Основними постачальниками інформаційних продуктів і послуг на українському ринку виступають центри-генератори баз даних служби телекомунікації"!, інформаційні брокери, маркетингові і консультаційні фірми. Більшість організацій і підприємств поставляють ІПП на комерційній основі, їхня діяльність націлена на беззупинне і систематичне забезпечення клієнтів важливою інформацією. Пропозицію інформаційних послуг на українському ринку можна розділити на три основних сектора:
Ø чисто інформаційні послуги (надання адресно-довідникової інформації, телекомунікаційні послуги та ін.);
Ø інформаційно-консалтингові послуги, тобто послуги, які мають ознаки як інформаційного, так і консалтингового характеру (маркетингові дослідження, перевірка надійності партнерів та ін.);
Ø консалтингові послуги (консультування по зовнішньоекономічній діяльності, юридичні консультації та ін.)
Сьогодні основними суб'єктами інформаційного ринку виступають:
· органи державного управління;
· оперативно-комерційний апарат (Торгово-промислова палата України, комерційні банки та ін.);
· органи статистики;
· видавці адресних і адресно-номенклатурних довідників;
· видавці економічних газет і часописів;
· підприємства, що виробляють банки і бази даних та надають телекомунікаційні послуги;
· підприємства, що надають маркетингові послуги;
· консалтингові фірми.
Органи державного управління, які проводять реєстрацію суб’єктів господарської діяльності і їх ліцензування, с одним з ос-мовних джерел ділової інформації. Вони мають відомості про напрямки діяльності підприємств, їх установчі документи, адресну інформацію та дані про персонал, але, на жаль, досить рідко поширюють реєстри підприємств, які ліцензовані по різним видам діяльності приділяють недостатньо уваги проблемі оновлення наявної інформації. Тільки Фонд державного майна друкує відомості про зареєстровані інвестиційні фонди.
Регіональні підрозділи Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків, які мають оперативні зв'язки з торговими представництвами України за кордоном, надають інформацію про різні форми торгового співробітництва; економіко-статистичні і кон'юнктурні матеріали: відомості про іноземних партнерів та міжнародні ринки, зарубіжні і вітчизняні виставки, ярмарки, презентації нових товарів; дані про зміни у законодавстві різних країн; інформацію про порядок товароруху та інші матеріали.
Допомогу в одержанні ринкової інформації н Україні надає Торгово-промислова лапата України (ТПП), зокрема Управління інформації ТПП. Основними завданнями Управління інформації ТПП є організація системи довідково-інформаційного і консультаційного забезпечення ділових зв'язків в ТПП: участь в створенні, вдосконаленні і функціонуванні Єдиної системи ділової інформації в Україні; створення, пошук, обробка, систематизація, поширення ресурсів ділової інформації: створення і реалізація системи довідково-інформаційних і консультаційних послуг для українських і закордонних партнерів; встановлення прямих контактів з українськими і закордонними власниками ресурсів ділової інформації. ТПП надає такі види послуг: адресна, адресно-номенклатурна, фірмова, цінова, аналітичні довідки та ін.
Органи статистики мають в своєму розпорядженні значні обсяги інформації і регулярно видають статистичні довідники, їхня діяльність спрямована на одержання узагальнених даних по галузям народного господарства і областям України, тому первинні дані одержати практично неможливо.
Найбільш поширеними на інформаційному ринку України через їх прийнятні ціни і розгалужену систему розповсюдження е товари в друкованій формі — довідники і ділова періодика. Українськими видавцями випускаються тільки два види довідників — адресці й адресно-номенклатурні, їх можна розділити на:
• універсальні, які охоплюють підприємства всіх або більшості регіонів України («Промисловість України", «Незалежні виробники товарів і послуг» та ін);
• галузеві («Харчова промисловість України»-, «Сільськогосподарські підприємства України» та ін.);
• регіональні, що включають підприємства окремого регіону України («Жовті сторінки», «Вашь Київ. Золоті сторінки» та ін.).
До загальних недоліків друкованих довідників відносять:
• недостатнє охоплення недержавних підприємств, що обумовлено небажанням деяких фірм давати про себе інформацію;
• недосконалу класифікацію товарів і послуг;
• недостатню достовірність інформації і її обсяг щодо показників діяльності підприємств.
В економічних журналах («Ділове життя», «Економіка України)/ та ін.) публікують інформаційно-аналітичні матеріали. Інформаційні продукти представлені також базами і банками даних, текстовими інформаційно — пошуковими системами.
Uanet/Relkom забезпечує можливість роботи в мережі Інтернет, доступ до інформації електронної дошки оголошень світових комп'ютерних мереж і ін. Інтернет стає важливим бізнес-інструментом, і чим швидше підприємства почнуть розглядати її в цьому аспекті, тим скоріше вони досягнуть успіху. В комерції Інтернет можна розглядати як: засіб зв'язку; джерело інформації та її розміщення; здійснення бізнесу через публічні мережі (реклама, закриті каталоги з можливістю замовлення, віртуальні магазини, електронні біржі). Абоненти мережі Інтернет в Україні користуються послугами таких інформаційно-довідкових служб:
· Internet securites, яка дає надійну оперативну ділову інформацію про розвиток ринків в Центральній і Східній Європі;
· The Interactive Investir дає можливість оперативного отримання корисних порад про отримання і вкладення грошей. Вона призначена дтя незалежних фінансових радників та приватних інвесторів;
· ECHO- доступ до 20 баз даних ділової інформації про Європу в режимі on-line;
· European Business Directory містить список 150000 компаній з 25 європейських країн, які найбільш динамічно розвивають асортимент своїх товарів та послуг, нарощують обсяг їх експорту.
Важливим ресурсом Інтернет е World Wide Web(WWW), в якому існують сервери практично з будь-якої тематики. WWW використовується для розміщення різноманітної нормативної, статистичної і ділової інформації, каталогів продукції фірм. На Web-оцінках можна швидко знайти і отримати інформацію про товари і послуги, яку часом неможливо отримати іншими шляхами. Найбільш використовуваними є інформаційні рубрики, які стосуються інформації про діяльність компаній, продукти і послуги, зайнятості населення, фінансів і інвестицій тощо. Світовою тенденцією Різке зростання числа серверів, які працюють по рубриках: електронна комерція, інформація про малий бізнес, електронні біржі, економіка споживчих товарів.
На українських WWW серверах можна знайти різноманітну інформацію: правові довідникові системи, рекламу комерційних фірм з переліком товарів і послуг, електронні версії різноманітних друкованих видань та ін. Щодо України, то інформація про Інтернет і бізнес-сервери неповна. Це виражається в недостатньому представленні українських бізнес-серверів в світових пошукових серверах та каталогах серверів. Стримуючими факторами в розвитку бізнесового використання Інтернет в Україні є недостатня комп'ютеризованість населення, підприємств та установ; низька технічна якість телефонних ліній, недостатня для забезпечення нормальної роботи сучасного комунікаційного обладнання; недостатній розвиток банківської системи, пов'язаної із здійсненням та прийняттям платежів через систему кредитних карток..
Послуги в сфері маркетингу в Україні почали розвиватися на початку 90-х років. Сьогодні на цьому важливому сегменті ринку послуг здійснюють свою діяльність близько 180 компаній, серед яких можна виділити «Socis Gallup Ukraine», «UMG», «USM», «Центр маркетингових досліджень» та ін. Вони проводять детальні дослідження окремих секторів ринку, попиту і пропозиції по групам товарів і споживачів, збирають інформацію по окремим підприємствам. Характерною рисою маркетингових досліджень на українському ринку є переважна орієнтація маркетингових фірм на закордонних замовників. Це пояснюється тим, що платоспроможність іноземних підприємств значно вища, ніж вітчизняних; для нерезидентів більш вигідно користуватись послугами українських інформаційних підприємств, ніж самостійно вивчати український ринок. Крім того, більшість вітчизняних підприємств ще не повною мірою усвідомили важливість глибокого вивчення ринків.
Можна виділити три основних напрямки маркетингових досліджень:
" дослідження споживчих ринків;
• дослідження ринків товарів промислового призначення;
• маркетингові дослідження з метою пошуку ділових партнерів.
До послуг, які швидко розвиваються, в сфері маркетингових досліджень відноситься пошук партнерів, який передбачає анкетування потенційних партнерів, збір первинної інформації і розробку рекомендацій для підприємства-замовника і навіть перевірку надійності партнерів. Ринок консалтингових послуг в Україні в останні роки розвивається досить швидкими темпами. Сьогодні вітчизняні та іноземні фірми пропонують такі послуги в цій сфері:
ü юридичні консультації та захист інтересів в суді;
ü консультування по оподаткуванню;
ü експертиза контрактів і консультування по контрактному праву;
ü консультування по зовнішньоекономічній діяльності;
ü консультування по менеджменту персоналу;
ü консультування по фінансовому менеджменту;,
ü стратегічне планування і консультування з питань, стратегій;
ü розробка рекламної політики і консультування по рекламній стратегії;
ü бізнес-планування, розробка інвестиційних проектів і консультації по фінансам і маркетингу.
фірми, що надають консультаційні послуги вітчизняному ринку. можна розділити на такі групи:
1. Квазіконсультаційні компанії. Вони, як правило, не мають постійного штату консультантів і є або чисто фіктивними юридичними утвореннями, або мають цілком відмінний від консалтингу профіль діяльності. Питома вага таких компаній значна в великих і середніх містах, в меншій мірі це характерно для Києва, де вже склався ринок консультаці йних послуг.
2. Дрібні українські консалтингові фірми. Більшість з них укомплектовані високопрофесійними спеціалістами. Перевагою й одночасно недоліком цих компаній є їх невеликий розмір (чисельність персоналу від 1 до 5 чоловік). Свої послуги вони пропонують за досить помірну ціну. Накладні витрати таких фірм відносно невеликі, їх більша частина складається з витрат на оплату праці. Водночас малочисельність персоналу означає невеликі можливості в плані збору інформації, спектра договорів, що укладаються, і широти їх охоплення.
3. Середні і крупні українські консалтингові фірми. Ця група консультаційних фірм є найбільш збалансованою стосовно потреб клієнта, їх розцінки істотно вищі, ніж в дрібних фірмах (за рахунок накладних витрат), але вони більш повно задовольняють запити клієнтів. Такі фірми можуть одночасно працювати по багатьом напрямкам, залучаючи вузькопрофільних спеціалістів, здійснювати широкомасштабний збір інформації для виконання договорів, при необхідності прискорювані термін виконання робіт, залучаючи додаткові ресурси. Недоліком цих компаній є відсутність належного імені фірми, яке б відповідало вимогам іноземних партнерів.
4. Іноземні консалтингові фірми. Вони пропонують консультації з питань оподатковування, структурного управління, бізнес-планування, реструктуризації компаній, інвестицій, підприємництва, приватизації. Останнім часом в практиці іноземних фірм з'явилась тенденція залучення до свого персоналу українських спеціалістів. Це пов'язано з високим рівнем їх професіоналізму, знанням психології українського народу і недоліків українського ринку.
Таким чином, споживачі інформаційних послуг в Україні можуть задовольняти свої інформаційні потреби такими способами:
• придбати довідкові видання або необхідні бази даних;
• підключитися до комп'ютерних мереж з метою виходу на закордонні банки даних;
• звернутися в спеціалізовані інформаційні підприємства.