Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥. ѕон€тт€ про сестринський процес




 

ѕ≥сл€ вивченн€ теми студент маЇ:

«нати:

Ч сп≥лкуванн€ €к ефективний зас≥б допомоги пац≥Їнтов≥ в адаптац≥њ до зм≥н

у житт≥ через захворюванн€;

Ч р≥вн≥ сп≥лкуванн€;

Ч терапевтичн≥ ≥ нетерапевтичн≥ засоби сп≥лкуванн€;

Ч два типи сп≥лкуванн€: словесний ≥ безсловесний. як≥сть ≥ стиль мовлен≠н€, њњ темп, гучн≥сть;

Ч словесний склад;

Ч розрахунок часу;

Ч майстерн≥сть письма €к форма словесного сп≥лкуванн€ з пац≥Їнтами, що

хвор≥ють на зниженн€ слуху;

Ч засоби п≥тримки зв'€зку ≥з пац≥Їнтами, що не здатн≥ до вербального сп≥л≠куванн€;

Ч самоконтроль медичноњ сестри при безсловесному сп≥лкуванн≥ (м≥м≥ка,

жести);

Ч етапи сестринського процесу, зм≥ст ≥ њх взаЇмозв'€зок.

”м≥ти:

Ч оц≥нювати потребу у навчанн≥;

Ч оц≥нювати вих≥дний р≥вень знань, навичок пац≥Їнта;

Ч мотивувати навчанн€;

Ч оц≥нювати здатн≥сть до навчанн€;


 

“ема II

Ч визначити зм≥ст навчанн€;

Ч орган≥зувати навчанн€;

Ч скласти ≥ндив≥дуальний план навчанн€, реал≥зувати його;

Ч оц≥нити €к≥сть та ефективн≥сть навчанн€.

—п≥лкуванн€ та його види

—п≥лкуванн€ Ч це складний соц≥ально-психолог≥чний процес взаЇморозу≠м≥нн€ м≥ж людьми, що в≥дбуваЇтьс€ за допомогою словесноњ ≥ безсловесноњ ≥н≠формац≥њ (мал. 2).

       
   омун≥кант (в≥дправник)   ѕов≥домленн€    анал сп≥лкуванн€    омун≥кат (отримувач)  
                         
    1) усна мова Ч вербальне пов≥домленн€: "я ¬ас розум≥ю"  
    2) м≥м≥ка, жести (невербальне) Ч глухон≥м≥  
    3) письмове (невербальне) пов≥домленн€ (електронн≥ засоби ≥ т. iH.)  
  (”) ѕ≥дтвердженн€ пов≥домленн€  
          «¬ќ–ќ“Ќ»… «¬'я«ќ         
                         

«¬ќ–ќ“Ќ»… «¬'я«ќ  ћал. 2. —хема сп≥лкуванн€

ќсновою дл€ нього слугують так≥ чинники, €к сп≥впереживанн€, повага ≥ щир≥сть, що полегшують взаЇмне сп≥лкуванн€.

—п≥лкуванн€ в сестринськ≥й справ≥ Ч процес, породжений потребами сп≥ль≠ноњ д≥€льност≥ пац≥Їнта ≥ медичноњ сестри; мистецтво впливати на особист≥сть пац≥Їнта з метою адаптац≥њ (пристосуванн€) до зм≥н, що в≥дбуваютьс€ у його житт≥ через стан здоров'€.

Ќавички сп≥лкуванн€ в сестринськ≥й справ≥ потребують спец≥альних знань й ум≥нь, адже медичн≥й сестр≥ необх≥дно враховувати стан здоров'€ па≠ц≥Їнта, його ф≥зичний ≥ псих≥чний стан. ƒл€ наданн€ максимальноњ допомо≠ги ≥ п≥дтримки медична сестра маЇ волод≥ти комун≥кативними й профе≠с≥йними знанн€ми, ум≥ти слухати, ставити запитанн€, сп≥впереживати, про€вл€ти увагу ≥ турботу. ”н≥кальн≥сть сестринського сп≥лкуванн€ в тому,


 

ћистецтво сп≥лкуванн€ в медсестринств≥. Ќавчанн€ в сестринськ≥й справ≥

щоб пац≥Їнт в≥рив у доброту ≥ силу медичноњ сестри, в њњ здатн≥сть керувати процесом адаптац≥њ.

”м≥нн€ слухати. ≈лементами активного слуханн€ Ї:

1) заохочувальн≥ невербальн≥ аспекти Ч зоровий контакт; поза, €ка сигна≠л≥зуЇ про увагу та готовн≥сть слухати; повертанн€ обличч€ в б≥к мовц€; в≥д≠стань, дистанц≥€ м≥ж сп≥врозмовниками; киванн€ головою, вираз обличч€.

”м≥нн€ слухати включаЇ концентрац≥ю, увагу, розум≥нн€ ≥ пам'€ть;

2) заохочувальн≥ вербальн≥ аспекти Ч коротк≥ словесн≥ вигуки, спонукан≠н€, €к≥ демонструють сп≥врозмовнику, що його слова викликають зац≥кавлен≠н€;

3) мовчанн€ Ч даЇ змогу сп≥врозмовнику з≥братис€ з думками п≥д час склад≠ноњ розмови, знайти слова, €к≥ в≥дпов≥дають почутт€м, ≥ обм≥ркувати свою точ-жу зору.

”м≥нн€ ставити запитанн€ маЇ вагоме значенн€ в м≥жособист≥сному сп≥л≠куванн≥.

«апитанн€ можуть бути: загальними, конкретними, нав≥дними, пробними, множинними (табл. 5).

“аблиц€ 5. ¬иди запитань

¬ид ѕриклад ѕеревага
«агальне "як поживаЇте?" "як справи?"  орисне Ч даЇ змогу комун≥кату висловитис€
 онкретне "як ваше пр≥звище?" "¬аша адреса" "Ќазв≥ть своњх близьких, р≥дних" "„и подобаЇтьс€ вам картопл€не пюре?" ƒаЇ змогу швидко з≥брати ≥нформац≥ю
Ќав≥дне "¬и кинули курити, чи не так?" "¬и займатиметес€ ф≥зичними вправами б≥льше п≥сл€ виписуванн€ з л≥карн≥?" ЌаштовхуЇ комун≥ката на ту в≥дпов≥дь, €ка зб≥гаЇть≠с€ з погл€дом комун≥кан-та
ѕробне ■ "¬и кажете, що ваш чолов≥к багато працюЇ?" "ќстанн≥м часом б≥ль у шлунку у вас зб≥ль≠шивс€?" «апитанн€ настирн≥, докучлив≥, бес≥да може набути характеру допиту
ћножин≠не "¬и кажете, що ваш чолов≥к працюЇ? як ви даЇте раду домашн≥м справам, маючи двох хлопц≥в? як ви ходите до магазину без його допомоги?" ƒемонструЇ ц≥кав≥сть, ентуз≥азм

Ђ■





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 5994 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

503 - | 403 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.