Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“уризм €к пров≥дний напр€м розвитку ринку послуг




 

ѕочаток сучасному туризму поклав англ≥Їць “омас  ук в сере≠дин≥ 19 ст., €кий вперше орган≥зував групову подорож зал≥зницею. “аким чином, вперше була запропонована туристична послуга, був створений туристичний продукт з метою отриманн€ прибутку.

–озвиток туризму став можливий завд€ки науково-техн≥чному та соц≥ально-економ≥чному прогресу сусп≥льства, тобто створенню ≥нфраструктури туризму. –озширенн€ автомоб≥льних, пов≥тр€них перевезень спри€ло розвитку масового туризму. –озширюЇтьс€ ме≠режа готел≥в, ресторан≥в, з'€вл€ютьс€ автопрокатн≥ ф≥рми. ћандр≥вник≥в приваблюють ≥сторико-арх≥тектурн≥ пам'€тки, теат≠ри, музењ, курорти, що пропонують л≥куванн€, катанн€ на лижах ≥ т. д. ¬се б≥льше ≥ б≥льше крањн пропонують поњздки на виставки, €р≠марки, конгреси, в≥двод€чи п≥д це велик≥ територ≥њ. –озвитку туриз≠му спри€Ї реклама, пол≥тика ур€ду, загальн≥ економ≥чн≥ умови, кур≠си валют, конкурентоздатн≥сть продукту, безпека ≥ репутац≥€ м≥сц€ подорож≥, мода на поњздки та ≥нш≥ фактори. «а даними англ≥йсько≠го агенства ЂBusiness “гаvel Internationalї, найб≥льш привабливими ≥ точки зору мандр≥вник≥в м≥стами Ї —≥дней, ‘лоренц≥€, –им, ¬е≠нец≥€ та ѕариж. ј Ђнайдорожчимиї дл€ д≥лових людей м≥сц€ми визнан≥ Ќью-…орк та Ѕразил≥€.

—ьогодн≥ туризм займаЇ значне м≥сце в м≥жнародних в≥дноси≠нах. Ѕлизько 650 млн. чолов≥к щор≥чно в≥дв≥дують закордонн≥ крањни в туристичних ц≥л€х. ћ≥жнародний туризм Ї не т≥льки попу≠л€рним видом в≥дпочинку, а й сферою св≥товоњ економ≥ки, що ак≠тивно розвиваЇтьс€.

ѕроте, пон€тт€ Ђтуризмї маЇ дещо невизначений характер. ѕо-перше, туризмом вважаЇтьс€ тимчасове перем≥щенн€ людей ≥з м≥сць, де вони звичайно мешкають ≥ працюють, в ≥нш≥ м≥сц€. ѕ≥д Ђтимчасовим перем≥щенн€мї умовно розум≥Їтьс€ пер≥од до одного року. ѕо-друге, зг≥дно з м≥жнародною статистикою, до ≥ноземних турист≥в в≥днос€тьс€ особи, що в≥дв≥дують ≥ншу крањну (€к м≥н≥мум з одн≥Їю ноч≥влею) з будь-€кою метою, кр≥м фаховоњ д≥€льност≥, що оплачуЇтьс€ в ц≥й крањн≥. ¬ 1993 роц≥ —татистична ком≥с≥€ 00Ќ прийн€ла б≥льш широке визначенн€ туризму: Ђ“уризм Ч це д≥€льн≥сть ос≥б, €к≥ подорожують ≥ зд≥йснюють перебуванн€ в м≥сц€х, €к≥ знаход€тьс€ за межами њх звичайного середовища, прот€гом пер≥оду, що не перевищуЇ одного року п≥др€д, з метою в≥дпочинку, д≥ловими та ≥ншими ц≥л€миї. якщо дати коротке визначенн€, то туризм Ч це взаЇмод≥€ €вищ, що виникають в процес≥ подорожей. ¬с≥ ц≥ характеристики в≥дображають р≥зн≥ боки ц≥Їњ складноњ систе≠м≥;. ¬ ц≥лому туристична послуга Ч це комплекс послуг ≥ндустр≥њ гос≠тинност≥ (що включаЇ в себе готельн≥, рекреац≥йн≥, транспортн≥, страхов≥, екскурс≥йн≥ послуги та ≥н.), €кий надаЇтьс€ окрем≥й особ≥ чи груп≥ ос≥б дл€ задоволенн€ њх потреб, пов'€заних ≥з перем≥щенн€м з м≥сц€ пост≥йного проживанн€ до ≥ншого на певний пром≥жок часу з метою в≥дпочинку, оздоровленн€, навчанн€ та ≥н. « економ≥чноњ точ≠ки зору, туристична послуга Ч це продукт, що виробл€Їтьс€ ≥ ре≠ал≥зуЇтьс€ в процес≥ взаЇмозв'€зку ≥ взаЇмод≥њ р≥зних орган≥зац≥й, €к≥ волод≥ють туристичними ресурсами. ѕ≥д останн≥ми розум≥ютьс€ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн€ д≥€льност≥ по формуванню та продажу турис≠тичних пакет≥в, страхуванню турист≥в, прим≥щенн€ дл€ розм≥щенн€ подорожуючих, можливост≥ по забезпеченню харчуванн€, заклад≥ ≥ оздоровленн€, транспортн≥ засоби дл€ перем≥щенн€ турист≥в ≥ т.д.

ћ≥жнародний туризм впливаЇ на розвиток €к окремих крањн, гак ≥ св≥товоњ економ≥ки в ц≥лому. ” 1960-1970 роках, м≥жнародний туризм набув всесв≥тнього характеру, ≥, в результат≥, утворивс€ св≥товий ри≠нок, у €кому беруть участь вс≥ без вин€тку крањни. ¬ середньому близько 65% ус≥х м≥жнародних туристичних поњздок припадаЇ на ™вропу, близько 20% Ч на јмерику ≥ близько 15% на ≥нш≥ рег≥они. Ќайб≥льшими нетто-експортерами туристичних послуг, с ≤спан≥€. —Ўј, ‘ранц≥€, ≤тал≥€, а нетто-експортерами Ч Ќ≥меччина, япон≥€, ¬еликобритан≥€. Ѕагато крањн, що мають активний баланс в сфер≥ м≥жнародного туризму, Ї переважно постачальниками турист≥в (на≠приклад, —Ўј), що по€снюЇтьс€ б≥льш високим р≥внем ≥ варт≥стю послуг на внутр≥шньому ринку, н≥ж в б≥льшост≥ заруб≥жних крањн.

ќсновними чинниками, що впливають на розвиток туризму у високорозвинених крањнах, с економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥, насамперед зростанн€ особистих прибутк≥в громад€н (потенц≥йних турист≥в) вище меж, достатн≥х дл€ задоволенн€ необх≥дних потреб. ƒо суб'Їктивних причин в≥дноситьс€ д≥€льн≥сть державних орган≥в, ўо регулюють пор€док в'њзду-вињзду з крањни ≥ перебуванн€ на њњ те≠ритор≥њ ≥ноземних громад€н та ≥н.

–озвиток м≥жнародного туризму в крањнах, що переважно приймають турист≥в, обумовлений прагненн€м зб≥льшити приток ≥ноземноњ валюти ≥ створити нов≥ робоч≥ м≥сц€. Ѕагато крањн за до≠помогою м≥жнародного туризму намагаютьс€ вир≥шити проблеми плат≥жного балансу.

¬≥дпов≥дно до даних ¬сесв≥тньоњ туристичноњ орган≥зац≥њ (¬“ќ) в св≥т≥ нал≥чуЇтьс€ 15 крањн, що спец≥ал≥зуютьс€ на туристичних по≠слугах, у €ких надходженн€ в≥д туризму перевищують прибутки в≥д експорту, нер≥дко у багато раз≥в. Ќадходженн€ми в≥д м≥жнародного туризму вважаЇтьс€ плата за товари ≥ послуги, €ку внос€ть ≥ноземн≥ туристи п≥д час њхнього перебуванн€ в крањн≥, за вин€тком прибутку в≥д додатковоњ зайн€тост≥ й оплати м≥жнародного транспорту. ћ≥жнародн≥ туристичн≥ витрати включають оплату продукт≥в ≥ по≠слуг, зд≥йснюваних мешканц€ми даноњ крањни за й межами. ¬ 2000 р. прибутки в≥д м≥жнародного туризму склали 255 006 млн. дол.

¬насл≥док витрат, зд≥йснюваних ≥ноземними туристами в крањн≥ перебуванн€, по-перше, зб≥льшуютьс€ прибутки туристичних ф≥рм {пр€мий ефект); по-друге, п≥двищуЇтьс€ попит з боку туристичного сектору економ≥ки на товари ≥ послуги постачальник≥в, що у свою чергу спри€Ї п≥двищенню попиту на товари ≥ послуги своњх поста≠чальник≥в ≥, €к насл≥док, зростанню доход≥в у вс≥х секторах {непр€≠мий ефект}; по-третЇ, зб≥льшуютьс€ особист≥ прибутки населенн€, пр€мо або поб≥чно пов'€заного з туристичним б≥знесом, що викли≠каЇ р≥ст споживчого попиту (вимушений ефект}. Ќепр€мий ≥ виму≠шений ефекти разом називаютьс€ повторним ефектом.

’оча перше м≥сце по значимост≥ м≥жнародного туризму дл€ нац≥ональних господарств прид≥л€Їтьс€ надходженн€м валюти, по≠р€д з одержанн€м прибутку можливий ≥ значний в≥дплив валюти.  рањни, що розвиваютьс€, змушен≥ ≥мпортувати значну к≥льк≥сть продукт≥в ≥ товар≥в дл€ турист≥в, а також необх≥дне устаткуванн€ дл€ ≥ндустр≥њ туризму. «а п≥драхунками —в≥тового банку, на ≥мпорт то≠вар≥в дл€ турист≥в припадаЇ 15-55% надходжень залежно в≥д розвит≠ку економ≥ки й ор≥Їнтованост≥ туристичноњ ≥ндустр≥њ на м≥сцев≥ ре≠сурси. “акож ≥снуЇ ≥мпорт, обумовлений впливом Ђдемонстрац≥йно≠го ефектуї. “уристи, прињжджаючи з промислово розвинутих крањн, демонструють товари кращоњ €кост≥ ≥ розширеного асортименту, що Ї Ђживоюї рекламою ≥ спри€Ї ≥мпорту ≥ноземних споживчих товар≥в.

¬елике значенн€ туризму ≥ дл€ ринку робочоњ сили. «а даними американських спец≥ал≥ст≥в, ≥ндустр≥€ туризму (включаючи внут≠р≥шн≥й) с найб≥льшою з числа зайн€тих робочих м≥сць у б≥льшост≥ крањн ≥ забезпечуюЇ роботою понад 100 млн. чолов≥к. ≤ндустр≥€ ту≠ризму в≥дноситьс€ до числа найб≥льш трудом≥стких галузей.

Ќаприклад, у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ на нењ припадаЇ 5% в≥д ¬Ќѕ ≥ 8% ус≥х працюючих, у «ах≥дн≥й ™вроп≥ Ч 7 ≥ 11% в≥дпов≥дно. ѕередба≠чаЇтьс€, що до 2005 року кожна восьма працездатна людина буде зайн€та в цьому сектор≥ економ≥ки.

“уристичн≥ послуги складають значну частину послуг, що спожи≠ваютьс€ населенн€м, ≥ мають специф≥чний соц≥ально-оздоровчий ха≠рактер, тобто в≥дпочинок, можлив≥сть розвитку особистост≥, п≥знан≠н€ ≥сторичних ≥ культурних ц≥нностей, зан€тт€ спортом, участь в культурно-масових заходах тощо. ќтже, туризм поЇднуЇ у соб≥ еконо≠м≥чний, соц≥альний, гуман≥тарний, виховний ≥ естетичний чинники.

“уристи Ї споживачами основних, додаткових (мають дуже ши≠рокий спектр ≥ займають при розвит≥й ≥нфраструктур≥ туризм) до 50∞о в≥д загального обс€гу прибутку) ≥ супутних послуг. Ќарахо≠вуЇтьс€ приблизно 650 мли. турист≥в, €к≥ в≥дв≥дують р≥зн≥ кутки зем≠ноњ кул≥ прот€гом року ≥ витрачають на подорожж≥ значн≥ суми гро≠шей. ќдин лише ≤ран, €кий не Ї найпопул€рн≥шою крањною, щор≥чно в≥дв≥дуЇ б≥льше 1,3 млн. турист≥в. ÷е приносить держав≥ чистий при≠буток у розм≥р≥ б≥льше 700 млн. дол. на р≥к. ƒоходи, €к≥ отримують≠с€ в≥д розвитку туризму в ус≥х крањнах св≥ту, в 2,5 рази вищ≥ за всесв≥тн≥ доходи в≥д експерта нафти (11. крањн-член≥в ќѕ≈  реал≥зу≠ють на св≥тових ринках сиру нафту на суму 170-180 млрд. дол.).

ћ≥жнародний туризм €к вид економ≥чноњ д≥€льност≥ маЇ так≥ особливост≥:

Ј на в≥дм≥ну в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥ заснований на обм≥н≥ не това≠рами ≥ послугами, а туристами;

Ј туристичн≥ послуги не моб≥льн≥, не п≥дл€гають збереженню;

Ј у пропозиц≥€х в≥дсутн€ гнучк≥сть;

Ј пост≥йна зм≥на попиту.

≤ндустр≥€, туризму представл€Ї собою систему взаЇмопов'€за≠них сфер д≥€льност≥, до €ких можна в≥днести забезпеченн€ прожи≠ванн€ в готел€х визначеноњ категор≥њ та харчуванн€, рекреац≥йне, транспортне та екскурс≥йне обслуговуванн€, наданн€ страхових послуг та послуг туристичних агенц≥й. ¬с≥ ц≥ послуги формують со≠бою також ≥ндустр≥ю гостинност≥, €ка представл€Ї сферу п≥дпри≠Їмництва, що складаЇтьс€ з таких вид≥в обслуговуванн€, €к≥ спира≠ютьс€ на принципи гостинност≥, що характеризуютьс€ щедр≥стю ≥ ƒружн≥стю по в≥дношенню до гостей. “аким чином, ≥ндустр≥ю гос≠тинност≥ можна розгл€дати €к р≥зноман≥тт€ форм п≥дприЇмництва, ўо спец≥ал≥зуютьс€ на ринку послуг, пов'€заному з прийомом та обслуговуванн€м гостей. ƒ≥€льн≥сть суб'Їкт≥в туристичного б≥знесу регулюЇтьс€ ¬сесв≥тньою туристичною орган≥зац≥Їю (¬“ќ), голо≠вною задачею €коњ Ї налагодженн€ ≥ координац≥€ д≥€льност≥ м≥жна≠родних туристичних орган≥зац≥й.

¬ 1999 роц≥ на сес≥њ √ј ¬“ќ в —анть€го („≥л≥) був прийн€тий √лобальний  одекс етики туризму. —ьогодн≥  одекс в≥дкритий дл€ приЇднанн€. ¬≥н включаЇ так≥ статт≥ €к Ђ¬клад туризму до взаЇмо≠розум≥нн€ ≥ взаЇмоповаги людей ≥ сусп≥льстваї, Ђ“уризм Ч фактор ст≥йкого розвиткуї, Ђѕраво на туризмї, Ђќбов'€зки профес≥онал≥в тур б≥знесуї, Ђ“уризм Ч корисна активн≥сть дл€ приймаючих крањн та сусп≥льстваї та ≥н.

¬сесв≥тн€ туристична орган≥зац≥€ проводить численн≥ досл≥д≠женн€, присв€чен≥ майбутньому туризму: анал≥зуютьс€ фактори, €к≥ впливають на розвиток туризму в усьому св≥т≥, прогнозуютьс€ найб≥льш в≥рог≥дн≥ напр€ми майбутнього галуз≥ та методи њх роз≠витку. Ќа ‘орум≥ ѕол≥тики м≥жнародного “уризму, проведеного п≥д ег≥дою ≤нституту ћ≥жнародного “уризму ”н≥верситету ≥мен≥ ƒжорджа ¬ашингтона, де були присутн≥ 90 експерт≥в в галуз≥ ту≠ризму з 21 крањни св≥ту, були визначен≥ основн≥ напр€ми, на €к≥ по≠винна бучин звернена увага при розробц≥ туристичноњ пол≥тики в но≠вому тис€чол≥тт≥ ≥ €к≥ можуть сформувати нову схему туризму:

Х визначний фактор розвитку туризму Ч стан навколишнього се≠редовища;

Х ≥снують обмеженн€ дл€ розвитку туризму, що пол€гають у ф≥зичних та соц≥альних можливост€х туристичних центр≥в;

Х д≥€ч≥ сфери туризму не можуть ≥гнорувати сусп≥льн≥ приор≥тети;

Х туризм повинен розвиватис€ €к соц≥ально-в≥дпов≥дальна ≥ндустр≥€, тобто вчасно реагувати на зм≥ни;

Х необх≥дно враховувати культурн≥ особливост≥ р≥зних етнос≥в св≥тового сп≥втовариства;

Х демограф≥чн≥ зм≥ни зд≥йсн€ть величезний вплив на р≥вень роз≠витку ≥ природу туризму;

Х дл€ людей з р≥зними доходами ≥ звичками будуть складатис€ своњ модел≥ туризму;

Х зростаЇ потреба в крупних ≥нвестиц≥€х дл€ розвитку ≥нфраструк≠тури туризму при одночасному зб≥льшенн≥ податк≥в та ≥нших ви≠трат;

Х зб≥льшитьс€ вплив транснац≥ональних ф≥рм та ≥н.

—ьогодн≥, ¬сесв≥тн€ туристична орган≥зац≥€ разом з ≥ншими ту≠ристичними асоц≥ац≥€ми св≥ту завершуЇ розробку “5ј (Tourism Satellite Account) Ч глобальних стандарт≥в дл€ вим≥ру впливу туризму на нац≥ональн≥ економ≥ки. Ќайб≥льший недол≥к туристичного секто≠ра Ч в≥дсутн≥сть стаб≥льноњ, зрозум≥лоњ та ун≥ф≥кованоњ у м≥жнарод≠ному масштаб≥ ≥нформац≥йноњ бази в≥дносно економ≥чного впливу туризму. Ќа€вна статистична ≥нформац≥€ Ї неповною ≥ €вл€Ї собою, здеб≥льшого, простий п≥драхунок к≥лькост≥ м≥жнародних подорожей ≥ не м≥стить анал≥зу впливу туристичноњ активност≥ на економ≥ку. “а≠ке положенн€ не дозвол€Ї виробити обгрунтовану пол≥тику в галуз≥ туризму. Ќедооц≥нюЇтьс€ також соц≥альне значенн€ туризму €к фак≠тора економ≥чного зростанн€ ≥ зайн€тост≥ населенн€.

—истема нац≥ональних розрахунк≥в, прийн€та —татистичною ком≥с≥Їю 00Ќ у 1993 роц≥, рекомендуЇ використовувати нову кон≠цепц≥ю зв≥тност≥ Ч супутн≥ розрахунки (Satellite Account). —уть њњ пол€гаЇ в тому, що традиц≥йн≥ статистичн≥ дан≥ доповнюютьс€ б≥льш ретельним анал≥зом. ÷е дозвол€Ї визначити загальний еко≠ном≥чний вплив туризму за рахунок витрат мандр≥вник≥в, ≥нвес≠тиц≥й приватного сектора, ур€довоњ пол≥тики ≥ державних вкла≠день, а також розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥.

ћета проекту на нац≥ональних р≥вн€х Ч об'Їднати через супутн≥ розрахунки статистичн≥ дан≥ й анал≥тичн≥ методи њх досл≥дженн€, що буде значною п≥дтримкою розробникам пол≥тики в галуз≥ ту≠ризму. —тане можливим вим≥рювати загальний внесок туризму в економ≥ку ≥, що ще важлив≥ше, на Їдин≥й основ≥ пор≥внювати ц≥ дан≥ з даними ≥нших сектор≥в економ≥ки.

“5ј Ч це прогресивна ≥ досить гнучка програма роб≥т. ÷€ гнучк≥сть означаЇ, що де€к≥ крањни можуть вводити супутн≥ розра≠хунки не в≥дразу, а поступово, у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми особливост€≠ми. “акий п≥дх≥д Ї найб≥льш ефективним. ѕершою крањною, €ка створила систему супутн≥х розрахунк≥в з туризму (це в≥дбулос€ в жовтн≥ 1994 р.) стала  анада. ѕ≥сл€ нењ своњ програми розвитку “5ј прийн€ли в де€ких державах ™вропи, јфрики, јмерики та јз≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 930 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2054 - | 1858 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.