Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 7. ќсобливост≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмств житлово-комунального господарства




«осередженн€ населенн€, промисловост≥, торговельних орган≥зац≥й ≥ навчальних заклад≥в, орган≥в адм≥н≥стративного та господарського управл≥нн€ на в≥дносно невелик≥й територ≥њ м≥ст (у 1997 р. в ”крањн≥ чисельн≥сть м≥ського населенн€ становила 36 млн. чол.. (або 70%) викликаЇ потребу у правильн≥й орган≥зац≥њ м≥ськоњ територ≥њ, оснащенн€ њњ ≥нженерними спорудами, необх≥дними дл€ життЇд≥€льност≥ населенн€, роботи п≥дприЇмств. ÷€ потреба зумовила виникненн€ ≥ розвиток м≥ського господарства.

ћ≥ське господарство - це складна сукупн≥сть п≥дприЇмств, служб, ≥нженерних споруд ≥ мереж, розташованих на територ≥њ м≥ста ≥ призначених задов≥льн€ти повс€кденн≥ комунальн≥, побутов≥, матер≥альн≥ та соц≥ально-культурн≥ потреби жител≥в м≥ста.

—кладовою частиною м≥ського господарства Ї житлово-комунальне господарство, €ке включаЇ:

а) житлове господарство (управл≥нн€ банками, житлово-експлуатац≥йн≥ д≥льниц≥ (∆≈ƒ), ремонтно-буд≥вельн≥ управл≥нн€);

б) сан≥тарно-техн≥чн≥ п≥дприЇмства: (водопров≥д ≥ канал≥зац≥€, лазн≥, сауни, пральн≥, служби з прибиранн€ територ≥њ, сан≥тарну очистку будинк≥в (зб≥р см≥тт€);

в) енергетичн≥ п≥дприЇмства (електростанц≥њ та електромереж≥, газове господарство, опалювальн≥ котельн≥ з тепломережею);

г) транспортн≥ п≥дприЇмства (громадський м≥ський транспорт -трамвай, тролейбус, автобус, метро).

ƒо комунального господарства в≥днос€ть також споруди зовн≥шнього благоустрою населених пункт≥в: дороги, мости, тротуари, п≥шох≥дн≥ переходи та естакади, вуличне осв≥тленн€, зелен≥ насадженн€, цвинтар≥ та крематор≥њ, водойми, арх≥тектуру малих форм (фонтани, пам'€тники).

∆итлово-комунальне господарство - велика галузь народного господарства ”крањни, в €к≥й зосереджена значна частина основних фонд≥в. …ого вивченн€ базуЇтьс€ на використанн≥ певних к≥льк≥сних ≥ €к≥сних. показник≥в.

ƒо к≥льк≥сних показник≥в в≥днос€ть: м≥ста, що мають в≥дпов≥дний вид комунального обслуговуванн€ (наприклад, трамвай, метро); прир≥ст потужност≥ комунальних п≥дприЇмств; обс€ги продукц≥њ (послуг), що надають населенню; р≥вень споживанн€ комунальних послуг на одну людину.

як≥сн≥ показники под≥л€ють на дв≥ групи:

а) що характеризують €к≥сть послуг;

б) сукупн≥сть техн≥ко-економ≥чних показник≥в роботи самих житлово-комунальних п≥дприЇмств: р≥вень використанн€ виробничоњ потужност≥, впровадженн€ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, ефективн≥сть прац≥, р≥вень њњ механ≥зац≥њ ≥ квал≥ф≥кац≥€ працюючих.

—воЇр≥дн≥сть виробничо-експлуатац≥йноњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й житлово-комунального господарства здеб≥льшого визначають особливост€ми м≥ського господарства, складовою частиною €кого воно

. Ї, а саме:

а) м≥ське господарство маЇ багатогалузевий характер, найб≥льша його частина-житлове ≥ комунальне господарства;

б) м≥ське господарство залежить в≥д м≥сцевих умов, його д≥€льн≥сть спр€мована на задоволенн€ потреб м≥сцевого населенн€. —клад ≥ варт≥сть елемент≥в м≥ського господарства визначаЇтьс€ чисельн≥стю населенн€, розм≥ром територ≥њ м≥ста, особливост€ми плануванн€, природними
умовами, нац≥ональними особливост€ми ≥ м≥сцевими звича€ми;

в) м≥ське господарство т≥сно пов'€зане з промислов≥стю м≥ста, населенн€ залежить в≥д њњ розвитку: промислов≥сть постачаЇ м≥ському господарству матер≥али, обладнанн€, у свою чергу м≥ське господарство забезпечуЇ в≥дтворенн€ робочоњ сили ≥ нормальну роботу п≥дприЇмств;

г) м≥ське господарство - це сукупн≥сть взаЇмопов'€заних р≥зногалузевих п≥дприЇмств, що потребують пропорц≥йного розвитку. Ќаприклад, розвиток транспорту вимагаЇ влаштуванн€ вулиць ≥ дор≥г, обс€г роботи канал≥зац≥њ залежить в≥д потужност≥ м≥ського водопроводу ≥ т. д.;

д) дл€ м≥ського господарства характерним Ї наближенн€ до споживача, це зумовлюЇ р≥вном≥рний розпод≥л п≥дприЇмств житлово-комунального господарства за територ≥Їю м≥ста, розгалуженн€м ≥нженерних мереж, дор≥г ≥ т. д.

 омунальн≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ Ї дуже р≥зноман≥тними, але њх можна под≥лити на дв≥ групи:

- т≥. що виготовл€ють матер≥альну продукц≥ю (водопроводи, газове господарство, електро- ≥ тепломереж≥);.

-т≥, що надають послуги (∆≈ƒ, м≥ський транспорт, лазн≥, пральн≥, готел≥, саночистка).

≈коном≥ка п≥дприЇмств комунального господарства маЇ р€д особли≠востей, на €ких ми зупинимос€ докладн≥ше.

1. «алежн≥сть виробництва цих п≥дприЇмств в≥д ритму житт€ м≥ста вимагаЇ складанн€ добових, м≥с€чних ≥ сезонних граф≥к≥в роботи (подач≥ води, електро- ≥ теплоенерг≥њ, розкладу руху м≥ського транспорту). ¬иробничу потужн≥сть комунальних п≥дприЇмств розраховують за найб≥льшою потребою, що виникаЇ прот€гом к≥лькох годин на добу або к≥лькох м≥с€ц≥в у роц≥. ¬насл≥док цього неможливо повн≥стю використовувати потужн≥сть встановленого обладнанн€, виникаЇ нер≥вном≥рн≥сть виробництва прот€гом доби, тижн€, року.

2.«а рахунок низького середнього р≥вн€ використанн€ потужност≥, в≥дносно високоњ вартост≥ комунальних п≥дприЇмств за рахунок резервноњ потужност≥, нер≥вном≥рност≥ виробництва у час≥ знижуЇтьс€ в≥ддача (ефективн≥сть) кап≥тальних вкладень у комунальне господарство,
пог≥ршуютьс€ економ≥чн≥ показники роботи комунальних п≥дприЇмств.

3.¬≥дсутн≥сть Їдност≥ управл≥нн€. ∆итлово-комунальне господарство у подв≥йному п≥дпор€дкуванн≥:

- в адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ - виконавчим органам державноњ влади (м≥ськрадам), це дозвол€Ї повн≥стю враховувати потреби м≥ста;

- у виробничо-техн≥чному в≥дношенн≥ - ћ≥н≥стерству житлово-комунального господарства ”крањни.

4.Ќа комунальних п≥дприЇмствах неприпустимим Ї недовиконанн€ виробничоњ програми з випуску продукц≥њ або наданн€ послуг. Ќа в≥дм≥ну в≥д промисловост≥, невиконанн€ плану на даний момент не може бути компенсоване його перевиконанн€м у майбутньому. ÷е, перш за все, стосуЇтьс€ подач≥ води, електро- ≥ теплоенерг≥њ. роботи пасажирського транспорту. “ому дл€ цих п≥дприЇмств дуже важливим Ї забезпеченн€ безпереб≥йноњ роботи. ƒл€ цього на п≥дприЇмствах встановлюють резервне
обладнанн€, планом≥рно провод€ть проф≥лактичн≥ ремонти обладнанн€.

5. омунальн≥ п≥дприЇмства представл€ють свою продукц≥ю, послуги споживачам безпосередньо, минаючи зб≥гов≥ ≥ торгов≥ орган≥зац≥њ. —ум≥щенн€ виробництва, доставки ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, послуг зумовлюЇ особливост≥ в орган≥зац≥њ ≥ плануванн≥ роботи комунальних п≥дприЇмств. ÷≥ п≥дприЇмства т≥сно пов'€зан≥ з певним колом своњх споживач≥в, добре знають њх запити та зм≥ни у них. ћ≥ж п≥дприЇмствами ≥ споживачами встановлюютьс€ т≥сн≥ господарськ≥ зв'€зки, це полегшуЇ розрахунок за спожиту продукц≥ю.

ƒл€ забезпеченн€ доставки продукц≥њ споживачам у склад≥ багатьох комунальних п≥дприЇмств створюЇтьс€ розгалужена с≥ткова мережа - розпод≥льч≥ трубопроводи, л≥н≥њ й обладнанн€ до €коњ пред'€вл€ють п≥двищен≥ вимоги щодо њњ над≥йност≥ з метою уникненн€ втрат частини продукц≥њ.

¬ажливе значенн€ маЇ правильний обл≥к доставленоњ продукц≥њ ≥ точн≥сть розрахунк≥в за њњ реал≥зац≥ю. «араз запроваджують обл≥к спожитих населенн€м газу, питноњ води з допомогою ≥ндив≥дуальних л≥чильник≥в.

6. „исельн≥сть прац≥вник≥в комунальних п≥дприЇмств визначають не за к≥льк≥стю виробленоњ продукц≥њ (€ку промисловост≥), а за режимом роботи, к≥льк≥стю обладнанн€ ≥ робочих м≥сць. Ќаприклад, на п≥дприЇмствах водопров≥дного господарства прот€гом доби вс≥ робоч≥ м≥сц€ мають бути зайн€т≥ незалежно в≥д к≥лькост≥ води, що подаЇтьс€.

7. ѕоказники продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмствах житлово-комунального господарства розраховують у натуральному ≥ грошовому вираз≥. ƒл€ п≥дприЇмств, що виробл€ють однор≥дну продукц≥ю, використовують натуральн≥ вим≥рники, у пральн€х, наприклад, умовно-натуральна продукц≥€ (загальний обс€г обробленоњ б≥лизни в приведеному за трудом≥стк≥стю вираз≥). ѕриведенн€ зд≥йснюють на основ≥ даних про трудом≥стк≥сть обробки р≥зних вид≥в б≥лизни ≥ приведенн€ ц≥Їњ трудом≥сткост≥ до еталонноњ. як еталон беруть трудом≥стк≥сть обробки масовоњ б≥лизни (б≥лизни орган≥зац≥й); найдоц≥льн≥ше приймати продукц≥ю з найменшою трудом≥стк≥стю.  оеф≥ц≥Їнт приведенн€ за трудом≥стк≥стю  тр визначають за формулою:

KTp = ti / tc,

де, ti - трудом≥стк≥сть певного виду продукц≥њ, н-год; tc Ц трудом≥стк≥сть еталонного виду продукц≥њ, н-год.

8. ќсоблив≥стю структури оборотних засоб≥в комунальних п≥дприЇмств Ї в≥дсутн≥сть виробничих запас≥в сировини ≥ матер≥ал≥в.

¬иробнич≥ запаси комунальних п≥дприЇмств складаютьс€ ≥з допо≠м≥жних матер≥ал≥в, запасних частин дл€ ремонту, швидкозношуваного ≥нструменту, ≥нвентар€.

¬сього в сфер≥ виробництва ≥ експлуатац≥њ перебуваЇ близько половини оборотних засоб≥в жптлово-комунальних п≥дприЇмств.

як зазначено вище, у б≥льшост≥ випадк≥в комунальн≥ п≥дприЇмства не споживають сировини ≥ основних матер≥ал≥в при виробництв≥ товар≥в, послуг, а використовують значну к≥льк≥сть допом≥жних матер≥ал≥в. Ќаприклад, дл€ водопров≥дних споруд природну воду шл€хом обробки допом≥жними матер≥алами довод€ть до €кост≥ питноњ води, а пот≥м подають споживачам. ѕри наданн≥ комунальних послуг використовують допом≥жн≥ матер≥али у вигл€д≥ палива, паливно-мастильних матер≥ал≥в, х≥м≥кат≥в, миючих засоб≥в.

¬иробництво продукц≥њ ≥ послуг триваЇ прот€гом короткого пер≥оду, тому б≥льш≥сть комунальних п≥дприЇмств не маЇ незавершеного виробництва. ¬ин€тком Ї: пральн≥, ремонтн≥ майстерн≥, ремонтно-буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ, питомники декоративних рослин, кв≥тков≥ та нас≥ннЇв≥ господарства.

9. якщо розгл€нути склад соб≥вартост≥ продукц≥њ, то в комунальному господарств≥ прийн€та така класиф≥кац≥€ затрат за економ≥чними елементами:

- матер≥али (основн≥ ≥ допом≥жн≥);

- паливо;

- електроенерг≥€;

- амортизац≥€ основних фонд≥в;

- зароб≥тна плата з нарахуванн€ми;

- ≥нш≥ грошов≥ витрати.

јнал≥з структури соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ послуг св≥дчить про те, що комунальне господарство - це галузь трудом≥стка (переважають витрати на зароб≥тну плату) та фондом≥стка (значна частка затрат - це амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€). ќтже, виход€чи з цього, сл≥д визначати основн≥ шл€хи зниженн€ соб≥вартост≥ продукц≥њ.

Ќа структуру та р≥вень соб≥вартост≥ продукц≥њ конкретних комунальних п≥дприЇмств впливають так≥ фактори: розм≥р п≥дприЇмств, на€вн≥сть резервних потужностей, ступ≥нь використанн€ основних фонд≥в, склад кадр≥в, р≥вень њх квал≥ф≥кац≥њ, м≥сцев≥ умови.

∆итло Ї важливою частиною соц≥альноњ ≥нфраструктури, тобто того комплексу галузей сфери обслуговуванн€, €ка покликана забезпечувати соц≥ально-побутов≥ потреби населенн€.

∆итлов≥ будинки, а також житлов≥ прим≥щенн€ в ≥нших будовах, що Ї на територ≥њ ”крањни, утворюють њњ житловий фонд. ¬ основу класиф≥кац≥њ житлового фонду покладена форма власност≥. «г≥дно з нею житловий фонд под≥л€ють на:

а)державний - житло, що належить держав≥;

б)громадський - житло, що належить кооперативним орган≥зац≥€м, сп≥лкам, њх об'Їднанн€м, профсп≥лкам та ≥ншим орган≥зац≥€м;

в)фонд житлово-буд≥вельних кооператив≥в (∆≈ );

г)≥ндив≥дуальний житловий фонд - особиста власн≥сть громад€н.

«а останн≥ роки питома вага ≥ндив≥дуального житлового фонду р≥зко зросла.

ƒержавний житловий фонд под≥л€ють на фонд м≥сцевих рад ≥ в≥домчий фонд (його питома вага незначна).

∆итловий фонд, а також служби, створен≥ дл€ п≥дтриманн€ житлового фонду у належному стан≥ та забезпеченн€ населенн€ послугами, пов'€заними з експлуатац≥Їю житла, утворюють житлове господарство.

∆итлове господарство впливаЇ на все м≥ське господарство. “ак, буд≥вництво нового житла вимагаЇ освоЇнн€ нових територ≥й (спорудженн€ дор≥г, укладанн€ п≥дземних мереж), розвитку м≥ського транспорту, комунальних п≥дприЇмств, забезпеченн€ жител≥в водою, теплом та послугами навчальних заклад≥в, л≥кувальних установ, ус≥Їњ сфери обслуговуванн€.

ќц≥нку стану житлового фонду, його €кост≥, а також розробку основних розд≥л≥в господарського плану зд≥йснюють за допомогою техн≥ко-економ≥чних показник≥в: к≥льк≥сть буд≥вель, розм≥р корисноњ площ≥ житлових прим≥щень, розм≥р житловоњ площ≥, поверхов≥сть житлових будинк≥в, в≥дновна варт≥сть буд≥вель ≥ т. д.

ѕ≥д окремою буд≥влею розум≥ють ≥зольовану будову п≥д одним дахом, в≥докремлену в≥д ≥нших ст≥нами, €к≥ йдуть в≥д фундаменту до даху.

¬с≥ буд≥вл≥ под≥л€ютьс€ на житлов≥ ≥ нежитлов≥. ∆итлов≥ - квартири, гуртожитки, дач≥ дл€ круглор≥чного проживанн€. Ќежитлов≥ - буд≥вл≥ дл€ виробничих, торговельних, адм≥н≥стративних та ≥нших ц≥лей.

 орисна площа - це вс€ площа за внутр≥шн≥м обм≥ром ус≥х житлових к≥мнат ≥ допом≥жних прим≥щень, що перебувають у квартир≥.

∆итлова площа - вс€ площа житлових квартир, утеплених терас та обладнаних дл€ пост≥йного проживанн€ прим≥щень.

ƒопом≥жна площа - це кухн≥, прихож≥, ванн≥ к≥мнати, кладовки, туалети.

ƒл€ оц≥нки техн≥чного стану житлового фонду, розробки проектно-кошторисноњ документац≥њ з ремонту житлових буд≥вель визначають њх ф≥зичне зношенн€.

‘≥зичне зношенн€ житловоњ буд≥вл≥ - «ф розраховують за формулою:

де Ni - ф≥зичне зношенн€ окремого ≥-ого елемента, %; —≥ - питома вага ≥-ого елемента в балансов≥й або в≥дновн≥й вартост≥ житловоњ буд≥вл≥, %;

” д≥€льност≥ житлових орган≥зац≥й використовують й ≥нш≥ показники: структуру житлового фонду за типами квартир, середн≥й розм≥р одн≥Їњ квартири, розм≥р житловоњ площ≥, що припадаЇ на один л≥фт ≥ т. д.

ќсоблив≥стю управл≥нн€ житловим господарством Ї те, що ≥снуючу орган≥зац≥ю управл≥нн€ характеризують подв≥йне п≥дпор€дкуванн€, аналог≥чно, €к ≥ п≥дприЇмства комунального господарства.

ѕоточний (р≥чний) план експлуатац≥йноњ д≥€льност≥ житловоњ орган≥зац≥њ м≥стить так≥ основн≥ розд≥ли:

1. ќсновн≥ показники господарсько-ф≥нансового плану;

2.«агальна характеристика господарства:

3.«ведений кошторис доход≥в ≥ витрат;

4.«ведений план по прац≥ ≥ зароб≥тн≥й плат≥;

5. ошторис доход≥в ≥ витрат по комунальних послугах;

6.ѕлан орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в.

ƒоходи житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й (∆≈ќ) складаютьс€ ≥з: - квартирноњ плати;

- орендноњ плати:

- орендноњ плати за нежитлов≥ прим≥щенн€;

- збор≥в з орендар≥в на покритт€ експлуатац≥йних витрат господарства;
- покритт€ комунальними п≥дприЇмствами витрат на утриманн€ внутр≥домових мереж≥ обладнанн€:

- надходженн€ ≥з житлово-буд≥вельних кооператив≥в, будинки €ких вз€т≥ на обслуговуванн€ житловою орган≥зац≥Їю.

ќсновне джерело доход≥в Ц квартплата за здан≥ в найм квартири (70% ус≥Їњ с\ ми доход≥в).

ќрендну плату за нежитлов≥ прим≥щенн€ розраховують за д≥ючими ставками та середньор≥чною нежитловою площею, що здаЇтьс€ в оренду.  ористуванн€ нежитловим прим≥щенн€м оформл€ють письмовим договором ≥з ∆≈ќ. —тавки орендноњ плати залежать в≥д категор≥њ населеного пункту, типу будови, мети використанн€ нежитловоњ площ≥ (торговельн≥, складськ≥, виробнич≥ прим≥щенн€).

¬итрати на поточний ремонт, техн≥чне обслуговуванн€ нежитлових прим≥щень, на центральне опаленн€ та оплату комунальних послуг орендар покриваЇ за св≥й рахунок понад орендну плату.

¬итрати ∆≈ќ складаютьс€ ≥з:

Ч затрат на утриманн€ апарату управл≥нн€:

Ч утриманн€ обслуговуючого персоналу;

Ч утриманн€ домоволод≥нь;

Ч затрат на поточний ремонт;

Ч обов'€зкових платеж≥в ≥ в≥драхувань;

Ч ≥нших витрат.

¬еличина експлуатац≥йних витрат залежить в≥д розм≥р≥в житловоњ ≥ нежитловоњ площ≥, на€вност≥ ≥нженерного обладнанн€ ≥ пристроњв у будинках (см≥ттЇпров≥д, переговорний пристр≥й), площ≥ подв≥р"€, елемент≥в зовн≥шнього благоустрою, техн≥чного стану житлових будинк≥в. ≈ксплуатац≥йн≥ витрати ≥ визначають переважно комунальн≥ та житлов≥ тарифи.

як зазначалос€ вище, тариф - оф≥ц≥йно встановлена ставка плати за р≥зн≥ виробнич≥ ≥ невиробнич≥ послуги, що надаютьс€ населенню, п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥€м. ” комунальному господарств≥ за тарифами беруть плату за продукц≥ю ≥ послуги водопроводу, канал≥зац≥њ, пасажирського транспорту, лазень, саун, пралень.

“арифи на послуги Ї р≥зновидом роздр≥бних ц≥н. ƒ≥юч≥ в даний час тарифи диференц≥йован≥ за групами споживач≥в, за м≥сцем проживанн€, за видами ≥ €к≥стю продукц≥њ або наданих послуг.

ƒл€ промислових п≥дприЇмств тарифи на продукц≥ю ≥ послуги водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства встановлен≥ на вищому р≥вн≥, н≥ж дл€ населенн€. ѕлата за питну воду ≥ канал≥зац≥ю у будинках ≥ квартирах, що не обладнан≥ водол≥чильниками, беруть за тарифом з розрахунку на одного проживаючого.

¬≥дпуск води дл€ п≥дприЇмств зд≥йснюють за л≥м≥тами, понадл≥м≥тний заб≥р води оплачують за п≥двищеним тарифом ≥ враховують у невиробничих витратах п≥дприЇмства.

ќплату послуг готел≥в провод€ть на основ≥ прейскурант≥в. “ут ц≥ни диференц≥йован≥ залежно в≥д розр€ду готелю, категор≥њ ≥ к≥лькост≥ м≥сць у ньому. Ќаприклад, у “ернопол≥ в м≥ському готельному господарств≥ в першому п≥вр≥чч≥ 1998 р. д≥€ли так≥ прейскурантн≥ ц≥ни за проживанн€ у номер≥ на добу: номер Ђлюксї-25-50 грн. за добу, одном≥сн≥-в≥дпов≥дно 10-13 грн., двом≥сн≥ 1 категор≥њ 6-8 грн.

ƒл€ туристичних готел≥в ≥ готел≥в у курортних м≥стах можуть застосовувати сезонн≥ ц≥ни: в основний сезон прейскурантну ц≥ну зб≥льшують на 25%, у Ђтихийї сезон - на р≥вн≥ прейскуранта, в несезонний пер≥од ц≥ну знижують на 25%.

—ередн≥ тарифи на послуги лазень (саун) встановлюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, м≥сцев≥ ради встановлюють тарифи, диференц≥йован≥ за розр€дами.

ќбробку б≥лизни у пральн€х оплачують в≥дпов≥дно до Їдиного прейскуранта на послуги прального господарства. “арифи диферен≠ц≥йован≥ за типами б≥лизни ≥ способами њњ обробки. ¬ основу тарифу покладена соб≥варт≥сть обробки б≥лизни ≥ рентабельн≥сть, що забезпечуЇ нормальну роботу п≥дприЇмства.

—истема тариф≥в за споживанн€ електроенерг≥њ найб≥льш диферен≠ц≥йована. ≤снують одноставочний ≥ двоставочний тарифи. ќдноставочн≥ тарифи диференц≥йован≥ за групами споживач≥в:

- промислов≥ п≥дприЇмства;

- п≥дприЇмства зал≥зничного та м≥ського електротранспорту;
- с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства;

- населенн€.

ќдноставочн≥ тарифи найпрост≥ш≥ дл€ розрахунк≥в ≥з споживачами, оск≥льки складаютьс€ т≥льки з оплати за в≥дпущену активну електроенерг≥ю в к¬т-год, €ка врахована л≥чильником. ƒвоставочний тариф складаЇтьс€ з основноњ ≥ додатковоњ ставок.

ќсновна ставка передбачаЇ р≥чну плату за приЇднану потужн≥сть енергетичного обладнанн€ або за максимальне завантаженн€ ус≥х струмоприймач≥в. ƒодаткова ставка передбачаЇ плату за активну електроенерг≥ю, враховану л≥чильником.

ќплату за спожитий природний газ зд≥йснюють за оптовими ц≥нами. под≥леними стосовно двох груп споживач≥в:

- перша група - опалювальн≥ котельн≥, пральн≥, лазн≥, готел≥, п≥дприЇмства громадського харчуванн€, колгоспи, тепличн≥ господарства, птахофабрики;

- друга група - п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, що не включен≥ у першу групу.

Ќаселенн€ сплачуЇ за спожитий природний газ диференц≥йовано. залежно в≥д того, чи обладнане житло ≥ндив≥дуальними газовими л≥чильниками, чи н≥.

 омунальн≥ п≥дприЇмства на основ≥ д≥ючих тариф≥в визначають доходи в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (послуг). ƒоходи визначають за окремими категор≥€ми споживач≥в, а пот≥м п≥дсумовують.

ƒл€ вивченн€ впливу тариф≥в на економ≥чн≥ показники роботи комунальних п≥дприЇмств розраховують середн≥й тариф. —ередн≥й тариф визначають д≥ленн€м загальноњ суми доход≥в комунальних п≥дприЇмств на обс€г реал≥зованоњ продукц≥њ послуг). —ередн≥й тариф (“ сер.) можна обчислити й ≥ншим способом:

де “≥ - тариф дл€ кожноњ категор≥њ споживач≥в; ѕ≥ - питома вага кожноњ категор≥њ споживач≥в у загальному обс€з≥ реал≥зованоњ продукц≥њ.

ќсновну ставку квартирноњ плати встановлюЇ м≥сцева рада народних депутат≥в. ¬она Ї розц≥нкою за њм. кв. загальноњ площ≥ ≥ Ї незм≥нною дл€ певного населеного пункту. «м≥ни у розц≥нки внос€ть за р≥шенн€м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. „астину видатк≥в населенн€ ”крањни, пов'€заних з оплатою житлово-комунальних послуг, в≥дшкодовуЇ держава у вигл€д≥ житлових субсид≥й громад€нам.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 976 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2021 - | 1875 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.056 с.