥ю хлориду, 5 % розчин глюкози), ≥нш≥ Ч фармаколог≥чно активн≥шими, напри≠клад, серцев≥ гл≥козиди, в≥там≥ни, метабол≥ти, гормони.

Ќайчаст≥ше дл€ виконанн€ ман≥пул€ц≥њ використовують вену л≥ктьового зги≠ну. « ц≥Їю метою можуть бути використан≥ також вени кист≥, п≥дключична або

382


 

стегнова вени. «а неможливост≥ введенн€ ≥н'Їкц≥йноњ голки в порожнину вени (венопункц≥€) доступ до нењ провод€ть оперативним методом (венесекц≥€).

ѕ≥сл€ проведенн€ внутр≥шньовенноњ ≥н'Їкц≥њ можуть виникнути так≥ ускладненн€: запаленн€ ст≥нок вени (флеб≥т); при необачному введенн≥ ол≥й≠них розчин≥в Ч жирова ембол≥€; за швидкого введенн€ л≥карських засоб≥в Ч запамороченн€, колапс, порушенн€ серцевого ритму.

¬ ус≥х випадках ускладнень внутр≥шньовенне введенн€ л≥карських засоб≥в треба припинити ≥ питанн€ подальшого њх введенн€ шл€хом венепункц≥њ по≠годити з л≥карем.

 атетеризац≥€ перифер≥йних вен

як доводить сучасна практика, у б≥льшост≥ випадк≥в катетеризац≥€ перифе≠р≥йних вен б≥льш доц≥льна ≥ безпечна.

¬нутр≥шньовенна терап≥€ з використанн€м перифер≥йного венозного кате≠тера практично не спричинюЇ ускладнень за умови дотриманн€ таких умов: метод маЇ застосовуватис€ не час в≥д часу, а стати пост≥йним ≥ звичним у прак≠тиц≥; сл≥д забезпечити бездоганний догл€д за катетером.

ѕерифер≥йний венозний катетер увод€ть у перифер≥йну вену (таким чином забезпечуЇтьс€ доступ у кров'€не русло) за таких обставин:

1. ”веденн€ л≥карських препарат≥в пац≥Їнтам, €к≥ не можуть приймати њх перорально, або коли необх≥дно швидко ввести л≥ки в ефективн≥й концентрац≥њ (це особливо важливо, €кщо препарат може зм≥нити своњ властивост≥ при перо-ральному прийманн≥).

2. ѕроведенн€ частих курс≥в внутр≥шньовенноњ терап≥њ хрон≥чним хворим.

3. ≤нвазивний мон≥торинг кров'€ного тиску.

4. ”з€тт€ кров≥ дл€ сер≥њ кл≥н≥чних досл≥джень, €к≥ виконують з тимчасо≠вими ≥нтервалами, наприклад, визначенн€ толерантност≥ до глюкози, вм≥сту л≥карських засоб≥в (наркотик≥в) у плазм≥ кров≥.

5. ƒоступ у кров'€не русло при нев≥дкладних станах (швидкий венозний доступ при необх≥дност≥ екстреного вливанн€ л≥карських засоб≥в або дос€гнен≠н€ великоњ швидкост≥ введенн€ розчин≥в).

6. ѕереливанн€ препарат≥в кров≥.

7. ѕарентеральне харчуванн€ (кр≥м введенн€ живильних сум≥шей, що м≥с≠т€ть л≥п≥ди).

8. –ег≥дратац≥€ орган≥зму.

ѕравильно обраний венозний доступ досить важливий дл€ усп≥шноњ вну≠тр≥шньовенноњ терап≥њ.

ѕ≥д час обиранн€ катетера враховують:

Х д≥аметр вени;

Х необх≥дну швидк≥сть введенн€ розчину;

Х потенц≥йну тривал≥сть функц≥онуванн€ катетера у вен≥;

Х властивост≥ розчину, €кий ввод€ть.


 

¬иди перифер≥йних венозних кате≠тер≥в та њх застосуванн€ (мал. 78):

а) 14 ќј“≤ќ≈ Ч оранжевий кол≥р Ч дл€ швидкого переливанн€ кров≥;

б) 16 ќј≤√—≈ Ч с≥рий кол≥р Ч дл€ швидкого переливанн€ кров≥ або ком≠понент≥в кров≥;

в) 18 ќј≤ ≥≈ Ч зелений кол≥р Ч дл€ переливанн€ кров≥ або введенн€ б≥льших об'Їм≥в р≥дини при проведен≠н≥ х≥рург≥чних операц≥й;

г) 20 —ј≤√ќ≈ Ч рожевий кол≥р Ч дл€ введенн€ великих об'Їм≥в р≥дини або кров≥ (при використанн≥ тонко≠ст≥нного катетера), швидкого введен≠н€ контрастних засоб≥в при д≥агнос≠тичних процедурах;

і) 22 —јЎ≈ Ч блакитний кол≥р Ч дл€ проведенн€ довготривалоњ медика≠ментозноњ або ≥нфуз≥йноњ терап≥њ, про≠цедур у д≥тей, у дорослих Ч на м≥лких венах;

д) 24 ќј“≤—-≈ Ч жовтий кол≥р Ч дл€ д≥тей, новонароджених, виконанн€ х≥≠м≥отерап≥њ.

ћал. 78. ¬иди перифер≥йних веноз≠них катетер≥в:

≤стотне значенн€ маЇ те, з €кого а Ч 14 ќј≤√—≈ Ч оранжевий кол≥р; матер≥алу виготовлений катетер. ¬≥- б Ч 16 ќј»—≈ Ч с≥рий кол≥р; в Ч тчизн€н≥ катетери переважно пол≥е- 18 —ј»—≈ Ч зелений кол≥р; г Ч 20 ќј-тиленов≥. ÷е найпрост≥ший в обробц≥ ѕ0≈ ~ рожевий кол≥р; і Ч 22 ќј≤∆≈ матер≥ал, однак в≥н зумовлюЇ п≥дви- ~ блакитний кол≥р; 5-24 ќј“ќ≈ -щену тромбогенн≥сть, подразненн€ жовтии кол≥р внутр≥шньоњ оболонки судин, через

свою тверд≥сть здатний њх перфорувати.  ращ≥ тефлонов≥ й пол≥уретанов≥ ка≠тетери, наприклад неофлон (≥нфуз≥йна канюл€). ѕри њх застосуванн≥ виникаЇ значно менше ускладнень; €кщо забезпечити за ними €к≥сний догл€д, терм≥н њхньоњ експлуатац≥њ набагато б≥льший, н≥ж пол≥етиленових. ÷е даЇ вираже≠ний економ≥чний ефект, незважаючи на досить високу варт≥сть цих катете≠р≥в. √оловне Ч вз€ти найменший катетер, що забезпечуЇ необх≥дну швид≠к≥сть введенн€ розчину в сам≥й велик≥й з доступних перифер≥йних вен (див. мал. 78).

ѕри обиранн≥ м≥сц€ катетеризац≥њ враховують:

Х переваги пац≥Їнта;

Х простоту доступу ≥ придатн≥сть кровоносних судин дл€ катетеризац≥њ.


 

Ќайчаст≥ше катетеризують латеральн≥ ≥ мед≥≠альн≥ поверхнев≥ вени руки, серединн≥ (пром≥жн≥) вени л≥кт€ ≥ серединн≥ (пром≥жн≥) вени передпл≥ч≠ч€. ≤нод≥ за неможливост≥ њх катетеризац≥њ вико≠ристовуютьс€ п'€стков≥ й пальцев≥ вени (мал. 79).

¬иб≥р вени дл€ катетеризац≥њ:

Ч спочатку використовують дистальн≥ вени;

Ч обирають вени м'€к≥ й еластичн≥ на дотик;

Ч перевагу в≥ддають великим венам, що в≥дпо≠в≥дають довжин≥ катетера;

Ч установлюють катетер у вену не на "робоч≥й"

–”÷≤-

 атетер не сл≥д уводити у так≥ вени:

Х вени, що тверд≥ на дотик ≥ склерозован≥ (мож≠ливе ушкодженн€ њхньоњ внутр≥шньоњ оболонки);

Х вени згинальних поверхонь суглоб≥в (висо- ћал. 79. ѕоверхнев≥ кий ризик механ≥чного ушкодженн€);

вени верхньоњ к≥нц≥вки: # вени, €к≥ розм≥щен≥ близько до артер≥й або

проекц≥й (великий ризик проколу);

Х вени нижн≥х к≥нц≥вок;

Х вени, €к≥ були ран≥ше катетеризован≥ (мож≠ливе ушкодженн€ внутр≥шньоњ ст≥нки судини);

Х вени к≥нц≥вок з переломами (можливе ушко-

латеральна та мед≥альна дженн€ вен);

вени; 6 _ серединна вена Х вени, €к≥ невелик≥ за розм≥ром, видим≥, але

передпл≥чч€; 7 Ч дисталь- не пальпуютьс€ (нев≥домо њхн≥й стан);

ний в≥дд≥л мед≥альноњ вени; Х вени долонноњ поверхн≥ рук (Ї небезпека њх

5 Ч дистальний в≥дд≥л ушкодженн€);

латеральноњ вени; 9 Ч тиль- Х серединн≥ л≥ктьов≥ вени (зазвичай њх вико-

на венозна с≥тка кист≥ ристовують дл€ вз€тт€ кров≥ на досл≥дженн€);

Х вени на к≥нц≥вц≥, що зазнавала х≥рург≥чного втручанн€ або х≥м≥отерап≥њ.

¬нутр≥шньовенне краплинне вливанн€ (≥нфуз≥€). ƒл€ проведенн€ краплин≠ного вливанн€ до голки приЇднують одноразову систему (мал. 80). ¬нутр≥ш≠ньовенн≥ вливанн€ залежать в≥д в'€зкост≥, температури розчину, розм≥ру фла≠кона та голки, €к≥ використовуютьс€, також розм≥ру та розм≥щенн€ вени, стану тканин у м≥сц≥ введенн€ голки.

ѕри обиранн≥ системи одноразового використанн€ враховують кол≥р напи≠су на пол≥етиленовому пакет≥: дл€ кров≥ та кровозам≥нноњ р≥дини напис черво≠ного кольору (голка дл€ кров≥ б≥льшого д≥аметра)!

«а допомогою внутр≥шньовенних вливань в орган≥зм ввод€ть р≥зн≥ л≥карськ≥ засоби: розчини глюкози, натр≥ю хлориду, кал≥ю, кальц≥ю, еуф≥л≥ну, с≥рчано≠кислоњ магнез≥њ; серцев≥ гл≥козиди, анальгетики, седативн≥ препарати, анти-


 

б≥отики, в≥там≥ни. “акож краплинним способом увод€ть кров ≥ кровозам≥нн≥ розчини, плазму, пол≥-глюк≥н, гемодез. «а допомогою затискача регулю≠ють необх≥дну швидк≥сть краплинного вливанн€ (здеб≥льшого 40Ч60 крапель за 1 хв). «начне змен≠шенн€ частоти крапель (менше 10 за 1 хв) може з призвести до тромбуванн€ вени, а зб≥льшенн€ (по- 5 над 60 за 1 хв) Ч до перевантаженн€ серцево- 6 судинноњ системи. ѕ≥д час проведенн€ внутр≥шньо- 4 венного краплинного вливанн€ необх≥дно стежити за загальним станом пац≥Їнта, систематично вим≥≠рювати пульс, диханн€, артер≥альний тиск.  ра≠плинне вливанн€, насамперед сильнод≥йних засо≠б≥в, передбачаЇ обов'€зкову присутн≥сть медичного персоналу п≥д час усього пер≥оду проведенн€ ман≥≠пул€ц≥њ. ћал. 80. ќдноразова си-

™мн≥сть з розчином маЇ розм≥щуватис€ на висот≥ стема дл€ внутр≥шньо-90 см в≥д пац≥Їнта. якщо розм≥щена дуже низько, венного краплинного вли≠то швидк≥сть вливанн€ не Ї оптимальною ≥ кров по- ванн€ р≥дини: трапл€тиме в систему дл€ вливанн€ з формуван- 1 Ч голка; 2 Ч ф≥льтр н€м згустка. ƒл€ затриманн€ пилу; 3 Ч

якщо п≥сл€ вит€ганн€ голки м≥сце введенн€ ви- голка дл€ проколюванн€ гл€даЇ запаленим, голку в≥дправл€ють на м≥кроб≥- гумового корка флакона; олог≥чне досл≥дженн€. 4-канюл€дл€голки;5-

ѕри спов≥льненому вливанн≥ не можна форсува- пластмасовий ковпачок; ти введенн€ р≥дини, стискати флакон або катетер, 6 ~ пластмасовий зати-

.-. скач; 7 Ч ф≥льтр; 8 Ч

пластмасова крапельниц€;

леновии пакет

адже це зб≥льшуЇ тиск на вену ≥ може спричинити њњ проколюванн€, через що розчин розт≥катиметьс€ по прилеглих тканинах. “иск у тканинах нижче венозного тиску, тому теч≥€ р≥дини поновитьс€. јле внасл≥док проникненн€ р≥дини тиск у ткани≠нах дуже швидко зб≥льшитьс€, вливанн€ припинитьс€ ≥ рука пац≥Їнта стане роздутою.

ѕравила виконанн€ вливанн€:

1. –≥дина не потрапл€Ї у вену:

Ч за необачност≥ система не п≥дключена Ч п≥дключити ≥ встановити необ≠х≥дну швидк≥сть вливанн€;

Ч переконатис€, що трубка системи не скручена Ч перев≥рити, наск≥льки добре закр≥плена голка, чи не зм≥щена голка;

Ч перев≥рити висоту флакона Ч в≥н маЇ бути на 90 см вище м≥сц€ введен≠н€;

Ч перев≥рити положенн€ к≥нц≥вки Ч ≥нод≥ њњ необх≥дно заф≥ксувати м'€кою шиною;


 

«астосуванн€ л≥карських засоб≥в

щлючити ≥ встановити необ-ща Ч перев≥рити, наск≥льки на 90 см вище м≥сц€ введен-юбх≥дно заф≥ксувати м'€кою

Ч не стискувати трубку системи Ч це може призвести до вит≥канн€ розчи≠ну в прилегл≥ тканини ≥ формуванн€ згустк≥в кров≥ в др≥бних кровоносних су≠динах;

Ч при введенн≥ холодного або дуже концентрованого розчину може спосте≠р≥гатис€ спазм вени Ч судин ≥ зн€тт€ болю, ≥ швидк≥сть вливанн€ зб≥льшить≠с€; злегка помасажувати шк≥ру над веною або локально застосувати тепло, що призведе до розширенн€.

2. ќгл€д м≥сц€ введенн€ голки:

Ч д≥знатис€ у пац≥Їнта, чи в≥дчуваЇ б≥ль у цьому м≥сц≥;

Ч при запаленн≥ або набр€ку м≥сц€ введенн€ Ч негайно вит€гнути голку.

3. ¬ит€ганн€ галки з вени:

Ч п≥сл€ обробленн€ рук обережно зн€ти прозору наклейку або ф≥ксуючий пластир над м≥сцем введенн€ голки;

Ч за допомогою стерильного тампона акуратно вит€гнути голку, щ≥льно притиснути тампон до шк≥ри; використану голку утил≥зувати;

Ч продовжувати притискати м≥сце вит€гненн€ голки ще дек≥лька хвилин до спиненн€ кровотеч≥. ѕриклењти стерильний пластир. ¬имити руки, записа≠ти у документац≥ю.

ѕрим≥тка: дл€ виконанн€ процедури потр≥бно правильно розрахувати швидк≥сть введенн€ р≥дини (об'Їм р≥дини ≥ час введенн€ призначаЇ л≥кар). њњ визначають за формулою:

ќб'Їм

 ≥льк≥сть крапель в 1 мл

„ас(у годинах)

 ≥льк≥сть крапель за 1 хв може бути вказано на етикетц≥ л≥карського засобу.

ƒал≥ налаштувати систему дл€ вливанн€, п≥драховуючи за допомогою го≠динника к≥льк≥сть крапель за 1 хв. Ўвидк≥сть введенн€ перев≥р€ють безл≥ч ра≠з≥в п≥д час ман≥пул€ц≥њ.

ѕост≥н'Їкц≥йн≥ ускладненн€

Ќедотриманн€ правил асептики при обробленн≥ рук персоналу ≥ т≥ла хворо≠го, а також порушенн€ правил стерил≥зац≥њ ≥нструментар≥ю можуть спричини≠ти р≥зн≥ ускладненн€, насамперед у д≥л€нц≥ ≥н'Їкц≥њ. Ќайчаст≥ший њх про€в Ч п≥сл€≥н'Їкц≥йн≥ ≥нф≥льтрати, €к≥ здеб≥льшого з'€вл€ютьс€ в недостатньо васкул€ризованих д≥л€нках (с≥дниц≥, зовн≥шн€ д≥л€нка плеча).

ѕри недотриманн≥ правил антив≥русноњ проф≥лактики при стерил≥зац≥њ шприц≥в можлива передача пац≥Їнтов≥ в≥русу ≥нфекц≥йного гепатиту.

—л≥д зазначити, що де€к≥ речовини, €к≥ ввод€тьс€ п≥дшк≥рно або внут-р≥шньом'€зово (камфорна ол≥€, розчин с≥рчанокислоњ магнез≥њ), у зв'€зку з по≠в≥льним њх розсмоктуванн€м можуть спричин€ти розвиток асептичних (безм≥-кробних) ≥нф≥льтрат≥в. ѕри перших ознаках запального процесу (г≥перем≥€ шк≥ри, набр€к, п≥двищенн€ м≥сцевоњ ≥ загальноњ температури, р≥зкий б≥ль у д≥-


 

л€нц≥ уколу) доц≥льне застосуванн€ спец≥альних медичних заход≥в. ѕерша до≠помога при по€в≥ ≥нф≥льтрату: прикладанн€ до нього в початков≥й стад≥њ холод≠ного, а п≥зн≥ше Ч з≥гр≥вального компресу або гр≥лки, проведенн€ сеанс≥в ”¬„-терап≥њ.

ѕри формуванн≥ гн≥йного процесу (утворенн€ абсцесу) показане х≥рург≥чне втручанн€. ѕри внутр≥шньом'€зовому введенн≥ де€ких л≥к≥в (еуф≥л≥ну, магн≥ю сульфату, анальг≥ну, димедролу) у д≥л€нц≥ ≥н'Їкц≥њ може виникнути р≥зкий б≥ль. “ому ц≥ препарати сл≥д вводити разом з невеликою к≥льк≥стю (1Ч2 мл) 0,5 % розчину новокањну. Ѕ≥ль може виникнути також при потрапл€нн≥ ≥н'Їкц≥йноњ голки в нервовий стовбур.

≤нод≥ при проведенн≥ внутр≥шньом'€зових, п≥дшк≥рних ≥, особливо, вну≠тр≥шньовенних ≥н'Їкц≥й може бути ушкоджено артер≥альну судину з утворен≠н€м крововиливу п≥д шк≥ру (гематоми). ” цьому раз≥ сл≥д негайно припинити виконанн€ ≥н'Їкц≥њ ≥ застосувати засоби дл€ спиненн€ кровотеч≥.

—еред ≥нших досить казуњстичних ускладнень трапл€Їтьс€ поломка ≥н'Їк≠ц≥йноњ голки, наприклад, при стиканн≥ њњ з к≥сткою п≥д час проведенн€ внутр≥шньом'€зовоњ ≥н'Їкц≥њ. «деб≥льшого вийн€ти голку вдаЇтьс€ за допомо≠гою х≥рург≥чного втручанн€.

”складненн€ спостер≥гають ≥ за внутр≥шньовенного введенн€ л≥карських засоб≥в. ѕри проколюванн≥ обох ст≥нок вени внасл≥док порушенн€ техн≥ки ве≠непункц≥њ або при ущ≥льнених ст≥нках судини може утворитис€ паравенозна гематома, €ку визначають за зб≥льшенн€м об'Їму тканини у д≥л€нц≥ ≥н'Їкц≥њ ≥ по€вою темноњ пл€ми п≥д шк≥рою. ” цьому випадку голку негайно виймають ≥з вени ≥ на м≥сце ≥н'Їкц≥њ накладають щ≥льну пов'€зку. ѕри випадковому введен≠н≥ л≥карських засоб≥в у п≥дшк≥рну кл≥тковину може з'€витись р≥зкий б≥ль ≥ за к≥лька годин п≥сл€ ≥н'Їкц≥њ розвинутис€ п≥дшк≥рний крововилив.

ƒо т€жкого ускладненн€ Ч некрозу тканини Ч може призвести введенн€ п≥д шк≥ру значноњ дози 10 % розчину кальц≥ю хлориду. « метою проф≥лактики цього ускладненн€ необх≥дно негайно припинити подальше введенн€ л≥к≥в, спробувати в≥дкачати розчин, €кий виливс€ у кл≥тковину, а пот≥м в уражену д≥л€нку ≥ншим шприцом ввести 5Ч10 мл 0,25 % розчину новокањну, а по пери≠метру д≥л€нки Ч 25 % розчин с≥рчанокислоњ магнез≥њ Ч антагон≥ста кальц≥ю хлориду.

ѕотрапл€нн€ пов≥тр€ в судинне русло через грубе порушенн€ техн≥ки вну≠тр≥шньовенного введенн€ л≥карських засоб≥в спричинюЇ по€ву дуже т€жкого ускладненн€ Ч пов≥тр€ноњ ембол≥њ, €ка може спричинити раптову смерть пац≥≠Їнта. ƒл€ њњ запоб≥ганн€ сл≥д суворо стежити за тим, аби з≥ шприца або ≥з систе≠ми при проведенн≥ вливанн€ було вит≥снено все пов≥тр€.

—л≥д також бути обачним ≥ п≥д час застосуванн€ ол≥йних розчин≥в, при по≠трапл€нн≥ €ких у венозне русло може виникнути жирова ембол≥€.

”складненн€ми при катетеризац≥њ центральних та перифер≥йних вен Ї кате-терасоц≥йован≥ ≥нфекц≥њ. «будником Ї 5. аигеиз, 8. ерЎегт≥с≥≥з, ≈п≥егососсиз зрр., —агк≥и≥а зрр.


 

ѕри проведенн≥ внутр≥шньовенних вливань необх≥дно стежити за станом пац≥Їнта, звертати увагу на його зовн≥шн≥й вигл€д, пер≥одично визначати пульс, частоту диханн€. ѕри пог≥ршенн≥ стану Ч терм≥ново застосувати захо≠ди першоњ медичноњ допомоги, своЇчасно викликати л≥кар€ ≥ припинити по≠дальше виконанн€ процедури.

¬акуумн≥ системи вз€тт€ кров≥ ¬ј ”≈“. ѕроцедура вз€тт€ кров≥ за допомогою вакуумних проб≥рок

ƒл€ вз€тт€ проб кров≥ найб≥льш: придатними Ї закрит≥ вакуумн≥ системи ¬ј ”≈“. ÷ей спос≥б маЇ де€к≥ переваги: уз€тт€ кров≥ безпосередньо в проб≥р≠ку (запоб≥гаЇ будь-€кому контакту медика ≥з кров'ю пац≥Їнта); швидк≥сть уз€т≠т€ кров≥ (5Ч10 с); можлив≥сть уз€ти кров у дв≥ або б≥льше проб≥рки за дуже короткий пром≥жок часу без повторного введенн€ голки у вену; максимально точне дотриманн€ сп≥вв≥дношенн€ кровЧкоагул€нт; простота ≥ над≥йн≥сть маркуванн€ та транспортуванн€ зразк≥в; можлив≥сть використанн€ проб≥рок при робот≥ з автоматичними анал≥заторами.

«акрита система дл€ вз€тт€ кров≥ Ч це стерильна закрита кришкою проб≥рка, що виготовлена в заводських умовах, голка дл€ венепункц≥њ, голко≠тримач, €кий може бути ≥нтегрований з голкою.

—ама проб≥рка може мати в≥д'Їмний тиск дл€ зат€гуванн€ кров≥ всередину (вакуумний тип), а також реактиви й ≥нш≥ добавки у необх≥дному, строго ви≠значеному сп≥вв≥дношенн≥.

”з€тт€ кров≥ виконують у процедурних каб≥нетах, €к≥ мають бути забезпе≠чен≥:

1) столом дл€ вз€тт€ проб кров≥ (можливе використанн€ пересувного столи≠ка), п≥дставками (штативами) дл€ проб≥рок, кр≥слом дл€ венепункц≥њ. ѕац≥Їн≠ту п≥д час венепункц≥њ маЇ бути максимально комфортно ≥ безпечно у кр≥сл≥.  р≥м того, в≥н маЇ бути доступним дл€ медичного персоналу процедурного ка≠б≥нету. “ому обидва п≥длок≥тники кр≥сла мають розм≥щуватис€ так, щоб мож≠на було знайти оптимальну дл€ кожного пац≥Їнта позиц≥ю п≥д час венепункц≥њ. —л≥д враховувати, що кр≥сло маЇ запоб≥гати пад≥нню пац≥Їнта, €кщо той зне≠притомн≥в;

2) кушеткою;

3) холодильником;

4) гумовими рукавичками Ч одноразовими чи багаторазовими.

5) голками, €к≥ мають збер≥гатис€ в ≥ндив≥дуальних упаковках з кольоро≠вим кодом в≥дпов≥дно до њхнього кал≥бру.  ал≥бр голки вказуЇ на њњ д≥аметр. “радиц≥йно використовують голки кал≥бром в≥д 19ќ до 230. √олки обов'€зково повинн≥ бути стерильними. ќтже, завжди треба звертати увагу на ц≥л≥сть упа≠ковки ≥ терм≥н застосуванн€;

6) голкотримачами, €к≥ мають в≥дпов≥дати д≥аметру проб≥рок;


 

7) вакуумними проб≥рками дл€ вз€тт€ кров≥. «а в≥дсутност≥ вакуумних про≠б≥рок Ч одноразовими пластиковими ≥ скл€ними проб≥рками. Ќедопустимо застосувати скл€н≥ проб≥рки з колотим верхом, так≥, що мають тр≥щини, а та≠кож використовувати њх повторно;

8) джгутами Ч одноразовими ≥ багаторазовими, гумовими ≥ латексними, що спец≥ально призначен≥ дл€ цих ц≥лей. ѕри потрапл€нн≥ кров≥ чи ≥нших б≥оло≠г≥чних р≥дин на багаторазовий джгут його потр≥бно знезаразити. ќдноразов≥ джгути утил≥зують разом з використаним матер≥алом;

9) марлевими серветками, а саме стерильними марлевими серветками (5,0x5,0 см чи 7,5x7,5 см) або серветками в заводськ≥й упаковц≥, що прос€кне-н≥ антисептичними засобами. ”вага}. ¬атн≥ кульки використовувати не реко≠мендуЇтьс€ (за даними м≥жнародних стандарт≥в);

10) антисептичними засобами (що дозволен≥ до застосуванн€) дл€ оброблен≠н€ поверхн≥ ≥н'Їкц≥йного пол€. «астосовують у вигл€д≥ розчин≥в, що нанос€ть≠с€ на стерильну марлеву серветку, або серветок (у заводськ≥й упаковц≥), про-с€кнених такими засобами;

11) спец≥альним захисним од€гом дл€ персоналу, що виконуЇ ман≥пул€ц≥ю: халатом (штани ≥ куртка чи комб≥незон; халат поверх штан≥в чи комб≥незона), шапочкою (косинкою), марлевою маскою, захисними окул€рами чи щитком, гумовими рукавичками. ’алат потр≥бно зм≥нювати в м≥ру забрудненн€, але не р≥дше 2 раз≥в на тиждень. ћаЇ бути передбачена негайна зм≥на спецод€гу у ви≠падку забрудненн€ його кров'ю;

12) рукавичками Ч допускаЇтьс€ багаторазове њх використанн€ з≥ знезара≠жуванн€м п≥сл€ кожного пац≥Їнта дворазовим протиранн€м серветками одно≠разового використанн€, прос€кненими антисептичними засобами бактерицид≠ноњ та против≥русноњ д≥њ. ѕри вз€тт≥ кров≥ з п≥дключичного катетера рукавички мають бути стерильн≥, одноразового використанн€;

13) стерильним п≥нцетом;

14) подушкою дл€ вир≥внюванн€ л≥ктьового згину (за в≥дсутност≥ спец≥аль≠ного кр≥сла або п≥дставки);

15) контейнерами (контейнером наст≥льним дл€ голок з упором дл€ безпеч≠ного зн€тт€ голки; контейнером ≥з вкладеним пластиковим м≥шком дл€ зби≠ранн€ в≥дход≥в).  онтейнер дл€ збиранн€ в≥дход≥в маЇ бути м≥цним. “уди скла≠дають використан≥ голки (за в≥дсутност≥ першого контейнера), шприци з голками чи вакуум-утримувальн≥ системи, використаний перев'€зувальний матер≥ал).

16) льодом чи ≥ншим охолоджувачем (рекомендуЇтьс€);

17) бактерицидним лейкопластиром дл€ закритт€ м≥сц€ ≥н'Їкц≥њ;

18) з≥гр≥вальними приналежност€ми дл€ посиленн€ току кров≥ Ч тепла (близько 40 ∞—) волога серветка, €ку прикладають до м≥сц€ пункц≥њ на 5 хв;

19) антисептичними засобами дл€ обробленн€ рук ≥ рукавичок;

20) дез≥нфекц≥йним засобом дл€ знезаражуванн€ використаного матер≥алу ≥ робочих поверхонь.


 

ѕам'€тка щодо проведенн€ ман≥пул€ц≥њ. Ќа робочому м≥сц≥ процедурноњ се≠стри варто збер≥гати пам'€тку з вибору т≥Їњ чи ≥ншоњ проб≥рки дл€ м≥н≥мально необх≥дного обс€гу кров≥, особливостей поводженн€ ≥з зразком, правил безпе≠ки залежно в≥д досл≥дженн€, що плануЇтьс€. ѕроб≥рки дл€ вз€тт€ кров≥ ≥ блан≠ки направлень маркують заздалег≥дь одним реЇстрац≥йним номером.

≤дентиф≥кац≥€ пац≥Їнта. —л≥д переконатис€, що кров братимуть саме в того пац≥Їнта, чиЇ пр≥звище зазначено в направленн≥. Ќезалежно в≥д п≥дрозд≥≠лу кл≥н≥ки дл€ ≥дентиф≥кац≥њ пац≥Їнта необх≥дно з≥брати таку ≥нформац≥ю:

Х амбулаторний пац≥Їнт: з'€сувати його ≥м'€ ≥ пр≥звище, домашню адресу ≥ дату народженн€, номер амбулаторноњ карти (пор≥вн€ти цю ≥нформац≥ю з т≥Їю, що зазначена в направленн≥);

Х стац≥онарний пац≥Їнт: з'€сувати т≥ сам≥ дан≥ Ч €кщо пац≥Їнт у стан≥ св≥≠домост≥ (пор≥вн€ти з ≥нформац≥Їю, що зазначена в направленн≥);

Х невстановлений пац≥Їнт (пац≥Їнт без св≥домост≥ чи з порушеною св≥до≠м≥стю): у приймальному в≥дд≥ленн≥ такому пац≥Їнту маЇ бути надане певне тимчасове, але ч≥тке визначенн€, доки його особист≥сть не буде встановлена.

Ѕес≥да з пац≥Їнтом передбачаЇ завоюванн€ дов≥ри пац≥Їнта. ѕотр≥бно по€сни≠ти йому, що хоч процедура вз€тт€ кров≥ Ї часом ≥ дещо бол≥сною, але вона коротко≠часна. ѕри вз€тт≥ кров≥ у пац≥Їнта з порушеною св≥дом≥стю необх≥дно дотримува≠ти особливоњ обережност≥, щоб запоб≥гти неспод≥ваним рухам п≥д час введенн€ голки чи перебуванн€ њњ у просв≥т≥ вени. Ќапоготов≥ маЇ бути марлева серветка.

ѕерев≥рка дотриманн€ пац≥Їнтом обмежень у њж≥ (з урахуванн€м при≠йманн€ препарат≥в, призначених пац≥Їнту). ƒл€ де€ких досл≥джень сл≥д брати кров натще. ƒл€ отриманн€ правильних результат≥в анал≥зу необх≥дно переко≠натис€ в дотриманн≥ цих обмежень. ѕроцедура забезпеченн€ дотриманн€ д≥Ї≠тичних обмежень, а також процедура опов≥щенн€ персоналу про њх скасуванн€ п≥сл€ вз€тт€ кров≥ залежить в≥д правил в≥дпов≥дного закладу охорони здоров'€.

ѕроцедура вз€тт€ кров≥ за допомогою вакуумних проб≥рок:

1. ¬ибрати проб≥рки, що в≥дпов≥датимуть результатам тест≥в, п≥дготувати голку, серветки, прос€кнен≥ спиртом, пластир.

2. Ќакласти джгут (на 7Ч10 см вище м≥сц€ венепункц≥њ).

3. ѕопросити пац≥Їнта стиснути кулак. Ќе можна пропонувати пац≥Їнто≠в≥ виконати дл€ руки ф≥зичне навантаженн€ (енерг≥йне "стисканн€ кулака к≥лька раз≥в"), адже це може призвести до зм≥н концентрац≥њ в кров≥ де€ких показник≥в.

4. ¬ибрати м≥сце венепункц≥њ. Ќайчаст≥ше використовують серединну вену л≥кт€ ≥ п≥дшк≥рну вену, однак можна зд≥йснювати пункц≥ю менш повнокров≠них вен тильноњ поверхн≥ зап'€стка ≥ кист≥.

5. ”з€ти голку ≥ зн€ти захисний ковпачок (€кщо використовуЇтьс€ двосто≠ронн€ голка Ч зн€ти захисний ковпачок с≥рого кольору).

6. ѕом≥стити голку в голкотримач ≥ загвинтити до упору.

7. ѕродез≥нф≥кувати м≥сце венепункц≥њ (марлевою серветкою, зволоженою антисептичним засобом) круговими рухами, в≥д центра до перифер≥њ.


 

8. ѕочекати до повного висиханн€ антисептичного засобу чи просушити м≥сце венепункц≥њ стерильним сухим тампоном (не пальпувати вену п≥сл€ об-робленн€≥). якщо п≥д час венепункц≥њ виникли складнощ≥ ≥ вену довелось про≠мацувати повторно, цю д≥л€нку потр≥бно продез≥нф≥кувати знову.

9. «н€ти ковпачок з протилежного боку голки.

10. ќбхопити л≥вою рукою передпл≥чч€ пац≥Їнта так, щоб великий палець був на 3Ч5 см нижче в≥д м≥сц€ венепункц≥њ, нат€гнути шк≥ру. –озм≥стити гол≠ку по ходу вени, скосом вгору, ≥ пунктувати вену п≥д кутом 25Ч30∞ до шк≥ри.

11. «аздалег≥дь п≥дготовлену проб≥рку до упору пом≥стити в голкотримач ≥ утримувати доти, доки кров не припинить надходити в проб≥рку. ѕри цьому голка, що розм≥щена з протилежного боку в≥д вени, проколюЇ гумову мембра≠ну ≥ гумову заглушку в кришц≥ проб≥рки, ≥ утворюЇтьс€ канал м≥ж проб≥ркою з вакуумом ≥ порожниною вени.  ров над ходитиме у проб≥рку, доки не компен≠суЇ вакуум у н≥й (€кщо кров не йде Ч це означаЇ, що голка пройшла вену на≠скр≥зь, ≥ в цьому раз≥ потр≥бно трохи вит€гнути голку (але не виймати!), доки кров не п≥де в проб≥рку). “очн≥сть заповненн€ проб≥рки становить ±10 % в≥д ном≥нального об'Їму. ƒл€ в≥зуального контролю р≥вн€ заповненн€ на етикетц≥ в проб≥рках де€к≥ виробники зазначають оц≥нку р≥вн€ наповненн€. ѕри вит€≠ганн≥ проб≥рки гумова мембрана повертаЇтьс€ у вих≥дне положенн€, перекри≠ваючи теч≥ю кров≥ по голц≥. якщо необх≥дно, у голкотримач можна вставл€ти ≥нш≥ проб≥рки дл€ одержанн€ об'Їму кров≥, необх≥дного дл€ р≥зних досл≥джень. ѕовторно вводити голку у вену дл€ цього не потр≥бно. якщо необх≥дно вз€ти кров у к≥лька проб≥рок, треба повторити попередн≥ процедури.

ѕам'€тайте:

1. —уворо дотримуйте пор€дку вз€тт€ кров≥.

2. ѕроб≥рки дл€ сироватки мають кришку червоного кольору.

3. ѕроб≥рки дл€ досл≥дженн€ коагул€ц≥њ Ч кришку блакитного кольору.

4. ѕроб≥рки з ≥ншими добавками Ч кришки бузкового, зеленого та ≥нших кольор≥в.

5. “≥льки-но кров почне надходити в проб≥рку, зн≥м≥ть джгут.

6. ѕереконайтес€, що пац≥Їнт розтиснув кулак.

7.  оли вс≥ необх≥дн≥ проб≥рки наповнен≥, приклад≥ть суху стерильну сер≠ветку до м≥сц€ венепункц≥њ.

8. ¬ит€гн≥ть голку ≥ зн≥м≥ть њњ з голкотримача, застосовуючи спец≥альний контейнер дл€ використаних голок.

9. Ќаклад≥ть на руку стисну пов'€зку чи бактерицидний пластир.

10. јкуратно переверн≥ть проб≥рку 8Ч10 раз≥в. Ќе струшувати проб≥рку; р≥зке зм≥шуванн€ може спричинити утворенн€ п≥ни ≥ гемол≥з≥

11. ѕом≥ст≥ть використаний ≥нструментар≥й ≥ матер≥али в спец≥ально при≠значений лоток чи контейнер дл€ проведенн€ дез≥нфекц≥њ.

12. ѕереконайтес€ в гарному самопочутт≥ пац≥Їнта.

13. Ќанес≥ть на етикетку найменуванн€ закладу, пр≥звище ≥ ≥н≥ц≥али пац≥Їн≠та, його стать, в≥к, дату ≥ час вз€тт€ кров≥ ≥ в≥дправте проб≥рку в лаборатор≥ю.


 

14. “ранспортуйте проб≥рки в спец≥альних контейнерах ≥з кришками, що п≥ддаютьс€ дез≥нфекц≥њ. ќброб≥ть руки в рукавичках дез≥нфекц≥йним засобом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1693 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

541 - | 392 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.154 с.