Клятва Флоренс Найтінгейл

Перед Богом і перед обличчям зібрання я урочисто обіцяю вести життя, сповнене чистотою, і чесно виконувати свої професійні обов'язки.

Я буду утримуватись від усього отруйного та шкідливого і ніколи свідомо не вико­ристаю і не призначу ліків, які можуть завдати шкоди.

Я зроблю все, що у моїх силах, щоб підтримувати і підвищувати рівень моєї профе­cii.

Я буду зберігати у таємниці всю особисту інформацію, яка опиниться у моєму розпо­рядженні під час роботи з пацієнтами та їх родичами.

Я буду віддано допомагати лікарю в його роботі і присвячу себе невтомному піклу­ванню про благополуччя всіх доручених моїй турботі.

Психологічний портрет медичної сестри "очима пацієнта"

Небагато медичних працівників можуть похвалитися знанням того, як їх сприймають хворі, інші члени колективу.

Чимало медичних сестер можуть прекрасно оцінювати свої фахові медичні знання, технічні навички виконання різноманітних маніпуляцій, проте лише деякі мають адекватне розуміння власної особистості і можуть сказати, який психологічний стиль їхньої роботи з пацієнтом, чи є вони для нього ліками чи отрутою.

Для розвитку здатності до комунікації з пацієнтом і психотерапевтичного підходу до нього будь-якому медичному працівникові потрібно володіти ін­формацією про свій фаховий тип поведінки.

Допомогти побачити себе "очима пацієнта", з'ясувати особливості своїх ко­мунікативних можливостей дає'стислий огляд діяльності сестер, наведений I. Харді (1973).

Сестра-рутинер (робот). Для її діяльності найхарактернішим є механічне виконання своїх обов'язків. Така медична сестра ретельна, скрупульозна, до-

 

Філософія, теорія, суть сестринської справи. Сестринська етика та деонтологія

бре технічно кваліфікована, акуратно виконує всі доручення лікаря. Але пра­цюючи чітко за інструкцією, вона не вкладає у свою роботу психологічного змісту. Працює як автомат і сприймає пацієнта як необхідний додаток до ін­струкції з його обслуговування. її взаємини з пацієнтами позбавлені емоцій­ного співчуття і співпереживання. Вона робить усе, випускаючи з поля зору одне — хворого. Саме така сестра здатна розбудити хворого, який спить, щоб у призначений час дати йому снодійне.

Сестра-гренадер (солдат). Цей тип сестри добре описаний у популярних кі­нокомедіях. Хворі вже здалеку за ходою або гучним голосом дізнаються про неї, швидко намагаються упорядкувати свої тумбочки і ліжка. Ця сестра рі­шуча, безкомпромісна, наполеглива, миттєво реагує на найменші порушення "дисципліни". При недостатній культурі, освіті, невисокому рівні інтелекту­ального розвитку така негнучка "вольова" сестра може бути груба і навіть агресивна з хворими. У сприятливих випадках, якщо вона розумна, освічена, з таким рішучим характером може стати гарним вихователем молодих ко­лег.

Сестра материнського типу ("мати" і "сестричка"). Вона переносить на ро­боту з хворими свої теплі сімейні стосунки або компенсує в роботі їх відсут­ність. Робота з хворими, турбота про них — для неї невід'ємна умова життя. Вона добре володіє емпатією, спроможністю до співпереживання.

Сестра-експерт. Це вузький спеціаліст. Завдяки високій потребі у фаховому визнанні виявляє особливу допитливість у визначеній сфері фахової діяльнос­ті і пишається значущістю у своїй галузі, де іноді навіть "затьмарює" лікаря. Часто це кваліфіковані сестри рентгенологічної або клінічної лабораторії, фі­зіотерапевтичного кабінету. За фаховою порадою до них не соромляться звер­татися молоді лікарі. Іноді люди цього типу стають фанатами своєї справи, ви­ключаючи решту зі сфери своїх інтересів.

"Нервова сестра". Цей тип непрофесійної поведінки сестри не повинен зу­стрічатися в лікувальному закладі, і свідчить про неякісний фаховий підбір кадрів, про помилки в роботі адміністрації. Емоційно нестійка, запальна, дра­тівлива, схильна до обговорення особистих проблем, вона постійно дає невро­тичні реакції, і може стати серйозною перешкодою в роботі медичного закла­ду. "Нервова сестра" — це або патологічна особистість, або людина, яка страждає неврозом. Такі люди часто самі потребують серйозної психотерапев­тичної допомоги і є професійно непридатними для роботи з хворими.

Сестра, яка грає завчену роль. Фахова приналежність не сформована. По­ведінка такої медичної сестри вирізняється неприродністю. Вона ніби виконує роль. Неприродність у спілкуванні заважає їй встановити контакти з людьми, тому така сестра повинна сама чітко визначити свої фахові цілі, виробити адек­ватний стиль спілкування з пацієнтом.

Таким чином, якщо в діяльності медичної сестри основний принцип — "па­цієнт перш за все", то планування і проведення медсестринської практики не­можливі без уміння провести опитування, сформулювати проблеми, спланува-

 

Тема І

ти заходи і провести навчання пацієнта навичкам самодогляду, а для цього медичні сестри повинні безперервно вчитись і вдосконалюватись.

Частіше пацієнти краще знають медичну сестру, ніж колеги. У книжці "Ме-дицинский работник и больной" В. Єренков наводить лист пацієнтів до медичної сестри: "Мьі вьшужденьї сказать Вам, что Вашего дежурства мьі ждем с ужасом, а окончания — с нетерпением. За своє дежурство вьі ухитряєтесь свести на нет все усилия врачей и других сестер, все результати приема лекарств и наши не-легкие усилия обрести душевньїй покой. Мьі просим Вас задуматься над зтим письмом. Вам нужно переменить либо своє поведение, либо свою работу".

Усі люди зазвичай проходять однаковий життєвий шлях. Вони народжують­ся, зростають, досягають зрілості, врешті, старіють. Життя людини від кожної стадії до наступної називається життєвим циклом, або онтогенезом, а зміни, які люди відчувають на цьому шляху, називаються ростом і розвитком людини.

Розвиток людини — зміни, які відбуваються впродовж усього життєвого циклу, полягають у змінах зовнішнього вигляду, ставленні до оточення, у змі­ні відчуттів і думок. їх поділяють на фізичні, соціальні, емоційні та пізнаваль­ні. Фізичні зміни — це збільшення розмірів кісток скелета, м'язів та внутріш­ні зміни організму. Соціальні зміни відбуваються у взаєминах людини з іншими людьми протягом усього життя. Емоційні зміни полягають у тому, як людина відчуває і висловлює свої почуття на різних етапах життя. Пізнаваль­ні зміни — це те, як людина розуміє навколишній світ: манера мислити, пам'ятати, вірити і творити. У табл. 1 описано кожну стадію відповідно до типу змін. Важливо пам'ятати, що ці характеристики є загальними, а не суворо ви­значеними для кожної людини.

Таблиця 1. Характеристика стадій росту і розвитку людини

 

 

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
1. Дитинство (від народжен­ня до 1 року). 3 моменту зачаття плід розвивається близько 9 міс. Після наро­дження дитину називають новонародженою, азі міс. до 1 року — дитиною грудного віку, що означає першу офіційну стадію росту і розви­тку	Фізична	Маса тіла збільшується втричі, а довжина — на 25 см. Початок керування тілом. 3 1 міс. й до кінця стадії послідовно виконуються такі рухи: піднімання голови, утриман­ня і кидання предметів, тягнення їх у рот; перевертання, сідання, повзання; перші кроки (зі сторон­ньою допомогою). Прорізування зубів і споживання твердої їжі — з 6 Mic.
Соціальна та емоційна	Плач як засіб привертання уваги до себе. Між 1 та 3 міс. починає сміяти­ся. 3 6 міс. впізнає тих, хто за нею доглядає, довіряє їм. У 7 міс. плаче, коли бачить сторонніх

 

 

Філософія, теорія, суть сестринської справи. Сестринська етика та деонтологія

Продовження табл. 1

 

 

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
	Пізнавальна	Використання зору, дотику, слуху запаху та смаку, для вивчення світу. Надає перевагу спогляданню яскравих кольорів, чітких ліній. Гарно бачить у 2 міс. У 3 міс. слід­кує очима за предметами, які рухаються. У 5 міс. досліджує предмети за допомогою пальців і рота. В 1 рік може вимовляти декілька слів
2. Раннє дитинство (від 1 до 3 років). На початку цієї стадії дитина не зовсім впевнено стоїть на ногах. Але в 3 роки бігає, стрибає, самостійно їсть і одягається з невеликою допомогою або без неї. Протя­гом дня потребує відпочинку. Розмовляє реченнями	Фізична	Частіше самостійно ходить у 15 міс. Рухлива, що потребує координації багатьох м'язів ніг. Грається з іграшками. Має від 6 до 12 молоч­них зубів і споживає звичайну їжу. Вчиться користуватися туалетом, їсть, п'є і одягається з невеликою допомогою або без неї. Протягом дня потребує відпочинку
Соціальна та емоційна	Не ділиться іграшками. Полюбляє гратися сама або поруч з іншою дитиною. Не любить покарань. Вчиться бути незалежною. Гніваєть­ся, коли її бажання не задовольня­ють. Може боятися залишатися на самоті
Пізнавальна	Добре реагує на мову дорослих. Показує предмети, про які говорять дорослі. Виконує прості накази. Починає поєднувати слова у короткі фрази. Любить сама обирати діяль­ність та іграшки
3. Дошкільний вік (від 3 до 5 років). Дошкільники іноді схожі на дорослих у мініатюрі. Майже все можуть робити самі, мають друзів, можуть ходити в дитячий садок, уміють підтри­мувати цікаву бесіду, намага­ються бути дорослими. Проте вони все ще бачать світ очима маленьких дітей, бояться того, чого бути не може	Фізична	Удосконалює великорухові навички. Більше контролює малорухові вміння, такі як малювання. Поєднує декілька рухових навичок в одну дію. Багато робить сама: одягається, їсть і користується туалетом

 

ема І

Продовження табл. 1

 

 

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
	Соціальна та	Має чітке уявлення про себе. Реагує
	емоційна	на судження батьків та інших
		дорослих про себе. Більш незалеж-
		на, ніж у ранньому дитинстві.
		Самостійно робить вибір. Легко грає
		з іншими дітьми, їй до вподоби
		групові ігри, а також ігри з великою
		кількістю іграшок. Спостерігає і
		наслідує дорослих. Полюбляє аби
		все було до ладу і відчуває себе
		невпевнено, якщо розпорядок дня
		змінюється дуже часто
	Пізнавальна	Знає багато імен людей та назв
		речей. Швидко вивчає нові слова.
....		Читати декілька слів починає до 5
■		років. Рахує і любить пізнавати
		предмети з номерами. Групує
		однакові предмети. Вирізняє
		несхожі з іншими об'єкти. Виконує
		накази. Дуже допитлива і має
		багату уяву. Багато запитує. Має
		тверду самостійну точку зору, іноді
		не може зрозуміти чиюсь
4. Молодший шкільний вік (від	Фізична	Постійно росте (дівчатка досягають
5 до 12 років). Дошкільники і		зросту дорослих у 12 років). Фізично
школяри мають різні розміри		гарно координована. Застосовує всі
тіла й типи будови тіла і		м'язи для ігор та спорту, їзди на
поводять себе по-різному. У		велосипеді і танців. Розвиває
шкільні роки діти ростуть і		м'язовий тонус, почуття рівноваги,
розвивають навички поведінки	-	силу і терплячість. Використовує
з різною швидкістю		малі м'язи для письма, малювання
		і майстерності. Дівчатка входять
		у фазу статевого дозрівання при-
		близно з 10 до 12 років, хлопчики
		— у 12 poKiB
	Соціальна та	Починає формувати тривалі дружні
	емоційна	взаємини. Утворюються невеликі
•		закриті групи, до яких не допуска-
		ються інші діти, особливо проти-
		лежної статі. Більшість часу прово-
		дить без батьків. Починає розуміти,
		що інші люди теж мають почуття.
		Емоційна (часом їй складно прояв-
		ляти свої емоції). У період статевого

 

Філософія, теорія, суть сестринської справи. Сестринська етика та деонтологія

Продовження табл. 1

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
		дозрівання часто спостерігаються
		кардинальні зміни настрою
	Пізнавальна	Здатна довше концентрувати увагу,
		довше пам'ятати та слідувати більш
		складним вказівкам. Думає логічно
		і приймає рішення щодо "реального
		світу". Може сприймати нову
		інформацію, ставити питання
		і чинити опір рішенням дорослих
5. Юність (від 12 до 20 років).	Фізична	Досягає репродуктивної зрілості —
Межа між дитинством і		здатна мати власних дітей. (У
дорослим життям. Дитина		дівчини грудні залози збільшуються
досягає звичайних фізичних		до розміру таких дорослої жінки,
форм; розумова здатність як у		стегна округлюються, з'являється
дорослої людини. Соціальний		волосся на лобку і під пахвами, десь
та емоційний досвід широкий;		близько 12 років — перша менструа-
це час міцної дружби та ранніх		ція. У юнака статевий член та яєчки
любовних стосунків, що		розвиваються до розмірів таких
інколи призводять до батьків-		дорослого чоловіка, починаються
ства		еякуляції, з'являється волосся
		на лобку та обличчі, голос грубішає,
		збільшуються шия і плечі.)
		На початку цього періоду дівчата,
		як правило, на зріст вищі за юнаків,
		а наприкінці — нижчі
	Соціальна та	Через недавню зміну в організмі
	емоційна	почуває себе незручно серед батьків
		та незнайомих, легко бентежиться
		у присутності сторонніх. Соромить-
		ся роздягатися перед дорослими, або
		при розмовах про тіло, зріст та
		статевий розвиток. Найбільш
		відповідально ставиться до своєї
		поведінки. Часто супротивиться
		авторитету дорослих
	Пізнавальна	Логічно мислить. Має справу з
		абстрактними або конкретними
		поняттями. Думає про себе в особис-
		тому плані, планує майбутнє. Коли
		приймає рішення, розглядає альтер-
		нативи, що робить прийняття
		рішення значно складнішим.
		Починає сприймати себе більш
		розсудливо. Намагається змінити

 

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
	Пізнавальна	фізичний зовнішніш вигляд. Часто вигадує ідеальний світ та ідеалізує себе. Легко розчаровується. Може ставити перед собою нереальні цілі
	Фізична	До 23 років усі функції організму розвинені. (Більшість жінок повніс- тю сформовані до 17 років, близько 10 % — до 21 року. Більшість чоловіків сформовані повністю до 21 року, і 10 % продовжують розвиватися до 23 років.) Максиму- му м'язова сила досягає між 25 і 30 роками, а далі починає зменшувати­ся. Найкраще дрібні рухові навички розвинені приблизно до 35 років, після починають згасати. Найгострі-ше почуття розвинені до 20 років, надалі вони також поступово згасають. У цьому віці людина найбільш здорова. Хворіє рідко. Видужує швидко. У жінок циклічно проходять дозрівання яйцеклітин і менструації. Вони у найбільш активному дітородному періоді
6. Молоді дорослі роки (від 20 до 45 років). Для більшості ці роки сповнені починань: самостійне життя, окремо від батьків, кар'єра; сексуальні стосунки з можливим супутни­ком життя, утворення власної сім'ї
	Установлює довгі та близькі взаєми-емоційна ни з друзями і партнерами. Бере зобов'язання. Більшість чоловіків і жінок одружуються до 30 років. Більшість стають батьками. Деякі безплідні, а деякі добровільно не хочуть мати дітей
	Соціальна та
	емоційна
		Ця сфера функціонує на більш високому рівні, ніж у дітей та юнацтва. Однак значна кількість молодих дорослих продовжує думати і сприймати світ подібно до представників попередньої стадії. Вони можуть поставити себе на місце іншої людини і уявити, як би вона себе почувала. Мають розвине­ні моральні устої
	Пізнавальна

Філософія, теорія, суть сестринської справи. Сестринська етика та деонтологія

Продовження табл. 1

 

 

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
7. Середні дорослі роки (від 45 до 65 років). Людина в цьому віці відчуває задоволення від того, що розпочала у 20—30-річному віці. її кар'єра перебу­ває на своїй вершині, діти підростають, або вже підросли, фінансовий стан родини може дозволити відпочинок,а здоров'я і життєві сили ще не починають зменшуватися. Для багатьох людей середній дорослий вік — найкращі роки їхнього життя і*	Фізична	Може захворіти хронічною хворо­бою. (Дехто відзначає, що трудно­щі зі здоров'ям зникли або стали менш проблематичними.) Дещо втрачається здатність до рухливос­ті, зменшуються фізична сила і координація рухів. Іноді людина відчуває труднощі зі сном або під час споживання окремої їжі. У жінок спостерігається клімакс між 45—55 роками. Репродуктивна функція (особливо у жінок) знижу­ється
Соціальна та емоційна	Починає відчувати неспокій перед старінням і усвідомлювати, що всі смертні. Відчуває найбільше задоволення від роботи. Коли діти підростають і залишають батьків, може бути пригніченою (частіше жінки), але інколи, навпаки, виникає відчуття задоволення від нової свободи
Пізнавальна	Збільшує свої пізнавальні здібності і має високий інтелектуальний рівень. Може навчитися новому. Вважає, що це найбільш творчий період життя
8. Літній вік (65 років і більше). Більшість літніх людей ведуть здоровий, продуктивний спосіб життя (бути старим частіше стає небажаним, і мало хто хоче визнавати себе таким)	Фізична	Частіше хворіє на хронічні захво­рювання (артеріальна гіпертензія або інфаркт міокарда). Зазвичай достатньо здорова і продовжує нормальну фізичну діяльність. Відчуває зниження гостроти зору, втрату нічного зору, глибину та чіткість кольорового сприйняття. Відчуває деяку втрату гостроти слуху і зниження відчування запаху і смаку. Має менше сил, слабшає почуття рівноваги; схильна до нещасних випадків та падінь. Стає нижче на зріст через деформацію хребта. Довше пристосовується до перепадів температури та інших кліматичних змін

 

 

Стадія	Сфера змін	Характерні риси
	Соціальна та емоційна	Може розцінювати старість як позитивне явище і відчувати енер­гію, продуктивність і творчість, які зростають, хоча негативне ставлен­ня до них молодого покоління робить цей період доволі неприєм­ним. Може мати сильне бажання наполягти на своєму і бути більш прихильною до вже знайомих об'єктів дії. Сильніше усвідомлюва­ти час та життєвий цикл. Може бути менш впевненою та менш самолюб­ною через втрату близьких, посади, фізичних і почуттєвих здібностей. Може бути більш сформованою як особистість із визначеними ціннос­тями. Виникає потреба в дружбі та інших взаєминах. Може відчувати потребу у спілкуванні з домашніми тваринами. Продовжує сексуальне життя, якщо була сексуально активною раніше
Пізнавальна	Зазвичай зберігаються інтелекту­альні здібності, хоча може переро­бляти інформацію не так швидко. Рішення приймає повільно. Може засвоювати нову інформацію і навички, але на це потребує багато часу. Може відчувати зниження пам'яті через різні зовнішні причи­ни (приймання ліків і т.д.), а також фізичні або емоційні причини (погане харчування, депресія або хвороба)

 

Потреба — усвідомлений фізіологічний або психологічний дефіцит чого-небудь, відзначений у сприйнятті людини, який вимагає задоволення впро­довж усього життя.

Американський психофізіолог А. Маслоу, автор теорії про своєрідну ієрар­хію людських потреб (1956), вважає, що початком такої ієрархії є фізіологічні потреби, і як тільки людина їх задовольняє, у неї виникають нові потреби, вже

 

- / САМОВИРАЗ\ І /• самостійність • особливості інди- віда • досягнення •самовираження • праця, навчання, гра
/ ПОТРЕБИ В САМОПОВАЗІ\ 4• самоповага та повага до оточення • вдячність • майно
3/ СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ / • схвалення • любов • розуміння • родина • прихильність *друзі
2 ПОТРЕБИ В БЕЗПЕЦІ • надійність • одяг • захист • допомога • оселя
1 ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ • повітря • рух • вода •їжа •сон •секс • фізіологічне відправлення
Мал. 1. Структура людських потреб

 

 

Філософія, теорія, суть сестринської справи. Сестринська етика та деонтологія

Таблиця 2. Медсестринські моделі: модель В. Хендерсон на практиці

Види повсякденної життєдіяльності (фундаментальні потреби)	Проблеми пацієнта (дійсні та потенційні)
Частота дихальних рухів — 28 за 1 хв, задишка, кашель, біль під час дихання	Боязнь глибоко дихати через біль у грудній клітці
Знижена маса тіла — 56 кг, зріст — 175; вживання 1,0 л рідини на день, поганий апетит	Відсутність розуміння потреби споживати більше рідини, п) слабкість у зв'язку зі зниженою масою тіла
Сечовиділення в нормі, випорожнення 1 раз за 3 доби	п) вірогідність закрепу
Лікар призначив ліжковий режим, пацієнт може дійти до туалету	Відсутність розуміння потреби ліжкового режиму
Спить добре, але на 3 подушках, потре­бує денного відпочинку	п) можливе порушення сну через задишку і кашель
Одягається та роздягається самостійно, складно взуватися	п) ризик падіння через погано застібнуте взуття
Температура тіла 38,2 °С Може щоденно виконувати гігієнічні процедури (вмиватися, чистити зуби), але тільки за допомогою медичної сестри, не голиться	Пітливість, не може самостійно переодяг­тися вночі (зняти мокрий одяг) Відсутність бажання виконувати щоденні гігієнічні процедури, не турбується, який має зовнішній вигляд, не має зубної щітки та засобу для гоління, п) інфекція в ротовій порожнині, зуби не чистить через відсутність зубної щітки
Спокійний, апатичний, не думає про свою безпеку при ходінні	Відсутність розуміння потреби самому підтримувати свою безпеку
Питання розуміє, відповідає на них без бажання, слух знижений	п) не розуміє питання через зниження гостроти слуху; п) неповна інформація через відсутність бажання спілкуватись
Православний, але жодних обрядів не дотримується
Працездатний, пенсіонер, працює влітку на дачі
Захоплень не має
Конкретні знання відсутні. Відсутнє також бажання отримати інформацію про здоровий спосіб життя	Відсутність розуміння потреби вести здоровий спосіб життя

 

 

Таблиця 3. Основні положення сестринського догляду різних моделей на основі фундаментальних потреб людини

Модель В. Хендерсон	Моделі Н. Роупер, В. Логан та А. Тайерні	Модель Д. Джонсон	Модель К. Рой	Модель Д. Орем
Акцентує увагу се-	Сестра має зосередити	Пацієнт — це індивід,	Пацієнт — це індивід,	Пацієнт — це єдина
стринського персоналу	свою увагу на спостере-	який має набір	який має набір	функціональна систе-
на біологічних, психо-	женні за поведінкою	взаємопов'язаних	взаємопов'язаних	ма, що має мотивацію
логічних, соціальних	людини, а оцінка успіш-	систем поведінки,	систем: біологічних,	до самодогляду
потребах, які можуть	ності полягає в отрима-	кожна з яких потре-	психологічних та
бути задоволені завдя-	них результатах	бує балансу	соціальних, які	■
ки сестринському			впливають на поведін-
догляду			ку
	Фундаментальні потреби
1. Нормальне дихання.	1. Підримка безпечного	1. Контроль за собою	1. Реакції людини на	1.Достатнє споживан-
2. Споживання достат-	навколишнього середо-	та своїм оточенням.	температуру, атмос-	ня рідини, їжі; нор-
ньої кількості їжі та	вища (функції самозбе-	2. Близькі стосунки з	ферний тиск, рідину,	мальне дихання.
рідини.	реження).	іншими людьми.	кисень, вуглекислий	2. Достатня можли-
3. Спорожнювання	2. Спілкування.	3. Самозахист від	газ та інші сенсорні	вість спорожнювання
сечового міхура і кишок.	3. Дихання.	загрози і самоствер-	подразники.	сечового міхура і
4. Рух і підтримка	4. Споживання їжі і ріди-	дження.	2. Самоствердження.	кишок та потреби, які
необхідного положення	ни.	4. Залежність від	3. Зміна своєї ролі в	пов'язані з цим проце-
тіла.	5. Спорожнювання	інших.	житті через ті чи інші	сом.
5. Сон і відпочинок.	сечового міхура і кишок.	5. Спорожнювання	обставини.	3. Збереження балансу
6. Здатність самостійно	6. Підримка особистої	сечового міхура і	4. Прагнення досягну-	між активністю та
вдягатися та роздяга-	гігієни та охайності в	кишок.	ти стану відносного	відпочинком.
тися.	одежі.	6. Підтримка ціліс-	балансу різних вза-	4. Час самотності, який
7. Підтримка темпера-	7. Регулювання темпера-	ності організму, стан	ємин	збалансований з часом
тури тіла та можли-	тури тіла.	тілесного задоволен-		у суспільстві інших
вість її регулювання.	8. Фізична активність.	ня.		людей.
8. Здатність підримува-	9. Працездатність і	7. Сексуальне задово-		5. Гарантування
ти особисту гігієну.	захоплення.	лення	■	безпеки для життя,
9. Здатність забезпечи-	10. Сексуальність.			нормальної життєді-
ти свою безпеку.	11. Сон.			яльності та доброго
	12. Смерть			самопочуття.

 

 

Таблиця 4. Проблеми пацієнта, які пов'язані з порушенням задоволення основних потреб людини

	Обстеження пацієнта*
	суб'єктивне опитування	об'єктивне обстеження	Приклади можливих	Приклади се-
Потреба			втручань медичної	стринсь ких
		фактори ризику,		сестри	діагнозів
	скарги	що впливають на	огляд
		потребу
1. Дихання (забез-	• задишка;	• куріння;	• зміна кольору	Забезпечити при-	• задишка — ка-
печення постійного	• біль у грудній клітці;	• праця;	шкірних покри-	плив свіжого повітря	шель;
газообміну людини	• кашель	• проживання	вів;	до приміщення, де	• ядуха;
і навколишнього		в умовах загазо-	• ціаноз (синюш-	перебуває пацієнт.	• високий ризик
середовища)		ваності довкіл-	ність);	Надати пацієнтові	від ядухи;
		ля	• зміна частоти,	вимушеного положен-	• біль у грудній
			ритму та глиби-	ня тіла для полегшен-	клітці,
			ни дихання	ня дихання (положен-	пов'язаний із
			(дихання Кусс-	ня Фаулера).	диханням;
			мауля, Біота,	Провести оксигеноте-	• ризик пору-
			Чейна—Стокса);	рапію.	шення оксигена-
			• гарячка	Виконати заходи	ції через куріння;
				щодо очищення	• ризик неефек-
				дихальних шляхів	тивності очищен-
				(постуральний	ня дихальних
				дренаж). Навчити	шляхів (при
				пацієнта "техніці	роботі у запиле-
				кашлю", провести	ному приміщен-
				вібраційний масаж.	ні)
і				Провести найпрості-
				шу фізіопроцедуру за	. ■,.',.
				відсутності протипо-
■		-		казань. Виконати лікарську
				терапію за призна-
				ченням лікаря

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Потреба	Обстеження пацієнта*	Приклади можливих втручань медичної сестри	Приклади се­стринських діагнозів
суб'єктивне опитування	об'єктивне обстеження
скарги	фактори ризику, що впливають на потребу	огляд
2. Споживання їжі	• порушення апетиту;	• погрішність у	• зовнішні зміни	ЧІЧІ'І У|ІМ ЛГ.ИІІП дромаж). ІІііичити	• біль у животі; на дихальних шляхів(при роботі у зішиле- ному приміщена ні)
				пацієнта "техніці
				кашлю", провести
				вібраційний масаж.
				Провести найпрості-
				шу фізіопроцедуру за
				відсутності протипо-
				казань.
				Виконати лікарську
				терапію за призна-
				ченням лікаря

 

Продовження табл. 4

сл

 

 

 

 

 

 

Потреба	Обстеження пацієнта'	Приклади можливих втручань медичної сестри	Приклади се­стринських діагнозів
суб'єктивне опитування	об'єктивне обстеження
скарги	фактори ризику, що впливають на потребу	огляд
2. Споживання їжі (основне джерело поживних речо­вин, що необхідне для нормальної життєдіяльності) . -	• порушення апетиту; • відрижка; • нудота; • блювання; • біль у животі; • відсутність зубів; • зубні протези 1	• погрішність у дієті; • порушення режиму хар­чування; • переїдання; • зловживання алкоголем; • погані зуби; • відсутність зубів	' ЗОВНІШНІ ЗМІНИ язика; • запах з рота; • наявність каріозних зубів; • блювання під час обстеження	Забезпечити дотри­мання дієти. Надати пацієнтові вимушеного поло­ження тіла. Надати допомогу при блюванні. Навчити пацієнта прийомам боротьби з нудотою і блюван­ням. Обговорити з пацієн­том та його рідними питання щодо дієти	• біль у животі; • нудота; • блювання; • порушення апетиту; • надмірне харчування, яке перевищує потре­би організму; • збільшення маси тіла, яке перевищує фізіологічну норму; • ризик пору­шення травлення через зловживан­ня алкоголем
3. Вживання рідини (без води неможливе життя, усі життєво важли­ві хімічні реакції в клітинах відбува­ються тільки у водних рідинах)	• спрага; • сухість у роті; • блювання	• вживання недоброякісної води; • вживання недостатньої або надмірної кількості води	• сухість шкіри та слизових оболонок	Забезпечити пацієн­тові раціональний режим. Обговорити з пацієн­том питання про необхідність вживан­ня доброякісної води	• спрага; • сухість у роті; • зневоднення

 

 

Продовження табл. 4

 

 

	Обстеження пацієнта'
	суб'єктивне опитування	об'єктивне	Приклади можливих	Приклади се-
Потреба				втручань медичної	стринських діагнозів
	фактори ризику,		сестри
	скарги	що впливають на	огляд
		потребу
4. Фізіологічні	• пронос;	• погрішність у	• набряки явні;	Забезпечити пацієн-	• закреп;
відправлення	• закреп;	дієті;	• набряки	тові призначену дієту	• пронос;
(виведення з	• здуття живота;	• малорухомий	приховані;	та питний режим.	• відсутність сечі
організму шкідли-	• порушення сечоутво-	спосіб життя;	• зміна характе-	Забезпечити пацієнта	(анурія);
вих речовин, які	рення і сечовипускан-	• переохоло-	ру випорожнень;	індивідуальним	• гостра затрим-
утворюються в	ня;	дження	• сухість шкіри;	судном та сечоприй-	ка сечі;
процесі життєді-	• відсутність сечі;		• зниження	мачем.	• високий ризик
яльності; забезпе-	• нестача сечі;		пружності і	Навчити пацієнта	хронічної за-
чується функцією	• надлишок сечі;		еластичності	навичкам, а за	тримки сечі,
сечової системи та	• часто болісне сечови-		шкіри;	потреби самій вико-	пов'язаний з
систем травлення,	пускання;		• забарвлення	нати гігієнічні	порушенням
шкіри і органів	• набряки		шкіри;	заходи після фізіоло-	дієти;
дихання)			• зміна кількості	гічних відправлень.	• зниження
			сечі;	Навчити пацієнта	рухомої актив-
			• візуальне	навичкам лікуваль-	ності;
-			змінення сечі	ної фізкультури і	• високий ризик
				самомасажу ділянки	життєдіяльності,
				живота.	пов'язаний з
				Обговорити з пацієн-	відсутністю сечі;
				том і його рідними	• ризик пору-
■				питання про призна-	шення цілості
				чену дієту і її необ-	шкіри в ділянках
				хідність	складок, проме-
					жині

 

Продовження табл. 4

 

	Обстеження пацієнта*
	суб'єктивне опитування	об'єктивне сі&ст.роіср'нлія.	Приклади можливих	Приклади се-
Потреба		Кл V? \* яв і/ С */7& С її**ГЬ-пг	втручань медичної	стринських
	фактори ризику,		сестри	діагнозів
	скарги	що впливають на	огляд
		потребу
7. Рух (зміцнює	Неможливість або	• гіподинамія;	• біль під час	За відсутності рухів	• обмеженість
м'язи, поліпшує	обмеженість життєвої	• сидяча робота;	рухів;	або значної їх обме-	фізичної
кровообіг, живлен-	активності внаслідок:	• постійна їзда	• зміни в ділянці	женості провести	активності;
ня клітин і тканин,	• болю;	у транспорті	суглобів:	комплекс заходів з	• відсутність
виділення шкідли-	• слабкості;		— гіперемія;	догляду.	фізичної актив-
вих речовин з	• відсутності кінцівки;		— місцеве	Провести найпрості-	ності;
організму; покра-	• наявності паралічу;		підвищення	шу лікувальну	• ризик виник-
щує працю вну-	• розладів психічної		температури	фізкультуру і масаж	нення пролежнів;
трішніх органів,	діяльності		тіла;	за призначенням	• пролежні;
підтримує настрій)			— зміна конфігу-	спеціаліста.	• ризик виник-
			рації;	Навчити пацієнта	нення закрепу
			• пасивне	необхідному комп-
			положення тіла у	лексу вправ(найпро-
			ліжку;	стішому) з лікуваль-
			• відсутність	ної фізкультури і
			кінцівки	самомасажу та
				контролювати його
				виконання.
				Обговорити з пацієн-
				том питання гіподи-
				намії та її наслідки

 

 

Продовження табл. 4

 

 

 

 

 

 

Потреба	Обстеження пацієнта*	Приклади можливих втручань медичної сестри	Приклади се­стринських діагнозів
суб'єктивне опитування	об'єктивне обстеження
скарги	фактори ризику, що впливають на потребу	огляд
8. Уникання небезпеки або підтримка стану навколишнього середовища (запо­бігання факторам, що можуть справ­ляти несприятли­вий вплив на фізичний, психосо-ціальний і духо­вний комфорт)	• відчуття страху, напруження і безпеки за своє здоров'я; • з'ясувати, чи відчу­ває пацієнт підтримку сім'ї	З'ясувати: • наявність у житті пацієнта факторів ризику і його ставлення до них; • чи знає, як ці фактори впли­вають на його здоров'я; • чи є у нього бажання до оздоровлення способу життя	■ л	Допомогти пацієнту психологічно, використовуючи слово, інтонацію, міміку. Забезпечити пацієнту належну підтримку з боку його оточення. Обговорити з пацієн­том питання про необхідність оздоров­лення його способу життя. Разом з пацієнтом скласти план заходів щодо оздоровлення. Навчити пацієнта навичкам усування або значного знижен­ня впливу факторів ризику. Познайомити пацієн­та з іншими пацієн­тами, що ведуть здоровий спосіб життя	• байдужість до стану здоров'я; • занепокоєність станом здоров'я; • відсутність адаптації до стресу; • дефіцит знань про здоровий спосіб життя; • загроза здоров'ю через фактори ризику

 

 

 

Продовження табл. 4

 

 

 

 

 

 

Потреба	Обстеження пацієнта"	Приклади можливих втручань медичної сестри	Приклади се­стринських діагнозів
суб'єктивне опитування	об'єктивне обстеження
скарги	фактори ризику, що впливають на потребу	огляд
9. Одягання, роздягання (для забезпечення постійної темпера­тури тіла недостат­ньо регуляції теплопродукції і тепловіддачі. Людина регулює температуру тіла, залежно від кліматичних умов, одягом. Одяг має відповідати віку, сезону, навколиш­ній обстановці, забезпечувати пацієнту моральне задоволення)	• неможливість само­стійно одягатися або роздягатися; • біль під час руху; • параліч кінцівок; • різка слабкість; • психічний розлад		• неможливість самостійно одягатися або роздягатися; • одяг не відпо­відає розміру (малий або великий), що заважає рухати­ся; • одяг, що не відповідає сезону	Допомагати пацієнту одягатися і роздяга­тися. Одяг відповідає розміру пацієнта. Обговорити з пацієн­том питання про необхідність одягати­ся по сезону	• неспромож­ність самостійно одягатися і роздягатися; • високий ризик переохолоджен­ня, перегрівання; • порушення комфортного стану через те, що одяг не відповідає віку, сезону

 

 

Продовження табл. 4

 

	Обстеження пацієнта*
	суб'єктивне опитування	об'єктивне	Приклади можливих	Приклади се-
Потреба			втручань медичної сестри	ртп тії і н/'ТіК'іу у
		фактори ризику,		діагнозів
	скарги	що впливають на	огляд
		потребу
10. Підтримання	• свербіння шкіри;		• зміна шкіри в	Здійснити комплекс	• недостатність
особистої гігієни	• зміна шкіри в ділянці		ділянці природ-	гігієнічних заходів.	знань про особис-
(шкіра і слизові	природних складок;		них складок;	Навчити пацієнта	ту гігієну;
оболонки людини	• гіперемія;		• гіперемія;	навичкам особистої	• високий ризик
беруть участь у	• печіння		• порушення	гігієни.	інфекції, що
терморегуляції			цілості;	Обговорити з пацієн-	пов'язаний з
організму. Виво-			• неприємний	том питання про	порушенням
дять з організму			запах;	необхідність дотри-	цілості шкіри та
шлаки,виконують			• неприємний	мання особистої	слизових оболо-
захисну функцію.			запах з рота;	гігієни.	нок;
Для того щоб			• брудна білиз-	Проводити щоденний	• недостатність
нормально функці-			на;	контроль виконання	самогігієни
онувати, шкіра і			• засалене	пацієнтом гігієніч-
слизові оболонки			волосся;	них навичок
мають бути чисти-			• недоглянуті
ми. Крім того,	■		нігті;
додержання			• дефіцит
чистоти тіла			самодогляду
сприяє психологіч-
ному комфорту
людини)

 

 

Продовження табл. 4

 

 

	Обстеження пацієнта'
	суб'єктивне опитування	об'єктивне обстрження	Приклади можливих	Приклади се-
Потреба				втручань медичної	стринських
	фактори ризику,		сестри	діагнозів
	скарги	що впливають на	огляд
		потребу
11. Спілкування	З'ясувати бажання або	• вік;	• порушення	Організувати доступ-	• дефіцит спілку-
(потрібне для	небажання пацієнта	• недостатність	гостроти слуху;	не для пацієнта	вання із сім'єю;
нормального	спілкуватися з рідни-	гостроти зору та	• порушення	спілкування	• недовіра до
процесу життєді-	ми, сусідами, читати,	слуху, якості	гостроти зору;		медичного
яльності; полягає у	слухати радіо тощо	мови;	• порушення		працівника;
взаємному обміні		• самотність;	руху;		• дефіцит спілку-
інформацією між		• погані стосун-	• порушення		вання, пов'яза-
навколишнім		ки в родині;	інтелекту		ний із фізичною
середовищем і		• стресові			вадою;
людиною)		ситуації			• прагнення
					самоізоляції
12. Життєві	З'ясувати життєві			Переорієнтувати	• байдужість до
цінності (орієнта-	цінності та їх вплив на			пацієнта на головну	життя, здоров'я;
ція на певний ідеал	здоров'я пацієнта:			цінність — бути	• потреба у
— це переконання,	• ким є пацієнт (його			здоровим.	співчутті
віра в те, що є	психічний та фізичний			Тактично викликати
добре і