В наші дні інформація є таким самим важливим фактором виробництва, як земля, праця і капітал. На сучасному етапі для інформаційного забезпечення, включаючи сферу міжнародного і зовнішньоекономічного прогнозування, характерні наступні особливості:
Ø значне збільшення попиту на інформацію в 80-х — початку 90-х рр. в умовах уповільнення темпів економічного розвитку, погіршення становища на світових товарних ринках і загострення конкурентної боротьби. Багато фірм почали відчувати нестачу інформації дія управління діяльністю своїх підприємств, і насамперед для визначення ринкової стратегії, розробки довгострокових програм і вибору перспективних напрямків виробництва і збуту. Підвищення попиту на інформацію викликано також загальним ускладненням структури управління компаніями, необхідністю прийняття ними аргументованих рішень на основі прогнозної інформації;
Ø упровадження принципово пової технології на базі швидкого розвитку електронно-обчислювальної техніки, що дозволило в розвинутих країнах створити ефективні національні і міжнародні інформаційні мережі. Про підвищення ефективності мікросхем і зменшення їхньої собівартості свідчить той факт, що знизилася ціна 1 біта — найдрібнішої одиниці кількості інформації. Крім того, мікросхеми в розрахунку на 1 біт стали істотно дешевше й у багато разів ефективніше;
Ø швидке розширення програмного забезпечення, що складає базу нової технології в інформаційних системах, навіть на фоні загальних порівняно високих темпів приросту основних складових інформатики, що випереджали наприкінці 80-х — початку 90-х рр. основні показники економічною розвитку (темпи росту "ВП, промисловою виробництва, зовнішньої торгівлі).
З появою нових, більш складних ЕОМ вартість технічних заїв і програмування в абсолютному значенні в цілому зростає, причому витрати фірм на розробку і впровадження інформаційних систем значно перевищують витрати на придбання електронно-обчислювальної техніки.
Важливим аспектом функціонування ринку інформаційних послуг е діяльність компанії"! — власників банків даних і посередників. Власниками інформації є видавничі і дослідні організації, що володіють могутньою фінансовою і технічною базою, мають філії і велику мережу клієнтів. Власники інформації одержують від своїх філій, клієнтів і з інших джерел дані, що обробляють, зберігають і на комерційній основі передають посередникам. У зв'язку зі зростанням обсягу інформації, що переробляється, найбільш складним питанням для власників є вибір техніки і методів обробки, збереження масивів даних і їхнього пошуку, для вирішення якого створюється спеціальне програмне забезпечення, разом з масивами інформації складове банк даних. Для кожного такого банку вводиться відповідна система організації масивів інформації.
В інформаційний ринок входять ділова, правова, екологічна, медична й інша інформація, інформація для фахівців і масова споживча інформація. Світовий ринок інформаційних послуг підкоряється загальним законам конкурентної боротьби між сотнями тисяч взаємодіючих на цьому ринку суб'єктів. Ринок інформаційних послуг зазвичай підрозділяється на:
• глобальний (загальнопланетаршій);
• міжнародний (охоплює групи країн);
• національний (телебачення, радіомовлення й інші засоби масової інформації);
• регіональний (теле- і радіопередачі у визначеному регіоні);
• локальний (місцеве радіомовлення, місцеві газети і журнали);
• крапковий (інформаційні мережі в навчальних закладах, наукових установах, бібліотеках, музеях і т.п.).
Приблизно 3/4 сучасного світового ринку інформаційних послуг припадає на операції п'яти економічно найбільш розвинутих країн. При цьому частка США на світовому ринку інформаційних послуг складає понад 50%, що значно більше частки цієї країни, наприклад, у світовій торгівлі (12''о). На другому місці знаходиться Японія, обсяг операцій купівлі-продажу інформаційних послуг у якій у 1995 р, оцінювався в 3,5 млрд. дол., тобто наближався до 10% світового ринку. Третє місце займає Великобританія. В усіх перерахованих країнах основу ринку складають власне інформаційні послуги.
Найбільш динамічною частиною світового інформаційного ринку є сектор ділової інформації, що включає інформацію про окремі товарні ринки і ринки конкретних країн.
