Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблеми ≥ перспективи розвитку туристичного б≥знесу в ”крањн≥




–инок послуг в ”крањн≥ маЇ велике значенн€ дл€ нац≥ональноњ економ≥ки. ≤ сьогодн≥ туристичний б≥знес розгл€даЇтьс€ €к най≠б≥льш перспективний напр€м розвитку цього ринку.

”крањна займаЇ одне з пом≥тних м≥сць в св≥т≥ щодо на€вност≥ ун≥кальних туристичних та курортно-рекреац≥йних ресурс≥в. Ќин≥ туристичною д≥€льн≥стю в ”крањн≥ займаЇтьс€ понад 1,5 тис. п≥д≠приЇмств, на €ких працюЇ майже 100 тис.чол. ƒл€ обслуговуванн€ туристичних поток≥в зад≥€но б≥льше 3 тис. л≥кувально-оздоровчих заклад≥в, майже 1,5 тис. туристичних баз, готел≥в, мотел≥в ≥ кемп≥нг≥в р≥зних форм власност≥. «а оц≥нками фах≥вц≥в, ”крањна мо≠же приймати до 10 млн. турист≥в на р≥к.

ѕотенц≥йний турист п≥д час вибору т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни дл€ поњздки бере до уваги так≥ фактор≥њ, €к пол≥тична та економ≥чна стаб≥льн≥сть, ц≥ни, р≥вень серв≥сного обслуговуванн€, на€вн≥сть туристично-рекреац≥йного потенц≥алу, характер транспортних зв'€зк≥в, реклама, географ≥чн≥, природн≥ та кл≥матичн≥, культурн≥ ≥ рел≥г≥йн≥ характеристики крањни. «а оц≥нками експерт≥в, основними мотивами дл€ туристичних мандр≥вок в ”крањну е культура крањни, можлив≥сть оздоровленн€, красоти природи, спорт та в≥дпочинок. ќтже, ц≥ чин≠ники Ї найб≥льш вагомими складовими туристичного продукту на≠шоњ крањни, €к≥ потребують особливоњ уваги з боку фах≥вц≥в турис≠тичного б≥знесу. –азом з цим необх≥дно привертати увагу по≠тенц≥йних турист≥в до ≥сторико - арх≥тектурних пам'€ток, стародавн≥х звичањв та традиц≥й украњнського народу, €к≥, без сумн≥ву, можуть зац≥кавити гостей нашоњ крањни. ¬загал≥, створенн€ позитивного ≥м≥джу крањни та њњ окремих туристичних об'Їкт≥в мас стати складо≠вою частиною загальноњ стратег≥њ розвитку туризму в ”крањн≥.

ѕроте, вих≥д украњнського туристичного продукту на закор≠донн≥ ринки дуже проблематичний без зваженоњ та широкоњ ≥нфор≠мац≥йноњ п≥дтримки. Ќа жаль, про ”крањну поки мало що в≥домо св≥тов≥. ѕотр≥бн≥ спр€мован≥ зусилл€ ≥ чимал≥ кошти, щоб п≥дн€ти зав≥су нев≥домост≥, наповнити м≥жнародний туристичний ринок €к≥сною рекламою, каталогами, дов≥дниками ≥ пут≥вниками.

ќтже, на думку багатьох спец≥ал≥ст≥в, в'њзний (≥ноземний) ту≠ризм с одн≥Їю з найперспективн≥ших сфер д≥€льност≥ ринку турис≠тичних послуг в ”крањн≥. ” св≥тов≥й м≥жнародн≥й практиц≥ турис≠тичного б≥знесу його справедливо називають Ђневидимим експор≠томї, визначають його приор≥тетну роль у туристичному п≥дпри≠Їмництв≥ ≥ вважають найважлив≥шою галуззю економ≥ки.

¬'њзний туризм Ї фактором миру ≥ сп≥вроб≥тництва. ¬≥н певною м≥рою спри€Ї формуванню позитивного ≥м≥джу крањни, виконуЇ культурно-осв≥тн≥ функц≥њ, спри€Ї культурному обм≥ну, с показни≠ком в≥дкритост≥ сусп≥льства. ¬'њзному туризму, на даному етап≥ йо≠го розвитку, життЇво необх≥дний режим найб≥льшого спри€нн€ з боку держави. “≥льки при цьому може бути забезпечене дотриман≠н€ розумного поЇднанн€ державноњ пол≥тики та ≥нтерес≥в п≥дприЇмц≥в у галуз≥ туризму.

”сп≥х вТњзного туризму, динам≥ка його розвитку, розм≥р в≥дра≠хувань у держбюджет, а також престиж крањни багато в чому залежать в≥д ступен€ досконалост≥ туристичноњ ≥нфраструктури ≥ њњ в≥дпов≥дност≥ св≥товим стандартам.

“реба зазначити, що в ”крањн≥ поступово вир≥шуЇтьс€ транс≠портна проблема ≥ це Ї дуже важливим дл€ прийому ≥ноземних ту≠рист≥в. ¬жито серйозних заход≥в дл€ п≥дтримки важливих м≥жна≠родних транспортних коридор≥в, пол≥пшуЇтьс€ робота транспорт≠них компан≥й (ав≥а-, авто-, морських ≥ р≥чкових).

«а останн≥ роки значно розширилас€ географ≥€ туризму, м≥жна≠родн≥ потоки €кого формуютьс€ достатньо активно. “ому, за ос≠танн≥ роки в ”крањн≥ прийн€та низка важливих р≥шень з питань дер≠жавноњ пол≥тики у сфер≥ туризму, курорт≥в, готельних послуг. «окре≠ма, ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 10 серпн€ 1999 р. є 973/99 схва≠лено ќсновн≥ напр€мки розвитку туризму в ”крањн≥ до 2010 року, в €ких висв≥тлено стан ≥ перспективи туристичноњ ≥ндустр≥њ, мету, го≠ловн≥ завданн€, стратег≥ю, ф≥нансове забезпеченн€, оч≥куван≥ резуль≠тати. ÷е найб≥льш важливий крок на шл€ху створенн€ в≥дпов≥дних умов дл€ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у туристичн≥й галуз≥.

ѕередбачено, що основу державноњ пол≥тики в галуз≥ туризму повинн≥ утворювати так≥ складов≥, €к створенн€ спри€тливих умов дл€ розвитку активних вид≥в туризму (оздоровчо-спортивного, еколог≥чного, пригодницького), буд≥вництво нових, реконструкц≥€ та модерн≥зац≥€ д≥ючих об'Їкт≥в туризму, проведенн€ науково-досл≥дних, проектних ≥ пошукових роб≥т з актуальних проблем роз≠витку рекреац≥йно-туристичних господарств, використанн€ при≠родного та ≥сторико-культурного потенц≥алу ”крањни, формуванн€ гео≥нформац≥йноњ системи Ђ“уризм в ”крањн≥ї та ≥н.

ƒжерелами ф≥нансуванн€ стратег≥чних заход≥в мають стати ко≠шти туристичних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, кредити, ≥ноземн≥ ≥нве≠стиц≥њ, державн≥ асигнуванн€ на розвиток рекреац≥йних зон загаль≠нодержавного значенн€ та в≥дновленн€ ≥сторико-культурних пам'€ток, ≥нш≥ джерела.

–еал≥зац≥€ ќсновних напр€мк≥в стимулюватиме туристичну д≥€льн≥сть у наш≥й крањн≥, посилить взаЇмозв'€зок туризму ≥з су≠м≥жними сферами соц≥ального, економ≥чного та культурного роз≠витку окремих рег≥он≥в ≥ вс≥Їњ держави. ј це, в свою чергу, спри€ти≠ме зростанню авторитету ”крањни на св≥товому ринку туристичних послуг, зм≥цненню нац≥ональноњ економ≥ки.

¬ступ ”крањни в 1997 роц≥ до ¬сесв≥тньоњ “уристичноњ ќрган≥≠зац≥њ забезпечив доступ до м≥жнародноњ нормативно-правовоњ бази в сфер≥ розвитку туризму, зокрема з питань стандарт≥в, сертиф≥кац≥њ, веденн€ статистичноњ зв≥тност≥, захисту безпеки ту≠рист≥в.  р≥м того, Ї реальна можлив≥сть одержувати п≥дтримку в≥д ¬“ќ в орган≥зац≥њ п≥дготовки ≥ п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в дл€ ≥ндустр≥њ туризму.

¬ажливим стратег≥чним напр€мком розвитку туризму Ї ство≠ренн€ розвинутоњ матер≥ально-техн≥чноњ бази туристичноњ ≥ндустр≥њ. ƒл€ прискоренн€ розвитку матер≥ально-техн≥чноњ бази туристично≠го б≥знесу необх≥дно:

- забезпечити модерн≥зац≥ю ≥ реконструкц≥ю ≥снуючих об'Їкт≥в туризму, а також буд≥вництва нових за сучасними проектами;

- практикувати проведенн€ ц≥льових ≥нвестиц≥йних конкурс≥в на право реконструкц≥њ ≥ буд≥вництва нових об'Їкт≥в ≥з залученн€м до њхньоњ орган≥зац≥њ п≥дприЇмств туристичноњ ≥ндустр≥њ в≥тчизн€них ≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в, м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади;

- використовувати можливост≥ ф≥нансуванн€ розвитку ≥ндустр≥њ туризму за рахунок кошт≥в приватних в≥тчизн€них ≥ ≥ноземних ≥нве≠стор≥в, фонд≥в, добров≥льних об'Їднань п≥дприЇмств, по л≥н≥њ м≥жнародноњ техн≥чноњ допомоги, ™вропейського Ѕанку –еконст≠рукц≥њ ≥ –озвитку, ≥нших м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й.

ѕрискорити розвиток цього напр€мку туристичноњ д≥€льност≥ в ”крањн≥ дозволить розробка мереж≥ ц≥кавих туристичних маршрут≥в м≥жнародного значенн€ на територ≥њ нашоњ крањни з урахуванн€м по≠треб ≥ ≥нтерес≥в прињжджаючих гостей, потенц≥алу туристичних ресур≠с≥в ≥з подальшим наданн€м комерц≥йних пропозиц≥й ≥ноземним тури≠стичним ф≥рмам дл€ њх використанн€; забезпеченн€ випуску високо≠€к≥сноњ рекламно-≥нформац≥йноњ продукц≥њ на ≥ноземних мовах, €ка висв≥тлюЇ туристичн≥ можливост≥, ≥стор≥ю, культуру ”крањни дл€ роз≠повсюдженн€ серед ≥ноземних турист≥в ≥ закордонноњ громадськост≥.

¬ останн≥ роки в ”крањн≥, що маЇ значний потенц≥ал рекре≠ац≥йного ≥ туристичного призначенн€, спостер≥гаЇтьс€ п≥двищений ≥нтерес вчених ≥ фах≥вц≥в-практик≥в до проблем розвитку рекреац≥њ ≥ туризму €к високорентабельного ≥ соц≥альне ор≥Їнтованого секто≠ра нац≥ональноњ економ≥ки.

Ќеобх≥дн≥сть пошуку рац≥ональних шл€х≥в актив≥зац≥њ викорис≠танн€ потенц≥алу рекреац≥йно-туристичного комплексу диктуЇтьс€ також перспективами в≥дчутних економ≥чних результат≥в ≥ соц≥аль≠них насл≥дк≥в розвитку цього сектора украњнськоњ економ≥ки, що може ≥ повинен стати реальним способом њњ оздоровленн€, найваж≠лив≥шим засобом культурного ≥ духовного в≥дродженн€ народу ”крањни, в≥дтворенн€ њњ трудового потенц≥алу.

¬арто також п≥дкреслити, що туристичний б≥знес стаЇ дедал≥ виг≥дн≥шим видом вкладанн€ кап≥талу €к в ”крањн≥, так ≥ в усьому св≥т≥. ѕри розумн≥й протекц≥йн≥й пол≥тиц≥ держави, в≥н здатний стати фактором подальшого розвитку економ≥ки нашоњ крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1165 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

498 - | 514 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.