Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒес€ть порад до терапевтичного сп≥лкуванн€




1. –озмову з пац≥Їнтом починайте п≥сл€ того, €к назвете себе (≥м'€, посада) ≤ пов≥домите мету бес≥ди. «вертайтесь до вашого пац≥Їнта т≥льки на ≥м'€ та по батьков≥, а також на "¬и".


 

2. ƒив≥тьс€ пац≥Їнтов≥ в обличч€, знайд≥ть його оч≥, доброзичливо в≥дпо≠в≥дайте киванн€м голови. ќбличч€ в≥дкрите, думки прихован≥.

3.  ористуйтес€ вийн€тково позитивною ≥нтонац≥Їю вашого голосу.

4. √овор≥ть розб≥рливо, дох≥дливо, неквапливо, його р≥дною мовою.

5. «аохочуйте питанн€ вашого пац≥Їнта.

6. «абезпечте тишу та конф≥дец≥йн≥сть вашоњ розмови.

7. ”важно слухайте.

8. ¬и€вл€йте сп≥вчутт€, щиру зац≥кавлен≥сть та участь, будьте природн≥.

9. ¬и€вл€йте неск≥нченну ≥н≥ц≥ативу у створенн≥ психолог≥чноњ атмосфери. 10. як ≥ в кожному мистецтв≥: плюс те саме "тр≥шки-тр≥шки".

≤снують три основн≥ види сп≥лкуванн€:

1. ¬нутр≥шньоособист≥сне Ч це у€вне сп≥лкуванн€ ≥з собою (подумки даЇмо соб≥ команду). ≤нод≥ за допомогою цього сп≥лкуванн€ наче сам≥ до себе говори≠мо, готуЇмос€ до того, що говоритимемо ≥ншим. “ак, л≥кар готуЇтьс€ в думц≥ про те, що скаже медичн≥й сестр≥: "«м≥р€ти артер≥альний тиск хворому ≤. з па≠лати є 3 ≥ записати ц≥ дан≥ в картку хворого". Ћ≥кар навчаЇ цьому медичну сестру, €ка також маЇ продумати своњ д≥њ.

2. ћ≥жособист≥сне Ч сп≥лкуванн€ м≥ж двома та б≥льше людьми, але без зво≠ротного зв'€зку. Ќаприклад: лекц≥€ Ч це сусп≥льне сп≥лкуванн€, але без зво≠ротного зв'€зку.

3. ћ≥жособист≥сне сп≥лкуванн€ ≥з зворотним зв'€зком Ч розмова м≥ж двома або б≥льше людьми. ѕри цьому в≥дчуваЇмо Ч розум≥Ї нас людина чи н≥. ”чи≠тель чи викладач запитуЇ або просить повторити зм≥ст реченн€. ÷е ефективне сп≥лкуванн€ (мал. 3).

15Ч-46 см

≤нтимна зона

0,46Ч1,2 M

ќсобиста зона

l,,2Ч3,6 м

—оц≥альна зона

3,6 м

—усп≥льна зона

ћал. 3. «ональний прост≥р

ƒл€ дос€гненн€ ефективност≥ вербального сп≥лкуванн€ сл≥д: 1) говорити пов≥льно з доброю, чистою вимовою, простими, короткими фра≠зами;


ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥

2) не зловживати спец≥альними терм≥нами, терм≥нолог≥Їю (наприклад: у тс н≥ктур≥€, анур≥€ ≥ т.д.);

3) вибирати швидк≥сть та темп мови (наприклад, пац≥Їнт похилого в≥ку, по-з€€о чуЇ. ћедичний прац≥вник швидко промовив реченн€. «вичайно, це буде (сп≥лкуванн€ без зворотного зв'€зку. ¬оно буде неефективним);

4) правильно обирати час дл€ розмови (€кщо хворий не маЇ настрою, то його ■отр≥бно п≥дтримати. якщо хочете навчити пац≥Їнта, €к п≥дготуватис€ до пев- ивго досл≥дженн€, а в≥н у цей час дивитьс€ телев≥зор, то треба зачекати);

о) не починати розмову одразу п≥сл€ того, €к л≥кар пов≥домив хворому про шеспри€тливий результат, адже настр≥й у нього поганий;

6) сл≥дкувати за своЇю ≥нтонац≥Їю: вона рад≥сна чи сумна; переконайтесь, ще ваша ≥нтонац≥€ в≥дпов≥даЇ тому, що хочете сказати;

7) обрати необх≥дну гучн≥сть голосу, тембр (говор≥ть достатньо голосно, щоб €к чули, але не крич≥ть);

8) переконатис€, що людина, €к≥й ви щось по€снювали, зрозум≥ла все пра-жкдьно.

‘актори ризику, що впливають на сп≥лкуванн€ пац≥Їнта:

Ч BiK;

Ч недостатн≥сть гостроти зору, слуху, €кост≥ мовленн€;

Ч в≥дсутн≥сть в≥дпочинку прот€гом дн€;

Ч самотн≥сть;

Ч поган≥ с≥мейн≥ стосунки;

Ч задушливе пов≥тр€;

Ч несвоЇчасн≥сть медичноњ допомоги, њњ низька €к≥сть;

Ч гучна музика;

Ч стресов≥ ситуац≥њ;

Ч профес≥€, прибуток;

Ч користуванн€ комп'ютером ≥ т.д.

ѕри об'Їктивному обстеженн≥ пац≥Їнта сл≥д звертати увагу на так≥ чин-лкки:

Ч зовн≥шн≥й вигл€д (утома);

Ч вираз обличч€ (б≥дна м≥м≥ка, потухлий погл€д);

Ч порушенн€ гостроти слуху;

Ч порушенн€ гостроти зору;

Ч порушенн€ мовленн€;

Ч порушенн€ руховоњ активност≥;

Ч порушенн€ ≥нтелекту тощо.

¬≥дтак оц≥нити псих≥чний стан пац≥Їнта, його повед≥нку: зробити висновок що емоц≥йний статус пац≥Їнта, замкнутий або комун≥кабельний, чи знижена ■пшавальна зд≥бн≥сть, чи в≥дстаЇ в розвитку тощо.

ѕсихолог≥чна д≥агностика т≥сно пов'€зана ≥з з'€суванн€м соц≥ального ста-[тарсу пац≥Їнта. ¬≥д соц≥альних чинник≥в залежить ≥ психолог≥чний, ≥ духовний €з пац≥Їнта, що може стати причиною порушенн€ потреби у сп≥лкуванн≥.


 

Ќавчанн€ пац≥Їнт≥в. ”мови ефективного навчанн€. —уть процесу навчанн€

ќдн≥Їю з функц≥й сестринськоњ справи Ї навчанн€ пац≥Їнт≥в або њх р≥дних з питань здоров'€.

ўоб навчити пац≥Їнта виконувати д≥њ, спр€мован≥ на розвиток втраченоњ внасл≥док хвороби здатност≥ обслуговувати себе (€кщо немаЇ дл€ цього проти≠показань), медичн≥й сестр≥ потр≥бно волод≥ти знанн€ми про сфери навчанн€ пац≥Їнта, на €к≥ вона зможе профес≥йно впливати.

—фери навчанн€:

1. ѕ≥знавальна Ч спр€мована на вм≥нн€ пац≥Їнта анал≥зувати ≥ синтезува≠ти, а також абстрактно мислити, використовуючи отриман≥ з навколишнього середовища знанн€, враженн€.

2. ≈моц≥йна Ч характеризуЇ настр≥й. «алежить в≥д емоц≥йних властивостей особистост≥: вразливост≥, сентиментальност≥, чуйност≥, черствост≥ тощо.

—постер≥гаючи за пац≥Їнтом, медична сестра в≥дзначаЇ зм≥ни у зовн≥шньому вигл€д≥:

Х озлоблений Ч вказуЇ на порушенн€ потреби в сп≥лкуванн≥, емоц≥йноњ сфе≠ри, на псих≥чн≥ захворюванн€, дефекти характеру ≥ вихованн€, на порушенн€ самопочутт€;

Х перел€каний Ч вказуЇ на страх, псих≥чн≥ стани (фоб≥њ, невроз), темпера≠мент (меланхол≥к), недов≥рлив≥сть, лаб≥льн≥сть;

Х апатичний Ч част≥ше за темпераментом "флегматик", можуть бути пато≠лог≥чн≥ зм≥ни сфери (апат≥€), патолог≥€ вол≥ (абул≥€ або г≥побул≥€), а також ≥н≠див≥дуальн≥ особливост≥ характеру;

Х розгублений Ч вказуЇ на ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥, страх (незнанн€ сут≥ майбутн≥х обстежень, плану л≥куванн€, прогноз≥в хвороби тощо);

Х не може знайти соб≥ м≥сц€ Ч трактуЇтьс€ €к психомоторне збудженн€, страх перед майбутн≥ми обстеженн€ми, операц≥€ми, ман≥пул€ц≥€ми тощо, б≥ль, емоц≥йний шок;

Х стан афекту Ч спалах емоц≥йноњ сфери, за часом короткочасний;

Х ур≥вноважений Ч Ї нормою повед≥нки, ст≥йкого емоц≥йного стану;

Х ознаки тривожност≥ Ч потиранн€ рук, напружен≥сть у поз≥, голос≥ Ч Ї ознаками м≥нливого емоц≥йного стану або особливост€ми характеру (п≥дозр≥≠л≥сть), вказують на на€вн≥сть страху перед ман≥пул€ц≥€ми, обстеженн€ми тощо.

3. ѕсихомоторна сфера Ч характеризуЇ зм≥ну настрою, почутт≥в, рухову ак≠тивн≥сть пац≥Їнта, залежить в≥д психомоторного розвитку особистост≥, загаль≠ного самопочутт€, нервово-псих≥чних ≥ соматичних захворювань.

ƒо психомоторноњ сфери пац≥Їнта належить ≥ манера говорити.

4. —оц≥ально-психолог≥чна сфера в≥дображаЇ громад€нську позиц≥ю пац≥Їн≠та, його особист≥сн≥ й д≥€льн≥ особливост≥, тобто зд≥бност≥, ≥нтелект, самооц≥н-


 

ну, ор≥Їнтац≥ю, працездатн≥сть, ставленн€ до навчанн€ ≥ т. ≥н. ћедична сестра, оц≥нюючи соц≥ально-психолог≥чну сферу пац≥Їнта, визначаЇ його самооц≥нку ≥адекватну або неадекватну). ”мови ефективного навчанн€:

1. Ќа€вн≥сть ч≥ткоњ мети ≥ мотивац≥њ дл€ опануванн€ знань.

2. ƒоброзичливе ставленн€ медичноњ сестри до пац≥Їнт≥в та њх р≥дних, що навчаютьс€.

3. —творенн€ асоц≥ативного зв'€зку м≥ж новою ≥нформац≥Їю, минулим до≠св≥дом ≥ початковими знанн€ми.

4. ќбов'€зкове практичне в≥дпрацюванн€ набутих знань. ѕац≥Їнти, що на≠вчаютьс€, зрозум≥ють та запам'€тають, €кщо медична сестра:

а) використовуЇ техн≥ку ефективного навчанн€;

б) вислуховуЇ все, що њй говор€ть або про що њњ питають;

в) ставитьс€ до них з терп≥нн€м;

г) хвалить за дос€гненн€ в навчанн≥;

і) робить перерву за поганого самопочутт€ ≥ настрою. „инники ефективного навчанн€:

Ч бажанн€ та готовн≥сть до навчанн€;

Ч зд≥бн≥сть до навчанн€;

Ч навколишн≥ обставини.

ƒл€ пол≥пшенн€ здоров'€ медична сестра може активно впливати на потребност≥ пац≥Їнта ≥ його родини в навчанн≥, що в≥н задовольн€Ї в певний момент сво≠њйї житт€.

ƒл€ цього медична сестра маЇ:

1) оц≥нити спос≥б житт€ пац≥Їнта €к спос≥б задоволенн€ основних його по-еб;

2) визначити потребу в навчанн≥ пац≥Їнта самодогл€ду, а член≥в його роди-≥ Ч в навчанн≥ догл€ду;

3) оц≥нити соц≥альне й культурне оточенн€ пац≥Їнта, його вплив на процес ≥анн€ пац≥Їнта, тобто вир≥шити питанн€, хто ≥ €к навчатиме пац≥Їнта;

4) оц≥нити особливост≥ тих, кого навчають (€к пац≥Їнта, так ≥ людей, що мають дл€ нього соц≥альне значенн€): психолог≥чний розвиток (розумовий, соц≥-цгьний, вольовий); ставленн€ до навчанн€ й ≥нш≥ ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ Ђвабливост≥ пац≥Їнта Ч увага, ≥нтерес до навчанн€, осмислюванн€, розум≥нн€, авнам'€товуванн€ тощо.

—уть процесу навчанн€. ѕроцес навчанн€ складаЇтьс€ з чотирьох етап≥в. ≤ етап Ч попереднЇ оц≥нюванн€ знань та вм≥нь пац≥Їнта з урахуванн€м ≥ ≥ чинник≥в:

Ч визначенн€ початкових знань та вм≥нь;

Ч ставленн€ пац≥Їнта до новоњ ≥нформац≥њ;

Ч BiK, ocBiTa;

Ч стан здоров'€ на пер≥од навчанн€;

Ч самопочутт€ пац≥Їнта;


 

“ема II

Ч л≥карський д≥агноз.

II етап Ч визначенн€ мети, плануванн€ зм≥сту ≥ методу навчанн€

ћета:

Ч "результат": що маЇ зробити, ум≥ти, знати;

Ч "критер≥њ часу": межа часу, дата, ≥нтервал часу.

Ч "умови": самост≥йно або за допомогою чого (пристосуванн€ Ч милиц≥, "ходунки"; ≥нструктор).

ѕлануванн€ зм≥сту ≥ методу навчанн€:

Ч виб≥р часу навчанн€;

Ч тривал≥сть навчанн€;

Ч посл≥довн≥сть навчанн€: в≥д простого до складного. «м≥ст навчанн€:

Ч збереженн€ здоров'€;

Ч п≥дтримка певного р≥вн€ здоров'€;

Ч п≥дтримка певного р≥вн€ житт€.

III етап Ч реал≥зац≥€ плану навчанн€ ”мови:

Ч виб≥р часу навчанн€;

Ч самопочутт€ пац≥Їнта;

Ч обставини навчанн€ Ч тиша, осв≥тленн€, вентил€ц≥€, температура пов≥≠тр€;

Ч використанн€ спец≥альноњ л≥тератури;

Ч бес≥да;

Ч демонстрац≥€;

Ч п≥дтримка зац≥кавленн€ пац≥Їнта в навчанн≥;

Ч пер≥одичн≥сть перев≥рки ≥ оц≥нюванн€ ефективност≥ навчанн€.

IV етап Ч оц≥нюванн€ к≥нцевого результату навчанн€:

Ч демонстрац≥€ здобутих знань та вм≥нь;

Ч сестринська оц≥нка: "мета дос€гнута, проблема зн€та"; "мета не дос€гну≠та"; "мета дос€гнута неповн≥стю", "з'€вилась нова проблема ≥ попередн€ про≠блема не актуальна".

—естринський процес: ключов≥ концепц≥њ та етапи

—уттю сучасноњ модел≥ сестринськоњ справи €к науковоњ теор≥њ Ї обірунту≠ванн€ р≥зних п≥дход≥в до зм≥сту й наданн€ сестринськоњ допомоги.

V профес≥йну лексику ув≥йшло пон€тт€ "сестринський процес", п≥д €ким розум≥ють системний п≥дх≥д до наданн€ сестринськоњ допомоги, ор≥Їнтованоњ на потребу пац≥Їнта.

—естринський процес Ч це:

Х систематичний п≥дх≥д в орган≥зац≥њ сестринськоњ прац≥;

Х система взаЇмод≥њ медичноњ сестри ≥ пац≥Їнта, що даЇ змогу пац≥Їнтов≥ отри≠мати повноц≥нний догл€д, а медичн≥й сестр≥ Ч задоволенн€ в≥д зробленого;


 

ћистецтво сп≥лкув анн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥ ___________

Х науковий метод профес≥йного вир≥шенн€ сестринських проблем;

Х нове розум≥нн€ рол≥ медичноњ сестри в практичн≥й охорон≥ здоров'€, що потребуЇ в≥д нењ не лише техн≥чноњ п≥дготовки, а й ум≥нн€ творчо поставитис€ до догл€ду за пац≥Їнтами, ≥ндив≥дуал≥зувати та систематизувати догл€д.

 лючов≥ концепц≥њ сестринського процесу:

Ч п≥знавальний процес "каркас" дл€ прийн€тт€ сестринських р≥шень;

Ч ц≥леспр€мований процес;

Ч процес плануванн€;

Ч посл≥довний процес;

Ч круговий та цикл≥чний процес;

Ч центром сестринського процесу Ї пац≥Їнт, €кий бере активну участь у за≠ходах з п≥дтримки та в≥дновленн€ здоров'€;

Ч ≥мпульс подальших сестринських досл≥джень;

Ч зас≥б вт≥люванн€ теор≥њ в повс€кденну сестринську практику. ≤нформац≥€, €ку отримують п≥д час оц≥нюванн€ результат≥в догл€ду, маЇ

л€гти в основу необх≥дних зм≥н, подальших втручань, д≥й медичноњ сестри.

ћетою сестринського процесу Ї п≥дтримка у в≥дновленн≥ самост≥йност≥ пац≥≠Їнта в задоволенн≥ основних потреб орган≥зму.

ќсновн≥ рол≥ медичноњ сестри, €к≥ вона виконуЇ п≥д час сестринського про≠цесу:

1) виконанн€ по догл€ду дл€ задоволенн€ 14 основних людських потреб;

2)адвоката;

3)учител€;

4) активного члена медичноњ бригади (виконуЇ вс≥ призначенн€ л≥кар€);

5) досл≥дника;

6)духовного д≥€ча.

≈тапи сестринського процесу (мал. 4; табл. 6)

I етап Ч первинне оц≥нюванн€ стану пац≥Їнта

«биранн€ даних. —уб'Їктивне обстеженн€ (у€вленн€ пац≥Їнта про стан здоров'€):

Ч основн≥ етапи та умови житт€, спадков≥сть;

Ч псих≥чний соц≥альний стан.

ќб'Їктивне обстеженн€ (поточне спостереженн€):

Ч ф≥зичний огл€д;

Ч додаткова ≥нформац≥€: лабораторн≥ досл≥дженн€;

Ч консультац≥њ;

Ч записи та зв≥ти.

II етап Ч ви€вленн€ та формулюванн€ проблем ћедсестринська д≥агностика:

Ч анал≥з даних;

Ч њх синтез;

Ч визначенн€ проблеми та п≥дтвердженн€ пац≥Їнтом њњ ≥снуванн€.

ѕ≤ етап Ч плануванн€ догл€ду разом ≥з пац≥Їнтом або його родичами:

Ч встановленн€ пр≥оритет≥в;


 

“ема II

Ч визначенн€ необх≥д≠них ресурс≥в;

Ч встановленн€ можли≠вих результат≥в роботи з пац≥Їнтом (к≥нцевий ви≠х≥д);

Ч написанн€ плану ро≠боти.

IV етап Ч реал≥зац≥€ плану догл€ду (навчанн€ пац≥Їнта, поради):

Ч впровадженн€ плану ”ƒ≤ю;

Ч використанн€ ≥нте≠лектуальних, м≥жособис-т≥сних та техн≥чних нави≠чок дл€ наданн€ допомоги пац≥Їнтов≥ у подоланн≥ проблеми.

V етап Ч п≥дсумкове оц≥нюванн€ результат≥в догл€ду за пац≥Їнтом

ќц≥нюванн€ роботи:

¬изначити ефективн≥сть д≥й медичноњ сестри, за потреби перепланувати њх, направити пац≥Їнта до ≥ншого закладу (передати його ≥нш≥й медичн≥й сестр≥) або припинити наданн€ допомоги, €кщо план роботи з пац≥Їнтом був усп≥шним.

ћедсестринська документац≥€, рекомендац≥њ щодо њњ веденн€

ѕринципи веденн€ документац≥њ:

1. „≥тк≥сть у вибор≥ сл≥в ≥ в самих записах.

2. —тислий ≥ недвозначний виклад ≥нформац≥њ.

3. ќхопленн€ вс≥Їњ основноњ ≥нформац≥њ.

4. ¬икористанн€ т≥льки загальноприйн€тих скорочень.

5.  ожному запису маЇ передувати дата й час, а наприк≥нц≥ запису сто€ти п≥дпис медичноњ сестри, що складаЇ зв≥т.

–екомендац≥њ щодо веденн€ документац≥њ:

1) описуйте проблеми пац≥Їнта його власними словами. ÷е допоможе вам обговорювати з ним питанн€ догл€ду, а йому краще зрозум≥ти план догл€ду;

2) називайте ц≥л€ми те, чого сп≥льно з пац≥Їнтом хочете домогтис€. ”м≥йте сформулювати ц≥л≥, наприклад: у пац≥Їнта будуть в≥дсутн≥ (або зменшувати≠мутьс€) неприЇмн≥ симптоми (укаж≥ть €к≥), дал≥ вкаж≥ть терм≥н, за €кий, на вашу думку, в≥дбудетьс€ зм≥на в стан≥ здоров'€;


 

“аблица 6. ≈тапи сестринського процесу та д≥€льн≥сть медичноњ сестри

≤ етап —естринське обстеженн€ пац≥Їнта // етап ¬и€вленн€ проблем (ф≥з≥олог≥чн≥, психо≠лог≥чн≥, емоц≥йн≥) пац≥Їнта Ч ≥нтерпре≠тац≥€ даних III етап ¬изначенн€ ц≥лей сестринського догл€ду (сп≥льно з пац≥Їнтом або членами його с≥м„) IV етап ѕлануванн€ обс€гу сестринських втручань V етап ќц≥нюванн€ результа≠т≥в та корекц≥€ догл€ду на його етапах
1. —уб'Їктивне обстежен- 1, ѕроблеми: 1. ÷≥л≥: 1. “ипи сестринських 1. јспекти оц≥нюван-
н€ (бес≥да з пац≥Їнтом, Ч д≥йсн≥ (актуальн≥, Ч короткостроков≥ (до втручань: н€:
р≥дними пац≥Їнта): на€вн≥): б≥ль, 7 дн≥в); Ч залежн≥; Ч ступ≥нь дос€гненн€
а) паспортн≥ дан≥; кровотеча, втрата Ч довгостроков≥ Ч незалежн≥; ц≥лей;
б) ≥нформац≥€ про: зору тощо; (тижн≥, м≥с€ц≥). Ч взаЇмозалежн≥. Ч реакц≥њ пац≥Їнта на
Ч основн≥ етапи житт€; Ч потенц≥йн≥ (€к≥ 2. —кладов≥ дос€гнен- 2. ћетоди: втручанн€;
Ч соц≥ально-побутов≥ можуть виникнути): н€: Ч наданн€ допомоги в Ч активний пошук ≥
умови; пролежн≥, кровотеча Ч д≥њ (сестринськ≥ самодогл€д≥ пац≥Їнта; оц≥нюванн€ нових
Ч спадков≥сть; з п≥сл€операц≥йноњ втручанн€); Ч поради ≥ навчанн€ проблем.
Ч псих≥чний стан (емо- рани. Ч критер≥њ (оч≥куваний пац≥Їнта або член≥в 2. ƒжерела оц≥нюван-
ц≥йний стан здоров'€, 2. ¬изначенн€ результат) с≥м'њ; н€:
зм≥ни повед≥нки); пр≥оритетност≥   ХЧ наданн€ психолог≥ч- Ч спостереженн€ за
Ч соц≥альний стан проблеми   ноњ допомоги, п≥дтрим- станом пац≥Їнта;
(можлив≥сть пац≥Їнта     ки; Ч дан≥ додаткових
зд≥йснювати самодогл€д).     Ч проф≥лактика досл≥джень.
2. ќб'Їктивне обстеженн€     ускладнень; 3.  ритер≥њ оц≥нюван-
(оц≥нюванн€ ф≥зичного     Ч зм≥цненн€ здоров'€ н€:
стану пац≥Їнта, викорис-       Ч "мета дос€гнута,
товуючи з≥р,слух, дотик,       проблема зн€та";
нюх):       Ч "мета не дос€гнута";
Ч загальний вигл€д       Ч "мета дос€гнута не
пац≥Їнта;       повн≥стю";
Ч опорно-рухова система;       Ч "з'€вилас€ нова
Ч органи диханн€;       проблема ≥ останн€ про-
Ч серцево-судинна       блема не актуальна"
система;        

 


 


ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥

3) складайте ≥ндив≥дуальн≥ плани догл€ду за пац≥Їнтом, спираючись на стандартн≥ плани догл€ду. ÷е скоротить час написанн€ плану ≥ визначить на≠уковий п≥дх≥д до сестринського плануванн€;

4) збер≥гайте план догл€ду в зручному дл€ вас, пац≥Їнта та вс≥х, хто бере участь у сестринському процес≥, м≥сц≥ ≥ тод≥ будь-€кий член бригади (зм≥ни) зможе ним скористатис€;

5) в≥дзначайте терм≥н (дату, час, хвилини) реал≥зац≥њ плану; укаж≥ть, що допомога була надана зг≥дно ≥з планом (не дублюйте записи, заощаджуйте час). ѕоставте п≥дпис у конкретному розд≥л≥ плану ≥ внес≥ть туди додаткову ≥нформац≥ю, що не була запланована, але була необх≥дною. ¬≥дкоригуйте план;

6) залучайте пац≥Їнта до веденн€ запис≥в, пов'€заних з допомогою або, на≠приклад, з визначенн€м водного балансу, добового д≥урезу;

7) навч≥ть ус≥х, хто бере участь у догл€д≥ (родич≥в, допом≥жний персонал), виконувати певн≥ елементи догл€ду ≥ реЇструвати њх.

ћедсестринська ≥стор≥€ хвороби пац≥Їнта

(навчальна)

Ќазва л≥кувально-проф≥лактичного закладу:

ƒата та час надходженн€__________________________________

Ќазва л≥кувального в≥дд≥ленн€_

1. ѕр≥звище_______________

≤м'€ та по батьков≥___________

2. BiK

ѕалата є

/повн≥ роки, дл€ д≥тей: до 1 року Ч м≥с€ц≥; до 1 м≥с. Ч дн≥/ 3. ѕост≥йне м≥сце проживанн€________________________

/м≥сто, село/ Ч п≥дкреслити; вписати адресу, вказати адресу родич≥в, є телефона/

4. ћ≥сце роботи, профес≥€, посада______________________________

/дл€ учн≥в, студент≥в Ч м≥сце навчанн€/

5. ’то направив пац≥Їнта________________________________

6. Ћ≥карський д≥агноз__________________________________

7. —естринський д≥агноз п≥д час прибутт€________________________

8. —естринський д≥агноз при зак≥нченн≥ л≥куванн€___________________

—естринськ≥ проблеми /пр≥оритетн≥ п≥дкреслити, д≥йсн≥ чи потенц≥йн≥ вказати "д", "п"/

1.

2.

3.

4.

5.


 

—естринський д≥агноз п≥д час прибутт€ пац≥Їнта «биранн€ даних

≤. —уб'Їктивне обстеженн€

1. —карги пац≥Їнта на цей час.

2. « €кого часу вважаЇ себе хворим.

3. « чим пов'€зуЇ захворюванн€.

4. ќстаннЇ пог≥ршенн€ стану.

5. ѕеренесен≥ захворюванн€, операц≥њ.

6. ‘актори ризику (потр≥бне п≥дкреслити):

Ч алергоанамнез

Ч спадков≥сть

Ч кур≥нн€ (так/н≥)

Ч алкоголь (так), пом≥рно, надм≥рно (н≥)

Ч наркотики

Ч г≥подинам≥€

Ч надм≥рна маса т≥ла

Ч част≥ стреси в с≥м'њ чи на робот≥

Ч профес≥йн≥ шк≥дливост≥.

7. ’арчуванн€:

Ч апетит збережений, п≥двищений, знижений

Ч дотриманн€ режиму харчуванн€ (так/н≥)

Ч перевага в рац≥он≥ харчуванн€ гостроњ, жирноњ, молочноњ, молочноњ њж≥, њж≥ з борошна

Ч улюблен≥ страви, напоњ_______________________

смаженоњ, рослинноњ, м€со-

Ч добове споживанн€ р≥дини: достатньо, обмежено, багато.

8. «датн≥сть самост≥йно:

Ч харчуватись

Ч користуватись туалетом

Ч вмиватись, приймати ванну, душ, проводити г≥г≥Їну ротовоњ порожнини

Ч рухатись

Ч од€гатись

Ч розд€гатись

Ч готувати њжу

Ч виконувати ≥н'Їкц≥њ (дл€ хворих на цукровий д≥абет)

Ч читати, писати

Ч сп≥лкуватись (вербально, невербально)

Ч п≥дтримувати безпеку навколишнього середовища

Ч порушенн€ гостроти зору (окул€ри, контактн≥ л≥нзи)

Ч порушенн€ гостроти слуху (слуховий апарат) Ч праве вухо, л≥ве

Ч порушенн€ пам'€т≥, уваги, розум≥нн€, ор≥Їнтуванн€ в простор≥ та час≥ (п≥дкрес≠лити)

Ч використанн€ пристроњв дл€ ходьби: паличка, милиц≥, "ходунки", кр≥сло-каталка, протези (п≥дкреслити).

9. –еакц≥€ на захворюванн€ (потр≥бне п≥дкреслити):

Ч адекватна

Ч неадекватна (недооц≥нка т€жкост≥ свого стану, ≥похондрична, утил≥тарна, загли≠бленн€ в хворобу, поверхнева).


 

ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥

10. —тавленн€ до рел≥г≥њ (так/н≥).

11. ѕ≥дтримка с≥м'њ (так/н≥).

12. ѕ≥дтримка за межами с≥м'њ (так/н≥).

II. ќб'Їктивне обстеженн€

‘≥з≥олог≥чн≥ показники

1. —в≥дом≥сть (€сна, порушена, в≥дсутн€).

2. ѕоложенн€ т≥ла в л≥жку: активне, пасивне, вимушене.

3. BpicT___см.

4. ћаса т≥ла____кг. г ќптимальна маса_____________

5. “емпература т≥ла________∞—.

6. —тан шк≥ри та слизових оболонок:

Ч волог≥сть, сух≥сть

Ч кол≥р (г≥пертон≥€, бл≥д≥сть, ц≥аноз, жовт€ничн≥сть)

Ч ушкодженн€ (опр≥лост≥, пролежн≥ Ч стад≥€ ≤; II; III, IV Ч указати локал≥зац≥ю)

Ч набр€ки (так/н≥)

Ч висипанн€ (так/н≥).

7. —келетно-м'€зова система:

Ч деформац≥€ скелета (так/н≥)

Ч функц≥њ суглоб≥в (збережен≥, порушен≥ Ч указати локал≥зац≥ю).

8. ƒихальна система:

Ч частота дихальних рух≥в за хвилину

Ч диханн€: глибоке, поверхневе, ритм≥чне, аритм≥чне.

Ч задишка (так/н≥)

Ч характер задишки: експ≥раторна, ≥нсп≥раторна, зм≥шана (п≥дкреслити)

Ч характер мокротинн€: гн≥йне, гемораг≥чне, серозне, п≥нисте, неприЇмний запах (п≥дкреслити)

Ч аускультац≥€ легень: везикул€рне, жорстке, ослаблене (п≥дкреслити)

Ч в≥дхиленн€ в≥д норми диханн€, норма.

9. —ерцево-судинна система:

Ч частота серцевих скорочень за хвилину, пульс: ритм≥чний (так/н≥) наповненн€

напруженн€

Ч артер≥альний тиск на двох руках: л≥ва Ч мм рт. ст.; права Ч мм рт. ст.

Ч аускультац≥€: тони Ч звучн≥, приглушен≥ (п≥дкреслити); шуми (так/н≥)

10. “равний тракт:

Ч ковтанн€: у норм≥, порушенн€

Ч стан зуб≥в: кар≥Їс, в≥дсутн≥сть, норма

Ч зн≥мн≥ зубн≥ протези (так/н≥)

Ч €зик обкладений (так/н≥)

Ч запах з ротовоњ порожнини

Ч характер блювотних мас

Ч характер випорожнень

Ч жив≥т: зб≥льшений в об'Їм≥ (метеоризм, асцит, ожир≥нн€)

Ч б≥ль при пальпац≥њ (так/н≥), напруженн€ (так/н≥).

11. —ечова система:

Ч сечовид≥ленн€: бол≥сне, безбол≥сне, утруднене

Ч неутриманн€, анурез (п≥дкреслити)


 

Ч кол≥р сеч≥: звичайний, зм≥нений (гематур≥€, кол≥р "пива", "м'€сних помињв")

Ч прозор≥сть (так/н≥)

Ч добова к≥льк≥сть сеч≥: норма, анур≥€, ол≥гур≥€, пол≥ур≥€ (п≥дкреслити)

Ч симптом ѕастернацького (позитивний, негативний).

12. ≈ндокринна система:

Ч на€вне зб≥льшенн€ щитопод≥бноњ залози (так/н≥)

Ч екзофтальм (так/н≥).

13. Ќервова система:

Ч порушенн€ ходи (так/н≥)

Ч парез, парал≥ч (так/н≥)

Ч порушенн€ дов≥льних рух≥в (так/н≥).

14. —татева система:

Ч дл€ ж≥нок:

Х час початку менструац≥њ

Х регул€рн≥сть (так/н≥)

Х к≥льк≥сть ваг≥тностей_________

Х чим зак≥нчились (пологи, аборти)

Х час початку кл≥мактеричного пер≥оду______

Х зауваженн€_____________________

Ч дл€ чолов≥к≥в: Ї розлади в статевому житт≥ (так/н≥).

15. ≤стор≥€ с≥м'њ (родини): генограма

Ч члени с≥м'њ (родини)

Ч р≥дство

Ч стан здоров'€ х Ч пац≥Їнт

ѕ Ч живий чолов≥к

ѕл Ч чолов≥к, €кий помер

‘ Ч жива ж≥нка

л Ч ж≥нка, €ка померла

Ч ”каж≥ть в≥к, стан здоров'€, причину смерт≥

---------------------*д≥д, баба

______________≥_______________батьки

сам пац≥Їнт, його брати (сестри), його дружина, д≥ти.

–езультати додаткових метод≥в досл≥дженн€

(указати в≥дхиленн€ в≥д норми)

ўоденник сестринського спостереженн€

 

ƒата                    
ƒень прибутт€ до стац≥о≠нару                    
1. —в≥дом≥сть: €сна                    
порушена                    
в≥дсутн€                    
2. —он: нормальний                    

ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥

 
порушений                    
3. Ќастр≥й                    
4. Ўк≥ра: без особливостей                    
ќпр≥лост≥                    
Ќабр€ки                    
÷≥аноз                    
√≥перем≥€                    
∆овт€ничн≥сть                    
ѕролежн≥                    
≥нш≥                    
5.  ашель: сухий                    
вологий                    
ћокротинн€: серозне                    
гн≥йне                    
 ровохарканн€                    
6. «адишка: ≥нсп≥раторна                    
зм≥шана                    
7. Ѕ≥ль: без зм≥н                    
посиливс€                    
зменшивс€                    
8. ћаса т≥ла/кг/                    
9. —поживанн€ њж≥: самост≥йно                    
необх≥дна допомога                    
10. ќсобиста г≥г≥Їна: самост≥йно                    
потребуЇ допомоги                    
11. ‘≥з≥олог≥чн≥ в≥дправ≠ленн€: випорожненн€ регул€рне                    
«акреп                    
ѕронос                    
ћетеоризм                    
12. —ечовид≥ленн€: без болю                    
”труднене                    

 

 

Ќеутриманн€                    
≈нурез                    
јнур≥€                    
 ол≥р "пива"                    
 ол≥р "м'€сних помињв"                    
       

≤нтерпретац≥€ отриманих даних

ѕорушено задоволенн€ потреб (п≥дкреслити):

1. ƒиханн€.

2. —поживанн€ њж≥.

3. ¬живанн€ р≥дини.

4. ‘≥з≥олог≥чн≥ в≥дправленн€.

5. —он, в≥дпочинок.

6. ѕ≥дтримка особистоњ г≥г≥Їни.

7. ќд€ганн€, розд€ганн€.

8. ѕ≥дтримка нормальноњ температури.

9. «доров'€.

10. ѕ≥дтримка безпеки навколишнього середовища.

11. –ух.

12. —п≥лкуванн€.

13. ∆иттЇв≥ ц≥нност≥.

14. —амовираз, самореал≥зац≥€.

—естринськ≥ д≥агнози, схвален≥ асоц≥ац≥Їю ћј^ј

1. Ќестаб≥льна життЇд≥€льн≥сть.

2. «м≥на с≥мейних процес≥в стану.

3. ѕатолог≥€ зросту та розвитку.

4. ѕог≥ршенн€ харчуванн€, що не в≥дпов≥даЇ потребам орган≥зму.

5. Ќадм≥рне харчуванн€, що переб≥льшуЇ потреби орган≥зму.

6. —падков≥ зм≥ни.

7. «м≥ни в анал≥з≥ сеч≥.

8. «м≥на захисних функц≥й.

9. «м≥на ролевоњ функц≥њ.

10. «м≥на модел≥ сексуальноњ повед≥нки.

11. «м≥на процес≥в мисленн€.

12. ѕередчасна збентежен≥сть.

13. «бентежен≥сть.

14. ƒеф≥цит г≥г≥Їн≥чних навичок та сан≥тарних умов.

15. ѕорушенн€ схеми т≥ла.

16. Ќетриманн€ калу.

17. Ќетриманн€ сеч≥.

18. ’рон≥чний б≥ль.

19. ’рон≥чний закреп.


 

ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥

20. —ерцева недостатн≥сть.

21. ѕронос.

22. ЌедостатнЇ бажанн€ сл≥дкувати за собою.

23. ≈фективне годуванн€ груддю.

24. —томлен≥сть.

25. Ќестача об'Їму р≥дини.

26. Ќадм≥рний об'Їм р≥дини.

27. Ѕажанн€ п≥дтримати високий р≥вень здоров'€.

28. «адуха.

29. ¬исокий ризик ≥нф≥куванн€.

30. ¬исокий ризик травм.

31. ¬исокий ризик порушенн€ нервово-серцевоњ функц≥њ.

32. ¬исокий ризик отруЇнн€.

33. √≥пертерм≥€.

34. «нижений газообм≥н.

35. Ќезмога самообслуговуванн€ вдома.

36. ѕорушенн€ ковтанн€.

37. «ниженн€ рухомост≥.

38. ѕорушенн€ ц≥лост≥ шк≥рних покрив≥в.

39. ЌедостатнЇ очищенн€ дихальних шл€х≥в.

40. ƒихальна недостатн≥сть.

41. Ќеефективне виконанн€ л≥кувальноњ схеми.

42. ƒеф≥цит знань.

43. Ќедотриманн€ режиму прийманн€ л≥к≥в.

44. Ѕ≥ль (вказати конкретно характер, локал≥зац≥ю).

45. —трес.

46. —т≥йкий закреп.

47. ѕорушенн€ пам'€т≥.

48. –еакц≥€ п≥сл€ травми.

49. —индром стресу перем≥щенн€.

50. —ексуальна дисфункц≥€.

51. —оц≥альна ≥зол€ц≥€.

52. «атримка сеч≥.

53. ¬≥дмова в≥д њж≥.

54. ќпр≥лост≥.

55. ¬ид≥ленн€ з очей, носа, вух, сечових ≥ статевих орган≥в.

56. ÷≥аноз м≥сцевий (загальний).

57.  ашель.

58. Ќедостатн≥сть пульсу.

59. јртер≥альна г≥пер- чи г≥потенз≥€.

60. «м≥ни слизовоњ оболонки ротовоњ порожнини.

61. —индром травми зівалтуванн€.

62. ѕорушенн€ в≥дчутт€ г≥дност≥.

ѕрим≥тка: п≥д час догл€ду за пац≥Їнтами р≥зного проф≥лю в щоденник сестрин≠ського спостереженн€ необх≥дно внести доповненн€ в критер≥њ в≥дпов≥дно до кл≥н≥ч≠ного проф≥лю пац≥Їнта. Ќаприклад, " арта сестринського догл€ду за п≥сл€операц≥й≠ним пац≥Їнтом", "... ≥нфекц≥йним хворим", "...новонародженим" тощо.


 

Ћ»—“ ѕ≈–¬»ЌЌќѓ ќ÷≤Ќ » —“јЌ” ѕј÷≤™Ќ“ј ћ≈ƒ»„Ќќё —≈—“–ќё (навчальний) ѕр≥звище, ≥м'€, по-батьков≥ пац≥Їнта ______________________ —тать ж ч

(п≥дкреслити)

ћ≥сце проведенн€ обстеженн€: пол≥кл≥н≥ка (стац≥онар), вдома

(необх≥дне п≥дкреслити) —карги на цей час:______________

‘≥з≥олог≥чний стан

ƒиханн€: норма/в≥дхиленн€

–ухом≥сть: збережена/порушена/в≥дсутн€

ѕоложенн€ в л≥жку: активне/пасивне/

вимушене

Ѕ≥ль:так/н≥

«ас≥б подоланн€ болю:

ћедикаментозна терап≥€: так/н≥ јлерг≥йн≥ реакц≥њ: так/н≥ ’арчуванн€ та вживанн€ р≥дини: само≠ст≥йно/потребуЇ допомоги/достатньо/н≥ ‘≥з≥олог≥чн≥ в≥дправленн€: нормальне/ порушене

—он: добре спить/порушений ѕост≥йна температура т≥ла: так/н≥ ѕро€в сексуальност≥: так/н≥

ѕсихолог≥чний стан

 

≈моц≥њ: позитивн≥/негативн≥

Ќастр≥й: гарний/порушений

—п≥лкуванн€: вербальне/невербальне

¬≥дчутт€ самоповаги: збережене/

порушене

ѕовага оточенн€: так/н≥

ѕитанн€ рел≥г≥йност≥: так/н≥

Ќа€вн≥сть стрес≥в: так/н≥

«асоби подоланн€ стресу:

–еакц≥€ на захворюванн€: адекватна/

неадекватна

ѕам'€ть: порушена/збережена

«датн≥сть до п≥знавальноњ д≥€льност≥:

так/н≥

«нанн€ про здоровий спос≥б житт€:

так/н≥

 

—оц≥альне здоров'€

—≥м'€: так/н≥

ѕсихолог≥чний кл≥мат с≥м'њ: позитив≠ний/негативний ƒруз≥: так/н≥

¬≥дчутт€ самотност≥: так/н≥ ∆итло: так/н≥. «адоволен≥сть: так/н≥ ѕрибуток: так/н≥. «адоволен≥сть: так/н≥ –обота: так/н≥. «адоволен≥сть: так/н≥ «ахопленн€: так/н≥ (€кщо "так", указати конкретно):

«адоволен≥сть своњм соц≥альним станом: так/н≥

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3226 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

306 - | 322 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.276 с.