Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 л€тва ‘лоренс Ќайт≥нгейл




ѕеред Ѕогом ≥ перед обличч€м з≥бранн€ € урочисто об≥ц€ю вести житт€, сповнене чистотою, ≥ чесно виконувати своњ профес≥йн≥ обов'€зки.

я буду утримуватись в≥д усього отруйного та шк≥дливого ≥ н≥коли св≥домо не вико≠ристаю ≥ не призначу л≥к≥в, €к≥ можуть завдати шкоди.

я зроблю все, що у моњх силах, щоб п≥дтримувати ≥ п≥двищувати р≥вень моЇњ профе≠cii.

я буду збер≥гати у таЇмниц≥ всю особисту ≥нформац≥ю, €ка опинитьс€ у моЇму розпо≠р€дженн≥ п≥д час роботи з пац≥Їнтами та њх родичами.

я буду в≥ддано допомагати л≥карю в його робот≥ ≥ присв€чу себе невтомному п≥клу≠ванню про благополучч€ вс≥х доручених моњй турбот≥.

ѕсихолог≥чний портрет медичноњ сестри "очима пац≥Їнта"

Ќебагато медичних прац≥вник≥в можуть похвалитис€ знанн€м того, €к њх сприймають хвор≥, ≥нш≥ члени колективу.

„имало медичних сестер можуть прекрасно оц≥нювати своњ фахов≥ медичн≥ знанн€, техн≥чн≥ навички виконанн€ р≥зноман≥тних ман≥пул€ц≥й, проте лише де€к≥ мають адекватне розум≥нн€ власноњ особистост≥ ≥ можуть сказати, €кий психолог≥чний стиль њхньоњ роботи з пац≥Їнтом, чи Ї вони дл€ нього л≥ками чи отрутою.

ƒл€ розвитку здатност≥ до комун≥кац≥њ з пац≥Їнтом ≥ психотерапевтичного п≥дходу до нього будь-€кому медичному прац≥вников≥ потр≥бно волод≥ти ≥н≠формац≥Їю про св≥й фаховий тип повед≥нки.

ƒопомогти побачити себе "очима пац≥Їнта", з'€сувати особливост≥ своњх ко≠мун≥кативних можливостей даЇ'стислий огл€д д≥€льност≥ сестер, наведений I. ’ард≥ (1973).

—естра-рутинер (робот). ƒл€ њњ д≥€льност≥ найхарактерн≥шим Ї механ≥чне виконанн€ своњх обов'€зк≥в. “ака медична сестра ретельна, скрупульозна, до-


 

‘≥лософ≥€, теор≥€, суть сестринськоњ справи. —естринська етика та деонтолог≥€

бре техн≥чно квал≥ф≥кована, акуратно виконуЇ вс≥ дорученн€ л≥кар€. јле пра≠цюючи ч≥тко за ≥нструкц≥Їю, вона не вкладаЇ у свою роботу психолог≥чного зм≥сту. ѕрацюЇ €к автомат ≥ сприймаЇ пац≥Їнта €к необх≥дний додаток до ≥н≠струкц≥њ з його обслуговуванн€. њњ взаЇмини з пац≥Їнтами позбавлен≥ емоц≥й≠ного сп≥вчутт€ ≥ сп≥впереживанн€. ¬она робить усе, випускаючи з пол€ зору одне Ч хворого. —аме така сестра здатна розбудити хворого, €кий спить, щоб у призначений час дати йому снод≥йне.

—естра-гренадер (солдат). ÷ей тип сестри добре описаний у попул€рних к≥≠нокомед≥€х. ’вор≥ вже здалеку за ходою або гучним голосом д≥знаютьс€ про нењ, швидко намагаютьс€ упор€дкувати своњ тумбочки ≥ л≥жка. ÷€ сестра р≥≠шуча, безкомпром≥сна, наполеглива, миттЇво реагуЇ на найменш≥ порушенн€ "дисципл≥ни". ѕри недостатн≥й культур≥, осв≥т≥, невисокому р≥вн≥ ≥нтелекту≠ального розвитку така негнучка "вольова" сестра може бути груба ≥ нав≥ть агресивна з хворими. ” спри€тливих випадках, €кщо вона розумна, осв≥чена, з таким р≥шучим характером може стати гарним вихователем молодих ко≠лег.

—естра материнського типу ("мати" ≥ "сестричка"). ¬она переносить на ро≠боту з хворими своњ тепл≥ с≥мейн≥ стосунки або компенсуЇ в робот≥ њх в≥дсут≠н≥сть. –обота з хворими, турбота про них Ч дл€ нењ нев≥д'Їмна умова житт€. ¬она добре волод≥Ї емпат≥Їю, спроможн≥стю до сп≥впереживанн€.

—естра-експерт. ÷е вузький спец≥ал≥ст. «авд€ки висок≥й потреб≥ у фаховому визнанн≥ ви€вл€Ї особливу допитлив≥сть у визначен≥й сфер≥ фаховоњ д≥€льнос≠т≥ ≥ пишаЇтьс€ значущ≥стю у своњй галуз≥, де ≥нод≥ нав≥ть "затьмарюЇ" л≥кар€. „асто це квал≥ф≥кован≥ сестри рентгенолог≥чноњ або кл≥н≥чноњ лаборатор≥њ, ф≥≠з≥отерапевтичного каб≥нету. «а фаховою порадою до них не соромл€тьс€ звер≠татис€ молод≥ л≥кар≥. ≤нод≥ люди цього типу стають фанатами своЇњ справи, ви≠ключаючи решту з≥ сфери своњх ≥нтерес≥в.

"Ќервова сестра". ÷ей тип непрофес≥йноњ повед≥нки сестри не повинен зу≠стр≥чатис€ в л≥кувальному заклад≥, ≥ св≥дчить про не€к≥сний фаховий п≥дб≥р кадр≥в, про помилки в робот≥ адм≥н≥страц≥њ. ≈моц≥йно нест≥йка, запальна, дра≠т≥влива, схильна до обговоренн€ особистих проблем, вона пост≥йно даЇ невро≠тичн≥ реакц≥њ, ≥ може стати серйозною перешкодою в робот≥ медичного закла≠ду. "Ќервова сестра" Ч це або патолог≥чна особист≥сть, або людина, €ка страждаЇ неврозом. “ак≥ люди часто сам≥ потребують серйозноњ психотерапев≠тичноњ допомоги ≥ Ї профес≥йно непридатними дл€ роботи з хворими.

—естра, €ка граЇ завчену роль. ‘ахова приналежн≥сть не сформована. ѕо≠вед≥нка такоњ медичноњ сестри вир≥зн€Їтьс€ неприродн≥стю. ¬она н≥би виконуЇ роль. Ќеприродн≥сть у сп≥лкуванн≥ заважаЇ њй встановити контакти з людьми, тому така сестра повинна сама ч≥тко визначити своњ фахов≥ ц≥л≥, виробити адек≠ватний стиль сп≥лкуванн€ з пац≥Їнтом.

“аким чином, €кщо в д≥€льност≥ медичноњ сестри основний принцип Ч "па≠ц≥Їнт перш за все", то плануванн€ ≥ проведенн€ медсестринськоњ практики не≠можлив≥ без ум≥нн€ провести опитуванн€, сформулювати проблеми, спланува-


 

“ема ≤

ти заходи ≥ провести навчанн€ пац≥Їнта навичкам самодогл€ду, а дл€ цього медичн≥ сестри повинн≥ безперервно вчитись ≥ вдосконалюватись.

„аст≥ше пац≥Їнти краще знають медичну сестру, н≥ж колеги. ” книжц≥ "ће-дицинский работник и больной" ¬. ™ренков наводить лист пац≥Їнт≥в до медичноњ сестри: "ћь≥ вьшужденьњ сказать ¬ам, что ¬ашего дежурства мь≥ ждем с ужасом, а окончани€ Ч с нетерпением. «а своЇ дежурство вь≥ ухитр€Їтесь свести на нет все усили€ врачей и других сестер, все результати приема лекарств и наши не-легкие усили€ обрести душевньњй покой. ћь≥ просим ¬ас задуматьс€ над зтим письмом. ¬ам нужно переменить либо своЇ поведение, либо свою работу".

”с≥ люди зазвичай проход€ть однаковий життЇвий шл€х. ¬они народжують≠с€, зростають, дос€гають зр≥лост≥, врешт≥, стар≥ють. ∆итт€ людини в≥д кожноњ стад≥њ до наступноњ називаЇтьс€ життЇвим циклом, або онтогенезом, а зм≥ни, €к≥ люди в≥дчувають на цьому шл€ху, називаютьс€ ростом ≥ розвитком людини.

–озвиток людини Ч зм≥ни, €к≥ в≥дбуваютьс€ впродовж усього життЇвого циклу, пол€гають у зм≥нах зовн≥шнього вигл€ду, ставленн≥ до оточенн€, у зм≥≠н≥ в≥дчутт≥в ≥ думок. њх под≥л€ють на ф≥зичн≥, соц≥альн≥, емоц≥йн≥ та п≥знаваль≠н≥. ‘≥зичн≥ зм≥ни Ч це зб≥льшенн€ розм≥р≥в к≥сток скелета, м'€з≥в та внутр≥ш≠н≥ зм≥ни орган≥зму. —оц≥альн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ у взаЇминах людини з ≥ншими людьми прот€гом усього житт€. ≈моц≥йн≥ зм≥ни пол€гають у тому, €к людина в≥дчуваЇ ≥ висловлюЇ своњ почутт€ на р≥зних етапах житт€. ѕ≥знаваль≠н≥ зм≥ни Ч це те, €к людина розум≥Ї навколишн≥й св≥т: манера мислити, пам'€тати, в≥рити ≥ творити. ” табл. 1 описано кожну стад≥ю в≥дпов≥дно до типу зм≥н. ¬ажливо пам'€тати, що ц≥ характеристики Ї загальними, а не суворо ви≠значеними дл€ кожноњ людини.

“аблиц€ 1. ’арактеристика стад≥й росту ≥ розвитку людини

 

 

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
1. ƒитинство (в≥д народжен≠н€ до 1 року). 3 моменту зачатт€ пл≥д розвиваЇтьс€ близько 9 м≥с. ѕ≥сл€ наро≠дженн€ дитину називають новонародженою, аз≥ м≥с. до 1 року Ч дитиною грудного в≥ку, що означаЇ першу оф≥ц≥йну стад≥ю росту ≥ розви≠тку ‘≥зична ћаса т≥ла зб≥льшуЇтьс€ втрич≥, а довжина Ч на 25 см. ѕочаток керуванн€ т≥лом. 3 1 м≥с. й до к≥нц€ стад≥њ посл≥довно виконуютьс€ так≥ рухи: п≥дн≥манн€ голови, утриман≠н€ ≥ киданн€ предмет≥в, т€гненн€ њх у рот; перевертанн€, с≥данн€, повзанн€; перш≥ кроки (з≥ сторон≠ньою допомогою). ѕрор≥зуванн€ зуб≥в ≥ споживанн€ твердоњ њж≥ Ч з 6 Mic.
—оц≥альна та емоц≥йна ѕлач €к зас≥б привертанн€ уваги до себе. ћ≥ж 1 та 3 м≥с. починаЇ см≥€ти≠с€. 3 6 м≥с. вп≥знаЇ тих, хто за нею догл€даЇ, дов≥р€Ї њм. ” 7 м≥с. плаче, коли бачить сторонн≥х

 


 

‘≥лософ≥€, теор≥€, суть сестринськоњ справи. —естринська етика та деонтолог≥€

ѕродовженн€ табл. 1

 

 

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
  ѕ≥знавальна ¬икористанн€ зору, дотику, слуху запаху та смаку, дл€ вивченн€ св≥ту. ЌадаЇ перевагу спогл€данню €скравих кольор≥в, ч≥тких л≥н≥й. √арно бачить у 2 м≥с. ” 3 м≥с. сл≥д≠куЇ очима за предметами, €к≥ рухаютьс€. ” 5 м≥с. досл≥джуЇ предмети за допомогою пальц≥в ≥ рота. ¬ 1 р≥к може вимовл€ти дек≥лька сл≥в
2. –аннЇ дитинство (в≥д 1 до 3 рок≥в). Ќа початку ц≥Їњ стад≥њ дитина не зовс≥м впевнено стоњть на ногах. јле в 3 роки б≥гаЇ, стрибаЇ, самост≥йно њсть ≥ од€гаЇтьс€ з невеликою допомогою або без нењ. ѕрот€≠гом дн€ потребуЇ в≥дпочинку. –озмовл€Ї реченн€ми ‘≥зична „аст≥ше самост≥йно ходить у 15 м≥с. –ухлива, що потребуЇ координац≥њ багатьох м'€з≥в н≥г. √раЇтьс€ з ≥грашками. ћаЇ в≥д 6 до 12 молоч≠них зуб≥в ≥ споживаЇ звичайну њжу. ¬читьс€ користуватис€ туалетом, њсть, п'Ї ≥ од€гаЇтьс€ з невеликою допомогою або без нењ. ѕрот€гом дн€ потребуЇ в≥дпочинку
—оц≥альна та емоц≥йна Ќе д≥литьс€ ≥грашками. ѕолюбл€Ї гратис€ сама або поруч з ≥ншою дитиною. Ќе любить покарань. ¬читьс€ бути незалежною. √н≥ваЇть≠с€, коли њњ бажанн€ не задовольн€≠ють. ћоже бо€тис€ залишатис€ на самот≥
ѕ≥знавальна ƒобре реагуЇ на мову дорослих. ѕоказуЇ предмети, про €к≥ говор€ть доросл≥. ¬иконуЇ прост≥ накази. ѕочинаЇ поЇднувати слова у коротк≥ фрази. Ћюбить сама обирати д≥€ль≠н≥сть та ≥грашки
3. ƒошк≥льний в≥к (в≥д 3 до 5 рок≥в). ƒошк≥льники ≥нод≥ схож≥ на дорослих у м≥н≥атюр≥. ћайже все можуть робити сам≥, мають друз≥в, можуть ходити в дит€чий садок, ум≥ють п≥дтри≠мувати ц≥каву бес≥ду, намага≠ютьс€ бути дорослими. ѕроте вони все ще бачать св≥т очима маленьких д≥тей, бо€тьс€ того, чого бути не може ‘≥зична ”досконалюЇ великорухов≥ навички. Ѕ≥льше контролюЇ малорухов≥ вм≥нн€, так≥ €к малюванн€. ѕоЇднуЇ дек≥лька рухових навичок в одну д≥ю. Ѕагато робить сама: од€гаЇтьс€, њсть ≥ користуЇтьс€ туалетом

 

ема ≤

ѕродовженн€ табл. 1

 

 

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
  —оц≥альна та ћаЇ ч≥тке у€вленн€ про себе. –еагуЇ
  емоц≥йна на судженн€ батьк≥в та ≥нших
    дорослих про себе. Ѕ≥льш незалеж-
    на, н≥ж у ранньому дитинств≥.
    —амост≥йно робить виб≥р. Ћегко граЇ
    з ≥ншими д≥тьми, њй до вподоби
    групов≥ ≥гри, а також ≥гри з великою
    к≥льк≥стю ≥грашок. —постер≥гаЇ ≥
    насл≥дуЇ дорослих. ѕолюбл€Ї аби
    все було до ладу ≥ в≥дчуваЇ себе
    невпевнено, €кщо розпор€док дн€
    зм≥нюЇтьс€ дуже часто
  ѕ≥знавальна «наЇ багато ≥мен людей та назв
    речей. Ўвидко вивчаЇ нов≥ слова.
....   „итати дек≥лька сл≥в починаЇ до 5
  рок≥в. –ахуЇ ≥ любить п≥знавати
    предмети з номерами. √рупуЇ
    однаков≥ предмети. ¬ир≥зн€Ї
    несхож≥ з ≥ншими об'Їкти. ¬иконуЇ
    накази. ƒуже допитлива ≥ маЇ
    багату у€ву. Ѕагато запитуЇ. ћаЇ
    тверду самост≥йну точку зору, ≥нод≥
    не може зрозум≥ти чиюсь
4. ћолодший шк≥льний в≥к (в≥д ‘≥зична ѕост≥йно росте (д≥вчатка дос€гають
5 до 12 рок≥в). ƒошк≥льники ≥   зросту дорослих у 12 рок≥в). ‘≥зично
школ€ри мають р≥зн≥ розм≥ри   гарно координована. «астосовуЇ вс≥
т≥ла й типи будови т≥ла ≥   м'€зи дл€ ≥гор та спорту, њзди на
повод€ть себе по-р≥зному. ”   велосипед≥ ≥ танц≥в. –озвиваЇ
шк≥льн≥ роки д≥ти ростуть ≥   м'€зовий тонус, почутт€ р≥вноваги,
розвивають навички повед≥нки - силу ≥ терпл€ч≥сть. ¬икористовуЇ
з р≥зною швидк≥стю   мал≥ м'€зи дл€ письма, малюванн€
    ≥ майстерност≥. ƒ≥вчатка вход€ть
    у фазу статевого дозр≥ванн€ при-
    близно з 10 до 12 рок≥в, хлопчики
    Ч у 12 poKiB
  —оц≥альна та ѕочинаЇ формувати тривал≥ дружн≥
  емоц≥йна взаЇмини. ”творюютьс€ невелик≥
Х   закрит≥ групи, до €ких не допуска-
    ютьс€ ≥нш≥ д≥ти, особливо проти-
    лежноњ стат≥. Ѕ≥льш≥сть часу прово-
    дить без батьк≥в. ѕочинаЇ розум≥ти,
    що ≥нш≥ люди теж мають почутт€.
    ≈моц≥йна (часом њй складно про€в-
    л€ти своњ емоц≥њ). ” пер≥од статевого

 

‘≥лософ≥€, теор≥€, суть сестринськоњ справи. —естринська етика та деонтолог≥€

ѕродовженн€ табл. 1

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
    дозр≥ванн€ часто спостер≥гаютьс€
    кардинальн≥ зм≥ни настрою
  ѕ≥знавальна «датна довше концентрувати увагу,
    довше пам'€тати та сл≥дувати б≥льш
    складним вказ≥вкам. ƒумаЇ лог≥чно
    ≥ приймаЇ р≥шенн€ щодо "реального
    св≥ту". ћоже сприймати нову
    ≥нформац≥ю, ставити питанн€
    ≥ чинити оп≥р р≥шенн€м дорослих
5. ён≥сть (в≥д 12 до 20 рок≥в). ‘≥зична ƒос€гаЇ репродуктивноњ зр≥лост≥ Ч
ћежа м≥ж дитинством ≥   здатна мати власних д≥тей. (”
дорослим житт€м. ƒитина   д≥вчини грудн≥ залози зб≥льшуютьс€
дос€гаЇ звичайних ф≥зичних   до розм≥ру таких дорослоњ ж≥нки,
форм; розумова здатн≥сть €к у   стегна округлюютьс€, з'€вл€Їтьс€
дорослоњ людини. —оц≥альний   волосс€ на лобку ≥ п≥д пахвами, десь
та емоц≥йний досв≥д широкий;   близько 12 рок≥в Ч перша менструа-
це час м≥цноњ дружби та ранн≥х   ц≥€. ” юнака статевий член та €Їчки
любовних стосунк≥в, що   розвиваютьс€ до розм≥р≥в таких
≥нколи призвод€ть до батьк≥в-   дорослого чолов≥ка, починаютьс€
ства   е€кул€ц≥њ, з'€вл€Їтьс€ волосс€
    на лобку та обличч≥, голос груб≥шаЇ,
    зб≥льшуютьс€ ши€ ≥ плеч≥.)
    Ќа початку цього пер≥оду д≥вчата,
    €к правило, на зр≥ст вищ≥ за юнак≥в,
    а наприк≥нц≥ Ч нижч≥
  —оц≥альна та „ерез недавню зм≥ну в орган≥зм≥
  емоц≥йна почуваЇ себе незручно серед батьк≥в
    та незнайомих, легко бентежитьс€
    у присутност≥ сторонн≥х. —оромить-
    с€ розд€гатис€ перед дорослими, або
    при розмовах про т≥ло, зр≥ст та
    статевий розвиток. Ќайб≥льш
    в≥дпов≥дально ставитьс€ до своЇњ
    повед≥нки. „асто супротивитьс€
    авторитету дорослих
  ѕ≥знавальна Ћог≥чно мислить. ћаЇ справу з
    абстрактними або конкретними
    пон€тт€ми. ƒумаЇ про себе в особис-
    тому план≥, плануЇ майбутнЇ.  оли
    приймаЇ р≥шенн€, розгл€даЇ альтер-
    нативи, що робить прийн€тт€
    р≥шенн€ значно складн≥шим.
    ѕочинаЇ сприймати себе б≥льш
    розсудливо. ЌамагаЇтьс€ зм≥нити

 

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
     
     
  ѕ≥знавальна ф≥зичний зовн≥шн≥ш вигл€д. „асто вигадуЇ ≥деальний св≥т та ≥деал≥зуЇ себе. Ћегко розчаровуЇтьс€. ћоже ставити перед собою нереальн≥ ц≥л≥
     
     
  ‘≥зична ƒо 23 рок≥в ус≥ функц≥њ орган≥зму розвинен≥. (Ѕ≥льш≥сть ж≥нок повн≥с- тю сформован≥ до 17 рок≥в, близько 10 % Ч до 21 року. Ѕ≥льш≥сть чолов≥к≥в сформован≥ повн≥стю до 21 року, ≥ 10 % продовжують розвиватис€ до 23 рок≥в.) ћаксиму- му м'€зова сила дос€гаЇ м≥ж 25 ≥ 30 роками, а дал≥ починаЇ зменшувати≠с€. Ќайкраще др≥бн≥ рухов≥ навички розвинен≥ приблизно до 35 рок≥в, п≥сл€ починають згасати. Ќайгостр≥-ше почутт€ розвинен≥ до 20 рок≥в, надал≥ вони також поступово згасають. ” цьому в≥ц≥ людина найб≥льш здорова. ’вор≥Ї р≥дко. ¬идужуЇ швидко. ” ж≥нок цикл≥чно проход€ть дозр≥ванн€ €йцекл≥тин ≥ менструац≥њ. ¬они у найб≥льш активному д≥тородному пер≥од≥  
6. ћолод≥ доросл≥ роки (в≥д 20 до 45 рок≥в). ƒл€ б≥льшост≥ ц≥ роки сповнен≥ починань: самост≥йне житт€, окремо в≥д батьк≥в, кар'Їра; сексуальн≥ стосунки з можливим супутни≠ком житт€, утворенн€ власноњ с≥м'њ
     
  ”становлюЇ довг≥ та близьк≥ взаЇми-емоц≥йна ни з друз€ми ≥ партнерами. Ѕере зобов'€занн€. Ѕ≥льш≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок одружуютьс€ до 30 рок≥в. Ѕ≥льш≥сть стають батьками. ƒе€к≥ безпл≥дн≥, а де€к≥ добров≥льно не хочуть мати д≥тей
  —оц≥альна та
 
  емоц≥йна
     
   
    ÷€ сфера функц≥онуЇ на б≥льш високому р≥вн≥, н≥ж у д≥тей та юнацтва. ќднак значна к≥льк≥сть молодих дорослих продовжуЇ думати ≥ сприймати св≥т под≥бно до представник≥в попередньоњ стад≥њ. ¬они можуть поставити себе на м≥сце ≥ншоњ людини ≥ у€вити, €к би вона себе почувала. ћають розвине≠н≥ моральн≥ устоњ  
  ѕ≥знавальна

‘≥лософ≥€, теор≥€, суть сестринськоњ справи. —естринська етика та деонтолог≥€

ѕродовженн€ табл. 1

 

 

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
7. —ередн≥ доросл≥ роки (в≥д 45 до 65 рок≥в). Ћюдина в цьому в≥ц≥ в≥дчуваЇ задоволенн€ в≥д того, що розпочала у 20Ч30-р≥чному в≥ц≥. њњ кар'Їра перебу≠ваЇ на своњй вершин≥, д≥ти п≥дростають, або вже п≥дросли, ф≥нансовий стан родини може дозволити в≥дпочинок,а здоров'€ ≥ життЇв≥ сили ще не починають зменшуватис€. ƒл€ багатьох людей середн≥й дорослий в≥к Ч найкращ≥ роки њхнього житт€ ≥* ‘≥зична ћоже захвор≥ти хрон≥чною хворо≠бою. (ƒехто в≥дзначаЇ, що трудно≠щ≥ з≥ здоров'€м зникли або стали менш проблематичними.) ƒещо втрачаЇтьс€ здатн≥сть до рухливос≠т≥, зменшуютьс€ ф≥зична сила ≥ координац≥€ рух≥в. ≤нод≥ людина в≥дчуваЇ труднощ≥ з≥ сном або п≥д час споживанн€ окремоњ њж≥. ” ж≥нок спостер≥гаЇтьс€ кл≥макс м≥ж 45Ч55 роками. –епродуктивна функц≥€ (особливо у ж≥нок) знижу≠Їтьс€
—оц≥альна та емоц≥йна ѕочинаЇ в≥дчувати неспок≥й перед стар≥нн€м ≥ усв≥домлювати, що вс≥ смертн≥. ¬≥дчуваЇ найб≥льше задоволенн€ в≥д роботи.  оли д≥ти п≥дростають ≥ залишають батьк≥в, може бути пригн≥ченою (част≥ше ж≥нки), але ≥нколи, навпаки, виникаЇ в≥дчутт€ задоволенн€ в≥д новоњ свободи
ѕ≥знавальна «б≥льшуЇ своњ п≥знавальн≥ зд≥бност≥ ≥ маЇ високий ≥нтелектуальний р≥вень. ћоже навчитис€ новому. ¬важаЇ, що це найб≥льш творчий пер≥од житт€
8. Ћ≥тн≥й в≥к (65 рок≥в ≥ б≥льше). Ѕ≥льш≥сть л≥тн≥х людей ведуть здоровий, продуктивний спос≥б житт€ (бути старим част≥ше стаЇ небажаним, ≥ мало хто хоче визнавати себе таким) ‘≥зична „аст≥ше хвор≥Ї на хрон≥чн≥ захво≠рюванн€ (артер≥альна г≥пертенз≥€ або ≥нфаркт м≥окарда). «азвичай достатньо здорова ≥ продовжуЇ нормальну ф≥зичну д≥€льн≥сть. ¬≥дчуваЇ зниженн€ гостроти зору, втрату н≥чного зору, глибину та ч≥тк≥сть кольорового сприйн€тт€. ¬≥дчуваЇ де€ку втрату гостроти слуху ≥ зниженн€ в≥дчуванн€ запаху ≥ смаку. ћаЇ менше сил, слабшаЇ почутт€ р≥вноваги; схильна до нещасних випадк≥в та пад≥нь. —таЇ нижче на зр≥ст через деформац≥ю хребта. ƒовше пристосовуЇтьс€ до перепад≥в температури та ≥нших кл≥матичних зм≥н

 


 

—тад≥€ —фера зм≥н ’арактерн≥ риси
  —оц≥альна та емоц≥йна ћоже розц≥нювати стар≥сть €к позитивне €вище ≥ в≥дчувати енер≠г≥ю, продуктивн≥сть ≥ творч≥сть, €к≥ зростають, хоча негативне ставлен≠н€ до них молодого покол≥нн€ робить цей пер≥од довол≥ неприЇм≠ним. ћоже мати сильне бажанн€ напол€гти на своЇму ≥ бути б≥льш прихильною до вже знайомих об'Їкт≥в д≥њ. —ильн≥ше усв≥домлюва≠ти час та життЇвий цикл. ћоже бути менш впевненою та менш самолюб≠ною через втрату близьких, посади, ф≥зичних ≥ почуттЇвих зд≥бностей. ћоже бути б≥льш сформованою €к особист≥сть ≥з визначеними ц≥ннос≠т€ми. ¬иникаЇ потреба в дружб≥ та ≥нших взаЇминах. ћоже в≥дчувати потребу у сп≥лкуванн≥ з домашн≥ми тваринами. ѕродовжуЇ сексуальне житт€, €кщо була сексуально активною ран≥ше
ѕ≥знавальна «азвичай збер≥гаютьс€ ≥нтелекту≠альн≥ зд≥бност≥, хоча може переро≠бл€ти ≥нформац≥ю не так швидко. –≥шенн€ приймаЇ пов≥льно. ћоже засвоювати нову ≥нформац≥ю ≥ навички, але на це потребуЇ багато часу. ћоже в≥дчувати зниженн€ пам'€т≥ через р≥зн≥ зовн≥шн≥ причи≠ни (прийманн€ л≥к≥в ≥ т.д.), а також ф≥зичн≥ або емоц≥йн≥ причини (погане харчуванн€, депрес≥€ або хвороба)

 

ѕотреба Ч усв≥домлений ф≥з≥олог≥чний або психолог≥чний деф≥цит чого-небудь, в≥дзначений у сприйн€тт≥ людини, €кий вимагаЇ задоволенн€ впро≠довж усього житт€.

јмериканський психоф≥з≥олог ј. ћаслоу, автор теор≥њ про своЇр≥дну ≥Їрар≠х≥ю людських потреб (1956), вважаЇ, що початком такоњ ≥Їрарх≥њ Ї ф≥з≥олог≥чн≥ потреби, ≥ €к т≥льки людина њх задовольн€Ї, у нењ виникають нов≥ потреби, вже


 

       
- / —јћќ¬»–ј«\ /Х самост≥йн≥сть Х особливост≥ ≥нди- в≥да Х дос€гненн€ Хсамовираженн€ Х прац€, навчанн€, гра    
/ ѕќ“–≈Ѕ» ¬ —јћќѕќ¬ј«≤\ 4Х самоповага та повага до оточенн€ Х вд€чн≥сть Х майно    
3/ —ќ÷≤јЋ№Ќ≤ ѕќ“–≈Ѕ» / Х схваленн€ Х любов Х розум≥нн€ Х родина Х прихильн≥сть *друз≥    
2 ѕќ“–≈Ѕ» ¬ Ѕ≈«ѕ≈÷≤ Х над≥йн≥сть Х од€г Х захист Х допомога Х осел€    
1 ‘≤«≤ќЋќ√≤„Ќ≤ ѕќ“–≈Ѕ» Х пов≥тр€ Х рух Х вода Хњжа Хсон Хсекс Х ф≥з≥олог≥чне в≥дправленн€    
ћал. 1. —труктура людських потреб        

 


 

‘≥лософ≥€, теор≥€, суть сестринськоњ справи. —естринська етика та деонтолог≥€

“аблиц€ 2. ћедсестринськ≥ модел≥: модель ¬. ’ендерсон на практиц≥

¬иди повс€кденноњ життЇд≥€льност≥ (фундаментальн≥ потреби) ѕроблеми пац≥Їнта (д≥йсн≥ та потенц≥йн≥)
„астота дихальних рух≥в Ч 28 за 1 хв, задишка, кашель, б≥ль п≥д час диханн€ Ѕо€знь глибоко дихати через б≥ль у грудн≥й кл≥тц≥
«нижена маса т≥ла Ч 56 кг, зр≥ст Ч 175; вживанн€ 1,0 л р≥дини на день, поганий апетит ¬≥дсутн≥сть розум≥нн€ потреби споживати б≥льше р≥дини, п) слабк≥сть у зв'€зку з≥ зниженою масою т≥ла
—ечовид≥ленн€ в норм≥, випорожненн€ 1 раз за 3 доби п) в≥рог≥дн≥сть закрепу
Ћ≥кар призначив л≥жковий режим, пац≥Їнт може д≥йти до туалету ¬≥дсутн≥сть розум≥нн€ потреби л≥жкового режиму
—пить добре, але на 3 подушках, потре≠буЇ денного в≥дпочинку п) можливе порушенн€ сну через задишку ≥ кашель
ќд€гаЇтьс€ та розд€гаЇтьс€ самост≥йно, складно взуватис€ п) ризик пад≥нн€ через погано заст≥бнуте взутт€
“емпература т≥ла 38,2 ∞— ћоже щоденно виконувати г≥г≥Їн≥чн≥ процедури (вмиватис€, чистити зуби), але т≥льки за допомогою медичноњ сестри, не голитьс€ ѕ≥тлив≥сть, не може самост≥йно переод€г≠тис€ вноч≥ (зн€ти мокрий од€г) ¬≥дсутн≥сть бажанн€ виконувати щоденн≥ г≥г≥Їн≥чн≥ процедури, не турбуЇтьс€, €кий маЇ зовн≥шн≥й вигл€д, не маЇ зубноњ щ≥тки та засобу дл€ гол≥нн€, п) ≥нфекц≥€ в ротов≥й порожнин≥, зуби не чистить через в≥дсутн≥сть зубноњ щ≥тки
—пок≥йний, апатичний, не думаЇ про свою безпеку при ход≥нн≥ ¬≥дсутн≥сть розум≥нн€ потреби самому п≥дтримувати свою безпеку
ѕитанн€ розум≥Ї, в≥дпов≥даЇ на них без бажанн€, слух знижений п) не розум≥Ї питанн€ через зниженн€ гостроти слуху; п) неповна ≥нформац≥€ через в≥дсутн≥сть бажанн€ сп≥лкуватись
ѕравославний, але жодних обр€д≥в не дотримуЇтьс€  
ѕрацездатний, пенс≥онер, працюЇ вл≥тку на дач≥  
«ахоплень не маЇ  
 онкретн≥ знанн€ в≥дсутн≥. ¬≥дсутнЇ також бажанн€ отримати ≥нформац≥ю про здоровий спос≥б житт€ ¬≥дсутн≥сть розум≥нн€ потреби вести здоровий спос≥б житт€

 


 

“аблиц€ 3. ќсновн≥ положенн€ сестринського догл€ду р≥зних моделей на основ≥ фундаментальних потреб людини

ћодель ¬. ’ендерсон ћодел≥ Ќ. –оупер, ¬. Ћоган та ј. “айерн≥ ћодель ƒ. ƒжонсон ћодель  . –ой ћодель ƒ. ќрем
јкцентуЇ увагу се- —естра маЇ зосередити ѕац≥Їнт Ч це ≥ндив≥д, ѕац≥Їнт Ч це ≥ндив≥д, ѕац≥Їнт Ч це Їдина
стринського персоналу свою увагу на спостере- €кий маЇ наб≥р €кий маЇ наб≥р функц≥ональна систе-
на б≥олог≥чних, психо- женн≥ за повед≥нкою взаЇмопов'€заних взаЇмопов'€заних ма, що маЇ мотивац≥ю
лог≥чних, соц≥альних людини, а оц≥нка усп≥ш- систем повед≥нки, систем: б≥олог≥чних, до самодогл€ду
потребах, €к≥ можуть ност≥ пол€гаЇ в отрима- кожна з €ких потре- психолог≥чних та  
бути задоволен≥ завд€- них результатах буЇ балансу соц≥альних, €к≥
ки сестринському     впливають на повед≥н-  
догл€ду     ку  
  ‘ундаментальн≥ потреби    
1. Ќормальне диханн€. 1. ѕ≥дримка безпечного 1.  онтроль за собою 1. –еакц≥њ людини на 1.ƒостатнЇ споживан-
2. —поживанн€ достат- навколишнього середо- та своњм оточенн€м. температуру, атмос- н€ р≥дини, њж≥; нор-
ньоњ к≥лькост≥ њж≥ та вища (функц≥њ самозбе- 2. Ѕлизьк≥ стосунки з ферний тиск, р≥дину, мальне диханн€.
р≥дини. реженн€). ≥ншими людьми. кисень, вуглекислий 2. ƒостатн€ можли-
3. —порожнюванн€ 2. —п≥лкуванн€. 3. —амозахист в≥д газ та ≥нш≥ сенсорн≥ в≥сть спорожнюванн€
сечового м≥хура ≥ кишок. 3. ƒиханн€. загрози ≥ самоствер- подразники. сечового м≥хура ≥
4. –ух ≥ п≥дтримка 4. —поживанн€ њж≥ ≥ р≥ди- дженн€. 2. —амоствердженн€. кишок та потреби, €к≥
необх≥дного положенн€ ни. 4. «алежн≥сть в≥д 3. «м≥на своЇњ рол≥ в пов'€зан≥ з цим проце-
т≥ла. 5. —порожнюванн€ ≥нших. житт≥ через т≥ чи ≥нш≥ сом.
5. —он ≥ в≥дпочинок. сечового м≥хура ≥ кишок. 5. —порожнюванн€ обставини. 3. «береженн€ балансу
6. «датн≥сть самост≥йно 6. ѕ≥дримка особистоњ сечового м≥хура ≥ 4. ѕрагненн€ дос€гну- м≥ж активн≥стю та
вд€гатис€ та розд€га- г≥г≥Їни та охайност≥ в кишок. ти стану в≥дносного в≥дпочинком.
тис€. одеж≥. 6. ѕ≥дтримка ц≥л≥с- балансу р≥зних вза- 4. „ас самотност≥, €кий
7. ѕ≥дтримка темпера- 7. –егулюванн€ темпера- ност≥ орган≥зму, стан Їмин збалансований з часом
тури т≥ла та можли- тури т≥ла. т≥лесного задоволен-   у сусп≥льств≥ ≥нших
в≥сть њњ регулюванн€. 8. ‘≥зична активн≥сть. н€.   людей.
8. «датн≥сть п≥дримува- 9. ѕрацездатн≥сть ≥ 7. —ексуальне задово-   5. √арантуванн€
ти особисту г≥г≥Їну. захопленн€. ленн€ безпеки дл€ житт€,
9. «датн≥сть забезпечи- 10. —ексуальн≥сть.     нормальноњ життЇд≥-
ти свою безпеку. 11. —он.     €льност≥ та доброго
  12. —мерть     самопочутт€.

 


 

“аблиц€ 4. ѕроблеми пац≥Їнта, €к≥ пов'€зан≥ з порушенн€м задоволенн€ основних потреб людини

  ќбстеженн€ пац≥Їнта*    
  суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне обстеженн€ ѕриклади можливих ѕриклади се-
ѕотреба     втручань медичноњ стринсь ких
    фактори ризику,   сестри д≥агноз≥в
  скарги що впливають на огл€д    
    потребу      
1. ƒиханн€ (забез- Х задишка; Х кур≥нн€; Х зм≥на кольору «абезпечити при- Х задишка Ч ка-
печенн€ пост≥йного Х б≥ль у грудн≥й кл≥тц≥; Х прац€; шк≥рних покри- плив св≥жого пов≥тр€ шель;
газообм≥ну людини Х кашель Х проживанн€ в≥в; до прим≥щенн€, де Х €духа;
≥ навколишнього   в умовах загазо- Х ц≥аноз (синюш- перебуваЇ пац≥Їнт. Х високий ризик
середовища)   ваност≥ довк≥л- н≥сть); Ќадати пац≥Їнтов≥ в≥д €духи;
    л€ Х зм≥на частоти, вимушеного положен- Х б≥ль у грудн≥й
      ритму та глиби- н€ т≥ла дл€ полегшен- кл≥тц≥,
      ни диханн€ н€ диханн€ (положен- пов'€заний ≥з
      (диханн€  усс- н€ ‘аулера). диханн€м;
      маул€, Ѕ≥ота, ѕровести оксигеноте- Х ризик пору-
      „ейнаЧ—токса); рап≥ю. шенн€ оксигена-
      Х гар€чка ¬иконати заходи ц≥њ через кур≥нн€;
        щодо очищенн€ Х ризик неефек-
        дихальних шл€х≥в тивност≥ очищен-
        (постуральний н€ дихальних
        дренаж). Ќавчити шл€х≥в (при
        пац≥Їнта "техн≥ц≥ робот≥ у запиле-
        кашлю", провести ному прим≥щен-
        в≥брац≥йний масаж. н≥)
      ѕровести найпрост≥-  
        шу ф≥з≥опроцедуру за . ■,.',.
        в≥дсутност≥ протипо-  
  ■       -     казань. ¬иконати л≥карську    
        терап≥ю за призна-  
        ченн€м л≥кар€  

 

 


 

 

 

 

 

 

 

ѕотреба ќбстеженн€ пац≥Їнта* ѕриклади можливих втручань медичноњ сестри ѕриклади се≠стринських д≥агноз≥в
суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне обстеженн€
скарги фактори ризику, що впливають на потребу огл€д
2. —поживанн€ њж≥ Х порушенн€ апетиту; Х погр≥шн≥сть у Х зовн≥шн≥ зм≥ни „≤„≤'≤ ”|≤ћ Ћ√.»≤≤ѕ дромаж). ≤≤≥≥ичити Х б≥ль у живот≥; на дихальних шл€х≥в(при робот≥ у з≥шиле- ному прим≥щена н≥)
        пац≥Їнта "техн≥ц≥
        кашлю", провести
        в≥брац≥йний масаж.
        ѕровести найпрост≥-
        шу ф≥з≥опроцедуру за  
        в≥дсутност≥ протипо-  
        казань.  
        ¬иконати л≥карську  
        терап≥ю за призна-  
        ченн€м л≥кар€  

 

ѕродовженн€ табл. 4

сл

 

 

 

 

 

 

ѕотреба ќбстеженн€ пац≥Їнта' ѕриклади можливих втручань медичноњ сестри ѕриклади се≠стринських д≥агноз≥в
суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне обстеженн€
скарги фактори ризику, що впливають на потребу огл€д
2. —поживанн€ њж≥ (основне джерело поживних речо≠вин, що необх≥дне дл€ нормальноњ життЇд≥€льност≥) . - Х порушенн€ апетиту; Х в≥дрижка; Х нудота; Х блюванн€; Х б≥ль у живот≥; Х в≥дсутн≥сть зуб≥в; Х зубн≥ протези 1 Х погр≥шн≥сть у д≥Їт≥; Х порушенн€ режиму хар≠чуванн€; Х перењданн€; Х зловживанн€ алкоголем; Х поган≥ зуби; Х в≥дсутн≥сть зуб≥в ' «ќ¬Ќ≤ЎЌ≤ «ћ≤Ќ» €зика; Х запах з рота; Х на€вн≥сть кар≥озних зуб≥в; Х блюванн€ п≥д час обстеженн€ «абезпечити дотри≠манн€ д≥Їти. Ќадати пац≥Їнтов≥ вимушеного поло≠женн€ т≥ла. Ќадати допомогу при блюванн≥. Ќавчити пац≥Їнта прийомам боротьби з нудотою ≥ блюван≠н€м. ќбговорити з пац≥Їн≠том та його р≥дними питанн€ щодо д≥Їти Х б≥ль у живот≥; Х нудота; Х блюванн€; Х порушенн€ апетиту; Х надм≥рне харчуванн€, €ке перевищуЇ потре≠би орган≥зму; Х зб≥льшенн€ маси т≥ла, €ке перевищуЇ ф≥з≥олог≥чну норму; Х ризик пору≠шенн€ травленн€ через зловживан≠н€ алкоголем
3. ¬живанн€ р≥дини (без води неможливе житт€, ус≥ життЇво важли≠в≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ в кл≥тинах в≥дбува≠ютьс€ т≥льки у водних р≥динах) Х спрага; Х сух≥сть у рот≥; Х блюванн€ Х вживанн€ недобро€к≥сноњ води; Х вживанн€ недостатньоњ або надм≥рноњ к≥лькост≥ води Х сух≥сть шк≥ри та слизових оболонок «абезпечити пац≥Їн≠тов≥ рац≥ональний режим. ќбговорити з пац≥Їн≠том питанн€ про необх≥дн≥сть вживан≠н€ добро€к≥сноњ води Х спрага; Х сух≥сть у рот≥; Х зневодненн€

 


 

ѕродовженн€ табл. 4

 

 

  ќбстеженн€ пац≥Їнта'    
  суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне ѕриклади можливих ѕриклади се-
ѕотреба       втручань медичноњ стринських д≥агноз≥в
  фактори ризику,   сестри
  скарги що впливають на огл€д    
    потребу      
4. ‘≥з≥олог≥чн≥ Х пронос; Х погр≥шн≥сть у Х набр€ки €вн≥; «абезпечити пац≥Їн- Х закреп;
в≥дправленн€ Х закреп; д≥Їт≥; Х набр€ки тов≥ призначену д≥Їту Х пронос;
(виведенн€ з Х здутт€ живота; Х малорухомий прихован≥; та питний режим. Х в≥дсутн≥сть сеч≥
орган≥зму шк≥дли- Х порушенн€ сечоутво- спос≥б житт€; Х зм≥на характе- «абезпечити пац≥Їнта (анур≥€);
вих речовин, €к≥ ренн€ ≥ сечовипускан- Х переохоло- ру випорожнень; ≥ндив≥дуальним Х гостра затрим-
утворюютьс€ в н€; дженн€ Х сух≥сть шк≥ри; судном та сечоприй- ка сеч≥;
процес≥ життЇд≥- Х в≥дсутн≥сть сеч≥;   Х зниженн€ мачем. Х високий ризик
€льност≥; забезпе- Х нестача сеч≥;   пружност≥ ≥ Ќавчити пац≥Їнта хрон≥чноњ за-
чуЇтьс€ функц≥Їю Х надлишок сеч≥;   еластичност≥ навичкам, а за тримки сеч≥,
сечовоњ системи та Х часто бол≥сне сечови-   шк≥ри; потреби сам≥й вико- пов'€заний з
систем травленн€, пусканн€;   Х забарвленн€ нати г≥г≥Їн≥чн≥ порушенн€м
шк≥ри ≥ орган≥в Х набр€ки   шк≥ри; заходи п≥сл€ ф≥з≥оло- д≥Їти;
диханн€)     Х зм≥на к≥лькост≥ г≥чних в≥дправлень. Х зниженн€
      сеч≥; Ќавчити пац≥Їнта рухомоњ актив-
      Х в≥зуальне навичкам л≥куваль- ност≥;
-     зм≥ненн€ сеч≥ ноњ ф≥зкультури ≥ Х високий ризик
        самомасажу д≥л€нки життЇд≥€льност≥,
        живота. пов'€заний з
        ќбговорити з пац≥Їн- в≥дсутн≥стю сеч≥;
        том ≥ його р≥дними Х ризик пору-
      питанн€ про призна- шенн€ ц≥лост≥
        чену д≥Їту ≥ њњ необ- шк≥ри в д≥л€нках
        х≥дн≥сть складок, проме-
          жин≥

 


ѕродовженн€ табл. 4

 

  ќбстеженн€ пац≥Їнта*    
  суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне с≥&ст.ро≥ср'нл≥€. ѕриклади можливих ѕриклади се-
ѕотреба    л V? \* €в ≥/ — */7& — њњ**√№-пг втручань медичноњ стринських
  фактори ризику,   сестри д≥агноз≥в
  скарги що впливають на огл€д    
    потребу      
7. –ух (зм≥цнюЇ Ќеможлив≥сть або Х г≥подинам≥€; Х б≥ль п≥д час «а в≥дсутност≥ рух≥в Х обмежен≥сть
м'€зи, пол≥пшуЇ обмежен≥сть життЇвоњ Х сид€ча робота; рух≥в; або значноњ њх обме- ф≥зичноњ
кровооб≥г, живлен- активност≥ внасл≥док: Х пост≥йна њзда Х зм≥ни в д≥л€нц≥ женост≥ провести активност≥;
н€ кл≥тин ≥ тканин, Х болю; у транспорт≥ суглоб≥в: комплекс заход≥в з Х в≥дсутн≥сть
вид≥ленн€ шк≥дли- Х слабкост≥;   Ч г≥перем≥€; догл€ду. ф≥зичноњ актив-
вих речовин з Х в≥дсутност≥ к≥нц≥вки;   Ч м≥сцеве ѕровести найпрост≥- ност≥;
орган≥зму; покра- Х на€вност≥ парал≥чу;   п≥двищенн€ шу л≥кувальну Х ризик виник-
щуЇ працю вну- Х розлад≥в псих≥чноњ   температури ф≥зкультуру ≥ масаж ненн€ пролежн≥в;
тр≥шн≥х орган≥в, д≥€льност≥   т≥ла; за призначенн€м Х пролежн≥;
п≥дтримуЇ настр≥й)     Ч зм≥на конф≥гу- спец≥ал≥ста. Х ризик виник-
      рац≥њ; Ќавчити пац≥Їнта ненн€ закрепу
      Х пасивне необх≥дному комп-  
      положенн€ т≥ла у лексу вправ(найпро-  
      л≥жку; ст≥шому) з л≥куваль-  
      Х в≥дсутн≥сть ноњ ф≥зкультури ≥  
      к≥нц≥вки самомасажу та  
        контролювати його  
        виконанн€.  
        ќбговорити з пац≥Їн-  
        том питанн€ г≥поди-  
        нам≥њ та њњ насл≥дки  

 


 

ѕродовженн€ табл. 4

 

 

 

 

 

 

ѕотреба ќбстеженн€ пац≥Їнта* ѕриклади можливих втручань медичноњ сестри ѕриклади се≠стринських д≥агноз≥в
суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне обстеженн€
скарги фактори ризику, що впливають на потребу огл€д
8. ”никанн€ небезпеки або п≥дтримка стану навколишнього середовища (запо≠б≥ганн€ факторам, що можуть справ≠л€ти неспри€тли≠вий вплив на ф≥зичний, психосо-ц≥альний ≥ духо≠вний комфорт) Х в≥дчутт€ страху, напруженн€ ≥ безпеки за своЇ здоров'€; Х з'€сувати, чи в≥дчу≠ваЇ пац≥Їнт п≥дтримку с≥м'њ «'€сувати: Х на€вн≥сть у житт≥ пац≥Їнта фактор≥в ризику ≥ його ставленн€ до них; Х чи знаЇ, €к ц≥ фактори впли≠вають на його здоров'€; Х чи Ї у нього бажанн€ до оздоровленн€ способу житт€ ■ л ƒопомогти пац≥Їнту психолог≥чно, використовуючи слово, ≥нтонац≥ю, м≥м≥ку. «абезпечити пац≥Їнту належну п≥дтримку з боку його оточенн€. ќбговорити з пац≥Їн≠том питанн€ про необх≥дн≥сть оздоров≠ленн€ його способу житт€. –азом з пац≥Їнтом скласти план заход≥в щодо оздоровленн€. Ќавчити пац≥Їнта навичкам усуванн€ або значного знижен≠н€ впливу фактор≥в ризику. ѕознайомити пац≥Їн≠та з ≥ншими пац≥Їн≠тами, що ведуть здоровий спос≥б житт€ Х байдуж≥сть до стану здоров'€; Х занепокоЇн≥сть станом здоров'€; Х в≥дсутн≥сть адаптац≥њ до стресу; Х деф≥цит знань про здоровий спос≥б житт€; Х загроза здоров'ю через фактори ризику

 

 


 

ѕродовженн€ табл. 4

 

 

 

 

 

 

ѕотреба ќбстеженн€ пац≥Їнта" ѕриклади можливих втручань медичноњ сестри ѕриклади се≠стринських д≥агноз≥в
суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне обстеженн€
скарги фактори ризику, що впливають на потребу огл€д
9. ќд€ганн€, розд€ганн€ (дл€ забезпеченн€ пост≥йноњ темпера≠тури т≥ла недостат≠ньо регул€ц≥њ теплопродукц≥њ ≥ теплов≥ддач≥. Ћюдина регулюЇ температуру т≥ла, залежно в≥д кл≥матичних умов, од€гом. ќд€г маЇ в≥дпов≥дати в≥ку, сезону, навколиш≠н≥й обстановц≥, забезпечувати пац≥Їнту моральне задоволенн€) Х неможлив≥сть само≠ст≥йно од€гатис€ або розд€гатис€; Х б≥ль п≥д час руху; Х парал≥ч к≥нц≥вок; Х р≥зка слабк≥сть; Х псих≥чний розлад   Х неможлив≥сть самост≥йно од€гатис€ або розд€гатис€; Х од€г не в≥дпо≠в≥даЇ розм≥ру (малий або великий), що заважаЇ рухати≠с€; Х од€г, що не в≥дпов≥даЇ сезону ƒопомагати пац≥Їнту од€гатис€ ≥ розд€га≠тис€. ќд€г в≥дпов≥даЇ розм≥ру пац≥Їнта. ќбговорити з пац≥Їн≠том питанн€ про необх≥дн≥сть од€гати≠с€ по сезону Х неспромож≠н≥сть самост≥йно од€гатис€ ≥ розд€гатис€; Х високий ризик переохолоджен≠н€, перегр≥ванн€; Х порушенн€ комфортного стану через те, що од€г не в≥дпов≥даЇ в≥ку, сезону

 


 

ѕродовженн€ табл. 4

 

  ќбстеженн€ пац≥Їнта*    
  суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне ѕриклади можливих ѕриклади се-
ѕотреба     втручань медичноњ сестри ртп т≥њ ≥ н/'“≥ '≥у у
    фактори ризику,   д≥агноз≥в
  скарги що впливають на огл€д    
    потребу      
10. ѕ≥дтриманн€ Х сверб≥нн€ шк≥ри;   Х зм≥на шк≥ри в «д≥йснити комплекс Х недостатн≥сть
особистоњ г≥г≥Їни Х зм≥на шк≥ри в д≥л€нц≥   д≥л€нц≥ природ- г≥г≥Їн≥чних заход≥в. знань про особис-
(шк≥ра ≥ слизов≥ природних складок;   них складок; Ќавчити пац≥Їнта ту г≥г≥Їну;
оболонки людини Х г≥перем≥€;   Х г≥перем≥€; навичкам особистоњ Х високий ризик
беруть участь у Х печ≥нн€   Х порушенн€ г≥г≥Їни. ≥нфекц≥њ, що
терморегул€ц≥њ     ц≥лост≥; ќбговорити з пац≥Їн- пов'€заний з
орган≥зму. ¬иво-     Х неприЇмний том питанн€ про порушенн€м
д€ть з орган≥зму     запах; необх≥дн≥сть дотри- ц≥лост≥ шк≥ри та
шлаки,виконують     Х неприЇмний манн€ особистоњ слизових оболо-
захисну функц≥ю.     запах з рота; г≥г≥Їни. нок;
ƒл€ того щоб     Х брудна б≥лиз- ѕроводити щоденний Х недостатн≥сть
нормально функц≥-     на; контроль виконанн€ самог≥г≥Їни
онувати, шк≥ра ≥     Х засалене пац≥Їнтом г≥г≥Їн≥ч-  
слизов≥ оболонки     волосс€; них навичок  
мають бути чисти-     Х недогл€нут≥    
ми.  р≥м того,   н≥гт≥;    
додержанн€     Х деф≥цит    
чистоти т≥ла     самодогл€ду    
спри€Ї психолог≥ч-          
ному комфорту          
людини)          

 

 


ѕродовженн€ табл. 4

 

 

  ќбстеженн€ пац≥Їнта'    
  суб'Їктивне опитуванн€ об'Їктивне обстрженн€ ѕриклади можливих ѕриклади се-
ѕотреба       втручань медичноњ стринських
  фактори ризику,   сестри д≥агноз≥в
  скарги що впливають на огл€д    
    потребу      
11. —п≥лкуванн€ «'€сувати бажанн€ або Х в≥к; Х порушенн€ ќрган≥зувати доступ- Х деф≥цит сп≥лку-
(потр≥бне дл€ небажанн€ пац≥Їнта Х недостатн≥сть гостроти слуху; не дл€ пац≥Їнта ванн€ ≥з с≥м'Їю;
нормального сп≥лкуватис€ з р≥дни- гостроти зору та Х порушенн€ сп≥лкуванн€ Х недов≥ра до
процесу життЇд≥- ми, сус≥дами, читати, слуху, €кост≥ гостроти зору;   медичного
€льност≥; пол€гаЇ у слухати рад≥о тощо мови; Х порушенн€   прац≥вника;
взаЇмному обм≥н≥   Х самотн≥сть; руху;   Х деф≥цит сп≥лку-
≥нформац≥Їю м≥ж   Х поган≥ стосун- Х порушенн€   ванн€, пов'€за-
навколишн≥м   ки в родин≥; ≥нтелекту   ний ≥з ф≥зичною
середовищем ≥   Х стресов≥     вадою;
людиною)   ситуац≥њ     Х прагненн€
          само≥зол€ц≥њ
12. ∆иттЇв≥ «'€сувати життЇв≥     ѕереор≥Їнтувати Х байдуж≥сть до
ц≥нност≥ (ор≥Їнта- ц≥нност≥ та њх вплив на     пац≥Їнта на головну житт€, здоров'€;
ц≥€ на певний ≥деал здоров'€ пац≥Їнта:     ц≥нн≥сть Ч бути Х потреба у
Ч це переконанн€, Х ким Ї пац≥Їнт (його     здоровим. сп≥вчутт≥
в≥ра в те, що Ї псих≥чний та ф≥зичний     “актично викликати  
добре ≥




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 11522 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

541 - | 423 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.102 с.